Стаття "Візуалізація теоретичного матеріалу на уроках української мови як засіб формування предметних компетентностей"

                                                    Т.Л.Солоха,

вчителька української мови та літератури  ЗЗСО «Дольська гімназія»

Камінь-Каширського району Волинської області

Візуалізація теоретичного матеріалу

на уроках української мови

як засіб формування предметних компетентностей

Стаття  модернізує  та прояснює  питання, яке сьогодні турбує  майже кожного вчителя. Як організувати освітній процес так, щоб здобувачі освіти легко та з цікавістю  могли освоїти та запам’ятати величезний об’єм навчального матеріалу?

Ключові слова: предметні компетентності, візуалізація, українська мова.

 Soloha T.L. Visualization of theoretical material in Ukrainian language lessons as a means of forming subject competencies.

The article modernizes and clarifies the issue that worries almost every teacher today. How to organize the educational process so that students can easily and with interest learn and remember a huge amount of educational material?

Keywords: subject competences, visualization, Ukrainian language.

Мова та література - нелегкі навчальні предмети, що вимагають неподільного естетичного сприймання та синтезу літературних та мовних явищ. Зрозуміло, що найголовнішим завданням вчителя-філолога є навчання та виховання особистості, яка здатна  до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформації сучасного суспільства. Для цього необхідні нові прийоми та способи роботи з навчальною інформацією.

Експансивне  використання ейдетики,  візуалізації  дозволяє організувати процес засвоєння від первинного сприйняття мовного чи літературного явища до глибокого розуміння та практичного використання у власному житті, що стає основою формування літературної, мовної та мовленнєвої компетентностей учнів. Використання візуалізації як елементу ейдотехніки на уроках української мови  може дозволити вирішувати безліч завдань, які постають перед педагагоми.

Вчителі української мови та літератури прагнуть відшукати цікаві методи роботи з дітьми, обрати певну тактику, стиль роботи, або  створити зручні умови для позитивного розвиткута  творчої реалізації кожного учня. На сьогодні існує багато модерних та новітніх навчальних технологій.

Сучасність – це час змін, зміни відбуваються і в навчально-виховному процесі.Світ інформації дуже стрімко змінюється, дедалі важче в ньому орієнтуватися вчителю та звичайному учню, а ще важче творити і виховувати Людину. Повсяк час замислюєшся над тим, як зробити урок цікавим, сучасним, щоб учні з бажанням ішли в клас, як виховати людину, яка б уміла поєднати свій духовний світ, знання, практику, творчість. Сучасна школа повинна насамперед піклуватися про розвиток особистостей. Чи не тому ми часто бачимо світ у сірих  кольорах, що в ньому так мало людей, які мають свої думки, переконання? Справді, вчитель творить людську душу, розвиває почуття.

Одним із перших  кроків підвищення ефективності уроків української мови  є впровадження в практику роботи візуалізованих новітніх методів та прийомів навчання. Найефективнішими вважають уроки з використання сучасних технологій, які активізують процес навчання й унеможливлюють перевагу одного учасника навчального процесу над іншим. Використання різноманітних та сучасних  технологій – це моменти створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Найпершим головним завданням є  використання візуалізації теоретичного матеріалу у процесі вивчення української мови як засобу формування предметних компетентностей –  це підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Усім відомо , що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

В освітньому процесі використовується безліч методів та прийомів, спрямованих на досягнення якнайкращого результату. Один із таких технологічних процесів – застосування методу ейдетики. Це напрям психологічної науки, який вивчає ейдетизм як різновид образної пам'яті та можливості його проективного застосування в різних сферах життя людини.

 Проблема актуальна, бо завдяки цьому методу можна допомогти дитині краще запам'ятовувати необхідну інформацію, пробудити інтерес до навчання. Дорослим і дітям пропонують запам’ятовувати нову інформацію в спокійній ненав’язливій атмосфері, весело, фантазуючи, створюючи смішні та незвичайні образи, які швидко запам’ятовуються і надовго залишаються в пам’яті. Ейдетика вчить правильно користуватися своєю пам’яттю, швидко згадувати та відтворювати необхідну інформацію.

 У житті суспільства постійно відбуваються зміни, робляться наукові відкриття в різних галузях, у результаті чого з’являється багато нової інформації. І першим, хто повинен навчити дитину швидко й правильно засвоїти її, відтворити, застосувати на практиці, є сучасний учитель. Цілком природно, що допомагають учителеві в цьому не тільки традиційні, а й інноваційні технології та методики [1:10 ].

Ейдетизм – це особливий вид пам’яті, що дозволяє утримати й відтворити образ предмета або явища, який було сприйнято раніше. До цього образу можуть увійти також і сенсорні компоненти (слухові, тактильні, рухові, смакові та нюхові). На цьому засновується суб’єктивність, індивідуальність та яскравість ейдетичного образу. Можна сказати, що ейдетизм – це здатність уявити щось, чого вже немає в полі зору людини[2:10 ].

Специфіка уроків словесності є такою, що на них ніяк не обійтися без ейдетичних технік. На уроці української мови школярам цікавіше й простіше запам’ятовувати теоретичний матеріал та відпрацьовувати його не за допомогою сухих правил та теоретичних понять, а спираючись на яскраві опорні схеми, веселі мнемотичні вправи та інше . Так само й урок української літератури повинен бути таким, на якому діти розвивають свою емоційну сферу та уяву, отримують позитивні емоції, виконуючи завдання, наповнені вербальною та образною інформацією. Уся сучасна школа потребує зараз саме такого підходу до навчання, бо в інформаційно насиченому просторі, у якому зараз живе школяр, воно отримало надактуальне звучання. 

•  розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення)
• формується вміння ефективно і самостійно вчитися
• підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні  
• зменшуються стреси від навчання
• збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи
• розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі
• звільняється час від зазубрювання для продуктивної та творчої роботи
• набагато збільшується творчий потенціал
• людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі .

Ейдетика «співпрацює»  разом із мнемотехнікою – сукупністю прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій. Мнемоніка полегшує сам процес запам'ятовування через вигадані штучні асоціації, які легко й швидко відкладаються в пам'яті й також викликають емоційну реакцію учнів, запобігає «зазубрюванню»[3:10 ].

Мнемонічне запам’ятовування складається з чотирьох етапів: кодування образів, запам’ятовування (з’єднання двох образів), запам’ятовування послідовності, закріплення в пам’яті.

Рис.1.1

Зацікавити сучасного учня читанням величезних параграфів сухої теорії – неможливо. І якщо раніше велика кількість ілюстрацій, малюнків вважалися прерогативою лише молодших школярів, то зараз це вимога часу у викладанні всіх предметів у різних ланках школи. Прикладом може слугувати  урок «Авіакав’ярня-гравікон  «Подвоєння в  словах іншомовного походження»», який  містить елементи ейдотехніки, візуалізацію навчального матеріалу, інтерактивні технології.

Рис 1.2

Застосування різноманітних способів візуалізації дає можливість урізноманітнити навчання на уроках української мови. Це й таблиці, й опорні схеми, ілюстративний матеріал тощо  Сам термін «візуалізація» асоціюється з комп’ютерними технологіями,  та, на жаль, не завжди через недостатнє технічне забезпечення шкіл їх можливо застосовувати на уроці. Життя вносить свої корективи та примушує шукати інші способи. Так, наприклад, учням пропонується переглянути певний матеріал (відео, презентацію, ілюстрації) на сайті, а потім обговорити, застосувати отриману інформацію на уроці. Також учням пропонуються інтерактивні вправи, створені за допомогою сервісу LearningApps. Основна ідея інтерактивних завдань полягає в тому, що учні можуть перевірити й закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу.

Навіть відсутність технічного забезпечення у школі не є перешкодою для застосування різноманітних способів візуального подання матеріалу.

Для підвищення ефективності оволодіння учнями теоретичними знаннями, а також для інтенсифікації роботи учнів на уроці використовується узагальнювальна схема «Кластер».

«Кластер»[4:10]

Візуалізауія теоретичного матеріалу на уроках української мови допомагає залучити кожного учня в активну діяльність, підвести до формування понять, стійких навичок. Це полегшує вивчення й засвоєння матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування.

Рис 1.3

Ця схема дає висновки, які народжуються на очах учнів під час пояснення і оформлюються у вигляді «грона», «сузір’я». У центрі кластеру записується ключове поняття, від нього йдуть стрілки – промені в різні боки, які сполучають це слово з іншими, від яких  промені розходяться далі і далі. Використання схеми «кластер» дає необмежені можливості для «гри» з інформацією.

Вона допомагає учителеві ефективніше навчати, а дітям - легше засвоювати навчальний матеріал.

