Коростенський навчально-виховний комплекс

«Школа-гімназія №2  імені Володимира Сингаївського»

             

Практичний порадник  для вчителів початкових класів   Сторітелінг в початковій школі як технологія розвитку критичного мислення

 

Коростень 2018 р.

        Схвалено методичною радою Коростенського навчальновиховного комплексу «Школа – гімназія № 2 імені Володимира Сингаївського» (протокол №3 від

15.01.2019 р.) Рецензенти:

     Кузнєцова Оксана Володимирівна – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, директор школи-гімназії № 2 імені В. Сингаївського м. Коростеня.

     Гузенко Лілія Валентинівна – вчитель  вищої категорії, вчитель-методист, заступник директора з навчально-виховної роботи школи-гімназії № 2 імені В. Сингаївського  м. Коростеня.

 

       Барсукова Л.А.- вчитель початкових класів, вчитель вищої категорії, старший вчитель.                     

       Сторітелінг  в початковій школі як технологія   розвитку критичного  мислення: Практичний порадник для вчителів початкових класів. Коростень 2018. – 28 с.

 

         Практичний порадник містить необхідну інформацію про одну з провідних технологій критичного мислення- «сторітелінг». Є теоретичні відомості з використання даної технології, подані історії, які є практичними  зразками застосування технології  сторітелінгу на уроках української мови. Публікація містить зразки історій учнів молодшої школи.

       Лаконічність і доступність наведеного матеріалу дозволить без будь-яких зусиль усвідомити проблемний характер окремих положень, дозволить активізувати пізнавальну діяльність при вивченні дисципліни, вивільнити час для практичної підготовки.

                                                             

                                                                  

                                                                ©  Барсукова Л.А.

 

                      

Зміст

                Передмова……………………………………… 4

1.            Вступ…………………………………………….. 6

2.            Практичне застосування технології   

   сторітелінгу

2.1.            Написання власної історії, застосовуючи технологію  сторітелінгу…………………… 10

2.2.            Використання технології сторітелінгу  на уроках української мови  ……………… 12

2.3.            Зразки історій учнів молодшої школи:………...26  Синоніми і Антоніми

 Пряме  і переносне значення слова

3.            Висновок…………………………………………. 27

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

 

      «Словесна творчість – це  могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається  світ. З того часу, як слово стає для дитини інструментом, за допомогою  якого  твориться нова краса, дитина піднімається на нову сходинку  бачення світу, досягає якісно нового етапу у своєму, духовному розвитку.  Їй хочеться у слові виразити своє  захоплення, свій подив перед красою  світу».     

                          В. Сухомлинський  

 

          Щоб вчитись гарно, вчитись треба весело!

          Справді, щось мусить дитину захопити, здивувати, зацікавити. Особливо протягом перших років навчання. Дитина краще запам’ятає емоції, ніж фактичний зміст матеріалу. На мою думку, основне завдання вчителя –  це проводити такі уроки, на яких учні будуть максимально засвоювати матеріал. А це можливо лише тоді, коли уроки по-справжньому цікаві дітям. Завдання вчителя – захопити, а не розважити, навчити й розвивати, а не нашкодити.          Нудьга на уроці – один з недоліків праці вчителя. Спочатку матеріал  хочуть вивчити всі учні й беруться за це з ентузіазмом. Потім з’являються втома й нудьга. Зацікавленість предметом зникає, і результати навчання погіршуються. Важко і нецікаво буває не тільки учням, але й вчителю, а від цього падає ефективність найцікавішого й найкориснішого уроку. Постійно підвищувати інтерес учнів до уроку – завдання кожного педагога.

      Вивчення рідної мови має великі можливості у формуванні й вихованні особистості. Опанування усього цього матеріалу так чи інакше пов’язане з певними труднощами.  Щоб полегшити  процес опанування учнями фонетичним, граматичним,  морфологічним, синтаксичним матеріалом можна застосовувати різні методи і прийоми. Одним з них є використання технології «сторітелінг».        Метою використання технології сторітелінгу є полегшення в опануванні матеріалу учнями, тому що це природно для дітей, весело, ефективно. 

      Учитель може використовувати їх на етапі мотивації навчальної діяльності (щоб викликати пізнавальний інтерес, позитивні емоції учнів), на етапі пояснення нового матеріалу (щоб пояснити явища), а також на етапі закріплення та осмислення нового матеріалу.  Як показує практика, навіть дітям з середніми і низькими  можливостями набагато  легше зрозуміти і запам’ятати фонетичний, граматичний, лексичний матеріал таким способом. Крім того, дітям цікаво, вони з нетерпінням чекають наступного уроку і продовження історії з попереднього. Слід звернути увагу й на те, що засвоєний таким чином матеріал, набагато краще пам’ятається дитиною і його їй легше застосовувати на практиці, ніж матеріал, який вивчений стандартним шляхом. Історії стають основою для розуміння суті правила. Тому, на мою думку, є доцільним їх створення і  використання.

       Аналізуючи досвід роботи на педагогічній ниві понад 26 років, стає зрозумілим, що елементи технології сторітелінгу на уроках у молодшій школі є досить результативними. Як показує практика, це потужний інструмент реалізації творчого потенціалу учнів під час навчального і виховного процесу.

1. Вступ

 Одним із основних напрямків розвитку сучасної освіти є          використання інноваційних технологій навчального процесу. 

Критичне мислення і вміння вирішувати проблеми відноситься до навичок ХХІ століття  

Критичне мислення (грецьк. kritike — "мистецтво розбирати, судити") — це не критика недоліків, а вміння визначити проблему й виробити оптимальну стратегію її розв'язання.     Це складний ментальний           процес,           що починається         із         залучення       інформації      та закінчується прийняттям рішення»[1].

Це процес розгляду предметів з багатьох сторін, процес,             який    починається   з постановки    проблеми, продовжується    пошуком варіантів    вирішення і закінчується прийняттям рішення.

        Досить  ефективним      для      формування критичного мислення молодших школярів є техноглогії, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки  [4].

Найчастіше використовують такі технології:

•        асоціативний кущ;

•        гронування;

•        кубування;

•        кероване читання з передбаченням;

•        порушена послідовність;

•        взаємні питання;

•        біном фантазії;  вільне письмо, есе;

•        ромашка Блума;

•        фантастичні гіпотези;

•        письмо в малюнках;

•        складання загадок, скоромовок;

•        "Читаємо і запитуємо";  "Взаємне навчання";   сторітелінг.

      Зупинюсь на технології подання інформації у вигляді цікавих історій – технології сторітелінгу.

      Мова – це складний психологічний процес, який неможливо оцінювати, розвивати окремо від мислення або сприймання. Навчальний матеріал, поданий у вигляді цікавої захоплюючої історії,  сприяє розвитку особистісних якостей, демонструє  унікальність уяви кожної дитини, дозволяє  проявити активність та творчість. Оскільки сучасні діти багато часу проводять онлайн, реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати. Для цього чудово підходить технологія сторітелінгу [5].

        Сторітелінг (у перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати; отже, сторітелінг – це розповідь історій) – це мистецтво захоплюючої розповіді та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача. Ця методика була розроблена та успішно випробувана на особистому досвіді Девідом Армстронгом, головою міжнародної компанії Armstrong    International [2].

       Чому сторітелінг є ефективною технологією  навчання дітей?

     Зараз застосування сторітелінгу є актуальним  в освіті. Сторітелінг - це спосіб передачі інформації через розповіді історій.

     Людство займалося цим весь час: казки, міфи, легенди...      Саме молодші школярі дуже люблять слухати та розповідати історії про себе та інших.     Чому ж зараз до сторітеллінгу така увага?

        Сьогодні спілкування наше все більше йде у світ віртуальний. Реальне спілкування стає предметом розкоші, певним чином, є мистецтвом, якому треба знову навчатися і до якого необхідно повертатися.

     Чому сторітелінг слід використовувати в початковій школі?

•                     Діти люблять слухати історії більше, ніж доповіді, описи чи визначення, тому що вони легше сприймаються (задіяна не лише раціональна сторона сприйняття інформації, а й образна). Отже, реалізується принцип доступності навчання.

•                     Історія впливає на почуття дитини, а це підвищує рівень концентрації уваги. Тому всі уважно слухають навчальний матеріал, сприймають його, а потім з легкістю можуть відтворити. Правда теж у формі історії. Отже, реалізуються принципи міцності знань та емоційності навчання.

•                     Історія динамічна. Сучасні діти з кліповим мисленням краще сприйматимуть історію, ніж текст іншого виду.

•                     В історії є герой, який змінюється. Ці зміни відбуваються в процесі боротьби, наполегливої праці, виконання складних завдань тощо. Молодші школярі вчаться тому, що можна подолати труднощі. А якщо діти ще будуть «включені» в історію,  вони навчаться бути наполегливими. Отже, реалізується принцип активності й самостійності.

•                     Будь-яка історія для дітей розповідається із використанням малюнків, відео, презентацій. Отже, реалізується принцип наочності.

     Сприйняття молодшими школярами інформації у вигляді цікавої історії є більш доступним і зрозумілим.       Використання  такої технології дає можливість описати  свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки та зробити висновки на майбутнє. Сторітелінг успішно використовують у бізнесі для просування брендів та товарів на ринку. В 2006 році  ця технологія була визнана бізнес-ідеєю року [6].

     “Якщо мені вдавалось домогтись, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки, придумала казку, пов’язуючи у своїй уяві декілька предметів оточуючого світу, – значить можна сказати з упевненістю, що дитина навчилася мислити ”                  (В.О. Сухомлинський) [7].

         За допомогою сторітелінгу можна отримати два важливі результати:

-          пожвавлення атмосфери      у          класі, зняття напруженості, створення невимушеної обстановки;

-          він є одним із найбільш простих та швидких шляхів встановлення контакту між вчителем та учнями, засобом привернення та утримання уваги.

        Сторітелінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.      Історія залежить від того, для якої саме аудиторії вона призначена. В історії будь-якого виду є кілька ключових принципів, які відрізняють її від простого викладу фактів: наявність персонажа; наявність інтриги; наявність сюжету.        Складові частини історії: герой; сюжет; тема та ідея. Героєм історії може бути предмет, людина, явище, вигадана істота, природа, символ. Сюжет повинен містити експозицію, зав’язку, розвиток дій, кульмінацію та розв’язку.

     Технологія сторітелінгу є цікавим, оскільки пояснення матеріалу у формі розповіді історій розвиває в учнів уяву, логіку та підвищує рівень культурної освіти. Сторітелінг може бути застосований у будь-якому місці та у будь- який час. Історії дозволяють розповісти про те, як приймаються рішення та будуються стосунки. Через обмін історіями, вибудовуючи емоційні зв’язки, учні та вчителі створюють правильні й більш якісні взаємостосунки [3].

 

2. Практичне застосування технології  сторітелінгу 2.1. Написання власної історії, застосовуючи технологію сторітелінгу

     Передумова до написання історії :  зняття дитячого страху;

•      розвиток критичного мислення;  усвідомлення, що можна написати про себе.

     Слід пояснити дітям, що  важливими етапами створення авторського тексту є закреслення, переписування, доповнення малюнків на полях. Слід показати дітям зразки рукописів.

•      Запропонуйте            скласти           історію           про      себе,    або оточуючих.

•      Написання історії про себе – це гарний привід описати свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки, зробити висновки на майбутнє.

•      Не вимагайте від учнів одразу чіткої структури та граматично правильних висловлювань.

•      Нехай дитина напише історію так, як вона розповідає її вголос.

     

        Як створити справжню історію для уроку  Потрібно виконати 7 кроків.

1.        Визначте тему і мету уроку, в залежності від цього подумайте, яка історія можлива на ньому.

2.        Придумайте ряд подій, які трапляться (сюжет), та як вони висвітлять навчальний матеріал.

3.        Визначтесь з героєм історії. Придумайте йому ім’я, зовнішність, звички, риси характеру.

4.        Придумайте інтригу, пастку. Чим несподіванішим буде сюжетний поворот, тим краще.

5.        Доберіть потрібні метафори (особливо для опису стану головного героя чи процесу, який описується).

6.        Напишіть перший варіант історії.

Експозиція. Жив був ...

     Де? Коли? З ким? Зав’язка. Одного разу …

     Що раптом трапилося?  (Приїхав друг, налетіла буря, впав стілець, прийшла звістка тощо).

Розвиток подій. 

     Перерахуйте всі події, які будуть описані. Подумайте, які емоції мають у цей час відчувати слухачі Кульмінація. 

     Напишіть, яка подія стала «вирішальною» для героя.

Розв’язка. 

     Напишіть, чим все завершилося. Як змінився герой, що він зрозумів, що буде робити далі?

Висновок. Отже, ...

 Чому нас вчить ця історія? Мораль, теорія, визначення тощо.

7.Прочитайте історію, внесіть остаточні правки, виправте помилки, доповніть малюнками, фото та опублікуйте чи запишіть історію.

      Навчити учнів створювати власні тексти − нелегка, клопітка й наполеглива робота, яка передбачає сумісну творчу співпрацю педагога й школяра. Реалізація такої педагогічної співпраці відбувається, безумовно, переважно в межах уроках української мови, читання. Але елементи сторітелінгу можна застосовувати й на інших уроках: основи здоров'я, природознавство, математиці, трудовому навчанні, у виховній роботі [10].     

2.3.Використання технології сторітелінгу на уроках української мови

 

     Як приклад, розглянемо  варіанти подання інформації, використовуючи технологію сторітелінгу.

    В першому класі у букварний період під час вивчення букв, що позначають голосні звуки (а, о, у, е, и, і) можна використати історії –казки   «Чайна церемонія в країні звуків».

     

№ п/п	Тема уроку	Фрагмент уроку з використанням сторітелінгу
1.	Букви А, О, У, Е,И, і. Позначення ними звуків  [а], [о], [у], [е], [и], [і]	«Чайна церемонія в країні звуків»        Є на світі один незвичайний чайний  сервіз. Складається він з десяти чашок  різних кольорів: п’яти зелених,  трьох оранжевих, однієї жовтої та червоної.

 

2.

Буква Іі, звук [і]

Букви А, О, У, Е, И. Позначення ними звуків  [а], [о], [у], [е], [и]               Зеленого кольору чашки – це букви А, О, У,  Е, И, що позначають голосні звуки. В них завжди холодний  чай. І скільки б гості не пили чай з чашок зеленого кольору,  так і не зігрівшись, залишалися твердими приголосними  звуками.            Жовтого кольору чашка з теплим чаєм – це буква – і. Ті гості – приголосні звуки, які полюбляють  тепленький чай і  сідають   перед – і – п’ють з жовтої чашки, одразу  зігріваються і   стають

 

3.                                            4.

Букви Я, Ю, Є. Позначення ними  звуків [а], [у], [е]    у сполученні з [й] та іншими м'якими приголосними звуками                     Коли букви Я, Ю, Є позначають  два звуки

тепленькими, м’якенькими  приголосними звуками.             Оранжевого кольору чашки з гарячим чаєм– букви Я, Ю, Є. Те саме відбувається з гостями, які пригощаються з цих чашок.  Зігрівшись, вони стають м’якенькими, тепленькими. Але при цьому букви Я, Ю, Є позначають  один голосний звук  [а], [у], [е].                  Коли букви Я, Ю, Є позначають  два звуки?   Але ж ми знаємо, що букви Я, Ю, Є можуть  позначати  два звуки [йа], [йу], [йе].

 

Ось, коли це буває.   1.       Коли букви   Я, Ю, Є стоять на початку слова, або складу як генерали, їм не доводиться нікого         напувати гарячим чаєм.        2. Коли букви Я, Ю, Є стоять після букв, що позначають голосні звуки. Немає потреби  напувати  чаєм букви, які в чашках містять свій чай.

 

5.                             6.

Буква Її, звуки [йі]                           Губні приголосні звуки

3. Коли букви Я, Ю, Є стоять після апострофа:            5 Лише з червоної чашки чай ніхто не хоче пити, бо там справжнісінький окріп. Тому буква ї завжди позначає два звуки  [йі] .                     проживають     в     українській     абетці, точнісінько так як і в будь-якій сім’ї, є

 

		букви, що позначають приголосні звуки, – жінки, які люблять доглядати за собою, слідкувати за новинками моди і, звичайно, носити макіяж. А як же без помади?              Ці букви настільки захоплюються своєю зовнішністю, що коли приходять на гостини до букв , які пропонують гарячий чай – навідріз відмовляються, аби не зіпсувати мейкап, не стерти помаду. Тому вони і дістали назву: «губаті кокетки».    Ось вони кокетливо посміхаються, давайте їх назвемо:         «Свистунець - апостроф молодець…»
7.	Апостроф. Спостереже ння за звуками, позначувани ми буквами, між якими ставиться апостроф

 

		На подвір’ї під берізкою вся зібралася сім’я. Відпочити, побути разом і послухати солов’я. Букв зібралася сім’я, що люблять гостей стрічати, та чаєм гарячим напувати. Після зустрічі з ними букви, що позначають приголосні звуки, стають м’якими. Лиш буква «Ї» –  це «окріп», І з неї чай ніхто не хоче пити. Та якось трапилась біда, бо букви, що прийшли сьогодні, відмовилися пити гарячий чай. І невдоволені цим станом, від злості губи надули, а   [р]  –   твердий р-р-ричить. Ледь-ледь до бійки не дійшло. На зчинений лемент прибіг поліцейський: – Нумо! Нумо! Зачекайте! Милі букви, пам’ятайте! Дружбу треба берегти! А щоб ви не забували, вам на згадку залишаю цей свисточок чарівний. Дуже схожий він на кому, лише ставиться вгорі. Називається –  апостроф. (дарує свисток) Я такий же, як знак розділовий, І відомий шкільній дітворі, та в  словах української мови
		Я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати сім’я, одразу стану потрібним і я.

      

       Опрацювання синтаксису займає особливе місце в шкільному курсі української мови. Розглянемо подання теми з цього розділу «Головні і другорядні члени речення», застосовуючи технологію сторітеллінгу.

 

№ п/п	Тема уроку	Фрагмент уроку з використанням сторітелінгу
1.	Головні і другорядні члени речення	«Незвичайна сім’я»    Хочете більше дізнатись про речення? То ж запрошуємо!            Речення дуже схоже справжнісіньку сім’ю. Є в ньому і «тато» (присудок) і «мама» (підмет).	на

    Розглянемо подання нової теми з морфології  «Будова слова», застосовуючи технологію сторітелінгу.

 

№ п/п	Тема уроку	Фрагмент уроку з використанням сторітелінгу
1.	Будова слова	«Будова слова»  Давайте разом з’ясуємо будову слова.   У кожному слові живе король Корінь. Це найголовніша частина у слові. І сидить наш король на троні - основі слова, а поряд у нього є двоє слуг - Префікс і Суфікс. Вони є лівою і правою руками короля Кореня. А біля трону у кінці слова сидить Закінчення і гірко плаче. Всі почали цікавитись, що сталося? І як виявилось, Закінчення дуже сумувало, чому воно не на троні, як Префікс і Суфікс.  – А ви як думаєте, чому?      Звичайно, що так! Префікс і Суфікс удостоєні такої почесті, бо завдяки їм утворюються нові споріднені слова, а Закінчення змінює лише форму одного і того ж слова. Закінчення, почувши це, ще гірше розплакалося, відчуваючи свою нікчемність.    Але король Корінь заспокоїв Закінчення, і розказав йому про його важливу роль у слові. Закінчення служать для зв’язку слів у реченні.  - Тому витирай сльози, Закінчення, і до роботи: пов’язувати слова і здружити цілий світ!

Особливості вивчення частин мови у початковій школі

       Елементи морфології  вивчаються в кожному з початкових класів.

      Вивчення частин мови в початкових класах має на меті:  ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівник та службова частина мови прийменник (без уживання термінів «самостійні» і «службові» частини мови);

•      усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дії і відповідає на питання хто? що? який? яка? яке? що робить? скільки? котрий? і тощо;

•      засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови;

•      засвоєння орфографічних правил, таких як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо;

•      розвиток усного і писемного мовлення учнів шляхом збагачення їх словникового запасу, уточнення змісту окремих слів, розвитку уміння добирати слова для передачі своїх думок;

•      з'ясування синтаксичної функції того чи іншого слова (частини мови).

     Розглянемо подання нової теми з вивчення частин мови, використовуючи технологію сторітеллінгу.

 

№ п/п	Тема уроку	Фрагмент уроку з використанням сторітелінгу
1.	Частини мови	«Країна Морфології»       На одному дереві жило незвичайне королівство.  Царицею була Морфологія. А листочки цього дерева - її піддані  - різні слова. Слівлисточків було так багато, що цариці було важко контролювати їх. З кожним роком їх ставало ще більше і більше, вони починали сперечатися між собою, з’ясовувати стосунки, змагатися. І коли почало доходити до бійок, цариця Морфологія не витримала такого неподобства, тупнула своїм чарівним черевичком і наказала розійтися усім словам за схожістю по будиночкам і не виходити з них. А ще пригрозила, що дармоїдами вони не будуть, а будуть усі виконувати свою роботу. Самі неслухняні слова, що оселилися в шести великих будиночках, ще й будуть відповідати на питання.      Як сказала, так і сталося. Розселилися усі слова по будиночках. Усього їх було десять. Чотири

 

будиночки з маленькими слухняними словами, і шість з великими непослухами.      Маленькі слухняні слова не відповідали ні на які питання, лише завжди допомагали непослухам, служили, аби пов’язувати їх у цілі сім’ї речень.   Запрошую разом зі мною на гостини до будиночків непослухів.  (див. макет дерева з десятьма частинами мови). У кожному з цих будиночків є багато кімнаток, зазираючи в які, ми будемо з року в рік дізнаватись про них все більше і більше.      У першому будиночку живуть слова, які дуже гарно працюють, дають назву, імення усім предметам, явищам, станам. Через це й дістали назву «Іменники». А ще вони відповідають на питання хто? що?.      У другому – живуть слова – найкращі друзі Іменників і вказують на ознаку предметів за кольором, розміром, формою, якістю тощо. А ще відповідають на питання який? яка? яке? які?. Називають їх «Прикметники».     У третьому живуть слова, без яких все в цьому світі зупинилося б, все довкола  замовкло. Отож ці слова оживляють усе навкруги, запускають у рух. Така вже в них робота. Це

       Як бачимо, подання інформації у вигляді цікавої історії є більш доступним для дітей, бо через декілька днів вони швидше за все згадають почуту історію про царя або царицю, чайну церемонію, незвичайне дерево –  а тому зможуть відтворити теоретичний матеріал.  

 

2.3. Зразки історій учнів молодшої школи

Синоніми і Антоніми

      Давним –давно в одному царстві правила мудра цариця Лексикологія. І був у неї син Синонім. Одного разу прогулювався у саду молодий принц і раптом помітив  крадія, який вдерся до їхнього царства. Як з’ясувалося, його звали Антонім. Крадія швидко схопили і привели до цариці. Вона довго думала, як покарати  злодія. І вирішила встановити правило:

-Від нині рід Антонімів буде жити протилежно від усіх слів, а рід Синонімів буде завжди близький!

                              Учень 3 класу– Кравченко Динило

 

Пряме  і переносне значення слова      В одному місті жили слова, які були дуже допитливі і всім хотіли допомогти. А ще вони подорожували з місця на місце і весь час залишали про себе добру згадку. Вони повсюди ходили, придивлялися, дослухалися і якщо потрібна була допомога завжди були готові виручити, перенести своє значення.

     Так утворилися словосполучення добрий майстер, кришталева вода, черствий характер, тощо.

                                  Учениця 3 класу– Волківська Тетяна

3.  Висновок

     Технологія сторітелінгу сприяє формуванню в учнів орієнтовної основи поведінки в мовних ситуаціях; ознайомленню учнів з варіантами мовних дій, умінь їх комбінувати і знаходити нові рішення. Виробляється впевненість у володінні прийомами, заснованими на особистому досвіді; створюється досвід вираження своєї особистісної позиції в спілкуванні, адекватної самооцінки «продуктів спілкування», вміння презентувати себе. На заняттях важливо не тільки розповідати історії, а й давати дітям можливість створювати і розповідати історії самим.       Дослідження ролі сторітелінгу показали, що варто заохочувати цей метод викладання, тому що він допомагає не тільки запам'ятати матеріал, а й збагатити усне мовлення. Основним фактором успішності сторітеллінгу є підібрані і вчасно розказані історії. Сторітелінг як формат навчання у школі має величезну практичну користь: легке засвоєння матеріалу, розвиток уяви, подолання страху публічного виступу, налагодження стосунків з іншими учнями, самопізнання. Тож не дивно, що з кожним роком він стає всі більш популярним.

       Величезна перевага сторітелінгу полягає в його універсальності: користуватися ним можна фактично на будь-якому уроці. Різноманітні історії будуть цілком доречні під час вивчення як гуманітарних, так і природничих наук. Більше того, оскільки сторітелінг розроблявся перш за все для формування дружніх стосунків у колективі, то чому б не застосувати його і під час виховних годин з такою ж самою метою?

      Сторітелінг є відносно новою формою навчання, але швидко завойовує популярність, однаково подобаючись і вчителям, і учням. Цікаві та правильно побудовані історії – сильний інструмент оптимізації навчання, спробуйте!

 

Список використаної літератури

 

1.      Концепція нової української школи. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukr ainska-shkola-compressed.pdf

2.      Аналіз методу навчання StoryTelling[Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://bibliofond.ru/view.aspx?id=788263#1  3.  Бібік Н. М. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.

4.  Єрмаков І. Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття // Завуч. – 2005. – № 19. – с. 13-16. 5. Симмонс А. Сторителлинг. Как использовать силу историй. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 272 с.

6. Сторітеллінг як ефективний варіант неформального навчання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ar25.org/article/storitelling-yakefektyvnyy-variantneformalnogo-navchannya.htm 7. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 т. – К. : Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С.7-279.

8.       Сухомлинський В. Слово про слово // Вибрані твори: У 5-ти т. / ред.. кол. О.Г. Дзеверін (голова) та ін. – Т. 5. – К.: Рад. школа, 1977. – С. 160.

9.       Сухомлинський В. О. Сто порад вчителеві / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 т. – К. : Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С.419- 654.

10.   Українська мова. Технологія “Сторітелінг” http://nus.org.ua/teacher/ukrayinska-mova-tehnologiyastoriteling/