З досвіду роботи. Екологічний проект "Порівняння властивостей мила та СМЗ. Їх вплив на навколишнє середовище".

Про матеріал

Мета створення екологічного проекту: 1.Дослідження складу мила та пральних порошків. 2. Розширення уявлення про хімічний склад синтетичних мийних засобів та шкідливість їх компонентів. 3.З’ясувати екологічні наслідки внаслідок попадання прального порошку у водойму.

Перегляд файлу

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРЕКТ

Порівняння властивостей мила

та синтетичних мийних засобів, їх

вплив на навколишнє середовище

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1 Загальні відомості про мило та синтетичні мийні засоби	5
1.1. Історичні відомості про мило	5
1.2. Мило і його склад	6
1.3.Мило та його мийна дія	7
1.4. Поняття про синтетичні мийні засоби	7
1.5.Класифікація синтетичних мийних засобів	9
1.6. Хімічний склад синтетичних мийних засобів	11
1.7. Дія поверхнево-активних речовин на екосистему водоймищ	12
РОЗДІЛ 2 Дослідження властивостей мила та синтетичних мийних засобів	14
2.1.Соціологічне опитування	14
2.2.Визначення фізико-хімічних властивостей пральних порошків (за органолептичними характеристиками)	17
2.3. Лабораторні дослідження	20
Дослід 1.Випробування розчинів мила та прального порошку на хімічний характер середовища Дослід 2. Визначення рН розчину прального порошку	20 20
Дослід 3. Розчинення мила та прального порошку у твердій воді	20
ВИСНОВОК	22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	24
ДОДАТКИ	25

ВСТУП

Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті – миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб кращий. Проте люди, купуючи той чи інший засіб для прання чи миття не звертають увагу на їх склад, якість, вплив на здоров'я та оточуюче середовище. Пральний порошок - саме той засіб, без якого не може обійтися господарка. Він завжди присутній у будинку, і використовується так часто, як і зубна паста або засіб для миття посуду, тобто щодня. Цей практично незамінний засіб, що дарує чистоту нашому одягу і білизні, тільки на перший погляд здається абсолютно безпечним. Насправді в пральному порошку дуже часто присутні небезпечні компоненти, які до кінця складно вимити в процесі прання, і які залишаються на одязі від прання до прання. 90% пральних засобів, якими користують сяукраїнці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), сульфатів.

В розвинених країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені. У більш ніж 50 розвинених країнах світу у 80-90 роках були введені законодавчі обмеження або повна заборона на використання фосфатних пральних порошків. Вони заборонені в багатьох країнах світу вже більше десяти років. Нині в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії і Нідерландах перуть тільки порошками без фосфатів. У Бельгії налічується більше 80% порошків, що не містять фосфатів, в Данії – 54%, Фінляндії і Швеції – 40%, Франції – 30%, Великобританії і Іспанії – 25%, Греції і Португалії – 15%. У Японії вже до 1986 року в пральних порошках фосфатів не було взагалі. [http://inpress.ua/ru/society/11599-kabmin-zapretit-bytovuyu-khimiyu-s-fosfatami, 10]

Мета проекту:

1.Дослідити склад мила та пральних порошків.

2. Розширити уявлення про хімічний склад синтетичних мийних засобів та шкідливість їх компонентів.

3.Оцінити екологічні наслідки в результаті попадання прального порошку у водойму.

В якості гіпотези було висунуто припущення про те, що до складу пральних порошків входять речовини, що негативно впливають на організм людини та навколишнє середовище.

Для перевірки гіпотези були поставлені і вирішені наступні завдання:

1.Опрацювати літературу з даної теми.

2.Дослідити український ринок з продажу пральних порошків (на основі соціологічного опитування учнів виявити найбільш популярні види пральних порошків та мийних засобів на основі синтетичних мийних засобів (СМЗ).

3.Визначити фізико-хімічні характеристики пральних порошків, оцінити їх екологічну небезпеку.

4. Результати дослідження оформити у вигляді таблиць та діаграм.

5. Зробити висновки щодо використання пральних порошків та синтетичних мийних засобів та їх вплив на навколишнє середовище.

Об'єкт дослідження: товари побутової хімії – мило та пральний порошок.

Предмет дослідження: властивості мила та прального порошку.

