Сучасна мовно-літературна освіта як засіб формування успішної особистості

Сучасна мовно-літературна освіта як засіб формування

успішної особистості

Скиба Тетяна Вікторівна, Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів  №12, учитель української мови та літератури

Концепція «Нової української школи» ставить нові вимоги до шкільного вчителя, які  мають  відповідати запитам сучасних учнів покоління  Z. Тож для оптимізації освітнього процесу варто постійно працювати над підвищенням своєї педагогічної майстерності, бо умови традиційного навчання не є ефективними для порозуміння тих, хто навчається, із тими, хто навчає. Необхідно шукати нові підходи та технології оптимізації навчання. Оновленого методичного формату потребує й сучасний урок, що залишається основною формою педагогічної взаємодії вчителя й учнів у школі третього тисячоліття.

Саме тому мене зацікавила тема «Сучасна мовно-літературна освіта як засіб формування успішної особистості», бо кожен учитель мріє, аби його вихованці були успішними, відчували радість від своїх досягнень, щоб вони не тільки хотіли, а й уміли вчитися,  повірили в себе, прагнули до нових знань та  звершень.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського. У книзі « Сто порад учителю» він писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...». 

На жаль, сучасний учень не мотивований до навчання. Саме від рівня мотивації школяра залежить його успішність, бажання і здатність навчатися протягом усього життя. А це важливо, адже згідно із сучасними дослідженнями, результати діяльності людини тільки на 20% залежать від інтелекту, а на 70-80% від рівня мотивації. Я, як учитель, намагаюсь допомогти учневі знайти себе в житті, створити ситуацію успіху, сприятливі умови для повноцінної діяльності кожної дитини, прагну дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем. Для цього використовую як традиційні так і інноваційні технології навчання.

Найчастіше  використовую технологію проєктного навчання, в основі якої лежить колективна, групова або індивідуальна робота над вирішенням практичних завдань. Учні під час підготовки проєкту опрацьовують велику кількість інформації, аналізують її; виробляють навички вести дискусію, діалог, відстоювати свою думку. Вони бачать реальне застосування своїх знань. У них з'являється почуття відповідальності перед товаришами за частину своєї роботи. Готуючи свої проєкти, вони можуть використовувати ІКТ. Учням цікаво,  змінюється ставлення до предмета, вони не бояться проявляти ініціативу, висловлювати власну думку, прагнуть опанувати програмним матеріалом на більш високому рівні. Досвід показав, що робота над проєктом дає можливість проявити себе навіть слабким і часто пасивним учням у процесі навчання.

Практичні завдання, пов'язані з реальним світом, спонукають в учнях природний інтерес. Використовую на уроках якомога більше ситуацій з життя і підкріплюю цей досвід відповідним домашнім завданням.

Велике значення для створення ситуації успіху  мають і нетрадиційні форми домашнього завдання, які покликані, з одного боку, закріплювати знання, уміння та навички, отримані на уроці, а з іншого боку, дозволяють дитині проявити самостійність, самому знайти рішення нестандартного питання, завдання. Намагаюся надавати учням свободу вибору щоразу, коли це можливо. Домашні завдання можуть бути у вигляді лінгвістичного дослідження тексту,  підготовки ілюстрацій до літературних творів, створення презентацій, буктрейлерів, ментальних карт,  оформлення обкладинок  до літературних творів, інсценування художнього твору,  створення тестових завдань , вікторин із використанням додатка Kahoot,  складання конспекту, опорних таблиць.

Такі домашні завдання допомагають уникати одноманітності в навчанні. Учень може відчути себе і в ролі автора, і в ролі ілюстратора, і в ролі вчителя.

Дитина розкривається, сміливо демонструє свої здібності. І як результат: учень не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

«Больова точка» будь-якого уроку - пошук таких форм взаємодії вчителя і учня на уроці, коли суб'єктивна позиція учня реалізується максимально. Іноді трапляється, що учень незадоволений результатом або тим, як оцінили його роботу. Аби уникнути таких ситуацій, потрібно чітко формулювати вимоги до роботи та критерії оцінювання. Учень буде розуміти, що потрібно зробити і як, щоб отримати ту чи іншу оцінку.  Страх невдачі проявляється ще й у тому, що діти можуть вибирати завдання, які абсолютно не відповідають їх можливостям.

Задача  вчителя - пояснити, переконати та  спрямувати увагу на те завдання, яке йому під силу. Так учень може поступово, крок за кроком, переходити від простого до найскладнішого.

Замість боротьби з ситуацією неуспіху  потрібно  аналізувати причини, що лежать в їх основі, намагатися їх долати (ці причини можуть бути пізнавальними та емоційними). Труднощі потрібно обговорювати разом із учнями, як і можливі шляхи їх подолання за допомогою заходів підтримки або створення спеціальних завдань. Проаналізувавши причину помилок, учні не будуть  відчувати себе в полоні труднощів. Натомість, вони вироблятимуть навички  розвивати індивідуальні стратегії для їх подолання.

Звичайно, ніхто не  заперечує, що позитивні емоції, відчуття успіху  можуть стати для дитини одним із найважливіших стимулів у навчанні. При цьому іноді забуваємо, що у вчителів не існує єдиного рецепта чи правила, як створювати ситуацію успіху.  Це  залежить від постійного процесу регулювання самого навчального процесу, індивідуального підходу, аналізу помилок, у якому разом беруть участь учитель і учні, що призводить до пошуку  нових ефективних методів , прийомів та форм роботи на уроці.

1.Метод проблемного навчання.

2. Українська література.

3. 10 клас.

4. Тема уроку «Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Ствердження цінностей національної етики засобами комічного.»

5. Етап уроку, на якому використовується: сприймання і осмислення, узагальнення і систематизація учнями нових знань.

6. Обладнання: аркуші формату А4  з діалогами з повісті І. Нечуя -Левицького

 «Кайдашева сім’я», ілюстрації до твору, інструкція.

7. Перебіг роботи.

Розв’язання конфліктних діалогів

Учитель об’єднує клас у декілька груп, кожній групі надає конфліктний діалог з «Кайдашевої сім’ї» та  пропонує перебудувати, а потім розіграти діалог. Перед початком роботи     надається інструкція. Учитель подає лише шаблон: ліворуч — діалог із повісті, поряд — ілюстрація з тексту, праворуч — місце для нового сконструйованого учнями діалогу.

Після завершення роботи  кожна група розігрує свій діалог. Учитель разом із класом аналізують, чи вдалося досягнути бажаного результату (уникнути конфлікту), роблять висновки. Визначають кращий діалог та акторську гру кожної групи найгучнішими оплесками.

8.Формування успішної особистості.

Завдяки такому методу роботи учень пояснює актуальність порушених автором проблем для сучасного життя: уміння виходити з конфліктних ситуацій, здатність долати життєві негаразди, веде діалог із текстом (автором, героями): використовує різноманітні читацькі стратегії, визначає мету і цілі власної діяльності і розвитку, планує, організовує, здійснює задумане, рефлексує й оцінює результат. Кожен учасник групи задіяний в роботі, а не є тільки спостерігачем. Учні навчаються співпрацювати в колективі, мають  можливість проявити себе, показати акторські здібності, відчути  себе успішним.

Зразок діалогу