Сторінками біографії Спиридона Черкасенка. Проблема людяності, милосердя й жорстокості в оповіданні «Воронько»

 

 

УКРАЇНА

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ, СПОРТУ   ТА КУЛЬТУРИ

ВІЛЬНОЗАПОРІЗЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

 

ВІЛЬНОЗАПОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ВІЛЬНОЗАПОРІЗЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

 

 

Розробка конспекту  уроку літератури рідного краю за творчістю Спиридона Черкасенка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              Підготувала:

                                                                             Дівуха Наталія Іванівна

учитель української мови і літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клас 7

Тема уроку: Сторінками біографії Спиридона Черкасенка.  Проблема людяності, милосердя й жорстокості в оповіданні «Воронько»

 

Мета уроку: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом С.Ф. Черкасенка. Текстуально опрацювати оповідання «Воронько», розкрити проблеми людяності, милосердя й людської жорстокості . Формувати вміння виокремлювати основні епізоди, висловлювати особисте ставлення до зображуваного; розвивати навички виразного читання, аналізу літературного твору, творче мислення, вміння висловлювати власну думку; виховувати милосердя та співчуття як до людей, так і до тварин.

Цілі: знати основні відомості про творчу спадщину митця; вміти характеризувати багатогранність образів твору через вчинки, дії, переживання, роздуми

Завдання: дати оцінку таким моральним категоріям, як добро, зло, жорстокість, милосердя;виразно читати та аналізувати уривки

Тип і різновид уроку – ЛРК (урок-роздум)

Обладнання уроку: Портрет С.Ф. Черкасенка, збірка творів письменника, презентація, дидактичний та роздатковий  матеріал

 

 Перебіг уроку

І. Організація класу.

Привітання.
- Усміхніться самі до себе,  поділіться гарним настроєм зі мною,  з товаришами. Я дуже хотіла б, аби такий настрій був у всіх вас до кінця уроку.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1. Бліц-опитування

- Чому ми повинні знати письменників рідного краю?

- З якими  письменниками-земляками ви вже познайомилися?

- Чим вони Вам запам’яталися?

- Про що  пишуть наші земляки?

         - Які проблеми порушують?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя.

Кожен з нас має «малу» батьківщину: край, землю, де прийшов у світ, зробив перший крок, сказав перші найдорожчі слова, це рідне місто або село. Не можна любити свою Батьківщину, не знаючи її історії, звичаїв, традицій, літератури.
Миколаївщина – мальовничий південний край, сповнений казкової чарівності, таємничої загадковості . Край щедрих хліборобів, славних корабелів. Ви, як ніхто, маєте змогу зрозуміти їх душу, відчути красу адже ті куточки рідного міста, природи, які вам добре відомі.

 

 Діти! Зверніть увагу на епіграф  нашого уроку.  Прочитайте, будь ласка, його.

Я – вгорі, я на дзвіниці!

Я – на варті, - стережу!

Серце маю я із криці,

Як ударю – розбужу!

Як ви розумієте ці слова? Яка людина могла їх написати?

Дійсно, так міг написати поет, який любив свій народ і стояв на його сторожі. А належать ці поетичні рядки  письменнику Спиридону Черкасенку, який любив не тільки людей, а й   тварин, цінував і беріг природу,  красу донецького степу.

ІV. Повідомлення теми, мети уроку

Тема нашого уроку літератури рідного краю –  Оповідання Спиридона Черкасенка «Воронько». Проблема людяності, милосердя й жорстокості у творі. Це буде урок-роздум, на якому ми дізнаємося про умови праці шахтарів наприкінці ХІХ століття; аналізуючи текст оповідання, створимо екомапу – коло оточення героя, визначимо ставлення шахтарського середовища до тварини, що нарівні з людьми важко працює у шахті, поміркуємо про причини людської жорстокості, про милосердя і доброту. Творчість Спиридона  Черкасенка  займає важливе місце  в  літературі нашого народу, свого краю. Я  хочу, щоб ви  прониклись його творчістю, щоб  душі ваші подобрішали, а серця  пройнялися любов’ю. То ж до роботи!

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя про С.Черкасенка.

Сьогодні ми познайомимося з творчістю нашого земляка . На жаль, ім’я Спиридона Федоровича Черкасенка  мало відоме в Україні. Після поразки визвольної боротьби УНР у 1919 році він емігрував за кордон і на Батьківщину більше не повернувся. Прага для нього була останнім притулком на землі.

      Доля письменника надзвичайно цікава. На попередньому уроці ви отримали  випереджальне завдання  знайти цікаві  сторінки із життя

С. Черкасенка.

      2.Виступи учнів «Цікаві сторінки із життя Черкасенка С.Ф.»

      Перша учениця.  Спиридон Федорович Черкасенко народився  24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині у селянській родині. Після закінчення учительської семінарії з 1895 року вчителював, зокрема на Лідіївських рудниках (сучасний Кіровський район міста Донецька). Тут Черкасенко познайомився з важкою працею шахтарів та їхньою боротьбою  за свої права.

     1919 року поет виїздить до Австрії, Чехословаччини вивчати стан народної освіти. На Батьківщину він більше не повернувся.

      Після революційнийх подій у трудових школах діти вчились за складеною Черкасенком читанкою. А такі пісні на поезії С.Черкасенка, як «Тихо над річкою» і «Ой, чого ти, дубе,» не сходили з репертуарів українських співаків та хорових капел..

      Помер поет у Празі, 7 лютого 1940 року, його поховали на Ольшанах. Поруч нього – могили відомих культурних діячів і поетів-емігрантів О.Олеся, С.С. Русової, В, Немировича -Данченка.

           Учитель: Діти, може, є бажаючі доповнити розповідь ?

            Другий учень. Черкасенко Спиридон Федорович писав і поетичні книжки,  і оповідання, і п’єси. В творчому доробку письменника 30 книжок. Перебуваючи на Донбасі, він бачив виснажливу працю шахтарів, бідність їх сімей. В оповіданнях «Маленький горбань», «Яма», «Безпритульні», «Великодня ніч» постають радості, втіхи і страждання дітей шахтарських селищ.

            Третій учень. А я хочу доповнити, що письменник  писав не лише  про промисловий край, а й про тварин.  В оповіданнях «Воронько», «Безпритульні» поруч з людьми художник змальовує страждання  і загибель тварин.      

             Четвертий учень: Твори письменника не обмежуються  тільки прозою. Шахтарська земля постає і в поезії. До теми шахтарської праці він звертався  у віршах «Шахтарі», «У шахті» «В царстві ночі». А от зміст поезії «Де Ви тепер, мої брати?» не втратив своєї актуальності і сьогодні, бо боротьба шахтарів за кращу долю не припиняється й досі.

              Зворушливо змальовував  Черкасенко  картини рідної природи. Тільки глибоко обдарована людина може так образно бачити звичне для нас навколишнє і, здавалося б, буденні речі перетворювати на казку.

3.Перегляд презентації «Життя та творчість С. Черкасенка»

4.     «Мікрофон».

- Чи любите ви тварин?

- Чи доводилося  Вам надавати допомогу птахам, тваринам? (наприклад, рятувати пташині гнізда, лікувати пташенят,  кошенят або інших тварин)

5. Перегляд відеоролика «Обличчя природи. Коні »

-Міні- бесіда:

-Чи впізнали ви цих тварин?

-Створіть асоціативний ряд до слова «коні»: красиві, вільні, швидкі…

-Створюємо асоціативний ряд:

Коні:  ЯКІ ВОНИ???

- Як ви розумієте слова французького письменника?

Ми відповідаємо за тих, кого приручили

                         Антуан де Сент Екзюпері

- Чому саме людина повинна бути відповідальною за братів наших менших?

Чи знаєте ви, що кінь - одна з перших диких тварин, приручених людиною?

Учитель: Ці красиві , спритні, витривалі та добрі тварини були з людиною і на війні, і на відпочинку, і у роботі. Працюючи сумлінно і віддано, вони несли тягар важкої роботи у полі, на міських вулицях, у шахті.

6.     Слово вчителя.

А чи знаєте Ви, що до середини 18 століття більшість навіть вчених людей вважала, що тваринний світ існує за своїми законами, далеко відмінними від людських.  Багатьом здавалася образливою думка, що людина і тварина єдині за своїм походженням. І тільки висунення

Ч. Дарвіном ідеї про спільність  появи на землі людини і тварини значно змінило такі уявлення. Різко стало змінюватись ставлення людства до «братів наших менших», і в першу чергу це виявилось у художній літературі, у творах Л. Толстого («Холстомер»), А. Чехова («Каштанка»), Е. Сетон-Томпсона («Розповіді про тварин») та ін..

      Дома ви познайомилися з оповіданням С.Черкасенка «Воронько», в якому  поруч з людьми і нарівні з ними тонким пензлем змальовано  страждання і загибель тварини.

      7. Робота над  оповіданням С.Черкасенка «Воронько».

• Словникова робота. Пояснення незрозумілих слів

Перш ніж перейти до розгляду оповідання, давайте з’ясуємо лексичне значення незрозумілих слів.

Коногон- робітник, що відвантажує у шахті вагонетки з вугіллям за допомогою кінної тяги;

Штейгер - інженер-виконавець робіт у шахті;

Кліть – підйомний механізм у шахті для транспортування людей та вантажу;

Десятник – наглядач у шахті;

Кайло – знаряддя праці шахтарів у ХІХ столітті, відбійний молоток;

Штрек – тунель у шахті, у якому видобувають вугілля;

-   Визначення теми, ідеї та проблем твору.

- Заповнимо паспорт оповідання

Працюватимемо у групах (представники груп обирають фломастер певного кольору):

І група, об’єднана зеленим кольором, – кольором життя, визначатиме

тему, ідею, основну думку, жанр.

ІІ група, об’єднана червоним кольором, – кольором лідерів, визначатиме

проблематику та лейтмотив .

ІІІ група, об’єднана синім кольором, – кольором душевного спокою,

визначатиме композицію.

Паспорт оповідання С. Черкасенка «Воронько»
Тема	Розповідь про буденне життя коня Воронька. Трагічна доля коня, який ще молодим лошаком був спущений людьми до підземелля шахти.
Ідея	Заклик до людей бути уважнішими до страждань «братів наших менших», бо ми живемо в одному світі, разом під одним сонцем
Основна думка	Людина і природа взаємопов’язані, бо становлять єдине ціле.
Жанр	Оповідання.
Проблематика	- добро і зло - жорстокість, милосердя - свобода і неволя - байдужість і неуважність
Лейтмотив	Краса природи належить тому, хто її розуміє, цінує, вшановує.
Композиція	Експозиція: Знайомство читача з конем. Зав’язка: Порятунок Вороньком шахтарів. Кульмінація: Кінь не може підвестися на ноги. Розв’язка: Підняття коня нагору з шахти.

Учитель: Дія оповідання Спиридона Черкасенка розгортається у ХІХ столітті, перед нами постає буденність злиденного життя тогочасних шахтарів. Але проблеми ставлення до оточуючого світу , порушені у ньому, постають і у наш час : байдужість і неуважність, добро і зло, ставлення до усього живого на землі.

      8. Обговорення змісту твору за питаннями:

      -   Чому оповідання називається «Воронько»?

      -   Хто доглядав за конем?

      -   Чому старий конюх  звертався до коня «товаришу», «брате», «голубе»?

      -   Ким був раніше дід Антип?

      -  Скільки років Воронько в шахті?

      -  Яку роботу виконував  кінь?

      -  Чому дід іноді злився та кричав на Воронька?

      -  Як Воронько врятував шахтарів від смерті?

      - Чому Воронько захворів?

      - Зачитайте рядки оповідання, які свідчать про любов  старого конюха до Воронька.

      - Як Коня піднімали на поверхню?

      - Чому Воронько осліп?

9. Робота з текстом .

Роздаткова таблиця ( 1 на парту) «Воронько - прекрасне дитя природи» 

( передбачає нотування ключових слів)

10.  Еврестична бесіда

- За що люди повинні бути вдячними Вороньку?

- Чому ж після підйому на поверхню Воронько не відчув цієї вдячності?

- Хто жаліє нещасну тварину?

- Чого бракувало людям?

- Чи простив людей Воронько?

       11. Характеристика образів твору.

        Робота в малих групах. Складання інформаційного грона до характеристики образів.

      Дід Антип:  старий колишній шахтар; забойщик; «краще від нього ніхто, було, не врубає вугілля»;  «бачив смаленого вовка»; зігнута постать; настовбурчені зжовта-сиві підстрижені вуса; облуплений червоний ніс; помутнілі старечі очі; довгий хрипучий кашель; «з кашлем вибухнуло з трухлявих грудей люте прокляття на гірке, безпросвітне життя»; звик до покриків, лайки десятника;  старий конюх; уважний до коня; іноді лагідний; зве Воронька товаришем, братом; «дідові, мабуть, ввижаються чудові сни минулого. Але свідомість, що все те – річ безповоротна, робить  діда скаженим»; чорна химерна дідова тінь; іноді бив коня; іноді кричав на Воронька; «ми з каменю з тобою, чи що?.. Ні, брате, камінь і той не видержує, а ми ж, що не говори, живі створіння. У мене, товаришу, ще раніш твого ноги болять… і груди…ох, як болять…дихати боляче. А ти думав, ні? Ти думав, старий Антип із заліза?.. І залізо, голубе, іржавіє…»; «дід  важко зітхнув, сів біля ясел, подивився на Воронька, витяг кисет і люльку. Дві буйні старечі сльози тремтіли на віях»;

      Воронько: ласкаві зчорна-сині очі; тяжка неприємна праця;  бачив казкові, чарівні сни; в його конячій голові виникали  пишні картини минулого;  «від постійної шестилітньої біганини по калюці занепав на ноги»; гостро передчував лихо;  «скотина чує лихо»; «штейгер взяв батога й тричі оперезав  лежачого Воронька; «Воронько осліп в ту мить, як сонце ласкаво блиснуло йому в вічі…»

12Літературознавче дослідження.

      1.Знайти і зачитати уривки, з яких ми дізнаємося про стан Воронька, його переживання.

       2.Що допомагає нам проникнути в думки тварини, у її оцінки того, що з нею відбувається? (слова автора,  конюха Антипа, воля авторської уяви)

 IV . Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Створення екомапи героя «Діаграма стосунків з оточуючим світом»

Інструктаж – на дошку , за визначенням учнів, закріплюються імена і назви героїв оповідання, визначаються головні і другорядні .

Завдання учнів - визначити взаємини між ними за допомогою кольорових стрілок – векторів( червоні - позитивні, сині – негативні, стрілка на 2 напрями - взаємовідносини).

 

2. . Усне есе «Причини людської жорстокості».

 VІ . Підсумок уроку.

            Рефлексія.

            «Мікрофон».

1. Над чим примусив  мене задуматися    твір С.Черкасенка «Воронько»?

 

             Сподіваюся, любі діти, що наш урок допоміг вам розібратися у своїх почуттях, спонукав до роздумів не тільки над долею Воронька, а й про життя взагалі. Про життя, у якому головне - не втрачати людяності, доброти, милосердя та вміння співчувати . Згадаємо слова Екзюпері про відповідальність за тих, кого приручили. Мова в них іде не тільки про тварин, а взагалі про все і всіх, хто нас оточує. Завершуючи розмову про творчість Спиридона Черкасенка, зазначимо, що він розширив межі українського художнього слова. Слово митця закликало любити людей і тварин, цінувати й берегти красу рідного краю.

VІІ. Домашнє завдання:  

1. Знати основні відомості про митця

2.  Обміркуйте кінцівку оповідання, чи подобається вона вам, якою б ви хотіли її бачити?

3.Створення ілюстрацій до оповідання (за бажанням)