Стаття"СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ"

УДК 811.161.2(082)

ББК 81.411.1я5

УДК 811.161

 О.В.Мусій

 М.Вінниця,Україна

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Термінологічна лексика це рушійна сила науково-технічного прогресу яка відіграє важливу роль у комунікативному процесі. оскільки є джерелом отримання інформації, засобом засвоєння наукових знань на сучасному етапі.

В сучасному мовознавстві відсутній єдиний погляд на поняття «термін», «економічний термін»,тому виникає потреба уточнення та доповнення лінгвістичних характеристик терміна, узагальнення структурно-семантичних особливостей сучасної економічної термінології.

Метою статті є узагальнення понять «термін» та «економічний термін», дослідження шляхів термінотворення, аналіз деяких структурних та семантичних особливостей економічної терміносистеми.

Ознаки термінів та особливості термінотворення розглянуто у роботах українських та російських мовознавців (О. О. Реформатського, О. С. Ахманової, В. П. Даниленка, О. В. Суперанської, Н. В. Подольської, Л. О. Симоненко, О. О. Селіванової та ін.).

Термін у перекладі з латинської – межа, кордон. Це поняття почало формуватися ще в античні часи, а в середньовіччі вже тлумачилося як «визначення», «позначення».

Економічна терміносистема пройшла довгий шлях розвитку.

Українські вчені Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк вважають, що українська лінгвістика завдячує поширенню назви «термін» Г. Кониському, який у XVIII столітті створив своєрідну теорію терміна: визначив його подвійну природу та охарактеризував властивості.

Термін у перекладі з латинської – межа, кордон. Це поняття почало формуватися ще в античні часи, а в середньовіччі вже тлумачилося як «визначення», «позначення».

Українська економічна терміносистема почала формуватися ще в період Київської Русі, коли розвиток торгівлі та ремесел спричинив появу нових понять та слів. Економічні терміни формувалися на основі старослов’янських коренів -да-, -куп- та ін., наприклад, купити, продати, купець.

На початку ХХ століття, з появою перекладів Івана Франка та Лесі Українки праць провідних німецьких економістів. українську мову активно поповнюють запозичення з німецької мови: капітал, контракт, борг. Функціонують також власне українські терміни: ввіз, вивіз, купування, багатство.

Англійська мова на сучасному етапі через свій міжнародний статус, деякі культурологічні чинники стала основним джерелом економічної ермінології.

У мовознавстві поки що не існує єдиного визначення суті економічного терміна.

Наприклад, Г. В. Чорновол, аналізуючи спільні та відмінні риси терміна та словосполучення, терміна та загальновживаного слова, формулює таке визначення поняття економічний термін – «слово або словосполучення, що позначає певне поняття суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства» [10, c. 4]. Оскільки запозичення – один із шляхів творення економічних термінів, учений об’єднує їх в групи:

 - терміни з повним структурним збігом ;

- терміни, що частково змінюють компоненти та оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта.

Структурно-семантичні особливості сучасної української економічної термінології на матеріалі «Економічного енциклопедичного словника» за редакцією С. В. Мочерного [3] ознакою простежують 3 групи термінів за функціональною ознакою:

-загальнонаукові, якими послуговуються в усіх галузях знань. Вони позначають гносеологічну універсальність, а також нові поняття та категорії, що виникли внаслідок інформатизації науки і суспільства та інтеграційних процесів у різних галузях знань, наприклад, метод, методика, методологія, аналіз, синтез, об’єкт, суб’єкт;

-міжнаукові, пов’язані з інтеграційними процесами розвитку сучасної науки й появою міждисциплінарних комплексів. Це назви базових понять, спільних для певного комплексу наук або для більшості наук, які належать до цього комплексу, наприклад, генотип, геополітика, ґендерна рівність, лібералізм, база даних, ліцензія, індекс, показник, крива;

-вузькоспеціальні, специфічні для певної галузі знань, наприклад, акцепт, акція, аваль, ажіо, дисконт, кредит, лізинг, офшор.

Висновок:

Отже,терміни становлять повноцінну частину загального складу мови, тому недоцільно відмежовувати їх від загальновживаної лексики. Термін має подвійну природу, що зумовлює його стабільність та варіативність, а також певні характеристики. На всіх етапах творення термінів їм властива синонімія. Терміни творяться шляхом зміни значення загальновживаного слова, словотворення та зовнішнього запозичення.

Вживання економічної термінології актуалізується в широкому спектрі комутативними ситуацій і жанрах мовлення. Центральна зона функціонування економічній лексиці є спеціальна мова в письмовій та усній формі. Причому економічні терміни вживають і економісти і нефахівці, в активний запас яких вони потрапляють. Масовий адресат характерний для ЗМІ, а також для деяких жанрів міської мови - вивісок реклам, оголошень. Особливою зоною функціонування економічної лексики є література мемуарна та художня.

Українська економічна термінологія – складне та неоднорідне утворення, яке має системний характер, та призначене забезпечувати специфічні потреби спілкування у сфері економічної науки та практики.

Література

1.Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.

2.Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. – М.: Высшая школа, 1987. – 104 с.

3.Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, О. А. Устенко, С. І. Юрій; за ред. С. В. Мочерного. – Львів: Світ, 2006.

4.Кротевич Є. В. Словник лінгвістичних термінів / Є. В. Кротевич, Н. С. Родзевич. – К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1957. – 235 с.

5.Мартиняк О. Явище синонімії у термінологічній лексиці / О. Мартиняк // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Сер. «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – С. 100–103.

6.Пілецька Н. Українська термінологія як об’єкт дослідження / Н. Пілецька // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Сер. «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – С. 175–182.

7.Реформатский А. А. Введение в языковедение / [под ред. В. В. Виноградова]. – М.: АспектПресс, 1996. – 536 с.

8.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – 712 с.

9.Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. – 248 с.

10.Чорновол Г. В. Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалі періодичних видань): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / Г. В. Чорновол. – К., 2004. – 23 с.