Паншина Галина,
майстер виробничого навчання будівельного профілю
Державний професійно-технічний
навчальних заклад «Сумське вище професійне училище
будівництва і дизайну»
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОБЛЕМНО- ТА ПРОЄКТНО-ОРІЄНТОВАНИХ МЕТОДІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ
Актуальність дослідження. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, процеси глобалізації та інтеграції світової спільноти, прагнення нашої держави стати рівноправним членом міжнародного співтовариства зумовлюють гостру необхідність модернізації системи освіти, зокрема професійної. Суспільство потребує компетентних фахівців, які поєднують фундаментальні знання і ґрунтовну практичну підготовку, готові раціонально діяти у складних, непередбачуваних ситуаціях певної галузі виробництва. Для цього професійна освіта повинна максимально враховувати сучасні вимоги, випереджати технічну реконструкцію промисловості, тісно інтегруватися з наукою та виробничою сферою. Завдання професійно-технічної освіти (ПТО) в цих умовах – забезпечити підготовку молоді до сучасних і майбутніх ринків праці, орієнтуватися на потреби провідних іпідприємств, гарантувати випускникам конкурентоспроможність отриманої кваліфікації. Це передбачає переосмислення структури і змісту навчання у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), впровадження багаторівневості навчально-виховного процесу, використання новітніх форм і методів професійної освіти, передусім у підготовці робітників і фахівців для високотехнологічних галузей промисловості, до яких належить сучасне будівництво [4].
Проблеми інформатизації освіти перебувають у центрі уваги педагогічної науки, про що свідчать численні концептуальні та світоглядні дослідження українських і російських науковців (В. Ю. Биков, Б. С. Гершунський, О. M. Довгялло , А. П. Єршов, М. Л. Смульсон, О. Ю. Уваров та ін.). Ґрунтовні наукові праці присвячено вивченню ІКТ у навчальному процесі професійної освіти (Р. С. Гуревич, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, М. І. Шерман та інші).
Водночас мало дослідженими є важливі проблеми теоретико-методологічних засад використання проблемно- та проєктно-орієнтованих методів під час підготовки фахівців будівельного профілю, що і зумовило мету написання статті.
Мета – визначити теоретичні та методичні засади використання проблемно- та проєктно-орієнтованих методів під час підготовки фахівців будівельного профілю в ПТНЗ.
Виклад основного матеріалу. Одним з дієвих шляхів підвищення якості професійної підготовки є проблемне навчання, яке передбачає послідовне цілеспрямоване порушення низки навчальних проблем, внаслідок вирішення яких учні під керівництвом педагогів активно опановують теоретичні знання та практичні навички, необхідні майбутнім фахівцям. Суть цієї методики – стимулювати інтерес учнів до професійних проблем, які потребують сформованості певного обсягу знань, уміння інтегрувати їх і через діяльність, яка передбачає вирішення одного або низки завдань, продемонструвати практичне застосування одержаних знань.
Найпопулярнішим методом є створення проблемних ситуацій. Організовуючи таке навчання, викладач (майстер виробничого навчання) ПТНЗ знайомить учнів з проблемою, яка потребує вирішення. Учні аналізують ситуацію, задаючи запитання, на які викладач не дає прямих пояснень, після чого збирають за допомогою ІКТ усю доступну їм інформацію, що стосується проблеми, аналізують і пояснюють її на основі зібраних даних, дискутуючи та пропонуючи можливу відповідь на ключове запитання. Суттєве значення надається процесу пізнання, але накопичення знань є також важливим.
Зі стрімким розвитком телекомунікаційних засобів і можливостей глобального застосування у професійній підготовці проблемно-дослідницьких методів на основі ІКТ стало більш продуктивним. Зокрема виник метод організації проблемних дискусій з використанням мережевих засобів, який полягає в обміні суб’єктів навчання поглядами на основі здобутої в мережі інформації з конкретної професійної проблеми. На основі пізнавальної полеміки виникає більше зацікавлення як до певної теми, так і до будівельної професії загалом, створюються умови для опанування нових знань, їх інтеграції та структуризації. Цей метод реалізують шляхом дебатів, дискусійних груп, телеконференцій, «мозкових штурмів», форумів, організованих у мережевому середовищі за допомогою ІКТ.
Активне застосування ІКТ у проблемному навчанні називають ресурсоорієнтованим навчанням, під яким розуміють самостійне усвідомлене здобування інформації з різноманітних джерел (підручників, преси, мас-медіа, електронних баз даних, Інтернету, консультацій з педагогами та фахівцями-практиками тощо). У процесі такого навчання учні не лише опановують матеріал, а й розвивають навички пошуку інформації. Це відображає реальну професійну ситуацію, коли фахівець постійно шукає необхідну інформацію, інтерпретує та творчо її використовує. Основна ідея полягає в тому, що майбутні фахівці навчаються тих методів роботи, які науковці та практики використовують під час вирішення професійних завдань і дослідження невідомих проблем.
Для організації інформаційної діяльності майбутніх робітників-будівельників пропонуємо такі методичні прийоми проблемного навчання:
• Самостійна підготовка інформації з використанням різноманітних джерел. Застосування цього прийому сприяє включенню нових наукових знань у зміст професійної освіти, формує навички пошуку інформації.
• Створення ситуації альтернативи. Педагог створює ситуацію, вирішити яку можна різними способами. Обґрунтувавши свої дії, учень самостійно обирає потрібний спосіб.
• Аналіз сучасних будівельних технологій за допомогою ІКТ. Цей прийом формує предметні знання та критичне ставлення до отриманої інформації.
• Використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Іншим важливим компонентом сучасної системи професійної освіти, який має на меті активізацію навчальної діяльності фахівців, є комп’ютерно-імітаційні методи навчання, передусім ділові комп’ютерні ігри [1, с. 62].
Особливе місце у проблемному навчанні фахівців-будівельників із застосуванням ІКТ займає метод проєктів, який часто розглядають як проєктну технологію навчання [5]. Робота над проєктом – це проблемне особистісно орієнтоване навчання у процесі навчально-виробничої діяльності, конкретної праці учня, на основі вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Навчальне проєктування орієнтоване на самостійну діяльність – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують визначений час; проектування вимагає від учня або групи учнів вирішення певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, різноманітної навчальної діяльності учня з використанням різних засобів, а з іншого – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості.
Суть проєктної технології – стимулювати інтерес учнів до певних економічних, техніко-технологічних та інших проблем, що передбачають сформованість визначеної системи знань. Проєктно-орієнтоване навчання передбачає довготривалі, міжпредметні заняття, пов’язані з реальними виробничими проблемами, що впливають на становлення майбутнього фахівця. Учні тривалий час співпрацюють над тим, щоб вирішити певну проблему та подати свою роботу на розгляд всієї групи у вигляді мультимедійної презентації, доповіді, веб-сторінки, електронної чи фізичної моделі певного будівельного об’єкта або цілісного (у межах освітньо-кваліфікаційної характеристики) архітектурно-будівельного проекту [4].
Проєктна технологія у професійній підготовці передбачає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, форм, засобів, орієнтованих на конкретний теоретичний або практичний результат, що вимагає інтеграції знань, умінь із різних галузей, значно підвищує професійну компетентність робітників-будівельників. Під час створення певного інтелектуального продукту учні застосовують та об’єднують матеріал з різних предметів, що вивчався ізольовано. Наприклад, проєкт, за яким учням потрібно створити креслення плану будівлі, побудувати певну структуру, вивчити вплив будівництва на довкілля, задокументувати процес будівництва та розрахувати витрати, вимагає застосування знань, умінь і навичок з курсів математики, біології, фізики, української та іноземної мов, будівельного креслення, спецтехнології, основ архітектури і дизайну тощо.
У проекті різноманітний навчальний досвід інтегрується, допомагаючи учням розвивати наукову термінологію, засвоювати наукові ідеї, розширювати навички застосування природничо-математичних знань, набувати інформатичної компетентності, а також підвищувати професійний рівень. Завдання педагогічних працівників – створення можливостей для навчання та одержання доступу до інформації, моделювання діяльності та керування учнями, формування середовища, яке сприятиме гармонійній співпраці учнів, обговорення ходу виконання проекту, коригування та координування спільних та індивідуальних дій учнів, допомога в презентації результатів, пошуку та організації можливих способів їх впровадження в практику, а також оцінювання проекту.
Відзначимо такі позитивні аспекти застосування методу проєкту: спрямованість на індивідуалізацію та активізацію навчання, стимулювання ініціативи і зростання творчих можливостей. Дослідження свідчать, що учні, залучені до процесу проєктно-орієнтованого навчання, краще сприймають різнорідну інформацію та швидше розвивають професійні навички. Одержана інформація активно опрацьовується й застосовується в потрібному контексті, оскільки учні вчаться знаходити й обмірковувати дані, а не просто запам’ятовувати факти. Вони також отримують цінні навички ведення досліджень і спостережень, використання дослідницьких, проблемних, пошукових методів за допомогою ІКТ, методів спільної творчої діяльності, які неможливо одержати на традиційних заняттях.
Окрім того, призвичаюються до самостійного вирішення проблем, вчаться співпрацювати, розподіляти обов’язки для виконання загального завдання, усвідомлюючи відповідальність за спільний результат, а також розуміти один одного та комунікувати, отже, розвивають навички міжособистісних взаємин, культури спілкування в різних колективах, що надзвичайно важливо для інформаційної підготовки фахівця. Поряд зі згаданими позитивними якостями проєктно-орієнтоване навчання має й певні недоліки, зокрема потребує багато часу на розроблення та здійснення проектів. Більшість учнів не вміють планувати власне навчання, тому їм важко це робити; з іншого боку, педагоги звикли до своїх традиційних функцій [4]. Застосування методу проєктів виявляє й інші його вади: недостатність формування теоретичного мислення учнів; зведення ролі викладача лише до місії консультанта; складність вироблення загальних підходів до вирішення завдань. Але підвищення якості освіти вимагає розвитку ефективних засобів як самостійної, так і групової інформаційної діяльності.
У практиці підготовки будівельників у ПТНЗ проєктна технологія із використанням ІКТ застосовувалася переважно у проведенні дипломних робіт, а також під час вивчення спецтехнології та матеріалознавства. Дипломна робота (або творча робота, що її замінює) є особливим видом проектної навчальної діяльності, яку ми розглянемо окремо. Проєкт з предметів професійно-теоретичної підготовки, зазвичай, передбачав створення інформаційного продукту та відбувався за такими етапами:
– визначення об’єкта – учні спільно з педагогами знаходять актуальну проблему, що потребує вирішення;
– формулювання завдання – визначається мета проєкту і записуються завдання;
– вироблення первинних ідей – учні під керівництвом педагога пропонують різні підходи до поставленого завдання, вислуховують альтернативні думки;
– вибір та опрацювання кращої ідеї – запропоновані ідеї оцінюють за розробленими критеріями й обирають кращу, яка буде детально опрацьована;
– планування – учні планують процес пошуку інформації, подання її в найкращій формі;
– виконання роботи (проведення дослідження) – накопичення, добір, опрацювання, інтегрування та структурування одержаних даних;
– аналіз результатів – порівнюються, класифікуються, синтезуються одержані матеріали, робляться висновки;
– розроблення вимог до проєктованого продукту – складається перелік критеріїв, яким повинен відповідати кінцевий інформаційний продукт;
– створення інформаційного продукту – перетворення результатів проєктної діяльності в готовий інформаційний продукт;
– перевірка й оцінювання результатів проєкту – учні презентують кінцевий інформаційний продукт, оцінюють його якість стосовно вироблених вимог і проводять самооцінку всього процесу проектування [2].
