Калиш Ніна Михайлівна,
учитель іноземної мови (вища категорія)
опорного закладу Садівської середньої школи
І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області
ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Ідея досвіду: проектна робота – одна з найбільш цікавих методик, які може використовувати вчитель.
Вона дозволяє:
1. ефективно реалізувати комунікативний підхід у навчальному процесі з іноземної мови, а саме: вивчення мови через особисту діяльність учня, оволодіння мовою у процесі спілкування;
2. забезпечити активну практику для кожного учня групи з метою формування в учнів необхідних вмінь і навичок мовленнєвої діяльності, а також лінгвістичну компетенцію на рівні , визначеному програмою;
3. знайомити учнів із краєзнавчою тематикою і шукати способи їх включення в активний діалог культур, щоб вони сприймали мову як засіб між культурної взаємодії.
Актуальність досвіду: навчальний проект — це спільна навчально-пізнавальна, дослідницька, творча або ігрова діяльність учнів, які мають спільну мету, застосовують однакові засоби і методи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, потрібного для розв’язання вагомої проблеми. У процесі проектної діяльності учні набувають такі вміння:
1. планувати свою роботу, попередньо передбачаючи можливі результати;
2. використовувати різноманітні джерела інформації;
3. самостійно збирати матеріал;
4. аналізувати і зіставляти факти, аргументувати свою думку;
5. приймати рішення;
6. установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);
7. створювати ”кінцевий продукт” – матеріальні носії проектної діяльності;
8. представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших.
Постановка проблеми в сучасному вигляді.
Визначаючи основну змістовну характеристику нової філософсько-освітньої парадигми ХХІ століття, практично всі дослідники фокусують увагу на її гуманістичній спрямованості. Гуманізація освіти, навчання, виховання, школи міжособистісних стосунків учасників освітніх процесів – це далеко не повний перелік різноманітних аспектів реального глобального процесу, який на очах змінює лице освіти. Шкільна освіта повинна бути здатна до вирішення таких завдань:
1. Формування готовності до розв’язання різних проблем. Вирішення будь-якої проблеми спирається на цілий спектр знань, умінь та навичок з різних предметних галузей. Для формування такої якості необхідно: зробити викладання більш проблемно-орієнтованим; ширше використовувати рефлексивний підхід у навчанні; стимулювати в учнів, не лише уміння відповідати на поставлені питання, але й формулювати власні питання; переглянути традиційну роль вчителя на уроці.
2. Розвиток прагнення вчитися все життя, оновлюючи й удосконалюючи отриманні знання, уміння та навички відповідно до умов, що змінюються.
Скажи мені – я забуду,
покажи мені – я запам’ятаю,
залучи мене – я навчусь.
(Східна приказка)
Школа ХХІ століття потребує створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання поставлених проблем.
Ідеально відповідає цій потребі проектна діяльність, бо вона сприяє активному залученню учнів до роботи, а також до розробки й реалізації їх життєвих планів.
Результати досліджень засвідчують, що значна частина учнів українських шкіл не вміє самостійно здобувати та застосовувати набуті знання в реальному житті. Тому системне використання в навчально-виховному процесі методу проектів, починаючи зі школи І ступеня, дає змогу подолати цей бар’єр, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.
Активні методи навчання, методи пошуків, дослідні методи – так характеризував Г. Ващенко, видатний український педагог, групу методів, які, з одного боку, сприяють посиленню активності учня в процесі навчання, а з іншого – наближують його до життя. Бо саме в умовах активного пошуку та дослідження на перший план виступає випереджаючий розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує й організовує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ. Бо що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття власної значущості й успіху від результатів своєї праці.
Роль вчителя на різних етапах виконання проекту міняється. На підготовчому етапі вона полягає в тому, щоб ініціювати ідеї проекту або створити умови для появи ідеї проекту, а також надати допомогу в первинному планеруванні. На етапі реалізації проекту вчитель виступає в ролі помічника, консультанта по окремих питаннях, джерела додаткової інформації.
Практика використання методу проектів показує, що “разом вчитися не лише легше і цікавіше, але і значно ефективніше. Допомогти один одному, разом вирішити будь-які проблеми, розділити радість успіху або гіркоту невдачі – так само природно, як сміятися, співати, радіти життю”. Тому можна з упевненістю стверджувати, що в учня розвивається креативна компетентність, як показник комунікативного володіння іноземною мовою на певному рівні.
Технологія виконання проекту дається російською мовою, реальна ж робота тих, що виучуються здійснюється англійською мовою. Спочатку визначають, який проект виконуватиметься: індивідуальний, парний або груповий. Якщо проект парний або груповий, то відбувається формування мікрогруп по інтересах, розподіл ролей завдань відповідно до рівня знань, бажаної практичної діяльності в рамках проекту. У творчий союз при виконанні проектів учні залучаються поступово.
Для цього їм необхідно ознайомитися з додатковою літературою по заданій темі, розробити план відповіді. Основним принципом вчення іноземній мові по проектній методиці є особова орієнтація учбового процесу на інтереси і цілі тих, що виучуються. Завдання викладача полягає в тому, щоб допомогти їм засвоїти інформацію, виразити своє відношення до світу, подій.
Практична спрямованість проектів. Учні отримують реальне задоволення, коли бачать результат своєї роботи («а clear sense of achievement»). При успішній реалізації проекту обидва, і вчитель, і учень, створюють щось реальне, речове, чим вони можуть гордитися, показати як свідоцтво своїх успіхів.
Крім того, проект цілком навчає дитину, а не лише фокусується на вивченні ІМ. У структурі і характері проектування можна виділити елементи, які сприяють розвитку навиків і умінь, експлуатуються і розвиваються і на інших учбових предметах протягом всього періоду вчення в школі. Це:
Формування ключових компетентностей учнів
Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на проектну діяльність є одним зі шляхів входження України до світового простору. Ідея інтегрованого підходу тут – формування низки ключових компетентностей сучасної молоді. А більш ефективно формувати їх дозволяє саме проектна технологія. Завдяки використанню проектних технологій можливо сформувати в учнів такі компетентності:
Застосування проектної технології – один зі шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Учні вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Також вони вчаться самостійно розв’язувати проблеми, приймати й обґрунтовувати рішення, виконувати роботу за складеним планом. Це дає їм упевненість у собі, тому що уможливлює для кожного демонстрацію своїх знань, умінь і досягнень. Також це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини. Такий підхід дає можливість сприяти форму ванню у дітей та підлітків уміння працювати у команді, а значить – розвивати здатність соціальної взаємодії.
Застосування методу проектів під час вивчення англійської мови, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні пропонують чи виконують проекти тому, що їм це цікаво. До того ж, це можливість організувати мовну практику, використовуючи інтегровані знання та розвиваючи вміння застосовувати англійську мову в контексті реальних проблемних ситуацій, формувати комунікативну мовленнєву компетентність, що складається з таких компонентів: лінгвістична (лексична, граматична, семантична, фонологічна, орфографічна, орфоепічна), соціолінгвістична та ін.
Історія розвитку проектної технології
Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник у 20-ті роки минулого століття в США (його називали також методом проблем). Цей метод пов’язують з ідеями гуманістичного напряму філософії й освіти, висунутими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В. Кілпатриком.
На початку минулого століття у вітчизняній освіті метод проектів став одним із найбільш популярних серед методів навчання. Ідеї проектного навчання в нашій країні виникли одночасно із розробками американських педагогів. У 1905 році під керівництвом С.Т.Шацького була організована невелика група працівників, які використовували проектні методики у практиці викладання. У 20-х роках минулого століття всі переваги і недоліки застосування даного методу знайшли своє відображення в ідеях та досвіді В.Н.Шульгіна. Але надмірне захоплення методом проектів домінувало над класно-урочною системою. Крім того, введення методу не було продуманим і послідовним, і у 1931 році цей метод було засуджено і заборонено.
Проектна технологія – одна з інтерактивних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій учня. Завдання проекту не тільки в тому, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тому, щоб в процесі виконання цієї роботи розширити свій світогляд, набути теоретичних знань, що дає змогу краще розуміти життя та по-науковому творити його.
В основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. На перший план виступає випереджувальний розвиток самої людини як творчої особистості. Традиційний зв'язок «учитель-учень» змінюється на «учень-учитель». Особливого значення набуває залучення школяра до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату.
Під час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта – партнера. Він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи над проектом, підтримує, заохочує учнів. Знаючи добре свій предмет, вчитель також має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх учнів, враховувати їхні можливості й інтереси, бути творчим, толерантним, комунікабельним.
Отже, метод проектів має великі психолого-педагогічні можливості. Під час виконання проектів вирішуються освітні, розвивальні й виховні завдання.
Робота над проектом – практика особистісно-орієнтованого навчання, коли в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів отримується конкретний результат.
Девізом проектної діяльності школяра є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для вчителя - це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.
Проектування зорієнтоване, перш за все, на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну або групову.
Система послідовних дій виконавців та керівника проекту дає можливість організувати проектну діяльність в умовах сучасної школи.
Таким чином, проект – це п’ять «П»:
Шосте «П» - це портфоліо (проектна папка).
Мета і завдання технології
Цілі і завдання проектної технології:
Уся діяльність учнів зосереджується на таких етапах
Таким чином, проектування може стати засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб'єктів освіти (учнів, учителів, батьків), а в більш вузькому розумінні - засобом розвитку проектних здібностей.
В основі методу проектів лежать:
Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань —обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — коригування — висновки.
Використання методу „проектів” дозволяє реалізувати особистісно-діяльнісний (В. Давидов, Ш. Амонашвілі) і особистісно орієнтований підходи до освіти школярів (І. Якиманська, І. Бен, С. Подмазін та інші). Ці підходи базуються на застосуванні різних дисциплін на різних етапах навчання, інтеграція в процесі роботи над проектом. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує самостійну творчу діяльність учнів під час виконання проекту.
Проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, але воно аж ніяк не повинно витісняти її й ставати певною панацеєю. Фахівці з країн, які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту в особистісному вимірі, і в академічному.
Вважаю, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно:
Найскладніший момент при запровадженні в навчальний процесс проектів – організація діяльності, особливо підготовчий етап.
Технологія організації проектної діяльності
Позначимо основні особливості організації проектної роботи. Необхідними вимогами до використання проектної методики при вченні англійській мові є:
По характеру кінцевого продукту проектної діяльності види проектів при вивченні іноземної мови:
«Діти легко забувають те, що вони кажуть,
і те, що їм кажуть, але не те, що вони роблять,
і не те, що з ними роблять».
Ж.Ж.Руссо
Формування в учнів умінь і навичок іншомовного спілкування передбачає досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який би був достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах, тобто формування здатності та готовності спілкування в чотирьох його видах розуміння: аудіювання, читання, говоріння, письмо.
Таким чином необхідно забезпечити дуже високу позитивну мотивацію учнів, стихійний інтерес до оволодіння англійською мовою.
Впровадження інтерактивних та проектних технологій при вивченні іноземної мови є дуже актуальними на сьогодні, оскільки вони передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
Інтерактивні та проектні технології ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.
Завдяки таким сучасним технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати продумані рішення, а отже відбувається постійна співпраця всіх учнів класу у ході уроку. При цьому учень і вчитель – рівноправні, тобто знають, вміють і здійснюють свою діяльність разом, чудово розуміючи, що вони роблять і для чого.
Працюючи над проектом, учні можуть підвищити культуру усної і письмової мови, мати можливість проявити себе, самостійно добуваючи інформацію, у тому числі, через мережу Інтернет. Основна ідея подібного підходу до вивчення мови полягає в тому, щоб перенести акцент з різного вигляду вправ на активну розумову діяльність учнів, що вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами.
Лише метод проектів може дозволити вирішити це завдання і перетворити уроки на дискусійний, дослідницький клуб, в якому вирішуються цікаві, практично значимі і доступні учням проблеми з врахуванням особливостей культури країни.
Робота над проектом вимагає від учнів володіння великим обсягом всіляких наочних знань. Крім того, школярі повинні володіти певними інтелектуальними, творчими і комунікативними уміннями. Це уміння працювати з інформацією, з текстом (виділяти головну думку, вести пошук потрібної інформації в англійському тексті), аналізувати інформацію, робити узагальнення, виводи, уміти працювати з довідковою літературою, уміння вести дискусію, слухати і чути співбесідника, відстоювати свою точку зору.
По характеру кінцевого продукту проектної діяльності види проектів при вивченні іноземної мови:
Наші проекти
Висновки
Як вже було зазначено, метод проектів дозволяє здійснювати диференційований підхід у навчанні. Суть його можна окреслити словами Клодін Оріо: «Всі мають здібності», а використання проектної методики в значній мірі сприяє створенню мотивації до вивчення іноземної мови в школі.
Дитячий вік «…є періодом розвитку, сенситивним для формування і зміцнення мотивації досягнення успіхів». Відбувається конкретизація представлення про здібності, що усвідомлюються «…як поняття й причина власних успіхів і невдач». Дитя вибирає індивідуальну траєкторію руху до успіху в найпривабливішій для нього діяльності. Під впливом різних психологічних чинників мотив досягнення успіхів може трансформуватися в мотив уникнення невдач. Одним з таких чинників є проектна діяльність.
Предметом мовної діяльності є думка. Мова ж – засіб формування і формулювання думки. Звідси слідують методичні виводи:
1. Щоб сформувати в учнів необхідні уміння і навики в тому або іншому виді мовної діяльності, сформувати лінгвістичну компетенцію на рівні, визначеному програмою і стандартом, необхідна активна усна практика для кожного учня групи англійської мови.
2. Щоб сформувати в учнів комунікативну компетенцію поза мовним оточенням, недостатньо наситити урок англійської мови умовно-комунікативними або комунікативними вправами, що дозволяють вирішувати комунікативні завдання. Важливо надати їм можливість мислити, вирішувати якісь проблеми, які породжують думки, міркувати англійською мовою над можливими дорогами вирішення цих проблем з тим, щоб учні акцентували увагу на утриманні свого вислову, щоб в центрі уваги була думка, а англійська мова виступала в своїй прямій функції – формування і формулювання цих думок.
3. Щоб учні сприймали англійську мову як засіб міжкультурної взаємодії, необхідно не лише знайомити їх із країнознавчою тематикою, а англійська мова виступала в своїй прямій функції – формування і формулювання цих думок. Необхідно шукати способи включення їх в активний діалог культур, щоб вони на практиці могли пізнавати особливості функціонування англійського тематикою, англійська мова виступала в своїй прямій функції – формування і формулювання цих думок.
Основна ідея подібного підходу до вчення англійської мови, таким чином, полягає в тому, щоб перенести акцент зі всякого роду вправ на активну розумову діяльність учнів, що вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами.
Лише метод проектів може дозволити вирішити це дидактичне завдання і відповідно перетворити уроки англійської мови на дискусійний, дослідницький клуб, в якому вирішуються дійсно цікаві, практично значимі і доступні для учнів проблеми з врахуванням особливостей культури країни і по можливості на основі міжкультурної взаємодії.
На таких уроках англійської мови завжди має бути присутнім предмет обговорення. Як вже говорилося, в основі проекту лежить якась проблема. Щоб її вирішити, вчиться потрібне не лише знання англійської мови, але і володіння великим обсягом всіляких наочних знань, необхідних і достатніх для вирішення даної проблеми.
Крім того, учні повинні володіти певними інтелектуальними, творчими, комунікативними уміннями. До перших можна віднести уміння працювати з інформацією, з текстом англійською мовою (виділяти головну думку, вести пошук потрібної інформації в англомовному тексті), аналізувати інформацію, робити Крім того, учні повинні володіти певними інтелектуальними, творчими, комунікативними уміннями. До перших можна віднести уміння працювати з інформацією, з текстом англійською мовою (виділяти головну думку, вести пошук потрібної інформації в англомовному тексті), аналізувати інформацію, робити узагальнення, виводи, узагальнення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Слухач ________________ Калиш Ніна Михайлівна, 0502031209
Керівник _______________ Клюніна Наталія Василівна, старший викладач
Дата захисту ______________ Термін навчання 25.03.2019р. – 03.04.2019р.