МЕТОДИЧНІ ОРІЄНТИРИ НАВЧАННЯ ХІМІЇ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
STEM-ПІДХІД ЯК СПОСІБ МІЖПРЕДМЕТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НА УРОКАХ ХІМІЇ В УМОВАХ НУШ.
Докай Ніна Володимирівна
вчитель біології
ОЗЗСО Торчинський ліцей
ninasvitko8@gmail.com
Анотація. STEM-освіта є частиною Нової української школи, вона розвиває в учнів критичне мислення, навички роботи в команді, вміння застосовувати набуті знання для розв'язування практичних завдань. Учні знаходять рішення на практиці, шляхом спроб і помилок і центральним образом постає саме творче завдання, а не вчитель. Головною перевагою STEM-навчання для дітей є їх підготовка до реального життя. Завдяки STEM-технологіям освіта модернізується, що є одним з ключових факторів інноваційної діяльності в освітньому просторі.
Ключові слова: STEM-освіта, STEM-навчання, Нова українська школа (НУШ), критичне мислення.
STEM-освіта є цільною частиною Нової української школи (НУШ), вона націлена не тільки на здобуття знань, але і на отримання компетенцій. Однією з ключових задач STEM - є навчити учнів системному мисленню. Вона дає учням такі переваги:
-краще засвоєння нового матеріалу;
-розуміння предметів комплексно;
-навчальний процес робить цікавим, мотивує вчитися;
-вчить мислити креативно;
-формулює дослідницькі вміння;
Вчителям STEM-технології дозволяють застосовувати нестандартні підходи до навчання, розвиваючи в учнів творчість, навички дослідницької діяльності.
Принципи STEM-навчання можна застосовувати на різних уроках: природничого циклу, математики, української мови та ін. Інструменти навчання урізноманітнюють навчальний процес, унаочнюють знання, зробивши їх доступними для розуміння, підвищують медіаграмотність, збільшують співпрацю в команді.
НУШ включає в себе такі компетентності: умотивований учитель, який працює і розвивається творчо; ціннісне виховання, автономія для шкіл, трикутник співпраці: учень-вчитель-батьки, дитиноцентризм, інноваційна структура школи; розподіл коштів на місцях; інноваційне освітнє середовище.
Хімія – експериментальна наука. Необхідно використовувати експеримент для «занурення» в теорію. Кожен учень має бути допитливим, компетентним, брати активну участь у власному навчанні. Ознакою сучасного учня є: нетерплячість, незалежність, перевантаженість, невміння зосередитися, перебування у постійному русі, спраглість до знань. Діти звикли, що їх бажання задовільняються вмить і вони не вміють чекати результату. Наслідком цього невміння занурюватися в предмет.
В нагоді стануть принципи 4 К:
Саме ці прості, на перший погляд, можуть зробити уроки цікаві, пізнавальні. Доречним буде запропонувати інтерактивну таблицю навіть і англійською мовою, сучасний школяр з легкістю це перекладе. Ресурс: https://elements.wlonk.com/ElementsTable.htm. Проблемні питання до таблиці:
Можна запропонувати здобувачам освіти періодичну систему з відео. Ресурс: https://ed.ted.com/periodic-videos. В учнів з'являється допитливість, зацікавленість. Пропонуємо дітям симуляції. (ресурс сайту: https://phet.colorado.edu/uk/). На цьому ресурсі є інтерактивні симуляції з різних предметів, в тому числі з хімії. Наприклад, така система як спрощена модель атома, різноманітні хімічні реакції. На прикладі «хімічного бутерброда», можна зрозуміти, як реагують речовини. Цікавою є симуляція шкали Ph. Діти вчаться мислити креативно, розвивають свою уяву, розвивають хімічні навички.
Отже, основним завданням сучасної освіти є впровадження STEM-технологій, використання сучасних ресурсів, створення умов для розвитку творчого потенціалу, критичного мислення здобувачів освіти, що є на часі здійснювати на уроках хімії в умовах НУШ.
Літературні джерела.
1. Коваленко О., Сапрунова О. STEM-освіта: досвід упровадження в країнах ЄС та США. Рідна школа. 2016. № 4. С. 46–49
2. Ковальова О.В. Можливості впровадження та використання на уроках комп’ютерно-інформаційних технологій//Біологія. Шкільний світ. – 2010. №10. 3. Сліпчук І. Особливості використання інформаційних технологій у шкільному курсі біологій //Біологія. - 2012.-№23. - с. 8-11.
4. Букатова О., Федорова О., Яренчук Л. Технологія дистанційного навчання природничих наук учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2020. № 1. С. 29–38. DOI: 10.33310/2518-7813-2020-68-1-29-36
5. Лист ІМЗО № 21.1/10-1470 від 13.07.2017Методичні рекомендації щодо впровадження SТЕМ-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік.
6. STEM-освіта: науково-теоретичні аспекти, досвід впровадження, перспективи розвитку: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (21 квітня 2021 р., м. Луцьк) / укладачі: Н. А. Поліщук, В. В. Камінська. Луцьк: Волинський ІППО, 2021. 208 с.
7. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Випуск 43 / Редкол. – Київ- Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2015. – 471 с.
8. Корнієнко О. Р. Про актуальність запровадження STEM-навчання в Україні. URL: http:elenakornienko.blogspot.com/2016/02/stem.html
9. Як надати нашим дітям STEM-освіту. 8 кроків до успішного майбутнього. URL: http://vynahidnyk.org/arhiv-novyn-ta-podiy/STEM.html