Стаття " Сенсорна інтеграція та гра у розвитку дошкільників"

Про матеріал
Матеріал даної статті полягає у ефективності роботи взаємодії корекційного педагога та дітей , які відчувають сенсорні відмінності. За допомогою сенсорної інтеграції формуються та розвиваються їхні взаємозв'язки, основні відчуття.
Перегляд файлу

image 

Неля СЛИНЯВЧУК,

Вчитель-логопед,

ХЗДО №6  «Колобок»

Хмельницької міської ради

 

 

 

 

 

 

СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ГРА У РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

ДОШКІЛЬНИКІВ, КІНЕСТЕТИЧНИХ ВІДЧУТТІВ

 

   Сенсорна система, або органи чуття – це спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразник від зовнішнього і внутрішнього середовищ,  сприймаючи ці подразники у вигляді відчуттів.

   Відчуття – це психічний процес, який полягає у відображенням мозком окремих властивостей предметів та явищ об’єктивного світу і станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуття.    Безпосередньо, сенсорна система забезпечує сприйняття та перероблення інформації про зміни довкілля та стан внутрішнього середовища організму.    Теорія сенсорної інтеграції була розроблена ерготерапевтом Джин Айрес на базі досліджень фізичного розвитку та нервово-мязової функції. Система допомагає у лікуванні та підтримці дітей, які відчувають сенсорні відмінності.   Окрім сенсорів: запаху, слуху, зору, смаку, дотику, сенсорна інтеграція базується на трьох основних відчуттях: тактильному, вестибулярному та пропріоцептивному. Їхні взаємозв’язки починають формуватися ще до народження і продовжують розвиватися під час дорослішання дитини, та її взаємодії з оточенням.

   Саме програма «Синегрія» ґрунтується на ерготерапевтичному напрямі втручання, який найкращим чином реалізує ідеї ефективної підтримки дітей з ООП, адже його засади повністю перегукуються з:

   1. Головними ідеями інклюзивної освіти, які відсутні в українській нормативно-правовій базі: забезпечення інклюзивної освіти на всіх рівнях і навчання протягом усього життя, що передбачає:

-            розвиток «особистості, талантів і творчості осіб з інвалідністю, а також їхніх розумових і фізичних здібностей у найповнішому обсязі»;

-            надання «особам з інвалідністю можливості брати ефективну участь у житті суспільства»;

-            створення умов, які б максимально сприяли «засвоєнню знань і соціальному розвиткові, відповідно до мети повного охоплення,  вживались ефективні заходи з організації індивідуалізованої підтримки»; 

   2. соціально орієнтованим підходом до особи з особливими освітніми потребами, за яким у центр уваги потрапляє не її діагноз, а структурні компоненти життєдіяльності, а саме:

-         розвиток (структура тіла та її функції);

-         участь (доручення до різноманітних видів діяльності, насичена подіями життєдіяльності, з часом – професійна визначеність та самостійне проживання);

-         середовище (ступінь впливу довкілля як бар’єр чи сприятливий чинник розвитку та самореалізації).

   Такий підхід уможливлює надання допомоги особам з функціональними обмеженнями задля їхньої ефективної інтеграції в суспільне життя, що відбувається завдяки втручанням, спрямованим на підвищення їхніх можливостей та позитивні перетворення факторів середовища задля активізації їхньої участі в освіті та житті соціуму нарівні з іншими особами.     У психолого-педагогічному вивченні дітей важливо зосереджуватись на особливостях їхньої унікальної психічної організації, як –то:

-         специфіка сприймання довкілля – наявність певних стійких домінант серед розмаїття зорових, слухових чи тактильних стимулів;

-         незвичність системи сигналів для комунікації з іншими, власна мова;

-         уміння орієнтуватися за візуальними стимулами – малюнками, піктограмами, графіками тощо;

-         здатність зацікавитися чимось незвичним;

-         розвинений музичний слух;

-         уміння чітко орієнтуватися у просторі і часі.

   М’язова напруга дітей стає звичним тлом їхньої життєдіяльності, перетворюється на тілесний блок, своєрідний «панцир», паталогічний стереотип, так звана реакція на стрес, який не дає змогу їм бачити предмети у їх різномаїтті та взаємозв’язках, сприймати і розуміти слова людей, власне адаптуватися серед людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЕНСОРНА  ГРА « ФЕРМА »

Мета : розвиток уваги, концентрації, координації рухів, координації очі-руки, пінцерного захвату, дрібної моторики, загальної  моторики, розуміння свого тіла, слідування правилам, розвиток пам’яті .

Матеріали: пластиковий контейнер 20*20 (глибокий і широкий),  зерна (рис, горох, гречка, пшоно, овес, пшениця), іграшки ( корова, свиня, кінь, коза, кіт, пес), зображення тварин на картках.

Інструкція гри: Візьміть пластиковий контейнер .  Наповнюємо його зерном, так, щоб можна було заховати тварин.  Покажіть дитині картку з даною твариною і попросіть знайти її в контейнері. Запитайте в дитини, які звуки видає тварина.

image 

    Пам’ятайте, що мозок дитини найбільш активно розвивається , зберігає, обробляє інформацію та будує нові нейронні зв’язки до п’яти років.    Сенсорна грає розвиває у дітей відчуття радості та активності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ:

 

1.     Посібник ГАЙД « Сенсорна інтеграція»  американський україномовний ерготерапевт Руслана Ортіківна Нурматова, 2023

2.     Скрипник Т.В. Підготовка дитини з розладами аутистичного спектра до навчання у закладі освіти: методичні рекомендації- К.: Вид-во «Альянт», 2019

3.     Скрипник Т.В. Сенсорна інтеграція як підгрунття цілісного розвитку дітей з аутизмом. Особлива дитина: навчання і виховання. Науковометодичний журнал, 2016

4.     Скрипник Т.В.Програма втручання «Синерія»: формування базових передумов навчання і розвитку дітей з розладами аутистичного спектра. Методичний посібник.-К.: Вид-во «Альянт»,2020

 

 

pdf
Пов’язані теми
Логопедія, Інші матеріали
Додано
14 грудня 2023
Переглядів
103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку