Стаття "Роль міжпредметних зв’язків математики та предметів технологічного циклу для розвитку математичної обдарованості"

Про матеріал
У статті представлені теоретично-практичні матеріали з предметів технологічного циклу (трудового навчання, креслення) у контексті міжпредметних зв’язків з математикою. Рекомендується для практичного використання педагогічним працівникам.
Перегляд файлу

Роль міжпредметних зв’язків математики та предметів технологічного циклу для розвитку математичної обдарованості

 

Божко Інна Григорівна,

учитель мистецтва і  технологій

Великомотовилівського НВК

Фастівської райдержадміністрації

Київської області,

спеціаліст вищої категорії,

звання «старший вчитель»

 

Предметна галузь «Технологія» має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбачені навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних знань з шкільних предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи здоров’я, образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня праця, історію. Загальноосвітні предмети сприяють успішному навчанню праці, збуджують в учнів інтерес до трудової діяльності, у процесі якої розширюються, поглиблюються й конкретизуються знання з цих дисциплін.

Зв’язок трудового навчання з основами наук обумовлюється змістом навчальних предметів. Так, якщо зміст зв’язку дисциплін природничо-математичного циклу з трудовим навчанням збагачує і поглиблює знання учнів у виконані практичних завдань, то зв’язок з гуманітарними предметами розкриває, в основному, організаційно-економічну сторону трудової діяльності людини і суспільну значимість її.

Осмислене і систематичне застосування зв’язків трудового навчання з основами наук природничо-математичного циклу визначає рівень і якість трудової підготовки школярів. Успішна реалізація цих зв’язків дозволяє учневі:

- зрозуміти наукові закони і закономірності, які використовуються при створенні технічних об’єктів і технологічних процесів;

- переконатися в складній взаємодії науки, техніки і виробництва;

- порівнювати переваги і недоліки окремих технічних об’єктів, технологічних процесів;

- оцінювати можливості використання різноманітних конструкційних матеріалів, умови їх застосування та обробки;

- критично і свідомо оцінювати якість і можливості використання техніки;

- застосовувати доступний математичний апарат в процесі навчання та праці;

- конструювати і створювати (на доступному для шкільного віку рівні) нові технічні об’єкти.

Програма курсу Технології покликана сформувати в учнів якості, необхідні для технічної творчості та участі в раціоналізаторській та підприємницькій діяльності. Технології і креслення стоять на засадах як робітничих професій, так і пов’язаних з наукою та творчістю. Починаючи з професій токаря, столяра, електрика, які повинні вміти читати креслення, схеми; переходячи до найпоширеніших в радянські часи професій інженера, архітектора, конструктора, які не лише читають, а й виконують креслення; і закінчуючи престижними в наш час професіями дизайнера, програміста, модельєра – хочеться наголосити, що умовами успішного оволодіння технічними знаннями являються знання правил виконання і оформлення креслень, вміння їх читати.

В цілому зв’язки трудового навчання і креслення з предметами природничо-математичного циклу допомагають виробляти в школярів уявлення про цілісність, багатообразність, взаємообумовленість природничонаукових явищ і закономірностей.

Міжпредметні зв’язки – це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв’язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду, найважливіших понять, явищ, вони є результатом узагальнюючих дій, розвивають системне мислення.

Міжпредметні зв’язки – це особливо значні в сучасних умовах наукової інтеграції фактори формування, утримання і структури навчального предмету.

При вивченні теоретичних основ тих чи інших трудових операцій необхідно привчати учнів використовувати відомості з інших навчальних дисциплін, але при цьому не можна забувати основного: кожне заняття в майстернях забезпечує засвоєння учнями в суворій системі і послідовності знань, вмінь і навичок з теми, що вивчається. А між тим, не вияснивши дидактичної сутності міжпредметних зв’язків, можна перетворити їх в самоціль, що негативно відібється на якості знань учнів і на формуванні в них трудових вмінь.

Для здійснення міжпредметних зв’язків, крім об’єктивних передумов, потрібно вміння вчителя притягнути для конкретного заняття з трудового навчаннянеобхідні відомості з інших шкільних дисциплін. Слід враховувати при цьому, що учень черпає знання, крім уроків, з навколишньої дійсності: кіно, радіо, телебачення, газети, журнали, виробництво і т.д. Важливо крім цього, вчителю визначити методи і прийоми реалізації зв’язків.

