Автор,

стильовий напрям

Назва і жанр

 твору

Герої

Ключова інформація

( час, місце дії, тема, ідея, сюжет)

Нотатки

УСНА

НАРОДНА

ТВОРЧІСТЬ

(фольклор)

«Ой, Морозе, Морозенку»

Історична пісня

Морозенко, мати

Монголо-татарська навала, Савур-могила

Тема: захоплення у полон та страти козацького ватажка, горя Морозихи та всієї України.

Ідея: возвеличення подвигу заради України.

«Чи не той то хміль»

Історична пісня

Хмельницький

Визвольна війна проти ляхів

Тема: перемога під Жовтими Водами.

Ідея: уславлення Б.Хмельницького як народного героя.

«Ой летіла стріла»

Ліро-епос

Балада

Мати-удовиця,

 сестра,

 кохана,

перетворення на зозуль

(метаморфоза)

Тема: побивання матері-удовиці за вбитим стрілою сином.

Ідея: висловлення співчуття до загиблого.

Композиція:

експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина; зав’язка: приліт трьох рябеньких зозуль;

кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької; смерть героя;

розв’язка: смерть рідної дитини, одвічна пам’ять про неї.

«Маруся Богуславка»

Ліро-епос

Дума

Богуславка,    запорізькі козаки

Монголо-татарська навала

Тема: визволення Марусею  700 невільників-козаків, які знаходилися 30 років у неволі.

Ідея: прославлення героїчного вчинку Богуславки.

Структура думи: зачин («заплачка»), основна частина, «славословіє»; виконується речитативом.

Пісні Марусі Чурай

«Віють вітри, віють буйні…»

Пісня

Дівчина, що сумує за козаком

Козаччина

Тема: страждання дівчини та сум  за коханим . Для неї це «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться — сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями.

Пісня використана у «Наталці-Полтавці».

«Засвіт встали козаченьки»

Пісня

Козак, мати його, наречена Маруся

Козаччина

Тема: прощання Марусі з козаком, що йде у похід та просить матір прийняти кохану. Пісня побудована у формі діалогу.

Невідомий

( припущення:

Нестор Літописець)

= орнаменталізм =

«Повість минулих літ Літопис

Кий, Щек, Хорив, сестра Либідь,     княгиня Ольга

Київська Русь

Оповідь про заснування Києва,                                                          оповідь про помсту Ольги.

Невідомий

«Слово  о полку Ігоревім»

Героїчна поема або літописна повість

Ігор,  Всеволод, Святослав, Ярославна, половці – Овлур, Гзак, Кончак, Боян віщий

1185 рік, Київська Русь (битва на річці Каялі)

Тема: зображення невдалого походу Новгород-сіверського князя Ігоря на половців, перебування в полоні, втечі та повернення у Київ.

Ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти ворогів.

Центральний образ = земля Руська.

Визначні епізоди:  віщування – затемнення сонця, сон  та «золоте слово» Святослава (Київ), плач Ярославни (Путивль).

Г.Сковорода - «мандрівний філософ»:

«Світ ловив мене, та не спіймав»,

родоначальник літ. байки

= бароко =

«Бджола та Шершень»

Байка 

в прозі

Бджола, Шершень

Входить до збірки «Байки Харківські». 

Побудова байки: фабула (розповідь) + сила = мораль.

Тема: діалог між персонажами про ставлення до праці. Ідея «сродної праці»  - праці за нахилом: кожна людина повинна займатись улюбленою справою, тоді вона буде щасливою і принесе користь суспільству.

«Всякому місту звичай і права»

Вірш

(соціальна сатира)

Пісня №10 зі  збірки  «Сад божественних пісень».

Тема: показ вад суспільства.

Ідея: висміює існуючу систему та її представників, оспівує тих, «в кого совість -  як чистий кришталь». Перероблена пісня використана у «Наталці-Полтавці».      Дактиль

«Dе libertate»

(про свободу)

Ліричний вірш

(вірш-пісня)

(громадянська лірика)

Згадується «вольності отче Богдане-герою»

Тема: зображення волі як найбільшого багатства людини.

Ідея: оспівування Б.Хмельницького, народного борця за свободу.

Дактиль

Афоризми

Бери вер­ши­ну - і ма­ти­меш се­ре­ди­ну.     

З ycіx ут­рат втра­та ча­су най­тяж­ча.    

Визначай смак не по шкар­лупі, а по яд­ру.     

Немає нічо­го не­без­печнішо­го за підступ­но­го во­ро­га, але не­має нічо­го от­руй­нішо­го від уда­ва­но­го дру­га.     

Тоді ли­ше пізнається цінність ча­су, ко­ли він втра­че­ний. Не за об­лич­чя судіть, а за сер­це.   

