Створюємо красиві обереги. Створення родинного оберегу

План-конспект заняття образотворчого мистецтва

Тема. Створюємо красиві обереги. Створення родинного оберегу (матеріали за вибором).

Мета:

- навчальна: - навчальна: ознайомити учнів з лялькою-мотанкою, видами оберегів, повторити послідовність виготовлення ляльки-мотанки;

- розвивальна: розвивати творчу уяву, увагу, спостережливість, пам'ять; розвивати дрібну моторику пальців рук, відчуття об'єму і форми, вміння орієнтуватися в просторі, логічне мислення, творчі здібності; 

- виховна: виховувати працьовитість, охайність у роботі.

Засоби навчання: 

- для вчителя: презентація, зразок вчителя;

- для учнів: нитки, ножиці.   

Тип уроку: комбінований.

Вид діяльності: робота з нитками.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Привітання.

Добрий день, мене звати Анастасія Віталіївна і сьогодні ми працюватимемо разом.

2. Перевірка готовності до уроку.

Сьогодні для роботи нам знадобиться нитки та ножиці.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Орієнтація.

•          Які українські символи ви знаєте?
•          Що вам відомо про ляльку-мотанку?

2. Цілепокладання.

- Сьогодні на уроці ми створимо оберіг, що називається «лялька-мотанка».

3. Вступна бесіда.

Перегляд відео про українські обереги та символи..

Про українські рушники та вишиванки знають повсюди і в Україні і далеко за її межами, а от про ляльку-мотанку інколи не знають нічого. Прекрасно що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися. Мотанки давні родинні обереги українців. Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь.

Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, з’явилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І зовсім не має значення чи створилася лялька на швидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг чи подарунок до свята.

Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька, була тай лишається унікальним витвором майстра. Звісно в давні часи лялька мотанка виконувала важливу функцію оберега та талісмана для родини.

Особливості та традиції створення ляльки мотанки.

Загалом процес створення ляльки майстрині називають «кутанням» і це не дивно, адже він дуже схожий на сповивання маленької дитини. Задля того аби готова лялька виглядала гарно та яскраво в давнину шматки тканини підфарбовували та розмальовували натуральними барвниками. Тряпчана основа мотанки символізує дух та мудрість предків. Якщо подивитися на загальний вигляд таких іграшок, то мотанки мали гарно виражену голову, а тулуб, руки та ноги мають більш схематичний вигляд. Разом з тканиною використовували й інші натуральні матеріали, наприклад льняні нитки, з них виготовляли волосся. Як такового виразу та звичних рис обличчя лялька не мала. На лицях деяких вишивали або викладали нитками хрест – давній символ сонця у слов’ян. Точного визначення чому ляльки-мотанки не мали вражених обличь немає, однак більшість вчених та дослідників сходяться в думці що очі такі собі «двері» між реальним та потойбічним. Не доброго ока завжди боялися, а ще побутувало переконання що саме через очі в ляльку може підсилитися усяка нечисть.

Особливими українські мотанки також робить й той факт що лише жіночі образи та інколи дитячі. Чоловічі ж образи простежуються лише як доповнення до ляльки. Така особливість обумовлена важливим місцем жінки в світосприйнятті предків та уособленням у образі ляльки язичницької богині родючості - «Донди».

Лялька-мотанка, чи не єдина представниця світу іграшок, яка ніколи не має власного імені. Вважалося що даючи ім’я ляльці можна або потривожити душі померлих родичів або накликати нечисть в будинок. В українській культурі мотанки виступає символом родючості, достатку та оберегом для родини. Такі ляльки дуже часто ставали справжніми сімейними реліквіями та передавалися з покоління в покоління. Також такі ляльки часто використовуються в весільних обрядах та дійствах.

Види ляльки-мотанки.

Лялька-немовля: при народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька-закрутка виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров’я.