Таким чином, зв’язки технології з іншими шкільними предметами являються необхідною умовою глибокого і всебічного засвоєння теми, що вивчається.

Сучасний стан суспільства зобов’язує тісніше пов’язувати навчання з життям, глибше розвивати в учнів вміння застосовувати набуті знання на практиці. Цьому сприяє вірне здійснення міжпредметних зв’язків.

Організація різноманітного навчального середовища на уроках креслення, міжпредметна інтеграція сприяють підвищенню навчальної мотивації, атмосфери співтворчості і співпраці. Вирішується проблема не механічного засвоєння матеріалу, а придбання соціального досвіду учнями, перенесення знань в інші області. Сучасній молоді властивий прагматичний підхід до знань: наскільки вони можуть стати в нагоді в майбутній трудовій діяльності. У цьому відношенні предмет креслення знаходиться в більш вигідних умовах, особливо коли зараз одними з найбільш затребуваних спеціальностей на ринку праці є професії політехнічної спрямованості.

Основне завдання курсу креслення – навчити учнів правильно читати та виконувати креслення, а також розширити їх політехнічний кругозір. Мета політехнічного навчання – ознайомити учнів з основами та структурою сучасного виробництва, організація якого ґрунтується на розвитку технічного мислення. Роль графічних зображень досить значна при вивченні багатьох предметів шкільного курсу.

Освітня галузь «Технології» Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти включає у зміст освіти технологічний компонент, який визначає завдання відповідно до обраної проблеми, застосовує інформаційно-комунікаційні технології, навчає читати і розуміти графічні зображення, визначає і здійснює відбір інструментів і матеріалів. Графічна підготовка учнів – складова частина їх політехнічної освіти яка сприяє раціональному засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше вникати в будову об’єктів та засобів праці, які не можна безпосередньо спостерігати.

Необхідність вивчення креслення в школі зумовлена не тільки його винятковим значенням у сучасному житті, а й тією величезною роллю, яку відіграє графічна діяльність у розвитку мислення та пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей і самостійності, у формуванні спеціальних умінь і навичок.

Проблемі мотивації щодо реалізації міжпредметних зв’язків у навчанні приділялась значна увага на всіх етапах розвитку педагогіки. Загальновідомо, що успішне розв’язання цієї педагогічно-соціальної проблеми суттєво впливає на якість і ефективність навчального процесу. Тому вона постійно перебуває в центрі уваги. Актуальність проблеми в наш час обумовлена рівнем розвитку науки, на якому яскраво виражена інтеграція природничо-наукових, технічних, суспільних знань. В інформаційному суспільстві існують глобальні чинники, що породжують міжпредметні зв’язки.

Навчання учнів повинно здійснюватись на уроках з креслення, трудового навчання та інших предметів, але перш за все треба забезпечити правильне читання та виконання учнями креслень, розвиток їх конструкторських здібностей, технічне мислення. Учні мають усвідомити, яку величезну роль відіграє креслення в сучасному виробництві.

Для розвитку конструкторських здібностей велике значення має розв’язання проекційних завдань і завдань на перетворення зображень. Міцне засвоєння учнями способів зображення просторових форм на площині сприяє правильному читанню складних креслень технічних деталей та пристроїв.

У КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат» креслення вивчається як окремий предмет у фізико-математичному та біолого-хімічному профілях. Зв’язок геометрії і креслення зумовлений тим, що креслення побудоване на теоретичних основах геометрії, а навички побудов, яких учні набувають на уроках креслення, використовують на уроках геометрії для побудови трапецій, паралелограмів, ромбів. Такі питання як поділ та побудова кутів за допомогою циркуля і лінійки, побудова взаємно перпендикулярних прямих тощо, мають бути вивчені на уроках математики під час розв’язування геометричних прикладів і задач.

Математика – наука, що проходить через весь цикл шкільного життя. На уроках математики спочатку закладається фундамент для вивчення основ креслення. А потім креслення стає перехідною сходинкою у світ геометрії, стереометрії. Досліджувана тема з креслення проходить через весь курс математики середніх класів. Учні знайомляться з геометричними фігурами: кубом – у 5 класі; призмою, пірамідою, циліндром, конусом – у 6 класі і т. д.

На уроках математики учні набувають елементарних знань і вмінь будувати паралельні прямі, перпендикуляри до прямої, поділу відрізка й кута на дві рівні частини. Далі закріплюють свої знання й уміння, які потрібні в майбутньому для складніших побудов з креслення і геометрії.

У 10-11 класах графічні знання та вміння формують паралельно на уроках креслення й геометрії, що сприяє кращому засвоєнню їх.

Відомо, що методи паралельних і прямокутних проекцій використовують не тільки в кресленні, а й у геометрії. Незнання цих методів гальмує глибоке засвоєння учнями способів як плоских, так і просторових зображень фігур. Особливу увагу треба звертати на вивчення методів проеціювання.

На уроках геометрії вивчаються й інші задачі, пов’язані з побудовою паралелограмів, ромбів, трапецій, дотичних до кола. Дуже важливо, щоб всі вищезазначені завдання були розв’язані раціональними прийомами, тобто такими, які застосовуються на уроках креслення і в практиці роботи конструкторських бюро. Розв’язуючи такі завдання за допомогою косинця і лінійки, вчитель економить час, необхідний йому для більш поглибленого аналізу, доведення та і дослідження тієї чи іншої задачі.

Доцільно, щоб правила побудови зображень, прийняті в кресленні, по можливості знаходили раціональне застосування й на уроках геометрії.

Тут мається на увазі використання ГОСТів, пов’язаних з лініями креслення, шрифтом і нанесенням розмірів. Це сприяє поліпшенню якості геометричних креслень, робить їх більш досконалими і зрозумілими. При розв’язуванні задач на побудову перед учнями слід ставити єдині вимоги як на уроках креслення, так і на уроках математики.

Креслення і геометрія користуються тими самими теоретичними викладками, правилами і законами. Прикладом цього може бути правило симетрії, яке широко застосовують як у кресленні, так і в математиці. Пропедевтичний зв’язок між цими предметами встановлюють під час вивчення основ якого-небудь явища поняття з математики для використання цих знань на уроках креслення, наприклад, вивчення масштабу, властивостей тангенсів гострого кута.

З графічних понять і правил, які вивчають на уроках креслення, паралельне і прямокутне проеціювання учитель геометрії використовує при вивченні паралельних проекцій фігур та їх властивостей.

При виконанні креслень треба намагатися, щоб в усіх побудовах учні знаходили їх геометричний зміст. Для цього вивчення креслення ґрунтується на математичній основі. Використання згаданих порад сприяє підвищенню активності учнів та якіснішому засвоєнню ними знань.

При графічному розв’язуванні деяких геометричних задач на побудову не слід обмежуватися лише циркулем і лінійкою, як рекомендовано підручником, але й косинцями. Раціональне використання креслярських інструментів на уроках геометрії буде, з одного боку, сприяти найбільш ефективному розв’язуванню задач на побудову, а з іншого – набування певних навичок, які можуть бути застосовані на уроках креслення при виконанні креслень. Для здійснення такого завдання треба, щоб на уроках геометрії при побудові перпендикулярних прямих застосовувався не один креслярський косинець, а косинець і лінійка або два кутника.

Трудове навчання – споріднена дисципліна з кресленням. На уроках трудового навчання учні практично застосовують знання графічної грамоти. Вже в 5 класі школярі фронтально знайомляться з технічним рисунком, вивчають геометричні форми деталей.

Трудове навчання здійснюється значно раніше, ніж креслення, тому навчання дає перші навички виконання та читання креслень простих об’єктів праці. Ці елементарні знання з креслення учні можуть використовувати для виконання певних завдань. Увагу учнів слід зосередити при цьому не тільки на якості роботи, а й на точності виготовлення деталі за кресленням та кількості витраченого матеріалу. На уроках креслення учні закріплюють теоретичні знання, виробляють обчислювальні навички, набувають навички конструювання.

У 5 класі учнів знайомлять з поняттям «креслення і технічний рисунок», формують уявлення про типи ліній, які використовують на креслені, показують випадки використання умовних позначень товщини, діаметру і радіусу. Крім того, учням повідомляють правила читання креслення.

У 6 класі додаються знання про ескіз і виводять поняття про головний вигляд, вид зверху і зліва. Разом з тим, дають початкові уявлення про деякі правила нанесення розмірів і вимоги до виконання написів на кресленні. Учні привчаються до певної послідовності роботи при виконанні різних зображень предметів призматичної форми з 2-3 елементами, плоских деталей із тонколистового матеріалу і проволоки. У цьому ж класі учням дають поняття про складальне креслення і кінематичні схеми.

У 7 класі поглиблюються знання, отримані учнями про графічні зображення.

У 8 класі учнів навчають вибирати число і розміщення виглядів на кресленні, наносити розміри з врахуванням базових поверхонь і визначати на кресленні форму конструктивних елементів деталей. Крім цього, розглядають креслення деталей із сортового матеріалу і складальних креслень виробів з шпонковими з’єднаннями.

У 9 класі вивчають перетини і розрізи, зображення різьби, складання ескізів і читання креслення деталей, які включають нові вивчення умовностей технічного креслення.

Отже, креслення і трудове навчання нерозривно пов’язані між собою.

Креслення та образотворче мистецтво мають багато спільного. Вони формують просторову уяву, розвивають спостережливість, увагу, навчають аналізувати форму та конструкцію зображених предметів, розвивають уміння малювати з натури. Навички малювання не завжди позитивно впливають на виконання технічних креслень. Так, виконуючи малюнок, вертикальні лінії проводять, як правило, зверху вниз, тоді як при виконанні технічних креслень, навпаки, знизу вгору.

У шкільному курсі образотворчого мистецтва учні набувають вміння та навички зображувати геометричні фігури (куб, конус, циліндир, призму і т. п.), предмети побуту і архітектурні споруди з використанням перспективних скорочень та світлотіней. Це допомагає на уроках креслення по даній темі краще уявити моделі фігур та деталей, зрозуміти призначення аксонометричних проекцій і технічного рисунка, способи передачі об’ємності предметів на технічних рисунках, відмінність останього від креслення.

Переривчастий характер руху руки учня при виконанні малюнка повинен бути замінений безперервним – при виконанні креслень (крім виконання штрихових ліній). Основне завдання – передати всі відомі ознаки предмета (пропорції, кольору тощо), а креслення – зобразити однорідні (просторові) ознаки предметів. Це добре підтверджується при виконанні учнями малюнка і креслення. Для малюнка характерний процес побудови від цілого до окремого, а для креслення, навпаки – від окремого до цілого. Отже, в процесі роботи потрібно враховувати особливості креслення й малювання у формуванні практичних навичок.

Фізика і креслення – дві важливі політехнічні дисципліни. На уроках фізики учні за рисунками ознайомлюються з будовою і принципом дії багатьох механізмів і машин, розв’язують різні задачі графічним способом. Креслення і технічний рисунок на уроках фізики розглядають як засіб пояснення певних фізичних законів.

Тому не можна миритися з тим, щоб учні в графічних роботах з фізики порушували правила, вивчені на уроках креслення, а також замість виконання ескізів і креслень незнайомих деталей і пристроїв можна взяти деякі прилади з кабінету фізики і використати їх як роздатковий матеріал до відповідної теми уроку, особливо при вивченні складальних креслень. Такий захід сприятиме активізації навчальної діяльності учнів на уроках креслення і фізики.

Креслення і географія. На уроках географії учням часто доводиться виконувати різні технічні рисунки і креслення, які відіграють особливо важливу роль у розкритті загальних фізико-географічних понять. На уроках географії учні будують план класу, шкільної ділянки, місцевості, зображують рельєф місцевості за допомогою горизонталей, визначають азимут по карті тощо. У наступних класах учні, поглиблюючи знання з географії, вивчають картографічні проекції, вимірювальні можливості карт, умовні знаки і позначення на топографічних картах, визначають прямокутні координати точок за допомогою топографічної карти та ін.

Всі названі вище питання в курсі географії вивчаються значно раніше, ніж у курсі креслення, тому треба застосовувати позначення, прийняті в стандарт їх ЄСКД.

Тема «Аксонометричні проекції. Технічний рисунок» особливо пов’язана з вивченням деяких тем і розділів з математики, трудового навчання, образотворчого мистецтва. У додатках подано таблицю про міжпредметні зв’язки уроків креслення з теми «Аксонометричні проекції. Технічний рисунок». (Додаток А)

На уроках креслення приводяться в систему і збагачуються знання, отримані на уроках трудового навчання, образотворчого мистецтва і математики у початкових та середніх класах. А також, набуті знання допомагають при вивченні геометрії.

Отже, при вивченні різних предметів учні виконують багато графічних робіт, тому велику роль у вдосконаленні зв’язків креслення з іншими предметами відіграє єдиний шкільний графічний режим, який і зобов’язує керуватися відповідними науковими принципами та графічними знаннями при вивченні зв’язаних з кресленням предметів.

Головною метою трудового навчання є формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для реалізації потенціалу учнів.

Зміст предмета має виражену прикладну спрямованість і реалізується шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Навчальна програма забезпечує:

  • розвивальний характер і прикладну спрямованість навчального процесу;
  • формування технічно та технологічно грамотної особистості.

Предмет трудове навчання тісно пов’язаний з іншими предметами: з предметом образотворче мистецтво та математикою. Діти не тільки вивчають кольори, а й виготовляють виріб за естетичним смаком. Звязок з математикою – на уроці трудового навчання учні малюють схеми, рахують кількість елементів даного виробу. Навчаються конструюванню, вміють робити викрійку, вивчають форми трикутника, кола, прямокутника та інші геометричні фігури. Сам предмет цікавий, розвиває у дітей мислення, зорове сприйняття, моторику рук, фантазію, естетичний смак та творчі здібності. Під час проведення уроку вчитель наводить по декілька прикладів, які дають змогу зрозуміти тісний зв’язок предмета з математикою.

Навчальна програма для учнів 6-го класу за календарним планом включає розділ за темою: Виготовлення виробів плетінням на дротяній основі.

Для виготовлення виробів плетінням на дротяній основі використовують такі техніки як: паралельне нанизування та кругове плетіння (дугами).

Послідовність виготовлення виробу «Листочки»

Набрати бісеринку зеленого стеклярусу на відрізок дроту діаметром 0,2 мм. Відрізати дроту довжиною 15 см, знайти середину дроту – центр. На один кінець дроту набрати два стекляруси і, не випускаючи їх із рук, протягнути другим кінцем назустріч один одному. Далі 2-ий ряд набрати уже три стекляруси і протягнути дріт другим кінцем назустріч один одному, далі працювати за схемою, збільшуючи плетіння до 6-ти бісеринок, від 6-ти бісеринок розпочати зменшувати плетіння до одного стекляруса. Зробити п’ять або шість таких заготовок. Закріпити їх із середини листочків по дві заготовки дротом діаметром 0,2 мм.

Послідовність виготовлення виробу «Ягідки»

На дроті з червоним бісером і стеклярусом(змішати наполовину бісер і рубку) залишити кінець дроту 5 см. З 7(10) бісеринок(кількість залежить від розміру виробу) зробити петлю і декілька разів закрутити. Потім дріт разом із бісеринками по дузі скрученої петлі щільно загнути до скрутки дроту та кілька разів закрутити, по дузі щільно притиснути і скрутити. У такому порядку зробити три пелюстки, скрутити їх разом. Щоб надати пелюсткам форми ягоди, загнути кожен всередину. Скласти гілочку з ягід у гроно: скрутити по дві ягідки разом, потім прикрутити на відрізок дроту одну пару, 1 см скрутити без нічого, прикласти другу пару, кілька разів прикрутити, знову приєднати пару, поки не закінчаться ягоди.

Навчальна програма для учнів 6-го класу за календарним планом включає розділ за темою: «Виготовлення ляльки», у якому коли учні навчаються послідовності виготовлення цієї ляльки, то наступний етап виготовлення має назву: «Пошиття одягу ляльці». Так саме в цьому розділі учні навчаються конструюванню деталей із прямокутника.

  1. Для конструювання окремих складників цього комплекту необхідно зняти мірки: довжину сукні, обхват грудей.
  2. За мірками побудувати викрійку прямокутника, викроїти деталь з тканини прямокутної форми для сукні.
  3. Скласти її навпіл лицьовим боком усередину так, щоб збіглись короткі сторони прямокутника, які потрібно зшити «петельним швом». Вивернути деталь.
  4. Сукня готова. Одягати через ноги ляльці вище лінії грудей.
  5. З іншого клаптику, зшитого як для сукні та складеного вдвоє виготовити шляпку. Для цього верхню частину шляпки зібрати на нитку швом «уперед голку», який закріпити вузликом.
  6. Із третього клаптика, розрізаного навпіл, виготовити високі чобітки, зшиті «петельним» швом по довгій та одній короткій сторонах прямокутника. Чобітки готові. Оздобити нарукавниками з тканини. Комплект готовий.

Міжпредметні зв’язки на рівні видів навчальної діяльності встановлюються між загальними прийомами навчальної роботи, загальними способами рішення одноманітних навчальних задач (розрахунково-вимірювальних, графічних, конструктивно-технічних, творчих), загальними способами розумової, речової, образотворчої, художньої та інших видів діяльності, які здійснюються учнями. (Додаток Б)

З уроків математики учні знайомі з мірами довжини, інструментами для їх вимірювання та побудовою креслень (тільки на площині). Під час знімання мірок учні вперше стикаються з обмірюванням об’ємних тіл. Тому увагу учнів необхідно звертати на те, що креслення викрійки виробу є не проекцією, а розгорткою фігури на площині в натуральну величину. Щоб учні могли це усвідомити, варто використовувати прості моделі геометричних об’ємних тіл, виготовлені з паперу.

Міжпредметні зв’язки функціонують в процесі навчання і здійснюються з допомогою тих чи інших методів і організаційних форм. Це дозволяє виділити вторинний, підпорядкований першим двом типам організаційно-методичних зв’язків, що має самостійне значення. Міжпредметні зв’язки цього типу збагачують методи, прийоми і форми організації навчання.

Вивчаючи теоретичні основи реалізації міжпредметних зв’язків в процесі навчання, ти розкриваєш для себе всю важливість даної проблеми, її актуальність і значущість при рішенні багатьох дидактичних питань, що виникають при спробі оптимізації учбового процесу в середній школі, і одночасно розумієш, як невиправдано мало уваги приділяється цьому.

Міжпредметні зв’язки не тільки засіб досягнення загальних соціальних цілей навчання – всебічного розвитку особистості учня, але і один з необхідних факторів формування конкретних педагогічних задач, визначення загальнопредметних систем знань, вмінь відношень.

Міжпредметні зв’язки як дидактична категорія являється багатомірним, системним об’єктом дослідження функцій міжпредметних зв’язків і їх відношень з іншими системними об’єктами дидактики, перш за все з навчальним предметом і процесом навчання. Структура навчального предмета – основне джерело міжпредметних зв’язків, багатогранності їх видів у змісті процесу навчання. В свою чергу міжпредметні зв’язки впливають на формування структури навчальних предметів, на виділення знань і вмінь, узагальнених понять і способів навчально-пізнавальної діяльності.

Актуальність міжпредметних зв’язків на уроках технології очевидна. Вона обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, на якому яскраво виражена інтеграція суспільних і технічних знань. Взаємозв’язок знань з різних навчальних предметів виступає як необхідність не тільки для пізнання наукових основ сучасного виробництва, але і для свідомого виконання учнями трудових завдань, практичних робіт.

Використання знань з основ наук для розкриття змісту тієї чи іншої теми трудового навчання конкретизують, поглиблюють і розширюють теоретичні знання, що позитивно позначається на ефективності навчально-виховного процесу школи. За таких умов школярі вчаться застосовувати знання з основ наук на практиці, раціонально розв’язувати практичні завдання і таким чином забезпечували собі кращу підготовку до самостійної творчої діяльності. Разом з тим, встановлення дидактичних зв’язків з основами наук і трудовим навчанням забезпечує насиченість діяльності учнів інтелектуальним змістом, що сприяє розвитку їх розумових здібностей, формуванню в них пізнавальних інтересів і дієвість навчання.

 

Література:

  1. Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового обучения с основами наук. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1983. – 128 с.
  2. Баранов О. Наступність технології і фізики як фактор здійснення міжпредметних зв’язків // Трудова підготовка в закладах освіти / О Баранов. – 2001. – № 3. – С. 16-19.
  3. Васюк О. Міжпредметні зв’язки на уроках обслуговуючої праці // Трудова підготовка в закладах освіти / О. Васюк. – 1999. – № 2. – С. 6-8.
  4. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології у підготовці майбутніх учителів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. – Вип. 21 / Р. С. Гуревич, О. М. Скупий. – Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2009. – С. 33-36.
  5. Климук Л. В. Трудове навчання: обслуг. види праці: підруч. для 5 кл. загальноосвітніх навчальних закладів / Л. В. Климук, Б. М. Терещук, В. І. Туташинський. – К.: Арка, 2005. – 192 с.
  6. Кондаков В.А., Галутва В.А. Межпредметные связи в преподавании предметов политехнического цикла. – Куйбышев, 1968. – 87с.
  7. Кузьменко П. Планування міжпредметних зв’язків курсу «Креслення» і технічних дисциплін // Трудова підготовка в закладах освіти / П. Кузьменко. – 2005. – № 6. – С. 47-49.
  8. Кулагин П. Г. Межпредметные связи в процессе обучения / П. Г. Кулагин. – М. : Просвещение, 1981. – 96 с.
  9. Мамус Г. М. Завдання з обслуговуючої праці 5 клас / Г. М. Мамус, О. С. Севаствинова. – Тернопіль : Астон, 2004. – 240 с.
  10. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія і методика: монографія / [В. В. Бербец, Т. М. Бербец, Н. В. Дубова та ін.]; за заг. ред. О. М. Коберника. – К.: Наук. світ, 2003. – 162 с.
  11. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з трудового навчання, 5-11 класи. – К. : Перун, 2005.
  12. Тхоржевский Д. А. Межпредметные связи в изучении общетехнических дисциплин // Школа и производство / Д. А. Тхоржевский, В. В. Стешенко. – 1989. – № 11, С. 75-77.
  13. Тхоржевський Д. А. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін / Д. А. Тхоржевський. – К. : Вища школа, 1992. – 336 с.

 

Додаток А

Теми уроків з міжпредметним змістом,

5-7 кл.

 

предмети / класи

5 клас

6 клас

7 клас

Математика

Площі і об’єми.

Куб. Прямокутний паралелепіпед.

Чотирикутники. Многокутники. Призма, піраміда. Відношення і пропорції. Циліндр, конус.

Перетворення фігур на площині. Осьова і центральна симетрія. Подібність фігур.

Образотворче мистецтво

Оригінальна графіка.

Лінійний рисунок архітектурного краєвиду. Світлотіневий рисунок з геометричних фігур.

Станковий живопис. Натюрморт             з предметів побуту. Архітектурний краєвид.

 

Ландшафтна архітектура. Макет комплексу з геометричних фігур.

Графіка.

Ескіз фасаду.

Скульптура. Архітектурна композиція.   

Перспектива. Екстер’єр споруди.                                

Трудове навчання

Обробка матеріалів. Поняття про технічний рисунок. З’єднання деталей згідно технічного рисунка. Виготовлення заготовок.

Обробка матеріалів. Графічне зображення та виготовлення деталей циліндричної і конічної форми.

Обробка матеріалів. Виготовлення деталей за технологічною карткою. Перевірка розмірів та форми за графічним зображенням.

 

Додаток Б

План-конспект уроку

трудового навчання у 7 класі

Тема: Оздоблення яйця мозаїкою з бісеру.

Мета: Ознайомити учнів з поняттям “мозаїка”. Розповісти про звичаї та обряди святкування Великодня, навчити оздоблювати яйце мозаїкою з бісеру, гармонійно підбирати кольори, розвивати уяву, фантазію, виховувати старанність, акуратність, любов і повагу до праці, до народних традицій.

Обладнання: дерев’яне яйце, бісер, олівець, мисочки для бісеру, пластилін, рушник, кошик з писанками.

Хід уроку:

І.Організаційна частина

а) підготовка робочих місць учнів (на перерві)

б) організація учнів до роботи.

Добрий день! В добрий час.

Рада, діти, бачить вас.

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчата,

А за ними – і хлоп’ята.

— Сядьте всі рівненько і дуже уважно мене слухайте.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Великий день нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить

Христос воскрес!

— Діти, чи знаєте ви, про який великий день цей віршик?

— А чому цей день так називають?

— Як у нас святкують Великдень?

— А хто найголовніший у великодньому кошику? (писанка).

— А чи знаєте ви, як роблять писанки?

(Вчитель кладе на застелений вишитим рушником стіл кошик з писанками, крашанками, яйцями, оздобленими бісером).

— Сьогодні ми навчимося оздоблювати яйце дуже цікавим способом – мозаїкою з бісеру.

(На дошці – “Словничок-помічничок”)

— Прочитаємо всі разом

Мозаїка — викладання зображення дрібними частинками матеріалу: кусочками скла, керамічної плитки, пластмаси, камінцями, кусочками паперу. Насінням, соломкою, бісером.

