Стаття "Соціальні мережі. Безпека в інтернеті"

Савченко Людмила Василівна,

учитель музичного мистецтва

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№ 5 імені Р.К.Рапія Охтирської міської ради Сумської області

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ. БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ.

Наприкінці XX - початку XXI ст. особливо важливого значення набуває інформація. Важко уявити повсякденне життя без Інтернету та інформаційних технологій. Кожен другий є користувачем різних соціальних мереж. Соціальна мережа – це мережа людей, які зустрічаються в Інтернеті для спілкування, розміщуючи інформацію та зображення, залишаючи коментарі чи надсилаючи повідомлення. Учасники можуть розширити свої особисті та ділові контакти, зв’язавшись з іншими на веб-сайтах соціальних мереж та в додатках [1].

Соціа́льна мере́жа, суспільна мере́жа — соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками. Вперше термін було запропоновано в 1954 році Дж. А. Барнесом (в роботі Class and Committees in a Norwegian Island Parish, «Human Relations»). Максимальний розмір соціальних мереж становить близько 150 осіб [2, с. 123-125]. Дослідженню розвитку різних соціальних мереж присвячені роботи вітчизняних дослідників В.Ю.Бикова, Н.В.Морзе, С.О.Семерікова, О.В.Співаковського, О.М.Спіріна, зарубіжних науковців Т. Бернерс Лі (Tim Berners Lee), О. Кемпісато (Oswald Campesato), К. Нільсона (Kevin Nilson) та ін.

Нині існує більш ніж 200 сайтів з можливостями організації соціальних мереж. У 2004 році була створена найбільша натепер соціальна мережа у світі – Facebook. Google також пропонує веб-стайт з можливостями роботи із соціальними мережами orkut, який було запущено в 2004 році. У цих спільнотах спочатку група перших користувачів надсилає запрошення членам власних соціальних мереж приєднатись до спільноти сайту. Нові члени повторюють цей процес, збільшуючи загальну кількість учасників та з’язків у мережі. Сайти також пропонують такі можливості, як автоматичне оновлення адресних книг, перегляд особистої інформації, створення нових зв’язків за допомогою «служб знайомств» та інших форм соціальних зв’язків у мережі. Більшість із соціальних мереж в Інтернеті є публічними, дозволяючи будь-кому приєднатись та організуватись навколо ділових стосунків. Деякі організації, такі як великі корпорації, також мають доступ до приватних соціальних служб, вони встановлюють ці програми на власних серверах та надають можливість працівникам оприлюднювати свої мережі контактів та відносин із зовнішніми особами та компаніями [5].

З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Цьому сприяє можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів. Найпопулярнішими соціальними мережами є:

Facebook (www.facebook.com) – найчисленніша за кількістю користувачів міжнародна соціальна мережа (1,5 млрд.), де можна знайти своїх друзів, колег, знайомих, сторінку потрібної організації, необхідну інформацію різної тематики.

Twitter (www.twitter.com) – популярна соціальна мережа, що нагадує міні- блоги. Ця соціальна мережа набула популярності серед людей, які регулярно обмінюються інформацією, зокрема, журналістів. Кількість користувачів – близько 300 млн.

Вконтакте (www.vk.com) – одна з найбільш відвідуваних соціальних мереж в Україні. Користується величезною популярністю на території усіх країн СНД. Кількість користувачів – близько 239 млн.

Однокласники (www.оdnoklassniki.ru) – сайт, що дозволяє знайти однокласників, знайомих, співробітників, одногрупників у будь-якому куточку світу. Ця соціальна мережа друга за популярністю після Вконтакте на території пострадянських держав, кількість користувачів – близько 70 млн.

Google+ (www.plus.google.com) – соціальна мережа відомого гіганта Google. У 2013 році їй вдалось за чисельністю відвідувачів випередити Twitter. Вона налічує близько 500 мільйонів зареєстрованих користувачів.

   Instagram (www.instagram.com) – соціальна мережа, яка набула великої популярності в останні роки, її мета – допомогти іншим соціальним мережам розповсюдити фотознімки та відеозаписи користувачів. Кількість користувачів – близько 400 млн.

В Україні мода на соціальні сервіси виникла дещо пізніше. Водночас статистичні дані свідчать, що за останні роки кількість користувачів соціальних мереж значно збільшилася й охоплює усі вікові групи. Так, за даними досліджень станом на 2014 рік у соціальних мережах «Вконтакте», «Однокласники», «Facebook» і «Twitter» зареєстровано близько 40 млн. українських акаунтів. Серед них значну частку займають користувачі підліткового та юнацького віку [2].

Мережеві освітні ресурси для підлітків допомагають прискорити й оптимізувати процес навчання, підвищують якість навчання завдяки максимальній структурованості та цікавій формі викладення навчального матеріалу. Діти засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Отже, сучасний підхід до навчання дозволяє підвищити якість і швидкість усвідомлення, розуміння та запам'ятовування навчального матеріалу [3].

На сьогоднішній день в Україні понад 200 тис. дітей віком від 5 до 18 років користуються послугами Інтернет. І кількість юних користувачів зростає з кожним роком більш ніж на 30%, при цьому тільки 15% батьків здогадуються про труднощі, з якими стикаються їхні діти в Інтернеті, та менше половини батьків мають уяву про елементарні засоби безпеки у мережі [2, с. 123-125].

Існують основні правила безпечної поведінки в Інтернеті:

• Небажано розміщувати персональну інформацію в Інтернеті. Персональна інформація – це повне ім'я, прізвище, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти, домашня адреса, особисте фото чи фото членів родини, друзів.
• Якщо ви публікуєте фото чи відео в Інтернеті, їх може подивитися кожен. Зважайте на це.
• Не відповідайте на спам (небажану електронну пошту).
• Не відкривайте файли, які надіслали невідомі вам люди. Ви не можете знати, що насправді міститься у цих файлах – там можуть бути віруси або фото, відео з «агресивним» змістом.
• Пам’ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають.
• Якщо поруч з вами немає когось із дорослих, яким ви довіряєте і які можуть вас захистити, не зустрічайтесь в реальному житті з людьми, з якими ви познайомились в Інтернеті. Якщо ваш віртуальний друг справді той, за кого себе видає, він спокійно зреагує на вашу турботу про власну безпеку.
• Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо вас хтось образив.
• Якщо хтось вам говорить, надсилає  або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
• Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
• Нікому не давайте свій пароль, за винятком дорослих вашої родини.
• Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно в мережі.
• Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
• Пам'ятайте, що в Інтернеті ви  спілкуєтеся з людиною. Відстоюйте свою точку зору, але не ображайте своїх співрозмовників.
• Дотримуйтесь етики спілкування. Будьте  ввічливими в електронному листуванні.
• В електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ. Це  сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
• Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання. Це сприймається як "спам", і, звичайно, засмучує користувачів мережі.
• Завжди поводьтеся в мережі так, як ви б хотіли, щоб поводилися з вами! [4 ]

  Таким чином, використовуючи ці рекомендації, можна максимально захиститися від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Пам’ятайте, Інтернет -  це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Необхідно правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Інтернет є важливим інструментом для особистого та професійного спілкування. Проте ним можуть також зловживати: розсилати комп'ютерні віруси і небажану пошту; отримувати інформацію особистого характеру для крадіжок, шантажу, переслідувань; інформувати про сайти, небезпечні для дітей. Ось чому важливо бути обізнаним з питань інформаційної безпеки.

Список використаних джерел

1. Беклемішева А. “Social Network Application Development: Types, Challenges, Technologies, Costs” [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://steelkiwi.com/blog/social-network-application-development-types-challenges-technologies-costs/.ia/

2. Гаркуша Ю. О. Соціально-правова характеристика соціальних мереж / Ю. О. Гаркуша // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – Сер.: Юриспруденція. – 2016. – № 19. – С. 123-125.

3. Пензай Л.І. Інформаційно-психологічний захист як основний чинник безпеки дітей в Інтернеті. [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/44581/

4. Скачок Ю.В. Безпечний інтернет. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://gimnaziya20.ks.ua/vykhovna-robota/sotsialno-psykholohichna-sluzhba/rekomendatsii-uchniam/88-bezpechna-povedinka-v-interneti.html

5. Соціальна мережа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/