Методи дослідження: соціологічне опитування, органолептичні методи , лабораторні методи дослідження, аналіз результатів, отриманих в ході дослідження.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МИЛО ТА СИНТЕТИЧНІ

МИЙНІ ЗАСОБИ

1.1. Історичні відомості про мило

За існуючими даними, мило виготовлялося ще в стародавньому Вавилоні приблизно 2800 років до нашої ери, а Єгипетський папірус свідчить про те, що єгиптяни регулярно милися за допомогою мила. Одна з легенд пов’язує появу мила і навіть слова «soap» з горою Sapo, на якій в Стародавньому Римі спалювали туші принесених в жертву тварин. Жир тварин, який виділявся під час спалювання такої жертви, накопичувався та змішувався з попелом вогнищ, а потім змивався дощами в річку, в результаті чого вода починала пінитися і добре змивати весь бруд з тканини. Саме тоді помітили той факт, що завдяки цій суміші, одяг почав пратися набагато легше.

Створення милоподібної напіврідкої речовини «сапо» дало можливість жінкам використати її не лише для прання, але й для косметичних цілей: укладки волосся, фарбування. Проте ефект не був довготривалим, оскільки при попаданні на цю суміш води, утворювалася густа піна і фарба легко змивалась. Пізніше римляни стали використовувати для варіння жири та природну соду, без золи. Таку суміш змішували і тримали на вогні до повного випаровування води, в результаті чого виходили тверді шматки мила. Але мило виявилося таке жорстке, що його використовували тільки для прання. У древньогрецькому рукописі, знайденому в 1872 році, про мило згадується як лікарський препарат. У документах, що дійшли до нас із середньовіччя, спогадів про мило не було. Якщо в Стародавньому Римі було, як відомо 800 лазень, то в середині ІІ тисячоліття Іспанська королева Ізабелла Католицька пишалась тим, що милась два рази в житті: після народження і перед весіллям.

Миловаріння як ремесло виникло в Європі у XIV столітті. В Росії секрети виробництва мила перейняли від Візантії. Майстри миловаріння з'явились лише у XV столітті.Найвідомішим з них був Гаврило Андрєєв, який створив завод в Твері. З роками потреби в милі зростали. Його все більше використовували з гігієнічною метою та для виробництва бавовняних тканин, у процесі їх фарбування.

У 1808році французький хімік Мішель Ежен Шеврель встановив склад мила. А перші синтетичні мийні засоби з'явились в 1916 році. Винахід німецького хіміка Фріца Понтера мав лише промислове застосування. Побутові синтетичні мийні засоби стали випускати у 1933році.

1.2.Мило і його склад

Мило – це солі вищих карбонових кислот з Натрієм або Калієм:стеаринової та пальмітинової. Натрієві солі вищих карбонових кислот є основною складовою частиною твердого мила, калієві солі - рідкого мила.

Мило має такі властивості як твердість, розчинність у воді, здатність до піноутворення, мийна здатність. Властивості залежать від складу карбонових кислот. Пальмітинова кислота забезпечує твердість і високе піноутворення, олеїнова – розчинність у холодній воді і мийну здатність, стеаринова кислота - посилює дію мила у гарячій воді.(Додаток Б)

Високоякісні сорти мила виготовляють з додаванням лауринової кислоти С₁₁Н₂₃СООН, що міститься в кокосовому маслі.

У промисловості мило добуваютьлужнимгідролізомжирів.

Цей процес ще називають омиленням жирів. Для омилення жирів замість лугу можна використовувати соду Na₂CO₃. Мило, добуте внаслідок цієї реакції, називається ядровим милом і відоме як господарське мило. Туалетне мило відрізняється від господарського наявністю добавок: барвників, запашних речовин, антисептиків тощо.

Основою для виробництва натурального мила є соняшникова та бавовняна олія і тваринний жир. Синтетичне мило отримують окисненням парафіну.

1.3.Мило та його мийна дія

Мийна дія мила — складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними часточками бруду, нерозчинного у воді. Якщо позначити вуглеводневий радикал буквою R, то склад мила виражається формулою R-COONa. За хімічною природою мило-це сіль, іонна сполука. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали - до неполярних часток бруду. Останні ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.

Мийний ефект мила зумовлений процесами, що відбуваються на поверхні розчину, де в зв’язку зі специфікою будови зосереджені молекули мила. Такі речовини називаються поверхнево-активними -ПАР.

Отже, ефективність дії мийних засобів залежить від деяких факторів, а саме від здатності:

1. Переносити частинки бруду від електростатичних взаємодій між частинками забруднення й піною.

2. Подрібнювати частинки і рівномірно розподіляти їх у складі миючого середовища, що зумовлене здатністю до емульгації.

