стаття "Використання рухливих ігор та естафет на уроках фізичної культури"

Актуальна тема дослідження. Обрана тема даної роботи «Використання рухливих ігор та естафет на уроках фізичної культури в середньому ланцюгу  навчання 5-8 класи» є актуальною темою, оскільки  на протязі великого проміжку історичного часу рухливі ігри були і є найважливішим засобом підготовки підростаючого покоління до життя. Зростаюча дитина найактивніше і найповніше розвивається в умовах гри. Ігри своїм різноманіттям змісту обдаровують дітей новими умовами спілкування, новими відчуттями, способами сприйняття навколишнього середовища, новими уявленнями про нього.

Найважливішим завданням виховання на думку Аристотеля було розвиток розуму, але рекомендував починати з виховання фізичного. На думку Мішеля Монтеня, фізичне виховання повинно робити вихованця сильним, витривалим, загартувати його і таким чином розвивати душевну велич і міцність духу.

Фізична і розумова діяльність завжди перебувають у тісному зв’язку, однаково репрезентуючи позитивні ознаки особистості. Піднесення рівня фізичного розвитку поліпшує розумову діяльність людини.

Основне завдання, яке стоїть перед вчителями фізичної культури  — це покращити всебічний розвиток школярів, формувати в них високі естетичні смаки, вміння розуміти та цінувати красу і багатство рідної природи, любов до своєї Батьківщини. Гра входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають світ, набувають усіляких навичок та вмінь. І не дивно, що гра викликає такий інтерес і в непосидючих хлопчаків і в сором'язливих дівчаток. Перевтілюючись у персонажі гри, вони стають сміливими і безстрашними, вольовими і кмітливими. Під час гри розвивається сила дитини, твердішою стає рука, гнучкішим стає тіло, несхибним окомір; розвивається винахідливість та ініціатива; формуються високі моральні якості: доброта, чуйність, уміння поступитися своїми інтересами в ім'я колективу, переборювати труднощі, долати перешкоди. Основне завдання, яке стоїть перед вчителями — це покращити всебічний розвиток школярів. Сучасні діти розвиненіші, ніж це було раніше. Існує комплекс причин, стимулюючих акселерацію яка відбувається паралельно з психічною: багатше живлення білками і вітамінами, зниження кишкових інфекційних захворювань, прискорений темп життя, урбанізація, вплив, ЗМІ, посилення міграції населення - все це створює умови для зміни спадковості. У зв’язку з цими причинами спостерігається дисгармонія фізіологічних функцій нервової і серцево-судинної систем (запаморочення, серцебиття, підвищена чутливість до звуків, запахів і інше.). Все це відбивається на поведінці дітей і зокрема на іграх. Діти менш урівноважені психологічно, вони бурхливо проявляють свої емоції в процесі гри. Тому необхідно підвищувати вимоги до дотримання правил гри, при надмірній збудливості робити перерви у грі, посилаючись на необхідність нагадати про окремі правила ігри, тактику поведінки у грі і т.д. У 12-15 років швидко ростуть кістки рук і ніг. У результаті цього дещо порушується координація рухів підлітків. У цьому віці у хлопчиків починається статеве дозрівання, а у дівчаток воно закінчується. У підлітків продовжується окостеніння хрящової тканини, зменшується рухливість у зчленуваннях, значно збільшується об’єм м’язів і їх сила. Ще більше стає різниця між силовими і швидкісними можливостями між хлопчиками і дівчатками. Це необхідно враховувати у силових іграх і іграх на швидкість виконання рухів. Коло ігор у підлітків звужується їм подобаються ігри, в яких вони можуть проявити себе з кращого боку – командні ігри. Сюжетність в іграх абсолютно відпадає, місце займають моторний зміст і організаційна структура гри. Розвивається самоствердження. Учні люблять, коли отримують відповідальні завдання, строге об’єктивне суддівство і прагнуть чесно дотримуватись правил гри. Добре призначати суддями самих підлітків. Краще навіть, якщо вони їх вибирають самі. Підлітки можуть переоцінювати свої сили. Спостерігаються нестійкість поведінки, велика вразливість.  Рухливі ігри у 5-8-х класах у зв’язку із стійкістю організму, який росте, по відношенню до прояву фізичних зусиль, стають значно складнішими за ігри молодших школярів. Кількість ігор стає меншою. Використовуються ігри не на всіх уроках. Як правило, їх організовують в основній частині уроку, у підготовчій і завершальній — як виняток. Вчителю потрібно враховувати, що інтереси і фізичні можливості підліткового віку стають іншими, ніж у молодшому віці. Так, дівчаток починають цікавити гри з елементами танцю, ігри, які сприяють розвитку координації рухів; у хлопчиків, починає інтенсивно розвиватися м’язова сила, і тому їх привертають гри з елементами силової боротьби. У підлітковому періоді іноді слід проводити ігри груповим методом: одночасно запропонувати хлопчикам допустиму силову гру, дівчаткам — гру з елементами танцю, акробатики. У багатьох іграх з опором необхідно розділити хлопчиків і дівчаток на окремі групи. У всіх командних іграх потрібно старатися кількість хлопчиків і дівчаток врівноважувати по числу, оскільки їх сили у швидкому бігу і стрибках відрізняються. До організації і проведення ігор груповим методом необхідно привертати самих учнів, щоб розвинути у них організаторські навички. Необхідно також привертати увагу хлопців, які не займаються на уроці, або спеціально відібирати хлопців стежити за виконанням рухових дій та правил тих хто грають у командній або у простій грі. У старшому підлітковому віці від учнів слід особливо вимагати хорошої якості виконання окремих рухових завдань. З великим інтересом підлітки відносяться до техніки рухів у грі, люблять її удосконалювати, особливо техніку володіння м’ячем, де виховуються увага, швидкість орієнтування у діях; розвиваються організаторські навички у командних іграх, навички суддівства у складних рухомих іграх, що наближаються до спортивних. Всі ці завдання вирішуються послідовно.

Включення в урок нескладних ігор, не схожих по своїй руховій структурі, характеру м’язової діяльності на вправи, які до цього виконувались, сприяє виникненню в учнів позитивних емоцій. Переключення з одного виду діяльності на другий, елемент змагання, вільного вибору дій в грі дозволяє відкрити «друге дихання» для продуктивного продовження уроку  або відновлення частоти сердечних скорочень та зниження емоційного стану учнів у кінці заняття. Під час проведення ігор на уроках фізкультури зацікавленість до них зберігається протягом всього відведеного часу.

В іграх та забавах, які застосовуються для активізації уваги і підвищення емоційного стану, як правило, відсутні великі фізичні напруження. Важливо точно визначити, коли настав час використати під час уроку гру. Іноді ігри та забави включають у підготовчу частину уроку, але більшість - у заключну частину для збереження хорошого настрою. Але можливе і незаплановане проведення ігор та забав в основній частині уроку.

Методика проведення рухливих ігор та естафет, які використовуються на уроках фізичної культури.

Методика проведення рухливих ігор та естафет, включає в себе напрямки:

У методиці для активізації уваги та регулювання емоційного стану є особливості, на які потрібно звертати увагу, а саме:

Рухливі ігри та естафети які використовують на уроках фізичної культури

 у 5-8 класах.

Учитель з’ясовує, чи знають учні, де північ, південь, захід і схід, потім пропонує їм таку гру. Учитель – «вітер», учні - «флюгери». Коли вчитель каже: «Вітер дме з півдня», «флюгери» повертаються на південь і витягують руки вперед(долоні разом). Коли вчитель каже: «Вітер дме зі сходу» - «флюгери повертаються на схід. Якщо вчитель каже: «Буря» - «флюгери обертаються на місці,  «штиль» - усі завмирають. Гру проводять у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто не припустився помилок.

     На відстані 2-3 кроків у центрі майданчика креслять дві паралельні лінії. Із двох боків від них на відстані 15-20 м креслять лінії «будинків». Дітей розподіляють на дві команди, які стоять на лініях у центрі майданчика, повернувшись спиною одна до одної. Одна команда називається «День», друга - «Ніч». За сигналом учителя «День!» команда «Ніч» втікає у свій «будиночок» а команда «День» наздоганяє їх. Спійманих дітей рахують, а потім вони стають на свої місця. Гра триває, щоразу вчитель рахує спійманих дітей у кожній команді. Ловити дозволяється лише до лінії «будиночка». Перемагає команда, у якої більша кількість спійманих гравців суперника.

     Гравці стають у коло на відстані витягнутих у боки рук. Учитель також стає з ними в коло і пропонує виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», який він сам установив. Наприклад, не можна виконувати рух «руки на поясі». Вчитель виконує різні рухи, а всі діти повторюють їх. Раптом він виконує «заборонений» рух. Хто з учасників-гравців помилиться, той робить крок уперед або штрафується. Гра триває.

     4.      Захист товариша

     Гравці шикуються в коло на відстані витягнутих рук, їм дають волейбольний м’яч. В середині кола знаходяться двоє ведучих. Один з них захищає другого від попадання в нього м’ячем. Якщо це не вдається і в ведучого попадуть м’ячем, то обидва міняються місцями з тим, хто попав у ведучого, і з тим, кого він вибере собі в захисники. Гра продовжується.

       5. Карлики і велетні

     Учні стають у коло чи шеренги. Один з них - ведучий (учитель). Якщо він скаже«велетні», учні повинні стати на носки і підняти руки вгору, а якщо«карлики» - усі мають присісти на впoчіпки і покласти руки за голову. Хто помилиться, стає ведучим. Учитель називає учнів, які під час гри були уважними і жодного разу не помилялися.

     Гравці стоять в одній шерензі. Учитель подає стройові (організуючі) команди. Учні повинні виконувати команди вчителя тоді, коли вчитель скаже слово«клас». Якщо вчитель не сказав цього слова, учні команди не виконують. Учень, який припустився помилки, виконує один крок уперед і продовжує гру. Перемагають гравці, які були найуважнішими і залишились на своїх місцях.

       7. По  похилій дощці.

Вчитель (діти) вибирає капітанів. Дітей ділять на дві рівні команди. Капітани шикуються по лінії, а за ними у колони шикуються їхні команди. Попереду встановлюють дві нахилені гімнастичні лави. За сигналом вчителя капітани підбігають до лави і починають і повзти по ній знизу вверх. Доповзши до кінця лави, гравець опускається на землю і біжить до команди, доторкається до книші наступного гравця і стає у кінець команди. Перемагає команда, яка швидше виконає це завдання. Правило:  Наступний гравець біжить до гімнастичної лави тільки після того, як попередній гравець доторкнувся до нього долонею.

       8. Квач з м’ячем

 Всі гравці вільно розміщуються на майданчику. Вибирається один ведучий, який тримає у руках м’яч. Ведучий намагається м’ячем поквачити кого-небудь із гравців. Поквачений м’ячем гравець стає ведучим. Якщо м’яч не влучив ні в одного з гравців, то будь-який з них бере м’яч і всі гравці починають перекидати його між собою. М’яч перекидають доти, поки ведучий не доторкнеться до нього. Ведучий бере м’яч і намагається знову поквачити когось із гравців. Виграють гравці, які жодного разу не були ведучими. Правила: 1)Гравці можуть бігати лише у межах майданчика. 2)Передавати м’яч гравці можуть тільки одному з партнерів. 3)Передавати м’яч вище рук ведучого не можна. 4)Квачити можна лише нижче пояса. 5)Гравець не вважається покваченим, якщо м’яч відскочив від поверхні майданчика.

      9. Штандер.

 Вчитель (діти) вибирає ведучого, який підкидає м’ячик догори і вигукує ім’я одного з гравців. Останній ловить м’яч нальоту, чи підіймає його з землі і намагається влучити м’ячем у одного з гравців. Спіймавши м’ячик нальоту, гравець має право крикнути «Штандер!» Тоді всі завмирають і можна буде прицілитись і зап’ятнали ближнього. Той гравець, якого зап’ятнали, вибуває з гри. Спійманий у повітрі м’яч дає і друге право - спіймавши, тут же кинути м’ячем доверху і вигукнути кого-небудь ім’я із гравців. Вся насолода цієї гри у тому, що необхідно і м’яча остерігатись - тобто втекти якомога далі і бути насторожі, щоб встигнути повернутися до м’яча, якщо раптом викрикнуть твоє ім’я.

    10. Квач із кола.

Гравці ходять по колу взявшись за руки. У центрі кола стоїть “квач“. “Квач“ тричі плеще у долоні, приказуючи: “Раз, два, три - біжи!” З останнім словом - “біжи”, усі діти розбігаються по майданчику, а “квач“ їх ловить. Спійманий стає “квачем“. Гра починається знову. Правила: 1)Гравець, якого торкнувся “квач“, вважається спійманим. 2)Не можна штовхатися.

     11. Гонка мячів по колу.

 Діти розподіляються на перші та другі номери. Перші номери - одна команда, другі - друга. Гравці стають у коло на відстані витягнутих рук. Будь-які два гравці призначаються капітанами команд, які тримають у руках м’яч. За сигналом учителя капітан однієї команди кидає м’яч направо, а капітан другої - вліво по колу своїм найближчим гравцям. Ті, у свою чергу, перекидають м’яч наступним своїм і гравцям. М’ячі перекидаються по колу, доки вони не дійдуть до капітана. Капітани піднімають руки з м’ячем угору. Виграє команда, яка зуміла швидше іншої передати м’яч по колу і капітан якої відразу підніме руки з м’ячем угору. Гонку м'ячів можна провести у два - три кола. Гра закінчується тоді, коли м’яч обійде обумовлену кількість кіл. Правила: 1) М’яч потрібно перекидати  ближчому гравцю своєї команди. 2) Якщо гравець загубив м’яч, то він повинен його підняти та повернутись на своє місце і перекидати м’яч далі.

    12. Гонка мячів по рядах.

 Гравці діляться на дві однакові команди. Кожна команда шикується у шеренгу, обличчям одна до однієї. Перші в шерензі – капітани, які тримають у руках м’яч. За командою вчителя капітани перекидають м’ячі другим, ті перекидають наступним гравцям. Так м’ячі передаються до кінця шеренг. Останні гравці у шеренгах, отримавши м’ячі, біжать позаду своїх шеренг, стають першими у шеренгах і починають передавати м’ячі. Коли капітани будуть останніми, вони, отримавши м’яч та пробігши позаду своєї шеренги, стають першими у своїх командах і піднімають м’ячі вгору. Перемагає команда, яка раніше закінчила гонку м’ячів. Правила: 1) Передавати м’яч можна тільки своєму сусіду. Не дозволяється перекидати м’яч через кількох гравців. За порушення цього правила команді нараховується штрафний бал. 2) Якщо гравець загубив м’яч, він сам повинен його підняти, повернутись на своє місце та продовжити передачу м’яча. 3) Кожного разу, коли останній гравець у шерензі перебіжить, уся шеренга переміщується напівкроку у бік передачі. 4) Виграє команда, яка раніше закінчила гру і не має штрафних балів.

     13. Біг по коридору.

Креслять кілька “коридорів” завдовжки 10 - 15 м., завширшки 20 - 25 см. кожний. Гравці діляться на дві однакові команди. Кожна команда шикується у колони на старті-фінішу. За сигналом учителя перші гравці у колонах біжать по коридорах, не наступаючи на бокові лінії, оббігають поворотний прапорець та вертаються до команди тим же шляхом. Перемагає той, хто пробіжить першим

       14. Стрибунці.

 Із кожної команди виходять по два гравці, які стають один з одним перед своїм направляючим. У направляючих у руках скакалка. За сигналом учителя гравці (по три дитини) починають стрибати через скакалку. Через певні проміжки часу, за вказівкою учителя, до кожних стрибунів приєднується по одному гравцю з команди. Виграє команда, яка довше протримається, стрибаючи, не зачепивши скакалку.

     15. Стрибунці по купинах.

  Гравців ділять на 3 - 4 команди, які стоять за лінією старту. Навпроти них на майданчику вчитель малює стільки ж невеликих кіл (купин) на відстані 40 - 50 см. один від одного. У кожному ряду по 9 - 10 кіл. За сигналом учителя гравці (капітани), які стоять у колонах першими перестрибують з купини на купину, намагаючись не потрапити у “болото”, до поворотного прапорця і назад. Передавши естафету наступному гравцеві, капітани стають останніми у колоні. Гра закінчується, коли всі діти по черзі візьмуть у ній участь. Виграє та команда, яка зробить менше помилок (набере менше штрафних балів) та першими будуть на фініші. Перед початком гри вчитель (підготовлений учень) показує учням, як стрибати з купини на купину. Правило: 1)  Гравець одержує штрафний бал, якщо під час стрибка не попаде ногою на купину, або переступить лінію кола.

    16. Естафета зі стрибками у довжину.

 На одній половині залу проводиться лінія старту. На відстані 6-8 м від неї двома лініями позначається смуга перешкод, шириною 1 м., а за смугою на відстані 1-3 м. малюються три кола. У кожне коло ставиться прапорець. Гравці поділяються на три команди і шикуються шеренгами вздовж трьох стін у вигляді літери “П“. Перші номери команд стають на старт. За командою вчителя гравці зі старту біжать вперед, перестрибують смугу перешкод, підбігають до своїх кіл, піднімають прапорці вгору, потім знову кладуть їх у коло і повертаються на своє місце у команду. Хто з учасників швидко виконав завдання, той отримає три бала, другий - два, а третій - один бал. Потім наступні гравці з кожної команди стають на старт і біжать. Після того, як усі учасники естафети пробігли, підраховуються бали кожної команди та визначаються переможці, Правила: 1) Стрибати через смугу перешкод можна тільки двома ногами разом. 2) Команди “На старт!”, “Увага!”, “Руш!” – виконуються правильно.

  17. Вантаження кавунів

 Гравці утворюють дві рівні команди. Вони шикуються в одну шеренгу обличчями одна до одної. Перед першими гравцями лежать 8-10 м’ячів (цурок, городків, булав). За сигналом перші гравці передають другим перший м’яч, потім другий, третій і до останнього. Крайні у команді гравці, одержавши м’ячі, кладуть їх на землю. Команда, яка першою передасть усі м’ячі, виграє. Вказівки: 1) М’ячі необхідно передавати кожному гравцеві. 2) Якщо гравець випустить м’яч, він повинен підняти його, повернутися на своє місце та продовжити гру. 3) Повторюючи гру, передавати м’ячі необхідно з другого кінця.