Стаття "Зміст діяльності вчителя музики у загальноосвітній школі"

Зміст діяльності вчителя музики у загальноосвітній школі.

Малахова А.В.

Малахова Ангеліна Валеріївна/Anhelina Malakhova- студентка IV курсу, Мелітопольського Державного Педагогічного Університету імені Б. Хмельницького

Робота вчителя музики характеризується багатоплановістю діяльності: цікаво та захоплено розповідaти дітям про музику, її форми та жанри; на високому професійному рівні вести заняття з нaвчання та виконання пісень; кваліфіковано виконувати на інструменті aкомпанімент пісень, а також твори, рекомендовaні програмою для слухання; давати теоретичні знання у доступній та захоплюючій формі вести різні види позакласної роботи.

«Музичний педагог у загальноосвітній школі не повинен бути «спецом» в одній галузі музики. Він має бути і теоретиком і регентом, але водночас і музичним істориком, і музичним етнографом, і виконавцем, який володіє інструментом, щоб завжди бути готовим звернути увагу на певний момент».

Цілі та завдання масового музичного виховання, а також особливості організації та методики проведення уроку музики та позакласної роботи у школі зумовлюють вимоги до професії вчителя музики.

Слід наголосити, що багатоплановість і багатопрофільність роботи вчителя музики пояснюється тим, що музичні заняття включають і активне слухання музики, і хоровий спів, і ознайомлення з основними музичними поняттями, і музичну творчість (у різних проявах) тощо. Оволодіння безліччю знань та умінь і може бути виконано за умови, якщо вчитель:

-любити і розуміти дітей, знає як методику проведення уроку, принципи його побудови та особливості позакласної роботи, а й добре знає клас, школярів з дуже різними схильностями, інтересами і здібностями;

- багаторазово слухаючи і розучуючи з дітьми одні й самі твори, він щоразу як би заново відкриває собі нові грані і тонкощі музики;

-як різнобічно освічена людина не тільки перебуває в курсі всіх музичних подій сучасності, а й знайомиться з різними явищами у суміжних галузях мистецтва.

Яким чином купується і накопичується весь необхідний вчителю для плідної діяльності багаж?

Насамперед, вчитель повинен мати ясне уявлення про види та характерні особливості своєї роботи. Музично-педагогічна діяльність передбачає вміння співати, грати, диригувати, пояснювати тощо.

Велике значення має система у придбанні вчителем знань та оволодінні різними видами діяльності. У своїй роботі йому необхідно спиратися на провідні ідеї музично-педагогічної науки, що виробляє потребу в самостійній пізнавальній діяльності та сприяє міцному засвоєнню знань, їх мобільності та трансформації. У зв'язку з цим значної ролі тут грають різноманітні теоретичні узагальнення. Вони дозволяють засвоювати принципи вирішення педагогічних завдань, пов'язаних з практикою. Теоретичні узагальнення і методичні прийоми, якими володіє вчитель, є хіба що ключами, які допомагають проникнути у суть різних ситуацій, які виникають під час уроку. Розуміння ситуації є основою вирішення педагогічних завдань.

Основний зміст діяльності викладача включає кілька функцій: навчальної, виховної, організаторської та дослідницької. Ці функції виявляються у єдності, але з них може бути більш виражена, ніж інші. Професіоналізм викладача у педагогічній діяльності виявляється у вмінні бачити та формувати педагогічні завдання на основі аналізу педагогічних ситуацій та знаходити оптимальні способи їх вирішення. Одна з найважливіших характеристик педагогічної діяльності – її творчий характер.

У нашій крaїнi та за кордоном приділяється велика увага вивченню діяльності вчителя. Це робиться для того, щоб описати її та сформулювати деякi вимоги до підготовки вчителя та підвищення його кваліфікації. Головне у цьому, що праця вчителя спрямована на формувaння особистості учня. Вчитель творить людину, образно зауважував В.А. Сухомлинський, але перш ніж творити його, він створює ідеал у своїй свідомості. Ця творчість буде успішною лише в тому випадку, якщо вчителю вдасться викликати відгук у душі учня, зробити його своїм однодумцем. Своєрідність діяльності вчителя полягає також у тому, що його результати виявляються не відразу, вони ніби відсунуті у часі.

Вивчення діяльності вчителів покaзує, що вона різна і за своїми якісними показниками. Психологічні особливостi вчителя можуть бути розкриті та зрозумілі лише у зв'язку з особливостями всiх сторiн його педагогічної діяльності. Діяльність вчителя складається з окремих, але взаємозалежних компонентів.

Розробляючи проблему педагогічної діяльності, Н.В. Кузьміна визначила структуру діяльності вчителя. У цій моделі було позначено п'ять функціональних компонентів:

• гностичний;
• проектувальний;
• конструктивний;
• організаторськи.
• комунікативний.

Гностичний компонент належить до сфери знань педагога. Йдеться як знання свого предмета, а й знання способів педагогічної комунікації, психологічних особливостей учнів, і навіть про самопізнанні (власної особистості та діяльності).

Проектувальний компонент включає в себе уявлення про перспективні завдання навчання та виховання, а також про стратегії та способи їх досягнення.

Конструктивний компонент – це особливості конструювання педагогом своєї діяльності та активності учнів з урахуванням ближніх цілей навчання та виховання (урок, заняття, цикл занять). У роботі вчителя велике місце належить конструюванню уроку, позакласного заходу, підбору навчального матеріалу відповідно до шкільних програм. Вся ця робота, зрештою, виливається у докладний конспект уроку, позакласного заходу, де передбачено все. Цей компонент висуває певні вимоги до особистості вчителя. Вчитель повинен досягти глибоких знань учнів, а також міцне їх засвоєння. У зв'язку з цим вчителі звернулися до проблемного навчання та створення проблемних ситуацій під час уроків.

Комунікативний компонент – це особливості комунікативної діяльності викладача, специфіка взаємодії з учнями. Він включає встановлення і підтримка відносин з учнями, батьками, адміністрацією, вчителями. Саме ставлення вчителя до учнів визначає успіх його конструктивної та організаторської діяльності та емоційне благополуччя школяра у процесі навчання.

Організаторський компонент – це система умінь педагога організувати власну діяльність, і навіть активність учнів.

Важливе місце у структурі педагогічної діяльності займає і організаторська діяльність. Її важко відокремити від конструктивної, вони становлять єдине, нероздільне ціле. Все, що планує вчитель провести протягом уроку, має поєднуватись з його вмінням організувати весь навчальний та виховний процес.

Організаторський компонент включає три напрями: організація свого викладу; організація своєї поведінки під час уроку; організація діяльності дітей, стала активізація їх пізнавальної сфери.

Слід зазначити, що це компоненти даної моделі часто описуються через систему відповідних умінь педагога. Представлені компоненти як взаємопов'язані, а й у значною мірою перетинаються.

Важливо пам'ятати таке: педагогічна діяльність є спільною, а чи не індивідуальною, спрямовану досягнення кінцевої завдання. Цією кінцевою завданням є досягнення методично досконалого процесу, а особистість учня – його розвиток, навчання і виховання.

Інакше висловлюючись, основним і кінцевим результатом педагогічної діяльності є учень, розвиток його особистості, здібностей і компетентності.

Оскiльки кожен учень неповторний як особистiсть, результативна педагогічна діяльність є неодмінно творчою, вже за найсуворiшим критерієм.

А. І. Щербаков, крім викладених компонентів, виділяє у педагогічній діяльності додаткові сторони. Це:

• інформаційна сторона (володіння матеріалом та мистецтво його подання);
• розвиваюча (управління розвитком особистості школяра загалом);
• орієнтаційна (спрямованість особистості, його мотиви, ідеали);
• мобілізаційна (активізація розумової діяльності учнів, розвиток їхньої самостійності);
• дослідницька (творчий пошук у педагогічному процесі, вміння провести експеримент, узагальнити досвід та постійно вдосконалювати свою майстерність).

Педагогічна активність - це, по-перше, засіб управління навчальною діяльністю і, по-друге, розуміння свідомості учня та організація цього розуміння.

Управляти педагогічним процесом – це не придушувати, не нав'язувати процесу хід, який суперечить його природі, а навпаки максимально враховувати природу процесу.

Риси управління навчальним процесом:

• свідоме та планомірне вплив;
• наявність «зв'язків» між учителем та учнем;
• динамічність, тобто. здатність вчителя переходити з одного якісного стану до іншого;
• надійність;
• стійкість – здатність вчителя зберігати рух за наміченою траєкторією.

Процес управління педагогічної діяльності – це циклічний і безперервний процес.

Ефективне управлiння процесом навчaння у педaгогічній діяльності можливе при виконанні певних вимог:

• Формування цілей навчання.
• Встановлення рівня керованого процесу.
• Розробка програми дій.
• Отримання інформації про стан процесу навчання.
• Переробка інформації, вироблення та внесення до навчального процесу коригувальних впливів.