Tінь яб­луні не за­ва­жає.     

Не ро­зум  від книг, а кни­ги від ро­зу­му ство­ри­лись.

І.Котляревський –

зачинатель нової української літератури

= класицизм =

«Енеїда»

Бурлескно-травестійна поема

(героїчна поема)

Рід – ліро-епос

Еней, батько Анхіз, мати Венера, син Іул;

троянці Низ та Евріал;

Зевс, Меркурій, Еол, Нептун, Юнона; цариця-вдова Дідона,

відьма Сивілла,

цар Латин, дружина Амата, донька Лавінія; цар рутульців Турн

«Енциклопедія народного побуту українців XVIII ст.»

Оригінальний твір, хоч автор використав сюжет Вергілія, складається з 6-ти частин, написаний народною мовою. Тема: зображення дійсності ХVІІІ ст.., показ моральної нікчемності панівних класів через картини раю та пекла і високих якостей волелюбних, незалежних троянців-запорожців.                                                                        Ідея: засудження морального   падіння панства, чиновництва; оспівування любові до рідної землі і готовності заради неї йти на самопожертву.                                                                                  Глибока філософія: місія Енея – збудувати Рим.      Чотиристопний ямб

«Наталка Полтавка»

Соціально-побутова п’єса

(за автором,

 «опера малоросійська на дві  дії»)

Рід – драма

Наталка - Петро, Горпина Терпелиха (мати),

возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, 

Микола - далекий родич Терпелихи

Село на Полтавщині

Тема: зображення побутових суперечностей села, соціальної нерівності; драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя.

Ідея: уславлення моральної краси дівчини з народу, оспівування народних звичаїв.

Використано 22 пісні з метою передачі характерів персонажів, починається піснею «Віють вітри».

Г.Квітка-Основ’яненко – батько української ПРОЗИ

(Справжнє прізвище -

Квітка)

= сентименталізм=

«Маруся»

Присвята

Анні Григорівні Квітці

Сентиментальна повість (перша україномовна повість нової української  літератури)

Маруся - Василь, сільський багач

Наум Дрот, Настя (батьки)

Тема: показ життя українського селянства, праці, побуту і звичаїв народу; розповідь про чисте, вірне і разом з тим нещасливе кохання Марусі й бідного міського ремісника-рекрута Василя (Маруся потрапила під дощ, застудилася і померла, поки Василь був на заробітках, потім  він  стає ченцем та вмирає від туги).

Ідея: піднесення краси почуттів простої людини.

Філософські роздуми про життя.

Т.Г.Шевченко

–

основоположник нової української літератури

= романтизм =

= реалізм =

«Катерина»

Присвята

Василю Жуковському

на пам’ять 22 апреля 1838 года

Ліро-епічна

 соціально-побутова поема

Катерина, батьки,

 москаль Іван,

старий сліпець-бандурист,

 Івась – син Катерини

Тема: трагічна доля матері-покритки.

Ідея: осуд  розбещеного офіцерства, співчуття жінці-матері.

Ліричні відступи: авторська оцінка зображуваного, філософські міркування.

Тематика  твору  побутова,  конфлікт  морально-етичний

(+ романтичний), але з соціальними елементами.

«Гайдамаки»

Присвята

Василю Григоровичу

Ліро-епічна поема героїчного характеру

Ярема Галайда -  Оксана,

титар (батько Оксани), корчмар Лейба, конфедерати, 

Іван Гонта, Максим Залізняк (ватажки),

кобзар Волох

Коліївщина – народне повстання 1768 р.

Тема: зображення народного повстання на Правобережній Україні.

Ідея: звеличення національно-визвольного духу українців проти польсько-шляхетського панування.

Композиція: 2 вступи (ліричний, історичний –інтродукція), 11 розділів, епілог, післямова «Передмова», гумористичне послання до передплатників.

2 сюжетні лінії.

Головний герой - повсталий народ.

«Сон»

(комедія)

Епіграф:

«Дух истины, его же  мир может  прияти,  яко  не видит его, ниже знает его»

   ^{Иоанна. глава 14, стих 1}

Сатирична поема,

перший твір політичної сатири, містерія

Цар, що перетворюється на жалюгідне кошеня, цариця як засушений опеньок,

«землячки»,

«цар волі»

Самодержавство за часи Миколи І:

Україна, Сибір, Петербург (царський палац)

Тема: зображення справжньої суті російського імперського режиму.

Ідея: гостра сатира проти соціальної верхівки, проти національного i соціального гноблення України.

Форма сну =  умовність, фантастичність.

Вступ - філософські роздуми (« У всякого своя доля…»)    Антитеза: рай – пекло.

Гротеск - «сцена генерального мордобитія».

Справжня причина арешту та заслання поета.

«Кавказ»

Епіграф:

«Кто даст главе моей воду,

И очесем моим источник слез,

И плачуся и день й нощь о побиенных...»

Присвята

Якову де Бальмену

Сатирична поема

Тема: змалювання подій війни на Кавказі.

Ідея: осуд загарбницької політики рос. самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі, засудження війни, уславлення боротьби за волю («Борітеся – поборете!»)

Включено міф про Прометея.

«І мертвим,

 і живим…»

Епіграф:

«Аще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавидит, ложь єсть»

Послання

Тема: роздуми про походження українців, правдиве прочитання історії, умови розвитку суспільства,    духовний заповіт народу, згадки про славне минуле.

Ідея: критика української еліти, яка зневажає народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації.

Афоризми: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»,

«Якби ви  вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя»,

«Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь».

«Заповіт»

(«Як умру, то поховайте…»)

Монолог,

громадянська лірика

Входить до збірки «Три літа».

Ідея: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

Хорей

Пантелеймон Куліш

«Чорна рада»

Перший

історичний роман,

хроніка

Яким Сомко,

Павло Тетеря,

І.Брюховецький; полковник-священник Шрам, Черевань, 

Петро Шрам – Леся, Кирило Тур, Пугач,

Божий чоловік 

1663 рік, Ніжин

Історична основа – літопис Самовидця.

Тема: зображення соціальних суперечностей під час історичних подій у Ніжині доби Руїни (боротьба за гетьманування на Лівобережній Україні між Тетерею, Сомком, Брюховецьким).

Ідея: оспівування славної давньої історії, звеличення самобутнього духовного життя нації, опоетизація народного побуту і моральних засад; осуд розбрату.

Наскрізний символ дороги-подорожі: місто Паволоч – хутір Хмарище – Київ – Ніжин.

2 сюжетні лінії: історична + любовна.

І.Нечуй-Левицький

(Справжнє прізвище -

Левицький)

«Кайдашева сім’я»

Соціально-побутова сатирична повість,

 повість-хроніка

Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо,  Лаврін - сини, Мотря, Мелашка –невістки,

баба Параска,

 баба Палажка

Після реформи 1861 року, село Семигори

Тема: змалювання життя селянської родини після скасування кріпаччини.

Ідея: критика дрібновласницького побуту, що веде до загострення взаємин між членами родини Кайдаша у мipy того, як дорослішають діти.

І.Білик,

Панас Мирний

(Справжнє прізвище -

Панас Якович Рудченко)

=  реалізм =

«Хіба ревуть воли,

як ясла повні…»

Соціально-психологічний роман,

монументальна селянська епопея

Чіпка Варениченко,  мати Мотря Жуківна,  баба Оришка, Галя («польова царівна»);   друг Грицько Чупруненко, його  дружина  Христя, Максим Гудзь, братчики Лушня, Пацюк, Порох,

пани Польські

Село Піски

Історія написання: нарис «Подорож із Полтави до Гадячого», повість «Чіпка», перша назва роману - «Пропаща сила» ( прототип - розбійник Гнидка).

Тема: розповідь про долю шукача правди, який зійшов на криву стежку і став «пропащою силою» на тлі соціальних змін  за чaciв кріпацтва i в пореформену добу.                Ідея: засудження  бунту, протесту, що виникає у несправедливому суспільстві та призводить до соціального та духовного падіння людини.                                              Tвip складається з 4-х частин i 30-ти розділів. Немає хронологічної послідовності ( фабула  ≠ сюжет).         

О.Білецький про композицію: «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами».  

І. Карпенко-Карий

Театр корифеїв

(Справжнє прізвище -

Іван Тобілевич)

=  реалізм =

«Мартин Боруля»

Трагікомедія

Рід - драма

Мартин Боруля, Палажка (дружина), Марися, Степан - діти, Гервасій,

 його син Микола, Націєвський, Трандалєв,

наймити Омелько і Трохим

Тема: дворянство як міф про краще життя.

Ідея: глузування над намаганням простої людини вибитися в дворяни;  викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю.

Сюжет = дійсні факти з життя родини Тобілевичів (прототип – батько).

І.Франко

Каменяр

=  реалізм =

«Гімн»

Громадянська лірика (гімн)

«Вічний революціонер – дух, що тіло рве до бою»

Входить до збірки «З вершин і низин».

Тема: відтворення прагнення до визволення з-під поневолення.

Ідея: заклик до боротьби народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу.

Важливе смислове навантаження має зміст поняття "вічний" - це уособлення тисячолітнього прагнення народу до свободи. 

Чотиристопний хорей

«Чого являєшся мені у сні»

Інтимна лірика

Входить до збірки «Зів’яле листя».

Тема: змалювання  нерозділеного кохання.

Ліричний герой звертається до коханої як до певної ілюзіі, хоче відштовхнути її, але не може.

Чотиристопний ямб

«Мойсей»

Філософська поема

Мойсей,

 єврейський народ, Датан, Авірон,

Єгова,

демон пустелі Азазель

Написано під впливом статуї Мікеланджело, яку автор бачив в Італії.

Тема: «смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій фopмi не біблійна, а моя власна, хоч i основана на біблійному оповіданні» (І.Франко).   Ідея: віра у визволення і щасливе майбутнє народу. Пролог «Народе мій замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі» - філософські роздуми про долю українського народу.                                                    

О. Кобилянська

«пишна троянда в саду української літератури»

= символізм =

«Земля»

Присвята

батькові

Ю.Кобилянському

Епіграф

«Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша»

Соціально-психологічна повість

Івоніка Федорчук,

дружина Марійка,

старший син Михайло,

молодший син Сава;

Василь Чоп'як,

його дружина Докія й

дочка Парасинка,

її чоловік Тодорка;

панська наймичка Анна;

циганка Рахіра та  її батько Григорій.

Буковина

Тема: показ залежності долі людини від землі.

Ідея: засудження того, як приватна власність нівечить найкращі почуття, спотворює і витравлює в людині людяне, штовхає на шлях злочину.

Прототипи – члени родини Жижиянів  с.Димки.

Перегук із біблійною історією про Каїна та Авеля, мотив братовбивства.

Леся Українка

дочка Прометея

(Справжнє прізвище -

Лариса Петрівна Косач)

=  неоромантизм =

«Contra spem spero»

(без надії сподіваваюсь)

Філософська лірика

Тема: показ ліричного героя, налаштованого на боротьбу. 

Ідея: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.

Автобіографічний напрям. 

Алюзія – «Сізіфова праця».

Tвip побудовано на антитезах, на протиставленнях.  Анапест

«Лісова пісня»

Драма-феєрія

Лукаш - Мавка, мати Лукаша, дядько Лев,

Килина,

 Лісовик, Перелесник, Потерчата, Злидні, Той, хто греблі рве, Той, хто в скалі сидить, Доля, Куць

Провесна – літо – осінь - зима, Волинь

Тема: показ стосунків сільського парубка Лукаша та лісової Мавки.

Ідея:  утвердження краси вільнолюбного незнищенного духу, кохання i мрії; гармонійного життя людини з природою.

Конфлікт – протиставлення високої мрії грубої буденщини.

Tвip має виразний фольклорний характер.

М.Коцюбинський –

великий Сонцепоклонник

= імпресіонізм =

« Intermezzo» (перепочинок, пауза)

Присвячується Кононівським полям

Новела автобіографічна

Моя утома, Ниви у червні, Три білих вівчарки, Залізна рука міста, Зозуля, сонце

Після подій 1905-1907 р.

Тема: перебування ліричного героя на відпочинку.

Ідея: ствердження необхідності повноцінного служіння митця народові,

Кульмінація – зустріч героя з селянином.

Символи: білі мішки - повішені люди, зозуля - надія на життя, три вівчарки - дворянство, жандармерія i селянство, жайворонок - натхнення, ніч - краса, присутність Бога, залізна рука города - залізниця.

«Тіні забутих предків»

Психологічна, ліро-філософська повість

Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна,

Юра-мольфар, Чугайстер,

Щезник,

нявки

Карпати, річка Черемош

Тема: показ життя, вірувань, обрядів гуцулів; змалювання українських Ромео і Джульєтти, сили їхнього кохання.

Ідея: гімн природі, чистоті людських почуттів, засудження бездуховного життя.

Сюжет: після смерті коханої Марічки Іван вже не зміг оговтатись, i хоча й одружився, проте щастя не мав, врешті i сам загинув через інтриги дружини та її коханця.

М.Вороний

представник «Розстріляного відродження»

= символізм =

«Блакитна панна»

Пейзажна лірика

Блакитна панна – образ весни.

Весна

Ідея: оспівування краси й досконалості природи, нерозривний зв'язок з мистецтвом.

Автор використовує біблійну урочисту лексику, метафори, мистецькі терміни.                                          Хорей

О.Олесь

емігрант

(Справжнє прізвище -

Олександр Кандиба)

«Чари ночі»

Інтимна лірика

 (романс)

Тема: пейзажні картини і філософські узагальнення.

Ідея: захоплення красою життя й кохання.

Ямб

«О слово рідне!       Орле скутий»

Громадянська лірика

Тема: роздуми про призначення поета, роль поезії в житті суспільства.

Ідея: любов до рідної мови, заклик до її збереження.

Ямб

П.Тичина

= символізм =

= кларнетизм =

(збірка

«Сонячні кларнети»)

«О панно Інно»

Інтимна лірика

Присвячується коханій дівчині – сестрі Інни.              Тема: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього.                                                  Ідея: передача ніжних та щирих почуттів, намагання відкрити своє серце.                                                          Ямб

«Пам’яти тридцяти»

 Громадянська лірика,

реквієм

Історична  основа - бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російської більшовицької навали.Поет  тужить, страж­дає, оплакує борців за волю, пророкує: «По кривавій по дорозі Нам іти у світ!»   Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога — приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору.

Хорей

«Ви знаєте, як липа шелестить»

Інтимно-пейзажна  лірика,

елегія

Мотив: вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання.

Ідея:   уславлення гармонії, передчуття щастя.

Паралелізм картин природи i людських переживань.

Ямб

М.Рильський

=неокласик=

«Молюсь і вірю»

Філософська лірика, вірш-рефлексія

Тема: зображення  молодечого оптимізму, відчуття польоту.

Ідея:   радісне   утвердження  життя,   насолода    кожною миттю буття.                                                                      Ямб

М.Зеров

представник «Розстріляного відродження»

=неокласик=

(збірка

 «Сонети і елегії»)

«Київ-традиція»

Громадянська  лірика ,

поетична  історіософія,

сонет

Київ – місто краси та величі,

польський король Болеслав Хоробрий,  посол  нім.  імператора Еріх Лясотта,  французького інженера Боплана

Тема: відтворення  історії   міста від найдавніших часів.                                                              Ідея:   утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовних вимірів народу.

Ямб
 

М.Хвильовий  ВАПЛІТЕ, започаткував літ. дискусію 1925-28р.,

представник

«Розстріляного відродження»

(Справжнє прізвище –

Фітільов)

= імпресіонізм =

=неоромантизм=

«Я

(Романтика)»

Цвіту яблуні присвячується, твору  М.Коцюбинського

Новела

Чорний трибунал:

Я – чекіст, главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат,  Андрюша.

мати Марія, інсургенти, версальці

Після революції 1917 року

Тема: змалювання моральних та ідеологічних пошуків головного персонажа під час революційних подій

Ідея: засудження фанатизму, що призводить до деградації особистості.

Починається з прологу «З далекого туману».

Роздвоєність особистості: «Я – чекіст, але я і людина».

Символ «загірної комуни».

Ю.Яновський

= лірико-романтизм =

«Вершники»

Роман у новелах (складається з

8-ми новел)

«Дитинство»

Новела

Прадід  Данило,

правнук

Данилко

Безкраїй степ, «український Техас», що ставав полем бою на зламі багатьох епох

Мандрівка степом - екскурс в історію свого народу, його звичаї, у яких відображається ментальність українців.

Тема: життя Данила Чабана та історія його роду, що уособлює шлях українського народу.

Ідея: утвердження віри в нетлінну вартість національних основ буття, спадковість поколінь, духовну пам’ять; оспівування міцних родових традицій, гуманіс­тичного сприйняття життя, здорового існування людини на землі. Немає єдиної наскрізної сюжетної лінії. Твір побудова­но на системі окремих сюжетних картин, епізодів пейзажного і побутового характеру, які пов’язані з календарним циклом буття українсь­кого селянина. Оповідь насичена описами звичаїв, народних свят: Вербної неділі, Великодня, Білого тижня, Сорока святих та ін. Філософське кредо новели — у ствердженні невмирущості й волелюбності людської гідності.

В. Підмогильний  представник «Розстріляного відродження»

= модернізм, інтелектуальна проза =

«Місто»

Епіграфи:

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а
трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина-
вона множиться і як тварина -  викидає; як янгол - вона має розум, як янгол - ходить просто і як янгол - священною мовою розмовляє.» Талмуд.

 « Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло?» А. Франс

Перший модерний урбаністичний, маргінальний  роман

Степан Радченко, Надійка, Левко, Мусінька – Лука Гнідий, Максим,
Борис Задорожній,

Зоська,

Рита-балерина,

Вигорський

Київ

Тема: зображення соціального, морального, творчого розвитку головного персонажа, його прагнення підкорити місто.

Ідея: реалістична картина зміни характеру людини, яка підкорює місто.

Прототипи:Вигорський – Є.Плужник, критик – М.Зеров.

В.Сосюра

«Любіть Україну»

Патріотична лірика

Тема: показ щирої любові до рідної землі, усвідомлення поняття «Україна» для українців.

Ідея: утвердження патріотизму.

Поезія була заборонена Сталіним, а написана у 1944 році на честь визволення України від фашистів .

Батьківщина = «неопалима купина» - символ безсмертя. Амфібрахій

О.Вишня започаткував жанр усмішки

(Справжнє прізвище -

Павло Губенко)

«Моя автобіографія»

Гумореска,

гумористичне оповідання

Тавтологія в назві.

«Сом»

(Збірка «Мисливські усмішки»)

Усмішка

Дід Панько

Річка Оскіл                                                                      Тема:  розповідь  неймовірних бувальщин про сомів, їхні звички,  про  пригоди,  що   трапляються   з     рибалками.     Ідея:   оспівування   багатства   та   краси  рідної природи.                                                                             «Синтез народного анекдоту і пейзажної лірики».                                                                                            

М.Куліш

представник «Розстріляного відродження»

«Мина Мазайло»

Сатирична комедія, за автором, «філологічний водевіль»

Рід – драма

Зразок політичної комедії "дискусійного" жанру

Родина Мазайла:

Мина Мазайло,

дружина Килина  (Мазайлиха),

діти Рина й Мокій;

дядько Тарас,

Уля (подруга Рини),

Мотрона Розторгуєва із Курська (т.Мотя),

комсомольці:

Тертика, Губа, Аренський

20-ті роки ХХ століття,  Харків

Тема: зображення процесу українізації.

Ідея: повернення історичної пам'яті, формування національної культури, відновлення статусу української мови.                                                                                          Лесь Курбас поставив на сцені  театру «Березіль».

Б. Ігор-Антонич

«Різдво»

Поезія

Лемки, Бог,

Діва Марія

Село Дукля на Лемківщині

Провідна тема: таїнство Різдвяного вечора. не нове потрактування Біблії, а показ того, що духовність не має географічного окреслення, лемки так само шанують Бога, як і віруючі в Єрусалимі.

Лемківщина – батьківщина автора, в основі – народні обряди, традиції.

О.Довженко – започаткував жанр кінооповідання

«Україна в огні»

Кіноповість

Лаврін-Тетяна Запорожці,

Трохим, Савка, Григорій, Іван, Роман, Олеся - Василь Кравчина,

 Дід Демид,

Христя Хуторна- капітан Пальма, німецький офіцер Ернст фон Крауз, Людвіг Крауз (син); Іван Гаркавенко, Устим – поліцаї;

Мина Товченик

Друга світова війна, село Тополівка

Тема: розповідь про трагедію України на прикладі  родини колгоспника Запорожця, яка уособлює весь український народ, зганьблений, розтоптаний окупантами.

Ідея:  пошуки причин  жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ.                                                                               Кільцеве обрамлення: починається і закінчується твір піснею «Ой, піду я до роду гуляти».                                           50 епізодів-картин.          

«Зачарована Десна»

Кіноповість

автобіографічна

Два ліричні герої – Сашко і Олександр Довженко,

мати Одарка Єрмолаївна,

батько Петро Семенович,

прабаба Марусина,

дід Семен,

дід Захарко,

 Самійло-косар

Село Сосниця

Тема: спогади письменника про дитинство, пepшi кроки пізнання життя; зростання митця з дитинства до зрілості.

Ідея: гімн землі та людям,  утвердження народної моралі.                                                                                      Причина  написання - «довга розлука з землею батьків» i бажання «усвідомити свою природу на ранній досвітній зopi коло самих її первісних джерел».                         Афоризми: «Любіть землю! Любіть працю на землі!», «Вміти бачити щастя навіть в буденних калюжах на життєвих дорогах».

А.Малишко

Поет-пісняр

«Пісня про рушник»

(покладено на музику П.Майбороди)

Інтимна лірика

з елементами філософії

Форма монологу.

Ідея:  звеличення почуття любові й глибокої вдячності до матері.

Символ рушник = доля, життєвий шлях.

Анапест

В.Симоненко  Шістдесятник

«Ти знаєш, що ти людина»

покладено на музику

Філософська лірика

Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.

Проблематика:

людина і суспільство (призначення людини на землі); індивідуальність кожної людини;

швидкоплинність часу і життя.

Ямб

«Задивляюсь у твої зениці»

Монолог ліричного героя, зверненого до матері-України   Патріотична лірика

Тема: роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських по­чуттів поета до своєї Батьківщини.

Ідея: возвеличення любові до рідної землі, заклик до земляків любити вітчизну, дбати про її майбутнє.

Хорей

І.Драч 

Шістдесятник

= неомодерн =

«Балада про соняшник»

Модерна балада

Тема: розповідь про те, як пробуджується талант. 

Ідея: талант бачити красу в повсякденні.

Композиція: притча + роз'яснення.

Сонце – символ поезії, в основі – метафора, уособлення, алегорія.

Верлібр

Ліна Костенко

Шістдесятник  

«Страшні слова, коли вони мовчать»

Філософська лірика

Мотиви: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва.

Ямб

«Українське альфреско»

Філософська лірика,

Медитація

Мотив: розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом.

Алюзія з народною казкою.

Ямб

«Маруся Чурай»

 Історичний

роман у віршах

Маруся Чурай,

Грицько Бобренко,

Галя Вишняківна,

полковий обозний Іван Іскра,

полтавський полковник Мартин Пушкар,

козак Лесько Черкес, суддя Семен Горбань, мандрівний дяк

Улітку 1658 року, Полтава(+ подорож до Києва)

Тема: зображення долі Марусі на тлі історичних картин життя України XVII ст.

Ідея: незнищеність українського народу, піднесення особистої відповідальності за долю Вітчизни, вірності собі та коханому, ролі митця в суспільстві.                                                                                       Композиція: міні-пролог, 9 розділів із символічними назвами.                                                                                 Прийом  ретроспекції: спочатку - подія, а потім розповідь про те, що їй передувало.

Василь Стус

Шістдесятник  (дисидент)

«О земле втрачена, явися»

Громадянська лірика (невольницька і патріотична лірика)

Тема:  щира розмова ліричного героя з рідною землею, яку його змусили покинути.

Ідея: страждання від розлуки з Україною.                                Ямб

«Як добре те, що смерті не боюсь я» Філософська лірика; громадянська лірика,

 вірш-медитація

Згадуються Шевченко, Франко, Леся Українка

Тема: поетичне та громадянське кредо автора.

Ідея: звеличення незламності, здатності залишатися людиною за будь-яких життєвих обставин.

 Ямб

О.Гончар 

«Залізний острів»

Новела-засторога з роману в новелах

«Тронка»

Радист Віталик + кохана Тоня (вожата), Лукія Назарівна (Віталикова мати), Тонин батько,

дядько Сухомлин

Тема: розповідь про романтичну подорож закоханих на старий залізний крейсер, яка мало не закінчилася трагедією.

Ідея: оспівування першого юнацького кохання; уславлення людей, які здатні взяти на себе відповідальність за долю планети, які високодуховні, кмітливі, є носі­ями народної мудрості та снаги, які розуміють призначення людини на землі; заклик до збереження й захисту людського єства перед загрозою цивілізаційних процесів.

Основний композиційний прийом  —  контраст: протиставлення невмирущої краси природи й неприродності «залізного ост­рова» — старого проіржавілого корабля, який служить мішенню для літаків, протиставлення миру й праці — воєнній загрозі, світлої радості життя — безглуздій смерті.

Образи-символи: зловісне унаочнення найжахливішого «варіанту», перед яким може опинитися цивілізація (під удар по­ставлена вся планета). Крейсер — привид трагічного минулого. Степ — ве­лич нашої планети, щедро наділеної Богом лісами, степами... Море — символ плинності життя, якому немає ні початку, ні кінця. Птах — символ спокою. Танок Тоні на «рудо-іржавому вогні розпеченої палуби» прочитується як та­нок безтурботного людства на вістрі  загострюваної небезпеки.

Символічна  назва : неприродне поєднання — за­лізний острів-корабель — мішень для військових нічних бомбардувань, бомбардувань у мирний час, над мирним морем, під мирними зорями.

Відсутність розв’язки, відкритість фіналу новели символізують смертельну небезпеку всього людства, гуманістичних цінностей, які в будь-який момент через дію невідворотних цивілізаційних процесів можуть опинитися під за­грозою знищення.

Г.Тютюнник

Шістдесятник  

«Три зозулі з поклоном»

Любові всевишній присвячується

Новела

автобіографічна

Оповідач,

його батьки – Михайло і Соня;

Марфа Яркова - Карпо,

поштар  дядько Левко

Тема:  автобіографічні спогади автора про заслання батька Михайла. 

Ідея:  возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає душу.                                                                                         Назва = відпусти, залиш мене, покинь.                                  

Євген Маланюк  Празька школа,  

емігрант

«Стилет і стилос» Громадянська поезія

Тема служіння митця народові.

Ідея: слово – це водночас і зброя, і знаряддя для створення краси.

Ямб

І.Багряний – МУР, 

емігрант

(Справжнє прізвище -

Іван Лозов’ягін)

«Тигролови»

(перша назва «Звіролови») Автобіографічний романтичний пригодницький роман

Григорій Многогрішний (правнук гетьмана Д.Многогрішного), майор НКВС Медвин,

Сірки:  батько, мати, Наталка, Грицько

Часи Сталінських репресій, Зелений Клин

Тема:  зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі.

Ідея:  утвердження перемоги добра над злом та намагання  бути Людиною за будь-яких обставин.                    Експозиція – 2 світи = символи поїзди-дракони.                Лейтмотив Григорія - «Краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи».                                                                    Афоризм: «Щасливі завжди мають щастя».

Сучасний літ. процес. Постмодернізм

Визначальні риси:

•      культ незалежної особистості;

•      потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого; •      прагнення поєднати, взаємодоповнити істини людей, націй, культур, релігій, філософій;

•      бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;

•      використання підкреслено ігрового стилю; •      химерне переплетення різних стилів оповіді; •      суміш багатьох традиційних жанрових різновидів; •      сюжети творів — натяки на відомі сюжети літератури попе­редніх епох;

•      присутній образ оповідача;

•      іронічність та пародійність.

Пред­ставники: Ю. Андрухович, О. Ірванець, Ю. Іздрик,       Т. Прохасько, О.   Ульяненко, С. Процюк, В. Медвідь,          О. Забужко…

Літературні угрупування:

«Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада) - Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець;

«Нова дегенерація» - Іван Андрусяк, Іван Ципердюк, Степан Процюк;

«Пропала грамота - Віктор Недоступ, Семен Либонь, Юрко Позаяк,

«ЛуГоСад»  - Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський;

«Червона фіра» - Сергій Жадан, Ростислав Мельників, Іван Пилипчук…

Назва

Визначення

Приклад

Власні приклади

Епітет

Художнє означення

Весна запашна,                                                    врода свята,                                                   неземна  чистота, сонячні комуни

Уособлення (персоніфікація)

Зображення неживого предмета або явища природи у вигляді живого

По країні весна пролітає і шумить журавлиним крилом

Порівняння

Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого

Швидкий, як блискавка

Метонімія

Зближення, зіставлення понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів (перейменування)

Золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота)                                               Село (мешканці села) прокидалося,        читати Шевченка (твори Шевченка)                 

Синекдоха

Кількісна метонімія

Не вистачає робочих рук.                             Студент нині прискіпливий.

Тут бивсь норман.

Метафора

Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ

Мене пригнічує горе, вечір-мулат підійшов до порога,                                                  світла радість, залізна воля.

Риторичні питання

Запитання без відповіді

За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?

Риторичні звертання

Посилюють увагу читача

І вам слава, сині гори, кригою окуті!               І вам, лицарі великі, Богом не забуті!

Градація

Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили

Зросте любов моя, всякчас нова,                Люблю ніжніше, мовчки, до нестями…

Анафора

Єдинопочаток

Може, то тільки легенда…                       Може, то казка знадлива…                             Дехто щастям своїм платив,                               Дехто платив сумлінням…                                                                                                                    

Епіфора

Повтори окремих слів або словосполучень на кінці суміжних мовних одиниць

Виють собаки, віщують недолю, і небачені птиці літають уночі над селом і віщують недолю. І реве худоба вночі, і віщує недолю. Біжать миші степами незчисленні на схід і віщують недолю.

Антитеза

Протиставлення

Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю.

Інверсія

Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази.

Лягло кістьми людей муштрованих чимало…          Відношень дивних я знавець тонкий.

Асонанс

Повторення голосних звуків

Було червоне поле бою

Алітерація

Повторення приголосних звуків

Тінь там тоне, тінь там десь…

Алегорія

Перенесення значень одних явищ на інші (відтворення людських характерів в образах тварин, предметів, явищ природи), іносказання.

Вовк та Ягня - поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений

Символ

Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом

Голуб – символ миру, любові;                   свічка - символ краси, життя, небезпеки

Оксюморон

Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення      (дотепно-безглузде, алогізм)

Многоголоса тиша, дзвінка тиша.                                                                          Вас я боюся, ви трупи живії мрій наших спільних, любові, надій…

Паралелізм

Паралельне зображення чимось подібних предметів                       (настрій – природа)

Явір похилився – козак зажурився

Рефрени (повтори)

Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості

О земле руська! Ти вже за горою!

Гіпербола

Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження

Сліз поневолених людей не ріки —           море розлилось, вогненне море…              Тобі я кину всі квітки до ніг…

Літота

Надмірне неприховане применшення

О принесіть, як не надію,                               то крихту радної землі,                                  курці по коліно

Тавтологія

Повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова

Моя автобіографія,                                            рано-вранці новобранці,                           ворон-птах

Іронія

Прихована насмішка

На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує

Гумор

Доброзичливий сміх

Любив я його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських, замурзаних. Ходила, бо така тоді «система» була, і ходила вона завжди, коли треба було, і ніколи люто. Де тепер вона, та лінійка, що виробляла мені стиль літературний?

Сатира

Висміювання людської недосконалості та недоліків суспільства, гостра критика

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!

Сарказм

Зла, викривальна, в’їдлива насмішка, сповнена гнівного презирства

А братія мовчить собі,                             Витріщивши очі.                                                  Як ягнята: нехай, каже,                                      Може, так і треба!

Гротеск

Поєднання сатири та фантастики

Сцена «генерального мордобитія» у поемі «Сон» Т.Шевченка