Структура рослинництва України

Розвиток та розміщення рослинництва в  Україні

Рослинництво – провідна галузь сільського господарства,яка спеціалізується на вирощуванні різноманітних культурних рослин, що дають продукти харчування, сировину для легкої та харчової промисловості, корми для тварин.

Структура рослинництва України. Рослинництво є основним виробництвом сільського господарства України. Нині воно займає посівні площі у 272,4 тис. км2 (або 27,24 млн гектарів), що становить 65,6% усіх сільгоспугідь. В Україні рослинництво представлене двома виробництвами: рільництвом, а також садівництвом й виноградарством. У рільництві України вирощують усі відомі групи сільгоспкультур: зернові (зернове господарство), технічні, бульбоплідні (картоплярство), овоче­баштанні (овочівництво і баштанництво), кормові. Кожна група рослин займає певні площі. Посівна площа сільськогосподарських культур – частина ріллі, яка фактичн зайнята посівами озимих та ярих культур під урожай поточного року.

Пригадайте:складові земельного фонду України приклади сільськогосподарських рослин

Структура сільського господарства

Структура рослинництва

Види сільськогосподарських культур світу

До складу рослинництва входять сім основних груп рослин, які розрізняються за особливостями вирощування й переробки, та за сферою застосування:кормовіовоче-баштанніплодові та ягіднітехнічнівиноградзернові (у тому числі круп’яні й зернобобові)картопля

Озимі культури – це однорічні рослини, що їх було посіяно восени минулого року, та збереглися до закінчення весняної сівби. Їх нормальний розвиток та висока урожайність пов’язані з умовами зимівлі та одержання достатньої кількості вологи навесні внаслідок танення снігу. Серед озимих культур в Україні вирощують так звані озимі хліби: озимі пшеницю, жито та ячмінь. Більшість рослин культивують як ярі, тобто ті, що їх сіють навесні під урожай поточного року. Структура посівних площ – відсоткове відношення розмірів посівних площокремих сільськогосподарських культур до їх груп та цих груп – до загальної посівної площі.

З початку 90­х рр. ХХ ст. структура посівних площ в Україні зазнала суттєвих змін (мал. 36,ст.72). У ній переважають зернові культури, під якими нині зайнято 53,6% ріллі. Водночас утричі зросли площі під технічними культурами, які мають експортне значення. Нині під ними зайнято 32,3% усіх орних земель. Через зменшення поголів'я свійських тварин майже у 5 разів скоротилися посівні площі під кормовими культурами й нині становлять 7,2% від усієї площі ріллі. Картопля та овочебаштанні культури займають відповідно 4,2% та 2% від посівних площ України. Площа багаторічних насаджень в Україні, тобто під садами, ягідниками, виноградниками, скоротилася майже утричі.

Врожайність— це кількість рослинницької продукції, одержуваної з одиниці площі. Урожайність для культур відкритого ґрунту розраховують в центнерах з гектару (ц/га), а в теплично-парниковому виробництві — в кг з 1 м²В останні роки в Україні зростаєАле цей показник є нижчим, ніж у більшості провідних країн — виробників сільськогосподарської продукції

Найважливішим показником розвитку рослинництва є врожайність сільськогосподарських культур- кількість отриманої продукції з одиниці площі (гектара). Врожайність – кількість сільськогосподарської продукції в центнерах на 1 га. посівної площі.

пшеницю, кукурудзу та рис — називають головними «хлібами» людства.

І місце - пшениця (степ, лісостеп)ІІ місце – кукурудза (північний і центральний степ)ІІІ місце – ячмінь (степ) Зернові культури

Пшениця. Озима. Ярова

Зернові культури. Основу рільництва у нашій країні становить вирощування зернових культур: хлібних, зернофуражних, круп’яних та зернобобових (мал. 37, ст.73). Ареали вирощування рослин визначаються їх екологічними особливостями, тобто потребами у теплі, волозі та вибагливістю до родючості ґрунтів. Основною хлібною культурою України є пшениця. Ця рослина культивується людьми понад 10 тис. років, на території сучасної України – понад 5 тис. років. Відомо понад 20 видів пшениці, кожний з них має багато виведених селекціонерами сортів. Найчастіше вирощують 2 види пшениці, які різняться хімічним складом зерна: тверду та м’яку. У насінні твердої пшениці багато білка (16–18%), тому її використовують у макаронній промисловості. З насіння м’якої пшениці, яке багате на крохмаль (до 70%), але бідніше на білок (9–11%), печуть хліб та кондитерські вироби.

Батьківщина твердої пшениці – Ефіопія, м’якої – Передня Азія, де й донині як бур’ян росте її дикий предок – пшениця однозернянка. Пшениця, яка походить зі степів та саван, вибаглива до тепла та родючості ґрунтів. Вода їй потрібна лише у період вегетації. Саме тому найчастіше культивують озиму пшеницю, яка одержує воду від танення снігу, тому й має вищу врожайність. В Україні вона становить 38,9 ц/га. Врожайність – кількість продукції сільськогосподарської рослини у центнерах, що зібрано з 1 га площі. Тверда пшениця. М'яка пшениця

Вирощують в Україні озиму пшеницю в Степу та Лісостепу на родючих грунтах. Ярої пшениці вирощують значно менше. За посівними площами в нашій країні пшениця є безперечним лідером; нею засіяно 23,2 усієї ріллі. Найбільше пшениці збирають у Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. У 2015 році валовий збір пшениці становив 26,5 тонн, це майже 3,3 % від світвого збору. За цим показником наша держава – на 8 - му місці у світі і на 3 – му в Європі( після Франції та Німеччини)Посіви озимої пшениціПосіви ярої пшениці

Яра пшениця. Ярова пшениця має більш низьку врожайність, ніж озима, тому вона поши-рена значно менше. Часто її сіють при вимерзанні озимих.

Жито – важлива хлібна культура Північної півкулі. Його вирощують 3–4 тис. років. З нього печуть так звані чорні сорти хліба. Через нижчу, ніж у пшениці, урожайність (25,8 ц/га) посівні площі під житом в Україніскоротилися у 4 рази й нині становлять близько 0,5% від їх загальної площі. Невибагливе до тепла та ґрунтів жито культивують на Поліссі. Найбільші його валові збори дають Чернігівська та Житомирська області. У 2015 р.валовий збір озимого та ярого жита в Україні становив майже 0,4 млн тонн.

Кукурудза. Друге місце за розмірами посівних площ (у 2015 р. — 4,1 млн га) належить кукурудзі на зерно. Це теплолюбна рослина, період вегетації якої становить від 85 до150 днів. Такі умови є в степу, південній частині лісостепу, Закарпатті. Середня врожайність культури — понад 50 ц/га. У 2015 р. в Україні було зібрано 23 млн т кукурудзи (менше, ніж у попередні роки). Найвищі показники мають господарства Полтавської області (безперечний лідер). Україна входить до трійки найбільших продавців кукурудзи на світовому ринку.

Україна вирощує ряд зернофуражних культур. Серед них за посівними площами лідером є кукурудза, під якою зайнято 15,9% ріллі. Ця рослина родом з Центральної Америки, де її називають маїсом. Привезена в Європуу ХV ст. Дуже теплолюбна та вибаглива до ґрунтів, кукурудза на зерно культивується в Україні переважно у степовій зоні. Дає високі врожаї – 57,1 ц/га. Кукурудзу використовують за багатьма призначеннями. Це нелише фуражна, а й важлива продовольча, олійна, крохмалиста, хлібна, кормова культура. З її стебел одержують папір, лінолеум, віскозу. В останні роки наша країна стрімко піднялася у рейтингах за валовим збором цієї культури, посівши у 2015 р. 5­те місце в світі з показником понад 23,3 млн тонн, що становить 2,4% світового збору. Нині кукурудза забезпечує 23% усього експорту сільгосптоварів нашої країни.

Кукурудза

З інших зернофуражних культур в Україні ячмінь та овес. Ячмінь посідає 3­-тє місце за посівами серед зернових культур в Україні. Під ним зайнято 10,7% ріллі. Озимий та ярий ячмінь культивують переважно у лісостеповій та степовій зонах. Окрім фуражного є продовольчий ячмінь, з якого роблять перлову крупу, солод для пива, замінники кави. Невибагливий до умов зростання, овес вирощують на Поліссі. Це цінна фуражна та продовольча рослина, зерно якої йде на крупу «геркулес», борошно, кондитерські вівсяні вироби. Через зменшення поголів’я коней, для яких овес є основним кормом, зменшилися посівні площі під цією рослиною. Нині в Україні під ним менш ніж 0,8% від посівних площ (мал. 38, ст 74). Ячмінь. Овес

Ячмінь. Ячмінь — третя за значенням зернова культура, яка відрізняється порівняно високою врожайністю (до 30 ц/га) і невибагливістю до ґрунтів. Сіють цю скоростиглу і посухостійку культуру переважно в степовій зоні (одноосібний лідер — Одеська обл.). Розрізняють кормовий ячмінь, що йде на корм тваринам, і продуктовий, із якого отримують крупи, борошно, замінники кави.

Ячмінь

Круп’яні культури. Основними продовольчими круп’яними культурами є: Гречкана півночі степу, у лісостепу та ПоліссіРисна поливних землях у Миколаївській та Херсонській областях. Просоу степових районах і лісостепу

Гречка. В Україні найбільші площі завжди займала гречка (в останні роки вони скорочуються). Це одна з традиційних круп’яних і медоносних культур країни. Урожайність гречки є невеликою — близько 10 ц/га. Вона має короткий вегетаційний період, тому її використо-вують для пересівання загиблих від морозів озимих культур, а такожяк повторну культуру. Основні площі гречки розташовані на півночі степу, у лісостепу та Поліссі.

Серед круп’яних культур України найбільші площі зайнято під гречкою. Цю холодостійку, невибагливу до ґрунтів рослини вирощують на Поліссі. Зерно гречки добре засвоюється, має багато цінних поживних речовин. Під час цвітіння гречка – медоносна рослина. Але недоліком цієї культури є низька врожайність – 10 ц/га. Через те площ під гречкою небагато – менш ніж 0,6% ріллі. За останні 5 років валовий збір зерна гречки в нашій країні зменшився удвічі, й Україна відступила з 3­-го місця на 4-­те серед країн світу за цим показником.

З інших круп’яних культур в Україні вирощують просо, сорго та рис. Посухостійке й теплолюбне просо вирощують у степовій зоні переважно у межах Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Харківської областей. В Україні відомий вид «просо дрібне», яке культивують заради зерна – пшона, яке йде на корм тваринам та їжу людини. Подібним до проса за умовами зростання є сорго – одна з найбільш посухостійких та теплолюбних культурних рослин, яка походить з Ефіопії. У нас його культивують у степовій зоні. А за широтою застосування сорго не поступається кукурудзі. Його зерно йде на виробництво крупи, борошна, крохмалю, спирту; зі стебел одержують сироп та мед; із соломи роблять віники та папір. На півдніУкраїни за умов штучного зрошення вирощують невелику кількість рису, переважно у Херсонській та Одеській областях. Розсаду цієї вологолюбної й теплолюбної рослини висаджують у ґрунт на залитих водою ділянках. Врожайність рису дуже висока – 53,4 ц/га.

Просо. Просо є досить посухостійкою культурою, його сіють у степовихрайонах і лісостепу.

Рис. Рис вибагливий до тепла й вологи. Цю культуру вирощують на поливних землях (чеках) у Миколаївській , Херсонській та Одеській областях.

Зернобобові

В Україні вирощують багато видів зернобобових культур. Частина з них є продовольчими, інші – кормовими рослинами. Серед них найбільші площі та валовий збір має горох, який культивують здебільшого на Поліссі. Посухостійку квасолю вирощують переважно у степовій зоні. Як цінні кормові рослини вирощують на Поліссі вику та люпин. Значно рідше вирощують в Україні кормові боби, сочевицю, нут, чину, маш та інші.

Квасоля.

Горох

Люпин.

Технічні культуриволокнисті (бавовник, льон-довгунець, джут); олійні (соняшник, соя, ріпак, льон-кудряш, маслини, олійна пальма)цукроносні (цукрова тростина, цукровий буряк)тонізуючі (чай, какао, кава)каучуконосні (гевея)ефіроолійні (троянда, лаванда, м’ята, аніс)

Цукровий буряк – культура , яка потребує багато тепла і вологи ( такі умови склались у лісостепу), а також значних трудових затрат. Соняшник- основна олійна культура нашої країни. За виробництвом його Україна входить у першу десятку – країн виробників цієї культури

Соняшник. Соняшник був відомий північноамериканським індіанцям задовго до колонізації Нового Світу. Поступово ця культура поширилася в Євразії. Як олійну культуру соняшник почали активно вирощувати тільки в минулому столітті.

Технічні культури. Соняшник займає близько 22% усіх посівних площ в Україні. Батьківщина його – Центральна Америка. На територію України соняшник потрапив на початку ХІХ ст. і знайшов тут свою другу батьківщину. Основні площі соняшнику зосереджено в степовій зоні та на півдні лісостепової. Найвища концентрація посівів спостерігається у Дніпропетровській,Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Харківській областях. У насінні кращих сортів соняшнику міститься до 57% олії. У загальному обсязі олійних культур соняшник складає 90%. Збір становить близько 11.2 млн тонн в рік. Країна посідає 1­ше місце в світовому рейтингу, забезпечуючи понад 28% світового виробництва соняшнику.

Ця культура посухостійка, вибаглива до тепла і потребує родючих ґрунтів, тому найбільш сприятливі умови для її вирощування — степова зона. У 2016 р. перше місце зі збору соняш-нику посіла Дніпропетровська область. Валовий збір цієї культури в останні роки збільшується, що обумовлено розвитком виробництва з переробки насіння.

Серед інших олійних культур в Україні у степовій зоні вирощують сою, ріпак, льон-кучерявець, гірчицю, рижій Динаміка структури посівнихплощ під технічними культурами в. Україні (тис. гектарів)

В Україні, як у світі в цілому, стрімко зростає вирощування сої. За останні 25 років в нашій країні посівні площі під цією культурою зросли майже у 20 разів. Нині Україна посідає 9­-те місце в світі за валовим збором сої (1% світового збору) та 7-­ме місце за її експортом. Соя походить зі Східного Китаю. Зімітувати умови вирощування можна у лісостеповій та степовій зоні України за умови зрошення. Багаті на білок соєві боби використовують для одержання олії та як замінник тваринного білка.

Соя. Серед олійних культур останнім часом різко збільшилися обсяги вирощування сої. У 2000 р. цю культуру засівали на площі лише 65 тис. га, а у 2016 р. — 2164 тис. га. Сою культивують облас-ті західної та центральної частин України, зокрема Хмельницька, Київ-ська, Вінницька, Полтавська, Житомирська. Сою використовують для виробництва олії, борошна, цінних добавок до комбікормів, а також якнедорогий замінник м’яса.

Соя культивують області західної та центральної частин України. використовують для виробництва олії, борошна, цінних добавок до комбікормів, а також як недорогий замінник м’яса. Ріпак- це холодостійка, вибаглива до вологи та родючості ґрунту культура. Олію з ріпаку використовують у харчовій, миловарній, шкіряній, текстильній промисловості та як сировину для виробництва дизельного пального У 2015 р. найбільше цієї культури зібрали на заході — у Хмельницькій, Вінницькій та Тернопільській областях

Цукровий буряк. Площа посівів цукрового буряку в останні роки скорочується. Найбільш сприятливі умови для цієї культури — у лісостеповій зоні, де є родючі ґрунти, достатньо тепла і вологи. Тому більшість посівів зосереджена у Вінницькій (безперечний лідер), Полтавській, Тернопільській областях.

Картопля та овоче-баштанні культури. Картопля- це «другий хліб», але й сировина для промисловості. Україна є одним із найбільших виробників картоплі в Європі. Найбільше картоплі вирощують у Вінницькій, Львівській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Сумській, Волинській областях. В Україні вирощують 40 видів овочевих культур. Баштанні культури вирощують степових районах: в Херсонській (безперечний лідер), Одеській, Дніпропетровській та Запорізькій областях

Ріпак вирощують для одержання технічної олії та відносно дешевого біопалива, а також цінних зелених кормів, що багаті на білок. Як харчовий продукт ріпакова олія має невисокі якості через гіркуватий присмак.Її використовують у виробництві маргарину, кондитерських виробів, чіпсів, попкорну. В Україні ріпак з’явився у ХVІ ст. Нині площі під ним зростають і становлять близько 1,7% ріллі. Вологолюбний та теплолюбний ріпак вирощують переважно у західній частині лісостепової зони, зокрема у Хмельницькій, Тернопільській, Львівській, Вінницькій областях.

