Проект "Парки - легені міст та сіл"

Про матеріал

ЦІкавий проект "Парки - легені міст та сіл" розроблений учнями школи для кращого розуміння змісту проблеми знищення рослинних насаджень на території нашої місцевості.

Перегляд файлу

ПЛАН

ВСТУП-------------------------------------------------------------------------------3-4

РОЗДІЛ І ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДНІМИ РЕСУРСАМИ

КІРОВОГРАДСЬКЇ ОБЛАСТІ

Загальна характеристика природніх ресурсів Кіровоградської

області------------------------------------------------------------------------5-8

А) Кліматичні умови-------------------------------------------------------8-9

Б) Водні ресурси-------------------------------------------------------------9-10

В) Лісові ресурси та природно – заповідний фонд ------------------11-12

Г) Сировинно – мінеральні та рекреаційні ресурси ----------------12-15

Д) Флора та фауна ----------------------------------------------------------15-17

Заповідники, заказники, національні парки області-----------------18-21
Заходи з охорони природного середовища --------------------------22-23

РОЗДІЛ ІІ ВИВЧЕННЯ СВІТЛОВОДСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО

ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ

2.1. Вивчення Світловодського регіонального ландшафтного

парку----------------------------------------------------------------------------24-28

ВИСНОВКИ ------------------------------------------------------------------------29-30

ЛІТЕРАТУРА-----------------------------------------------------------------------31-32

ДОДАТКИ---------------------------------------------------------------------------33

ВСТУП

Досліджуваним об’єктом моєї курсової роботи являються природні ресурси Кіровоградскої області. Тому в ході виконання роботи я буду розглядати ці ресурси, парки та заповідні території та харатеризуватиму стан та методи їх охорони і відновлення.

Із виникненням людського суспільства відбулися і відбуваються все нові й нові зміни у стані біосфери, науково-технічна революція, господарська діяльність людини відчутно позначаються на навколишньому середовищі: засмічуються повітря і водойми, виснажуються родючі ґрунти, тому в усіх країнах світу екологічне питання, є питанням національної безпеки.

На даний момент стан всіх природних територій та відповідно ресурсів України знаходяться у вкрай важкому стані. Що й зумовлює той факт, що наша країна знаходиться в глибокій еколого-економічній кризі. Тож зараз дуже актуальним є питання методів охорони та відновленя стану навколишнього середовища та природних ресурсів. Для цього в Україні вже встановлена ціла низка законів, правових норм та нормативів, які регулюють антропогенний вплив на навколишнє середовище.

Крім цього існують спеціальні території, такі як ландшафтні парки, заказники, заповідники, а також заповідні урочища та природні заповідники, які забезпечують охорону всього природного комплексу. Це являється вкрай важливою ланкою захисту та відновлення навколишнього середовища. На даний час відсоток природно заповітного фонду становить – 6,05% національної території, до його складу входять понад 8 тисяч об'єктів загальною площею 3,3 мільйонів га. Окрім активного захисту природних ресурсів в Україні відбувається постійний моніторинг як самих територій, так і підприємств які можуть впливати на стан навколишнього середовища. Також одним з факторів, що впливає на якість довкілля є контроль за кількістю відходів, що утворюються і розміщуються в області, ступінню їх

небезпечністі та рухом. Ця робота знаходиться під постіним контролем і будується на основі Закону України “ Про відходи “ та інших законодавчіх та нормативних актів.

Кіровогра́дська область знаходиться в центральній частині України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу у південній частині Придніпровської височини. Була утворена наказом Президії Верховної Ради СССР ^[1]. Практично вся її територія розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході зДніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України. Особливістю й оригінальністю цієї області являться те, що ми проживаємо в самому мальовничому районі області Світловодському , тому маємо активно вивчати та втручатися в збереження природнього генофонду своєї місцевості.

РОЗДІЛ І ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДНІМИ РЕСУРСАМИ

КІРОВОГРАДСЬКЇ ОБЛАСТІ

1.1. Загальна характеристика Кіровоградської області

Область розташована в центрі України, між річками Дніпро та Південний Буг, у південній частині Придніпровської височини. Рельєф території рівнинний на Придніпровській низовині і хвилястий – на Придніпровській височині. Середня висота височини у межах області 150-180 м. Поверхня височини густо розчленована долинами Південного Бугу, Собі, Синюхи, Гірського Тикича, Росі, Інгулу, Інгульця, Саксагані й інших річок. Більшість долин має 3-4 чітко виражені тераси. Глибина врізу долин сягає 80-90 м. Поширені також залишкові прохідні долини глибиною 15-40 м (іноді до 50 м). З наближенням до Дніпра, а також до Південного Бугу вододіли звужуються й мають вид увалів із пласкою поверхнею. Значно збільшується кількість балок і ярів. Область розташована в центрі України, між річками Дніпро та Південний Буг, у південній частині Придніпровської височини. Рельєф території рівнинний на Придніпровській низовині і хвилястий – на Придніпровській височині. Новоукраїнський район розташований на Придніпровській височині. Поверхня - підвищена пологохвиляста лесова рівнина розчленована ярами, балками, каньйоноподібними і прохідними долинами. На півдні висота до 269 м над рівнем моря (найбільша в Кіровоградській області).

Площі, зайняті водними об’єктами, займають 3,5% території області. Географічна мережа складається з 438 річок загальною довжиною 5558 км. Територією області протікають найбільші ріки України – Південний Буг (Гайворонський та Голованіський райони) та Дніпро (Світловодський район), всі інші річки належать до їх басейнів. Середні річки – Синюха, Інгул, Інгулець, Чорний Ташлик, Велика Вись, Тясмин, Цибульник, Ятрань. Нараховується 202 малі річки довжиною більше 10 км.

За кількістю водосховищ і ставків область займає третє місце серед областей України. В області налічується 2185 ставків і 85 водосховищ (Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Кіровоградське, Докучаєвське, Інгульське, Софіївське та ін.) загальною площею водного дзеркала 25628,2 га. Область має найменші запаси природних підземних вод. Болотами зайнято 10,4тис. га, що складає 0,42% території області.

Більшість території району лежить у зоні лісостепу, південніше від Кіровограда – зона північного степу. Природна рослинність займає 15-16% площі території області та представлена лісовим, степовим, лучним, болотним і водним типами рослинності. Лісова рослинність представлена змішаними лісами, найпоширеніші породи: дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, каштан, ясен, липа, береза, чорна горобина, вільха, обліпиха, верба, дика вишня, у підліску бересток, терен, калина, глід, ожина. Серед хвойних порід переважають сосна та ялина.

В області наявні лучні степи, виявлено значні ділянки справжніх степів та трапляються чагарникові степи. Степова рослинність представлена багаторічними травами, злаками: тонконіг лучний та вузьколистий, пирій повзучий, типчак, тимофіївка, ковила, волошка, молочай, ромашка, стоколос тощо. Лучна і болотна рослинність поширена в заплавах річок.

Серед квітуючих степових рослин можна виділити горицвіт, барвінок, сон-траву, дикорослі іриси. У вологих тріщинах скель зростають дрібні папороті – аспленій північний, аспленій волосовидний, пухирник ламкий. Зростають також декілька видів шипшини.

Рідкісні й зникаючі рослини: астраган шерстистоквітковий, ковила волосиста, ірис злаколистий, ірис понтичний, лілія лісова, підсніжник звичайний, сон великий, барвінок малий, валеріана лікарська, звіробій звичайний, конвалія звичайна, льон жовтий та ін.

Незважаючи на значне господарське освоєння території, тваринний світ області залишається відносно багатим. Фауна області представлена досить великою кількістю видів ссавців (65 видів): косуля, лось, дикий кабан, заєць-русак, лисиця, вовк, горностай, куниця, ондатра, видра, єнотоподібний собака, їжак, бобер річковий, кріт, кажани, тощо. Багато гризунів. Найбільший представник ссавців в області є лось, найменші – бурозубка і білозубка.

В області значне розмаїття птахів. У видовому відношенні найбільшою групою птахів є горобині, до якої відносяться горобці, шпаки, синиці, ластівки, щиглики, снігурі, а також ґави, сороки. Найбільший за розміром представник цієї групи – крук, а найменший – волове очко, корольок жовтоголовий. Поширені хижі птахи, більшість з них належить до категорії рідкісних тварин. Це яструб великий, канюк звичайний та сокіл-дербник. Зустрічаються типові навколоводні птахи, вони з’являються під час сезонних міграцій. Це – звичайна чайка (чибіс), травник, веретенник великий і зуйок малий. Досить різноманітною групою птахів є також качині, які належать до мешканців водно-болотного комплексу. Найбільш численні представники групи – крижень, чирок-тріскунок, широконіска. Багато чапель. Це – чапля сіра та руда, квак, бугай і бугайчик.

За кількістю видів виділяється також група пастушкових птахів – лиска, курочка водяна, погонич і пастушок. Місцями трапляється деркач, він занесений до Червоної книги України. Досить різноманітною групою є сови: сова сіра, вухата та болотяна, сич хатній, пугач, сипуха ( два останні занесені до Червоної книги України ^[2]).

прудка, місцями – ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородяча, черепаха болотяна. Зустрічаються види рідкісні та дуже рідкісні: до перших відносяться вуж водяний, мідянка, полоз жовточеревний та гадюка степова , а до других – полоз лісовий.

Рідкісні тварини та птахи: борсук, свиня дика, заєць сірий, їжак звичайний, козуля європейська, зяблик, славка чорноголова, дрізд чорний, соловейко східний, синиця велика, жулан, малинівка, вівсянка звичайна, сіра чапля та інші. ( Додаток А ).

А) Кліматичні умови .

Клімат Кіровоградської області помірно континентальний. Територією області з північного заходу на північний схід проходить смуга високого атмосферного тиску (вісь Воєйкова), на півночі від якої переважають вологі повітряні маси, що їх приносять західні вітри з Атлантичного океану, на півдні - континентальні повітряні маси. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле, сухе. Середня температура липня + 21 C, січня – 5,5 C, а середньорічна температура в області становить +7,7 – 8,4° С, в найтепліші роки – (1967р., 1975р., 1989р.) – 9,6 – 10,3° С.

Кіровоградська область за кліматичними умовами відноситься до зони ризикованого землеробства. Недостатність опадів спричиняє довготривалі періоди посух, нерідким явищем яких є пилові бурі та суховії, Протягом року на території області спостерігаються сильні вітри більше 15 м/сек. Бурі та урагани до 25-30 м/с характерні для осінньо-літнього періоду. що завдає збитків господарствам зменшенню або повною загибеллю врожаю. Середньорічна кількість опадів – 499 – 582 мм. Максимальна кількість їх випадає у теплий період року (~70%). Середньорічна відносна вологість повітря становить – 73-76%. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Днів з опадами за рік 120-140. Сніговий покрив встановлюється в ІІІ декаді листопада, а сходить в ІІ декаді березня..

Максимальне промерзання ґрунту – 98-144 см. Серед несприятливих кліматичних явищ слід відмітити посухи, суховії, пилові бурі, град, зливи.

Кіровоградщина розташована в межах центральнолісостепової підвищеної агроґрунтової провінції та Дністровсько-Дніпровської північно-степової агроґрунтової провінції. Більшість території області лежить у зоні лісостепу, південніше від Кіровограда – зона північного степу. Ґрунти областi мають високу родючість. Ґрунтовий покрив областi характерний для перехідної зони від південного лісостепу до пiвнiчного степу. У лісостеповій частині області переважають чорноземи типові середньо- і малогумусні, чорноземи опідзолені (95% площі), у степовій – чорноземи звичайні середньо- імалогумусні (95% площі). У долинах багатьох річок поширені чорноземно – лучні і лучно – болотні ґрунти; є ділянки слабо закріплених пісків.

Б) Водні ресурси

Водний фонд області представлений 438 річками загальною довжиною 5558 км. На території області протікає дві великі річки. Є ще 1 074 річки і струмочки загальною довжиною 2 595 км. Область малозабезпечена місцевими водними ресурсами. Її гідрогеологічні умови малосприятливі для формування запасів підземних вод, так як область розташована в зоні Українського кристалічного масиву. Це є причиною того, що близько 30% пробурених сверловин безводні, інші мають низькі дебіти, що дає можливість забезпечувати в основному лише потреби сільськогосподарського виробництва.

Водні ресурси складаються із сформованого поверхневого стоку річок на території області та транзитного стоку річок, які надходять із територій суміжних областей та запасів підземних вод.

Поверхневі води річок Кіровоградщини належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу. Дніпро,знаходиться в північно східній частиі області, його довжина в межах області складає – 68 км або 6% від усієї його протяжності в

межах України, басейн охоплює 37% території області, що становить 3,2% території басейну, розташованого в межах України.

Південний Буг, що протікає на південному заході, має довжину в межах області – 84 км або 10% від його загальної довжини, басейн річки охоплює 63% території області та становить 24,3% всієї території басейну.

Вісім середніх річок: притоки Дніпра – Тясмин (30 км), Інгулець (176 км); притоки Південного Бугу – Синюха (90 км), Велика Вись (166 км), Ятрань (50 км), Чорний Ташлик (106 км), Інгул (175 км), Висунь(16 км).

На північному сході Кіровоградщину омивають Кременчуцьке і Дніпродзержинське водосховища, у межах області створено багато водосховищ (Іскрівське, Новоархангельське, Червонохутірське, Гайворонське, Тернівське, Кіровоградське, Олександрійське, Інгуло-Кам'янське) і ставків. Збудовано водовід Дніпро – Кіровоград.

Наявні водні ресурси не забезпечують в повному обсязі потреби населення та галузей економіки, так як на території області розподілені нерівномірно. Транзитний стік рр. Південний Буг та Дніпро мало використовується в народному господарстві області, так як значно віддалений від промислових центрів. Покриття дефіциту водних ресурсів здійснюється шляхом забору води з річки Дніпро та її подачею в маловодні регіони.

Для перерозподілу стоку функціонує канал Дніпро-Інгулець ^[3] довжиною 150,5 км (із них 110 км руслом р.Інгулець), яким щорічно здійснюється подача дніпровської води на забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської і Дніпропетровської областей, Криворізького гірничорудного промислового комплексу, промивку русла та екологічного оздоровлення р.Інгулець, поліпшення якості води у Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи.

В) Лісові ресурси та природно заповідний фонд.

Більшість території області лежить у зоні лісостепу, південніше від Кіровограда – зона північного степу. Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га з них вкритих лісом 132,3 тис. га. Площа земель лісового фонду, які віднесені до державних лісогосподарських підприємств становить 119,27 тис. га.

Лісова рослинність представлена переважно широколистяними лісами, найпоширеніші породи: дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, каштан, ясен, липа, береза, чорна горобина, вільха, обліпиха, верба, дика вишня, у підліску бересток, терен, калина, глід, ожина. Серед хвойних порід переважають сосна та ялина, фрагменти сосново-дубових лісів трапляються на борових терасах р. Дніпра і Тясмину. Корінні плакорні масиви широколистяних лісів існують в лісостеповій частині області – Чорний, Чутянський, Нерубайський ліси. В південній, степовій, частині ліси не виходять на плакори, а трапляються у верхів'ях балок, утворюючи смугу байрачного степу. Лісові ценози мають чотириярусну будову, значне затінення та характеризуються мішаними дерево - станами з домінуванням дуба звичайного. В деревних ярусах співдомінують граб звичайний, ясен високий, клен гостролистий, липа серцелиста, які утворюють відповідні угруповання. В центральній і північній частинах області переважають грабово-дубові, дубові, ясене-дубові ліси, а у Придніпров'ї – липово-дубові та кленово-липово-дубові, в яких переважають двоярусні деревостани.

Антропогенний вплив на ліси проявляється значною мірою у насадженнях, які зазнають рекреаційного навантаження. Негативні наслідки проявляють себе у вигляді численних пожеж. Хоча всі пожежі мали низовий характер, їх повторення на одній і тій же площі призводить до поступового всихання і розладнання насаджень. Істотної шкоди лісовим насадженням завдає також засмічення побутовими та промисловими відходами. Дуже шкідливо впливає на прилеглі лісові насадження міське сміттєзвалище, яке

знаходиться в урочищі “Салганні піски” Кіровоградського лісництва. Це звалище існує вже кілька десятків років, воно давно вичерпало свій ресурс, але питання про його закриття та рекультивацію практично не вирішується.

Означене звалище завдає величезної екологічної шкоди прилеглим лісовим насадженням, а також річці Інгул, яка протікає поблизу.

Залишаються проблемними питання щодо здійснення державного контролю за станом полезахисних лісових смуг, їх охорони, захисту, використання та відтворення внаслідок відсутності єдиного порядку їх використання, в результаті чого при розглядах в судах адміністративних та інших справ питання притягнення до відповідальності винних осіб залишається відкритими. Вирішити дане питання допоможе передача (закріплення) захисних лісових насаджень за власниками або користувачами сільськогосподарських угідь, які змогли б забезпечити їх збереження та догляд за ними.

По інших лісокористувачах лісовпорядкування не проводилось протягом останніх 20 років, тому запас деревини можливо підрахуватилише орієнтовно: він становить 2,6 млн. куб. м. Експлуатаційні ліси на території області відсутні.

Г) Сировинно-мінеральні та рекреаційні ресурси.

Мінерально-сировинна база області на 15,5% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (буре вугілля, горючі сланці, уранові руди), на 58,2% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта (26,3%) – це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис. га, з них 2037,2 тис. га або 82,9 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель.

В Кiровоградськiй області поширені родовища бурого вугілля, які відносяться до Дніпровського буровугільного басейну. В областi

зосереджено 90% запасiв вугілля Дніпровського басейну. Найбільш значні родовища вiдомi в Олександрії, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi. Практично все видобуте вугілля переробляється i використовується в областi.

В областi знайдені горючі сланці поблизу с. Бовтишки Олександрiвського району, невеликi родовища торфу, що розташовані в заболочених плавнях річок Мала Вись та Велика Вись, в долинах річок біля Новомиргорода, Онуфріївни.

Залiзоруднi родовища розташованi в схiднiй частинi Кiровоградської областi. Тут знаходяться Петрiвське, Ганнiвське, Артемiвське, Горiхiвське, Попельнастiвське та інші залізорудні родовища.

В областi є родовища нікелевих руд – Деренюхське, Капiтанкiвське, Липовенькiвське, Грушкiвське та iншi родовища, на базі яких дiє Побузький нiкелевий комбiнат. В Побужжi знайдено Хащуватське родовище марганцевих руд.

Знайдені родовища урану: Мічурінське, Ватутiнське, Северинське та цілий ряд інших, на базі яких утворено власну мінерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усі родовища, по наявних в них запасах, відносяться до великих.

Є промислові поклади золота – Юр’ївське та Клинцiвське родовища, якi оцінюються як великі. Разом iз золотом можливо додатково отримувати срібло. Мають місце рудовиявлення платини, вольфраму та олова

В Кiровоградськiй областi видобувається каолiн на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с. Катеринiвки. Катеринiвськi каолiни застосовуютьяк додаток до глини Часов-Ярського родовища, в результатi чого отримують вогнетривку глину з вмiстом суми окислiв алюмiнiю та титану 30%, окислiв залiза не бiльш нiж 3% та вогнетривкiстю не менш нiж 1670ºС. Таку сумiш застосовують для випалювання абразивних виробiв.

В областi присутнi багато видiв будiвельних матерiалiв: суглинки, піски, пiсчаники, бутовий камiнь, щебiнь, вапняк, мергель , кварцити тощо.Родовища суглинків знайдені поблизу смт Компанiївка, хутора Соколiвського, в Новгородкiвському районi. Великими родовищами цегляно-черепичної сировини є Новомиргородське, Васiнське, Обознiвське бiля Кiровограда та багато інших.

Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині – оздоровчі, тут помірно-теплий клімат, наявність родовищ мінеральних і радонових вод, неповторних природних і рукотворних пам'яток створюють сприятливі умови відпочинку та лікування. На території діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки i пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку. Окремо необхідно відзначити Дендропарк «Веселі боковеньки».

Рекреаційні можливості Кіровоградщини забезпечують санаторно-курортні та оздоровчі заклади різних форм власності. В Олександрії, серед зелених насадженнях із оздоровчим повітрям, розташований санаторій «Дружба».

Санаторій «Гусарське урочище» — куточок здоров'я та гостинності. Широке застосування мінеральної води «Гусарське урочище» у комплексі із сучасним лікуванням сприяє інтенсивному очищенню нирок, печінки, а також оновленню клітин крові.

На березі Дніпра, біля Кременчуцького водосховища, розташоване місто Світловодськ, де свої послуги пропонує пансіонат «Славутич», туристична база «Дніпро» та багато інших туристично-оздоровчих закладів.

На березі озера посеред лісу, багатого грибами, ягодами, горіхами, різнотрав'ям та квітами, пропонує сімейний відпочинок турбаза «Лісова пісня». В екологічно чистих зонах області на берегах річок та водойм розташовані дитячо-оздоровчі табори «Бригантина», «Хвиля», «Чайка», «Колосок» та інші.

Кіровоградщина особлива ще й тим, що тут, неподалік від річки Доброї, в Добровеличківському районі, розташований геометричний центр України. На території області також розташований Чорноліський державний заповідник.

Д) Флора та фауна

Своєрідність рослинного покриву та різноманітність рослинних угруповань на території Кіровоградської області обумовлені її географічним положенням Кіровоградщина знаходиться в центрі України, проте, як уже зазначалося, її природа, рослинний і тваринний світ протягом тривалого часу не були достатньо досліджені.

Три види рослин і 23 види тварин, виявлених на території Кіровоградської області, занесені до Європейського червоного списку, 29 видів рослин і 110 видів тварин – до червоної книги України.

В складі флори виділено 145 рідкісних видів вищих судинних рослин, які знаходяться на рівнях міждержавної, державної чи регіональної охорони. До “Зеленої книги” України включено 12 рідкісних рослинних угруповань, 6 з них репрезентують лісовий, 4 – степовий, 2 – водний типи рослинності.

Рослинний світ Кіровоградщини, незважаючи на вплив людини на нього, є і нині цікавим та різноманітним. Він значною мірою трансформований, розміщення рослинності є нерівномірним. Природна рослинність вкриває 15-16% площі території області та представлена лісовим, степовим, лучним, болотним і водним типами рослинності. В структурі земельного фонду області природні ліси займають близько 5% території, луки – близько 9%, степові ділянки – менше 1%, болота – 0,4%, кристалічні відслонення – 0,25%, піски – 0,1%.

З південного заходу на північний схід територію області перетинає умовна межі між лісостеповою та степовою зонами. Саме цим і зумовлений неоднорідний світ рослин Кіровоградщини. Припускають, що до того, як людина почала використовувати родючі ґрунти Кіровогрдщини в сільськогосподарських цілях, в її північні та північно-західній частини

степові ділянки перемежалися лісовими, переважно широколистяними, і формували типовий Український Лісостеп. Природна степова рослинність багата, різноманітна, зберігається на схилах річкових долин та балок, на узліссях. Досить добре збереглася лучна та болотна рослинність в заплавах річок. В лісостеповій частині області в заплавах менше відчувається вплив засолення, менше гранітних відслонень із своєрідним рослинним світом.

В степах області переважають багаторічні трав’янисті рослини, насамперед, злаки. Степи переважно лучні (в травостої їх найбільшу роль відіграють келерія гребінчаста, пирій середній, тонконіг вузьколистий), а на найбільш сухих та освітлених місцях формуються угруповання ковили.

Сучасна степова рослинність перебуває у дигресивному стані та характеризується локальним поширенням на схилах балок і річкових долин. Плакорні степи практично не збереглись. Даний тип рослинності представлений лучними, справжніми, чагарниковими і кам'янистими степами.

Також незважаючи на значне господарське освоєння території, тваринний світ області залишається відносно багатим.

Фауна області представлена досить великою кількістю видів ссавців (65 видів): косуля, лось, дикий кабан, заєць-русак, лисиця, вовк, горностай, куниця, ондатра, видра, єнотоподібний собака, їжак, бобер річковий, кріт, кажани, тощо. Багато гризунів. Найбільший представник ссавців в області є лось, найменші – бурозубка і білозубка.

міграцій. Це – звичайна чайка (чибіс), травник, веретенник великий і зуйок малий. Досить різноманітною групою птахів є також качині, які належать до мешканців водно-болотного комплексу. Найбільш численні представники групи – крижень, чирок-тріскунок, широконіска. Багато чапель.

Це – чапля сіра та руда, квак, бугай і бугайчик.

Серед земноводних найбільш численні жаби озерна та ставкова, а також кумка червоночеревна. На заліснених територіях переважає жаба трав’яна, трапляються жаба гостроморда і квакша звичайна, рідкісна – ропуха сіра, місцями звичайні часничниця і ропуха зелена. Серед плазунів є ящірка прудка, місцями – ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородяча, черепаха болотяна. Зустрічаються види рідкісні та дуже рідкісні: до перших відносяться вуж водяний, мідянка, полоз жовточеревний та гадюка степова , а до других – полоз лісовий.

1.2. Заповідники, заказники, національні парки області

До природно-заповідного фонду належать природні й біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Завдання щодо охорони біорізноманіття не вирішується під час приватизації земель, підготовки і виконання програм галузевого, регіонального і місцевого розвитку. Відсутність закріплених на місцевості в установленому законом порядку меж об’єктів природно-заповідного фонду призводить до порушення вимог заповідного режиму. Повільними є темпи встановлення у натурі (на місцевості) прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм, які виконують роль екологічних коридорів.

З метою припинення процесів погіршення стану навколишнього природного середовища необхідно збільшувати площі земель екомережі, що є стратегічним завданням у досягненні екологічної збалансованості території України. Збільшення площі національної екомережі має насамперед відбуватися в результаті розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.

До складу природно-заповідного фонду області входять 215 заповідних територій та об’єктів загальною площею 99429,71 га (4,1 % загальної площі області), в тому числі:

26 - зальнодержавні на площі 5909,8 га;

189 - місцевого значення на площі 93334,91 га.

Із 215 природно-заповідних територій загальною площею 99429,71 га встановлено у натурі (на місцевості) межі 82 територій та об’єктів природно-заповідного фонду області.

Основною причиною затримки проведення робіт із встановлення меж інших територій (об’єктів) природно-заповідного фонду є висока вартість

зазначених робіт та відсутність достатніх обсягів фінансування з бюджетів усіх рівнів.

Оптимізація мережі природно-заповідного фонду області значно стримується окремими факторами. Це перш за все високий ступінь розораності земель області, при цьому статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах.

На Кіровоградщині слід звернути увагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарні природні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду.

Статусу державного значення надано «перлинам» краю: ландшафтному заказнику «Чорноліський», гідрологічній пам’ятці природи «Болото «Чорний ліс», ботанічним заказникам «Граничний степ» та «Сатківський степ», загальнозоологічному заказнику «Полозова балка», дендрологічному парку «Веселі Боковеньки», паркам-пам’яткам садово-паркового мистецтва «Онуфріївський парк», «Хутір Надія». Місцевого значення: 2 заказники, 17 пам’яток природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва і 10 заповідних урочищ.

У структурі природно заповідного фонду найбільше територій на степовій частині області. Трохи менше у лісостеповій.

В Україні існує 20 заповідників, 303 заказники, 17 національних природних парків. Заповідники Уіфаїни. їх створюють з метою збереження в

природному стані певних видів організмів і проведення наукових досліджень.

Серед 20 заповідників України найбільшими за територією і масштабами наукових досліджень е Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський, Карпатський, Кримський.

Заповідник Асканія-Нова — унікальний куточок природи в Херсонській області, своєрідний музей під відкритим небом, де збереглися неораний степ, стародавні кургани, раніше створені жителями цих земель кам'яні статуї. Це перший заповідник України, закладений понад сто років тому. На території заповідника розташований Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів Асканія-Нова.

Із часу заснування заповідника і до наших днів у ньому існує зоопарк Асканія-Нова. За кількістю видів тварин і науковою роботою йому немає рівних ( Додаток 2).

В Асканії-Новій розводять і вивчають копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степу.Площа заповідника майже в 40 разів більша за площу Києва. У заповіднику близько 1300 видів тварин і 480 видів дерев, кущів, трав. Із занесених у Червону книгу рослин тут ростуть ковила українська, рябчик великий, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський, який, крім Асканії, ніде не трапляється.

Дунайський заповідник створений для охорони водно-болотних екосистем. Тут зберігається унікальний куточок природи з колоніями різноманітних птахів на морських мілководаях, величезні за площею зарості очерету, лілій і водного горіха (Додаток ).

Найбільший за площею Чорноморський заповідник створений для охорони гніздових і перелітних птахів, а також причорноморських степів і солончаків.

У Карпатському заповіднику збережені екосистеми, де живуть бурий ведмідь, кіт лісовий, саламандра плямиста, рідкісні види кажанів(Додаток Б). На його території ростуть рідкісні рослини, серед них є ті, які занесено до Червоної книги. Це лілія лісова, нарцис вузьколистий, сон білий та ін. На території заповідника е унікальний куточок, що зветься Долиною нарцисів. Цю рослину в заповідних умовах вдалося зберегти у великій кількості. На його території працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат.

Прикладом заказника державного значення є заказник Горганн ^[4](Додаток В).

Він розташований у Тячівському районі Закарпатської області. Деревам тут понад 180 років, окремим — до 280—300 років.

Національні природні парки. Це - мальовничі куточки природи, призначені для ознайомлення жителів країни з її видатною природною спадщиною. У парках вдасться краще зберегти рослини, тварин, гриби. До парків прокладено туристичні маршрути, організовуються екскурсії. Відомі на всю Україну такі національні парки: Карпатський, Шацький, Синевир, Подільські Товтри, Яворівський,Сколевські Бескиди та ін. Зовсім недавно в Києві створено національний природний парк — Голосіївськнй парк імені Максима Рильського (Додаток В). Великі площі тут займають штучні насадження дерев, каскад ставків, ділянка вільхового лісу.

Заходи з охорони природного середовища.

В Кіровоградській області діє 18 організацій природоохоронного спрямування.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області підтримує постійний зв’язок з екологічними громадськими організаціями природоохоронного спрямування, які переймаються питаннями контролю виконання державними органами влади вимог Орхуської конвенції, розробки державних, обласних програм та нормативно-правових актів, захисту прав громадян, експертизи нового будівництва та реконструкції, збереження водних об’єктів, здійснення природоохоронних та освітянських екологічних заходів, конкурсів, виставок, конференцій тощо.

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього середовища та створення відповідних умов для цього. Основними ознаками природоохоронних заходів є.

підвищення екологічності продукції, що випускається підприємствами для суспільного і особистого споживання; зниження споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення ефективної господарської діяльності; зменшення забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;

зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах; поліпшення стану середовища існування людей.

Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, економічними та еколого-економічними результатами.

Екологічна політика – це сукупність заходів держави, спрямованих на збереження безпечного навколишнього середовища, захист життя і здоров’я

населення від негативного впливу забруднення, досягнення гармонії у взаємодії суспільства і природи, охорону і раціональне використання природних ресурсів.

Одним з головних завдань екологічної політики є гармонізація відносин у системі “природа – суспільство”. У зв’язку з цим набуває актуальності розвиток екологічного управління, що буде забезпечувати гармонійний розвиток виробничого та природного потенціалу, буде давати змогу узгоджувати мету господарювання з метою саморегуляції природних екосистем.

Щороку Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області спільно з громадськими екологічними організаціями проводяться загальнонаціональні та регіональні природоохоронні акції “До чистих джерел”, “День довкілля”, “Не рубай ялинку”, “Первоцвіт” та інші, а також проводяться семінари, конференції, ековиставки з проблем екології землі, чистої води, повітря.

Екологічні виставки постійно функціонують на базі обласних бібліотек ім. Д.І.Чижевського та ім. О.М.Бойченка. Проведені заходи природоохоронного характеру постійно висвітлюються в обласних та місцевих засобах масової інформації: радіо, телебаченні, газетах, Веб-сайтах.

Діє громадська рада екологічних неурядових організацій при Держуправлінні, яка є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії під час формування та реалізації державної політики.

Розділ ІІ. Вивчення Світловодського регіонального ландшафтного

парку

2.1. Вивчення Світловодського регіонального ландшафтного парку

Світловодський регіональний ландшафтний парк — природоохоронна територія, що розташовується у північно-східній частині Світловодського району Кіровоградської області. Поблизу розташоване село Велика Андрусівка. Площа території парку складає 60320 гектарів, з них — 8239,7 гектарів земель, які належать до лісового фонду.

Світловодський регіональний ландшафтний парк був створений у 2011році відповідно до Рішення Кіровоградської обласної адміністрації Світловодського району ^[5] . Рішенням № 367 від 21 вересня 2012 року був затверджений Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів регіонального ландшафтного парку «Світловодський». Глинське лісництво Світловодського держлісгоспу має у своєму розпорядженні лісові площі парку, серед землекористувачів є Селищні Ради території парку. Раніше землекористувачами цих територій було декілька колгоспів. На території парку функціонує Андрусівське мисливське господарство. Присутні кооперативна та державна форма господарської власності. Діють сільськогосподарські, мисливські, рибні та лісові господарства.

60 % загальної території регіонального ландшафтного парку належить до акваторії Кременчуцького водосховища ^[6]. Територія парку є частиною Кремгесівського фізико-географічного району. До природоохоронної території належать міжбалкові ділянки та комплекс балок, територія островів та берег Дніпра. На території парку є яри, якими розсічені долини та балки. В

рельєфі помітні прохідні долини стоку льодовикових вод. Для території Світловодського регіонального ландшафтного парку характерний клімат Південного лісостепу. Середньорічна температура знаходиться у межах 7,3-7,4 градусів Цельсія. Для січня характерна середня температура −6,6 градусів Цельсія. Для липня — 20,2 градусів Цельсія. Сніговий покрив лежить протягом 75-80 днів. Середньорічна кількість опадів — від 430 до 480 міліметрів ртутного стовпчика. З північної сторони парк знаходиться поряд з Кременчуцьким водосховищем. З південної сторони межує з правою притокою Дніпра — річкою Цибульник. На заході його оточує Полтавська область. У товщі сучасного та древнього алювію річкових долин та балок накопичені підземні води. На днищах балок та по долинах річок ґрунти сформувались на піщано-мулистому алювії. Ґрунтовий покрив — строкатий. Свій розвиток отримала густа мережа балок, ярів та долин. Зустрічаються різні види рослинного покриву та ґрунтів. Є сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти, є редаговані та опідзолені чорноземи, присутні чорноземи типові малогумусні. На території цього району виявлені еродовані ґрунти. Екосистеми представлені на території природоохоронної ділянки співвідношенням: 15 % займають лісові біотопи та орні землі, забудовам належать 19 %, лучні та степові землі розташовані на 5 %. Водна акваторія та острови займають 60 % території, а прибережно-водні біотопи — 1 %.

На території проектованого ландшафтного парку представлені степові та лісові види. Зростають липа серцелиста, граб звичайний, клен гостролистий та дуб звичайний. Схили ріки є місцем зростання берези^[6]. Трав'яний покрив утворений зірочником ланцетовидним, яглицею звичайною та осокою волосистою. На східній межі паркової території зростає егоніхон фіолетово-голубий. Зустрічаються представники виду проліска сибірського. Бородач звичайний поширений на степовій ділянці парку. Зростають шавлія дібровна, чистець трансільванський, материнка звичайна та парило звичайне.

На островах Кременчуцького водосховища зростають волошка дніпровська та смовдь піскова. На території парку зростає 20 регіонально рідкісних видів рослин. Також є 10 видів рослин, серед яких ті, що містяться у Червоному списку МСОП, у Європейському Червоному списку, в Червоній книзі України та в Додатку I Бернської конвенції. Астрагал шерстистоквітковий входить до Європейського Червоного списку та Червоного списку МСОП. Сальвінія плаваюча є в переліку Додатка I Бернської конвенції. Ковила волосиста, астрагал шерстистоквітковий, сальвінія плаваюча, сон чорніючий, шафран сітчастий, коручка морозниковидна, тюльпан дібровний входять до переліку рослин, що внесені до Червоної книги України. Назви регіональних рідкісних видів рослин, які зростають на території Світловодського регіонального ландшафтного парку: волошка дніпровська, гвоздика розчепірена, горицвіт весняний, шоломниця висока, щитник чоловічий, щитник шартрський, шипшина найколючіша, аконіт шерстистовустий, вишня степова, воловик несправжньо-блідо-жовтий, гадюча цибулька занедбана, егоніхон фіолетово-голубий, жовтозілля Швецова, конвалія звичайна, льон шорсткий, мигдаль степовий, оман високий, наперстянка великоцвіта, пухирник ламкий, смовдь піскова. Серед рідкісних видів рослин, що зростають на території парку, виділяють тюльпан дібровний та шафран сітчастий.

Лісова рослинність займає 15 % території. Поширення набули широколистяні ліси. Зростають в'яз гладкий, клен польовийта ясен високий. Підлісок представлений ліщиною звичайною, свидиною кров'яною, бруслиною бородавчастою та бруслиною європейською. Трав'яний покрив представлений осокою волосистою, зірочником гайовим, яглицею звичайною, копитняком європейським, купиною багатоквітковою, купиною широколистою. На ділянках липово-дубового лісу представлені такі види папороті: щитник чоловічий, щитник шахтарський та пухирник ламкий. На ділянках дубово-татарськокленового лісу зростає в'яз

гладкий. В деяких місцях поширена сосна звичайна. Степова рослинність становить 5 % від загальної площі. Вона представлена бородачевими степами, в яких є бородачево-різнотравні угрупування. Зустрічаються бородач звичайний та келерія гребінчаста. На днищах балок є лучно-болотні та лучні види. Серед них є лікарські рослини — оман високий, мати-й-мачуха, алтея лікарська та деревій заплавний. Є ділянки, на яких зустрічаються типчаково-ковилкові угрупування в яких міститься ковила волосиста. 1 % території припадає на прибережно-водну рослинність. Територія її розташування пролягає вздовж Кременчуцького водосховища, в заплавних та улоговинних водоймах. Така рослинність представлена очеретом звичайним, лепешняком великим, рогозом вузьколистим. Розташовані угрупування латаття білого.

Псамофітні види представлені на підвищеннях островів Кременчуцького водосховища. Серед них — цмин піщаний, полин дніпровський, жито дике та костриця Беккера. На центральних частинах островів зростають осока омська, осока гостра, очерет звичайний та частуха подорожника. Водну рослинність представляє сальвінія плаваюча. На території Світловодського регіонального ландшафтного парку є угрупування, що занесені до Зеленої книги України ^[7]. Це грабово-дубові ліси волосистоосокові, грабово-дубові ліси яглицеві, угрупування латаття білого, сальвінії плаваючої, ковили волосистої, липово-дубові ліси волосистоосокові і кленово-липово-дубові ліси волосистоосокові. На території поблизу села Семигір'я є ділянки дубового татарсько-кленового лісу. В них також зростають в'язи, липи та граби. На території масиву «Гнуче-Сагаланове» зростають дуби, вік яких становить 60-70 років. Представлені липи, в'язи, ясени та граби. Зростають дзвоники болонські та оман шершавий. Деколи зустрічається лактук Ше, звіробій шорсткий та чина гороховидна. Трапляються види — котяча м'ята

паннонська та вішалка гілляста. В урочищі «Вовче» переважають білі акації та дуби, вік яких до 35 років. На парковій території виявлені синузії ефемероїдів. Зустрічається ряст ущільнений та проліска двулиста. Трапляються представники таких видів, як зірочки жовті, медунка вузьколиста та анемона жовтецева. На вологих територіях поширена пшінка весняна.

До складу Світловодського регіонального ландшафтного парку входять природоохоронні об'єкти: комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Острів Обеліск» (Додаток Г), ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Степовий горб» ( Додаток Д), комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Придніпровські кургани»(Додаток Е). Також об'єктами, які розташовані на території парку є зоологічна пам'ятка природи місцевого значення «Поселення сиворакші» (Додаток Є ), ландшафтний заказник місцевого значення «Острів Лисячий»(Додаток Ж ), ландшафтний заказник місцевого значення «Кінські острови»(Додаток З ), ботанічний заказник загальнодержавного значення «Цюпина балка»(Додаток І), який був заснований у 1996 році на площі 30 гектарів, заповідне урочище «Барвінкова і тюльпанова гори», зоологічна пам'ятка природи місцевого значення «Пташиний базар».

ВИСНОВОК

На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище.

Природно-ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети. Ресурси визначають як запаси, цінність, можливості, засоби

Природно ресурсний потенціал Кіровоградської області загалом (за грошовою оцінкою) складає 3% в Україні. В його структурі водні – 11,9, мінерально-сировинні – 10,8, природно-рекреаційні – 4,8, лісові – 1,6 і фауністичні – 0,6%.j За територіальною диференціацією природно-ресурсного потенціалу в Україні (індекс 1,00 грн./га) регіон складає 0,75, особливо виділяються земельні і фауністичні ресурси – відповідно 0,99 і 1,00.

Охороняють кордони держави від ворогів, будинок чи квартиру від злодіїв. А від чого охороняють природу? Виявляється, природу людина охороняє від самої себе. А точніше, від негативних впливів своєї діяльності на неї.

Охорону природи в Кіровоградській області здійснюють різними способами. Держава видає закони, якими забороняється чинити дії, що мають негативний вплив на природу. Вчені і лікарі розробляють норми допустимого

вмісту шкідливих речовин у воді, продуктах харчування. Працівники санітарно-епідеміологічних станцій стежать за дотриманням встановлених норм, контролюють вміст у повітрі та воді різних речовин.

Не байдужі до охорони природи люди виходять на суботники та недільники, проводять акції. Вони прибирають територію, насаджують рослини, заготовляють корм для диких тварин і птахів, щоб узимку їх підгодовувати. З метою охорони природи створено різні види природоохоронних територій — заповідники, заказники, національні парки тощо.

Червона книга України. Ви розглянули різні екосистеми і зрозуміли, що живі організми тісно пов'язані між собою. Навіть ті комахи, яких ми називаємо шкідниками і не вболіваємо за їхнє існування, мають право нажиття. Якщо їх не стане, комахоїдним птахам забракне корму. Кожен із видів рослин чи тварин повинен зберегтися на Землі. Один вид може налічувати мільйони особин. За нього вчені спокійні — йому не загрожує зникнення. Але для багатьох видів ця загроза реально існує. Тому були створені Червона книга України.

Усі свідомі громадяни нашої області та району не залишаються байдужими до вирішення екологічних проблем, беруть посильну участь у і'х розв'язанні, дотримуються екологічних норм поведінки у природі та побуті. Нам під силу збільшувати зелені насадження, доглядати рослини, оберігати тварин і підгодовувати іх взимку, не засмічувати територію міста чи села, у яких ви проживаєте. Добрі справи легко робити разом із друзями. Необхідно створю.вати об'єднання захисників природи по всьому району, в школах , та проводити природоохоронну роботу серед дітей . Для інформування населення про екологічні проблеми вашої місцевості ми можете організувати випуск газет, плакатів, розробку пам'яток, виставки фотоматеріалів і багато чого іншого. Долучіться до розв'язання екологічних проблем і ви. Продумайте, що вам під силу зробити для збереження природи рідного краю.

ЛІТЕРАТУРА

Бизова А., Онищенко А. Бережіть первоцвіти //Новоукраїнські новини.-2009.-11 квітня.
Верховна Рада України (офіційний сайт)
Верменич Я. В. Кіровоградська область // Енциклопедія історії України. – Т. 4. – К.: Наукова думка, 2007., стор. 332
Герасимчук З. В., Микитин Т. М., Якимчук А. Ю. Маркетинг природно-заповідних територій. Монографія. Луцьк: ЛНТУ, 2012. − 245с.
Джерело: http://svetlovodsk.com.ua/8821-parks.html
Давыдов А. Знай, люби, береги.-К,: Веселка, 1989.-224с.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Закон від 25.06.1991 № 1264 – ХΙΙ.
Закон України «Про природно-заповідний фонд України» м. Київ, 16 червня 1992.
Заповідні куточки Кіровоградської землі/ Під ред.. Т. Андрієнко.- К.: Арктур-А, 1999.-237 с.
Інтернет-видання Світловодськ
Інтернет ресурс: [http://www.kr.ukrstat.gov.ua/stat_inf_rik_turizm.htm]
.Інтернет ресурс: [http://www.president.gov.ua/documents/15306.html]
Офіційний сайт Кіровоградської обласної ради
Ковальчук М., Журавський В. Степ і ліс. Минуле і сучасне лісівників Кіровоградщини.-Кіровоград: ВАТ «Кіровоградське видавництво», 2004.- 288с.
Край на межі лісостепу і степу: Природно-заповідні та ландшафтні куточки Кіровоградщини.-Кіровоград: ІМЕКС-ЛТД, 2007.-32с.
ЛевицькийВ. Заповідні місця Кіровоградщини. Дніпропетровськ. Промінь, 1994.-77с.

Нетюхайло Н. Захистити ліс від вогню // Новоукраїнські новини.-2008.-17 квітня
Нетюхайло Н. Дбаємо про довкілля // Новоукраїнські новини.-2009.- 4 квітня
Собко В. Стежинами Червоної книги.- К.: Урожай, 2007.-277с.
Токарчук В. Багатішає кіровоградський ліс // Урядовий кур'єр .-2008.-8 квітня

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

рослини Карпатського заповідника

Додаток В

Додаток Г

Острів Обеліск — комплексна пам'ятка природи місцевого значення, створена на однойменному острові у 1995 році. Розташовується у Світловодському районі Кіровоградської області та на території Кременчуцького водосховища. Знаходиться в підпорядкуванні Подорожненської сільської ради Світловодського району. Згідно Додатку до рішення Кіровоградської обласної ради від 18 лютого 2011 року є природно-заповідною територією, що входить до складу Світловодського регіонального ландшафтного парку, створеного у 2011 році^.

$C:\Users\Администратор\Desktop\images.jpg$ $C:\Users\Администратор\Desktop\images (1).jpg$

Додаток Д

Степовий Горб – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, а також Заповідне урочище місцевого значення "Барвінкова і Тюльпанова гори" розташоване в 1 км на захід від с.Подорожнє і являє собою частину лісового масиву "Велике Бабичеве" (байрачний ліс). Це місце зростання рослин із Червоної книги – тюльпану дібровного та барвінку малого, а також аконіту шерстистовусого – рідкісного високо декоративного виду, що охороняється на Кіровоградщині.

$C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия.jpg$ $C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (1).jpg$

$C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (2).jpg$

Додаток Е

Виїхавши із села Подорожнє туристи можуть побачити Придніпровські кургани – комплексну пам’ятка природи місцевого значення. А біля села нагірне відкривається панорамний вид на острови акваторії Кременчуцького водосховища в межах Світловодського району, а саме – Кінські острови, острів Лисячий та острів Пташиний базар.

$C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (3).jpg$ $C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (4).jpg$

$C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (5).jpg$

Додаток Є

Поселення сиворакші.

У районі знаходяться три городища – залишки древніх поселень.
Калантаївське городище – археологічна пам’ятка кінця бронзового віку – початку раннього залізного віку. Датоване 10–8 ст. до н. е. Досліджене 1956–57 поблизу села Калантаїв Кремгесівського району Кіровоградської обл. нині ця територія затоплена Кременчуцьким водосховищем. Входило до Тясминської оборонної лінії городищ чорноліської культури. Виявлено рештки дерев’яного укріплення в товщі валу, два рови, наземні житла, господарчі ями, кераміку та інші артефакти. За межами валу знаходилося синхронне поселення. Розкопано також 42 сарматських поховання на цвинтарі 1 ст. н. е.

Тясминське городище - залишки укріпленого поселення часів чорноліської культури (8 — першої половини 7 сторіччя до н. е.) знаходиться за 3 км. на північний схід від села Великої Андрусівки на високому лівому березі балки, що впадала в річку Тясмин (притока Дніпра), тепер до Кременчуцького водосховища. Досліджуване в1956 - 57 рр. Занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкти культурної спадщини національного значення під номером 110005-Н, занесено цю пам'ятку до державного реєстру ПостановоюКабінету Міністрів України № 928 від 3.09.2009 р.

Додаток Ж

«О́стрів Ли́сячий» — ландшафтний заказник місцевого значення в Світловодському районі Кіровоградської області. Створений рішенням Кіровоградської обласної ради. Має площу 100 га. Відповідальна установа — Великоандрусівська сільська рада. Заказник розташований на акваторії Кременчуцького водосховища на відстані 7 км від південного узбережжя. У геоморфологічному відношенні острів являє собою останці борової тераси Дніпра — найвищих її ділянок, які підіймаються над затопленою заплавою.

На острові збереглась рослинність так званих піщаних степів із своєрідним флористичним ядром. Місце зростання рідкісних рослин та їхніх угруповань — ковили дніпровської, занесеної до Червоної книги України та козельців українських, занесених до Європейського Червоного списку. В заказнику розташовані місця гніздування червонокнижного орлана-білохвоста. З рідкісних комах тут трапляється червонокнижний джміль глинистий. Із ссавців поширені лисиця звичайна та собака єнотоподібний

$C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (7).jpg$ $C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (8).jpg$

Додаток З

Кі́нські острови́ — ландшафтний заказник місцевого значення в Світловодському районі Кіровоградської області. Створений рішенням Кіровоградської обласної ради у 1995 році. Має площу 114 га. Відповідальна установа — Великоандрусівська сільська рада. Заказник розташований на акваторії Кременчуцького водосховища на відстані 4-7 км від південного узбережжя. Має значну наукову та природоохоронну цінність як місце зростання рідкісних для області псамофітних рослинних угруповань. Місце гніздування та перебування рідкісних видів птахів — кулика-сороки, орлана-білохвоста (Червона книга України) та інших тварин.

$C:\Users\Администратор\Desktop\300px-O._Velykyj_Kinskyj.JPG$

$C:\Users\Администратор\Desktop\Без названия (9).jpg$

Додаток І

Цю́пина ба́лка — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Світловодського району Кіровоградської області, на південь від села Велика Андрусівка. Площа 36 га. Створений згідно з Указом Президента України від 10 березня 1994 року, № 79/94. Перебуває у віданні Велико-Андрусівської сільської ради. Створений з метою охорони багатьох рідкісних та лікарських видів рослин, серед яких: наперстянка великоквіткова, бородач звичайний, калерія гребінчаста, юринея верболистна, вовчок пурпуровий, шипшина найболючіша, залізняк бульболистий і залізняк колючий, шавлія поникла, суничник наземний. Є рідкісні види глоду, жостеру та інших. Значні популяції утворює астрагал шерстистоквітковий, занесений до Червоної книги України. З тварин трапляються борсук та сліпак подільський.

^[1] Наказ президії Верховної ради СССР від 10 січня 1939 року.

^[2] 1966 року було видано Міжнародну Червону книгу.

^[3] Канал Дніпро- Інгулець заснований у 1988 році.

^[4] Створений 1974 року для охорони занесеної до Червоної книги сосни кедрової європейської.

^[5] №89 від 25 лютого 2011 року.

^[6] Створеного греблею Кременчуцької ГЕС . Заповнено у 1959 – 1961 роках.

^[7] Зелена книга вперше у світі була розроблена фахівцями України, вона звертає увагу на охорону не окремих видів , а цілісних рослинних угруповувань.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Палярус Альона Сергіївна

Пов’язані теми

Екологія, 10 клас, Позакласні заходи

Інкл

До підручника

Екологія (профільний рівень) 10 клас (Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М.)

Додано

31 березня 2022