«Степова казка» Григорія Тютюнника. Твір + асоціативний кущ.

Враження від прочитаного твору «Степова казка» Григорія Тютюнника.

Твір надзвичайний. Сама назва говорить про це. «Степова казка» - це і таємниця, і фантастика, і незвичайна пригода. Курінь - це прихисток від дощу, від спеки, від втоми… Але прийшов час і гасають біля Куреня вітри… І ніхто не пам'ятає його молодим. Живе сам -один…. Але він живий! Тут свисне Бабак ранньої весни, живуть Мурахи, Кріт, Павук - це живі істоти. Частиночка життя - Куреневі мешканці. 

Тут і Данило Коряк вирушає до лісової сторожки. Людина праці, ліс його зустрічає, як тата. Сонечко сміється до нього… Він пам'ятає свій рід: і бабу Оксьоншу, і діда Миколайчика. Данило незвичайний: він допоміг пораненому гайворону - однокрилому, він любить великого розбишаку - сомика. Це твір - казка. Казка Життя, Добра, Єднання Людини і Природи. 

Прочитавши твір Григорія Тютюнника «Степова казка» відкриваєш своє серце назустріч Любові і Розумінню - і природа щедро винагородить Теплом, Світлом, Крилами Духовного Злету на нашій матінці - Землі.

Асоціативний кущ