3.Змочувати тіла, а саме сприяти проникненню миючого середовища між частинками забруднювача і забрудненого тіла.

У твердій воді мило втрачає свою мийну дію, тому що утворюються нерозчинні магнієві та кальцієві солі вищих карбонових кислот.

1.4. Поняття про синтетичні миючі засоби

Синтетичні миючі засоби - детергенти (англ. deterge - очищати) - це композиції різних органічних і неорганічних хімічних сполук.

Для виробництва ситетичних мийних засобів використовуються поверхнево - активні речовини.

Поверхнево-активні речовини

катіоноактивні неіоногенні аніоноактивні

Катіоноактивні у водних розчинах розпадаються на катіони. Неіоногенні не підлягають дисоціації. Найбільш поширені аніоноактивні речовини, які розпадаються у водних розчинах на аніони (більші негативно заряджені частинки) і катіони (дрібні позитивно заряджені іони, як правило, натрію або калію). Великі за розміром аніони забезпечують поверхнево-активні властивості. Всі аніоноактівні поверхнево-активні речовини являють собою кристалічні речовини, розчинні у воді. Вміст їх в складі синтетичних мийних засобів складає від 10 до 40%. Основною вихідною сировиною для їх одержання є парафінові вуглеводні нафти. У сучасних синтетичних мийних засобах використовують поверхнево-активні речовини,які мають ступінь біорозкладу не менше 90 %. Розроблені також нові синтетичні поверхнево-активні речовини амфотерного характеру. Вони перспективні для виробництва мийних засобів, але ще надто дорогі і тому мало поширені. Які функції виконують поверхнево-активні речовини? Наприклад, аніоноактивні очищують бавовну, шерсть, льон. Прикладом може бути мило. Катіоноактивні дорожчі за аніоноактивні, бо володіють антибактеріальними властивостями і використовуються для надання м'якості тканин і для дезінфекції, а неіоногенні очищують поліефірні та поліамідні волокна, проявляють високу миючу здатність, але слабо утворюють піну.

Для усунення жирових і білкових забруднень (залишків їжі, крові) до синтетичних мийних засобів додають ензими. Ці речовини є аналогами природних ферментів, наприклад таких, які містяться в шлунку у людини. Однак, вони не витримують високої температури, тому застосовуються при пранні (не вище 35-40 ⁰С).

З метою надання білизні яскраво білого кольору до синтетичних мийних засобів додають підбілювачі.Вони поділяються на хімічні та оптичні. В якості хімічних підбілювачів використовують окисники, які руйнують особливо стійкі забруднення. На відміну від них, оптичні не діють на забруднення, але мають властивість світитися під дією звичайного або ультрафіолетового світла, що

Щоб запобігти ресорбції - повторному осіданні частинок бруду на тканині, до складу синтетичних мийних засобів вводять полімери.Ці речовини найчастіше представлені карбоксиметилцелюлозою.

Силікати натрію і калію вводяться до складу порошку для додаткового захисту пральних машин від корозії і як буферні речовини, завдяки яким рН розчинів миючих засобів практично не змінюється при розведенні водою і розчиненні забруднень, які мають кислу або лужну реакцію.

Полікарбоксилати вводяться до складу порошку як додатковий захист від корозії, фізіологічно інертні.

Сульфат натрію при вмісті в складі синтетичних мийних засобів від 5 до 20 % надає порошкам сипучість, запобігає злежуваності. Ароматизатори додають практично в усі синтетичні мийні засоби для додання їм приємного запаху.

Характеристикою мийного засобу є здатність утворювати стійку піну. З цією метою до них додають стабілізатори піни. Їх загальний вміст не перевищує 1-3%. Застосування барвників у складі синтетичних мийних засобів засноване на оптичному ефекті, оскільки барвники адсорбуються на поверхні тканин без хімічного впливу на тканину. Для цієї мети використовують ультрамарин, індиго, синтетичні органічні пігменти. При цьому тканина набуває більшої білизни і яскравості за рахунок блакитного відтінку.

1.5.Класифікація синтетичних миючих засобів

Сучасний асортимент синтетичних миючих засобів досить великий. За консистенцією синтетичні мийні засоби ділять на порошкоподібні, рідкі та пастоподібні. Основну масу миючих засобів складають пральні порошки (близько 80%). У меншій кількості випускаються рідкі миючі речовини і пасти (близько 20%). За умовами застосування виділяють синтетичні мийні засоби для низько- і високотемпературного прання, за способом застосування - високопінний (для ручного прання) і низькопінний (для машинного прання, в тому числі для прання в автоматичних машинах).

Залежно від призначення побутові синтетичні миючі засоби ділять на такі основні види

Синтетичні мийні засоби за призначенням

1. Засоби для прання вовняних і шовкових тканин мають рН 1%-го розчину

7-8,5. Найбільш широке застосування мають рідкі препарати для прання вовняних і шовкових тканин.

2. Засоби універсального призначення (рН 9-9,5) призначені для тканин з суміші природних і синтетичних волокон. Як правило, в даній групі представлені окремо засоби для прання білої та кольорової білизни, хоча це розмежування спостерігається не завжди. Прання виробів з бавовни та льону подібними засобами допускається з кип'ятінням, а з вовни та шовку - при температурі невище 40 ⁰С. Асортимент даних синтетичних мийних засобів найбільш різноманітний: «Ariel» , «Tide», і т. д.

3. Засоби для прання бавовняних і лляних тканин мають рН 1%-ного розчину 10-11,5 %.

4. Засоби гігієни: шампуні для миття волосся, рідкі мила.

5. Засоби для миття посуду, інвентарю, домашнього начиння. Випускаються різної консистенції: рідкі, гелевидні, пастоподібні, сипучі. Марочний асортимент даної продукції досить широкий і різноманітний: засоби для миття посуду – «Fairy», «Gala» тощо. Засоби для миття вікон – «Clin», «Містер – мускул» і т. д.

1.6. Хімічний склад та принцип дії синтетичних мийних засобів

Кожен синтетичний мийний засіб призначений для тканин певного виду, тому що, наприклад, тканини бавовняні і лляні стійкі до впливу лугів, підвищеної температури, а тканини шерстяні і з натурального шовку, навпаки, руйнуються у водних розчинах лугів і при температурі прального розчину вище 45-50 ⁰С.

Хімічний склад синтетичних мийних засобів можна записати у такому вигляді: поверхнево-активні речовини, триполіфосфат натрію, перборат натрію, силікат натрію, сода кальцинована, оптичний підбілювач, стабілізатор перекисних солей, толуолсульфонат натрію в різному процентному відношенні.

До складу синтетичних мийних засобів входять поверхнево-активні речовини, які виконують головну роботу. Поверхнево-активні речовини мають два полюси - гідрофільний , тобто, той, який любить воду, і гідрофобний, тобто, той, який відштовхується водою, але легко з'єднується з її протилежністю - з жирами.

Ефективність поверхнево-активних речовин полягає в тому, що, зв'язавшись з однією речовиною, вони підвищують розчинність цієї речовини в іншій речовині, в якій раніше перша речовина не розчинялася. Приклад з синтетичними миючими засобами: гідрофобними групами ці засоби з'єднуються з жирами, а гідрофільні частини засобів дозволяють розщеплювати жири і підвищують їх розчинність у воді, тоді як жири самі по собі у воді не розчиняються. Результат взаємодії поверхнево-активних синтетичних (і не синтетичних) миючих засобів з жирами і водою - створення емульсії. Емульсія - це суміш двох рідин. Синтетичні мийні засоби роблять емульсію жирів і води стійкою, розбиваючи жири на маленькі краплинки. Загалом, це відбувається щоразу, коли використовується мийний засіб для миття жирного посуду. Зазвичай, при митті посуду, більша частина мийних засобів витрачається даремно. На видалення жирів йде навряд чи десята частина мийного засобу. Інша частина синтетичних мийних засобів залишається активною, здатною до придушення риб та інших водних тварин.

Поява синтетичних мийних засобів привела до різкого зниження виробництва мила в усьому світі.

Які ж переваги мають синтетичні мийні засоби?

1. Швидке і ефективне прання навіть у твердій воді.

2. Прання не потребує високої температури.

3. Невисока собівартість продукції.

Але в синтетичних мийних засобах є великий недолік - дуже повільний процес утилізації мікроорганізмами.

