Стаття "Розвиток критичного мислення у молодших школярів: ефективні методи та прийоми"

Педагогічні науки

Суярова Олена Володимирівна

Вчитель початкових класів

Бахмацький ліцей №1 Бахмацької міської ради

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ:

ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ

Анотація: у статті розглядаються ефективні методи та прийоми розвитку критичного мислення у молодших школярів. Проаналізовано значення критичного мислення для формування пізнавальної активності учнів та їхньої здатності до аналізу інформації. Описано різноманітні методики, такі як робота з відкритими запитаннями, використання проблемних ситуацій, розвиток навичок аргументації та самостійного прийняття рішень. Особлива увага приділяється практичним рекомендаціям для педагогів щодо впровадження цих методів у навчальний процес початкової школи з метою підвищення якості освіти та розвитку самостійного мислення у дітей.

Ключові слова: критичне мислення, початкова школа, пізнавальна активність, методи та прийоми, відкриті запитання, проблемні ситуації, навички аргументації, самостійне мислення.

Вступ. Формування критичного мислення є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти. У початковій школі закладаються основи особистості дитини, її вміння мислити самостійно, аналізувати інформацію та приймати обґрунтовані рішення. Критичне мислення дозволяє дітям розглядати явища під різними кутами, бачити зв’язки між ними, виявляти суперечності та аргументувати власну позицію. Тому особливо важливо у початкових класах розвивати ці навички, які стануть фундаментом для подальшого навчання та успішної життєдіяльності учнів. Впровадження методів розвитку критичного мислення допомагає учням стати активними учасниками навчального процесу, навчитися ставити запитання, шукати різні підходи до розв’язання проблем та розуміти складні поняття. Ця стаття присвячена аналізу ефективних методів і прийомів розвитку критичного мислення у молодших школярів, а також рекомендаціям для педагогів щодо їх впровадження у практику початкової школи.

Критичне мислення передбачає вміння аналізувати, оцінювати та інтерпретувати інформацію, ставити під сумнів готові відповіді та самостійно формувати висновки. У молодшому шкільному віці діти активно досліджують світ, накопичують знання та вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Розвиток критичного мислення допомагає їм розвивати логічне мислення, відкидати стереотипи, бачити альтернативи та приймати виважені рішення.

Важливо, щоб у процесі навчання діти не просто запам’ятовували інформацію, а вчилися її аналізувати, виділяти головне, робити висновки та ставити запитання. Це допомагає їм бути більш допитливими, активними та креативними. Розвинуте критичне мислення дає можливість учням краще адаптуватися до нових ситуацій, а також сприяє успішному вирішенню проблем як у школі, так і в повсякденному житті.

Використання відкритих запитань. Одним із найпростіших і водночас ефективних методів розвитку критичного мислення є робота з відкритими запитаннями. Такі запитання вимагають від учнів не просто відповіді “так” чи “ні”, а детального аналізу та аргументування своєї думки. Наприклад, замість запитання “Чи вірно, що 2 + 2 = 4?” варто запитати: “Чому ми додаємо числа, щоб отримати суму?” або “Як би ти розв’язав цю задачу іншим способом?”. Відкриті запитання стимулюють учнів замислитися, обговорити та знайти різні підходи до вирішення проблеми.

Проблемні ситуації. Створення проблемних ситуацій на уроці допомагає дітям навчитися бачити проблеми, аналізувати їх та знаходити шляхи вирішення. Наприклад, під час вивчення природознавства можна запропонувати учням задачу: “Що станеться, якщо на планеті закінчиться прісна вода? Що можна зробити, щоб цього не сталося?”. Це заохочує учнів до пошуку рішень, аналізу причин та наслідків, формування власної думки.

 Робота з текстами та аналіз інформації. Аналіз текстів є ще одним ефективним методом розвитку критичного мислення. Під час роботи з текстом (художнім, науковим чи публіцистичним) учні вчаться виділяти головні думки, шукати прихований зміст, розпізнавати авторську  та аргументи. Учитель може запропонувати учням обговорити, чи погоджуються вони з висновками автора, чи знаходять у тексті докази тих чи інших тверджень.

Це сприяє розвитку здатності критично оцінювати отриману інформацію та формувати власну точку зору.

Навчальні ігри та дискусії. Ігрові форми навчання також є важливими інструментами розвитку критичного мислення. Наприклад, під час гри “Так чи ні” учні повинні вирішити, чи є певне твердження вірним, обґрунтувавши свою відповідь. Дискусії на уроці сприяють розвитку вміння слухати інші думки, аргументувати свою позицію, будувати логічні ланцюжки та приймати рішення. У ході дискусій учні вчаться розуміти, що можуть існувати різні погляди на ту саму проблему, і важливо вміти їх обґрунтовувати.

Метод проєктів. Виконання навчальних проєктів сприяє розвитку в учнів самостійного мислення та дослідницьких навичок. Під час роботи над проєктом діти вчаться планувати, шукати інформацію, аналізувати її, робити висновки та презентувати результати. Учні можуть, наприклад, досліджувати певну екологічну проблему або створювати спільний проєкт на тему “Як захистити природу навколо нас?”. Такий підхід стимулює розвиток критичного мислення та вміння працювати в команді.

Для успішного розвитку критичного мислення у молодших школярів важливо враховувати вікові особливості та рівень підготовки учнів. Ось кілька рекомендацій для педагогів: створюйте на уроках ситуації, де учні мають можливість висловлювати свої думки, обґрунтовувати їх та обговорювати різні підходи до вирішення завдань. Навчіть учнів вести діалог, слухати одне одного, ставити запитання та аргументувати свої відповіді. Це сприяє формуванню критичного мислення та комунікативних навичок. Залучайте учнів до виконання проєктів, аналізу текстів, розв’язання проблемних ситуацій. Чим більше різноманітних методів роботи, тим краще розвиватимуться критичні здібності учнів.  Регулярно пропонуйте учням завдання, які вимагають аналізу, пошуку альтернатив та прийняття рішень. Це допоможе розвинути вміння бачити проблему та шукати способи її вирішення. Заохочуйте дітей ставити запитання, шукати відповіді та висловлювати свою думку. Важливо створити на уроці атмосферу довіри, де кожна думка буде цінною.

Розвиток критичного мислення у молодших школярів є надзвичайно важливим для формування їхньої особистості, здатності до самостійного навчання та успішної соціалізації. Використання різноманітних методів і прийомів, таких як відкриті запитання, проблемні ситуації, аналіз текстів, навчальні ігри та проєкти, допомагає дітям навчитися аналізувати, оцінювати та обґрунтовувати свої думки. Таким чином, вони стають більш впевненими в собі, розвивають креативне та гнучке мислення, що є основою для успішного навчання та подальшого життя.

Література

1.Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати: наук.- метод. посібник / за наук. ред. О.І. Пометун. Харків, 2007. 190 с.

2.Державний стандарт початкової освіти.

URL:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni standarti (дата звер- нення: 24.03.2021).

3.   Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів / за наук.

ред. О.І. Пометун. Київ : Вид-во «Плеяди», 2006. 220 с.

4.   Освітня    платформа «Критичне   мислення».             URL: https://www.criticalthinking.expert/shop/nabir-            kartok-yak-rozvynutykrytychne-myslennya-za-    dopomogoyu-spetsialnyh-metodiv/     (дата звернення: 23.03.2021).

5.   Пометун О.І. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів. Дніпропетровськ : Ліра, 2016. 144 с.

6.   Пометун О.І. Основи критичного мис- лення : навчальний посібник дляучнів старших класів загальноосвітньої школи. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. 216 с.