Стаття "Взаємозв'язок різних видів мистецтв на уроках літератури"

Про матеріал
Стаття - досвід роботи, в якій автор розглядає теоретичні засади питання та його апробаціїї на уроках.
Перегляд файлу

«Взаємозв’язок різних видів                   мистецтва на уроках світової літератури»

 

       Мета статті- розглянути деякі теоретичні питання та їхню апробацію на уроках зарубіжної літератури. При написанні статті прочитала багато матеріалів з теми: роботи Ю.І. та Л.В. Ковбасенків, Володимира Даниленка,Н.С.Ференц та іншіх авторів. З чимось згодна, чогось не приймаю. Намагаюся донести власну точку зору, поділитися досвідом та думками.

 

        Достоєвський казав: «Красота врятує світ». А література – це і є красота. На уроках літератури треба виховувати поняття прекрасного в наших дітях. А щоб виховати це почуття , треба розвивати в дитині творчу особистість. Тому мета уроків з літератури для мене – це виховання творчої особистості дитини. А це неможливо без вивчення літератури зі зв’язком з іншими видами мистецтва.

     На уроках літератури ми, вчителі, повинні пропонуватися різні шляхи роботи з твором, подаватися цікаві і складні уявлення про художню модель світу, породжувані перекодуванням літературних текстів на художню метамову інших мистецтв і навпаки. Вивчення літератури у взаємозв’язках із різними мистецтвами концентрує внутрішній духовно-емоційний зміст і цінності особистості й одночасно служить наймогутнішим засобом їхньої трансляції й комунікативного обміну. За допомогою різних методик формуються оригінальні схеми сприймання художніх систем, ціннісні пріоритети, забезпечується все багатство спектральних розгорток і  можливих інтерпретацій літературних текстів, виникають цікаві, нетрадиційні тлумачення художніх творів. Учителі-словесники намагаються об’єднати, зв’язати, синтезувати ціннісно-духовні смисли різних мистецтв для кращого усвідомлення текстів і розуміння біографій мистецтв.

     Художній світ літературних творів швидше відкривається, коли він розглядається у взаємозв’язках із різними мистецтвами за допомогою паралельної, послідовної чи змішаної інтеграції.

     Інтегрований урок ставить своєю метою установлення зв’язків між поняттями, що є спільними для ряду учбових предметів. Мова іде про міжпредметну інтеграцію (наприклад: літератури – музика – театр – кіно - …)

     У процесі вивчення світової літератури ми найчастіше використовуємо такі суміжні мистецтва, як образотворче і музичне, тому що саме ці види мистецтв найдоступніші для сприйняття дитини. Вдало підібрана й методично правильно використана музика викликає в слухачів почуття, настрої, переживання, здатні підказати уявленню ті чи інші картини, допомогти правильно зрозуміти літературні образи, тобто активізує сприйняття художнього тексту.

 

     Музика – мистецтво, яке має численні та різноманітні можливості художнього синтезу. Ця образотворчість легко підпорядковується потребам літератури, кіно – і телефільму, театральної вистави, радіоспектаклю, архітектури, живопису, графіки. Вплив музики на літературу є надзвичайно різноманітним. Письменники зверталися до музики для осмислення власного мистецтва, поглиблення його пізнавальних та емоційних можливостей, створення нових жанрів, строфіки, метрики. Музика сприяла трансформуванню жанрів, посилювала дійовість драми, створювала і збагачувала естетику епічного, драматичного й ліричного слова (робила його вагомим, проникливим і пізнавальним). Взаємозв’язки літератури й музики є глибокими й органічними. Визначено такі основні напрями використання музики у процесі вивчення літератури: музика усної народної творчості; музика в житті й творчості письменника; музика, втілена в літературному тексті; музика, яка народилася в тісній єдності з текстом; музика, яка звучить або про яку говориться в творі; музика як психологічний настрій; музика як особиста творчість учнів; схарактеризовано основні види роботи під час виділених шляхів залучення музики на заняття літератури; названо ефективні методи й методичні прийоми вивчення зарубіжної літератури у взаємозв’язках із цією образотворчістю.

     Паралельне вивчення літературного й музичного твору характеризується одночасним уведенням образів цих мистецтв у систему суб’єктивних понять і уявлень старшокласників, в особистісну модель світу, що існує в їхній свідомості. Музика на уроках літератури забезпечує якість, художню повноцінність викладення словесником навчального матеріалу. Вона підвищує результативність занять з літератури й ефективність виховного впливу на школярів.

       Особливо цю інтеграцію: література – музика – образотворче мистецтво – суцільно використовувати при вивченні літературних напрямків. Наприклад, розповідаючи про напрям «бароко» в літературі. неможливо не згадати про стиль бароко взагалі в мистецтві. Ми з учнями 9-го класу розглядали на уроці репродукції з полотен Ель Греко та зображення собору Святого Яго в Іспанії. Спочатку я поставила декілька питань, які допомогли візуально сприйняти спільність творів:

 

  1. Що ви помітили спільного в формі зображення?
  2. Що спільного в кольорах?

 

(учні одразу помітили хвилясті лінії форм, домінанту червоного або жовтого кольору у Ель Греко, багату орнаментальність та декоративність храму).

     Потім учням було дано декілька термінів архітектури (ордерна система, геральдичний символ, романський стиль, фасад, арка тощо) та термінів образотворчого мистецтва («світова пляма», кольорова гама, кольорова домінанта).

     І далі розмова повільно перейшла до стильових рис в літературному бароко (багата метафоричність, складні порівняння, складні синтаксичні конструкції тощо).

     А зрозуміти напрямки модернізму в літературі без розмови про модернізм у всьому мистецтві зовсім неможливо. Розглядаючи художній образ, авторське «я» в творах, художні особливості кожного напряму, обов’язково треба звернутися до філософських думок того часу, до мультикультурного пласту тої доби.

 

 

     Пропонуємо наступний комплексний підхід до вивчення напрямків на основі взаємодії різних видів мистецтв та філософських думок:
 

 

  • до теми: ««Срібна доба» російської поезії».

 

Течія

Образотворче

мистецтво

Музичне

мистецтво

Філософія

Символізм

К.А.Коровін

І.Е. грабар

Клод Дебюссі

Морис Равель

В. Соловйов

Акмеїзм

М. Ге

К. Рудько

 

М. Бердяєв

Футуризм

К. Малевич

К. Сомов

Скрябін «Поема екстазу»

А.Ф. Лосєв

Імажинізм

Г. Якулов

Б. Ердман

С. Рахманінов «Колокола»

В.В. Розанов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • до теми: «Література модернізму».

 

Напрям

Образотворче мистецтво

Музика

Кіно

Театр

Філософія

Архітектура

Експресіонізм

Є. Мунк «Крик»,

О. Дікс,

Л. Кірхнер

А. Шенберг «Місячний П’єро»,

Ріхард Штраус

«Кабінет доктора Калі Гарі»

Фріц Унру «Рід»,

Ернест Толлер

«Перетворення»

Філософія «буття людини»

К. Юнга

Ле Корбюзьє

Абструкціонізм

В.Кандинський П. Мондріон,

Казимир Малевич

«Конкретна музика»

П. Шиффера,

П. Булеза,

О. Мессіна

 

«Психологічний театр» Станіславського

Філософія підсвідомо

го

З. Фройда

Ч.Макін

тош

Сюрреалізм

Сальвадор Далі,

Г. Клімт

Х. Міро,

І. Тангі

Клод Дебюссі,

Моріс Равель

Луїс Бунюель

«Драма абсурду» Ежена Йонеско і Семюеля Бек кета

Філософія інтуїтивізму Анрі Бергсона

Ф. Райт

Дадаїзм

Штучні колажі – безладно наліплені шматки реклам, газет, мотузків, ґудзиків.

Живописці – примітивісти

М. Дюшан

Брюїтистська музика, яка виконується на «немузичних» інструментах: сюрчках, друкарських машинках.

Розорвані фрагменти ефект «розірва

ної плівки»

 

Філософія Освальда Шпенлера

 

Футуризм

Дж. Северіні

Скрябін «Поема екстазу»

 

Жанр п’єси - містерії

Філософія «епохи мас» Хосе Ортега – і - Гассет

А. Гауді

 

 

 

 

 

 

     Найважчим в цих інтегрованих уроках є вибір методів та методичних прийомів. Загальновідомо, що від вдало обраних методів і прийомів залежить характер уроку, його педагогічна результативність. Вони спрямовують розвиток учнів, забезпечують набуття знань, формування світогляду. Для кожної педагогічної ситуації конкретний вибір методів і прийомів має бути усвідомленим, нестандартним. Щоб назвати методи і методичні прийоми, використовувані під час вивчення літератури у взаємозв’язках із суміжними видами мистецтв, учителям необхідно було керуватися такими критеріями:

 

  1. Закономірностями і принципами навчання мистецтва (одночасне опрацювання кількох мистецтв має свої принципи).
  2. Метою і завданнями навчання взагалі і вивченням літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв зокрема.
  3. Змістом, методами, прийомами предмета і конкретних тем, де яскраво проявляються методи і прийоми паралельного вивчення суміжних мистецтв.
  4. Навчальними можливостями школярів:

а) віковими (фізичними, психічними);

б) особливостями учнівського колективу.

5.  Своїми можливостями: досвідом, знаннями специфіки вивчення      літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв, яка потребує певного поєднання методів, рівнем теоретичної і практичної підготовки, здібностями в застосуванні методів і прийомів, пов’язаних із різними видами художньої культури, вміннями вибирати оптимальний варіант.

6.  Специфікою зовнішніх умов (заняття проходить у класі, в музеї, в театрі, у філармонії тощо).

 

   Враховуючи всі ці критерії, хочу сказати, що вибір методів та прийомів залежить від багатьох тенденцій. Наприклад:

  • профіль класу.

 

     В класі з гуманітарним профілем навчання не можна давати те завдання, яке дається в класі з економічним профілем.

Наприклад: вивчаючи повість Оноре де Бальзака «Гобсек», учні економічного класу виділили за головну проблему рух грошей Гобсека, тобто економічну систему країни, і пов’язали літературу з економікою, склавши таблицю:

 

     В цей час учні гуманітарного класу розглядали систему образів в світі історичного кола, і література була пов’язана з історією.

     Як результат, з’явилися різні між предметні інтеграції.

 

 

 

 

 

 

  • вік учнів.

     В молодших класах учні з задоволенням дивляться кіно, тому кіно уроки використовую часто. Використовую кіно уроки і в старших класах. Але методи роботи зовсім різні. В молодших класах це питання за змістом, опис героїв, опис пейзажу. А ще діти дуже полюбляють інсценувати, повторювати за акторами. В старших класах бесіда іде в іншому ракурсі: порівнюються режисерські кредо, порівнюються режисерські бачення твору. Наприклад, при вивченні роману Л.М. Толстого я пропоную передивитися декілька екранізацій (одну з них обов’язково Сергія Бондарчука),  і потім на уроці ми ведемо бесіду щодо порівняння майстерності творів та акторів фільму. Ось декілька тем бесід:

 

- «Хто з режисерів ближче до замислу Толстого».

- «Що американський (або англійський) режисер не побачив в «діалектиці душі» росіянина».

- «Ракурс роботи оператора» тощо.

 

 

 

 

     Старшокласники детально розглядали кожен складник, який в конгеніальному еквіваленті представляв собою начебто мікроструктуру загальної образно-емоційної картини буття, виявляючи художню закономірність цілого. Вони вчилися бачити художню логіку розвитку авторських думок, розпізнавати як народжується кіномистецький образ. Підсумовував аналіз ігрового фільму за літературним твором, як правило, розбір мистецької концепції творчого колективу.

     Кіно у процесі вивчення літератури є цінною образотворчістю тільки тоді, коли вона не порушує загальну систему вивчення предмета, а органічно поєднується з нею, посилюючи її специфічними виразовими засобами.

 

 

 

 

 

     Творчій потенціал дитини.

     Сьогодні, нажаль, творчий потенціал дитини не завжди розвинений. Якщо раніше було престижним навчатися в музикальній або художній школі, то зараз таких дітей в класі майже немає. Дуже добре, що я сама граю на фортепіано, тому музичне оформлення уроку завжди є. І коли грає вчитель, діти приймають це краще, ніж фонограму. Діти зовсім не цікавляться класичним мистецтвом, не знають ні імен митців, ні напрямків мистецтва. Тому добре, якщо вчитель має велику базу знань за цими напрямками. Тому творчий потенціал треба розвивати. Я зазвичай після I чверті (коли вже досить близько ознайомилася з дітьми) вибираю 5 клас і веду його до 11-го класу, використовуючи інтегроване навчання. Майже всі теми уроків і всі позакласні заняття проводжу використовуючи зв'язок літератури з іншими видами мистецтва. Результат бачу не раніше, ніж через рік-два.

