Стилістика простого речення

Дата ____/_____/_____             Клас  11                   Прізвище вчителя     Кучак (Белей) М. А.

Тема уроку: Стилістика простого  речення. Види простих речень та відтінки їх значень

Мета: систематизувати знання учнів про речення, формувати уміння розрізняти відтінки значень простих речень, знаходити в тексті стилістично забарвлені засоби простого речення, визначати їх роль і доречність використання в тексті; розвивати уміння висловлювати свої думки, судження в проблемному обговоренні заданої теми; виховувати ціннісне ставлення до рідної мови, почуття національної гордості та патріотизму.

Тип уроку: урок формування й удосконалення умінь і навичок.

Обладнання: підручник,   картки, узагальнюючі таблиці, дидактич­ний матеріал.

Епіграф:                    Я без тебе, мово,— без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє.

Ю. Рибчинський

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування на роботу.

• Привітання з учнями.
• Вправа «Усміхніться» (Учитель «дарує» учням картки-смайлики різного кольору (Жовтого, блакитного, рожевого).
• Поділ на групи за кольорами смайликів (Блакитні – робота онлайн за комп’ютером. Жовті – робота з учителем. Рожеві – самостійна робота.)

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою, завданнями уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вправа-фасилітація  «Ріка сподівань». Учні на паперових аркушах пишуть свої сподівання від уроку, зачитують написане і прикріплюють аркуші на плакаті із зображенням річки.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

Пригадайте  теоретичні відомості про види простих речень. Заповніть схему.

V.  Основний зміст уроку.

Використано інноваційний метод змішаного навчання «Ротація за станціями». Кожній групі дати «Маршрутний лист». Група може придумати собі назву. На виконання завдань мають 10 хв. По закінченні часу учитель сплесне в долоні  (можна у щось стукнути або дзенькнути), і групи міняються місцями згідно «Маршрутного листа», попередньо озвучивши результати своєї роботи.

1. Робота в групах.

1 група «Простір» працює на станції «Робота з комп’ютером».

Завдання. Із текстів відеопрезентації записати ключові слова, за якими скласти розповідь про рідну мову. Використати різні види речень.

2 група «Соняшник» працює на станції «Самостійна робота».

Завдання 1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

Види речень за метою висловлювання та інтонацією

Спілкуючись між собою, люди мають на меті повідомити щось, запитати про щось або спонукати когось до якоїсь дії. Відповідно до цього всі речення в мові поділяються на розповідні, питальні та спонукальні.

1. Р о з п о в і д н е   речення містить у собі якесь повідомлення, розповідь про щось.

Розповідні речення бувають:

а) стверджувальні: Мова – запорука існування народу. У стверджувальних реченнях можуть вживатися частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож;

б) заперечні: Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. У таких реченнях щось заперечується, вживаються заперечні частки не, ні;

Інтонація розповідного речення характеризується пониженням тону наприкінці речення. У кінці його ставиться крапка.

2.  П и т а л ь н е   речення містить у собі якесь запитання. На початку питального речення можуть стояти питальні займенники хто,що, який, чий, котрий, скільки; питальні прислівники як, де, куди, звідки, коли, доки, відколи, чому, навіщо  і питальні частки хіба, невже, чи, що за.

Питальні речення бувають:

а) власне питальні (на них передбачається обов’язкова відповідь): Хіба діалекти не живлять велику ріку нашої літературної мови?

б) риторично-питальні (вони не вимагають відповіді): Хто ми в світі без рідного слова? Однак автор, не чекаючи відповіді, вважає за потрібне поставити запитання, щоб підкреслити незвичайність ситуації, трагізм або комізм її, звернути на неї увагу співрозмовників.

У питальному реченні тон підвищується на слові, в якому полягає зміст питання. У кінці питального речення ставиться знак питання.

3.  С п о н у к а л ь н е  речення містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо. Наприклад: Над всі багатства і припливи мод шануймо мову серцем і вустами!

У спонукальному реченні дієслово, як правило, стоїть у наказовому способі, часто вживаються звертання, а також можуть бути спонукальні частки хай, бодай, годі, ну, давай.

Для спонукальних речень характерна специфічно спонукальна інтонація – часом більш напружена, часом менш. У кінці спонукального речення ставиться крапка.

4. Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть вимовлятися з сильним почуттям радості, захоплення, здивування, обурення тощо. Тоді ці речення стають  о к л и ч н и м и  за емоційним забарвленням.

Наприклад: Щире слово завжди проб’є собі дорогу!

Такі речення можуть починатися окличними словами що то за, ну й, як, який, вигуками о, ох, ой, гей тощо.

У кінці окличного речення ставиться знак оклику, а якщо воно ще й питальне – то знак питання й знак оклику.

5. Три крапки в кінці речення ставляться тоді, коли треба показати, що думка не закінчена або що тут повинна бути довга пауза: Це – матері мова. Я звуки твої люблю, наче очі дитини… О мово вкраїнська!.. Хто любить її, той любить мою Україну (В. Сосюра).

Завдання для першої групи. Розподілити речення за метою висловлювання. Записати в зошити, вказавши відтінки їх значень.

1.       Мелодійна, милозвучна, різнобарвна, точна, влучна мова українська.

2. Тож неси по світу славу української держави, мово українська!

3. Рідна мова — не полова.

4. Яка ціна за слово, на вітер сказане?

Завдання для другої групи. Розподілити речення за метою висловлювання. Записати в зошити, вказавши відтінки їх значень.

1. Збагнути треба силу і вроду мудрого слова народу.

2. Людське суспільство не може існувати без мови.

3.  Чи кожен із нас уміє спілкуватися з людьми?

4. Державна мова – берегиня держави.

Завдання для третьої групи. Розподілити речення за метою висловлювання. Записати в зошити, вказавши відтінки їх значень.

1. Мово рідна, світи в ріднім домі.
2. Чи будемо з вами тоді ми народом, як стихне мова в голосах?
3. Священне море мови омиває затоки розуму й любові береги.
4. О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх!

3 група «Калина» працює на станції «Робота  з  учителем».

Учитель акцентує увагу на порядку слів у реченні.

Слово вчителя. В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто не існує суворо закріпленого місця в реченні за тим чи іншим його членом. Вільний порядок слів передбачає, що кожне речення може мати різні варіанти.

Виділяють прямий і непрямий, або інверсійний, порядок слів.

Прямий порядок слів домінує в мові. Він уважається нейтральним і є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів.

У разі інверсії основний зміст речення зберігається,але заміна порядку слів дозволяє внести додаткові смислові відтінки у речення, підкреслити виразність слів. Наприклад: Поетичність української мови відтворилася у віршах Павла Тичини. Тут комунікативним завданням є повідомлення про те, що відбулося. При іншому порядку слів: У віршах Павла Тичини відтворилася поетичність української мови. – підкреслюється така риса укр. мови, як поетичність.

Інверсія змінює експресивне значення речення, отже, непрямий порядок слів частіше трапляється в розмовному та художньому стилях.

Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке речення: Велику цікавість викликав виступ про красу рідного слова у школярів. – Велику цікавість у школярів викликав виступ про красу рідного слова.

Вибір мовцем того чи іншого порядку слів залежить від умов, мети і змісту спілкування, а також від того, що саме мовець у своєму висловленні вважає основним. Інверсія впливає на емоційне сприйняття вираженої  реченням думки.

Виконання вправ з учителем.

А. Змінити порядок слів у реченні на протилежний. З’ясувати, чи впливає порядок слів на синтаксичну структуру речення і його вид.

Мова мамина свята. (Реч. двоскладне.) –  Свята мамина мова. (Реч. односкладне називне.)

Слово українське невмируще.

 Б. Переставити виділені слова на кінець речення й пояснити, якого відтінку набуло речення.

Спілкування  слово народжує. – Слово  народжує спілкування. (Від зміни порядку слів міняється підмет.)

В. Перебудувати розповідні речення у питальні. Чи змінюється порядок слів? А відтінки значень?

За допомогою слова ми проникаємо в думки й почуття. Уміння володіти словом необхідне кожній людині.

2. Групи «Простір» і «Соняшник» озвучують результати своєї роботи.
3. Групи міняються місцями. Виконують завдання згідно «Маршрутного листа».

VІ.  Виконання практичних завдань. Лінгвістичне дослідження з елементами аналізу.

Прочитати текст. Дослідити, які речення за метою висловлювання та за емоційним забарвленням використано в статті, звернути увагу на відтінки їх значень.

Із виступу Олеся Гончара

Український Ренесанс 20-х років був явищем європейського і світового масштабу. Революція пробудила могутні творчі сили народу. У найкоротший відтинок часу стався справді феноменальний саморозквіт нації.

Рідкісне творче диво народу невдовзі було розстріляне. Потяглася похмура смуга сталінських кошмарів, сфабрикованих процесів, нищення народу голодом 33-го, роки й роки найжорстокіших, штучно форсованих наступів на всі національні культури народів Країни Рад… Зникали національні школи, недоступною ставала справжня історія народу. Готувалася національним мовам доля штучно вигублених «неперспективних» сіл…

То що ж ми можемо зробити для оздоровлення й нормалізації мовної ситуації на Україні? Очевидно, потрібна терпляча, довготривала й неодмінно результативна робота. Працювати ж бо доведеться не тільки з тими, хто знає мову й дорожить нею, маємо подати руку й тим окраденим, мовно недовченим, у кому громадянська й національна свідомість сьогодні ледь-ледь пробуджується. Не забуваймо, що багато людей виростало в умовах національної дискримінації, поширених настроях національного нігілізму, вступали в життя духовно злиденними, будучи – і часто не за власною волею – позбавленими знань як рідної мови, так і правдивого уявлення про героїчну історію свого народу.

А мова й історія – це єдине ціле, один кровообіг, тож і відновлювати їх маємо одночасно. Потрібно відроджувати в наших сучасних українцях і українках генетичну пам'ять, почуття гордості. Торкнімося до збайдужілих душ запашним євшан-зіллям рідного слова!

 Відповісти на питання:

? Основна думка тексту?

? Які завдання постають перед нинішніми українцями?

 (Орієнтовна відповідь. Автор наголошує на тому, що український народ є  достатньо зрілим, самостійним, щоб мати свою державу й плекати державну мову, єдину й неповторну. Письменник сподівається, що високі ухвали надійно втіляться в життя, й український народ буде захищений від політичного крутійства.)

VІІ. Узагальнення й систематизація знань, умінь,  навичок.

Виконання тестових завдань.

1. За складом граматичної будови просте речення поділяється на:

А. Поширене й непоширене.                 В. Односкладне й двоскладне.

Б. Повне й неповне.                               Г. Просте і складне.

2. Якого типу питального речення не існує?

А. Власне питальне.                               В. Питально-спонукальне.

Б. Риторично-питальне.                         Г. Власне риторично-питальне.

3. Котре із речень є простим?

А. За допомогою мови розбудовується мислення людини й досягають повного розвитку її творчі здібності.

Б. До таких прикмет, що відповідають складові душі, належить і мова.

В. Без досконалого володіння мовою стати цікавою людиною, виявити свої таланти й здібності – неможливо.

Г. Розмовляй рідною мовою свого народу скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє.

4. Який порядок слів у реченнях в українській мові?

А.  Постійний.                                         В. Рухомий.

Б. Стабільний.                                         Г. Вільний.

5. Типи порядку слів у реченні є такі:

А. Прямий, інверсійний.                        В. Кривий, паралельний.

Б. Прямий, поворотний.                         Г. Непрямий, вільний.

6. Котре із речень є власне питальним?

А. Процвітай, українська мово, заохочуй красою нас!

Б. Хто ми в світі без рідної мови?

В. Чи сприяє всебічному розвиткові особистості висока культура мови?

Г. Яка ціна за слово, на вітер сказане?

7. Котре із речень є спонукальним?

А. О, скільки в тобі краси, мово рідна моя!

Б. Рідна мова, виплекана народом, житиме у віках.

В. Згадаймо героїчну боротьбу Михайла Старицького  за збагачення української мови.

Г. Жоден технічний винахід не замінить тепла людської душі, впливу Рідного Слова!

8. У котрому з речень інверсійний порядок слів?

А. Від теплого слова й лід розмерзає.

Б. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

В. О мово рідна, хто без тебе я?

Г. Гостре словечко коле сердечко.

9. Котре з речень належить до наукового стилю?

А. За допомогою мови відкриваємо таємничість і складність різних наук.

Б. Мова – це засоби спілкування: слова, словосполучення, речення, тексти.

В. Без мови гине всякий слід і роду, і народу.

Г. Мова – скарбниця невичерпних багатств людського духу.

10. Котре з речень потребує редагування?

А. Мова виражає думки й почуття людей.

Б. Всебічному розвиткові особистості сприяє висока культура мови.

В. На уроці мова йшла про спілкування та обмін інформацією.

Г. Навчатися рідній мові можна і треба на протязі усього життя.

11. Котре з речень є розповідним заперечним?

А. Мова – засіб пізнання світу й накопичення людського досвіду.

Б. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою.

В. Рідне слово у Тичини сяйнуло красою свіжості й новизни.

Г. Рідна мова – духовний скарб нації.

12. Котре з речень є риторично-питальним?

А. Українська мова – одна з найдавніших мов світу?

Б. Чи можна стати цікавою людиною без досконалого володіння мовою?

В. О рідне слово, хто без тебе я?

Г. Хіба не потрібно дотримуватися норм літературної мови?

Відповіді: 1В; 2Г; 3В; 4Г; 5А; 6В; 7В; 8В; 9Б; 10Г; 11Б; 12В.

VІІІ. Домашнє завдання (на вибір).

1. Підібрати текст про мову. Виписати з нього 10-15 речень різних видів за метою висловлювання.
2. Скласти лист-послання нащадкам про ставлення до рідної мови. Використати різні види речень за метою висловлювання.

ХІ. Підсумки уроку. Аналіз роботи учнів на уроці.

Учитель. Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, з бажання майстерно володіти нею, з відчуття власної відповідальності за рідну мову.

Виховна мета нашого уроку – ціннісне ставлення до рідної мови.

Прочитайте слова епіграфа. Я би хотіла почути ваші роздуми про роль мови в житті людини.

Лінгвістична гра «Закінчи речення» (Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

1.    Моїм улюбленим висловом про мову є…
2. Значення мови для народу полягає в …
3. Одним із основних атрибутів українського суспільства є…
4. Розвинена держава завжди бореться і дбає про чистоту мови, адже…
5. Кожен громадянин України повинен зрозуміти, що мова – це…
6. Роль української мови як державної засвідчує… (Стаття 10 Конституції України.)
7. Мову береже й творить не тільки закон, а й …

Учитель.  Ви розумієте роль і значення мови в житті окремої людини і цілого народу. А чи задумувалися над тим, що не для кожного громадянина України рідною є українська мова? Закарпаття багатонаціональне. У Конституції поряд із тим, що державною мовою в Україні є українська мова, записано, що кожна мова національних меншин має право на вільний розвиток. 

Яке актуальне мовне питання хвилює зараз національні меншини, зокрема угорців? 

У засобах масової інформації ведеться полеміка з цього питання. Ви як сформовані особистості маєте свої погляди на життя. Як, на вашу думку, мають ставитися до державної мови громадяни України, для яких державна мова не є рідною?