стаття "Розвиток освіти"

Розвиток освіти.

Цифровіта інші високотехнологічні досягнення постійно впроваджуються у наше життя та невпинно розвиваються.Цифрова трансформація є результатам розвитку суспільства і потребує готовності кожної людини сприймати її, втілювати в життя та користуватися під час вирішення будь-яких буденних справ. Особливе місце займає розвиток освіти, зокрема і в нашій країні, що обрала шлях євроінтеграції і втілює в життя міжнародні програми, спрямовані на вдосконалення програми освіти на всіх рівнях з метою підготовки свідомого, освіченого громадянина– майбутнього висококваліфікованого фахівця, вміння та навики якого допоможуть сприяти розвитку будь-якої сфери діяльності, яку обере працівник після опанування відповідної спеціальності. Для досягнення таких результатів, кожен студент та педагог повинні йти в ногу з часом та використовувати цифрові інноваційні технології під час свого навчання. Тому, бачимо, що педагог мусить бути на рівні із розвитком цифрових технологій, бути гнучким та готовим вчитися постійно, паралельно зі своєю основною діяльністю.

Розвиток цифрових навичок у населення в країнах ЄС побудований на моделі цифрових компетенцій для освіти (EU Digital Competence Framework for Educators). Згідно з цією моделлю формування бачення цифрових компетенцій зосереджено у таких напрямах:

1. Удосконалення застосування цифрових технологій у викладацькій діяльності і освітньому процесі;
2. Розвиток навичок, необхідних для цифрової трансформації;
3. Опора на аналіз і прогнозування на основі даних в освіті.

Цифрові навички умовно поділяють на користувацькі і професійні. Базові навички пов’язані з професійною грамотністю у використанні електронних пристроїв і програмних продуктів.Виробничі цифрові навички пов’язані з умінням свідомо застосовувати цифрові технології у відповідних ситуаціях, здатність працювати з інформацією – збирати, структурувати, перевіряти на достовірність і т. ін. Професійні цифрові навички, пов’язані з регулярним вирішенням складних професійних задач у цифровому середовищі.

Реальність сучасного світута цифровізація усіх сфер життя суспільства стали умовами для переходу до диджатилізації в освіті. Практика використання цифрових технологій впливає не тільки на інновації в організації освітнього процесу, але й на модернізацію наукових напрямків. Цифрові технології – унікальний механізм різнобічного розвитку сучасного закладу освіти. Дякуючи цифровим технологіям, ми можемо впевнено говорити про глобалізацію наукового світу і активний розвиток академічної мобільності. Говорячи про диджиталізацію фахової передвищої освіти, ми маємо на увазі три аспекти застосування цифрових технологій у фаховому коледжі: навчання за допомогою цифрових технологій; використання цифрових технологій в управлінні людською освітою; навчання цифровим технологіям у професійних цілях. Всім відомі методологічні вимоги «знати», «вміти», «володіти» сприяють формуванню технологій навчання, які направлені на передачу відомих знань, навичок та вмінь. Такий підхід до освітнього процесу перешкоджає розвитку творчого потенціалу здобувача освіти і не сприяє соціально-економічному розвитку. Перелік вимогдо системи підвищення компетенції здобувача освіти: навчання фахівця, який творчо підходить до розв’язання  проблемної ситуації, який готовий розробляти нові моделі вирішення актуальних проблем;  формування особистісних якостей майбутнього випускника (відповідальність, толерантність, комунікабельність, вміння працювати у творчому колективі); розвиток вміння шукати і самостійно обробляти первинні дані, а потім перетворювати їх в інформацію і знання. Сучасні цифрові технології представляють нові інструменти для розвитку закладів освіти по всій країні. Диджиталізація надає можливості для обміну досвідом і знаннями, дозволяючи людям дізнаватися більше і приймати більш обгрунтовані рішення у повсякденному житті.

Компетентнісний підхід є основою для сучасних стандартів фахової передвищої освіти, що акцентує на важливості практичної складової освітнього процесу, спрямованого на комплексне засвоєння знань та способів практичної діяльності.Лише активна взаємодія обох учасників освітнього процесу – викладача та студента – може дати бажаний результат. У рамках компетентнісного підходу навчання не обмежується репродукцією знань, воно будується на спільних зусиллях. Комп’ютерну компетентність визначають як рівневу освіту, що характеризує професійну підготовку фахівця до використання інформаційно-комунікаційних технологій на різних рівнях діяльності, а саме теоретичному, практичному і творчому.

