Стаття "Життя без сміття"

ЖИТТЯ БЕЗ СМІТТЯ

Автор: Катан Н.В., завідуюча природничо-

екологічним відділом міського центру

 еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

У своєму повсякденному житті ми, зазвичай, не замислюємося над тим, куди дівається сміття із нашого смітника. Здавалося б, все так просто: склав сміття у сміттєвий пакет, викинув у сміттєвий бак, його забрав сміттєвоз, і все – його немає, ми його більше не бачимо і нам здається, що сміття просто зникло. Але все далеко не так. Що насправді відбувається із сміттям? Куди воно дівається? І як воно впливає на довкілля і наше життя?

Давайте із вами розберемося!

Згідно статті 1 Закону України «Про відходи»: відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Проте, нас більше цікавлять, так звані побутові відходи, оскільки вони нам ближчі. І тут важливо відмітити, що побутові відходи не є однорідною масою, вони складаються із різних компонентів. Частина із них – є ресурсоцінними, тобто такими, що можуть окремо збиратися та використовуватись в подальшому при належному обробленні або для виготовлення іншої продукції, наприклад паперу, скляних виробів тощо. В цілому, морфологічний склад побутових відходів має наступний вигляд: органічні відходи (харчові та зелені відходи),  папір,  пластик, метал, скло  та інші. 

Загалом, основну проблему викликають не самі великі обсяги сміття, а система поводження із ним, їх знешкодження. Фактично, можна розділити систему поводження із ТПВ на дві схеми – оптимальну та найпростішу.

Система поводження із відходами в ідеалі повинна виглядати наступним чином: ми викидаємо відходи у контейнери, найкраще на даному етапі відходи відсортувати на ресурсоцінні, а в окремий – всі інші відходи. Потім сміттєвоз має відвозити відходи на спеціальні об’єкти: ресурсоцінні компоненти – на сміттєсортувальну лінію, які після сортування спрямовуються на відповідні заводи (комбінати із виробництва паперу та картону, виробництва скловиробів або гранул для ПЕТ-пляшок тощо), які можуть використати її для виробничих процесів.

Змішані відходи спрямовуються на заводи із їх оброблення або утилізації – це об’єкти, на яких за допомогою різних технологій відходи спеціально обробляються, внаслідок чого зменшуються їхні об’єми та небезпечні властивості. Паралельно можливо отримувати додаткові корисні проміжні продукти (наприклад, компост, удобрення, біогаз, енергію), а вже залишки після оброблення спрямовуються на полігони відходів.

Найпростіша система виглядає так: ми викидаємо сміття у контейнер для змішаного сміття, сміттєвоз перевозить усе сміття на найближчий полігон побутових відходів. На жаль, поки що дана система є найбільш розповсюдженою для України, проте вона не вважається прийнятною.

А що ж таке захоронення побутових відходів? – це остаточне розміщення побутових відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях (полігонах) таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив побутових відходів на навколишнє середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів. Відходи розміщуються пошарово з пересипкою землею або іншим інертним матеріалом. Споруди для захоронення – це є,  насправді, полігони ТПВ – інженерні спеціалізовані споруди, які призначені для захоронення твердих побутових відходів.

Проте полігони є найменш бажаним варіантом поводження з відходами. Чому? По-перше, вам, напевно відома «сміттєва катастрофа» 2016 року у м. Львові. Через пожежу, яка відбулася на полігоні відходів Грибовицького сміттєзвалища, та внаслідок зсуву після гасіння пожежі загинули рятувальники, які досліджували причини виникнення пожежі. Варто зазначити, що даний полігон відходів (який, до речі,  є найбільшим у Європі) ще у 2003 році вважався таким, що не підлягає подальшій експлуатації, згідно постанови головного санітарного лікаря  м. Львова. Справа в тому, що нагромадженні на одну купу різні види сміття, як органічного так і не органічного, в результаті свого розкладу виділяють тепло та газ, що час-від-часу приводить до загорання. Такі загорання відбуваються постійно на сміттєзвалищах.

Попри наявність в Україні 5,5 тис. полігонів, постійно утворюються несанкціоновані сміттєзвалища. Станом на 2016 рік виявлено 30,2 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ загальною площею 896 га, з яких 29,9 тис. було ліквідовано. Такий процес щоразу із року в рік повторюється: щороку утворюються несанкціоновані звалища, 99% їх ліквідується наприкінці року, але на наступний рік утворюється майже та сама кількість. З вересня 2016 року Міністерство екології та природних ресурсів запустило Інтерактивну мапу сміттєзвалищ (https://ecomapa.gov.ua/), на якій ви можете створити своє звернення у разі, якщо побачили несанкціоноване сміттєзвалище, і тоді його швидше приберуть. Таким чином можна зробити наше довкілля чистішим.

В Україні лише близько 7 % ПВ перероблено та утилізовано (3% спалено, 4 % - потрапило на заготівельні пункти вторсировини та сміттєпереробні заводи), а захоронено відповідно 93 % усього сміття.

У нашій країні на сміттєсортувальні лінії потрапляють, переважно, ресурсоцінні компоненти роздільно зібраних відходів. Станом на 2017 рік в Україні функціонують 25 сміттєсортувальних ліній у 20 населених пунктах. Потужність таких ліній становить 10–20 тис. т ТПВ на рік. Лише декілька ліній, які є на сьогодні, запроектовані потужністю в 100 тис. т.

Як зазначалося вище, частина побутових відходів, близько 3 % в Україні – спалюються на 4 сміттєспалювальних об’єктах: 1 сміттєспалювальний завод «Енергія» в м. Києві і 3 сміттєспалювальні установки у м. Харкові. Даний завод введено в експлуатацію ще в 1988 році, проектна потужність його складає 250 тис. т/рік, це 17-18 % всього сміття, що утворюється в м. Києві. Енергія, яка утворюється при спалюванні ТПВ, використовується для опалення частини району Позняки м. Києва. Решта три сміттєспалювальні установки  належать до державного підприємства «Південна залізниця» і знаходяться в м. Харкові (2 такі установки) та одна у м. Люботині Харківської області. Потужність всіх трьох установок дуже мала – 10-15 тис. т/рік, і всі вони вирішують вузьке питання деяких відходів, що утворюються на залізниці.

Хотілося б зупинитися окремо на одному із видів сміття – пластику. З’явився пластик не так давно, лишень в кінці 19 ст. Існує твердження, що пластик хоча і довго (більше 100 років! Уявіть собі перший пластиковий виріб ще навіть не почав розкладатися!), але розкладається. Проте, це не зовсім так: справа у тому, що пластик під дією зовнішніх чинників – вода, повітря, бактерії не зникає повністю, як ми можемо собі у явити, а руйнується на все дрібніші частинки, що приводить до катастрофічних наслідків – таких як сміттєві острови.

Найбільший такий острів знаходиться в тихоокеанському басейні, тягнеться від Каліфорнії до Гавайських островів на сотні кілометрів і росте катастрофічними темпами. Сюди з різних сторін світу вже багато років дрейфують відходи. Через велику кількість трупів тварин та мокрої деревини вода насичена сірководнем – це справжня «мертва зона». У це місце не заходять кораблі, вони намагаються обійти його стороною.

Тихоокеанський острів – не єдиний на планеті. Є ще п’ять великих і декілька дрібних. Всі вони складаються із мільярдів дрібних часточок пластику. Відходи, які плавають на поверхні океану блокують сонячні промені, що є причиною загибелі багатьох видів морських мешканців.

Пластик поглинає хімічні речовини, які плавають у воді, зазвичай, це відходи нафтопереробної промисловості. Багато із цих речовин відомі як стійкі органічні забруднювачі, які ніколи не зникнуть із навколишнього середовища або не розкладуться. Крім того, шматочки пластмаси, виявлені у воді, густо населені мікробами. А найгірше це те, що тварини їдять цей пластик, плутаючи його із їжею Коли вони з’їдають їх, всі ці хімічні речовин потрапляють до їхнього організму і передаються далі по харчовому ланцюгу.

Щорічно більше 100 тис. ссавців, птахів і риб у світі гинуть через викинуті поліетиленові пакети та інші відходи. Тварини з’їдають їх або задихаються.

У квітні 2018 року біля північних берегів Іспанії знайшли мертвого кита. Вчені повідомили, що причиною смерті були пластикові відходи. У шлунку було знайдено близько 30 полімерних пакетів та інших видів пластику.

Нехай все вище сказане буде стимулом задуматись над тим як кожен із нас впливає на нашу планету, її здоров’я.

А на останок хочу поділитись із вами тими кроками, які може зробити кожен із нас для того щоб зменшити свій вплив на навколишнє середовище. Ви можете самостійно ознайомитись із ними за посиланням: https://www.the-village.com.ua. Почни із себе: 39 маленьких порад, які врятують велику планету.