23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Стаття "Вітагенні технології навчання на уроках української мови та літератури"

Про матеріал

Вітагенне навчання грунтується на актуалізації життєвого досвіду особистості. Тобто, ми маємо знайти в досвіді учня щось таке, на що ми могли б опертися під час вивчення нового матеріалу.

Перегляд файлу

Вітагенні технології на уроках української мови та літератури

Рябоконь Ольга Вікторівна, вчитель української мови та літератури Грушківського НВК

 

Вітагенне навчання грунтується на актуалізації життєвого досвіду особистості. Тобто, ми маємо знайти в досвіді учня щось таке, на що ми могли б опертися під час вивчення нового матеріалу.

До вітагенних технологій належать такі прийоми:

  1.     актуалізація вітагенного досвіду;
  2.     натхнення;
  3.     аналогій;
  4.     ретроспективного аналізу;
  5.     історичної синхронізації;
  6.     олюднення.

Розгляньмо кожен з них детальніше:

 

  1.     Прийом актуалізації вітагенного досвіду — це найпростіший і давно відомий педагогам прийом ,коли ми прямо запитуємо в учнів:
  •         Чи чули ви колись про ...?
  •         Що ви знаєте про ... ?

Таким чином дізнаємося чи мають діти хоч якесь уявлення, чи на якому рівні їх знання про виучуваний матеріал.

 

  1.     Прийом натхнення полягає в написанні творів, есе, статей на теми типу: “У світі звуків”, “Країна Граматика”, “Світ людей очима вовка” і т. д.

Від написання простих творів та есе, цей прийом відрізняється тим, що найчастіше у таких творах учні намагаються приписати людські якості мовним чи літературним поняттям, розкриваючи таким чином глибинний зміст освітніх процесів.

 

  1.     Прийом аналогій полягає у проведенні паралей між новим навчальним матеріалом і якимись відомими реаліями із життя учнів. Наприклад, у класі, де навчаються близнюки, під час вивчення теми “Омоніми”, можна запропонувати учням порівняти близнюків, які однакові ззовні , але із зовсім різними характерами. Так само, як омоніми, котрі пишуться і звучать однаково, але мають зовсім різні значення.

 

  1.     Прийом ретроспективного аналізу — це бесіди на теми типу: “Якби Поет погодився на пропозицію Бертольдо і став придворним”, “Як склалася б доля Чіпки, якби його батько помер, а не порушив закон?”.

За допомогою таких бесід учні вчаться розглядати проблеми з різних боків, іноді з зовсім неочікуваних та висловлювати свої думки, навіть якщо вони суперечать думці більшості.

 

5.Прийом історичної синхронізації. Я вважаю, що цей прийом покликаний показати учням, що протягом усього свого розвитку українська культура була і є частиною великої європейської культури. Також, під час вивчення літературних творів ми маємо звернути увагу учнів на те, чому у творі порушену ту чи іншу проблему, чому взагалі автор обрав дану тему, для якої аудиторії написано твір і з якою метою, що на це все повпливало?

Наприклад, вивчаючи комедію Миколи Куліша“Мина Мазайло”(1928р.) ми не можемо не звернути увагу учнів на політичні процесив Україні того часу, тим паче, що вони вже вивчали період “українізації” на уроках історії, тому можуть вести ґрунтовну бесіду.

Особисто я, завжди звертаю особливу увагу дітей на пророчі слова дядька Тараса (думаю, це думка самого автора): Їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було...”

 

6.Прийом олюднення. Цей прийом дещо перекликається з прийомом натхнення, проте, якщо там учні пишуть твори, намагаючись надати людських якостей мовним чи літературним поняттям, то тут сам учитель користується цим способом, щоб пояснити новий матеріал, щоб зробити його більш приземленим, зрозумілим для учнів, щоб вони могли його не просто запам’ятати, а глибоко усвідомити.

Наприклад, вивчаючи просте речення у 5 класі, можна пояснити учням, що головні члени речення, ніби батьки (тато і мама) без яких не може з’явитися нова сім’я. Другорядні ж члени речення, як дітки. У деяких сім’ях діток зовсім немає, в одних дітей багато, в інших — мало.

Звісно, хочу наголосити, що усі ці прийоми, як і будь-які інші, не повинні стати самоціллю вчителя, вони мають залишатися лише засобами досягнення головної мети — усвідомлення учнями нового матеріалу.

Головне не захоплюватися!

 

docx
Додано
1 липня 2018
Переглядів
314
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку