20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

"Струна звенящая в тумане"

Про матеріал
Робота на конкурс до 210 річниці від дня народження М. В. Гоголя «Струна, звенящая в тумане».
Перегляд файлу

Комунальний заклад «Запорізька школа ЗСО III ступенів»

Широківської селищної ради

 

Робота на обласний конкурс до 210 річниці від дня народження

М. В. Гоголя «Струна, звенящая в тумане»

 

 

 

Урок зарубіжної літератури в 9 класі

На тему:

«Батьківщина - Україна в  житті Миколи  Васильовича  Гоголя»

 

 

 

 

                                                           Розробку   уроку   підготувала

                                                           вчитель зарубіжної літератури

                                                           Алексеєнко Альона Миколаївна,

                                                           вища освіта ,

                                                           звання «вчитель II категорії»,

                                                           стаж 6 років.

 

 

 

2019 р.


Тема уроку: Батьківщина - Україна в  житті М. В. Гоголя.

Мета уроку: Поглибити знання учнів про життєвий шлях М.В.Гоголя; розкрити та дослідити зв’язок письменника з Україною та показати вплив української культури на його творчу спадщину; розвивати навички роботи учнів з додатковими матеріалами,  усне мовлен­ня, уміння висловлювати власну думку; сприяти вихованню любові до рідного народу, його культури; формувати па­тріотичні почуття.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, портрети письменника, допоміжні матеріали, презентація.

 «Скажу вам одне слово про те, яка в мене душа, хохлацька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ніяких переваг не дав би ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і  кожній притаманні такі риси, яких не має інша…»

(М. Гоголь)

Хронометраж уроку:

І. Організаційний момент                                                                         1хв

ІІ. Актуалізація теоретичних знань.                                                         5 хв.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності                                 4 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу                                                                20 хв.

V. Фізкультхвилинка                                                                                 1 хв.

VI.  Узагальнення та систематизація знань                                             10 хв.

I. Підсумки уроку  та виставлення оцінок                                           3 хв.

IІ. Інструктаж з Д/З                                                                                  1хв.

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

 II. Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя. Під час уроків зарубіжної літератури, не покидаючи класу, ми мандруємо з вами не лише по різним мальовничим країнам, а і повз величні епохи, які приваблюють своєю загадковістю. Поринаючи у безкраї думки  літератури  намагаємось зрозуміти світ, який нас  оточує, пояснити його складові. Під час мандрівки ми дізнаємось про різноманітні історичні події, побут та традиції різних держав, в певний час, про духовний світ людей, їхні думки, мрії… Сьогодні ми знову продовжимо нашу подорож,  перетворимось на мандрівників- дослідників , які поринуть у безмежний потік життєвих подій видатного російського та українського письменника – Миколи Васильовича Гоголя. Тим паче, що цієї весни уся світова громадськість відзначає 210-річчя від дня народження всесвітньо відомого прозаїка та драматурга.

 

III. Мотивація.

 

Слово вчитель. Предметом наших досліджень стане твор­чість видатного класика -  М. Гоголя, чий талант формувався під впливом укра­їнської культури.  Загалом же всю творчість великого письменника було спрямовано на «очищення серця», «розуміння серцем», щоб досягти хоч якоїсь подоби суспільної гармонії. «Я палав незгасним прагненням зробити своє життя потрібним для блага держави, я жадав принести хоча б найменшу користь. Тривожили думки, що я не зможу, що мені перепинять шлях, завдавши мені глибокого суму. Я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага», — писав палко настроєний на самопожертву юнак... Тож давайте спробуємо ,під час уроку, дати відповідь на питання: «Хто він?»

IV. Вивчення   нового матеріалу.

1.Оголошення теми.

2.Виставка  портретів (допоміжний матеріал №1)    Образ Миколи Васильовича Гоголя надихав багатьох художників створювати його портрет: А.Венеціанова, О.Іванова, Е.Дмитрієва-Мамонова, Ф.Моллера.

Запитання до учнів:

 - Який портрет сподобався найбільше? Чому?

Слово вчителя. Більшість дослідників схиляються до думки, що найвдаліший портрет Гоголя  належить Олександру Іванову. Він не є парадним. Навпаки, відомий письменник зображений одягненим у домашній халат, і така деталь підкреслює душевну простоту й відкритість світові талановитого майстра. Його обличчя неначе випромінює доброту, привітність, щирість. На губах застигла трохи сумна посмішка. Погляд митця спрямований повз глядача, але здається, що він вдивляється в душу.

Микола Гоголь – одна із загадкових постатей у письменстві. Дайте прочитаємо вірш Івана Драча «До Гоголя» та проаналізуємо його.

Все Гоголя про Гоголя питаю —
Який він був? І в чому таїна,
Що сам собі усе про нього втаюю,
Вночі він ближче, гірше — завидна.
Всі таємниці вдень скресають льодом.
Стаєш нікчемним, згірш усіх нікчем,
Люблю його останнім перельотом,
І небо замикаю тим ключем.
Душа летить із вирію за Гоголем,
В гніздо пречистих і скорботних рук.
Душа моя відчайно незагоєна,
Їй дише вслід морозом Басаврюк.
А в небі тихо. І немає стелі.
І тільки видно, як віддалеки
Він хмарою химерної шинелі
Нам зігріває різдвяні зірки.
І тільки тужно, бо не доступитись,
І тільки журно, бо нема й нема.
До неба встати. З неба зір напитись.
Душа живе ще, хоч у смерть німа.

Бесіда:    

 - Як ви вважаєте, чому розмову про Гоголя ми починаємо з вірша І.Драча? 

 - Яким настроєм він перейнятий?

 - Які перегуки з творчістю М. Гоголя ви  в ньому помітили?

 - Які образи, картини ви уявили, слухаючи вірш?

 - Над чим розмірковує поет?

3. «Полтавщина в житті Гоголя».

Метод – самостійне опрацювання тексту (допоміжний матеріал № 2).

Завдання: прочитати статтю і скласти хронологічну таблицю. 

Бесіда:

- Де народився М.В.Гоголь?

 - В якому селі проминули дитячі роки письменника?

 - Хто його батьки?

  - Назвіть перший навчальний заклад, в якому письменник  здобував знання?

 - Які дати виписали до хронологічної таблиці?

4. Опрацювання інформації про місця, пов’язані з М.В.Гоголем (допоміжний матеріал № 3).

Метод – «ажурна пилка»  (учні діляться на групи, опрацьовують розданий матеріал і розповідають, що вони запам’ятали). 

Слово вчителя. У 1852 р. письменник пішов із життя. Отже, з Україною пов’язані не тільки дитинство Гоголя, його юність, але й роки зрілості. З Україною пов’язана практично вся творчість М. Гоголя. М. Гоголь – явище унікальне для всього світу, а джерела його слід шукати передусім у поєднанні двох мовних культур і двох мовних стихій. Звертаючись до епіграфу нашого уроку - у  листі до Олександри Смирнової від 24 грудня 1844 року із Франкфурта письменник зізнався: «Сам не знаю, яка в мене душа: хохлацька чи російська»… Літературні критики й до цього часу ведуть дискусію з цієї проблеми.

Бесіда:

 - Діти,а я ви гадаєте - до національних надбань якого народу належить творчість Миколи Васильовича?

5. Лайфхак «Тренуємо увагу». Вправа диктора Левітана ( Всесвітньо відомий диктор Юрій Левітан тренував увагу та концентрацію, читаючи перевернутий текст. Запропонуйте дітям також потренуватися у такий спосіб ).Учні мають ланцюжком читати текст в незвичній, для них, послідовності (допоміжний матеріал № 4)

Бесіда:

  • У яких творах письменника проглядається відчуття Батьківщини?
  • Що Гоголь з української культури приніс у російську літературу?
  • Що ви дізналися  про вивчення письменником українського фольклору?

Слово вчителя.  Саме національна стихія, народні звичаї, традиції, історія та фольклор сформували величну постать Гоголя, національний зміст мистецької спадщини якого є цілком очевидним. Гоголь був людиною надзвичайно доброю. Прагнув допомогти бідним. За його проханням влаштовувалися безкоштовні обіди для селянських дітей. Письменник просив сестер постійно підгодовувати бідних дітей, старих людей, не шкодуючи коштів. Крім того, сестри, за його проханням, лікували хворих у Василівці, збирали лікарські рослини, сушили їх, заготовляли. Василівські селяни ставилися до молодого «панича» з сердечною теплотою і подякою.

6. Мікрофон. Сенкан про Гоголя– творча робота учнів ( запропонуйте дітям свій варіант, як приклад)


1)Класик.
2) Прогресивний, релігійний.

3) Прагнув, викривав, висміював.

4) "Звертатися зі словами потрібно чесно."

5) Таємничий талант.

Запитання до класу:

-Чи вважаєте ви М.Гоголя українським письменником?

V. Фізкультхвилинка. Вправа «Кольори слова».

Завдання для учнів: якнайшвидше називати кольори, але не читати текст.

Червоний. Зелений. Синій. Жовтий. Фіолетовий. Помаранчевий. Коричневий. Синій. Червоний. Чорний. Зелений. Блакитний. Жовтий. Коричневий. Чорний.Зелений. Синій. Фіолетовий. Блакитний. Жовтий. Чорний. Червоний. Помаранчевий. Коричневий.

VI. Узагальнення та систематизація знань                                                       

1.Розгадування тематичного кросворду.

1.Сучасна назва села, в якому діє музей - заповідник М. В. Гоголя.

2. Село, в якому народився майбутній сатирик.

3. Незакінчений роман з історії України.

4. Місто, в якому прожив письменник свої останні роки.

5. Садиба, в якій пройшло дитинство майбутнього письменника.

6. Містечко на Полтавщині, оспіване згодом Гоголем у «Вечорах…»

7. Місто, в якому Микола Васильович закінчив повний курс гімназії вищих наук.

8. Російський поет, з яким Гоголь був особисто знайомий.

9. Хто вважав, що Гоголь був обдарований « найніжнішою любов’ю до людей»?

10. Збірка, в яку входить повість «Тарас Бульба».

11. Місто, в якому Гоголь навчався лише рік.

12. А до цього міста письменник любов проніс через усе своє життя.

13. Річка, за порогами якої була збудована Січ.

14. Місто на півдні України, до якого Гоголь прибув на пароплаві.

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

 

4.

 

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

 

 

 

 

 

8.

 

 

 

 

 

9.

 

 

 

 

 

 

 

 

10.

 

 

 

 

 

 

 

11.

 

 

 

 

 

 

12.

 

 

 

13.

 

 

 

 

 

14.

 

 

 

 

 

Відповіді 1. Гоголеве. 2. Великі Сорочинці. 3. «Гетьман». 4. Москва.    5.Василівка. 6. Диканька. 7. Ніжин. 8. Пушкін. 9. Шевченко. 10. «Миргород». 11. Полтава. 12. Київ. 13. Дніпро. 14. Одеса. Ключове слово. Гоголь і Україна.

2.вибірковий перегляд кадрів  презентації « М. В. Гоголь і Україна»

I. Підсумки уроку  та виставлення оцінок

Слово вчителя.    Гоголь створив книги, які з'явилися справжнім відкриттям в художній культурі, зробили великий вплив на розвиток літератури і мистецтва взагалі. Його книги  активно існують в духовному житті нашого часу, а художнє слово Миколи Васильовича  сприймається сьогодні як пророче. Він не просто письменник, це людина виняткової, трагічної долі, мислитель і пророк, що стояв на порозі справжньої розгадки історичних доль Росії і України, в долі якого так чи інакше відбилася доля суспільної думки того часу.

IІ. Інструктаж з Д/З 

Написати ессе на тему « Гоголь моїми очима


Допоміжний матеріал №1 « Виставка портретів М. В. Гоголя»

C:\Users\Алёна\Desktop\Венецианов — копия.jpg

 

А. Г. Венеціанов. Портрет М. В. Гоголя, 1834 р.

 

C:\Users\Алёна\Desktop\иванов.jpg

О. Іванов. Портрет М. Гоголя, 1841 р.

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Алёна\Desktop\мам.JPG

Е. Дмитрієв-Мамонов, М. Гоголь, 1840- ві  роки.

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Алёна\Desktop\moller3.jpg

У 1841 році, Гоголь в Італії, для матері, заказує свій портрет російському художнику  Ф. А. Моллеру.

 

 


Допоміжний матеріал № 2.

Диканька, Миргород, Сорочинці! Як багато говорять нашому серцю ці слова! Ці місця оспівані прекрасним чародієм слова Миколою Васильовичем Гоголем. Тут він народився, тут проминули  його дитинство і юність. Миргородський повіт у його старих географічних межах об’єднував  села і хутори сучасного Великобагачанського, Шишацького, Зіньківського, Диканського районів. Увесь цей край називається в народі гоголівщиною. Микола Васильович Гоголь (Яновський) народився 1 квітня 1809 року у селі Сорочинцях (тепер – Великі Сорочинці Миргородського району) на Полтавщині в поміщицькій сім’ї. Саме Сорочинці увійшли в історію як місце народження письменника. Саме тут, у скромному будиночку повітового лікаря М.Трохимовського народився майбутній письменник. Дитинство минуло у селі  Василівці ( Яновщині, тепер Гоголеве Шишацького району). Село Василівка – родовий маєток Лизогубів. Тетяна Семенівна Лизогуб, взявши шлюб з Опанасом Дем’яновичем Гоголем – дідом М.В.Гололя, в 1781 р. отримала від батька хутір Купчинський, який згодом перейменували у Василівку на честь батька майбутнього письменника. Тут останній провів перші десять років життя, успадкувавши від батька, Василя Опанасовича, почуття гумору, хист оповідача, любов до театру. Батько письменника, поет і драматург (помер 1825 р.), був правнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького. Мати, Марія Іванівна, палко вірила в талант сина. Десятирічного  Миколу Гоголя відрядили у Полтавське повітове училища. Там він навчався з 1818 по 1819 р.,  брав уроки в учителя гімназії Г. Сорочинського. Хлопчик із Яновщини бачив Полтаву і антично білою, якою вона було у центрі, бачив і непролазну осінню багнюку її окраїн. Більш ніж  де- небудь, в  Полтаві Гоголь відчував себе як реальна, земна людина.

 

 

Допоміжний матеріал № 3.

Група 1. Ніжин. У 1821 році дванадцятирічний Гоголь вступає до Ніжинської гімназії вищих наук  (перейменованої пізніше,  1832 р., на ліцей), а у 1828 р. Освіту тут давали добру, і багато випускників стали згодом відомими письменниками, композиторами. Навчання захоплювало  юного Гоголя. Він охоче брав участь у шкільних спектаклях, виявляв великий інтерес до історії. Вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер – постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін». Майстерно зіграв роль Простакової, у виставі «Недоросль». У гімназії М.Гоголь поринув у світ давньої української історії, народних звичаїв та усної народної творчості, з якими знайомився не тільки з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, Качанівці, де було у нього багато знайомих. У Ніжині Микола Васильович написав свої перші літературні твори, публікуючи деякі з них у рукописних журналах та альманахах. Тут народилися його вірші «Италия», «Новоселье», «Непогода», «Две рыбки»,  «Битва при Калке», поема «Ганц Кюхельгартен» та інші. Разом із Гоголем навчалися Нестор Кукольник, Євген Гребінка – майбутні поети. 1826 р. він почав вести «Книгу всякої всячини, або підручну енциклопедію», куди записував цитати з «Енеїди» Котляревського та інших книг.  Не випадково у Ніжині встановлено перший пам’ятник письменнику, ще в 1881 р. відкрито перший музей.

Група 2. Київ. Туга за батьківщиною, за мальовничою Україною, змусила М.Гоголя наприкінці 1833 року клопотатися про місце професора історії в Київському університеті Св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М.Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором Київського університету. «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію», – переповнювався творчими планами письменник. «Туди! Туди! У Київ! У древній, у прекрасний Київ! Він наш… Там, або навколо нього, звершалися діяння віковічності нашої… Багато можна буде зробити добра», – писав він про свої сподівання М.Максимовичу. У цей же час він працює над книгами «Арабески», «Миргород» (1835 р.).  Про прагнення викладати Гоголь писав Пушкіну, своєму другові, просив його поклопотати про надання кафедри загальної історії у Київському університеті. На жаль, мріям цим збутися не судилося. Пушкін активно сприяв йому, звертався з проханням до міністра, але Гоголю було відмовлено. Письменник так гостро переживав невдачу, що аж захворів.

Група 3. Саки – Сімферополь. Двадцяти шестирічний Микола Гоголь якраз став професором Петербурзького університету й на час вакацій у доброму настрої поїхав на рідну дідизну — у полтавське село Василівку, де минули його дитинство і юність, – і засів працювати над комедією «Ревізор». Із  села він писав шкільному товаришу по Ніжинській гімназії вищих наук Миколі Прокоповичу: «Сиджу дома на перепутті біля тижня вже, не знаючи, куди краще поїхати: на Кавказ чи в Крим, де нині славляться мінеральні грязі й купання в морі». Хоча перед цим повідомив названого адресата: «Махну на Кавказ чи в долини Грузії, бо здоров’я моє тут ледве тримається». Рішення вирушити в Крим визначило загострення хвороби, і викликаний з Полтави лікар порадив пройти курс оздоровлення саме в Саках. А ще три книги дорожніх нотаток про Тавриду Павла Сумарокова, у яких письменник колоритно описував, як приймав незвичні процедури на березі солоного озера. Не пройшли повз увагу нашого славного земляка й розроблені в 1829 році сакським лікарем Миколою Оже правила грязелікування, які рясно розсилалися в різні журнали з рекламною брошуркою «Повідомлення про заклади сакських цілющих грязей». Відомо, що про чудодійну силу кримських грязей, про цілющі властивості яких писали ще Геродот і Пліній, Микола Гоголь знав із наукових праць про грязелікування в Криму, з якими ознайомився ще 1832 році. Тож в перші дні червня 1835 року Микола Васильович прибув у Саки, де перебував аж до початку липня, приймаючи грязі. Тоді якраз почала зростати слава цього курорту. Село Саки було одним з найблагополучніших в Євпаторійському повіті. Того року тут лікувалося 165 пацієнтів. Серед них і Микола Васильович. Після лікування Гоголь заїхав і в Сімферополь, оглядав околиці. Про що писав до приятеля, професора Ізмаїла Івановича Срезнєвського: «Три тижні, які лишаються мені (від відпустки), я маю намір відпочити після поїздки в Крим, де подорожував для здоров’я  і для того, щоб побачити його». Сьомого жовтня 1835 року Гоголь повідомляє Пушкіну, що почав писати «Мертві душі». Бачимо, що Крим благодійно й благотворно вплинув на великого художника слова.

Група 4. Одеса. Ще одне місто, пов’язане з перебуванням Гоголя в Україні,  – Одеса. Уперше побував в Одесі перед останнім приїздом до Києва 1848 року. Недовгочасне відвідування міста відбулося  весною 1848 року, коли письменник повертався морським шляхом із подорожі по Єрусалиму з російським консулом в Сирії К.Базілі – одним із тих випускників Ніжинського ліцею, які разом із Гоголем становили його гордість. Через епідемію холери він затримався в Одеському карантині і майже був позбавлений можливості зустрічатися зі знайомими, потім недовго жив у місті і бачився з друзями. Удруге письменник приїздить до Одеси, щоб провести тут зиму 1851 року. Це рішення він приймає у зв’язку з тим, що, будучи хворим, важко переносив петербурзькі та московські зими, прагнув у теплі краї. «Слабка моя натура так уже влаштована, що відчуває життєвість лише там, де тепло ненапалене», – пише Гоголь з Одеси. Живе він у будинку свого родича А.А.Трощинського. Самопочуття письменника поліпшується, він часто гуляє, ходить до моря, настрій у нього кращає. Він зустрічається з приятелями, охоче знайомиться, буває у міському театрі, де читає артистам п’єси Мольєра і свої сцени, обговорює можливість постановок і  театральні подробиці. Серед його друзів в Одесі – брат Олександра Пушкіна. Наприкінці березня Гоголь виїжджає з Одеси.

 

Допоміжний матеріал № 4.

Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Геній письменника зростав на українському грунті. І де б не був Гоголь, він ніколи не втрачав духовних зв’язків зі своєю батьківщиною. Україна була для нього не лише місцем, де він народився, а і його мрією, джерелом натхнення, втіленням природного й вільного життя. 

Олесь Гончар у своєму щоденнику зазначив:  «Микола Гоголь –  суто український тип генія з усіма достоїнствами й слабостями». З української культури Гоголь приніс у російську літературу особливу задушевність, чуттєвість, ліризм, міфопоетичне бачення світу. Звичайно, то було велике щастя для письменника, що доля звела його з такими людьми, як Жуковський, Пушкін. Без Пушкіна та його друзів навряд чи творче зростання нашого земляка було б таким стрімким і так швидко та повно розкрився  б його поетичний геній. Але вже Пушкін і його оточення розуміли, що без України не було б Гоголя. Вони підтримали його залюбленість в Україну і відчули, що в цьому його сила.  Гоголь завжди ніс у своїй душі велику любов до України, поетично оспівував її у своїх творах. Він – справжній, палкий патріот України. Відчуття батьківщини чітко проглядається у його «Вечорах на хуторі біля Диканьки», «Тарас Бульба» та багатьох інших творах, які увійшли в російський контекст. Гоголь сприймав російську дійсність з позиції того краю, де народився. Зображуючи російську дійсність, Гоголь ніколи не втрачав українського бачення, яке сформувалося в нього в молоді роки.  Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М.Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить читача з мовою, якою говорять «поблизу Диканьки», навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування, їхні радощі і скорботи. І все це пройняте такою великою любов’ю, таким захопленням, таким замилуванням, що неможливо лишитися байдужим: «…Полдень блещет в тишине и зное, и голубой неизмеримый океан, сладострастным куполом нагнувшийся над землей, кажется, заснул, весь потонувши в неге, обнимая и сжимая прекрасную в воздушных объятьях своих». Неможливо лишитися байдужим і до людей, про яких пише автор. Гоголь ніби збирає голоси своїх героїв і говорить разом з ними мовою, що схожа на пісню. І разом зі своїми героями створює чудову книгу, сповнену любові до людей, живих почуттів, яскравого світла і страшної темряви.

Мовно-музична культура рідної землі виявлялася у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ.  У Ніжині він заводить книгу «Всякої всячини». До неї він записує слова, імена, прізвища. Згодом захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готуватиме матеріали до українсько+російського словника. Пізніше  так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого...  Як мені допомагають в історії пісні!..»; «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу». Він звертається з листом до матері,  у якому просить описати українські обряди, традиції, одяг... Все це дуже допоможе письменникові в роботі над збірками  «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород». За свідченнями науковців, М.Гоголь не тільки знав багато пісень, збірок фольклористів того періоду, але й сам записував їх,  залишивши нам понад 1 000 пісенних зразків.  

docx
Додано
19 травня
Переглядів
26
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку