Створення композиційного орнаменту для виробів інтер'єрного призначення. Подушка.

Тема:  Створення композиційного орнаменту для виробів інтер'єрного призначення. Подушка.

Мета: В ігрово-пізнавальній формі ознайомити з виробом  інтер'єрного призначення, подушкою. Навчити самостійно її виготовляти.

Приладдя:  Вишиті подушки, нитки, голки, тканина, альбом із зразками.

                                            Хід  заняття:

1. Організаційна частина:

    А). перевіряю наявну кількість гуртківців,відмічаю відсутніх;

    Б).  розміщую на столі усе необхідне для заняття.

II.      Основна частина:

    Об'являю тему уроку. Тема нашого сьогоднішнього заняття це створення виробів інтер'єрного призначення, а саме подушки.

У своєрідних кодах-елементах узорів,  розташованих у звичних і певних композиціях, вміщується життєвий досвід, що вчить любові і добра. Багато візерунків не тільки прикрашали подушки, але й  були оберегами, охороняли житло, захищали людину. Її господарство від злих духів, приносили в оселю щастя. Для цього у старі часи подушки ставили на саме видне місце у кімнаті.

Уявімо, що ми сидимо у давній хатині, де стоять лави застелені килимами, стояли вишитою скатертиною, на стінах вишиті рушники, справжня піч, рогач, а в кутку на лежанці купа гарно вишитих подушок і на серце приходить спокій. І хто б у цю оселю не зайшов, то бачить що господ диня живе тут гарна, не лінива, бо сама пряде та  вишиває, а вишивання то і є кропітка робота.

На  свято кожна господиня прикрашала свою оселю рушниками та подушками, а на них як у полі розквітали то жоржини, то волошки, то троянди.

Жінки по вечорам збирались вишивати і вишиваючи співали і через цей спів вони вкладали  у вишивку рідну мову, легенду свого народу. З вишитими подушками пов'язано багато звичаїв, давайте трохи їх нагадаємо. Є такий давній звичай: коли молода дівчина зустрічає сватів, то мусить виставити самі найкращі вишиті рушники та подушки, і чим вони будуть гарніші, тим більше свати будуть виказувати своє захоплення батькам, що у них така роботяща дівчина.

Під час  весілля молоду садовлять на подушку для того, щоб свекруха розплела їй косу та пов'язала хустку, а хто перший швидше сяде  після молодої на подушку, той і перший заміж вийде.

Існує такий гарний звичай і на Святого Миколая. Усі чемні дітки, що протягом року себе гарно поводили знаходять під подушкою вранці гостинець.

Подушки  використовують і в іграх діти. Вони граються ними, але ніякої шкоди не завдають один одному.

У нашому сучасному житті є нова прикмета: якщо покласти під подушку на ніч книжку, то вранці усе будеш знати.

А ось старовинний звичай, якого ви не знаєте, що бабусі, коли печуть паску, то кладуть прямо з печі на рушник. А він мусить лежати на подушках. Так їх перекладають з боку на бік, щоб вони не позападали.

У багатьох народів світу свої звичаї щодо подушок і свої вишиванки.  У Туркменистані шиють наприклад подушки довгі, як валіки і  розкладають їх по всій мазанці. В Туречинні шиють маленькі подушки, щоб ними було встелене геть усе, «купаються» в них.

Ми знаємо, що подушки  відіграють велику роль у казках, як наприклад «Принцеса на горошині», щоб вияснити чи дівчина є дійсно принцесою її заставили спати на сотнях подушках під які була покладена горошина.

    Про подушки є багато загадок:

1. М'яка, а не постіль, пухка , а не тісто.
2. М'яка, товста, пір'ям повна.
3. Що буває м'якіше кулака?
4. На що ми голову положим, що спати ми відразу зможем?
5.  Кого увечері шукаєш, а знайдемо -  відпочиваєм.
6. Вся з пір'я, а не гуска.             

Дбайливі руки здавна вишивають подушки великі, а в наш час з'явились маленькі для різноманітних потреб.  Їх використовують як декоративні у вигляді фігур і об'ємів, підставок для ніг, для автосалонів, авто, для м'якої мебелі  і т.д. Ми використовуємо зовсім маленьку подушечку по тех.без.  для голок.

     Сьогодні ми бачили багато різних подушок у нас на виставці і усі вони нам потрібні. Вишиті вони різноманітними видами швів, а також аплікацією.

    Вишита подушка встановлює зв'язок з традиціями  батьківської  культури, розвиває почуття роду. Є така чудова українська приказка:  «Що край , то звичай, що сторона – то новина». Тож нехай багатство наших звичаїв не пропаде, а поновлюється у нас.

  Тепер перейдемо до практичної сторони нашого заняття. Сьогодні ми підберемо візерунок для нашої подушки та розкроїмо матерію.

Заключна частина:

1. Роблю аналіз проведеного заняття.
2. Даю завдання на слідуючий раз.