Стаття у науково-методичному збірнику "Обігравання структурних елементів слова як активний процес сучасного словотвору"

УДК 81’373.611

Сінькова О.М.

Обігравання структурних елементів слова як активний процес сучасного словотвору

 Гра слів – це семантико-стилістичне явище української мови. Українські лінгвісти практикували вивчення явища обігравання слів та їх елементів на фонетичному, лексичному, фразеологічному рівнях. Останні 10-15 років гра слів та структурних елементів слова сприяє активному словотворенню сучасної української мови. Мовознавці розглядають різноманітні випадки переосмислення компонентів слова без їх формальних видозмін, творення нових мовних одиниць. Паронімічну атракцію української поезії вивчали Н. Дащенко, О. Тараненко, О. Тимчук; грі слів присвятили свої праці О. Тараненко, О. Тимчук; оказіоналізми в сучасній мові розглядала Є. Ханпира; питання процесів сучасного словотвору порушено в працях О. Земської, А. Критенко, О. Тимчук.

 Водночас ще не створено довершених універсальних теорій, які можна було б покласти в основу обігравання структурних елементів слова як активного процесу словотвору, хоча і складалися певні гіпотези і фрагменти теорій, які конструктивно витлумачують формування й розуміння сучасних активних процесів словотвору. Тому аналіз процесів творення нових слів шляхом обігравання слів та їх елементів є необхідним і актуальним сьогодні.

 Метою цієї статті є розгляд слів та структурних елементів слова, які беруть участь у словотворчому процесі, визначення ролі цього процесу в розвитку сучасної української мови. Матеріалом дослідження є мова українських засобів масової інформації, мова реклами, творів художньої літератури. Використано також тексти українських газет «Сільські вісті», «Голос України», Літературна Україна», «Урядовий кур’ єр», «Україна молода».

 Гра слів на словотворчому рівні відбувається у взаємодії з рівнем морфеміки (перероблення існуючого слова, утворення нового слова на основі двох і більше слів і, навпаки, утворення двох слів на основі одного). Таке використання звукової, лексичної, граматичної форми мовних одиниць для створення певних явищ ґрунтується на зіставленні й переосмисленні, обіграванні різних значень чи вживань та синтаксичних функцій близькозвучних або однозвучних одиниць.

 Гра слів звичайно ототожнюється з каламбуром, проте останній є тільки одним із її різновидів.

 Каламбур – різновид гри слів, що полягає у створенні комічно-сатиричного ефекту шляхом обігравання близько звучних або однозвучних мовних елементів.

 Парономазія використовується для створення комічного ефекту (каламбур).

 Гра слів та структурних елементів помітніше відбувається на семантичному рівні. Досить популярними є жартівливі «етимологізування» частин слова:

Медик – мед диких бджіл,

Беркут – один з бермудських кутів,

Столичний – багатоликий,

Краков’як – Яків з Польщі,

Архімандрит – старий мандрівник,

Барокамера – тюрма для баронів,

Параграф – граф і графиня,

Сервіз – візит англійця,

Хабар – хазяїн бару,

Сомалі – маленькі соменята,

Мотовило – механізовані вила,

Формуляр – форум мулярів,

Контур – конкурс турецьких красунь,

Паровоз – пристрій для возіння пари,

Карнавал – велика кількість ворон,

Телепень – документальний фільм про вирубку лісів,

Хвороба – робочий одяг лікаря,

Здоровань – привітання з Іваном,

Пестощі – худюща собака,

Балалайка – сварка на балу,

Канібал – шкільний бал під час канікул,

Собаковод – вода для собак,

Супостат – каструля з супом,

Квасоля – Оля торгує квасом.

 Поряд із жартівливим переосмисленням структурних частин слова активно співіснує процес свідомо неправильного «етимологізування» на лексичному рівні – переосмислення лексичного значення слова в цілому:

Кусачки – комарі,

Доктрина – лікарка,

Лежанка – ледарка,

Лічильник – бухгалтер,

Планер – проектувальник,

Плутон – брехун,

Гуляш – ледар,

Платина – пенсія,

Капельмейстер – буфетник,

Садівник – суддя,

Підйомник – аванс,

Промінь – бартер,

Граблі – крадії,

Торочка – брехуха,

Клюква – курка,

Довбня – дятел.

Обставини – меблі,

Доцент – усе пропив.

 Ще один спосіб переосмислення значення слова в цілому на лексичному рівні відбувається після зміни однієї чи кількох букв слова. Новоутворене слово має також жартівливе значення, натяк на якісь негативні суспільно-політичні явища, вади людського характеру тощо. Такий спосіб творення слів також є продуктивним та активним у сучасному розвитку мови. Розглянемо такі слова:

Біднесмен,

Шкільне нявчання,

Кабінет міфістів,

Першоквасник,

Партійний корівник,

Ситна служба,

Посудова особа,

Фігансування,

Прикурор,

Профуратура,

Деформатор,

Гриболов,

Держаба,

Украшене щастя,

Ефективний господер,

Американські дуляри,

Служити на плоті,

Мільйодери,

Валетмейстер,

Фермакологія,

Амуральна поведінка,

Багатодідна сім я,

Літрографія,

Постолат.

Отже, усі розглянуті способи творення нових слів є активними сьогодні Семантико-стилістичне явище обігравання структурних елементів слова та гра слів у цілому відбувається на фонетичному, морфемному, словотвірному та семантичному  рівнях. Досить популярними є процеси гри слів на семантичному рівні. Продукти таких мовних процесів – новоутворені слова активно використовують поети-сатирики, письменники, журналісти, критики.

Література:

1. Дащенко Н.Л. « патронімічна атракція в українській поезії»
2. Критенко А.П. «Паронімія в українській мові»
3. Тараненко О.О. «Гра слів»
4. Приклади гри слів та каламбуру зібрані із газет «Сільські вісті»