ІІІ. Виклад нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ христового Воскресіння. Її освячують в церкві разом із Паскою. Ставлять на святковому столі. Як найдорожчу пам’ятку брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в цьому світі. В Канаді навіть є пам’ятник писанці, а в нашому місті Коломиї – музей писанки.

Писанка — найкращий подарунок рідним до Великодніх свят. Ось вирішила своїми руками зробити писанки для рідних.

2. Слухання вірша.

Гарна писанка у мене

Мабуть, кращої нема

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала 5 яєць

Та як шосте закінчила

Тато мовив: “Молодець!”

Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

Звичай фарбувати яйця — дуже давній, спочатку яйце фарбували в один колір (тепер їх називають галунками, крашанками) і потім люди навчилися малювати на них різний орнамент. Так виникла писанка.

В наш час яйце не тільки розфарбовують, а й оздоблюють різними способами: аплікацією з паперу, з тканини, з соломки, мозаїкою з бісеру (демонстрація зразків). Це дуже цікаві техніки, сьогодні ми опануємо одну з них.

ІV. Демонстрація та аналіз зразка виробу.

1. Показ готового зразка.

— У мене в руках — готове оздоблене яйце. Уважно розгляньте його.

2. Аналіз виробу.

— З допомогою чого, бісер прикріплено до яйця? (пластиліну).

— Як прикріплюємо бісер? (дірочкою догори)

— Які кольори я використала для зразка?

V. Попереднє планування технологічного процесу.

— Діти, а тепер погляньте на дошку. Перед вами план виконання роботи. Давайте разом прочитаємо його.

1. Наносимо на поверхню яйця тонкий шар пластиліну.

2. Простим олівцем на пластилін наносимо контури орнаменту.

VІІ. Інструктаж по виконанню технологічних операцій.

— А зараз ще раз уважно послухайте, як виготовити таке Великоднє диво.

Спочатку беремо пластилін темного кольору (чорний, коричневий) і добре розминаємо його в руках. Беремо дерев’яне яйце, наносимо на нього тонкий шар пластиліну, акуратно розгладжуємо поверхню. Беремо тонко заструганий простий олівець і наносимо контури орнаменту. Орнамент може бути різноманітний: рослинний (квіти, гілочки верби), геометричний, тваринний, (найкраще птахи), або щось інше — що підкаже вам фантазія.

Щоб працювати було легше, нам потрібно... А що саме потрібно, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте запис на дошці.

У цих словах букви помінялись місцями. Допоможіть їм повернутись на місце: Ярпокдо ан ообумочр лсіто.

Правильно, перш за все нам необхідний порядок на робочому столі. А щоб на наших столах був порядок, бісер різних кольорів ми розкладемо окремо в мисочки, щоб він завжди був під руками і не розкочувався по парті, кольори підбираємо так, щоб орнамент чітко виділявся на фоні Спочатку викладаємо контури орнаменту. Беремо бісеринку, кладемо на проведену олівцем лінію і трошки притискуємо, щоб вона добре закріпилася. Коли контури викладені, заповнюємо середину орнаменту. Залишилося викласти фон і робота завершена.

VІІ. Самостійна практична робота учнів.

1. Інструктаж по техніці безпеки.

— Під час роботи з бісером будьте обережні, щоб намистинки не потрапили у ніс.

2. Використання технологічних операцій учнями.

3. Інструктаж поточний.

4. Фізкультхвилинка.

— А зараз всі встанемо. Давайте пригадаємо веснянку, яку вчили на уроці музики.

(Спів з рухами).

 Всі веснянку співаймо.

Весну-красну вітаймо.

Співаймо, співаймо,

Весну красну вітаймо.

Вийдем, вийдем на горбок,

Заспіваєм гаївок.

Що весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

Воскресла, воскресла,

Нам Великдень принесла.

5. Контроль за дотриманням техніки безпеки.

VІІІ. Підсумок уроку.

1. Виставка учнівських робіт.

2. Аналіз та оцінка робіт.

— Ви всі дуже добре впоралися з роботою, А кому ви подаруєте свої вироби?

3. Прибирання робочих місць.

doc
Додав(-ла)
Божко Інна
Додано
6 липня
Переглядів
63
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку