Стаття Тема: «Використання арт-терапії в системі корекційної допомоги дітям з порушеннями мовленнєвого розвитку»

Комунальний заклад

«Вільнянська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат»

Запорізької обласної ради

Тема: «Використання арт-терапії в системі корекційної допомоги дітям з порушеннями мовленнєвого розвитку»

вчитель-логопед:

Арєшкіна Світлана Миколаївна

                                                 2017р.
Мова є однією з найважливіших психічних функцій людини і складною функціональною системою. Мовленнєве спілкування створює необхідні умови для розвитку різних форм діяльності. Від того, наскільки розвинена, багата і правильна мова дитини, залежить, чи може вона легко, відкрито і вільно висловлювати свої думки, пізнавати світ і повноцінно спілкуватися з оточуючими дітьми та дорослими.

На сучасному етапі розвитку дитини однією з актуальних завдань є підвищення ефективності процесу корекції мовленнєвих засобів.

Перед спеціальними загальноосвітніми навчальними закладами стоїть завдання всебічного корекційного впливу на розвиток дітей з вадами інтелектуального та психічного розвитку, необхідною умовою для реалізації цього завдання є формування і вдосконалення мови дітей в різних її формах з використанням різних технологій та методів.

У доповненні до традиційних методів корекції мовленнєвих порушень, все більше використовуються нетрадиційні форми роботи.

Традиційні форми роботи - це корекційна робота спрямована на виправлення або послаблення наявних порушень, а нетрадиційні методи - це комплексний процес створення, поширення, впровадження та використаннянового практичного засобу, спрямованого на розкриття потенційних можливостей дитини, досягнення нею оптимального рівня розвитку.

Нетрадиційні методи впливу в діяльності вчителя-логопеда стають перспективним засобом корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, які мають порушення мовлення. Ці методи терапії належать до числа ефективних засобів корекції, все частіше застосовуються в спеціальній педагогіці і допомагають досягненню максимально можливих успіхів у подоланні мовленнєвих труднощів у дітей.

Введення в практику нетрадиційних методів дозволяє вдосконалити корекційний процес.

Нетрадиційні методи спрямовані на регуляцію емоційно-вольової сфери дитини, розуміння дитиною своїх переживань, пошук способів їх подолання. Дані методи сприяють розвитку комунікативної функції мови, при цьому помітно підсилюють ефект роботи вчителя-логопеда. Нетрадиційні методи відмінно поєднуються в комплексній корекції мовлення за рахунок того, що дитина краще запам'ятовує і засвоює мовленнєвий матеріал. Використання нетрадиційних методів покращує у дитини пам'ять, увагу, підвищує працездатність, нормалізує стан нервової системи, усуває стреси, знижує рівень стомлюваності.

До нетрадиційних методів корекції розвитку відносять і арт-терапію.

Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища. [3, с. 116]

Арттерапія включає безліч напрямків і видів, основні з них:

- ізотерапія - робота з малюнком і кольором: малювання; робота з глиною і пластиліном, і т.д .;

- бібліотерапія - літературний твір і творче прочитання літературних творів;

- музикотерапія - вплив через сприйняття музики;

- імаготерапія - вплив через образ, театралізацію, драматизацию;

- казкотерапія - вплив за допомогою казки, притчі, легенди;

- кінезітерапія - вплив через танцювально-рухову діяльність;

- драмотерапія - розігрування будь-якого сюжету;

- ігрова терапія - заснована на використанні рольової гри як однієї з найбільш сильних форм впливу на розвиток особистість;

- терапія піском -яка дозволяє розкрити індивідуальність кожної дитини;

- хореотерапія (лікування танцем) - активна робота з тілом через танець і рух під різноманітну музику, і т.д. [3, с. 120]

Процес навчання і виховання дитини з порушенням мовлення є досить тривалим і важким. Свідоме відношення дитини до дефектів власного мовлення, а, відповідно, і бажання їх виправити, тобто мотивація – одне з центральних завдань логопедичної роботи. Часто одного досвіду, володіння методикою корекції мовлення і бажання логопеда не достатньо для успішного здійснення логопедичного впливу. Учні часто просто не хочуть займатися, їм набридає щоденне промовляння складів та слів, називання картинок з ціллю автоматизації звука. І ось тому в моїй корекційно-педагогічній діяльності особливе місце займають методи арт-терапії, а саме терапія піском та кінезітерапія.

Метою використання цих методів є створення спеціальних умов і підходів в корекційній роботі з дітьми-логопатами для ефективної подачі матеріалу та забезпечення успішного засвоєння корекційно-освітніх задач дітьми.

Пісочна терапія - один з різновидів ігрової терапії. Принцип «терапії піском» був запропонований Карлом Густавом Юнгом, засновником аналітичної терапії. [2, с. 5]

Пісочна терапія - одна з технік, яка дозволяє розкрити індивідуальність кожної дитини, подолати  психологічні труднощі, розвинути здатність усвідомлювати свої бажання і можливість їх реалізації.

Пісок має низку особливих властивостей в силу незвичайності самого матеріалу:

• пісок - дуже піддатливий інструмент творчості, творіння з нього можна без особливого жалю змінювати у будь-який момент;

• пісок - демократичний матеріал, адже дозволяє працювати з собою кожному і навіть тому, хто не володіє особливим художнім даром, а тому боїться оцінки і відмовляється малювати;

• пісок - природний матеріал, тому наповнює будь-якого, хто доторкується до нього, енергією, дає відчуття творця;

• пісок успішно забирає в себе негативну енергію, більш того, трансформує агресію в позитивні заряди;

• пісок складається з найдрібніших піщинок, робота з якими активізує чутливі точки на кінчиках пальців і нервові закінчення на долонях,

• пісок і робота з ним вимагає часу, а тому розвиває у дитини саморегуляцію і терплячість;

Ігри з піском:

Розвивають тактильно-кінетичну чутливість і дрібну моторику рук;

1.               знімають м'язову напруженість;
2.              
   вдосконалюють візуально-просторове орієнтування, мовленнєві можливості (Мал. 1);

3.               сприяють розширенню словникового запасу;
4.               допомагають освоїти навички звуко-складового аналізу і синтезу;
5.               дозволяють розвивати фонематичний слух і сприйняття;
6.               сприяють розвитку зв'язного мовлення, лексико-граматичних уявлень (Мал. 2);

7.               допомагають у вивченні букв, освоєнні навичок читання і письма (Мал. 3);
8.               підвищують мотивацію в роботі над звуковимовою і розвитком мови в цілому.

Використання пісочної терапії на логопедичних заняттях допомагає в роботі з будь-якими темами, наприклад: (Додаток 1)

- ігри на розвиток фонематичного слуху,

-корекція звуковимови,

- з розвитку зв'язного мовлення,

- з розвитку граматичної будови мови,

- під час навчання читання та письма,

- під час роботи над різноманітними поняттями (овочі, меблі, посуд та ін.). (Мал. 4)

Досвід роботи показує, що використання пісочної терапії дає позитивні результати:

- у дітей значно зростає інтерес до логопедичних занять, багато хто з них вперше знайомляться з піском, вперше малюють на піску, який підсвічується знизу, тому з захопленням і радістю сприймають кожне заняття;

- навчаються відчувати себе більш успішними. Навіть невдале виконання вправи їм хочеться програвати по кілька разів, в результаті досягаючи необхідного результату;

- на заняттях немає місця монотонності і нудьги, кожна вправа для дітей як відкриття. Вони із задоволенням вносять свої правила, знову і знову обігруючи сюжет або вподобаний елемент гри. При цьому часто пропонують цікаві варіанти заняття, що в подальшому служить основою для побудови нових форм роботи з дітьми.

Однією з таких форм виявилася інноваційна технологія корекційної педагогіки - кінезітерапія (в перекладі з грецького: kinesis - рух, therapia - лікування; лікування рухом) ». [1, с.56]

Одним з напрямків кинезітерапії є «біоенергопластика» - це з'єднання рухів артикуляційного апарату і рухів кистей рук. [3, с. 5] За дослідженнями Ястребової А.В. і Лазаренко О.І. рух тіла, спільні руху руки і апарату артикуляції, якщо вони пластичні, розкуті і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це надає впливу на активізацію інтелектуальної діяльності дітей, розвиває координацію рухів і дрібну моторику.

Особливість роботи із застосуванням біоенергопластики:

- артикуляційні вправи виконуються за стандартними методиками;

- до артикуляційних вправ приєднується рука (Мал. 5);

- у вправах застосовуються ігрові персонажі, рахунок, музика, вірші.

Заняття артикуляційної гімнастикою із застосуванням біоенергопластики за своїми наслідками подібні ранкової зарядки: вони підсилюють кровообіг, зміцнюють м'язи обличчя, розвивають гнучкість окремих частин мовного апарату; при цьому розвиваються координація рухів і дрібна моторика рук.

При формуванні правильної звуковимови у дітей незалежно від причин і характеру мовленнєвих порушень потрібно дотримуватися ряду загальних вимог. Так, при усуненні недоліків у вимові того чи іншого звуку необхідно дотримуватися послідовності етапів логопедичної роботи:

1.          розвиток артикуляційної моторики та фонематичного слуху;
2.          постановка звуку;
3.          автоматизація звуку;
4.          диференціація звуків у вимові.

Педагог може самостійно підібрати рух руки під будь яку артикуляційну вправу. Важливо не те, що саме буде робити дитина, а те, як вона це зробить. Необхідно привернути увагу кожної дитини до одночасності виконання артикуляційних рухів з роботою кисті; їх ритмічності і чіткості. [1, с.56]

Приклади деяких класичних прийомів артикуляційної гімнастики з підключенням руки, що імітує положення органів артикуляції: (Додаток 2)

1.         
   «Хоботок» - пальці в щіпці (Мал. 6);

2.          «Гірка» - кисть руки бере форму гірки;
3.         
   «Лопатка» - долоня приймає форму лопатки (Мал. 7)

На етапі автоматизації звуку руки педагога і дитини, що імітують рухи язичка при проголошенні відсутнього або порушеного є нагадуванням про те, що повинен виконувати язичок і як повинна проходити повітряний струмінь при проголошенні звуку.

Дуже важливий емоційний контакт дитини і логопеда. З огляду на те, що в сприятливому стані добре сприймається матеріал, кожному заняттю потрібно намагатися надати емоційне забарвлення, впливати на емоційну сферу дитини. Для цього при автоматизації звуків заучувати багато віршів зі смішним, зрозумілим дитині сюжетом. [6, с. 24]

Так само порівняння положень руки і промовляння звуку допоможе дитині на стадії диференціації звуків набагато швидше виявити відмінності артикуляції звуків які сплутуються при вимові і допоможе більш чітко контролювати її.

Систематична робота з застосуванням біоенергопластики:

- сприяє залученню інтересу дітей до логопедичних занять;

- дозволяє досягти позитивних результатів у розвитку артикуляційної, дрібної, загальної моторики;

- полегшує постановку, автоматизацію, диференціацію та введення звуків у мову;

- сприяє більш швидкому подоланню мовленнєвих порушень.

Ефективність нетрадиційних методів визначається:

- незвичністю задуму організації проведення занять,

- зацікавленістю дітей,

- розвитком їх творчої самостійності,

- створенням сприятливого клімату на заняттях,

- орієнтуванням дітей на комунікацію.

Корекційні заняття з використанням нетрадиційних методів, спрямовані на подолання мовленнєвих порушень, орієнтовані на:

- розвиток сенсорного і чуттєвого сприйняття навколишнього світу;

- рішення емоційно-вольових проблем дитини;

- розвиток просторових уявлень, рухової координації, усвідомлення власного тіла;

- формування позитивної самооцінки дитини з мовленнєвими порушеннями.

Оскільки існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність мовленнєвої  і моторної діяльності, то при наявності мовленнєвого дефекту у дитини особливу увагу необхідно звернути на розвиток тонких рухів пальців рук, що позитивно впливає на функціонування мовленнєвих зон кори головного мозку. Від розвитку моторики пальців рук залежать навички логічного мислення, його швидкість і результативність.

Для вдосконалення або автоматизації поставлених звуків, розвитку почуття ритму, активізації артикуляційного апарату допомагає метод біоенергопластики. Я використовую її  як на індивідуальних, так і на групових заняттях. Дітям подобається і вони краще запам’ятовують артикуляційні вправи, профіль артикуляції звука. Вони швидко запам’ятовують правильну вимову звуків та слова з ними, таким чином збагачуючи свій словник та розвивають зв’язне мовлення.

На логопедичних заняттях використовується й різний дидактичний матеріал, який перш за все створює сприятливий емоційний настрій, підвищує ефективність корекційної роботи.

•             для артикуляційної гімнастики та постановки звуків; (Мал. 8)

•             для вправ спрямованих на розвиток мовленнєвого дихання; (Мал. 9)

•             для розвитку дрібної моторики. (Мал. 10)

Отже, використання методів арт-терапії та різноманітного дидактичного матеріалу на логопедичних заняттях наповнює їх новими яскравими емоціями. Сприяє тому, що діти стають більш психологічно врівноваженими, сконцентрованими, працездатними, що дає змогу не тільки  прискорити процес корекції мовленнєвих порушень, а й всебічного розвитку особистості дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бубновский С.М. Теория и методика кинезитерапии методическое пособие/ под редакцией к.м.н. Бубновского С.М.. М.: 1998.

2. Грабенко Т.М., Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по песочной терапии / Т.М. Грабенко, Т.Д. Зинкевич - Евстигнеева - СПб.: Речь, 2002. – 224 с.

3. Копытин А.И. Теория и практика арт-терапии / А.И. Копытин. –СПб.: Питер, 2002. – 366 с.

4. Пічугіна Т. До питання диференціальної діагностики мовленневих порушень у дітей з нервово-психічними захворюваннями / Дефектологія. – 2002. – №3. – С. 34–37.

5. Рыбакова С.Г. Арт-терапия для детей с задержкой психическогоразвития / С. Г. Рыбакова. – СПб.: Речь, 2007. – 144 с.

6. Фомичева Т. Б., Чевелева Н. А., Чиркина Г. В. Основы логопедии. М.: Просвещение, 1989.

Додаток 1

Логопедичне заняття з підгрупою учнів 2-го класу  (ЗПР)

«ПІСОЧНА КРАЇНА»

Тема: Звук і буква Ш. Автоматизація в складах та словах.

Мета: вчити дітей чітко вимовляти звук [Ш] ізольовано, в складах та словах; виховувати уміння визначати місце звуку в словах, добирати слова із заданим звуком. Розвивати артикуляційну моторику, фонематичні процеси (уявлення, сприймання, відтворення), слухову пам'ять, творче та логічне мислення. Виховувати інтерес до навчання за допомогою пісочної терапії.

Обладнання: столи з піском, дзеркала, предметні малюнки, камінчики, трубочки, профіль артикуляції звука [Ш].

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Створення нервово-психологічного настрою.

Доброго дня!

Добрий день починається з гарного настрою, веселої усмішки, корисних справ. Тож усміхніться один одному і побажайте доброго дня.

Сьогодні в нас не звичайне заняття. Ми вирушаємо у Пісочну країну.

Всі стоїмо тихо, діти.

Домовляймось не шуміти,

Руку гарно тренувати,

На занятті не дрімати,

І знання мерщій хапати.

Всі готові до заняття?

Тож розпочинаймо роботу.

ІІ. Основна частина

1. Повідомлення теми уроку. Малювання на піску за сюжетом казки.

В одній чарівній країні жили різні звуки одні були голосні й веселі, інші сичали і фиркали, деякі навіть грізно ричали. Всі вони жили в будиночках в яких були віконця, двері, димохід з якого постійно ішов дим. Поряд протікала бурхлива річка, за нею росли різні дерева. (малюють на піску)

Всі мешканці товаришували і жили в спокої та мирі. Ось одного осіннього дня на небі з’явилася хмарка і пішов дощик. Подув сильний вітер, гілочки дерев хилилися до землі, а листочки так гралися з вітерцем, що утворювали дивний звук «ш-ш-ш-ш». Всі звуки здивувалися, що це за звук новий і вирішили з ним познайомитися і запросити жити разом в країні звуків.

Скажіть, який звук утворювали листочки з вітерцем?

Правильно звук [Ш].

Отже, сьогодні ми будемо працювати над правильною вимовою звуку [Ш], знаходити  звук та букву Ш  поміж інших, чітко промовляти склади та слова із звуком [Ш].

2. Артикуляційна гімнастика та розвиток мовленнєвого дихання.

Починаємо наше заняття як завжди  з артикуляційної гімнастики.

А в цьому нам допоможе логопедичний кубик!!!

В кожнім роті є язик,

Та не всіх він слухать звик,

А щоб він слухняним став,

Треба знати кілька вправ. (вправи виконуються дітьми по черзі, кубик передається від одного учня до іншого)

- «Парканчик»

- «Трубочка»

- «Смачне варення»

- «Почистимо верхні зубки»

- «Годинничок»

- «Побілити стелю»

- «Лопатка»

- «Завірюха»

3. Уточнення артикуляції звуку [Ш]:

(демонстрація профілю артикуляції звуку [Ш])

• губи заокруглені, трохи витягнуті вперед;

• зуби злегка розкриті;

• широкий кінчик язика піднімається до твердого

 піднебіння, утворюючи з ним щілину;

• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв'язки не вібрують.

4. Гра на розвиток фонематичного слуху «Впіймай звук»

Я буду  називати різні звуки, а ви коли почуєте звук [Ш] сховаєте долоні в пісочок: р-ш-ж-ф-с-ш-з-л-ш-ш-х-з-ж-ш…

5. Автоматизація ізольованої вимови звуку [Ш].

Гра «Підбери звук». 

Пригадаймо друзі вмить,

              Як пшениченька шумить?  (шшшшш….)

              Як шумлять у птаха крила? (шшш…)

              В морі синьому вітрила (шшшш….)

              І листочок шелестить (шшшш…….)

  Ось ми трохи пошуміли, вимовляючи звук [Ш].

6. Автоматизація звуку [Ш] в складах.

(Піском пишемо склади та читаємо їх)

Повторюємо склади, чітко вимовляючи звук [Ш].

Ша-ша-ша    Аш-аш-аш

Шо-шо-шо   Ош-ош-ош

Шу-шу-шу   Уш-уш-уш

Ши-ши-ши  Иш-иш-иш

Ше-ше-ше   Еш-еш-еш         7. Фізкультхвилинка.

Тишком-нишком

вийшла мишка із нори.

В шкреботушки

ніс та вушка догори.

8. Гра на вміння знаходити звук-букву Ш серед інших, визначення місце звука в слові, розвиток мовленнєвого дихання. (на малюнках зображенння назви яких містять звук [Ш].

Погляньте діти, поки ми виконували фізхвилинку вітерець сховав в піску малюнки в назвах яких є звук [Ш]. Зараз ми з вами сильно будемо дути на пісок і знайдемо всі малюнки та визначимо місце звука в словах.

ІІІ. Заключна частина.

 Рефлексія.

Зняття нервової напруги. Оцінювання.

З яким звуком ми подорожували да Пісочної країни?

Так, із звуком [Ш]. Сподіваюся ви завжди будете правильно вимовляти і товаришувати з ним. Давайте зараз зобразимо камінцями  букву, якою позначається звук (Ш). (викладаємо на піску).

 Ви сьогодні були дуже уважні, старанні, виконали всі завдання, якщо ми і далі будемо так працювати, ми будемо чітко і правильно розмовляти!

Дякую за увагу, наше заняття закінчено!

Додаток 2

Індивідуальне  логопедичне заняття з учненицею 2-го класу (ЗПР) з використанням технології біоенергопластики.

Тема: Звук і буква Р. Автоматизація вимови  в складах та словах.

Мета: вчити дитину чітко вимовляти звук [Р] ізольовано, в складах та словах; виховувати уміння визначати місце звуку в словах, добирати слова із заданим звуком. Розвивати артикуляційну моторику, фонематичні процеси (уявлення, сприймання, відтворення), слухову пам'ять, логічне мислення, почуття ритму. Виховувати інтерес до занять,  відчуття власного тіла за допомогою використання біоенергопластики.

Обладнання: дзеркало, профіль артикуляції звука [Р], предметні малюнки, дидактична гра на розвиток мовленнєвого дихання «Ракета», конструктор, пластилін.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Створення нервово-психологічного настрою.

- Сьогодні  у нас не звичайне заняття. Ми навчимось гарно вимовляти звук [Р], а допоможуть нам у цьому наші ручки.  Покажи  мені, будь-ласка, з яким настроєм ти прийшла. (Зображуємо у повітрі кистю руки смайлик).

- А ти знаєш, що у наших пальчиках і долоньках є такі маленькі моторчики і якщо їх завести та наш язичок стане більш слухняним (розігріваємо долоньки м'ячиком «су-джок»).

Давай спробуємо виконувати наші вправи допомагаючи собі рухами руки.

ІІ. Основна частина

1. Артикуляційна гімнастика та розвиток мовленнєвого дихання.

(Виконання артикуляційних вправ супроводжується відповідними рухами кистей рук).

- «Парканчик»

- «Трубочка»

- «Смачне варення»

- «Почистимо верхні зубки»

- «Годинничок»

- «Побілити стелю»

- «Лопатка»

- «Барабанщик»

- «Бджілка»

- «Ракета»

3. Уточнення артикуляції звуку [Р]:

(демонстрація профілю артикуляції звуку [Р]  супроводжується відповідними рухами руки)

• положення губ, а також відстань між верхніми ї нижніми зубами залежить від наступних звуків;

• кінчик язика набуває форми «ложечки» й вібрує в струмені повітря зближуючись з альвіолами;

• бічні краї язика притиснуті до корінних зубів, корінь язика опущений;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв'язки зімкнуті і вібрують.

4. Гра на розвиток фонематичного слуху «Впіймай звук»

Я буду  називати різні звуки і слова, а ти коли почуєш звук [Р] «спіймай» його долоньками, а якщо чуєш інший звук – «відштовхни»: р-ш-ж-р-с-ш-з-л-р-ш-х-з-ж-р…рак, лак, ракета, лелека, ялинка, карета, колесо, помідор,…

5. Автоматизація ізольованої вимови звуку [Р].

Гра «Підбери звук»

Пригадаймо зараз вмить (супроводжуємо рухами рук)

              Як  наш трактор дирчіть?  ( ррррррр….)

              Як собачка ричить? (ррррррррр…)

              В небі гвинтокрил летить (ррррррр….)

              В машині мотор дрижить (ррррррр….)

6. Автоматизація звуку [Р] в складах і словах.

Читаємо склади, чітко вимовляючи звук [Р].

При вимові слідкуємо за артикуляцією в дзеркалі.

Ра-ра-ра-ракета              ар-ар-ар-комар

Ро-ро-ро-рот                  ор-ор-ор-мотор

Ру-ру-ру-рух                  ур-ур-ур-абажур

Ри-ри-ри-риба                ир-ир-ир-тир

Ре-ре-ре-ребус                ер-ер-ер-шофер

Пра-пра-пра-правда                бра-бра-бра-брат

Про-про-про-просо                 бро-бро-бро-бронза

Пру-пру-пру-пружина            бру-бру-бру-брухт

При-при-при-прийменник       бри-бри-бри-бритва

Пре-пре-пре-префікс                бре-бре-бре-брезент

7. Автоматизація звуку( Р) в словах.

Доповни речення назвами малюнків.

- Над річкою сяє ……(райдуга)

- У річці по дні повзає…..(рак)

- У кімнаті говорить …..(радіо)

- Літає у космос…….(ракета)

- Руслан змайстрував красиву …..(раму)

- Романові купили новий …..(ранець)

Про які малюнки ці загадки?

- Засвистіла, полетіла-

Хвіст вогнений залишила. (ракета)

- Через воду стежечка,

А по ній не перейдеш. (райдуга)

- Без язика живе, не їсть і не п'є.

А говорить і співає,

І новини сповіщає. (радіо)

- Має клешні і довгі вуса

Я й сама його боюся.

Бо щипає мов гусак.

Ну а звуть щипаку…(рак)

8. Вправи на розвиток дрібної моторики.

Звук [Р] на письмі позначається буквою Р. Зобразимо букву руками.

Побудуємо її з конструктору та з пластиліну. Порівнюємо відчуття на дотик: «колючий – гладкий».

9. Визначення місця звука [Р] в словах.

Назви малюнок. Визнач місце звука у слові. Продемонструй це відповідним рухом руки.

ІІІ. Заключна частина.

 Рефлексія.

Зняття нервової напруги. Оцінювання.

Ти сьогодні була дуже уважна, старанна, виконала всі завдання, якщо ми і далі будемо так працювати, ми будемо чітко і правильно розмовляти!

Намалюй на дошці схематично свій настрій (сонечко-хмаринка).

Дякую за увагу, наше заняття закінчено! До побачення. (Супроводжується рухом руки).