Активна відповідь школярів - це зворотний зв`язок ділового контакту на уроці.

Цьому й сприяє схема – опора « Кластер».

Коли учень відповідає на запитання вчителя, користуючись схемою, зникає скутість, страх, мовні помилки. Схема стає алгоритмом міркування, доведення, а увага зосереджується не на запам`ятовуванні чи відтворенні вивченого, а на сутності міркування, усвідомленні причинно - наслідкових залежностей і зв’язків. Звичайна наочність оживає, починає говорити. Жоден учень не відчуває себе безпорадним.

Однією з переваг логічної схеми є її динамічність. Матеріал у ній подається поступово, у міру засвоєння його учнями. Це дає змогу не вгадувати результати, а бути присутніми при народженні граматичного правила і самим творити його. Подібна наочність дає змогу створювати в класі атмосферу пошуку й свідомого засвоєння нової теми.

За логічною схемою можна повторити матеріал на уроці приблизно шість разів, а саме під час:

1) творення логічної схеми;

2) зображення її на дошці;

3) перенесення в зошити;

4) виконання вправ з використанням схеми;

5) зіставлення схеми з матеріалом підручника;

6) підсумки.

«Кластер» може бути використаний на різних етапах уроку. На етапі актуалізації – для стимулювання розумової діяльності. На етапі осмислення – для структуризації навчального матеріалу. На етапі рефлексії – для підведення підсумків того, що учні вивчили. Таким чином, логічні схеми на уроці повинні стати постійним помічником, основою комунікативного спілкування, результатом власних пошуків, імпульсом до активної роботи і стимулів в інтересі учнів до предмета.

 Центральне місце в застосуванні візуалізації навчального матеріалу посідає використання шаблонів-схем SmartArt.  Навіть мінімальне знайомство з комп’ютером і програмою Microsoft Word дає можливість створювати яскраві схеми, таблиці, алгоритми, за допомогою яких максимально унаочнюється сам процес навчання.  Сфера застосування шаблонів-схем SmartArt величезна – від створення візуальних завдань (таблиці, кола Венна, структури, ієрархії, списки тощо) до цілих плакатів. Так, наприклад, для узагальнення вивченого про стилі мовлення використовуємо таку схему, що допомагає учням сприймати мовлення  як систему.[4 ]

На застосуванні шаблонів-схем SmartArt при створенні довідника з української мови хотілося б зупинитися детальніше.

Засвоєння нової теми з будь-якого предмету базується на вже вивченому матеріалі. Без цього неможливо в повній мірі, якісно й продуктивно подати нову тему, адже будь-яка наука – це система, де всі розділи нерозривно пов’язані між собою і незнання одного з них неодмінно тягне за собою проблеми із вивченням та практичним застосуванням нового матеріалу.  Процес навчання будується послідовно: нове нашаровується на старе, попереднє стає основою для наступного. Тому й пояснення нового матеріалу починається, як правило, з відтворення попереднього. Відтворюється не все, що було пройдено, а лише те, на чому безпосередньо базується нове. Тобто необхідно постійно звертатися до вже вивчених тем.

Але як це здійснити на практиці? Адже не завжди можливо   звернутися до повторення  певних тем, тому що вони, наприклад, вивчалися у попередніх класах. Звичайно, існує кілька варіантів розв’язання цієї проблеми:

•         учитель бере весь тягар на себе, нагадуючи учням необхідні відомості;
•         учитель дає кільком учням підготувати короткі повідомлення на повторення;
•         весь клас отримує завдання повторити певну тему, звернувшись до довідкової літератури, Інтернету тощо.

На жаль, усі перераховані варіанти мають суттєві недоліки, перш за все – це непродуктивність, пасивність, неможливість організувати повторення у будь-який момент. Отже, постає необхідність постійно мати під рукою певну збірку вивченого матеріалу.

Усвідомлюючи це, багато вчителів застосовують у своїй роботі створення і ведення власних довідників, коли учні на уроці записують у спеціально відведених зошитах правила, таблиці, алгоритми, схеми з теми, що вивчається. Ця практика дає непогані результати, але теж має суттєві недоліки:

•         найголовніше - неефективне використання часу на уроці;
•         неестетичність оформлення (на жаль, каліграфія наших учнів з кожним роком не покращується);
•         неможливість із часом щось додавати чи змінювати для компактного розташування тем. Так, наприклад, тема «Лексика» починає вивчатися у 5 класі, а продовжується у 6-му;
•         не задовольняє прагнення учнів до сучасних технологій.

Для розв’язання цих та інших проблем можна застосувати довідник, створений на основі використанням малюнків (шаблонів-схем) SmartArt. При створенні схеми для довідника головне вибрати правильний тип малюнка для вмісту і додати йому найбільш доречний вид. Створені документи можна використовувати як в друкованому, так і в електронному вигляді. Роздруковані матеріали зберігаються в папці з файлами, наприклад, формату А5 і можуть бути використані на будь-якому етапі вивчення чи повторення матеріалу.Електронний варіант можна використовувати як при роботі на уроці з використанням технічних засобів навчання, так і при дистанційному навчанні.

Спочатку, звичайно, весь тягар лягає на плечі вчителя, але дуже скоро учні самі починають створювати схеми, відображаючи своє бачення певного правила. І далі вже вчитель й учні працюють у тісній співпраці.

Уже з перших спроб застосування такого довідника якість навчання зростає. До того ж такі довідники допомагають у знятті психологічної напруги  і створенні ситуації успіху. Учні знають, що в будь-який момент вони можуть скористатися довідником (за винятком контрольної роботи), і це допомагає їм зосередитися на самому процесі пізнання. Інформація поступово запам’ятовується в процесі роботи.

При цьому залучаються дидактичні можливості Smart-Art, що використовується при створенні схем і таблиць довідника. Пошук і наведення вагомих аргументів щодо доцільності обрання певної структури малюнка, особливостей відбору матеріалу інтенсифікує мисленнєву діяльність учнів, сприяє опануванню нових форм діяльності, тобто формується інформаційна компетентність. Значення подібного довідника як у повсякденній роботі, так і при організації повторення при підготовці до ДПА та ЗНО переоцінити важко.

Отже, існують такі переваги при застосуванні шаблонів-схем SmartArt для візуалізації матеріалу на уроках української мови:

•         ефективне використання часу на уроці;
•         співпраця з учнями;
•         креативність;
•         наочність;
•         сучасність;
•         естетичність в оформленні;
•         мобільність;
•         можливість внесення змін;
•         універсальність;
•         створення ситуації успіху на уроці.

Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних  нестандартних ситуацій. Із людини розумної вона повинна перетворитися на людину свідому, а для цього необхідно переходити на нові технології навчання.

Здійснений аналіз наявних та зовсім нових візуалізованих методик дає змогу дійти висновку, що педагогам слід звернути увагу на використання прийомів запам’ятовування, тлумачення їх та безпосереднє втілення в освітній процес задля інтенсифікації та фіксації заученого матеріалу. Підводячи підсумки, можна дійти певних кінцевих висновків щодо проведення уроків з української мови  у загальноосвітніх школах із використанням підсилюючого елементу в вигляді візуалізації теоретичного матеріалу. На сьогодення розвиток шкільної освіти потребує все нових і нових шляхів вирішення, є необхідність якісного удосконалення знання української мови та літератури. Треба  розробляти і користуватися новими підходами та технологіями, котрі направлені на підвищення мотивації навчальної діяльності учнів .

Список використаних джерел і літератури

1. Андрєєв О. А. Тренуємо свою пам’ять. К., 2018.
2. Освітня мнемотехніка. К., 2017.
3. Вагапова Д. Риторика в інтелектуальних іграх і тренінгах. К., 2019.
4. Вуджек Т. Тренування розуму. Запоріжжя, 2020.
5. Геймон Д., Брегдон А. Ефективна робота мозку. Тернопіль, 2019.
6. Грегг Дж. Досліди із зором. К., 2019.
7. Демідов В. Д. Як ми бачимо та що бачимо. Запоріжжя, 2018.
8. Добра пам’ять на кожний день. Донецьк, 2019.
9. Зіганов М., Козаченко В. Мнемотехніка. Тернопіль, 2019.
10. Лапп Д. Мистецтво пам’ятати і забувати. К., 2018.
11. Лапп Д. Покращуємо пам’ять в будь-якому віці. Івано-Франківськ, 2018.
12. Лурія А. Р. Маленька книжка про велику пам’ять. К., 2019.
13. Льозер Ф. Тренування пам’яті. К., 2018.
14. Матюгін І. Ю. Школа ейдетики. Зорова, тактильна, нюхова пам’ять. Кіровоград., 2018
15. Матюгін І. Ю. Як розвинути добру

16. пам’ять. Чернівці, 2017.