     По-перше, треба дати дуже багато термінів зі всіх видів мистецтва.

     По-друге, треба накопичувати в пам’яті імена митців, назви їх творів.

     По-третє, треба дати дуже багато фактів з історії, щоб тлумачити сенс твору.

     Щоб розширити роботу з інтегрованим навчанням з між мистецьким напрямком, треба звернути увагу на наступні задачі:

  • оновлення педагогічної технології вчителя з орієнтацією на готовність до ефективного використання споріднених мистецтв у процесі вивчення літератури;
  • застосування елементів суміжних мистецтв у практиці викладання літератури матиме системний характер; літературна інтерпретація базуватиметься на міжмистецьких узагальненнях;
  • забезпечення оптимального добору форм, методів і методичних прийомів літературного розвитку школярів у взаємозв’язках із різними видами мистецтв;
  • мистецько-творча діяльність старшокласників включатиме накопичення необхідних знань із теорії та історії мистецтва, формування читацької, глядацької, слухацької культури й навичок виконавства.

      Методи з між мистецькою орієнтацією, які використовуються на заняттях літератури, не ізольовані один від одного, між ними існують органічні взаємозв’язки, взаємопереходи, взаємопроникнення. Оптимальний відбір і поєднання методів на літературно-мистецьких вітальнях, семінарських заняттях, диспутах, мистецьких діалогах, конференціях, творчих мистецьких звітах, уроках із залученням різних видів образотворчості сприяє осягненню старшокласниками мистецького матеріалу, набуттю умінь і навичок інтерпретації і творення різних текстів.

     Треба ще багато уваги приділяти розвитку мовлення учнів. Говорити про мистецтво треба мовою мистецтва. Нажаль, але сьогодні мова учнів знаходиться на самому низькому рівні. Найпродуктивнішою формою розвитку мовлення на цих уроках є форма діалогу. У процесі використання суміжних мистецтв моделювання уроки і семінари-діалоги, апробувалися різні діалогічні методи: діалог старшокласників з автором тексту, діалог між персонажами як об’єктами комунікації, діалог учнів із персонажем твору, дискусії (формулювання сумнівів, які викликаються альтернативними висловлюваннями вчителя чи однокласників), діалог школяра з собою, діалог старшокласників із критиками й мистецтвознавцями, колективний полі мистецький діалог.

     Доведено, що застосування діалогічних методів у процесі вивчення художнього твору сприяє формуванню в учнів таких якостей, як: здатність обґрунтовувати свою позицію й творчо розв’язувати проблемні завдання; здатність до співпраці з ровесниками в процесі розв’язання мистецьких завдань; толерантність у ставленні до опонентів; уміння аналізувати свої судження, порівнювати їх з поглядами співрозмовника.

     У літературно-мистецьких вітальнях використовувалися такі методи і прийоми, які допомагали проведенню аналогій між творами літературними й суміжних мистецтв, сприяли розкриттю образного змісту різних видів мистецтв, встановленню асоціативних зв’язків між ними. Доцільними тут були: художнє читання текстів, мелодекламація, інсценізація окремих уривків твору, виконання музичних ілюстрацій, демонстрація полотен художників, фрагментів ігрового кіно, художній аналіз мистецьких зразків.

 

     Зробимо висновки:

     Для методичної системи вивчення літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв відбиралися такі твори музики, живопису, графіка, скульптури, театру, кіно, які передусім славлять світ, відтворюють психологію й філософію рідного народу, показують етноісторичну панораму часу, героїзм як генетику нації, розривають поетичну душу людини, її багате внутрішнє.. я»

     Взаємозв’язки різних видів мистецтв на заняттях літератури сприяють синтетичності їхнього сприйняття, а це відкриває нові можливості розвитку цілісної художньої моделі світу у свідомості кожної особистості. Лише опановуючи образотворчості, особистість виходить за межі раціональної однозначності й стає здатною до творчої самореалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
11 червня
Переглядів
74
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку