Відгук на твір мистецтва у публіцистичному стилі. 10 клас

 Тема: УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ. ВІДГУК НА ТВІР МИСТЕЦТВА В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

Мета: поглибити знання про види мистецтва, дати поняття про відгук як зразок оцінного висловлювання, удосконалювати навички складання монологічного висловлювання в публіцистичному стилі; розвивати вміння викладати матеріал послідовно, логічно, з дотриманням стильових ознак, збагачувати словниковий запас мовлення учнів засобами оцінки, розширювати кругозір учнів; виховувати любов до рідної країни, шану та повагу до захисників України, інтерес до творів мистецтва.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Обладнання:репродукції картин, роздатковий матеріал, виставка книг, присвячених подіям та Сході України, музичний центр, інтерактивна дошка або комп’ютер.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя. Відоме латинське  прислів'я «Хочеш миру — готуйся до війни»  знаходимо мало не в усіх народів, і не лише Європи. І це при тому, що протягом усього часу було укладено понад вісім тисяч мирних договорів, деякі з яких супроводжувались урочистими присягами у присутності найвищих релігійних і світських достойників. Здавалося,  в наш час повернутися до страхів війни можна було тільки у фільмах та книгах. Але війна увірвалася в наше життя безжальним буревієм, захоплюючи за собою все нові і нові життя.

Думки про події на Сході України зараз у серці кожного українця  запеклися рубцем, кровоточать та не дають спокійно жити, мислити, дихати…Це біда усієї країни і бути осторонь не може жодна людина.

Вчитель декламує поезію Вадима Крищенка «Щоб жила Україна!»

Прийшла в нашу хату тривожна година,

Хай кожен збагне собі в безлічі справ:

Все мусим зробить, щоб жила Україна,

Щоб ворог підступний її не здолав.

І хай доведеться колись недоїсти,

Чи буде в кімнатах поменше тепла,

Але не дамо ми лихим терористам

Чіплять в нашім небі чужого орла.

Вже час позбуватись солодких ілюзій,

Прийшла до нас правди оголена мить.

Тож викреслімо того з переліку друзів,

Хто словом кривим нашу волю ганьбить.

Не будемо прати чужинські онучі,

Загарбництва ми розпізнали секрет.

Нехай не зупинить вкраїнську рішучість

Російських рекрутів жаркий міномет.

Ми єдністю нашою Матір утішим,

Не біймося схвалених небом щедрот.

Як будуть пани наші трохи бідніші,

Лише стане ближчим їм рідний народ.

В ці дні хай єднає нас думка єдина,

Ми зло в нашім домі долали не раз.

Все треба зробить, щоб жила Україна –

Сприймаймо цей заклик як Божий наказ.

Слово вчителя.Війна не десь там далеко, в іншій країні, а зовсім поряд на Донбасі. Незалежно від нас почалась. А протистоять цій неоголошеній війні, наші українські воїни – справжні хоробрі та безстрашні серця. Саме цим людям – нашим воякам – ми маємо бути вдячні за те, що не чуємо вибухів, не ховаємося у підвали, як наші співвітчизники у Донецькій та Луганській областях,  і проводимо лише навчальну евакуацію, наші оборонцізупинили ворога, на жаль,  інколи ціною власного життя.

І подвиг, саме подвиг цих людей не може залишитися незакарбованим, неувіковічненим адже про щось значиме та вагоме ми дізнаємося не лише з історичних джерел, книг, газет, а з художніх полотен, пам’яток скульптури  та архітектури, пісенних зразків, а все це називається одним словом мистецтво.

ІІІ.Повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя. У нас за планом  урок розвитку мовлення, відгук на твір мистецтва і саме сьогодні ми познайомимося з мистецьким творами наших сучасників, які присвячені героям сьогодення, воїнам-захисникам, учасникам АТО.

За епіграф візьмемо слова Романа Лубківського

Оркестри грають –  душу крають

Слова –

Чи люди їх затямлять?

Слоган «Герої не вмирають!»

Перетворім не в плач, а в Пам’ять.

Мета уроку – поглибити знання про види мистецтва, опрацювати  поняття відгуку як зразка оцінного висловлювання, удосконалювати навички складання монологічного висловлювання в публіцистичному стилі; розвивати вміння викладати матеріал послідовно, логічно, з дотриманням стильових ознак, збагачувати словниковий запас мовлення засобами оцінки, розширювати власний кругозір; виховувати почуття патріотизму, шану та повагу до захисників України, інтерес до творів мистецтва.

Готуючись до уроку, ви об’єдналися у групи та підготували для презентації однокласникам твори мистецтва сучасників, присвячені подіям на Сході України та, звичайно, мужнім захисникам рідної землі.

IV. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда з учнями

• Як ви розумієте, що таке мистецтво?
• На вашу думку, для чого воно?
• Які твори мистецтва вас захоплюють?

Орієнтовні відповіді учнів. Мистецтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Воно для того, що ми бали довкола себе красу світу та намагалися створити щось віковічне, прекрасне.  Найбільше захоплюють твори образотворчого мистецтва.

Матеріал вчителя.Мистецтво - водночас і творення, і пізнання світу, і спілкування. Воно звернене до почуттів людини і впливає на неї з великою силою, виховуючи через любов до прекрасного моральні якості. Ми слухаємо музику, читаємо книги, відвідуємо музеї, дивимось кінофільми й театральні вистави - і наше життя наповнюється красою, набуває нового змісту.

Мистецтво справедливо називають підручником життя, прагнучи таким чином підкреслити його пізнавальне значення. Адже творчість - це не лише результат натхнення, вона безпосередньо пов'язана із розвитком суспільства, його традиціями і культурою. За витворами мистецтва й історичними пам'ятками, що дійшли до нашого часу, ми дізнаємося про життя, традиції, ідеали краси, філософію, побут людей різних часів. Життєве призначення мистецтва полягає в його здатності порушувати важливі суспільні проблеми й тим самим впливати на світогляд та етичну позицію людей.

2. Мозковий штурм.

 – Як ви думаєте, чи тотожні такі поняття: мистецтво - краса - творчість?

Орієнтовна відповідь. Мистецтво - творче відображення дійсності або уяви в художніх образах. Краса - властивість, якість гарного, прекрасного. Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якихось цінностей. Отже, всі поняття взаємопов'язані, бо краса надихає людину на творчість, а результатом творчості і є мистецтво.

3. Асоціативний кущ

Матеріал вчителя. Існує два засоби пізнання світу: наука і мистецтво. Кожен із них дозволяє людині щось відкрити не тільки в оточуючому просторі, але й у собі самому. У школі ви багато уваги приділяєте вивченню основ наук, але потрібно завжди пам’ятати, що є речі, які не вивчає наука. Яким буває світанок на річці? Що відчуває закохана людина? Що таке горе? Що таке кохання? Саме на ці питання ми шукаємо відповіді в мистецтві. Сьогодні на уроці ми спробуємо оцінити твори мистецтва та висловити власні враження від побаченого чи почутого, і вкотре згадати та віддати шану тим, хто зараз там, у зоні АТО, під обстріламиоберігає наш спокій. Як ви думаєте, за допомогою яких видів мистецтва нащадки згадуватимуть про подвиг предків, вшановуватимуть пам'ять про відважних захисників, справжніх синів та доньок України.

• Які види мистецтва ви знаєте?

Орієнтовна відповідь. Види мистецтва: література, живопис, музика, театр, скульптура, хореографія, кінематографія, архітектура, декоративне мистецтво та ін. Кожен із них відтворює навколишній світ різними засобами: література — за допомогою слова, музика — звуку, танець — руху і т. ін.

Матеріал для вчителя.

Види мистецтва. Способи втілення художнього образу

Просторові: архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, дизайн, декоративно-прикладне мистецтво;

Часові мистецтва: література, музика, радіо;

Просторово-часові (синтетичні): театр, танець, кіномистецтво, циркове мистецтво.

V. Опрацювання матеріалу

Слово вчителя. Людині властиво поділитися своїми враженнями і думками, викликаними прочитаною книжкою, переглянутим спектаклем, кінофільмом, телепередачею, картиною, скульптурою. Ці думки можна висловити у відгуку або рецензії.

1. Бесіда з учням

• Чи доводилося вам складати відгуки? (Орієнтовна відповідь учня.Так, на уроках української та зарубіжної літератури, мистецтва)
• Які труднощі у вас виникали? (Орієнтовна відповідь учня. Структура твору, словниковий запас замалий)

2. Проблемне запитання:Яким вимогам має відповідати відгук на твір мистецтва, бо саме відгук ви повинні написати, вислухавши своїх однокласників, познайомившись зі зразками мистецьких творів, які будуть вам презентовані?

Матеріал вчителя.Якщо рецензія– це кваліфікований аналіз твору мистецтва, оцінка професійної майстерності автора, висловлення аргументованих практичних зауважень, висвітлення допущених у ньому помилок та недоглядів, то відгук – висловлення глядачем (слухачем) безпосередніх вражень від сприйнятого твору.

 Для відгуку характерні такі особливості: оперативність, актуальність, лаконічність, відверта підкреслена оцінність. Мета відгуку – висловлення власної оцінки твору, особливостей його індивідуального сприйняття. Складання відгуку не потребує фахової підготовленості, володіння мистецтвознавчою термінологією і т. ін.

 Обмінюючись враженнями про мистецький твір, глядачі й слухачі зазвичай якнайстисліше передають його зміст (або складають опис) та складають творові обґрунтовану оцінку. До речі, така оцінка далеко не завжди є об’єктивною, оскільки передає особистісне ставлення до твору.

 Матеріал вчителя. Таким чином, відгук – це оцінка мистецького твору, складена глядачем або слухачем безпосередньо після ознайомлення з ним. За своїм щирим і доброзичливим тоном відгук має нагадувати ліричний відкритий лист. Враження й думки здебільшого висловлюються від першої особи. Обов’язковими є тактовність, толерантність, ненав’язливість суджень.

 Здебільшого відгук має такі композиційні частини: зачин (що спонукає ознайомитись із твором і скласти йому оцінку), якнайстисліший переказ змісту мистецького твору (або його опис) та невеликий підсумок, у якому висловлено його обґрунтовану оцінку й передано особисте до нього ставлення.

 Важливе значення для надрукованого в ЗМІ відгуку має заголовок: він має бути цікавим, образним, інтригувати й запам’ятовуватись.

3. Опрацювання «Пам’ятки. Як працювати над відгуком про твір мистецтва»

1. Вдуматися в завдання висловлювання.
2. Визначити адресата і мету спілкування.
3. Дібрати форму відгуку (лист, повідомлення, записи вражень у щоденник, стаття до періодичного видання та ін.).
4. Визначити стиль і тип мовлення.
5. Обґрунтувати свою думку про твір мистецтва. Добирати переконливі аргументи.
6. Дбати про мовленнєве оформлення відгуку. Вживати лише ті мовні засоби, які характерні для обраного стилю і жанру мовлення.
7. Дотримуватися вимог до мовлення та культури спілкування  

4. Незакінчене речення (Актуалізація знань про публіцистичний стиль)

• Публіцистичний стиль - це …. (функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, періодичних громадсько-пропагандистських виданнях);
• Основне призначення стилю - …. (обговорення, відстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвитку).
• Головні ознаки публіцистичного стилю…… (популярний, чіткий виклад, орієнтовний на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації, використання суспільно-політичної лексики: державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо. Типовими є емоційнозабарвлені слова, риторичні запитання, повтори, фразеологічні одиниці, що зумовлюють емоційний вплив слова. Тон мовлення пристрасний, оцінний).

5. Лексична робота

Запис у зошитах виразів, які можна використовувати у відгуку в публіцистичному стилі.

Особливо цікаво … , дуже вразило … , на жаль, автор … , стверджується думка … , основна думка розкривається … , автор вдало … , особливо запам’яталося … , картина вразила … , одержав визнання … , глядачу здається … , на наш погляд, … , у творі ставиться така важлива проблема … , на жаль, герой … .

Коментар учителя. У публіцистичному стилі об’єднуються функція впливу (агітації та пропаганди) й інформативна функція. Особливості: широке використання багатозначності слова, використання емоційно-експресивної лексики, неологізмів, лексики і фразеології інших стилів (навіть розмовного), використання засобів стилістичного синтаксису (риторичні питання, повтори, інверсія, паралелізм побудови та ін. Публіцистичний твір характеризується точністю, послідовністю викладення думок, логічністю, а також виразністю, емоційним забарвленням. Відгук нагадує відкритий ліричний лист. Його тон — щирий та дружній. Обов’язковим є стриманість, тактовність. Як кожен газетний жанр, відгук повинен бути стислим. Важливе значення має заголовок, у якому відбито тему або основну думку.

6. Виконання практичних вправ творчого характеру з метою розвитку комунікативних умінь

Слово вчителя. Зараз надаю вам слово, шановні десятикласники, для презентації вашої роботи, познайомте присутніх з тими зразками мистецьких творів, які увіковічнили подвиг воїнів, учасників АТО, а разом з тим ще раз замислимося над цінністю життя, задумаємося над нашими діями та вчинками, і я впевнена станемо добрішими, милосерднішими, справжніми патріотами як ті захисники, які не задумуючись віддали життя за Україну.

Герої АТО не з’явилися несподівано, що тому передувало нам розкаже архівіст (працівник архіву) 

• Виступ архівіста,що супроводжується декламацією творів (Додаток )

 

 

 

• Виступ представників групи «Образотворче мистецтво» (Додаток 1)

 

 

 

• Виступ представників групи «Література» (Додаток 2)

• Виступ представників групи «Пісні»

 (Додаток 3)

 

 

VІ. Систематизація та узагальнення вивченого на уроці

Усне складання твору-відгуку в публіцистичному стилі за запропонованим алгоритмом-пам’яткою, опрацьованою на початку уроку 

Складіть відгук на витвір мистецтва, презентований вашими однокласниками, який торкнувся вашого серця, найбільше вразив.Розкажіть про асоціації, роздуми, власні почуття, викликані твором мистецтва.

Орієнтовний твір учня

Пісні неоголошеної війни

Історія нашого народу – це війни і повстання, це сльози і перемоги, це незламність Байди і крилаті козацькі «чайки», це буйні веселощі на Січі після перемог і плач полонянок в неволі. Це ненависть і любов, вірність і зрада. Це гарячі серця Січових стрільців та Героїв Небесної Сотні, це тисячі патріотів нашої держави, які зараз знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу, незалежність та територіальну цілісність України.

Вже більше двох років триває Українська національно-визвольна війна, що стала наслідком Революції Гідності.

Про гібридну війну Росії проти України було написано багато поетичних творів,картин, знято фільмів та написано безліч книжок. За опис і осмислення цієї війни беруться журналісти, волонтери та письменники. Деякі з них побували на передовій, інші − пропустили події через власну яву.Сьогодні мої однокласники презентували найрізноманітніші жанри мистецтва, де зображено подвиг найсміливіших та найвідважніших синів та доньок України, які стали на захист рідної землі.

Найбільше мене вразила  пісня Світлани Тарабарової «Повертайся живим» та кліп, в якому, крім влучних слів та музики, мова рухів доповнює всю глибину твору та торкається найбайдужіших людей. У творі возвеличується «юний хлопчина, серце гаряче», який пішов «за Свободу стояти, за Свободу дітей твоїх ще ненароджених, за Вільне і Мирне майбутнє, за спокій в Країні. За наше Відродження». Протягом всього твору ми сподіваємося, що він повернеться додому і скаже матері: «Я ж казав: Повернуся живи». Я   «пишаюсь тобою, як пишається Мати! Я вклоняюсь і тихо молю: «Повертайся живим! Повертайся, солдате! Я благаю - вертайся живим!» і сподіваюся, що так  гордо вимовляє ці слова кожен українець з безмежною вдячністю за їх подвиг.

Друзі, молімося за цих людей, допомагаймо наблизити час, коли припиниться ця неоголошена війна, і наші вояки повернуться до рідних домівок, до родин та батьків, а сьогодні хай ця пісня допоможе вистояти їм там, на Сході України.

VІІ. Підсумок уроку

1. Мікрофон

• На сьогоднішньому уроці,  мені здається, ніхто не залишився байдужим, а я вирішив(ла), що обов’язково напишу відгук про ..., тому що ….;
• Я впевнений(а), що справлюся з написанням твору, тому що …

Слово вчителя.Я дуже рада, що сьогоднішній урок не пройшов марно. Ми познайомилися, завдячуючи вашій копіткій праці та небайдужим серцям,зі зразками мистецькоїскарбниці  України про сучасних воїнів-захисників нашої суверенної держави.

Як чудово прокинутись зранку і знати, що попереду у тебе мирний день, що тобі ніщо не загрожує і всі твої мрії збудуться і, можливо, вже зовсім скоро все в нашій державі налагодиться. І з війни повернуться додому живим  воїни-захисники, хоробрі серця. Як чудово бути просто щасливим, жити в мирній державі, єдиній соборній  квітучій Україні.

Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватись провокаціям та чуткам. Бути мужніми, зберігши державу та  себе. Ми віримо, що скоро закінчиться  АТО на Сході нашої неньки.

Ще кілька років  тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.

Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених у зону АТО з того світу,волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!». Всі разом прийдемо до перемоги.

(Звучить пісня «Разом і до кінця»)

VІІІ. Домашнє завдання

Напишітьвідгук на витвір мистецтва, презентований однокласниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Виступ архівіста

Можна як завгодно називати конфлікт на Донбасі – АТО, гібридна війна, уповільнена агресія або ще як-небуть, але від цього він зовсім не перестане бути війною – у повному розумінні цього слова. В історію вона увійде, швидше за все, як Перша російсько-українська війна або для нас, українців, як Вітчизняна 2014-го року.

І хоча вона ще не закінчилася, хоча й триває більше двох років, вартує згадати з чого починалася вона, а початок з проросійських сепаратистських мітингів у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, і звичайно ж, у Донецьку, Луганську в березні 2014 року.

ПЕРШІ ПОГРОМИ

Активні захоплення будівель почалися 6 квітня. Представники правоохоронних та державних органів у Донецьку та Луганську виявилися не тільки не готовими до відбиття і нейтралізації загрози, але часто-густо самі прикладалися до падіння української влади в цих регіонах..

7 квітня натовп у Донецьку настільки розпалився, що проголосив т.зв. Донецьку народну республіку – ДНР, і прийняв т.зв. «Декларацію про суверенітет ДНР», одночасно звернувшись до президента сусідньої Росії з проханням ввести війська на Донбас. Згодом це повторив Луганськ – 28 квітня у такий самий спосіб була «створена» ЛНР. 12 квітня озброєні бойовики захопили Слов’янськ. 13 квітня юрисдикцію т.зв. «ДНР» визнали Єнакієве, Макіївка і Маріуполь, 14 квітня – Горлівка, Харцизьк, Жданівка, Кіровське, 16 квітня – Новоазовськ, 18 – Сіверськ, 19 – Комсомольське, Старобешеве, 1 травня – Красноармійськ, Родинське. Хитке становище в Горлівці, втім, зберігалося до 13 травня, де добу тривало двовладдя. Далі озброєний загін проросійських бойовиків повністю підпорядкував собі все місто. Були захоплені державні адміністрації в Харкові, Донецьку, Луганську, будівлі СБУ і МВС у двох останніх містах.

 УКРАЇНА ПОЧИНАЄ

8 квітня розпочалася антитерористична операція в Харкові

14 квітня українська влада офіційно оголосила про початок АТО на Донбасі.

В РЕЖИМІ АНТИТЕРОРУ

15 квітня підрозділ 3 полку спецпризначення ЗСУ, а також підрозділ «Альфи» і «Омеги» після нетривалого штурму, висадились з вертольотів і зайняли Краматорський аеродром.

ПЕРШИЙ ШТУРМ СЛОВ’ЯНСЬКА І МАРІУПОЛЯ

24 квітня розпочався перший штурм Слов’янська. Підрозділи НГУ, а також головна ударна сила – підрозділ спецпризначення МВС «Омега», провели розвідку боєм: українські воїни розгромили 2 блокпости «народного ополчення Слов’янська», та були змушені за наказом керівництва АТО відійти на вихідні позиції, припинивши своє просування вглиб міста. Однак події на цьому не закінчилися. Усе тільки починалося. З 2 по 5 травня навколо Слов’янська і в районі Краматорська, прилеглих територій розгорілися перші великі запеклі бої. А українське угрупування АТО вперше понесло суттєві втрати.

Під час цих трьох днів активних зіткнень сталося кілька подій, які чітко засвідчили – на Донбасі почалася повномасштабна військова операція. Підрозділи українських військ атакували позиції бойовиків НВФ і зуміли відбити і зайняти стратегічно важливу в районі Слов’янська висоту – гору Карачун. У боях стало зрозуміло, що українська армія має справу з аж ніяк не «місцевими ополченцями

«БИЙ І БІЖИ» ПО-ДОНЕЦЬКИ

11 травня у Донецькій і Луганській областях пройшли псевдореферендуми “про суверенітет”. У ЦВК України заявили, що так званий референдум не матиме жодних правових наслідків. “Дії, імітовані на території окремих місць Донецької та Луганської області, не мають нічого спільного з референдумом”, – заявив член ЦВК Андрій Магера.

ПЕРШІ УСПІХИ

26 травня підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Була задіяна штурмова і армійська авіації, проведена висадка десанту. Українські підрозділи діяли стрімко і ефективно. Українські підрозділи закріпилися в районі аеропорту.

Оборона Донецького аеропорту, а точніше його старого та нового терміналів, тривала з 26 травня 2014 року - близько 242 днів.  22 січня 2015 року українські ЗМІ та соцмережі "вибухнули" новиною: сепаратисти захопили Донецький аеропорт - символ героїчної оборони української армії. Бої за Донецький аеропорт — збройне протистояння між українськими силовиками та терористичними збройними угрупованнями за встановлення контролю над летовищем Донецького міжнародного аеропорту, що має стратегічне значення. Після зруйнування старого і нового терміналів аеропорту (оборона яких тривала 242 дні) українська армія та добровольці утримували оборону інших будівель аеропорту, а також контролювали навколишні села.

Оборона, за якою стежили мільйони, смуга землі, в яку вгризлися сотні бійців, незліченна кількість потужних атак ворога, герої-захисники, які ніколи не повернуться додому, легенда про "кіборгів" - такою ми запам'ятаємо оборону Донецького аеропорту. Такою вона увійде в історію.

"Я, блін, не знаю, хто захищає Донецький аеропорт, але ми їх вже три місяці вибити не можемо. Спробували штурмувати – нам таких "вломили" - ми відійшли… Я не знаю, хто там сидить, але це не люди – це "кіборги"", - так на початку вересня один із бійців так званої "Новоросії" описав українських військових.

(Учень декламує поезію Наталії Мазур)

Кіборги

Ця війна змінила багатьох,

Ця війна змінила Україну.

Кіборги. Донецьк. Аеропорт,

Що перетворився на руїну.

Трупний запах, порох і вогонь,

Смерть приносять гради, міни, танки.

Піт із чорних, випалених скронь…

Глина, гільзи, попіл і уламки…

Та стоять: Дев`ятий, Ворон, Гном,

Абрикос, Богема, Маршал, Цезарь…

А над ними – небо полотном,

А у них життя на вістрі леза.

То чиїсь батьки, брати, сини

З Харкова, і з Києва, зі Львова.

Шахтарі, таксисти… В час війни

Кіборгами стали тимчасово.

Каска, бронник, берці, автомат,

Друг надійний, що прикриє спину.

Доброволець, патріот, солдат,

Наш Герой і гордість України!

БОЇ НА КОРДОНІ

14 червня під Луганськом був збитий український літак Іл-76, на борту якого перебувало 49 десантників і членів екіпажу, всі вони загинули.

14-15 червня сили АТО захопили місто Щастя в Луганській області.

20 червня був опублікований Указ № 548/2014 Президента України Петра Порошенка «Про План мирного врегулювання ситуації в східних регіонах України». Однак домогтися реального припинення бойових дій не вдалося.

Наступного дня бойовики зайняли Сіверськ.

ПЕРШЕ ПЕРЕМИР’Я – ПЕРЕЛОМ

1 липня 2014 року Петро Порошенко оголосив про припинення одностороннього перемир’я. МЗС України заявив, що за час перемир’я терористи 108 разів нападали на сили АТО

Початок липня можна вважати поворотним моментом в антитерористичній операції. Сили АТО кардинально змінили тактику ведення бойових дій і перейшли до стрімких наступальних дій.

 

ЛИПНЕВИЙ НАСТУП 2014

Фатальним для терористів став прорив українських військ до Дебальцевого, Шахтарська, Лугиного і Торезу.

Тепер українські війська безпосередньо почали захоплення основних центрів і вузлів опору терористів. Перед бойовиками вперше за час війни постала перспектива військової поразки.

 

ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ

10 серпня 2014 року українські герої почали операцію зі звільнення Іловайська, який був одним із ключів до повернення Донецька. Сили АТО взяли більшу частину міста 18-19 серпня.

До 22 серпня стало зрозуміло, що військовий розгром терористів навіть в умовах всебічної допомоги їм з боку РФ – справа кількох тижнів. Єдиним способом зупинити це було – пряме військове вторгнення сусідньої країни на українську територію.

Перші підрозділи російських регулярних військ перетнули кордон 23-го серпня, напередодні Дня Незалежності України в районі Амвросіївка – Білоярівка. На цьому напрямку діяло до 2-3 БТГ противника. Одночасно в районі Краснодона і Новоазовська на територію України так само вторглися російські війська, ще до 2 БТГ. У подальшому противник нарощував зусилля, діючи одночасно на чотирьох операційних напрямках.

Ситуація кардинально змінилася.

28 серпня, Україна вшановує пам’ять загиблих воїнів в Іловайській трагедії.

Два роки тому у ці дні наші бійці потрапили в оточення російської армії. Це одна з найкривавіших сторінок в історії України і війни на Донбасі. А вже 23-24 серпня Росія ввела туди свої регулярні війська. Це був найчорніший український День Незалежності. Наші воїни потрапили в оточення, офіційні особи до останнього запевняли, що ситуація під контролем. Президент Росії Володимир Путін 29 серпня запропонував організувати "гуманітарний коридор", яким українські військові змогли б вийти живими. Втім, ці заяви, як і всі інші, виявилися брехливими: наших героїв наступного ж дня під час виходу з міста підступно розстріляли кадрові російські військові. Офіційна статистика втрат «Іловайського котла» – 366 загиблих, 429 – поранених. 158 наших бійців досі вважаються зниклими без вісті. Своя статистика у бійців. Вони її озвучують так: кожен третій – загинув, кожен третій – був поранений і кожен третій – потрапив у полон. Протягом двох років продовжується встановлення осіб загиблих шляхом підтвердження зразків ДНК. Останні дані, які оголошувались, складали 459 загиблих осіб. Окрім того, застосування проти української сторони важкої артилерії призводило до завдання шкоди такої тяжкості бійцям, внаслідок якої не могло залишитися навіть останків тіла. (учень декламує поезіюСвітлани Олександрової)

Іловайський котел

Він тихо говорив й палив багато,

І смуток в погляді, у зморшках все чоло.

Розповідав, як загубив він брата,

А їх у нього триста душ було.

Під Іловайськом, в «коридорі», всіх поклали…

Хто був поранений, добили, мов шмаття,

Була домовленість, «зелений» їм давали,

А потім кров’ю вмилась матінка-земля.

Так сталося, що він живим зостався,

Хоч уцілів, але потрапив у полон,

Огидно ворог у лице йому сміявся,

Що підло, низько, розстріляли батальйон.

Рубцем на серці рана гоїтись не буде,

Вона кривавитиме довго, все життя,

Він Іловайськ та побратимів не забуде,

Вони ніколи не підуть у небуття…

Ми також мусимо героїв пам’ятати,

Бо то рубець на тілі нашої землі,

Бо наші воїни пішли нас захищати,

Та найцінніше віддали — життя свої.

ПІСЛЯ МІНСЬКА

У результаті досягнутих в столиці Білорусі домовленостей ситуація на Донбасі мала у військовому сенсі розрядитися. Припинення вогню, двосторонній відвід важкої бойової техніки від лінії зіткнення і встановлення буферної зони мали сприяти цьому. Однак, усе виявилося не так.

Обстріли і атаки зовсім не припинилися, хоч їх інтенсивність то збільшується, то зменшується сьогодні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Виступ представника групи «Образотворче мистецтво»

Що надихає кожного з нас? Над цим питанням замислювалося чимало філософів. Невідомо як натхнення приходить і,  тим паче, невідомо яким чином, де й коли воно зреалізовується.

Художник зі Словаччини Радо Явор надихнувся війною на сході України і присвятив цим подіям кілька своїх картин, намалював війну і перемогу в Донбасі.

На створення картини автора надихнула реальна сцена танкового тарану молодого українського командира танка Артема Абрамовича.

«Це реальні події на сході України минулого літа. ВСУза всяку ціну намагаються зупинити наступ російських найманців. Молодий командир українського танка навмисно врізається в російський Т-72, щоб врятувати відступаючих солдатів. Обидва танки були знищені, але при цьому молодий танкіст загинув. Пізніше він був нагороджений орденом «Народний Герой України». Я намагався точно передати місце і час подвигу на цій картині », - пояснив Явор.

На одній з останніх картин Радо зобразив героїчний танковий таран на соняшниковому полі.

На одній з них зображені захисники Донецького аеропорту. "Кіборги" сидять в напівзруйнованій будівлі біля маленької ялинки, над їх головами кружляють сніг. 

"Вітаю з Різдвом всіх людей в Україні, особливо тих, хто на сході в аеропорту Донецька. Я не можу собі уявити, як це повинно бути важко, сидіти на холоді і чекати ворога," - так Радо підписав свій твір. Побувати в самій зоні АТО художнику не вдалося, тому він черпав натхнення здебільшого з фотографій журналістів, а також підключив власну уяву.

Але нас найбільше вразили полотна  художниці Зоряни Іленко (Павлишин),  картини якої стали уособленням внутрішнього вибуху, а полотно й пензлі – матеріальним вираженням почуттів і мрій.

Будучи за фахом журналістом та здобувачем наукового ступеню на кафедрі менеджменту Львівского регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (Україна, м. Львів),  на сьогодні Зоряна Іленко успішний керівник інформагентства «Медіастар» (переможець конкурсу «ТОП-10. Власний бізнес» у номінації «ТОР-публічність», 2011 рік), керівник проекту «ТОП-100 найвпливовіших осіб Львівщини».

Думки про малювання прийшли в момент, коли події навколо почали вирувати із такою силою, що важко їх було передати словами. У кольорі, мазках, фарбах і техніках знайшлося те, що дало можливість виплеснути із себе усі радощі й переживання. А головне, саме вони стали каталізатором, який збурює хвилі життя, тягне до людей, до нових вершин і звершень.І хоча картини завжди приходять із глибини душі, з її найпотаємніших закутків, та все ж художниця твердо переконана, що малювати – це не зображення чи відображення дійсності навколо нас, це створення нової реальності.вважає Зоряна

Війна наштовхнула автора подивитися на життя іншими очима, не журналіста, а художника.

Зоряна Іленко (Павлишин) представила публіці чергову виставку полотен, яка своїм відкриттям збіглася з презентацією журналу ТОП-100.

Глядачам було представлено 13 полотен різного жанру та різної складності. Виділялися полотна присвячені подіям в зоні АТО. Автору дуже точно вдалось передати з допомогою пензля весь біль, вже, на жаль, застреленого, полоненого солдата, глибину дитячих очей, в очікуванні тата з війни, і суворі пейзажі з танками на фоні зруйнованих будинків.

В той же час, око тішили янголята та портрети діточок в стилі ренесансу. Реалізм та точність переданих рис на полотні вражають, особливо, враховуючи те, що все це малюється пальцями. Варта зазначити, що свій художній шлях Зоряна Павлишин розпочала зовсім не давно. Однак, протягом року художнику вдалось створити понад 80 полотен. Поціновувачі мистецтва могли оцінити творчий потенціал автора на 5-ти виставках.

Вже стало традицією, що картини Зоряни Павлишин продаються прямо з виставки, знаходячи своє місце у приватних колекціях. Не стала винятком і ця експозиція.

Біль полоненого солдата та глибину дитячих очей можна побачитиу іі творах, які презентуємо. А більш детально з її творами можна познайомитися за цією адресою.

http://www.art-ilenko.com.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Виступ представника групи «Література»

За певними підрахунками, з березня 2014 року вийшло понад 40 помітних видань, присвячених війні з Росією, і тема залишається актуальною для українських видавництв. Серед книг – альбоми фотографій, збірники блогів, документальних свідчень, художня література й навіть книги для дітей. Література є засобом фіксації цих подій та їхнім переосмисленням, які потрібні для закріплення історичного досвіду в колективній пам’яті народу. Ми розглянемо найбільш помітні та цікаві книжки, присвячені цій тематиці.

1.                   Валерій Макеєв. «100 днів полону, або позивний «911»

Черкаси: Видавець Олександр Третяков, 2015. – 128 с.

«Цей текст – це пам’ять», – пише в своїй книжці черкаський правозахисник і волонтер Валерій Макеєв, який минулого року поїхав на схід з метою визволити українських полонених. Та цьому не судилося трапитися – 16 серпня 2014 року він потрапив у полон до сепаратистів, який протривав довгих 100 днів. За цей час йому довелося відбути ув’язнення в підвалі, витримати допити, пережити інфаркт. Тільки 24 листопада його звільнили.

2.                   Ольга Кашпор. «Війна очима ТСН. 28 історій по той бік камери»Київ: Видавництво «Основи», 2015. – 224 с.

«Будь-який збіг з реальними подіями та людьми – не випадковий», – стверджується в книжці, що є спробою огляду подій на сході України та в якій зібрані документальні свідчення 28-ми військових спецкореспондентів.

Основна війна цих людей триває в інформаційному просторі. Та, незважаючи на це, сміливості їм не позичати. Кожен із них встиг побувати в гарячих точках України. «Тих, хто повертається з війни, видають очі», – написано в пролозі. І насправді поглянувши на фотографії цих 28 лицарів інформаційного фронту, помічаєш невимовний сум та біль в очах.

3.                   Богдан Жолдак. «УКРИ»

Київ: Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2015 – 224 с.

Нова книжка українського сценариста, драматурга та письменника Богдана Жолдака, написана, за визначенням автора, в жанрі кіноповісті, розповідає про АТО на сході України. Текст складається з новел, об’єднаних в єдиний цілісний твір кількома спільними героями та загальною темою.

Жанр кіноповісті накладає відчутні обмеження на сюжет та описи персонажів, відповідно події змальовані лаконічно, а внутрішній світ героїв часто залишається утаємниченим, і їх можна впізнати тільки за військовим званням чи певними вчинками. Звичайно, тих, хто трапляється в кількох частинах твору, читач навчиться розрізняти та зможе вникнути в їх характери дещо краще. Нестачу психологізму та рефлексій автор, доволі вдало, компенсує динамікою подій.

Герої книжки часто винахідливі, креативні та везучі: їм вдається втекти з полону, переодягненими потрапити в стан ворога та захопити полоненого чи рогаткою вдало воювати з авіацією. Вороги ж навпаки переважно виявляються недалекими.

Окремої уваги заслуговує мова героїв книжки, за якою можна легко визначити, представником якого регіону чи соціальної групи є герой: читач легко відрізнить волинянина від киянина чи білоруски, «нашого» від «не нашого».

4.                   Євген Положій.   «Іловайськ»

Розповіді справжніх людей. – К. Фоліо, 2015

Нова книжка журналіста та письменника Євгена Положія «Іловайськ» не є документальною, це художній роман, що ґрунтується на реальних фактах. У ньому органічно співіснують як справжні, так і вигадані персонажі, які мають реальних прототипів. Текст є спробою реалістично та без прикрас описати події, що відбулися в Іловайську в серпні-вересні 2014.

Збираючи матеріал для книги, автор вивчав різні джерела та шукав людей, що вижили в «Іловайському котлі». Йому вдалося поспілкуватися з десятками осіб, серед яких були бійці підрозділів «Донбас», «Дніпро-1», «Херсон», «Миротворець», 17-ої танкової, 51-ї, 92-ї та 93-ї бригад, 39-го, 40-го та 42-го територіальних батальйонів, Сумського прикордонного загону. Розповіді та досвід частини респондентів були охудожнені та узагальнені і лягли в основу роману.

Попри те, що в книзі є кілька персонажів, що згадуються в різних розповідях, головним героєм роману є сама трагедія. Попри цинізм війни та жахливі події, книжка нагадує й про людяність з точки зору моралі, яка не залежить від політичних переконань. «Іловайськ» є художньою спробою переосмислення трагедії та не дає відповіді про причини того, що сталося, а спонукає читача до власних роздумів та висновків. В передмові читаємо: «в романі немає – та й не може бути – прямої відповіді на запитання, хто винен у цій трагедії. Шукати таку відповідь мусять військова прокуратура, слідча комісія Верховної Ради та історики-документалісти».

5.                   Лойко Сергій. «Аеропорт»

К.: БрайтСтарПаблішинг, 2015. – 328 с.

«Аеропорт» – єдина книга в нашому огляді, що написана іноземцем. Її автор ─ Сергій Лойко – військовий журналіст, перекладач та фотограф, який готує репортажі із зон військово-політичних конфліктів; цього року за роботу на війні в Україні він (разом з Керолом Вільямсом) удостоївся однієї з найпрестижніших нагород в американській журналістиці – «TheBobConsidineaward» за репортаж «з приводу українського конфлікту, виділився серед інших своєю силою, достовірністю, оригінальністю, глибиною і тонкістю інтерпретації».

В основу нещодавно опублікованого роману «Аеропорт» лягли події, що відбувалися на території України під час оборони Донецького аеропорту українськими кіборгами у вересні 2014 – лютому 2015 року. Роман художній, та Лойко знає, про що пише – він єдиний з іноземних журналістів, хто в жовтні 2014 чотири дні був присутній в Донецькому аеропорті та бачив цю війну на власні очі. «Це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художня вигадка, базована на реальних фактах», – акцентує автор.

Головним героєм є досвідчений військовий журналіст Олексій Молчанов. Йому за п’ятдесят, та він почувається у розквіті сил. Наприкінці листопада 2013 року він прилітає в Київ. Як виявилося, «його звичайний авіаквиток насправді був не в Київ, а на одну з найдивовижніших, найтрагічніших і найнеобов’язковіших воєн його життя». Йому вдається врятувати від беркутівців молоду дівчину, і всупереч всім життєвим обставинам, між ними спалахує кохання. Пізніше герой опиняється в зоні АТО та стає свідком героїчної оборони Краснокам’янськогоаеропорта (прототипом якого став Донецький аеропорт). Звичайно, автор торкається не тільки подій в аеропорті чи АТО, але й Революції Гідності та анексії півострова Крим.

Читаючи роман, попри те, що він художній, відчуваєш специфічну сухість тексту, притаманну журналістським публікаціям.

Публікація книжки «Аеропорт» відбулась двома мовами – українською та російською. Мова оригіналу – російська. Українською роман переклала Ольга Гончар. Переклад вдалий, хоча не зовсім зрозуміло, чому деякі російськомовні діалоги залишилися в тексті, а їх переклад українською, подекуди займаючи мало не півсторінки, є внизу в зносці.

Ми презентуватимемо вам

«Борись в ім’я честі» Збірка патріотичної поезії. К.2014

Збірка містить вибрані поезії про Україну, війну на Сході, АТО. До збірки увійшли вірші як видатних українських поетів: В. Баранова, В. Крищенка, М. Ткача, О. Олеся, Б. Олійника, В. Сосюри, В. Симоненка, В. Стуса, так і молодого покоління майстрів Слова: Я. Бурмістр, Б. Гуменюка, А. Дмитрук, Ю. Калашника, Н. Ковтун, Н. Мазур, М. Мушинського, В. Невідомської, C. Олександрової, О. Світлого, Т. Семенченко, А. Скіфа, Д. Славича, С. Холодної, В. Чоботаря.

Видання присвячене борцям за свободу України

Зміст

Від укладача………………………….........………....4

Розділ 1. Моя Батьківщина - Україна…..…….5

Розділ 2. Борітеся - поборете…………..….........19

Розділ 3. Україна - не Росія…………..………....30

Розділ 4. Повертайтесь живими додому.…...... 36

Розділ 5. Ніхто не забутий……………..…........41

Додатки…………………………….........……….........52

Збірка «Борись в ім’я честі» – це спроба співробітників бібліотеки та студентства Київського національного університету культури і мистецтв внести свій внесок у боротьбу за єдність України. Видання присвячене справжнім воїнам-героям, які показали характер та готовність відстоювати свою гідність, творити майбутнє для себе та своїх дітей.

Збірка складається із п’яти частин, що містять вибрані поезії про Україну, воєнні події на Сході в зоні АТО, патріотизм. До збірки увійшли вірші як видатних українських поетів: Віктора Баранова, Вадима Крищенка, Миколи Ткача, Олександра Олеся, Бориса Олійника, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Василя Стуса, так і молодого покоління майстрів Слова: Яни Бурмістр, Бориса Гуменюка, Анастасії Дмитрук, Ю. Калашник, Наталії Ковтун, Наталії Мазур, Миколи Мушинського, Вікторії Невідомської, Cвітлани Олександрової, Олекси Світлого, Т. Семенченко, Андрія Скіфа, Дмитра Славича, Світлани Холодної, Володимира Чоботаря, розміщених на сайті Клуб поезії (http://www.poetryclub.com.ua ).

В оформленні видання використані патріотичні плакати «Солдати України», автор – Юрій Нерослик, арт-директор журналу «Музеї України», нині – сержант 92-ї бригади Збройних сил України.

Також збірка містить світлини патріотичних демотиваторівавтор¬ства Андрія Приймаченка. На кожному постері – українське народне прислів’я, фото із зони АТО та характерна риса українського народу

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Пісні неоголошеної війни

Якщо на початках антитерористичної операції на Донеччині та Луганщині пісні УПА спліталися в окопах зі "Смуглянкою", то чим далі тим потужніше твориться нова та спільна музика. Як і з'являється усвідомлення спільних героїв.

Тож відомі українські виконавці не лишилися осторонь процесу. У їх нових піснях все частіше звучить тема війни.

Анастасія Приходько та Микита Рубченко створили пісню "Герої не вмирають". Це, мабуть, одна із найемоційніших композицій останнього часу. Рок-музикант Микита Рубченко (автор рок-версії гімну України) виступив саунд-продюсером пісні, тож її звучання набуло "важкого" як для Приходько стилю. Проте він напрочуд пасує її потужному вокалу.

"Протягом тривалого періоду Україна потребувала героїв. Так, звичайно, були герої минулого, визначні історичні постаті та видатні особистості, з яких треба брати приклад. Та раптом вони відродилися як Фенікс з попелу. І є розуміння, що вони не вмирають, а просто повертаються на небо, щоб у важкі для країни часи повернутися знов" - написала співачка на своїй сторінці у Facebook.

Ведучі ТСН разом  із сестрами Тельнюк та групою KozakSystem записали зворушливий кліп “Повертайся живим”. Автор слів пісні – київська поетеса Ірина Цілик, а музику написала співачка Леся Тельнюк.

"Я співала серцем. Довірилася професіоналам – приблизно так, як ми довіряємо нашим захисникам на сході”, – розповідає Юлія Бориско.

Цікаво, що у виконанні непрофесійних співачок-телеведучих пісня вийшла набагато зворушливішою, ніж без них, коли співали тільки сестри Тельнюк.

Юлія Донченко, відома також як співачка Maxima, заспівала баладу "100 бійців". Слова написав Олекса Негребецький, аранжування - Віталій Телезін. Андрій Партика виступив продюсером. Це - український варіант американського хіта BalladoftheGreenBerets - патріотичної пісні часів в’єтнамської війни, присвяченої силам спецпризначення армії США. Однак це зовсім інша пісня - зі своїми словами, стилістикою й звучання.

Гурт "ТІК" присвятив свою нову пісню "Запах війни" не солдатам, а волонтерам. Як наголосив лідер гурту Віктор Бронюк, він  впевнений, що волонтери допомагають перемозі не менше, ніж військові: "Це відео ми присвячуємо не лише військовим, які щохвилини ризикують своїм життям заради захисту нашої країни, кожного з нас, але й волонтерам, які ризикують не менше. Справжнім героям, які везуть не лише найнеобхідніше, але і такі важливі слова підтримки від зовсім незнайомих людей з усієї країни", - заявив він.

Українські музиканти запишуть альбом з патріотичними піснями для армії. Запис відбудеться у рамках проекту "Музика гідності".

Свою участь уже підтвердили такі виконавці, як Nesprosta, Телері, KozakSystem, Сергій Кузін, Нумер482, Onuka, ТНМК, OT VINTA, TheManeken.

Поява такого альбому не є чимось сенсаційним, адже війна на сході України не могла не знайти відображення у сучасній українській музиці. Події останнього часу не лише розкололи шоу-бізнес та їх шанувальників на два непримиренних табори, але й створили потужний культурний шар нової пісні, нового осмислення війни.

Найбільше нас вразили дві пісні з однією назвою «Повертайся живим» у виконанні ведучих ТСН разом  із сестрами Тельнюк та групою KozakSystem а також Світлани Тарабарової

https://www.youtube.com/watch?v=woyVC8E5tL4

https://www.youtube.com/watch?v=i33RIe4TEpE

Знайшли мікс-кліп на цю пісню, де звучать не лише слова і музика, а й танець підсилює емоції від твору, який не може залишити байдужим людей.