Практично орієнтована підготовка висококваліфікованих фахових молодших бакалаврів у закладах фахової передвищої освіти вимагаєзастосування нових педагогічних підходів, які допомагають вирішувати науково-методологічні питання їх підготовки. Характерною ознакою розвитку фахової передвищої освіти в Україні є необхідність її адаптації до динамічних змін у глобалізованому світі. Останні три роки – роки викликів для освіти в Україні. Пандемія коронавірусу, а тепер повномасштабна війна, проблеми з постачанням електроенергії суттєво обмежили можливість студентів фізично відвідувати заклади освіти і тим самим підштовхнули викладачів до пошуку нових форм та форматів навчання . Найважливішим завданням сучасної медичної освіти є підготовка не тільки висококваліфікованої, конкурентоспроможної медичної сестри, брата медичного, фельдшера, акушерки, а й становлення студента як багатогранної особистості. Прогрес медичних та інформаційних технологій, практика доказової медицини, необхідність довічного професійного розвитку зумовлюють необхідність розвитку системи медсестринства та відповідно освітніх практик у цій галузі. Реалізація компетентнісного підходу є актуальним завданням, що потребує вирішення за допомогою систематизації використовуваних нині педагогічних методик і програм. Шлях формування компетентностей, зокрема самоосвітньої, розпочинаєтьсяна практичних заняттях, де формується активність у процесі виконання таких завдань, які вимагають застосування отриманих знань для оволодіння уміннями та навичками, демонстрацією студентам значення цих знань у повсякденному житті та практичній професійній діяльності. Основною метою є виховання особистості, яка має бажання і здатність до спілкування, навчання та самоосвіти. Реалізація мети формування самоосвітньої компетентності майбутніх медичних сестер і братів, а саме: навчання студентів раціонально конструювати власну пізнавально-пошукову діяльність, здійснюється впродовж чотирьох етапів: організаційно-підготовчого, теоретично орієнтаційного, дієво-виконавчого, контрольно-діагностичного. Для ефективної реалізації навчання, ставлячи за мету формування самоосвітньої компетентності майбутнього фахового молодшого бакалавра (фельдшера, медичної сестри/медичного брата, акушерки) в сучасному освітньому просторі на підставі визначених педагогічних умов, освітній процес під час викладання клінічних дисциплін «Основи медсестринства», «Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка», «Неврології, психіатрії та наркології» та ін. доцільно проєктувати та продовжувати створювати / удосконалювати якісний електронний освітній контент, супроводжувати застосуванням імітаційних, проєктних, дослідницьких, ситуаційних, інтерактивних та ігрових методів навчання, що включають проведення професійних тренінгів; організацію ділових ігор, круглих столів; участь студентів у науково-дослідній роботі, проєктній діяльності; виконаннязавдань, орієнтованих на розвиток аналітичних, інформаційнопошукових, комунікативних і міжособистісних умінь студентів. Для розв’язання проблеми забезпечення професійної мотивації навчання студентів необхідно систематично проводити діагностику мотивів навчання, графічно представити мотиваційний профіль та проаналізувати. З метою забезпечення сучасного освітнього процесу, підготовки конкурентоспроможних фахівців медсестринства викладачу необхідно систематично вдосконалювати, розвивати цифрову, проєктувальну, інформаційну та медійну компетентності. Підготовку фахових молодших бакалаврів в умовах правового режиму воєнного стану, реформування охорони здоров’я в Україні має бути спрямовано на задоволення потреби у кваліфікованих та досвідчених медичних фахівцях відповідно до викликів часу, розвитку медичної науки і технологій.

Вирішення питання діджиталізації навчального процесу та вдосконалення системи освіти можливе лише при впровадженні в систему освіти перспективних передових технологій, таких як цифрові, зокрема, для організації сучасної освітньої взаємодії, тому для існує постійна необхідність забезпечення потреби у конкурентоздатних кадрах високої кваліфікації, що передбачає оновлення способів і засобів комунікації. У результаті повинні змінитися відносини студент – викладач, студент – студент, студент – навколишнє середовище, студент – джерела інформації. Головним завданням освітнього процесу стає не передача студентові певної суми знань, а формування умінь здобувати і опрацьовувати нові дані, освоєння нових digital-технологій, формування навичок мислення високого рівня: аналізувати, синтезувати, оцінювати .

Використані джерела

 1. Цифровізація освіти – імператив її розвитку. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні: монографія. – Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2021. С. 117-132

2. Пінчук О., Малицька І. Ефективна експертиза публікацій як запорука якості наукових видань. Теорія і практика управління соціальними системами. 2020. № 4, 64–80.

3. Биков, В., Буров, О., Лупаренко, Л., Пінчук, О., Яцишин, А. Концептуальні засади створення «Української електронної енциклопедії освіти». Фізико-математична освіта, 2022. 36(4), 7–15.

4. Андрієвський І.Ю. Медсестринська освіта в контексті реформування медичної галузі / І.Ю. Андрієвський, Н.В. Бондаренко, Л.В. Цюрко // Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 145-річчю заснування навчального закладу, Житомир, 24–25 жовтня 2019 р. / За ред. В.Й. Шатила. – Житомир : ФОП Худяков, 2019. – С. 8.

 5. Головчак М.І., Дуб Н.Є., Березовська І.Б. Диджиталізація як тренд сучасного розвитку якості медсестринської освіти в умовах пандемії COVID-19. Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання запровадження інтерактивно-інноваційних форм навчання у ЗВО медичного профілю», 28 травня 2021 року. – Львів, 2021. – С. 21–31.