Войчук О.Г.
Таксономія Б. Блума під час використання методу-storytelling в інклюзивних класах Нової української школи.
У статті висвітлено аспекти застосування технології «storytelling» (оповідання) у навчанні молодших школярів англійської мови в класах інклюзивного навчання, використовуючи таксономію Б. Блума. Обґрунтовано доцільність використання піраміди під час навчання дітей з особливими освітніми потребами, що допомагає у формуванні в учнів навичок 21 століття, що є необхідною умовою розвитку дитини в рамках програми НУШ.
Суспільство, яке розвивається у сучасній українській державі, вимагає удосконалення освіти до європейського рівня. Спираючись на європейські цінності, людина має бути мобільною, конкурентоспроможною, творчою, справедливою та толерантною. Школа має подбати про інтелектуальний та соціальний розвиток особистості, що є базою для подальшого навчання учня та його майбутнього працевлаштування. Найважливішим завданням освіти є забезпечення учнів знаннями та практичними вміннями, котрі базуються на основі активізації навчально-пізнавальної діяльності. Це завдання безпосередньо стосується і дітей з особливими освітніми потребами. Згідно з чинним українським законодавством, учні з особливими освітніми потребами можуть навчатись у загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладах або класах.
Отже, спробуємо розібратись у питані, що таке інклюзія і чому це важливо? Мова йде не лише про інклюзію учнів з конкретними відмінностями у навчанні, а і про те, що інклюзія є основним правом кожного, і її метою має бути охоплення всіх, незалежно від раси, віку, статі, інвалідності, релігійних та культурних переконань і сексуальної орієнтації. Коли ж інклюзія є справжньою? Тоді, коли ми видалили всі бар'єри, дискримінацію та нетерпимість. Інклюзія це й те, як ми структуруємо наші школи, наші класи та уроки, щоб усі наші учні разом навчалися і брали участь в освітньому процесі.
Встановлено, що реалії сьогодення вимагають, щоб учні із особливими освітніми проблемами вивчали іноземну мову й активно використовували її у процесі навчання [7]. Знання іноземної мови збагачує духовний світ людини, розширює кругозір, підвищує ефективність інтелектуальної праці. Завдяки мовленнєвій діяльності дитина розвивається, виховується, пізнає світ і себе. Цілком очевидним є той факт, що дитина з обмеженими можливостями може відчувати певні труднощі в процесі вивчення іноземної мови. Але навчання іноземній мові дітей з порушеннями здоров’я сьогодні є особливо актуальним через те, що в наш час не стільки є важливим надати дитині якомога більший багаж знань, скільки забезпечити її загальнокультурний, особистісний і пізнавальний розвиток, озброїти її таким важливим вмінням, як уміння вчитися.
Таким чином, під час занять з іноземної мови з дітьми з особливими освітніми потребами педагогом на перше місце висувається завдання щодо розвитку мислення, пам'яті, мови, активізації пізнавальної діяльності, збагачення дитини знаннями про навколишній світ, чому англійська мова сприяє як ніякий інший предмет.
Психолінгвісти стверджують, що на рецептивному етапі вивчення іноземної мови «успішність оволодіння іноземною мовою значною мірою залежить від обсягу і якості матеріалу, що пропонується учням для сприйняття на слух». Використання сюжетних історій або коміксів з урахуванням вікових можливостей учнів забезпечує їх достатнім рецептивним досвідом іншомовного спілкування. Для розкриття сюжетних історій використовуємо метод –storytelling, який надає можливість для «занурення» дітей в іншомовну атмосферу для ознайомлення зі світом. Робота над історіями в початковій школі виробляє звичку до прослуховування, а потім і до читання і, таким чином, закладає основу для занять на подальших етапах вивчення іноземної мови.
Розповіді можуть бути дуже універсальними і потужними інструментами навчання, а саме: розповіді веселі і вмотивовані, історії дозволяють учням бути креативними та проявляти свою уяву, історії дають учням відчуття, впевненості від отриманих досягнень, Storytelling дає учням можливість практикувати усне мовлення у значущий засіб, історії є аутентичними, прослуховування історій дає можливість розвивати важливі навички, такі як прогнозування, здогадування, припущення і декодування повідомлень. А також Storytelling може надати цінний культурний внесок, якщо учні для storytelling використовують L1 вони моё жуть використовувати ці знання, при розумінні або навчанні та розповіді оповідань на L2.Можливі джерела історій: ви і ваше життя,чнівське життя, книги, журнали, комікси, газети, фотографії, інтернет, народні оповідання, казки, легенди, мультфільми,створення своєї власної історії.
Аналіз літературних джерел стверджують, що метод-storytellling відіграє велику роль у навчанні усного мовлення, лексики, граматики та аудіювання. Головною характерною ознакою вправи є вільний вибір змісту повідомлення, засобів для його створення, що зумовлені особистими інтересами учня [4].
Зазвичай, учням початкових класів подобається слухати оповідання, доповнювати їх своїми власними ідеями. Робота з оповіданням допомагає учням усвідомити, що їх необхідно передавати логічно, послідовно, обирати влучні слова для передачі даних, адже це є необхідною умовою для дітей з особливими освітніми потребами при вивчені мови. Просто розповідаючи історії, ми можемо донести та прищепити свої ідеї, думки та емоції до слухачів. Можна змусити інших відчувати те, що відчуваєте ви, зробити їх активнішими, адже наш мозок стає більш активним в той момент, коли ми розповідаємо або слухаємо розповіді. Все це є невід’ємною частиною при навчанні дітей в класах інклюзії.
Учителі іноземної мови можуть моделювати оповідання цікавим, стилем для учнів. В оповідання вводять нову лексику, яка легше сприймається в контексті розповіді. Діти, слухаючи та переказуючи різні історії збагачують свій запас знань, пропонують власні ідеї та розвивають уяву. Також цей метод можна підкріпити унікальністю уяв кожного учня, що є одним з must hаve (обов’язковий) навиків 21 століття [4].
Складність полягає в тому, як вчителю увпевнитися у правильному використанні різноманітних навичок, які задіюють усіх учнів, незалежно від їхнього мовного або когнітивного рівня розвитку. Як ми можемо це зробити використовуючи Storytellling під час навчання учнів з особливими потребами? Тут і з’являється наш герой - Бенджамін Блум (фантастичне ім'я для героя). Був педагогом-психологом, який вперше створив класифікацію навичок навчання в 1953 році. Спочатку він використовував іменники - знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка - і список (або таксономія), який був розроблений для сортування різних навичок навчання на різних рівнях, які він назвав навичками мислення низького порядку (LOTS) і навичками мислення високого порядку (HOTS)
Згідно вчених-дослідників питання застосування таксономії Б.Блума в процесі вивчення англійської мови в початковій школі для ефективного навчання іноземної мови молодших школярів є доцільним поєднанням когнітивного та комунікативного підходів, оскільки ознакою успішного перебігу когнітивного підходу є свідоме навчання та пізнавальний інтерес, що становить основу засвоєння учнями навичок іншомовного спілкування.
Саме поняття «таксономія» вже розраховане на впорядкування когнітивних цілей навчання, які можуть бути вираженими через такі елементи, як відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка. Зміст кожного з елементів визначається рівнем засвоєння змісту навчального матеріалу [6]. Таксономія є корисною основою для вчителів для застосування. Завдячуючи таксономії, можна бути впевненими в тому, що вчителі правильно змінюють різні види діяльністі на своїх уроках і, що ці засади ведуть до формування та розвитку різних навичок навчання - всі вони мають важливе значення в інклюзивному середовищі.
Навіщо потрібна таксономія в навчанні?щоб правильно формулювати мету навчання; щоб правильно формулювати проблеми й завдання для учнів; щоб добирати відповідні інструменти оцінки; щоб правильно проводити рефлексію за результатами навчання.
Навички перераховані в наступному порядку: запам'ятовування, розуміння, застосування (згадані раніше ЛОТІ), аналіз, оцінювання, створення (HOTS). Кожна навичка має різноманітні суб-навички, які ми розглянемо зараз разом з деякими прикладами оповідань, використовуючи метод Storytellling під час навчання.
Запам'ятовування.
Незважаючи на те, що це перший навик у списку, він іноді є одним з найбільш складних для учнів з особливими освітніми потребами, які можуть мати труднощі з короткостроковою (або робочою) пам'яттю. Ці заходи забезпечують переосмислення та повторення, які потрібні учням, коли стикаються з новими словами. Уникайте сидіння учнів на одному місці, і працюйте в групах або цілому класі, щоб зробити будь-яку діяльність більш колективним успіхом, ніж індивідуальний провалом. Суб-навички цієї категорії включають:
• Нагадувати - Після прочитання історії, запитайте у класа, що вони запам'ятали. Які тварини зустрічалися з мишею у Груфало? Які плоди їли голодні гусениці? Покладіть флеш-карти на дошці або на підлозі в групах. Використовуйте маріонетки, щоб учні повторно втілили історію. Легко робити пальцеві маріонетки з зображенням, прикріпленим до петлі паперу, в яку можна покласти палець.
• Співвідносити - Зробіть картки-слова, які б відповідали карткам - малюнкам, або використовуйте їх з самої книги, щоб позначати різні зображення, тварини в кімнаті, на мітлі, які місця відвідував Paddington, або меблі в будинку гномів з Білосніжки.
Розуміння
Чудово, щоб учні робили matching зображення зі словом, але розуміння є ключем до реального навчання. Це також одна з найскладніших навичок застосування іншої мови, тому, якщо ви дозволите використання L1 у вашому класі, тоді це може бути час для його використання при розробці цих суб-навичок:
• Пояснювати - Чому тварини бояться миші в «Груфало»?
• Організовувати - одяг, домашні предмети та тілесні слова від Вінні- Відьми. Розділяйте різні продукти, які голодна гусениця їсть протягом тижня і в які дні.
• Сортувати - просортувати тварин за місцем їх проживання. Намалюйте домівки тварин з Груфало і попросіть учнів помістити тварину в потрібний будинок. Як і більшість цих заходів, це можна зробити на дошці або на підлозі, або на окремих робочих листах.
Застосування - вважається останньою майстерністю нижчого порядку і передбачає впровадження на практиці того, що було вивчено раніше, використовуючи, наприклад, такі суб-навички:
• Класифікувати - вегетаріанська тиранозаврова крапля запрошує на обід прийомних батьків. Складіть меню для кожного.
• Ілюструвати - намалюйте план будинку для останнього будиночка, в якому мешкали троє маленьких свиней.
Аналіз
Коли ми рухаємося до навичок мислення вищого порядку, існує більш складний вибір варіантів навчання, і ми рухаємося до більш автономного навчального середовища. Ця навичка мислення кидає виклик кожному учневі і дає змогу вчителю працювати з тими, хто потребує більшої підтримки, розвиваючи під-навички, такі як:
• Відкривати - проект метелика після життя голодних гусениць.
• Інтерпретувати - розповісти історію з точки зору іншої тварини з The Gruffalo. Вгадай, який предмет в будинку належить Золотоволосці, порівнюючи розміри, м'якість і т.д.
• Аналізувати емоції - не завжди легко для молодших школярів проаналізувати ті емоції, які відчули персонажі оповідань, але це завдання може бути полегшене, при використанні смайликів, щоб проілюструвати, як герої відчувають себе під час історій.
Оцінювання
Для молодших учнів може бути важко оцінювати події в історії, але просити їх покращити оригінал є гарним засобом для розвитку цих навичок:
• Рекомендувати - допоможіть дівчині написати список покупок перед тим, як тигр прийде на чай.
• Дизайн - новий будинок для трьох свиней.
Створення
Важливо працювати за допомогою інших навичок, перш ніж прикрокувати саме до цього рівня, щоб забезпечити різноманітний досвід навчання, хоча творчість, можливо, є найпростішою у майстерності молодших учнів, використовуючи нижчі навички:
• Збирати - власна мітла.
• Проектувати та будувати - модель нового будинку для героїв оповідань.
• Створити - продовження, таке як The Very Hungry (тварина на ваш вибір).
Під час застосування Storytelling на уроках англійської мови у початковій школі можно використовувати такі казки, як:
Аналізуючи застосування Storytelling за допомогою таксономії Блума під час навчання учнів в інклюзивному середовищі, можна помітити, що завдячуючи їй, розвивається велика кількість навиків 21 ст, які є провідними під час освітнього процесу в НУШ. Формуються та розвиваються навички, які знадобляться молодим людям для того, щоб бути успішними в житті в майбутньому. Саме ці навички є провідними як для звичайної дитини, так і для учнів з особливими освітніми проблемами:
критично мислити,бути креативним;працювати в команді;спілкування з однолітками;виробляти командне рішення;когнітивна гнучкісь;уміння шанувати гідність іншої людини та власну.
Узагальнюючи вище зазначене, можна зробити висновок про те, що для успішної організації освітнього процесу в класах інклюзії вчитель повинен знати і пам'ятати, що кожен учень по-своєму сприймає матеріал, що творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку. Необхідно давати дітям можливість максимально виявити свою ініціативу та творчість. Цьому сприяє технологія «Storytelling», яка націлена вчити учнів складати оповідання за опорними словами на задану тему, формувати вміння стисло і послідовно висловлювати думку, передавати її на письмі; удосконалювати навички літературної вимови іноземних слів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, уяву. Метод «Storytelling» охоплює комунікативну, мовну та мовленнєву компетенції молодших школярів, відіграє велику роль у навчанні; надає спрямованості навчального процесу на використання набутих учнями знань, умінь, навичок, способів діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
«Storytellling» дає можливість учням висловлювати свої думки і почуття через усне мовлення. Метою створення «Storytellling» є розвиток пізнавального інтересу, пам'яті, уваги, формування та розвиток таких навиків, як критичне мислення, розвиток творчих здібностей учнів. Саме цьому і сприяє використання таксономії Блума - наочна і доступна теорія, яка допомогає педагогам в ефективному і систематичному розвитку й систематизації в учнів навичків творчого та критичного мислення і є важливою складовою у теорії освіти, оскільки допомагає правильно формулювати мету навчання, створювати завдання для учнів початкової ланки, належним чином проводити рефлексію.
Література: