Стаття "Роль краєзнавства у формуванні соціальних компетентностей учнів на уроках історії та в позаурочний час".

Семикопенко А. І.

РОЛЬ КРАЄЗНАВСТВА У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС.

Дитинство - щоденне відкриття світу,

і тому треба зробити так, щоб воно

стало, перш за все, пізнанням людини

і Вітчизни, їх краси і величі.

В. О. Сухомлинський

           В час інформаційно-комунікативних технологій, вимушених міграцій населення особливе місце набуває знання про Людину, хто вона й звідки, які в неї корені. В даній статті  автор показує, як через різноманітні форми і методи краєзнавства  здійснюється формування соціальних компетентностей учнів на уроках історії та  в позаурочний час. Знання свого краю, його минулого й сьогодення необхідно для безпосередньої участі в його перетворенні, оскільки рідний край - жива, діяльна частка великого світу. Краєзнавство народжує почуття патріотизму - глибокої любові до Батьківщини.

Пріоритетним напрямком виховання дітей та молоді в національній системі освіти є виховання громадянина незалежної України. Нарівні з системою освіти велика роль у процесі формування підготовки до активного життя молодого покоління належить саме цьому виду виховання.

       Серед характерних ознак громадянськості виділяються:

• розуміння і сприйняття української ідеї;
• сприяння розбудові державної незалежності;
• засвоєння національних цінностей: української культури, мови, традицій, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті;
• військово-патріотичне виховання тощо.

 Одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого ставлення до рідної землі, своєї малої батьківщини, її історії, поваги до народних звичаїв, фольклору, любові до рідної природи, пам’яток історії і культури. Нема в людини місця, дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, вивчати його історію, мову, культуру. У зв’язку з цим, одним з пріоритетних напрямів виховання молоді є краєзнавство, в тому числі на уроках історії і позаурочний час. «Краєзнавство – комплексна наука, яка різнобічно вивчає окреслену частину країни (регіону, області, району, населеного пункту)», - так трактує краєзнавство мала енциклопедія етнодержавознавства [6.86].

  Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності школярів з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у молоді національної свідомості, високої моральності, активної громадянської позиції. Л.Войтова у своїх роботах неодноразово підкреслювала, що « … краєзнавство дійсно є наукою, тому що будь-яка наука має завдання, предмет та об’єкт. Завданням краєзнавства є вивчення рідного краю. Предмет передбачає знання про конкретний регіон. А об’єктом краєзнавства є історія, природа, населення, господарство, культура, пам’ятники матеріальної та духовної культури» [4,с.3].

Мета краєзнавчої роботи—виявити, зібрати і надати для загального користування всі матеріали, пов’язані за змістом з рідним селом, районом, Таврійським краєм, Україною; забезпечити бібліографічну інформацію за допомогою цікавих форм і методів, залучати молодь до активного пізнання рідної землі.

Історичне краєзнавство є одним з активних джерел збагачення учнів знанням про історію рідного краю, засобом виховання любові до нього і формування громадянських понять і якостей. Значення краєзнавчої роботи важко переоцінити, оскільки воно дає можливість учням долучитися до суспільно-корисної діяльності, пов’язаної із збиранням історичного матеріалу, в найбільш захоплюючих для дітей формах – екскурсіях, походах, археологічних експедиціях, туристично-краєзнавчих поїздках, вивчення життєвого і творчого шляху визначних людей краю  т.д. Дослідженням особливостей організації даної роботи в різний час займалися відомі історики, методисти, вчителі-практики. Найбільш значущими є праці Л. Войтової [4], В. Прокопчука [7], С. Г.Водотики [5]. Тенденції та перспективи історичного краєзнавства розглядали М.М.Лазунова, Л. К.Єрмолаєва,  та інші автори. Актуальність даної теми визначається введенням краєзнавчого матеріалу в навчальні курси з історії України та всесвітньої історії, зростаючим інтересом підростаючого покоління до історичних витоків своєї малої батьківщини.

   Краєзнавство розкриває учням зв’язок рідного краю з Україною, допомагає усвідомити нерозривний зв’язок, єдність історії кожного міста, села з історією нашої країни, відчути причетність до неї кожної родини і визнати своїм обов’язком, честю стати гідним спадкоємцем кращих традицій рідного краю. Дослідник - краєзнавець  І.Т. Прус зазначав: «Краєзнавство слід розглядати як багатогранну діяльність – освітньо-пізнавальну, пошуково-дослідну, суспільно-корисну» [7, с.22].

   Посилення ролі історичного краєзнавства в загальній системі краєзнавчих наук було пов’язано ще й з початком агресії Росії, із зростанням інтересу до історії своєї Батьківщини учнів сільських шкіл, а в зв’язку з цим – створення у школах краєзнавчих музеїв та куточків захисників України.

   Необхідність реалізації краєзнавчих аспектів на уроках історії та в позаурочний час знайшли відображення у ряді державних документів, які визначають філософію і стратегію розвитку сучасної освіти: Державній національній програмі «Освіта» ( Україна ХХІ століття) [2], Законі про загальну середню освіту, Державному стандарті загальної середньої освіти в Україні [1]. Особливе значення має лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 28.08.2012 №1/9-604 [3], де, зокрема, ставляться завдання перед освітянами створювати додаткові умови для самовизначення , саморозвитку, самореалізації особистості, формування моральних якостей у дітей та підлітків, соціально-громадського досвіду; сприяння професійній орієнтації, розвитку творчих здібностей.

   Вибір виду краєзнавчої роботи обумовлюється підготовкою вчителя до його проведення, інтересом учнів до вивчення свого краю, наявністю навчальної бази. Дослідницька спрямованість у краєзнавчій роботі є необхідною умовою його успішної діяльності. Тому у використанні аспектів краєзнавства вчитель особливу увагу приділяє самостійній дослідницькій діяльності учнів. Спільна діяльність вчителів і вихованців вимагає диференційованого підходу до краєзнавців, врахування їхніх інтересів, умінь і пізнавальних можливостей.

При плануванні роботи з питань краєзнавства враховуються заходи, спрямовані на реалізацію комплексно-цільових програм «Освіта» (ХХІ століття), «Патріотичне виховання населення», цільової творчої програми «Барви рідного краю», тощо, а також участь у Всеукраїнських конкурсах «Мій рідний край – моя земля», «Від роду – до народу», «Мій Каланчак – моя маленька Батьківщина», акціях «Жива вода», «Джерело» і таке ін [1].

   Велике значення для поповнення шкільного музею є створення папок-досьє, лепбуків, до яких включаються вирізки газетних і журнальних статей краєзнавчої тематики, спогади місцевих жителів, інтерв’ю, літописи рідних людей, альбоми про природні, культурні, історичні пам’ятки краю, тощо. Цьому передує велика пошукова робота  по накопиченню і аналізу матеріалів. Відомий краєзнавець Войтова Людмила підкреслює:«Учитель, привчаючи учнів до краєзнавчої роботи, має вчитися й сам. Користуючись екскурсійним методом, він має брати матеріал для шкільної роботи з тих спостережень над місцевим життям і природою, що нагромаджується як у дітей, так і нього самого» [4,с.4].

Ставлячи мету використання краєзнавства як інструменту формування соціальних компетентностей, вчитель планує роботу в кілька етапів. На кожному з них враховуються психо-фізичні  особливості та навчальні уміння дітей. Особлива увага у досягненні результатів звертається на спільну роботу всього класу чи груп у реалізації проектів. Починаючи проект, учні знають кінцеву мету, обговорюють і планують свої дії.

   З перших днів перебування в школі учні « не вчаться жити», а живуть повноцінним активним життям. Один філософ сказав: « Пізнай себе – і ти пізнаєш цілий світ». Пізнавати світ учні починають із себе, своєї сім’ї, своїх друзів. І роблять перші « історичні» дослідження і відкриття:

• Хто Я в цьому світі?
• Чому в мене таке ім’я, прізвище?
• Хто мої батьки, родичі, сусіди?
• Чи були(є) хто-небудь з моїм іменем в нашій родині, на нашій вулиці, в нашому селі?
• Хто з таким іменем залишив вагомий слід в історії?
• Чим хочу прославитися я , чого нового навчитись, а що – робити краще інших?

Ці маленькі дослідження школярі проводять разом з батьками під керівництвом вчителя. Результати фіксуються у першому альбомі «Історія мого успіху».

На першому етапі залучення до краєзнавства (1-4 класи) учні розширюють знання про заняття людей свого краю шляхом вивчення експозицій шкільного музею «Берегиня», де вони пізнають багато « бабусиних та дідусевих речей», проникаються бажанням поповнити музей новими експонатами, в тому числі і власними виробами. «Навіть поверховий аналіз визначення засвідчує, що краєзнавство є складовою частиною народознавства і за об´єктом дослідження помітно відрізняється від нього. Якщо народознавство є комплексом знань про народ у межах цілої держави, то краєзнавство – це система комплексних знань про край – певну частину території держави (село, місто, район, область тощо).», - пише у своїй роботі «Шкільне краєзнавство» В.С.Прокопчук [7,c.15]. Уже в 1-2 класах на уроках і в позаурочний час вивчаються витоки, символіка і неповторність української писанки (проект «Котилося яйце-райце»), місцевих промислів ( проект «Від щирого серця – малими руками»: виготовлення до шкільного музею українського мисника з місцевої глини), приймають участь у Всеукраїнському конкурсі саморобних подарунків. Вивчаючи властивості глини, працюючи на гончарному крузі « маленькі гончарі» не тільки розширюють словниковий запас, вміння працювати з пластичними матеріалами, зміцнюють дрібну моторику рук, м’язи ніг і тулуба, а й входять в чарівний світ гончарства як творці. Посівши третє місце в Україні в проекті « Від щирого серця малими руками», другокласники всі свої сорок виробів з глини подарували в дитячий будинок с. Коцюбинське Київської області.   Весною 2016 року учні початкової школи прийняли активну участь у Всеукраїнському проекті «Живий прапор України» до 25 річниці незалежності України. Висадження « кольорового живого прапору» перед школою, догляд за квітами влітку дав несподівані результати: школа одержала сертифікат « Активного учасника встановлення рекорду Гіннеса».

     З переходом учнів до середньої ланки і початком вивчення всесвітньої та історії України, завдання ускладнюється (виготовлення іграшок і посуду трипільської доби, «чорнозадимленого» посуду і т. ін.).

    Учні 5-6 класів доповнюють своє «родове дерево» фотографіями членів родини, експонатами їх професійних та життєвих досягнень. Виготовлені альбоми «сімейних історій» знаходять чільне місце у шкільному музеї.

   В цей же час учні роблять перші тематичні повідомлення, готують додаткові матеріали з певних тем. Наприклад, під час вивчення теми «Скіфи і кіммерійці на Україні» кращий учень підготував повідомлення « Скіфські кургани Херсонщини». Це – перший крок до більш складних робіт із краєзнавства: рефератів, описів поїздок і археологічних експедицій, дослідження МАН.  Формування навичок дослідників рідного краю продовжуються у 7-8 класах. «В урочній роботі успішно реалізується навчально-пізнавальна функція шкільного краєзнавства, адже кожен пам’ятник увічнює життя і діяльності видатних людей, важливі історичні події і є, насамперед, джерелом історичних знань. У зв’язку з цим учитель, учні – учасники різноманітних історико-краєзнавчих акцій мають можливість глибоко усвідомити, що ховається за пам’яткою, змусити її «заговорити», шляхом підготовки й оприлюднення рефератів, повідомлень донести ці знання до однокласників» [7,с.141]. Надзвичайно великого значення у вихованні школярів має виховання на героїчному минулому української козаччини. Учні відвідують сусідній Олешківський район, в якому була розташован Олешківська Січ. «…У Запоріжській Січі перебував, власне, лише військовий гарнізон…, тоді як основна маса козаків … жили в передмістях і паланках, займалася мирною працею і лише  за відповідним сигналом стікалася до Січі, щоб взяти участь у військових діях чи у вирішенні політичних справ…» [7,с.38-39]. Вивчаючи історію України козацької доби, учні відвідують могилу провідника козаків нашими степами Данила Вовка ( козацький кам’яний хрест 1794 року на цвинтарі с. Привілля), зустрічаються із козаками Каланчацького куреня Прогноївської паланки, Херсонського коша, приймають участь у  святах козацької пісні, Покрови Святої Богородиці. Зазвичай, в цей час їх приймають в козачата і берегині, видають відповідні посвідчення. Цей вид роботи здійснюється згідно «Угоди між ОЗ «Горьківський ЗПЗСО» і Каланчацьким районним козацьким товариством. У цьому віці учням властиве бажання показати свої « справжні козацькі риси»: волю до перемоги, спритність, надійність, вміння товаришувати і бути толерантним до інших людей. Традиційними стали спільні концерти козацького ансамблю «Байда» та шкільного ансамблю «Ложкарики» в місцевих та регіональних козацьких святах. Щороку школярі до Дня козацтва розігрують Кубок козаків з новусного спорту.

   Приймаючи участь у спортивно-краєзнавчому проекті «Новус розширює коло друзів», учні знайомляться із визначними історичними місцями столиці та міст України, де відбуваються змагання.

   Восени 2016 року учні Горьківської ЗОШ І-ІІІ ступеню взяли участь в українсько-німецькому проекті «Настільні ігри народів світу – шлях до взаєморозуміння і взаємоповаги». Впродовж десяти днів на Україні і в Німеччині наші діти із новими німецькими друзями відвідували визначні місця України, музеї, будинки сиріт і переміщених осіб, грали з ними і дарували настільні ігри народів світу.

    Результати таких поїздок систематизуються у випуску великих стінгазет, виступах учнів перед товаришами інших класів, місцевій пресі. Такі поїздки – найкращий  привід ідентифікувати себе у « великому соціумі». Це перші кроки до інтеграції у європейську, світову спільноти і позиціювання себе як громадянина України.

Учні 9-11 класів пишуть перші творчі роботи: реферати, есе на регіональні конкурси, доповіді на конкурс МАН. На цьому етапі учні вчаться:

• працювати із додатковою літературою;
• аналізувати і синтезувати інформацію;
• опрацьовувати першоджерела;
• планувати, проводити і редагувати інтерв’ю;
• користуватися під час підготовки теми ІКТ;
• вчаться презентувати свої роботи в класі, школі, районі, області.

При вивченні теми «Наш край у ХІХ ст.» учні готують реферати про засновницю порту Хорли і садиби Дофіно (нині село Роздольне Каланчацького району) С. Б. Фальц-Фейн, її внучатого племінника Е.О.Фальц-Фейна, їх господарську та громадську діяльність, аналізують і переосмислюють краєзнавчу літературу з цих питань. Під час вивчення теми «Громадянська війна на Україні» учні готують реферати «Командир селянського полку» ( про уродженця Каланчака П.І.Тарана), « Розгром махновщини на Херсонщині « та ін.. Велике значення у формуванні громадянської компетентності має підготовка і захист дослідницьких робіт МАН. Найчастіше темами для МАН є вивчення біографій, життєвого і творчого шляху видатних земляків. У 2013-2014 н.р. була вивчена творчість видатного земляка, професора Каліфорнійської академії мистецтв, завкафедрою мистецтва і дизайну Херсонського державного  педуніверситету В.Г. Чуприни. У 2015-2016 н.р. вивчався життєвий і творчий шлях лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка А.І. Кичинського. У 2017-2018 рр. однією з учениць було досліджено творчість художника із Каховки «Пам’ятки історії та архітектури Півдня України в картинах Євгена Мисова». Спілкуючись із знаними художниками, письменниками, поетами, їх родичами, колегами по роботі, аналізуючи  їх творчість, дослідники впевнюються у своїх силах, бачать можливі перспективи свого зростання, сповнюються гордістю за своїх земляків, за свій рідний край.  Велике значення для школярів має участь у Регіональних конкурсах « Зачаровані Таврією» ім. Ю.К. Голобородька. На останньому конкурсі з нагоди 90-річчя письменника школа представила п’ять робіт, три з яких одержали дипломи в номінаціях, а дві – спеціальні призи.

   Особливі результати у формуванні громадянської позиції, в самомотивації до вивчення історії рідного краю дає участь у шкільних, районних, Всеукраїнських і Міжнародних олімпіадах і конкурсах істориків. Останні п’ять років поспіль учні успішно виступають на Міжнародному учнівському конкурсі юних істориків «Лелека». Кращі учні влітку 2014 року були премійовані чотириденною поїздкою на археологічні розкопки середньовічного міста Мангуп-Кале Кримської АР.

   Окремим напрямком краєзнавчої роботи є її практична частина, яка допомагає дітям глибше пізнати звичаї і традиції свого краю, навчатись самому організовувати і проводити різноманітні заходи і свята. Починаючи з осіннього козацького свята Покрови св. Богородиці,  Різдва Христового, Новорічні щедрівки, колядки, посівання – всі ці театралізовані дійства дають великий поштовх вихованню громадянськості.

  Із великим задоволенням діти приймають участь у щорічних шкільних тижнях історії і права. Кожен клас готує на конкурс стінгазети, історичні альманахи, ребуси, шаради, кросворди і т. ін. Самостійна робота з додатковою літературою, першоджерелами набагато скоріше , ніж на уроках дає учням усвідомлення того, що є твоя Батьківщина у світі, хто і як формував міжнародну славу України, збуджують бажання знати більше, ніж знали учора.

Підводячи підсумок, можна зазначити, що основними дидактичними умовами, які забезпечують ефективність використання краєзнавчого матеріалу у формуванні соціальних компетентностей учнів на уроках історії та в позаурочний час є :

• дотримання критеріїв науковості, доступності, багатофункціональності, емоційної насиченості та особистісної значущості краєзнавчого матеріалу для учнів;
• систематичність і цілеспрямованість використання краєзнавчих матеріалів;
• врахування рівня розвитку психічних, пізнавальних процесів школярів різних вікових груп;
• опора на пізнавальну активність школярів.

Зміст і теми навчальної програми з історії вимагають від вчителя постійного звернення до краєзнавчого матеріалу, який допомагає формувати почуття любові до рідного краю, до своєї малої Батьківщини, усвідомлене відношення до ролі свого краю і  особистої ролі кожного учня у світовому соціумі.

Література

1. Про загальну середню освіту : Закон України від 13.05.1999 р. № 651-XIV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-14 (дата звернення: 18.12.2018).

2. Про Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття») : постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1993 р. № 896.  URL: http://zakon2.rada.gov.ua/iaws/show/896-93-п (дата звернення: 18.12.2018).

3. Про методичні рекомендації з питань позашкільної освіти : лист  Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-604736-12 (дата звернення: 18.12.2018).

4. Войтова Л. Шкільне краєзнавство - провідний напрям краєзнавчої роботи. URL:https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/16/visnuk_13.pdf (дата звернення: 18.12.2018).

5. Водотика С. Г. Історія Херсонщини ХІУ –ХІХ ст. Херсон : ТОВ «Атлант» 2003.285с.

6. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького; ред. колегія: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. Київ: Довіра ; Ґенеза, 1996. 942 с.

7. Прокопчук В. С. Шкільне краєзнавство : навч. посіб. / наук. ред. П. Т. Тронько; МОН України, Кам’янець-Подільський нац. ун-т ім. Івана Огієнка. Київ ; Кам’янець-Подільський : Кондор, 2010. 240 с.

Відомості про автора:

Семикопенко Анатолій Іванович - вчитель історії ОЗ «Горьківський ЗПЗСО»

Каланчацької селищної ради Херсонської області, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, віце-президент Федерації новусу України по роботі зі школярами.

Тел. 0668103812

e-mail: semikopenko60@qmail.com