Стаття "Труднощі у вивченні англійської мови"

Пришибська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів

Кременчуцької районної ради Полтавської області

«Труднощі у вивченні англійської мови»

Підготувала

вчитель англійської мови

Марченко Ірина Олександрівна

2018

На сьогодні, в кожній сім’ї – мама, тато, бабусі і дідусі хочуть, щоб їх дитина вивчала і знала англійську мову. Причини цього явища різноманітні – англійській стала найпопулярнішою і наймоднішою мовою в світі, вона помічницею у спілкуванні з технікою, жителями інших країн, туристами із різних куточків світу і, що тут казати, являється майже не «офіційною мовою всієї планети».

Але, з кожним днем, ситуація змінюється і  знання іноземної, зокрема англійської мови стало не тільки стильним, але ще й просто необхідним. Можливостей, так як і методик, для її опанування величезна кількість. Та чому ж для деяких із нас вивчення є настільки важким та нудним? Хтось посилається на «несхильність до іноземних мов», хтось – на відсутність таланту до мов, я проблема полягає лише в неправильному і неефективному способі навчання, ось і все. У всіх є можливість вчити іноземну мову, всі можуть – головне правильно підійти до цього процесу.

Мова – це найважливіший засіб для людського спілкування, без якого неможливий розвиток и існування суспільства. Розширення та поглиблення міжнародних зв’язків між різними країнами, інтеграція всіх сфер життя робить іноземні мови затребуваними в практичній та реальній діяльності людини. Це стає рухомим фактором економічного, політичного, науково-технічного прогресу людства та суттєво піднімає статус «іноземної мови», зокрема, як предмету навчальної дисципліни і є, також, прямою мотивацією до навчання.
 

Згідно до викладених аспектів, сучасна освіта повинна робити акцент на пізнавальному розвитку учеників, формувати в них не тільки внутрішній мотив, але й стимул до отримання освіти. Головне завдання – навчити школярів не навчатися, а хотіти вчитися. Для того, щоб підвищити рівень пізнавального інтересу, необхідно особливий та дуже продуманий підхід до вивчення будь-якого предмету та до системи загалом. Потрібна взаємодія та кооперація всіх освітніх інституцій.

Ще з дитячого садочка найважливішу роль у навчанні дитини грає сім’я. Вона виступає в якості «управляючого формуванням внутрішнього світу, мотивів, стимулів», тобто, допомагає у визначенні тих якостей, які відповідають за життєву позицію і активність майбутньої особистості. Також, необхідним пунктом є співпраця між школою (дитячим, садочком, інститутом та сім’єю). Вони повинні доповнювати дії один одного та допомагати само реалізовуватися та самостверджуватися.

Процес навчання достатньо непростий, потрібно враховувати всі аспекти та моменти сучасного світу, сучасного ритму життя та характерних йому норм поведінки. Надалі, потрібно розглянути найбільш питомі проблеми при вивченні іноземної мови:

1. Перфекціонізм. Навчання являється важким для школяра, тому що він починає заганяти себе в рамки  - ідеально знати граматику, ідеально розмовляти, без акценту, писати без помилок. Але такого не буває навіть у носіїв мови. Та дитина вже не може зупинитися, прослуховуючи нереальну кількість іноземних пісень, продивляючись фільми – з’ являється комплекс «незнання мови».
2. Проблему №1 може допомогти вирішити кваліфікований педагог, але, нажаль, він доступний не всім – в цьому полягає друга проблема.
3. Давайте згадаємо, як ми всі ми не любимо ці нудні граматичні правила у нашій рідній мові, які ми забуваємо одразу після школи. Так ось, англійська не є виключенням – там також приходиться займатися правилами та граматикою і більшість не витримує, припиняючи навчання. Аргументують це відсутністю часу та іншими справами, хоча причина тут одна – не дуже цікава та не дуже корисна практично граматика.
4. Ще однією перешкодою являється те,що ми думаємо на своїй рідній мові і тільки потім перекладаємо слова на іноземну, зіставляємо із правилом та кажемо речення повністю. А це занадто утомливо для людини. Ось чому треба намагатися одночасно мислити та розмовляти на англійській мові. Саме так навчаються говорити на рідній мові діти, вони буквально усмоктують мову, при тому, що ніяких граматичних правил не знають. Теорію вони будуть опановувати набагато пізніше. Можливо, комусь це виявиться важким, але такі методики вивчення англійської існують.

Найголовнішим у вивченні іноземної мови є практика спілкування, а не теорія граматики. У кожного викладача повинні бути свої секрети та вміння навчати. Адже, найважливіше – це знайти правильний підхід до проблеми, який буде максимально розкривати та перемагати всі труднощі і проблеми. Формувати бажання та стимул до процесу вивчення мов потрібно ще в дитячому садочку, коли дитина тільки починає розвивати творчу та мовну активність, саме в дитинстві закладається база.

Дана стаття торкається найменшої, але найпоширенішої частини тих труднощів, з якими стикаються при вивченні іноземної мови, при цьому не враховуючи психологічно – індивідуальних характеристик людини.

Труднощі, що виникають при вивченні лексики англійської мови

Під час вивчення лексики учні стикаються із цілою низкою об'єктивних труднощів. Завданням викладачів вищого навчального закладу є підготовка студентів до подолання цих труднощів. Для цього необхідно розуміти причини виникнення проблем у молодших школярів та знати шляхи їх подолання.

Найбільша складність в оволодінні лексичним значенням, як зазначають усі спеціалісти в галузі навчання іноземних мов, полягає у невідповідності значень слів рідної та іноземної мов (наприклад, при неспівпаданні обсягів значень слів в іноземній і рідній мовах, при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої "фальшивої синонімії" і т.п.). Справа в тому, що який би прийом семантизації не використовували, він повинен приводити до тісного зв'язку звукової форми слова з його денотатом, з конкретною діяльністю, з елементами досвіду учнів.

Учителям англійської мови добре відомі типові помилки учнів, спричинені неадекватністю правил сполучуваності слів в англійській та українській мовах, особливостями їх функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові). Наприклад: Answer to my questions. Listen me carefully. Замість: Answer my questions. Listen to me carefully.

Також певні труднощі можуть виникати у зв´язку із формою слова: звуковою, графічною, структурною (наприклад, труднощі виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі граматичних, омографів – у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багатоскладових і похідних слів)

Як відомо, вживання лексики в мовленні передбачає єдність форми і значення ЛО. Проте цей процес ускладнюється інтерференцією з боку рідної мови. Чинниками цього можуть бути:

1) розбіжності в передачі значень деяких ЛО (порівняймо: українські слова "плакати", "кричати" - передаються в англійській мові одним словом – cry);

2) відсутність певних понять у рідній мові учнів (lady, sir, lunch);

3) різні правила сполучуваності слів тощо.

Тому планування роботи з ЛО на уроці вимагає ретельного аналізу учителем особливостей кожної ЛО, її форми (фонетичної, графічної, структурної, граматичної), значення, особливостей вживання у мовленні, вибір адекватних прийомів організації, ознайомлення, тренування і застосування відповідних ЛО у процесі спілкування. Так, при ознайомленні з назвами речей, дій, ознак, що мають конкретне значення, вчитель обирає безперекладні способи семантизації, використовуючи для цього предметно-зображальну наочність, демонстрацію дій; ознайомлення з національними реаліями вимагає застосування лінгвокраїнознавчих коментарів.

Генрі Світ наголошує на тому, що європейські мови належать до однієї арійської мовної групи. Цей факт зумовлює наявність в англійській та в більшості європейських мов, зокрема і в українській, великого класу спільних слів, запозичених з латинської, французької, грецької мов. Проте з цього не варто робити передчасний хибний висновок, що оволодіння англійською лексикою – це простий процес. Насправді це зовсім не так. Цілком можливо оволодіти граматикою мови з метою читання за певний проміжок часу – в основному не більше шести місяців. Проте це неможливо зробити стосовно лексики. Цілком очевидно, що кожна мова в усній формі повинна бути пристосована до середніх можливостей її носіїв.

З лінгвістичної точки зору трудність вивчення англійської мови полягає в тому, що на даному етапі англійська мова є аналітичною, а українська – флективною, синтетичною. У лексичній підсистемі англійської мови співіснують дві типологічно різні частини: споконвічний аналітизований та запозичений синтетичний. На останній не розповсюджуються такі загальні для англійської мови риси, як частиномовна поліфункціональність, чіткість морфемної структури слова, односкладність кореня та слова. Ця частина лексики не приймає участі в аналітичному лексемотворенні і слабко охоплена словотворенням, проте значно активніше, ніж аналітизована частина, приймає участь у афіксальному словотворенні.

В ономасіологічному аспекті, тобто з точки зору структури та кількості категоріальних значень, складність може полягати у тому, що певний афікс, зображений однаковою графемою, може виражати різні категоріальні значення. Наприклад, флексія –s у глаголі stops має значення особи, часу, виду та стану, а у слові songs – лише числа (множина) .

У семасіологічному аспекті труднощі може становити така характерна риса англійських слів як полісемантичність (багатозначність). Так, наприклад, слово boat має декілька відповідників в українській мові: човен, судно/корабель, шлюпка; coat може означати наступне: верхній одяг, пальто, піджак, кітель, хутро (тварин), шар фарби.

Також певну складність для засвоєння лексичного матеріалу становить характерна для англійської мови слабка розмежованість між частинами мови, що зумовлює активний перехід від частиномовної спеціалізації слова, притаманної флективним мовам, до частиномовної поліфункціональності, притаманної коренеізолюючим мовам. Наприклад, слово water позначає іменник "вода" та дієслово "поливати водою".

При вивченні іноземної мови виникає необхідність засвоєння великої кількості нюансів. Девід Крістл зазначає, що багато людей вважає, що мова повинна підкорятися певним правилам, що є такими ж сталими та непохитними, як і закони логіки чи математики. Проте мови, маючи багатовікову історію вживання, не характеризуються такою чіткою структурою організації. Завжди існують неправильні форми, особливі значення, цікаві конструкції – ті особливості, які вигадали не логіки, але яких ми не можемо уникнути під час говоріння чи письма. Так, конструкції "подвійного заперечення" викликають багато дискусій і заперечуються правилами логіки. Наприклад, He never said nothing. З точки зору логіки, два заперечення утворюють позитивне твердження. Розглядаючи даний приклад і мислячи логічно, якщо He never said nothing, то це означає, що він все ж таки щось сказав. Тому це речення вважається нелогічним. Особливо часто такі конструкції вживаються у дитячому мовленні. Наприклад, You bettern't not do that or mummy won't give you none .

Певну складність становлять також територіальні розбіжності варіантів ЛО. На позначення одного явища можуть бути використані різні слова, або різні варіанти одного й того самого слова. Мова постійно змінюється, і жоден з стандартів мови не може відобразити її у повній мірі. Особливо активно процес розвитку мови на всіх її рівнях відбувається у США, що призводить до невідповідностей з британським варіантом.