Лялька «Нерозлучники»: символ вірності та взаємного кохання, оберіг миру та злагоди у родині.

Лялечка-зерновушка (круп'яничка): Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі.

Лялька – Багаторучиця: Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі.

Ознаки справжньої української мотанки.

Справжня мотанка виготовляється без використання швів. Виготовляючи ляльку майстри намотують або закутують, а для кріплення використовують стрічки та нитки, якими просто обмотують деталі та фіксують їх вузликами. При виготовлення дотримуються головного правила - лялька повинна мати хрестоподібний вигляд. Загалом створення такої ляльки може перетворитися на захопливе заняття для дорослих та дітей а результат допоможе відтворити рідні традиції та створити унікальний оберіг чи сувенір.

Голову ляльки формують з невеличкого клаптика тканини, в середину якого вкладають кульку з ниток, інших клаптиків чи вати. Таку заготовку голови обмотують хрест на хрест нитками, символічно зображуючи лице ляльки. Тулуб з головою з’єднують також нитками, туго обмотуючи ними тільце ляльки від голови до низу та перпендикулярно тулубу формуючи тим самим руки мотанки. З підручних матеріалів виготовляються одяг, прикраси та головні убори чи зачіски. Тут варіації обмежуються лише фантазією авторів.

Кольори теж мають певне значення:

• Червоний – колір життя, вогню, кохання. Цей колір здавна вважається захисним, тому ляльку-берегиню в червоному можна поставити навпроти вхідних дверей, вона буде захищати вашу домівку від проникнення поганої енергії.

• Зелений – колір здоров’я та багатства.  Зелений колір з рослинним орнаментом - символ Матінки-Природи. Природу шанували, бо вона давала все для життя і здоров’я. Таку мотанку можна поставити біля мішечків з лікарськими травами.

• Жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу;

• Синій – колір творчості та саморозвитку;

• Фіолетовий – колір мудрості;

• Золотий – колір Божої любові.

Виготовляли лялечок також і з соломи, очерету, трави та кукурудзяного листя.

Як би там не було, проте мотанка все ж зберегла в собі певні сакральні знання та силу. Такий сувенір, особливо виготовлений власними руками, може стати родинним оберігом та родинним спадком, котрий ввібрав в себе вікові знання та вірування.

4. Послідовність виконання завдання.

1) Робимо 20 обертів навколо невеликого аркуша картону, продіваємо під нитками невелику нитку та робимо вузол зверху, це буде маківка ляльки.

2) Ще однією ниткою формуємо голову, далі робимо ще 12 обертів навколо картону, потім обережно знімаємо, це будуть руки ляльки.

3) Нитки тулуба ділимо на дві частини, між ними розташовуємо руки, відрізаємо ще одну нитку та робимо вузол під руками формуючи талію ляльки.

4) Розрізаємо нитки на руках та подолі спідниці ляльки та рівно обрізаємо їх, декоруємо на власний самак.

5. Інструкція до роботи з матеріалом.

- Пам’ятаємо про правила роботи з матеріалами та  інструментами, підтримувати порядок на робочому місці та не забувати  про правильну поставу.

6. Критерії оцінювання.

1. Дотримання інструкції.

2. Охайність.

3. Завершеність та виразність роботи, дотримання техніки роботи з матеріалами та інструментами.

ІІІ. Практична робота.

1. Фронтальна робота.

2. Індивідуальна робота.

3. Контроль за санітарно-гігієнічними нормами.

4. Фізхвилинка.

IV. Підбиття підсумку уроку.

1. Контрольно-оцінювальна діяльність.

2. Виставка кращих робіт.

3. Закріплення матеріалу теми.

- Що цікавого про ляльку-мотанку ви запам’ятали?

- Які види оберегів ви запам’ятали?

- Які труднощі під час роботи у вас виникали?

4. Прибирання робочих місць.

5. Організоване закінчення уроку.

Дякую вам за активність та плідну роботу. До нових зустрічей!