Дем‘янчук О.М.,

викладач природничих дисциплін

Коломийського педагогічного фахового коледжу

    Івано-Франківської обласної ради,

викладач вищої категорії, викладач-методист

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

На мою думку, поняття критичне мислення не тільки  один з нових модних трендів в освіті, але й  складне й багаторівневе явище. Адже нині без цього комплексу мисленнєвих операцій напевно не обходиться ні один прогресивний викладач.

Відомий педагог П. Щедровицький характеризує початок ХХІ ст. таким чином: "…час боротьби людських ресурсів — регіонів, культур і релігійних течій, що порізному вибудовують техніки і технології самоорганізації людини". "Ті країни і регіони, — продовжує він, — які не випрацюють адекватної антропологічної концепції й відповідних гуманітарних технологій можуть перетворитися на "звалище людських відходів" [1, с.6 ].

Отже, завдання в подальшому всіх педагогів навчити дитину так мислити, щоб вона змогла самоорганізовуватись, а значить мислити критично.

Для розуміння історичного походження поняття необхідно заглянути в США ХХ століття і почитати праці У. Джемса та Дж. Д’юї., а  Метью Ліпман- засновник інституту критичного мислення дав чітке визначення цьому поняттю. [1, c. 4].

Об’єкт мого дослідження – методи розкриття поняття «критичного мислення». Предмет дослідження – методика та технології проведення навчальних занять для  застосуванням технологій «критичного мислення»у вивченні природничих дисциплін  в коледжі.

Все таки, найважливішою умовою для розвитку критичного мислення є напевне створення проблемних ситуацій під час занять. На необхідності розв'язувати проблеми наголошували також  Дж. Д'юї, М. Ліпман, Д. Клустер, Ф. Станкато, Д. Халперн та інші дослідники. [2, c. 4].

Створити на занятті ситуацію проблемного типу і студенти запустять механізм розв‘язання проблеми, а там буде і вибір, і розмірковування, і розробка стратегій. І не має значення чи це початкова школа чи старша, чи це предмет математичного, філологічного чи природничого циклу - ця технологія буде завжди вдала та може використовуватися як протягом цілого уроку так і  фрагментарно на певних етапах проведення заняття. [1, c. 1].

На даний час є безліч прийомів і технологій для розвитку критичного мислення на заняттях різного типу, є цілі уроки розвитку критичного мислення, є фрагментарне використання технологій на уроках.

Отже, приводжу використання тільки деяких технологій, які на мою думку найвдаліші для застосування на заняттях з природничих дисциплін. 

Під час проведення занять з «Хімії», «Захисту України (основи медичних знань)»  для 1 курсів, «Методики навчання соціальної та здоров‘язбережувальної галузі» для 3 курсів  мною використано  саме  такі технології розвитку критичного мислення:  Т таблиця, кубик Блума,  кластер, асоціативний кущ, правильні і неправильні судження, Коло Венна, сенкан.

Дещо коротко про них: 

Мета прийому асоціативний кущ (гронування)  − навчити на основі асоціативних зв’язків зрозуміти суть поняття (процесу) та осягнути, що від чого залежить, і як пов’язане між собою. Можна застосовувати на різних етапах заняття . Для цього посередині аркуша пишемо ключове поняття і пропонуємо студентам написати, які асоціації виникають,  коли чуєте це поняття Прямими лініями позначте зв’язки між словами Результат роботи − структура, яка графічно відображає асоціативне міркування, визначає інформаційне поле теми. [7, c. 26].

Методику Коло Венна найкраще використовувати для порівняння двох понять або предметів на етапі сприймання й осмислення навчального матеріалу. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину — це спільні властивості обох понять. [7, c. 43]. Результат роботи − структура, яка графічно відображає міркування, визначає інформаційне поле теми [7, c. 50]

«Кубик Блума» вчить самостійно розв’язувати питання, спираючись на здобутті знання та розвивати логічне і творче мислення. На гранях написані певні питання: назви, поясни, чому, придумай, поділися та запропонуй. Педагог підкидає кубик. Діти мають відповідати на питання, зображене на грані. Його ефективно використовувати під час закріплення або узагальнення вивченого матеріалу.  Кубик Блума є ефективним прийомом для розвитку пам’яті та мислення, який перетворює навчання в цікаву гру. [4, c. 1].

Прийом використання сенкану добре підходить для заключної частини уроку. Алгоритм:  1. Іменник (тема). 2. Два прикметники (яке воно?) 3. Три дієслова (що воно робить?) 4. Фраза-висновок з чотирьох слів. 5. Іменник-синонім до теми ( висновок, асоціація ).[6, c. 1]

Метод Т-таблиця :  розділити аркуш навпіл (або зобразити на ньому велику літеру “Т”), твердження “за” і “проти”. Протилежні доводи бажано писати одне навпроти одного. [7, c.95]

Кластер. Якщо явище, що вивчається, має багато різних за значенням характеристик та ознак, можна дати завдання створити схему-кластер.

