Стаття висвітлює модель розвитку творчих здібностей учнів школи педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського; висвітлено основні завдання Нової української школи.
Підойма Т.А.
Створення цілісної моделі художньо-естетичного виховання учнів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського
Стаття висвітлює модель розвитку творчих здібностей учнів школи педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського; висвітлено основні завдання Нової української школи. Серед цих завдань виокремлено питання художньо-естетичного виховання учнів, як найважливіше питання дитячої психології, педагогіки та практики; звернено увагу на проблеми розвитку творчих здібностей дітей, розвиток їх потенціалу.
Проблема художньо-естетичного виховання особи є однією з центральних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Одним з головних педагогічних завдань при цьому є виховання людини, здатної змінюватися і творчо переосмислювати набутий досвід, досягнення людства в науці, культурі, мистецтві, розвивати нові технології. Наше сьогодення не перестає досліджувати, розвивати і надихати здібних, обдарованих дітей. У кожному навчальному закладі, педагоги, психологи і обов’язково батьки, плекають надії на дитину; частинка талановитості, обдарованості. Тому, актуальною проблемою є розкриття різних аспектів художньо-естетичного виховання кожного учня навчально-виховного процесу, як найважливіше питання дитячої психології, педагогіки та практики.
В останні роки гостро позначилася потреба суспільства у вихованні та навчанні творчих людей, які мають нестандартний погляд на проблеми, здатних активно і своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються в світі. Тому, багато дослідників, психологів, соціологів і педагогів ,як в Україні, так і за рубежем, активізували дослідження проблем творчості, креативності особистості і програми з розвитку творчого мислення: створюються «портрети» творчої особистості людини; розробляються програми розвитку творчої особистості; удосконалюються корекційні програми для розвитку творчого, обдарованого школяра. Багатий досвід розвитку творчих здібностей школярів представлений у працях Василя Олександровича Сухомлинського. Розпочинаючи розмову про художньо-естетичне виховання, треба перш за все сказати про творчі здібності та духовне багатство вихованців. В. О. Сухомлинський першим заговорив про провідну роль виховання у формуванні духовно багатої особистості, про те, що без духовності не може бути соціально-економічного прогресу. Він вірить у силу виховання, але підкреслює, що успіх його залежить від глибокого проникнення в духовний світ школяра "... Велику увагу приділяє вихованню у дітей уміння бачити, переживати, творити прекрасне.
Мета статті. Розкрити психолого-педагогічні засади розвитку обдарованих учнів, моделі художньо-естетичного виховання учнів на основі впровадження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського.
Виклад основного матеріалу. Величезного значення В.О.Сухомлинський надавав естетичним та моральним аспектам виховання дітей. "Головне, — пише він у праці "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості", — не допустити, щоб ці діти переживали свою "неповноцінність", ... не притупити у них почуття честі й гідності... Не їхня провина, що вони приходять у школу кволими, слабкими, з недостатньо розвиненою здатністю до розумової праці. Гуманну місію школи і педагога ми вбачаємо в тому, щоб врятувати цих дітей, увести їх у світ суспільства, духовного життя, краси цілком повноцінними і щасливими" [Т.4, с.85—86]. Дуже важливо виявляти, навчати, виховувати обдарованих дітей. Творчість В.О.Сухомлинський називає могутнім стимулом і вершиною духовного життя людини, показником найвищого ступеня розвитку її інтелекту, почуттів, волі. «Творчістю, - зазначає вчений, - є діяльність, в яку людина вкладає немовби частинку своєї душі, і чим більше вона вкладає, тим багатшою стає її душа. Процес творчості характерний тим, що творець самою працею своєю і її наслідками справляє величезний вплив на тих, хто поряд з ним»[2, с.275]. У статті «Обережно: дитина!» В.О. Сухомлинський також підкреслює: «Школа – це місце, де розвиваються найскладніші, які тільки можуть бути в світі, людські відносини. Складні тому, що відбувається велике і важке, радісне і болісне творення людини. Педагогічна мудрість у тому й полягає, щоб бачити свого вихованця очима творця».
У стінах нашої школи панує дух В. О. Сухомлинського, адже його педагогічними ідеями пройняті всі вчителі нашого закладу. Колектив отримав сертифікат експериментального закладу Всеукраїнського рівня з проблеми «Створення цілісної моделі художньо-естетичної освіти та виховання учнів». Педагоги упродовж багатьох років вивчають педагогічну спадщину Великого педагога, досліджують виховну та дидактичну її складові задля впровадження його ідей у практику роботи школи.
П’ять променів пронизують систему виховної роботи Доманівського НВК: продуктивна праця, творчість, довіра, співпереживання, краса. Бо ці промені є невід’ємною частиною моделі виховання учня. «Краса сама собою впливає на душу і не вимагає роз’яснень», - писав В.О.Сухомлинський. Виховувати красою – це вести дітей від тонких спостережень над оточуючою природою до глибокого і емоційного проникнення в шедеври літератури, музики, живопису, розуміння і усвідомлення людських дій, вчинків, відносин і до намагання творити прекрасне руками. Саме такій системі навчання і виховання з учнівською молоддю керується педагогічний колектив, у якому створенні умови для успішного навчання, виховання високих патріотичних почуттів, розвитку дитячих талантів. Традиційно у школі реалізуються проекти спрямовані на виховання свідомих громадян незалежної держави: «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне», «Ніхто крім нас», «Наш спільний дім – єдина Україна»; табір «Патріот»; волонтерський рух, проект « Життя без сміття», «Освітянські таланти Доманівщини». Бажання здобувати знання, розвивати свої вміння та навички, зростати духовно притаманне кожній дитині нашої школи. Учні активно долучаються до вивчення проблем екологічного захисту навколишнього середовища (це спілкування гуртківців еколого-натуралістичного напрямку з американськими кінодокументалістами щодо екологічних проблем природнього парку Бузький Гард). У нашій школі кожна дитина, дякуючи державі, батьківській громадськості, небайдужим людям та справжнім майстрам своєї справи має змогу займатися улюбленою справою. А проект «Зі школи і родини починається життя дитини» об’єднує класні шкільні колективи, дає можливість дійти до кожного вихованця, доторкнутися до його душі, розбудити в ній струни добра, захоплення , бажання удосконалення та набуття навиків у тій чи іншій сфері.
Наша школа єдина в районі, яка налічує 113 гуртків (Центр дитячої та юнацької творчості). Адже позашкільна діяльність - важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв’язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Заняття у гуртках, будучи необов'язковими, природно «добудовують» незаповнені проміжки соціального становлення особистості. Свобода і можливість вибору улюблених занять сприятливо впливає на школярів. Заняття в гуртках важливі і з іншої точки зору — корисного використання вільного часу. В.О.Сухомлинський надавав цьому великого значення і вважав, що виховати розумних, всебічно розвинених людей можна лише тоді, коли діти використовують щодня не менше п'яти—семи годин вільного часу за своїм бажанням. "Ми не припускаємо, — пише він у праці "Павлиська середня школа", — щоб наш учень сидів за підручником після кількох годин інтенсивної розумової праці в класі — це сушить мозок, притупляє розумові здібності, відбиває бажання вчитися. Після уроків наші учні зайняті творчою працею в гуртках [за їх бажанням і вибором], іграми, екскурсіями, прогулянками, походами..." [Т4. – с.І36]. "Життєвий шлях від дитинства до отроцтва має бути шляхом радості, бадьорості... — пише В.О.Сухомлинський у праці "Духовний шлях школяра". — Радість як джерело оптимістичної впевненості дитини у своїх силах є умовою того багатства дійсного ставлення до навколишнього світу, без якого неможливий духовний розвиток, особливо неможливе розкриття природних нахилів, здібностей, обдаровань" [Т1. - с.235]. Тільки спільно з родиною школа здатна сприяти розвитку творчих здібностей. Для батьків проводяться заходи, семінари, тренінги, конференції, на яких розкриваються різні тематики щодо розвитку творчості особистості. У результаті - отримують рекомендації щодо роботи з обдарованими, творчими дітьми. Щороку НВК готує звітний концерт для всіх жителів нашого району, де учні школи мають можливість показати свої таланти. У рамках опорної школи проведені семінари-практикуми для різних категорій педагогічних працівників за темами: « «Розвиток здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури на основі впровадження в практику роботи педагогічних ідей В.О. Сухомлинського», «Сім’я і гармонійний розвиток особистості учня на основі педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського»… Досліджуючи проблему дитячої творчості, педагог-гуманіст виокремив педагогічні умови, додержання яких сприяє розвитку творчих потенціалів дитини. Це створення відповідної матеріальної бази; уміння помітити неповторну творчу індивідуальність кожного учня; надання кожній дитині свободи для самовираження, саморозвитку; забезпечення реалізації учнями своїх творчих можливостей; залучення дітей до різних видів творчої діяльності з урахуванням їхніх здібностей, обдарувань; організація різновікового колективу; створення творчої атмосфери; виховання в дітей «майстерності рук» [2, с.274].
Висновок. Таким чином, аналізуючи творчу спадщину В.О.Сухомлинського, можна зробити висновок, що модель художньо-естетичного виховання спрямована на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного. Праці В. О. Сухомлинського містять цінні теоретичні та практичні положення, реалізація яких сприятиме ефективному розв’язанню проблеми формування творчої особистості школяра.
Література:
1.Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5-ти т. — К.: Радянська школа, 1976-1978.
2.Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані тори: в 5-ти т.− Т. 3. – К.: Радянська школа, 1977. – С.7–283.