СХВАЛЕНО                                                  ЗАТВЕРДЖУЮ

на засіданні педагогічної ради                             директор комунального

комунального закладу          закладу Сумської обласної             ради – Путивльська

Сумської обласної ради –

Путивльська загальноосвітня        загальноосвітня школашкола-інтернат І-ІІ ступенів     інтернат І-ІІ ступенів

протокол №___від __________                                                                                                           _____________Т.Семененко

                                                                                                     «_____»_______________2018 р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

комунального закладу Сумської обласної ради – Путивльська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів

1. Загальні положення

Комунальний заклад Сумської обласної ради – Путивльська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів (далі Заклад) забезпечує реалізацію права дітей на загальну середню освіту. Метою закладу є різнобічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Виходячи з завдань сучасної школи, освітній процес у закладі забезпечує виконання  трьох функцій – освітньої, виховної, розвиваючої.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв’язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загальнонавчальних умінь і навичок.

Спеціальні уміння й навички — це специфічні для певного навчального предмета й галузі науки практичні уміння й навички, загальнонавчальні уміння й навички мають відношення до всіх предметів.

Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки й діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Об’єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог.

Між освітою і вихованням існує не однобічний зв’язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.

Головне завдання педагогічного колективу закладу – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:

•           системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання й розвитку учнів;

•           змістом діяльності учителя й учнів, який забезпечував би

реалізацію всіх трьох видів завдань;

•           різноманітністю методів, форм і засобів навчання;

•           в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них.

Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед школою.

Структура навчального року

Відповідно до статті 16 «Закону України про загальну середню освіту» навчальний рік розпочинається 3 вересня святом – День знань.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою – два семестри.

Упродовж навчального року проводяться канікули: осінні, зимові, весняні. Тривалість канікул у закладі протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 31 травня. Дата вручення документів про освіту визначається додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

З урахуванням місцевих особливостей і кліматичних умов та за погодженням з Департаментом освіти і науки Сумської облдержадміністрації можуть змінюватись структура навчального року та терміни проведення канікул.

Режим роботи закладу – п’ятиденний. Заняття здійснюються в першу зміну. 

Тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, у 5-9 класах – 45 хвилин.

2. Опис «моделі» випускника закладу

Випускник закладу – це цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення, здатна учитися впродовж життя;  патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами й здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника – вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та  цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя.  Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні.  Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом. Практична особистість – знає основи компʾютерної гармотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери. Це людина, яка  є прихильником здорового способу життя. 

3. Освітня програма початкової школи

3.1. 1 клас

Освітня програма 1 класу складена на основі Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87, Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року № 268. Освітня програма початкової школи  (1 клас) передбачає поступове її виконання упродовж чотирьох років навчання учнів початкової школи. 

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Перший цикл початкової освіти допоможе учню звикнути до шкільного життя: 

-       навчальні заняття і час на їхнє виконання будуть враховувати індивідуальні особливості;

-       навчальний матеріал учителю можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;

-       обсяг домашніх завдань буде обмежено;

-       навчання буде організовано через діяльність ігровими методами як у класі, так і поза його межами;

-       оцінки не будуть виставлятися, найважливішим завданням учителя буде підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

У першому класі створені навчальні осередки:

-       навчально-пізнавальної діяльності;

-       змінні тематичні осередки;

-       гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

-       художньо-творчої діяльності (для змінної виставки дитячих робіт);

-       відпочинку;

-       дитяча класна бібліотечка; - осередок вчителя.

Вимоги до обовʾязкових результатів навчання.

Вимоги     до      обов’язкових       результатів навчання    визначаються       з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

1)          вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2)          математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

3)          компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати й  пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення й робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе й навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

4)          інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, сімʾя тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти й брати участь у справах громади;

5)          екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

6)          інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку й спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційнокомунікаційної компетентності в навчанні та інших життєвих ситуаціях;

7)          навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями й навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

8)          громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу й школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я й збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

9)          культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття й розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

10)      підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. 

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольнооцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. 

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Оцінювання учнів першого класу буде здійснюватися за чотирирівневою системою: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги та допомоги». (Листи МОН України від 18.05.2018 № 2.2-1250, від 21.05.2018 № 2.2-1255 «Формувальне оцінювання учнів 1 класу»).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу складає 805 годин на рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в робочому навчальному плані закладу (далі – навчальний план) (таблиця 1).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначені завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання й підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу й формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітні галузі.

Освітня програма містить такі освітні галузі:

-          Мовно-літературна освітня галузь 

-          Математична галузь 

-          Громадянська та історична, соціальна та здоровʾязбережувальна, природнича освітні галузі 

-          Інформатична освітня галузь 

-          Технологічна освітня галузь;

-          Мистецька освітня галузь 

-          Фізкультурна освітня галузь.

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Математична освітня галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети й завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Громадянська та історична, соціальна та здоровʾязбережувальна, природнича освітні галузі (я досліджую світ) ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу й суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі. 

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізовуватися з 2 класу, ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження. 

Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньотворчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-          кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-          навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-          матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-          якість проведення навчальних занять;

-          моніторинг досягнення учнями       результатів навчання

(компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-          оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-          контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-          моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища;

-          створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання

(компетентностей), визначених Державним стандартом.

3.2. 2-4 класи

Освітня програма 2-4 класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 №407).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4 класів складає 2695 годин/навчальний рік: для 2 класу – 875 годин/навчальний рік, для 3 класу – 910 годин/навчальний рік, для 4 класу – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані (таблиця 2).

Навчальний план початкової школи (2-4 класи) дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, у ньому встановлене погодинне співвідношення між окремими предметами, визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Враховуючи санітарно-гігієнічні норми у 2-4 класах встановлена нормативна тривалість уроків – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується в змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складової навчального плану.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами всіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання й підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу й формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації. 

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури 

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". 

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".

Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему й літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного й літературного компонентів.

Метою освітньої галузі "Математика" є формування предметної математичної й ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Метою освітньої галузі ―Природознавство‖ є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Метою освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Метою освітньої галузі "Технології" є формування й розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу й соціалізації в суспільстві. Технології в початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (таблиця 4).

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує в межах уроку або в позаурочний час. 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю

знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу

освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

Освітня програма 2-4 класів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

4. Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня  (базова середня освіта)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на основі Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 №405).

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість  і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу складає 5985 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік, для 7-х класів –

1225 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік, для 9-х

класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в робочому навчальному плані закладу (таблиця 3).

 Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів, передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.  Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і внутрішньо-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-       організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального й фізичного середовища навчання;

-       окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади й методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна й залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-       роботу в проектах; 

-       позакласну навчальну роботу й роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці й встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання й підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу й формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: 

-              формування компетентностей;

-              розвитку компетентностей; 

-              перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; 

-              корекції основних компетентностей;  - комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. 

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку,  проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів у експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання в практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. 

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-          кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-          навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-          матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-          якість проведення навчальних занять;

-          моніторинг досягнення учнями       результатів навчання

(компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-          оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-          контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-          моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-          створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

5. Робочий навчальний план

Робочий навчальний план комунального закладу Сумської обласної ради − Путивльська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів на 2018-2019 навчальний рік складено:

-               для 1 класу – за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року №268;

-               2-4 класів – за  Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №407, таблиця 1;

-               для 5 класу Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №405, таблиця 1.

-               для 6-9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №405, таблиця 12.

Робочий навчальний план включає в себе інваріантну та варіативну складові. Інваріантну складову сформовано відповідно до діючих Типових освітніх програм, у варіативній складовій плану передбачено години на додаткові, факультативні заняття, курси за вибором. Гранично допустиме навантаження на одного учня розраховано з урахуванням варіативної складової. 

У початковій школі навчальним планом передбачено додаткові години на вивчення факультативних курсів: Риторика у 2-4 класах за програмою «Риторика. 1-4 класи» (автори В.Науменко, М.Захарійчук, рекомендована Міністерством освіти і науки України) та Розвиток продуктивного мислення у 1-4 класах за програмою «Розвиток продуктивного мислення. 1-4 класи» (автор О.Гісь рекомендована Міністерством освіти і науки України).

З метою оволодіння учнями практичними технологіями, які викликають зацікавленість, популяризації робітничих професій, навчальним планом передбачено 4,5 години на вивчення трудового навчання (курс за вибором) у 59 класах за програмою «Технологія токарної обробки деревини» (автори Гащак В.М., Федорак В.І., рекомендована Міністерством освіти і науки України). 

З метою підготовки учнів до участі в конкурсах, концертах, фестивалях, виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до музичного мистецтва, розвитку естетичних інтересів,  навчальним планом передбачено 2 години (курс за вибором) з музики у 5-6 класах за програмою «Хоровий спів» (автор М.Д.Жабляк, рекомендована Міністерством освіти і науки України).

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 06.06.2013 №1/9-413 «Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти» навчальним планом передбачено 4,5 години на вивчення факультативних курсів з психології: по 1 годині у 5-7 класах за програмою «Швидка самодопомога» (автор З.Г.Вітульська, В.І.Денисенко), 1 година у 8 класі за програмою «Сходинки до вершини «Я»» (автор Н.М.Косецька), 0,5 години у 9 класі за програмою «Обираю професію» (автор М.В.Лемак, В.Ю.Петрище).

З метою формування в учнів високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, навчальним планом передбачено години на вивчення факультативного курсу "Християнська етика" (0,5 години у 5 класі, 0,5 години у 6 класі, 1 годину у 7 класі, 1,5 години у 8 класі, 1 годину у 9 класі), який вивчається за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи християнської етики. 1-11 класи» (розроблена авторським колективом на чолі Т.Барщевського, рекомендована Міністерством освіти і науки України).

Робота згідно з навчальним планом проводиться за 5-денним навчальним тижнем згідно з графіком навчального процесу на рік. 

Відповідно до статті 16 Закону України „Про  загальну середню освіту‖ 2018/2019 навчальний рік розпочинається 3 вересня святом – День знань.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня по 23 грудня, ІІ семестр - з 14 січня по 31 травня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 29 жовтня  по 4 листопада, зимові з 24 грудня по 13 січня, весняні з 25 березня по 31 березня.

Відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 протягом року проводяться навчальні екскурсії та навчальна практика відповідно до графіка.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14.02.2015 року за №157/26602 учні 4 та 9 класів складають державну підсумкову атестацію з предметів та в терміни затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Навчання учнів усіх класів проводиться  українською мовою.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки ―Про затвердження

Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкілінтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах‖ від 20.02.2002 р. №128 робочим навчальним планом передбачено поділ класів на групи при вивченні трудового навчання − класи діляться на групи дівчат (обслуговуюча праця) і хлопців:

Робочий навчальний план (1 клас)

(складено відповідно до Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої

наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року №268)

Робочий навчальний план початкової школи (2-4 класи)

(складено відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №407, таблиця 1)

Робочий навчальний план (5 клас)

(складено відповідно до Типової освітньої програми закладів

загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №405, таблиця 1)

Робочий навчальний план (6-9 класи)

(складено відповідно до Типової освітньої програми закладів

загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №405, таблиця 12)

Таблиця 5

до освітньої програми Перелік навчальних програм 

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня (2-4 класи)

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

Таблиця 6 до освітньої програми

Перелік навчальних програм  для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)