При цьому в майбутніх фахівців розвиваються: здатність самостійно мислити, проявляти ініціативу, генерувати ідеї, бачити проблеми, ставити мету, проявляти лідерські якості, одержувати знання з різних джерел, прогнозувати результати, передбачати можливі наслідки різних варіантів вирішення проблем, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, систематизувати дані. Крім того, формуються значущі для фахівця технічного профілю вміння користуватися дослідницькими методами діяльності: збирати й аналізувати інформацію, висувати гіпотези, робити висновки, пояснювати одержані результати, виявляти нові проблеми тощо [5]. У них з’являється можливість робити вибір, контролювати процес навчання, а також співпрацювати з іншими учнями.
Проєктна діяльність учнів має творчу, навчальну, ігрову складову, що реалізується за допомогою ІКТ, які виступають інструментом пізнання. Для цього майбутнім будівельникам необхідно бути комп’ютерно грамотними, інформаційно підготовленими, що передбачає вміння вводити та редагувати інформацію (текстову, графічну та ін.), користуватися комп’ютерною та телекомунікаційною технікою, опрацьовувати кількісні дані за допомогою табличного редактора, користуватися базами даних, підготувати різну інформацію до друку тощо.
Інформаційні технології використовуються практично на всіх стадіях проєктної технології навчання. Для пошуку потрібної інформації учні використовують електронні енциклопедії, довідники та інші інформаційно-довідкові електронні засоби, у тому числі розміщені в Інтернеті. На стадії систематизації накопиченого матеріалу учні за допомогою ІКТ переводять дані у форму, зручну для аналізу та подальшого вивчення. На стадії узагальнення та аналізу одержаної інформації вони мають можливість завдяки програмним інструментам здійснити необхідні розрахунки, моделювання виробничих процесів, подій у реальному часі, провести оцінку поведінки об’єкта, у тому числі при зміні параметрів, прогнозувати потрібні результати. На останній стадії проєктного дослідження можливості ІКТ щодо дискретної та багатовіконної подачі інформації, аудіовізуального супроводу, анімаційних ефектів використовують для наочного відображення результатів розрахунків, моделювання.
Висновки. Таким чином, набуваючи досвіду використання проблемно- та проєктно-орієнтованих технологій для виконання професійно орієнтованих проєктів протягом всього терміну навчання, учні ПТНЗ будівельного профілю отримують навички самостійної роботи з аналізу, опрацювання й використання професійної інформації та ІКТ. Цим закладається підґрунтя для професійного становлення майбутніх будівельників та їхньої адаптації в реальному виробничому середовищі, а також для продовження навчання за фахом на будівельні спеціальності.
Список використаних джерел
1. Безверхнюк Т. М. Проектно-орієнтований підхід як нова філософія організації управління державними програмами і проектами / Т.М. Безверхнюк // Науковий вісник Академії муніципального управління : збірник наукових праць. – Вип. 3/2011. – Київ: Академія муніципального управління, 2011. – С. 17-24.
2. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб єдиного інформаційного простору системи професійно-технічної освіти // Методичний вісник / НМЦ ПТО у Льв. обл. – 2008. – № 1. – С. 68–76.
3. Коваль Т. І. Підготовка викладачів вищої школи : інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.-метод. посібник / Коваль Т. І., Сисоєва С. О., Сущенко Л. П. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. — 380 с.
4. Литвин А. Теоретичні та методичні засади інформатизації навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах будівельного профілю [Електронний ресурс] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук :13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти / А. Литвин. – Львів, 2012. – 483 с. – Режим доступу: http://library.vspu.net/bitstream/handle/123456789/573/dis_%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD.pdf?sequence=1&isAllowed=y
5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под ред. Е. С. Полат. – 2-е изд., стер. – М. : Издат. центр «Академия», 2005. – 272 с.