Створення позитивно-емоційного клімату на уроці як умова розвитку творчих здібностей учнів

«Створення позитивно-емоційного клімату на уроці як умова розвитку творчих здібностей учнів» Підготувала учитель трудового навчання Гранітненської ЗОШ І-ІІІ ст. Санжаровська С. П.

Нехай учитель поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді й діти поспішатимуть у школу і щиро радітимуть кожній зустрічі зі своїм учителем. Ш.Амонашвілі

Одним з основних завдань української школи є виховання творчої особистості учня.

Урок Успішний Неуспішний Лінощі Небажання вчитися Погіршення здоров’я Відсутність інтересу і мотивації Здібності Рівень інтелекту Психологічна атмосфера

Сприятливий мікроклімат Духовний комфорт Психологічний комфорт Емоційний комфорт

Психологічний комфорт дитини на уроці характеризується позитивним відношенням дитини до себе, впевненістю у собі, своїх силах та доброзичливим ставленням до оточуючих. В таких умовах атмосфера уроку більше сприяє високому рівню навчання та розвитку комунікативних здібностей учнів.

Духовний комфорт учнів – це стан рівноваги, спокою, захищеності, при цьомудітиоптимістичноналаштовані.

У стані емоційного комфорту дитина відкрита для контактів. Це підвищує працездатність на уроці, посилює активність, упевненість, віру у своїможливості, сили.

Створити позитивний настрій в учнів на уроці допомагає використання низки спеціальних прийомів: «Емоційне стимулювання» — констатація будь-якого, навітьнезначного, успіху, навіюваннядитинівіри в себе, відкритість учителя для довіри і співчуття. «Авансування» — репетиціямайбутньоїдії, що створює психологічну настанову на успіх. «Даю шанс». Шанс, про якийідеться, — цезаздалегідьпідготовлена педагогом ситуація, у якій ученьотримуєможливістьнесподівано для себе розкритисвоїможливості.

«Сповідь» рекомендується застосовувати в тих випадках, коли є надія, що відверте звернення вчителя до кращих почуттів дітей зустріне розуміння, викличе відповідний відгук. «Загальна радість». Це емоційний відгук колективу на успіх одного із своїх членів. Важливо, щоб у досягненнях кожного школяра його товариші бачили результати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість — це радість підтримки, стану «свій серед своїх». «Емоційний сплеск». Ефективний стосовно дітей, які емоційно реагують на похвалу і критику. Завдання вчителя — у кожному учневі перетворити її на ланцюгову реакцію.

«Кольорова рефлексія». Учитель ставить запитання і пропонує варіанти відповідей і співвіднесені з ними кольори. Учні обирають свою відповідь і сигналізують смужкою певногокольору. «Зіпсований телефон». Побажання вчителя діти переказують один одному.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі: створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження); збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями; забезпечення привабливого творчого характеру діяльності; чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання; спонукання до генерування оригінальних ідей; залученняучнів у процесс планування мети і поточних завдань творчого об'єднання; повага, довіра, визнання й подяказа досягнуті результати; надання права самостійно приймати рішення; практична спрямованість навчання; моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем тощо.

Для реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання може виступати ігрова діяльність у якій: розвивається уява утверджуються образи фантазії утверджуються виниклі ідеї створюються продукти діяльності

Ігри з використанням інтерактивних технологій: - хвилинки-цікавинки; - ребуси; - загадки; - головоломки; - ігри.

В старших класах, то ігрові технології можна замінити: діяльністю літературно – дослідницьких груп, уроками - конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв'язанням проблемних задач. урок – захист власних проектів. цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження.

«Розум дитини — не посудина, яку слід заповнити, а смолоскип, який треба запалити». Плутарх