1.7.Дія поверхнево-активних речовин на екосистему водоймищ

Ознайомившись з літературних джерел про склад поверхнево-активних речовин, я дізналась, яку шкоду вони завдають водним екологічними системам. У другійполовині ХХ століттябуливипадки, коли річкивкривалисяпіною та навітьізводопровіднихкранів текла спінена вода. Причиною цього виявилися поверхнево-активніречовини - основний компонент мийних засобів, або, як їх ще називають, пральних порошків. На ті часи єдиною поверхнево-активною речовиною, яку застосовували для виготовлення таких порошків, був триполіфосфат натрію. Після прання з брудною водою триполіфосфат безпосередньо потрапляє в грунт, а звідти в річки і озера. Кількість його накопичується, а потім він починає діяти, як добриво. Тобто йде підсилене підживлення водної системи річок і озер шкідливими скидами від міст, відходами виробництв. Така «підгодівля води» спочатку викликає бурхливе цвітіння, а потім неминуче старіння водойми. У місцях скупчення небезпечної речовини на поверхні води спостерігається «врожай» синьо-зелених водоростей, які мають здатність розмножуватися з жахливою силою: 1 г триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кг водоростей, які при розкладанні отруюють воду і рибу. Щороку в Україні продають понад 220 тисяч тонн пральних порошків, у більшості з яких міститься триполіфосфат натрію. Таким чином, у воду скидають понад 25 тисяч тонн цієї небезпечної сполуки, що може призвести до масштабної екологічної катастрофи. Фосфати не тільки продукують водорості. Активно зростає і планктон. А чим більше у воді будь-якої суспензії, тим менше можливості використовувати річки та водойми як джерела питної води. Але оскільки іншої води у нас немає, то доводиться використовувати збіднення водойм киснем - погіршення життя організмів. цю - отруєну. Коло замкнулося. Ми почали труїти фосфатами середовище, в якому живемо – ми ж і отримуємо назад через їжу все те, що самі отруїли. Надлишок фосфору ініціює наступний ланцюжок: бурхливий ріст рослин - відмирання рослин - гниття - [http://www.nordspb.ru/fosfats, 11]

Враховуючі все наведене вище можна зробити такі висновки:

Синтетичні мийні засоби є невід’ємною частиною нашого життя.
У сучасних синтетичних мийних засобах використовують поверхнево-активні речовини, які мають ступінь біорозкладання не менше 90 %.
До складу синтетичних мийних засобів входять поверхнево-активні речовини, що є однією із причин забруднення навколишнього середовища.
Під впливом синтетичних мийних засобів порушується поверхневий натяг води, що призводить до порушення біологічного балансу.
Забруднення поширюється по харчовому ланцюгу, концентрація такої речовини на одиницю ваги кожного наступного консумента зростає.

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ МИЛА ТА СИНТЕТИЧНИХ МИЙНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Соціологічне опитування

Для виявлення найбільш популярного синтетичного мийного засобу було проведено опитування учнів, батьків та працівників Зіньківщинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зачепилівської районної ради.(Додаток А)

Загальна кількість учасників опитування- 30 чоловік. Результати опитування показані на діаграмах.

Рис.2.1.

Використання пральних порошків

Рис. 2 2.

Використання мийних засобів

Висновок: за результатами опитуванням було визначено, що найбільшим попитом користується пральний порошок «Ariel», 20% респондентів надають перевагу пральному порошку «Тіdе», 17 % опитаних користуються пральним порошком «Gala», 10 % вважають, що краще використовувати «Вухатий нянь». Серед опитаних 20% користуються іншими пральними порошками.

Серед мийних засобів для миття посуду найбільшою популярністю користуються «Fairy» - 60% та «Gala» - 30%.

Слід зазначити, що 3% респондентів не користуються миючими засобами для посуду взагалі.

Рис.2.3.

Критерії підбору пральних порошків

Як видно з рис 2.3. при виборі порошків 53% опитаних звертають увагу на шкідливість , 30% - на економне використання, 17% - на рекламу.

Рис.2.4.

Обізнаність щодо шкідливого впливу пральних порошків на навколишнє середовище

Проаналізувавши відповіді на анкету, можна зробити висновок, що 73 % респондентів володіють інформацією про вплив пральних порошків на навколишнє середовище, 27 % - не володіють взагалі; ( рис.2.4.)

2.2. Визначення фізико-хімічних характеристик пральних порошків

Для подальшого дослідження були відібрані 7 видів порошків: «Вухатий нянь - автомат», «Міф - автомат», «Persil»- автомат,«Ariel» - автомат,«Tide» - автомат,«Losk»- автомат,«Gala»- автомат.

Для визначення фізико-хімічних характеристик пральних порошків приготували розчини. Наважку кожного з прального порошку масою 1 г розчинили у 100 мл водопровідної води до повного розчинення порошку.

