Стилістичні особливості частин мови

. Стилістичні особливості частин мови

Завдання:зрозуміти суть понять «стилістична норма», «стилістична помилка»;навчитися знаходити в тексті стилістично забарвлені морфологічні засоби, варіанти граматичних форм;усвідомити важливість стилістичних умінь.

Кожна частина мови має певні стилістичні засоби. Вони пов’язані з тим, що:- слова різних частин мови вживаються в різних стилях з неоднаковою частотою;- кожна частина мови має граматичні особливості, синонімічні форми – нейтральні та стилістично марковані.

Іменникик. Дієслова. Займенники. Прислівники. Числівники. Надають тексту динамічності, експресивності Виступають як стилістично нейтральні слова, проте іноді вживання числівників конкретизує висловлене в кількісних вимірах або ж підкреслює надто велику кількість чогось. Деталізують й увиразнюють перебіг подій, про які йдеться в текстіНадають висловлюванню ґрунтовності, розважливостіРоблять текст особистіснішим, навіть інтимнішим

Найвиразніше стилістичні особливості кожної з частин мови виражаються у зіставленні їхніх синомічних граматичних форм – нейтральних і стилістично маркованих.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Морфологічні синоніми граматичні форми слова, які розрізняються засобами граматичного вираження і стилістичним уживаннямлікар (стилістично нейтральне слово, означає професію, вживається в будь-якому стилі), лікарка (означає особу жіночої статі, що має певну професію, вживається в художньому й розмовному стилях), лікарша (слово має розмовно-просторічний відтінок, уживається тільки в розмовному стилі, часто з іронічно-негативним забарвленням, напр.: Інженершу зустрічаю – здуру голову втрачаю. (П. Біба.); червона (стилістично нейтральне слово) – червоная (вживається тільки в художньому стилі – здебільшого в поетичних творах, напр..: Червоная скеля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору… (Дніпрова Чайка); біжіть (стилістично нейтральне слово) – біжіте (слово несе відтінок експресивності, вживається в художньому та публіцистичному стилях, напр.: Гей, біжіте, панські слуги, та спіймайте вітра в полі! (Леся Українка.)

Із певною стилістичною метою в художніх текстах іноді використовуються форми середнього роду іменника замість форм чоловічого й жіночого родів, що надає висловлюванню емоційного забарвлення – інколи співчутливого, інколи – зневажливо негативного або сатиричного відтінку (напр.: …А я було трохи не голе, таке убоге… (Т. Шевченко.)Стилістичними ознаками виділяються іменники спільного роду. Більшість їх є стилістично нейтральними (сирота, староста, листоноша). Частина ж іменників спільного роду виражає негативні відтінки значення (зайда, приблуда, гуляка, злодюга, гультіпака, зануда). Деякі мають позитивне  забарвлення   і  увиразнюють   співчутливе  ставлення    (бідолаха,сіромаха, невдаха). Використовуються такі іменники в розмовному  і художньому стилях. Числові форми частин мови також мають стилістичні особливості. Іменники, що мають форму лише однини (мідь, сталь), уживаються в книжних стилях – науковому та діловому. Проте іноді такі іменники у формі множини вживаються у висловлюваннях наукового стилю (шуми в серці, болі в шлунку, приписані мінеральні води, командні висоти, високоякісні вина).

Стилістично маркованими можуть бути займенники. Так, займенник ми може вживатися на позначення однієї особи (автора дослідження) в науковому стилі, тоді як займенник ви вживається у звертанні до однієї особи з метою вияву пошани в художньому (епістолярному) та розмовному стилях. Поширеним стилістичним засобом є використання в ролі звертання іменника-назви неістоти й формі кличного відмінка в художньому стилі (напр.: Люблю я, Києве, твою врочисту сутінь вечорову… (М. Упеник.)З певною стилістичною метою можуть уживатися дієслова. Так, форми одного способу дієслова можуть уживатись у ролі іншого способу (у розмовному та художньому стилях). Наприклад, у ролі наказового способу може бути вжито форму дійсного: Завтра прийдеш вчасно і не спізнишся ні на хвилину! У ролі наказового способу може вживатися неозначена форма дієслова: Сидіти! Слухати й не сперечатися!

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Частина мови. Стилістичні особливостіПрикладиІменникиІменники чоловічого роду ІІ відміни мають у давальному відмінку однини закінчення –ові після основи на твердий приголосний та -еві, -єві – після основ на м’який або шиплячий приголосний. Та й не дала тому козакові ні щастя, ні долі.   Паралельне закінчення давального відмінка -у, -ю, яким варто користуватися тоді, коли поряд стоять у цьому відмінку два іменники чоловічого роду. Передай листа товаришеві Бондаренку.  Паралельні форми родової належності мають іменники, що позначають осіб жіночої статі за їхньою професією чи характером діяльності. Форми з -к(а) вживають у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. В офіційно-діловому мовленні перевагу надають формам чоловічого роду. Учителька Наталія Петрівна. Кандидат наук Олена Славінська.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Прикмет-ники. Повні форми прикметників використовуються в усіх стилях, вони є стилістично нейтральними. Нестягнені форми повних прикметників властиві переважно фольклору й поезії. Вийди, дівчинонько, моя вірная.    Проста форма вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників уживається в усіх стилях, складена форма прийнятніше для наукового та офіційно-ділового стилів. Бережімо честь народу – найкоштовнішу перлину.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Займенники Використання множинних форм займенників ми, ви, вони, нам, вам замість я, ти, ви, вона. Ми й не таких бачили. Дієслова. У художньому, розмовному й публіцистичному стилях уживають теперішній час замість минулого.Їду я недавно через міст Патона й бачу дивну рекламу. Дієслова, що довші на один склад, є нейтральними, а коротші використовують у розмовному та художньому мовленні. Питає –пита, беремо – берем.

Виконайте завдання гри «Перший мільйон. Морфологія. Підготовка до ЗНО». Режим доступу: https://learningapps.org/2220937

Виконайте вправу «Знайди зайве». Визначте частини мови. Вдень, учора, сьогодні, по двоє. Ого-го, гей, ах, проте. Малюючи, написавши,намальований, опинившись. Весь, сам, кожний, той. Десять, десятий, десяток, десятеро.

Гра «Службові частини мови»https://ukrerudyt.com/test.php?test=264 Гра «Самостійні частини мовиhttps://ukrerudyt.com/test.php?test=252 Гра «Перевір себе»https://studway.com.ua/mova-urok-2/

Тести1. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів. 1. Робінзон створював з (1)нічого — і створив світ. (2)Манілов бачив ідеал у хмарах — і жив, провалюючись у (3)неосяжне свинство. Запитаймо себе: (4)на кого ми більше схожі?А іменник Б прикметник В займенник Г дієприкметник (форма дієслова) Д прийменник2. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.Є дуже (1)багато людей, (2)які читають (З)лише для того, (4)щоб не думати. А займенник Б числівник В прислівник Г сполучник Д частк3. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів. Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співав у високій (4)блакиті. А іменник Б прикметник В дієприкметник (форма дієслова)Г прийменник Д сполучник

4. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів. Вітчизна твоя починається з пісні, (1)що мати співа, і з того, на що (2)споконвіку ніхто (3)не (4 )відніме права. А займенник Б дієслово В прислівник Г сполучник Д частка5. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів. Українці мають усі підстави пишатися тим, що (1)їхня Батьківщина не раз переживала дні сили (2)і слави, мала (З)справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не (4)сотні й тисячі, а мільйони й дочок і синів. А іменник Б займенник В числівник Г прислівник Д сполучник6. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів. (1)Перепрошую, історія України та (2)її культури (З)більш цензурована, (4)як написана. А займенник Б прислівник В сполучник Г частка Д вигук

Відповіді1) В, 2) А, 3) Б, 4) Д.1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г; 1) Г, 2) Б, 3) Д, 4) А; 1) А, 2) В, 3) Д, 4) Б1) Д, 2) Г, 3) В, 4) Б1) Д, 2) А, 3) Б, 4) В;