Важливе місце з­-поміж технічних культур України займають цукрові буряки. Ця вибаглива до умов вирощування рослина походить з Середземномор’я. В Україні культивується переважно у межах лісостепової зони. З початку 90­х рр. ХХ ст. посівні площі під цукровими буряками у нашій країні скоротилися у 5,5 раза, а валовий збір – у 4,3 раза. Нині площі під цією культурою становлять лише 1,1% ріллі. Майже половина з цих площ припадає на Вінницьку (18,8%), Хмельницьку (13,5%), Харківську (8,2%) та Тернопільську (7,7%) області. Хоча врожайність цукрових буряків у нашій країні висока – 435 ц/га – Україна поступилася своєю першою позицією у світі за збором цих солодких коренеплодів (мал. 40,ст.76).

В Україні дуже скоротилися площі під такими колись дуже помітними в економіці країни технічними культурами, як льон-­довгунець, коноплі, хміль, тютюн. Збереглися незначні площі під волокнистими культурами: на Поліссі – льону-довгунцю (особливо у Сумській та Житомирській областях), у лісостеповій та степовій зонах – конопель (зокрема у Полтавській та Кіровоградській областях). Для потреб пивоварної, дріжджової та хлібопекарної промисловості використовують хміль. Колись в Україні були одні з найбільших у Європі площі під цією культурою. Нині площі під хмелем скоротилися в 25 разів й залишилися у Житомирській та Рівненській областях. Невеликі площі під тютюном лишилися у Закарпатті, Придністров’ї та Криму. Існують також спеціалізовані господарства з вирощування лікарських рослин, цикорію та олійного маку.

Картоплярство. Україна є одним із найбільших виробників картоплі в Європі. Під культурою зайнято більше ніж 1,3 млн га, середня врожайність становить понад 150 ц/га (у 2015 р. — 161 ц/га). Фахівці вважають,що якщо вдасться забезпечити населення якісним посівним матеріалом,то врожайність зросте до 280 ц/га. Найбільше картоплі вирощують у Вінницькій, Львівській, Чернігівській, Київській, Житомирській,Сумській, Волинській областях, кожна з яких у середньому збирає понад 1 млн т щорічно.

Картоплярство. Картопля – однорічна рослина, що походить з Анд Південної Америки. В Європу потрапила у ХVІ ст. та стала «другим хлібом» для людини. Її вирощують для продовольчих, кормових та промислових цілей. З неї готують понад 1000 страв, одержують крохмаль та спирт. В Україні картоплю почали вирощувати з 60­х рр. ХVІІІ ст. Протягом останніх десятиліть площі під картоплею в нашій країні змінювалися мало, а врожайність зростала. Нині ця культура займає 4,9% ріллі й дає 161,4 ц/га. Через невибагливість рослини до умов зростання її можна культивувати практично по усій території України. Проте найбільші її площі зосереджено на Поліссі (29%) та Прикарпатті (16%). Це швидкостигла рослина, тому на півдні України навіть встигають одержати два врожаї цієї бульбоплідної культури. У 2015 р. в Україні одержали 20,8 млн тонн картоплі, що становить 5,9% світового валового збору. Це перший показник в Європі та четвертий – у світі.

Плодівництво. Насадження яблунь і груш є характерним для лісостепу і Полісся вишень, черешень, слив, абрикос, персиків, горіхів – для степу Ягідні насадження зосереджено навколо великих міст. Виноградарством займаються у Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській області та на Закарпатті

Овочівництво. У різних районах України овочі вирощують у відкритому ґрунті.

Овочівництво і баштанництво. Виробництвом овочевих та баштанних культур, розробленням та вдосконаленням технологій їх вирощування у відкритому та закритому ґрунті займаються овочівництво і баштанництво. Овочами (або городиною) називають певні їстівні частини рослин, переважно трав’янистих, що їх людина споживає у їжу. Їх протиставляють солодким фруктам та ягодам. Баштан (з перської – садочок) – поле, на якому культивують рослиниз родини гарбузових: гарбузи, кабачки, патисони, кавуни, дині.

Отже, овочівництво та баштанництво – це комплексна система господарювання, яка складається з вирощування овочів у відкритому та закритому ґрунті (у теплицях та парниках), а також їх зберігання та переробки (мал. 41, ст.77). Розрізняють кілька зон овочівництва та баштанництва. Приміська зона культивує овочі як у відкритому, так і закритому ґрунті. Має великий набір ранніх овочевих культур. Для обігрівання теплиць використовує багато теплоти від ТЕЦ. Більшість продукції реалізовується одразу після збирання. Сировинні зони розміщені недалеко від міст. У них займаються вирощуванням у відкритому ґрунті 2–3 культур залежно від кліматичних умов для подальшої переробки у харчовій промисловості на консерви.

На півночі та в центрі основні культури — капуста, буряк, морква, огірки

на півдні — баклажани, солодкий перець, томати. Безперечним лідером зі збору томатів є Херсонська область (у середньому понад 500 тис. т). У Миколаївській області, що є другим виробником томатів в Україні,цей показник удвічі нижчий.

Садівництво та виноградарство. Садівництво та виноградарство є складниками рослинництва, що займаються розведенням багаторічних плодових, ягідних та деяких декоративних рослин. Площа садів та виноградників в Україні нині становить близько 0,5% земельного фонду. Проте за рахунок зростання врожайності фруктів та ягід у зв’язку з використанням нових сортів валовий збір їх майже не зменшився. У садівництві понад половину площ зайнято насіннячковими культурами, до яких належать яблука, груші та айва. Їх площі переважають у лісостеповій зоні, особливо у Вінницькій, Чернівецькій, Хмельницькій та Закарпатській областях. Ці чотири області дають майже половину усіх зборів насіннячкових України. Майже 30% площ під садами зайнято кісточковими культурами (мал. 42, ст.78).

Основні регіони вирощування винограду в Україні – Автономна Республіка Крим та Одеська область. Там сконцентровано понад 80% усіх площ виноградників України. Решта розташовуються у Миколаївській, Херсонській, Закарпатській областях. Крим – найстаріший виноградарський регіон України. Там вирощують 107 сортів винограду. Технічні сорти використовують для переробки на виноградний сік, вино, шампанське,родзинки. Їх культивують 69 сортів, найбільш знані з яких Ркацителі, Каберне совіньйон, Аліготе, Рислінг. У Криму вирощують 38 столових сортів винограду, які одержують для споживання у сирому вигляді: Молдова, Мускат гамбурзький, Мускат Італія, Мускат бурштиновий та інші. В Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях збирають до 90% винограду технічних сортів.

Виноградарство. Велике значення має виноградарство. Воно належить до найбільшскладних сільськогосподарських виробництв, що потребують спеціаль-них технологій, сільськогосподарських машин і робочої сили певної ква-ліфікації.

Баштанництво. У степових районах вирощують баштанні культури. Кавуни й ди-ні потрапляють до споживача в основному із Херсонської (безперечний лідер), Одеської, Дніпропетровської та Запорізької областей.

Садівництво. Практично в усіх областях України вирощують плодові та ягіднікультури (яблука, груші, сливи, вишні, черешні, смородину, полуницю, малину, аґрус)

У південних районах вирощують абрикоси, персики.

Ягідництво.

лохина

Майже 90 % винограду вирощують на півдні та в Закарпатській області.

Багаторічні трави. Конюшина, люцерна, вика.

Коноплі.

Квітникарство.

Ефіроолійні культури.фенхель

лаванда

Трояндатроянда

Підсумуємо. Найважливішим показником розвитку рослинництва є врожайність сільськогосподарських культур. Вона дає уявлення про кількість отриманої продукції на одиницю площі (гектар). В останні роки врожайність майже всіх основних сільськогосподарських культур в Україні зростаєУ рослинництві найважливіше місце посідає вирощування зернових культур, у першу чергу озимої пшениціСеред інших культур найбільше значення має вирощування соняшнику, сої, цукрового буряку, картоплі, томатів