 Правила створення: в центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують все, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему. [8, c.26]

Ромашка запитань Блума дозволяє навчити  формулювати запитання різного типу. Готуємо «ромашку» з певною кількістю пелюсток і студенти формулюють різнотипні запитання: прості– «Що?», «Коли?», «Де?», «Як?».  Уточнювальні запитання «Тобто ти кажеш, що … ?», «Якщо я правильно зрозумів, то … ?»,  Практичні запитання. «Як можна застосувати … ?», «Що можна зробити з … ?», «Де ви в звичайному житті спостерігаємо … ?», оцінні «Чому щось добре, а що погано?», Творчі «Що змінилося б … ?».  Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці. Результат роботи − зв’язні відповіді учнів на різнотипні запитання. [7, c.81]

Вірні і невірні висловлювання– навчать установлювати, чи вірні надані їм твердження, обґрунтовуючи свою відповідь. Після знайомства з основною інформацією, учні знову оцінюють правильність тверджень, використовуючи отриману на уроці інформацію . [8, c.22]

На заняттях з «Методики навчання соціальної та здоров‘язбережувальної галузі» під час вивчення тем :

 «Зміст валеологічної освіти. Нормативні документи щодо реалізації соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі» мною запропоновано скласти    кластер    «НУШ і її освітні галузі», що дало можливість  добитися розуміння структури побудови нового «Державного стандарту початкової загальної освіти», основних галузей  і  встановити очікувані результати такого навчання.

Для теми «Вплив інформаційного простору на фізичний і психічний стан дитини» мені булу вдалим використання технології « Т-таблиця». З основним запитанням «Онлайн навчання?»  і студенти при написання тверджень «за» і «проти» виявляли основні аспекти цієї  проблеми. 

А для теми : «Мета і завдання соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі. Здоров’я та його складові» в кінці заняття студентам запропоновано написати сенкан до слова «Здоров‘я», що   спонукало їх до розвитку зв‘язного мислення, колективного вирішення завдання. 

Тема: «Впровадження інтерактивних технологій та форми використання ІКТ»    - пропонується студентам під час проведення уроків у початковій школі використати технологію «Ромашка запитань Блума» з  запитаннями до слова «Цінність».

А наприклад, на заняттях з «Хімії», тема:  «Білки як високомолекулярні сполуки», пропоную пригадати, що студенти знають вже про білки  і скласти разом на дошці асоціативний кущ (гронування). Це  дає можливість пригадати вивчений раніше матеріал  і не тільки з даного предмету, розширює уяву, сприяє сприйняттю більшого обсягу матеріалу на базі вже відомого, а потім в кінці заняття знову дописати гроно «Білки», з новими знанням и  і поняттями.

  Вдалим буде використання «Кубика Блума» після вивчення теми «Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля», пропоную їм спектри запитань типу «назви основні реакції утворення полімерів», «поясни негативний вплив пластику на довкілля», «чому пластмаси мають високу пластичність?», «придумай галузь використання для лавсану», «поділися знаннями про види пластичних матеріалів»  та «запропонуй як знешкодити пластикові відходи в довкіллі»

Методика вірні і невірні висловлювання мною було випробувана під час вивчення теми «Нітрогеновмісні органічні сполуки», твердження обґрунтовуються і обговорюються з студентами.

А от під час проведення занять з «Захисту України (основи медичних знань)»  вдалою виявилась технологія коло Венна  для  «Хвороб органів травлення», «Хвороб органів дихання»,   де студенти шляхом інтерактивної взаємодії могли порівняти спільні і відмінні риси для гастриту та виразки шлунку, пневмонії і бронхіту,  і як наслідок, гарне засвоєння вивченого матеріалу.

Загалом, вправи, які використовуються  на всіх фазах розвитку критичного мислення, розвивають всебічну соціально адаптовану, самодостатню особистість, яка буде приносити користь і є вкладом в майбутнє суспільного розвитку,  дають  практичні навички, які можна застосувати в житті.

 З усього вищесказаного можна зробити висновок, що навчання критичному мисленню дає можливість реалізовувати ідею самостійного мислення студентів, навчити пошуку, визначити свою роль в суспільстві. Це готовність нового покоління до розмірковування, спілкування з іншими та їх чути, уміти аналізувати та робити висновки.

ЛІТЕРАТУРА

1.                   Терно С. О. Т 353 Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. — 105 с.
2.                   Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно: [посібник для вчителя]. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. — 70 с.

3. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку)

Олена Пометун, член-кореспондент НАПН України, д-р пед. наук, професорка, авторка-розробниця посібників і програм з критичного мислення для початкової й основної школи, співзасновниця освітньої платформи “Критичне мислення”.https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/.

4 «Кубик Блума»: інтерактивний прийом для розвитку критичного мислення 

Освітній портал

https://op.ua/news/osvita-v-ukraini/kubik-bluma-interaktivniy-priyom-dlya-rozvitku-kritichnogo-mislennya

6. https://naurok.com.ua/scho-take-senkan-yak-pisati-senkan-7191.html

7. Лякішева А. В., Вітюк В. В., Кашуб’як І. О. Л-97 Кейсбук методів і прийомів технології розвитку критичного мислення в Новій українській школі : навч.-метод. посіб. для вчит. поч. класів ЗЗСО та студ. спец. 013 Початкова освіта /Анна Лякішева, Валентина Вітюк, Ірина Кашуб’як. 2-ге вид., переробл. і доповн. Луцьк : ФОП Іванюк В. П., 2022. 116 с.

8 Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи: методичний посібник для вчителів / автори-укладачі: О. І. Пометун, І. М. Сущенко. – Київ, 2017. – 96 с