Оцінили запах ароматизаторів (перевірили стійкість і специфічність запахів розчинів, порошків). Результати наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Оцінка запаху та стійкість ароматизаторів

Назва порошку	Специфічність запаху	Специфічність запаху через 5 хвилин
«Вухатий нянь» -автомат	Слабка, приємна	Без змін
«Міф»- автомат	Помірна, приємна	Відсутня
«Persil»- автомат	Сильна, середньо приємна	Слабка, середньо приємна
«Tide» - автомат	Слабка, приємна	Без змін
«Ariel» - автомат	Сильна, неприємна	Сильна, неприємна
«Losk»- автомат	Помірна, середньо приємна	Слабка, неприємна
«Gala»- автомат	Слабка, приємна	Без змін

Висновок:наявність сильного запаху свідчить про велику кількість ароматизаторів. Якщо запах змінив свою специфічність, то це підтверджує наявність неякісного ароматизатору. Отже, найкращим виявився пральний порошок «Вухатий нянь», найгірші результати у «Losk».(Додаток Б)

Крім того, я визначила рН розчинів обраних пральних порошків та висоту піни. Результати наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати вимірювання рН розчинів та висоти піни

Назва порошку	Значення рН	Висота піни, см
«Вухатий нянь – автомат	9,26	4,2
«Міф» – автомат	10,27	4,7
«Persil» – автомат	11,05	4,2
«Tide» – автомат	12,28	4,8
«Ariel» – автомат	12,23	4,5
«Losk» – автомат	10,13	4,7
«Gala» – автомат	10,17	4,7

Аналізуючи отримані результати можна зробити висновок, що розчини усіх обраних пральних порошків мають лужне середовище. Однак, слід зазначити, що порошки «Tide», «Ariel» мають сильно лужне середовище (рН=12,23-12,28), в порівнянні з «Вухатий нянь» (рН=9,6). Наявність лужного середовища негативно впливає на шкіру рук.

Висота піни найвища у пральних порошків «Losk», «Gala»,«Міф» ( 4,7 см), «Tide» (4,8см),що свідчить про високий вміст сульфатів,які негативно впливають на шлунково-кишковий тракт.

Зі складом пральних порошків я ознайомилась на упаковках. Результати наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Склад пральних порошків

№ з/п	Компоненти	Функції
1.	Поверхненво-активні речовини	Видалять бруд із тканин
2.	Натрій перборат	Оксигеновмісний відбілювач, видаляє плями від кави, чаю
3.	Ензими	Руйнують плями, що містять білок
4.	Фосфати	Пом'якшують воду
5.	Карбонати і силікати	Встановлюють кислотно-лужний баланс миючої рідини
6.	Натрій сульфат	Забезпечує гарну сипучість порошку
7.	Ароматизатори	Надають приємного аромату миючому розчину та одягу

А потім я порівняла властивості мила та синтетичних мийних засобів. Результати наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Порівняння властивостей мила та синтетичних мийних засобів

Ознаки для порівняння	Мило	Синтетичні мийні засоби
Сировина	Жири, у тому числі харчові, що є дефіцитними	Вищі жирні спирти, які добувають з нафти
Температура миття	Гаряча вода, або кип’ятіння	У будь-якій воді, краще при температурі +25-35°С
Вплив на тканину	Негативно для деяких тканин: синтетичні при кип’ятінні плавляться, у шовкових погіршується міцність	Якість тканини і колір, не змінюється
Твердість води	У твердійводімиє погано, тому що з йонами Са²⁺, Мg²⁺ утворюєнерозчиннісолі. На осадження солей кальцію і магніювитрачаєтьсябагато мила. Нерозчиннісоліосідаютьнатканині (особливо на шерстяних), плавають у воді.	Успішно миють у твердій і морській воді, тому що не взаємодіють з солями магнію і кальцію, нерозчинних солей не утворюють
Дія на шкіру рук	Мило легко гідролізується водою з утворенням лугу, який шкідливий для шкіри	На шкіру недіють (за невеликим винятком).
Вплив на навколишнє середовище	Не впливають, за невеликим винятком	Багато СМЗ повільно або майже не руйнуються біологічним способом за допомогою мікроорганізмів. Шкідливі для оточуючого середовища
Витрати на миття	Залежать від твердості води: чим більша твердість, тим більші витрати.	Добре миють в розбавлених розчинах. Необхідно дотримуватись норм на упаковках.

Опрацювавши літературні джерела, в яких описані властивості мила та синтетичних мийних засобів, я вирішила порівняти їх властивості, провівши лабораторні досліди.

2.3. Лабораторні дослідження

Дослід 1. Випробування розчинів мила та прального порошку на хімічний характер середовища.(Додаток В)

Реактиви і обладнання: воднийрозчин мила (w_(мила) =1%), водний розчин прального порошку (w_{(порошку)} = 1%), спиртовий розчин фенолфталеїну.

У дві пробірки наливаю по 1–2 мл розчинів мила і прального порошку. Додаю декілька крапель фенолфталеїну до вмісту кожної пробірки.

Спостереження: вміст пробірки з розчином прального порошку при додаванні до нього індикатору фенолфталеїну набув малинового забарвлення, розчин мила кольору не змінив.

Висновок: розчин прального порошку має лужні властивості, підтвердженням тому є зміна кольору розчину (фенолфталеїн у лугах набуває малинового забарвлення).

Дослід №2.Визначення рН розчину прального порошку.(Додаток В)

У хімічний стакан наливаю розчин прального порошку та випробую індикаторним лакмусовим папірцем.

Спостереження: лакмусовий папірець змінив колір на синій.

Висновок: синій колір лакмусового папірця вказує на лужне середовище.

Дослід №3. Розчинення мила і прального порошку утвердій воді. (Додаток В)

У дві хімічні колби наливаю по 2–5 мл твердої води. У першу колбу додаю краплями розчин мила, а в другу – розчин прального порошку. Вміст колб збовтую.

Спостереження: в колбі, де був розчин прального порошку у твердій воді, -утворилась стійка піна, яка довгий час не зникала, а в колбі, де був розчин туалетного мила, утворились мильні пластівці.

Висновок: мийнадія мила та синтетичних мийних засобів зумовлена наявністю у їхньому складі поверхнево-активнихречовин, які мають

гідрофільну (полярну) та гідрофобну (неполярну) частину. У твердій воді мило втрачає мийну дію.

Для усунення твердості води її необхідно прокип'ятити (якщо твердість води тимчасова, зумовлена карбонатами), або додати гашене вапно - Са (ОН)₂ чи солі карбонатної кислоти - Nа₂СО₃ (якщо твердість води постійна, або некарбонатна).

ВИСНОВКИ

Щодня в повсякденному житті ми стикаємось з предметами побутової хімії. Популярність пральних порошків, що користуються найбільшим попитом, обумовлена роботою рекламних кампаній, так як миючі засоби схожі за своїм складом.

Проаналізувавши інформацію з різних джерел, з'ясувалось, що не всі пральні порошки так безпечні, як про них говорять в рекламах. Утилізовані стічні води, що містять залишки пральних порошків, мають вплив на ріст і розвиток біологічних об'єктів, особливо водоростей, тому вимагають попереднього збору і зберігання в відстійниках для подальшої дезактивації.

Тому вважаю, що розробка і впровадження високоефективного обладнання, а також технологічних прийомів, що дозволяють очищати стічні води до необхідних параметрів, є актуальним завданням в технології водоочищення. Попадання поверхнево-активних речовин в водойми негативно впливає на органолептичні (колір, запах, смак) і бактеріологічні показники води. Таким чином, неприпустимо скидати у водойми залишки пральних порошків, синтетичних мийних засобів після прання одягу без попереднього очищення.

Провівши дослідження з теми, я вважаю, що при виборі синтетичних мийних засобів необхідно дотримуватись деяких рекомендацій:

1. При виборі мийних засобів краще орієнтуватися на знаки відповідності екологічним чи органічним стандартам. 2.Миючі засоби, які пройшли екологічну або органічну сертифікацію, маркуються знаками, що належать певній сертифікаційній системі.

3. Необхідно дотримуватись дози використання: 2-3 столові ложки порошку на 4,5 кілограм сухої білизни.

4.Уникати прямого контакту з отруйними речовинами.

5. Уникати ручного прання.

6.Якщо все-таки використовується ручний метод прання, то по завершенню необхідно ретельно відмити руки від порошку.

7.При кожному пранні встановлювати на пральній машинці режим з додатковим полосканням.

8. Слідкувати за відсотковим вмістом фосфатів (обирати порошки з вмістом фосфатів до 10%).

9.Зберігати засоби побутової хімії в добре закритих ємкостях і в приміщенні, де мешканці дому знаходяться рідко.

10. Необхідно частіше провітрювати приміщення.

11.Час між застосуванням прального порошку до контакту з їжею або посудом повинен бути не менше п’яти хвилин.

Отже, в ході дослідження було встановлено:

1. Розчини пральних порошків негативно впливають на екологічну систему водойм.

2. Знижують поверхневий натяг води.

3. Сприяють швидкому розмноженню водоростей, масовому «цвітінню» води та загибелі живих організмів - мешканців водного середовища.

Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в тому, що його основні результати можуть бути використані при викладанні шкільного курсу хімії, біології, екології, при проведенні виховних заходів з учнями.

Інформацію щодо забруднення водних екосистем поверхнево-активними речовинами, які містять фосфати необхідно поширити серед населення.

Проблема використання засобів побутової хімії є актуальною та може бути вивчена в наступних дослідженнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Богданова В.Хімія в побуті /В.Богданова //Хімія. – 2009. - № 12.

2. Гаврилюк Р.П. Школа безпеки /Р.П.Гаврилюк //Шкільна бібліотека плюс. – 2011. - №1 -с.13.

3.Ісаєв Д.С. Практикум дослідницького характеру в Х класі // Хімія в школі. 2002. № 1. - с. 64-68.

4. Кірпічніков В. Порошок, який нас убиває: фосфатні пральні порошки і їх шкідливий вплив на здоров'я людини та довкілля /В.Кірпічніков//Надзвичайна ситуація. – 2011. – № 5. – с. 60-61.

5.Кузьминок М.М., Екологія на уроках хімії /М.М. Кузьминок, Є.А. Стрельцов, А.І. Кумачов; Мн., 1996. - с. 166-170.

6.Литвин Т. Небезпечна чистота /Т. Литвин //Надзвичайна ситуація. - 2010. - № 2. - с. 35.

7.Ніфантьєв Є.Є. Основи прикладної хімії:/Є.Є. Ніфансьєв, Н.Г. Парамонова: навч. посібник для студ. пед. вузів. - М., 2002.- с. 57-67.

8.Писаренко Т.П. Комплексне дослідження ринку синтетичних мийних засобів в Україні/ Т.П.Писаренко //Торгівля і ринок України. - 2000.- Вип.10.- с.282-290.

9.Фримантл М., Хімія в дії: Навч.посібник з 2-х частин.,/ М.Фримантл; - М., 1988. - с. 557- 565.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

10. http://inpress.ua/ru/society/11599-kabmin-zapretit-bytovuyu-khimiyu-s-fosfatami.

11. http://www.nordspb.ru/fosfats.

ДОДАТКИ

Додаток А

Проведення анкетування

$G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181105_125351.jpg$ $G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181106_080744.jpg$

1. Який пральний порошок використовує ваша сім'я

(«Ariel» , «Tide», «Саlа», «Losk», «Persil», «Вухатий нянь», інші)

2.Які мийні засоби найчастіше використовує ваша сім'я?

(«Fairu», «Gala»«Aoc», інші, не використовую)

3.Чи економно ви відноситесь до використання прального порошку?

так

ні

4.Чи дотримуєтесь ви інструкцій, зазначених на упаковці, щодо використання пральних порошків?

так

ні

5.На які критерії ви опираєтеся, вибираючи пральний порошок?

(економія, реклама, шкідливість)

6. Чи володієте ви інформацією про вплив пральних порошків на навколишнє середовище?

так

ні

$G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181105_105426.jpg$ $G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181105_091619.jpg$

Додаток Б

Дослідження властивостей пральних порошків

за органолептичними показниками

$G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181103_124919.jpg$ $G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181105_125527.jpg$

Склад мила - вищі карбонові кислоти

(пальмітинова та стеаринова)

$G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181106_105208.jpg$

Дослідження пральних порошків на вміст ароматизаторів

$G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181106_101824.jpg$

Визначення, який з пральних порошків найкраще піниться

$F:\хімія\Проект по хімії\Фото\Исследования\20160217_095608.jpg$

$G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181106_103430.jpg$ $G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181106_103811.jpg$

Додаток В

Лабораторні досліди

1. Розчинення мила та прального порошку в твердій воді

$G:\екол проект, МАН, 2018\фото проект -МАН\IMG_20181106_104626.jpg$

2. Дія індикатора фенолфталеїну на розчини мила та прального порошку

таблиця для порівняння

Індикатори	Забарвлення індикатора в середовищі
Індикатори	кислому	нейтральному	лужному
Лакмус	червоне	фіолетове	синє
Метилоранж	рожеве	помаранчеве	жовте
Фенолфталеїн	безбарвне	безбарвне	малинове