Стилістичні засоби словотвору.

Про матеріал

Тема: Стилістичні засоби словотвору

Мета: повторити, узагальнити матеріал про стилі мовлення та словотвір; показати, як засобами словотвору передається українська ментальність; розвивати навички групової та індивідуальної пошукової роботи; виховувати позитивні риси українського національного характеру.

Урок-дослідження

Обладнання: Гімн України (вик. О.Пономарьов), пісня «Міра вогню» гурту «Океан Ельзи», Остап Вишня «Чукрен», картки для групової роботи: «Стилістичні засоби словотвору», «Вгадай стилі мовлення», «Лист до батьків Петрусика», «Сюрреалісти»; дошка: нові стилі, гроно «Менталітет українців»

Хід уроку:

І. Звучать рядки першого куплету пісні «Міра вогню» гурту «Океан Ельзи»

Учитель: У кожного, дійсно, своя міра вогню. А якою ця міра є в нації?

«В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний. Ми дурний народ і невеликий, ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об'єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо.

Перегляд файлу

Урок № 45

Дата: 22.02.2018

Тема: Стилістичні засоби словотвору

Мета: повторити, узагальнити матеріал про стилі мовлення та словотвір; показати, як засобами словотвору передається українська ментальність; розвивати навички групової та індивідуальної пошукової роботи; виховувати позитивні риси українського національного характеру.

Урок-дослідження

Обладнання: Гімн України (вик. О.Пономарьов), пісня «Міра вогню» гурту «Океан Ельзи», Остап Вишня «Чукрен», картки для групової роботи: «Стилістичні засоби словотвору», «Вгадай стилі мовлення», «Лист до батьків Петрусика», «Сюрреалісти»; дошка: нові стилі, гроно «Менталітет українців»

Хід уроку:

І. Звучать рядки першого куплету  пісні «Міра вогню» гурту «Океан Ельзи»

Учитель: У кожного, дійсно, своя міра вогню. А якою ця міра є в нації?

«В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний. Ми дурний народ і невеликий, ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об’єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо.

У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії.

У нас не державна, не національна і не народна психіка.

У нас нема справжнього почуття гідності, і поняття особистої свободи існує у нас, як щось індивідуалістичне, анархічне, як поняття волі…

Ми вічні парубки. А Україна наша вічна вдова.

Ми удовині діти».

Так писав О.Довженко у своєму «Щоденнику». В.Симоненко вважав інакше:

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди

І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не  забувайте, виродки, ніде:

Народ мій є! В його волячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

? Які ж ми, українці? Яка вона, ментальність нашої нації?

ІІ Перевірка домашнього завдання

Вдома ви працювали над статтею «Ментальність» з «Довідника з історії України»: визначали стиль тексту, виписували риси українського менталітету. Об’єднайтесь у групи по троє, назвіть риси по черзі. На дошці утвориться гроно «Українська ментальність»

ІІІ Оголошення теми уроку, мотивація навчальної діяльності.

Менталітет, національний характер закодований передусім у мові. Сократівське «Заговори, щоб я тебе побачив» має відношення не лише до окремої людини, а й до нації. Побачити ті риси ментальності, що лежать на поверхні, зможемо, розглянувши сьогоднішню тему.

Записуємо до зошитів її назву.

lV  Актуалізація опорних знань

1.Розглянемо ключові поняття теми. Об’єднаймося в 3 групи. Завдання для вас однакове: замість крапок уставити назви стилів. Хто швидше?

Картка

У сучасній літературній мові розрізняють такі стилі:

  1. Стиль….. характеризується порушенням прийнятих у літературній мові норм спілкування, наявністю діалектичних форм.
  2. …… стиль дає точне висвітлення наукових понять.
  3. Стиль…... характеризується яскравістю, образністю, емоційністю викладу.
  4. …… стиль – це стиль агітації і пропаганди.
  5. …… стиль мови – це канцелярський стиль, характерний для документів.

Перевірка роботи.

2.Зверніть увагу на дошку. Стилі, написані на ній, вважаються новими. (конфесійний та епістолярний) Згадайте, де вони використовуються.

? Як вважаєте, який розділ мовознавства треба згадати, щоб робота на уроці була легшою? (словотвір)

 

3.Найпродуктивніші способи словотвору згадаємо, виконуючи вправу «Згоден? – Не згоден? – Обґрунтуй!»

На картках для кожної групи по 3 різних завдання.

Картка 1

  1. Збиратися утворене суфіксальним способом.
  2. Блідо-рожевий утворене складанням основ.
  3. «Четверте зайве» за способом творення слово

А. перехід

Б. переказ

В. підпис

Г. приміський.

           Картка 2

  1.    Українка утворене суфіксальним способом.
  2. Обертатися утворено постфіксальним способом.
  3. Усі слова утворені суфіксальним способом у рядку

А. зарубіжний, весняний, синюватий

Б. Тетянин, веселіший, читання

В. міжнародний, здоровенний, картоплиння

Г. дорожній, присідати, безідейний.

 

Картка 3

  1. Прадід  утворене суфіксальним способом
  2.  Папамобіль – злиття слів.
  3. Усі слова утворені префіксальним способом у рядку

А. прабаба, нещастя, паросток

Б. безробітний, безрадісний, переказ

В. запічок, співрозмовник, правнук

Г. запитати, сфотографувати, відійти

V Робота над темою уроку

Учитель: Ми готові розпочати дослідження. З якого стилю почнемо? Може з того, де найбільше стилістично маркованої лексики? В якій формі зручніше робити записи наших досліджень? (таблиця)

стиль

Словотвірні афікси

Стилістична роль

 

 

 

 

 

 

1.Робота з підручником. Випишемо по одному прикладу до кожного виду афіксів.

Висновок: суфікси здрібнілості надають мовленню пестливості. Риси ментальності: миролюбність, ліризм.

2.Інколи суфікси здрібнілості мають інше значення. Згадаймо головну пісню нації (Слухаємо Гімн України до слів: «…як роса на сонці…»)

? Чи пестливого значення  надає суфікс –еньк-, доданий до основи слова негативного забарвлення? ( передає зневагу чи іронію).

 

3.Словотвірні засоби приходять на допомогу гумористам.

Роздаються тексти твору Остапа Вишні «Чукрен». У кожній групі виразно читають виділений уривок, працюють над підкресленими словами.

 

І група

Сива-сивезна старовина…

Отоді ж таки, як жила-була на світі Атлантіда, гонів із сотню за Атлантідою, трішки вбік, праворуч, була друга казкова країна, що мала чудернацьку трохи назву «Чукрен». Звалась так та казкова країна через те, що її населення, люд тобто її Божий, завжди чухався.

Дитинча маленьке, як тільки починало було спинатися на ноги і коли його чи запитають про що-небудь, чи загадають що зробити, зразу воно лізе до потилиці й починає чухатись. І так ото чухається все своє життя, аж поки дуба вріже…

Через те й країна та звалася «Чукрен»…

Власне кажучи, перша її назва була не «Чукрен», а «Чухрен», але згодом «хи» перейшло в «ки», а правописна комісія той перехід «хи» на «ки» затвердила. Так назавжди й залишилася назва тої країни «Чукрен».

ІІ група

Жили там люди – чухраїнці.

Усе було вони чухаються та співають.

До співів були вони великі мастаки.

Співають було цілими століттями.

Спочатку в них пісні були дуже короткі, мелодійні і з глибоким змістом, а потім, як уже було заведено «Всечухраїнський день музики», почали співати «Корита»:

Ой, корито, корито, повне води налито. Там дівчонки руки мили, А мальчики воду пили. Не хочу я чаю пить, Не хочу заваривать, Не хочу тібє любить, З тобой разговарювать.

ІІІ група

Південь країни «Чукрен» обмивало море з водою синього кольору. Синім те море зробилося дуже давно, ще тоді, коли найбільша в світі катаклізма одділила океан від землі. Тоді те море хотіло зробитися океаном – надулося, посиніло, та так синім  на весь свій вік і залишилося.

В синє море текла найулюбленіша чухраїнцями річка Дмитро.

А на південному заході була друга велика річка – Дситро. Від цих річок і чухраїнці прибрали назву: наддмитрянців і наддситрянців. Наддмитрянці – це ті, що жили над річкою Дмитром, а наддситрянці – над Дситром.

Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, - хоч здебільше вони й самі не знали, хто вони такі суть…

Підводимо учнів до висновку, що афікси, додані до основи видуманого слова, надають слову гумористичного забарвлення.

4.Проведемо лінгвістичне спостереження. Проаналізуємо, що вийде, коли суфікс здрібнілості додати до основ книжних слів? Випишіть 3 приклади з листа до Петрусикових батьків.

Шановні Петрусикові матусенько й татусеньку!

Поспішаю потішити, що ваш синочок поки що живенький та здоровенький. Дуже жвавенький хлопчинка. У перший же вечір він закоротив двигунчика, і ми досі сидимо без світла, ремонтик нам обійдеться недешевенько. Має дуже великий потяг до пригодочки – у лісочку він розпалив багаттячко, від якого згоріло 2,5 га сотничка, в результаті чого нам подано рахуночок на 3271 гривню 14 копійочок. До того ж він знає дотепненькі анекдотики, від яких червоніє наш сторож. Уранці я намагався провести з Петрусиком виховну бесіду, на що він обіцяв зробити анонімочку, від якої наш табір неодмінно прикриють. Після такої розмовоньки я написав заявочну про звільнення за власним бажаннячком.

З табірним привітиком  комендантик Давидюк-Вовченко.

Постскриптум. Вашого посланнячка Петрусикові ще не віддав – він туп-туп з динамітиком на ставочок глушити рибоньку.

 Висновок: суфікси здрібнілості, додані до основ книжних слів, надають слову гумористичне забарвлення.

5.До якого стилю віднесемо слова Кабмін, нардеп, адмінресурс? Як утворені ці слова? Чим викликано застосування такого способу словотворення?

Підводимо учнів до висновку: слова публіцистичного стилю, утворені основоскладанням, використовуються для економії мовленнєвих зусиль.

Деякі слова повторюються настільки часто, що зрозумілі нам з першого складу: виш – вищий навчальний заклад (усічення на фонетичному рівні), комп – комп’ютер, клава – клавіатура.

У розмовному стилі теж потрібна економія.

V І  Рефлексія.

? Які риси української ментальності, закодовані словотвором  у мові, ми змогли побачити сьогодні?

Емоційність, ліризм, гумор, миролюбність.

V І І  Домашнє завдання: підберіть приклади до теми сьогоднішнього уроку з преси, з літератури рідного краю, з інших джерел. Визначте, які риси ментальності виявляються в прикладах?

V І І І. Підсумок. Завдання «Сюрреалістичне»

Із парою слів придумайте міні-текст. До дошки прикріпляйте в порядку виконання. Вийде колективний сюрреалістичний твір. Яка загальна риса характеру переважатиме?

На картках: калинонька-билинонька, україночка-годиночка, сонечко- віконечко, матуся-повернуся, доріженька-берізонька, зірочка-сопілочка, ніченька-віченьки.

(У моїх учнів вийшло таке творіння:

Росте біля хати калинонька,

Під вітром схилилась билинонька.

Моя україночка як нещасна годиночка.

У маленьке віконечко зазирнуло сонечко.

Не чекай, матусю, я пізно повернуся.

Куди веде доріженька?

Там стоїть берізонька.

Як сяє в небі зірочка,

Тоді звучить сопілочка.

Темною ніченькою

Треба закривати віченьки.)

Тож які ми? – Емоційні, ліричні, добрі. Дякую вам за це і за наш урок.

 

Приклад записів у таблиці:

Стиль

Словотвірні засоби в словах

Стилістична роль

художній

їстоньки

суф. здрібнілості,

пестлив. відтінок

 

широченному

суф. збільшення,

емоційність

розмовний

попоїв

2 префікси, експресія.

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
15 вересня
Переглядів
24
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку