Стаття " Структура економічної культури як складової підготовки фахівця "

Про матеріал
В умовах перетворень, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, чітко виступає потреба у фахівці, що володіє розвиненою економічною культурою, яка дозволяє йому ефективно діяти у змінних соціально-економічних умовах, бути затребуваним на ринку праці, результативно вибудовувати свою життєву економічну стратегію, діяти економічно виважено у повсякденному житті.
Перегляд файлу

Загальна педагогіка

Лежавська А.А.

аспірант кафедри професійної освіти

Бердянського державного

педагогічного університету

м. Бердянськ, Україна

 

СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК СКЛАДОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

 

В умовах перетворень, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, чітко виступає потреба у фахівці, що володіє розвиненою економічною культурою, яка дозволяє йому ефективно діяти у змінних соціально-економічних умовах, бути затребуваним на ринку праці, результативно вибудовувати свою життєву економічну стратегію, діяти економічно виважено у повсякденному житті.

Економічна культура лежить в основі професійної діяльності будь-якого фахівця, забезпечуючи йому ділові, творчі якості, компетентність, професійну майстерність, потребу працювати якісно, ​​почуття відповідальності за доручену справу та ін.

Як соціальне явище, економічна культура має яскраво виражену мету, і охоплює всю сукупність найважливіших ціннісних компонентів економічної реальності в її фактичному функціонуванні та розвитку, але економічна культура немислима без людини та її діяльності, без прогресивної спрямованості цієї діяльності та передового мислення, а це у свою чергу підкреслює єдність економічної культури особистості зі специфікою, яка зумовлена економічною системою суспільства.

Системні дослідження економічної культури здійснювалися філософами (А. Дроздов, В. Попов, Г. Смирнов, А. Улєдов та ін.), соціологами (Л. Буєва, Т. Заславська, І. Іткін, Д. Рябов, С. Фролов та ін.), економістами (Л. Абалкін, Л. Бірман, К. Улибін, В. Уразгаліев, В. Чичканов та ін.), педагогами (П. Атутов, П. Бойчук, Д. Лазаренко, І. Петрук, І. Рябова). Проблемі економічного навчання і виховання майбутніх фахівців присвячено праці В. Андрущенко, П. Атутова, П. Андріанова, Н. Бабкина, С. Батишева, М. Михальченко, А. Нісімчук, В. Полякова, Н. Томіна та ін.

Згідно до науково-педагогічних досліджень, економічна культура – це інтегрованим результат економічної освіти майбутнього фахівця (навчання, виховання та розвитку особистості).

Найбільш складним в теорії економічної культури є питання про її структуру. У структурній будові економічної культури особистості виділяємо компоненти:

1. Когнітивний – передбачає наявність економічної поінформованості, стійких економічних знань (про основи економіки, підвищення ефективності виробництва, вдосконалення виробничих відносин, систему управління і методи господарювання та ін.), економічних уявлень та поглядів особистості щодо розуміння категорії «економічна культура», усвідомлення її важливості для власних дій; розуміння економічних процесів [1].

Когнітивний компонент – це не тільки знання, але й розуміння сутності економічних процесів і явищ, які відбуваються в державі; усвідомлення місця економіки в ієрархії цінностей суспільства.

Разом з тим, когнітивний компонент створює потужну основу для формування у майбутнього фахівця сучасного економічного мислення, тобто здатності до осмислення явищ економічного життя з урахуванням досягнень науки і техніки, а це у свою чергу сприяє творчому розв’язанню особистістю економічних проблем, конкретних трудових завдань [4].

2. Мотиваційно-ціннісний – відображає спонукальний аспект щодо розвитку економічної культури [1] та включає: цінності й ціннісні орієнтації особистості, переконання, погляди, ідеали; інтереси до економічної діяльності, до оволодіння загальнолюдськими цінностями, економічною та корпоративною культурою особистості, культурою споживання; економічні потреби і мотиви.

Мотиваційно-ціннісний компонент економічної культури характеризує рівень оцінки, наявність позитивного або негативного емоційно-раціонального ставлення людини до сприйманих знань, в результаті чого формуються переконання в особисто-ціннісному сенсі економічних ідей, теорій, законів та ін. Цей компонент передбачає уведення майбутнього фахівця у світ соціальних, моральних та економічних цінностей; припускає формування гуманістичних життєвих настанов, сформовану потребу в самовдосконаленні та морально-ціннісну мотивацію в процесі засвоєння економічних знань; визначає ступінь сформованості ставлення до економіки як до цінності, характерної для демократичного суспільства. До даного компоненту економічної культури входить й розуміння сенсу економіки та її значення для суспільства.

3. Діяльнісно-практичний – включає сукупність економічних умінь і навичок (дотримання економічної доцільності в організації діяльності, аналіз господарської діяльності, визначення розмірів податків, складання домашнього бюджету, дотримання норм цивільної економічної поведінки, розв’язання економічних завдань, орієнтування в економічному просторі, на ринку праці та ін.), які допомагають адекватно застосовувати економічні знання в реальних життєвих ситуаціях, у професійній діяльності. Цей компонент характеризує досвід прояву економічної культури у спілкуванні та у поведінці фахівця.

Діяльнісно-практичний компонент економічної культури показує включеність особистості в процес економічної діяльності, де людина виявляє власні економічні інтереси, забезпечує задоволення окремих потреб та реалізує різні типи економічної поведінки. При цьому поняття «економічна поведінка» науковці трактують як: «дії, спрямовані на вибір найбільш вигідних альтернатив» [3, с. 98]; «систему соціальних дій, які, по-перше, пов’язані з використанням різних за функціями і призначенням економічних цінностей (ресурсів) і, по-друге, орієнтовані на отримання прибутку (винагороди) від їх виконання» [2, с. 120]

4. Особистісний характеризує економічно значущі якості особистості (діловитість, підприємливість, працьовитість, ощадливість, наполегливість, самостійність, активність, ініціативність, творче ставлення до справи, соціальну відповідальність за результати і наслідки своєї праці, комунікабельність, адекватну самооцінку та ін.). Всі ці якості необхідні для майбутньої трудової діяльності фахівця, його суспільної активності, господарського ставлення до суспільного добра,  прагнення до рентабельності, оновлення технологічних процесів і обладнання, продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту [4].

Взаємозв’язок, взаємозумовленість структурних компонентів економічної культури, на наш погляд, характеризує системний, цілісний характер досліджуваного об’єкта, а отже, економічна культура – це інтегративна якість особистості, яка представлена єдністю взаємозумовлених когнітивного, мотиваційно-ціннісного, діяльнісно-практичного та особистісного компонентів, які визначають життєві орієнтири особистості на загальнолюдські й суспільні цінності, сприяють гармонізації її моральних якостей та моральної стійкості до негативних явищ ринкової економіки, забезпечують майбутньому фахівцю ефективну професійну діяльність.

Висновки. Враховуючи вищевикладене, ми констатуємо, що формування економічної культури майбутнього фахівця – це явище складне, комплексне, системне й динамічне. Взаємозв’язок, взаємозумовленість структурних компонентів економічної культури, на наш погляд, характеризує системний, цілісний характер досліджуваного об’єкта, а отже, економічна культура – це інтегративна якість особистості, яка представлена єдністю взаємозумовлених когнітивного, мотиваційно-ціннісного, діяльнісно-практичного та особистісного компонентів, які визначають життєві орієнтири особистості на загальнолюдські й суспільні цінності, сприяють гармонізації її моральних якостей та моральної стійкості до негативних явищ ринкової економіки, забезпечують майбутньому фахівцю ефективну професійну діяльність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Булавенко С.Д. Формування економічної культури учнів основної та старшої школи : автореф. дис. … на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук ; спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Світлана Дмитрівна Булавенко. – К., 2011. – 23 с.

2. Верховина В.І. Економічна поведінка як предмет соціологічного аналізу / В.І. Верховина // Социс. – 1994. – № 10. – С. 120.

3. Ерроу К. Дж. Інформація та економічна поведінка / К.Дж. Ерроу // Питання економіки. – 1995. – № 5. – С. 98–107.

4. Каминська О.Ю. Конструктивна роль економічної культури в професійній самореалізації випускника коледжу [Електронний ресурс] / О.Ю. Каминська // Освіта. ua : [сайт]. – Режим доступу : http://osvita.ua/doc/files/news/391/39118/Robota.doc.

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
22 грудня 2019
Переглядів
524
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку