ЗМІСТ

 

Вступ

1. Завдання методики навчання економіки у закладах середньої освіти

2. Проблемне навчання економіки

3. Особистісно-орієнтоване навчання та метод проектів

4. Наочні методи навчання

5. Методи дистанційного викладання економіки

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах ринкової економіки значну роль відіграють знання з економічних дисциплін, без яких неможливо ефективно керувати підприємством.

В практиці навчання економіки найважливішим є Не тільки розкрити зміст економічних категорій та концепцій, але знайти ефективні форми знань, домогтись їх засвоєння на рівні мислення та поведінки людини.

Центральне місце у методичній підготовці вчителя економіки підводиться загальним принципам, формам і методам навчання, що иідображають керівні положення навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах.

Для кращого засвоєння програмного матеріалу, розвитку самостійного, творчого мислення студентів викладач повинен ширше застосовувати сучасні форми і методи навчання, використовувати розбір виробничих ситуацій, практикувати заняття на виробництві.

Одним із сучасних методів підвищення засвоєння знань є використання інноваційних технологій.

Інновації  (італ. іnnovatione - новизна, нововведення) - нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства.

Під час викладання дисциплін економічного циклу застосовуються різні види  інноваційних  технологій,  зокрема  :

- особистісно-орієнтоване навчання;

- нетрадиційні форми і методи навчання;

- індивідуальний диференційований підхід у навчанні;

- метод розв’язання проблем;

- метод проектів;

- інформаційно-комп’ютерні технології.

 

 

ЗАВДАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ЕКОНОМІКИ

Перед методикою навчання економіки стоять такі завдання:

1) визначення мети навчання. Нині актуальною є проблема формування нової економічної культури. Її основні риси - прагнення до заощадження, економічне господарювання, дисциплінованість, відповідальність за результати своєї праці тощо.

2) розкриття освітньої та виховної ролі шкільної економіки;

3) відбір та удосконалення змісту шкільної економічної освіти;

4) розробка ефективних навчальних технологій, методів і прийомів навчання;

5) визначення й обгрунтування різних форм організації навчального процесу, а саме виявлення найкращих умов для застосування різних методів і прийомів, засобів навчання;

6) з’ясування особливостей здобування учнями економічних знань, умінь і навичок: рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, самостійного набуття знань тощо.

Сучасні проблеми методики викладання економіки:

- приведення змісту, структури й обсягу шкільної економічної освіти у відповідність до вимог часу;

- удосконалення методів, прийомів, засобів і форм навчання;

- розробка нових методів і прийомів застосування комп’ютерних технологій при вивчення економіки;

- впровадження і поширення нетрадиційних методик навчання економіки;

- удосконалення змісту й організації позакласної роботи з економіки.

Окремі методики - це конкретні методики вивчення окремих курсів шкільної економіки. Вони конкретизують основні положеннязагальної методики на прикладі різних частин шкільного курсуекономіки. Насамперед, це курс «Основи економіки», змістовненавантаження якого відрізняється в залежності від профільногоспрямування класу, в якому він вивчається. До окремих методиквідносяться методики навчання економічних спецкурсів іфакультативів, таких як: «Власна справа (основи малого бізнесу)», «Основи менеджменту», «Основи інтелектуальної власності»,«Основи споживчих знань», «Основи сімейного господарювання».«Ділова активність», «Подорож у світ економіки» тощо.

Специфіка кожного економічного курсу у системі середньоїзагальної освіти полягає у змістовному навантаженні, формуваннісистеми економічних понять, комплексі методів і прийомівнавчання, засобах навчання, формах навчання, можливостях для виховання і розвитку учнів. Напрями методичної роботи при викладання окремих курсів шкільної економіки включають планування навчальної діяльності, розробку різних форм навчання, роботу із статистичним даними та аналітичними звітами, завдання додому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЕКОНОМІКИ

Проблемне навчання є необхідним елементом сучасної системи

освіти. Головним засобом здійснення як дослідницького, так і частково-пошукового методів навчання є проблемні завдання. При цьому виконання проблемних завдань передбачає знаходження не тільки нових знань, але й нових шляхів пошуку цих знань і може розглядатися як найважливіший елемент проблемного навчання.

Проблемна ситуація визначається як стан інтелектуальногоутруднення, явно або не зовсім усвідомлене суб’єктом, шляхиподолання якого потребують пошуку нових знань, нових способівдіяльності. Виникнення проблемної ситуації означає, що в процесідіяльності людина зіткнулась з чимось не зрозумілим. Якщо в ходіаналізу проблемної ситуації людина усвідомлює той її елемент, якийвикликав утруднення, і приймає його до рішення на основі тих знаньі умінь, якими він володіє, саме тоді проблемна ситуаціяперетворюється на проблему. Таким чином, проблема представляєсобою проблемну ситуацію, усвідомлену й прийняту суб’єктом довирішення.

Проблемна ситуація характеризує визначений психологічний станучня, що виникає в процесі виконання завдання та вимагає новихзнань про предмет або способи й умови виконання завдання.

Джерелом проблеми є протиріччя між наявними знаннями школяра іновими фактами. Отже, головний елемент проблемної ситуації -невідоме, нове, те, що має бути відкрито для правильного виконанняпотрібної дії. При цьому необхідно, щоб, з одного боку, проблемнезавдання базувалось на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень, аз іншого - містило невідоме, те, що потрібно відкрити, те, що,власне, становить характерну ознаку досліджуваного об’єкта абозагальний спосіб дій, які потрібно засвоїти. Проблемну ситуаціюможна розглядати як початковий момент активного розумовогопроцесу. Як відомо, мислити людина починає, коли в неї з’являєтьсяпотреба щось зрозуміти, розгадати; в останньому випадку мисленняпочинається з подиву або здивування. У дуже спрощеному виглядіпроблемне завдання можна порівняти із загадкою. Своїм змістомвона часто заводить дитину в глухий кут, примушує думати, шукативідповідь, знайшовши яку, учень набуває нехай невеликого, аленового досвіду.

Прикладом такої ситуації може бути фрагмент уроку на тему:«Підприємство і власність». Вчитель ставить перед учнямипроблемне запитання: «Як створити підприємство через нестачукапіталу?». Для підготовки учнів до розв’язання різних ситуацій зданої проблеми вчитель підкреслює, що досить часто трапляютьсяситуації, коли для реалізації ідеї потрібні значні оборотні кошти, а впідприємства їх немає.У цьому випадку можливі два варіанти дій: взяти в ділокомпаньйонів і скористатися їхніми грошима, або звернутися в банкз проханням надати кредит.Учні залучаються до розв’язання двох ситуацій.

Найважливішою складовою проблемного навчання є знаходженнянового змісту. Це відбувається під час уявної апробаціїсформованого в учня стереотипу досвіду поводження, що вичерпуєйого можливості на певний момент; потім - у дискредитаціїколишніх смислів унаслідок виявлення протиріч і, нарешті, у набуттінового досвіду, а й іноді й принципів поводження.

 

 

 

 

 

 

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ТА МЕТОД ПРОЄКТІВ

Використовуючи  особистісно-орієнтованого навчання при вивченні економічниїх дисциплін, студенти вивчають  соціально-економічними змінами в нашому суспільстві, розвиток ринкових відносин, розвиваючі при цьому індивідуальні пізнавальні здібності, що допомагають їм самовизначитись та самореалізуватись, сформувати в них культуру життєдіяльності, яка дає змогу продуктивно будувати своє життя.

Для підвищення успішності по предметам та  підвищенню якості знань студентів використовуються різні види нетрадиційних форм та методів навчання, а саме: ділові ігри, мозкові атаки, штурми, конференції, проведення брейн-рингів, КВК, «економічні експедиції», тестові завдання, «доміно», складання та розв’язування кросвордів з предметів, складання та розв’язання економічних задач.

Враховуючі особливості, притаманні певній підгрупі студентів та добір змісту і методів навчання відповідних цим особливостям використовують диференціація навчання .  Диференційоване навчання можливе за умови, коли воно стимулює психічний розвиток студента.

Основними формами індивідуалізації та диференціації навчання є:

1) зовнішньо-групова індивідуалізація – оволодіння навчальним змістом в індивідуальному темпі, прискореному або уповільненому у випадках акселерації чи гальмування розвитку;

2) внутрішньо групова індивідуалізація та диференціація навчальної роботи – проведення занять за індивідуально окресленим для кожної дитини навчальним планом, або за декількома планами, що створюються для кожної умовно виділеної підгрупи дітей;

3) індивідуалізація навчання у ході фронтальних занять – застосування ефективних прийомів, які забезпечують урахування індивідуальних відмінностей кожної дитини.

Для більшої зацікавленості студентів у вивченні економічних дисциплін та їх самоосвіти використовують метод проектів.

Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення студентів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов'язково беруть участь розум, серце і руки ("LernenmitKopf, HerzundHand"), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

Сучасне навчання студентів неможливе без використання інформаційних технологій, які дозволяють реалізувати диференційований підхід до студентів з різним рівнем готовності до навчання.

Інформаційні технології – з одного боку, це потужний інструмент для отримання студентом  найрізноманітнішої інформації, з іншого – ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо.

За допомогою засобів інформаційно-компюторних технологій  та інтерактивних технологій на уроках економіки вчитель має кількісні і якісні переваги. Якісно нові можливості очевидні, якщо порівняти словесні описи з безпосереднім аудіовізуальним поданням. Кількісні переваги виражаються в тому, що мультимедійне середовище багато вище за інформаційною щільністю: «Краще один раз побачити, ніж мільйон разів почути».  Саме мультимедійні засоби навчання дозволяють "вивести"  студентів  за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації.

Також одним з ефективних методів навчання при викладанні економічних дисциплін є метод розв’язання проблем (проблемне навчання). Замість того щоб «транслювати» студентам факти та їх взаємозв’язок, можна запропонувати їм проаналізувати ситуацію (проблему) і здійснити пошук шляхів змінення даної ситуації до кращого.

Необхідно показати логіку, методику, продемонструвати прийоми розумової діяльності студентів. Під час підготовки до заняття спочатку проводиться аналіз і відбір основного ключового матеріалу, підбір основних проблем і трансформація їх в проблемні ситуації.

Вміння розв’язувати проблеми необхідні людині в будь-якій сфері його діяльності та повсякденному житті. Якщо студенти володіють вмінням швидко та ефективно вирішувати проблеми, їх цінність для в професійній сфері багаторазово зросте, крім того, вони отримають навички, які знадобляться їм протягом всього життя.

Проблемна ситуація відрізняється від звичайної тим, що традиційна має відоме студентам рішення (або варіанти рішень). При вирішенні проблемної ситуації необхідно висунути ряд гіпотез її вирішення і шляхом аналізу кожної обрати оптимальний варіант вирішення стосовно конкретної ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАОЧНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

До наочних методів навчанняналежать: демонстрування, ілюстрування. За допомогою наочнихметодів навчання учні набувають знань в результаті зоровогосприйняття окремих процесів і явищ або їх зображень.

Ілюстрування та демонстрування — це наочні методи, якіпередбачають показ конкретних предметів та явищ у виглядізображень.Метод ілюстрування передбачає показ учням ілюстративнихпосібників: плакатів, таблиць, графіків, логічно-опорних схем (ЛОС)та структурно-логічних схем (СЛС), моделювання ситуацій звикористанням комп’ютерних засобів тощо. Наприклад, при вивченітеми «Економічний вибір» учні розглядають можливі комбінаціївикористання ресурсів для виробництва двох благ, які подані утаблиці, і їх графічне відображення у вигляді кривої виробничихможливостей.

Підвищенню ефективності засвоєння знань сприяє такожвикористання на уроках економіки ЛОС та СЛС, які є різновидамисхематичної наочності. У ЛОС подається схематичне зображенняпевної частини теоретичного матеріалу з виділеними логіко-дидактичними зв’язками між його елементами в уявній формі. СЛС -це своєрідний графічний конспект, в якому структурно подаєтьсянайістотніша інформація з конкретної теми або розділу. Схематичнанаочність може бути використана як під час вивчення нового

матеріалу, так і під час повторення чи закріплення вивченогоматеріалу.

У процесі аналізу ілюстрацій учні не тільки сприймають матеріал,

а й проводять з ним певну розумову роботу: пояснюють зміст ілюстрацій, порівнюють їх, роблять узагальнення. На відміну від ілюстрування, демонстрування передбачає показматеріалів в динаміці. У процесі вивчення окремих тем курсуекономіки доводиться демонструвати кінофільми. Так, програмоюпередбачено ознайомлення учнів зі змістом виробництва та його

основними елементами, продуктивністю та інтенсивністю праці тощо. Вивчення цих питань за допомогою плакатів чи JIOC не створює в учнів повного уявлення про виробництво, а провести екскурсію на виробництво мають змогу не всі вчителі. Саме тому в таких випадках доцільно використати навчальне кіно.

 

Застосуванню кінофільму на уроці передує підготовка вчителя,

який проглядає його і, виходячи з поставленої дидактичної мети, вирішує, як найкраще вписати кінострічку в канву уроку. В одних випадках фільм стає джерелом нових знань, в інших допомагає учням зрозуміти матеріал, викладений учителем, або узагальнити його. У зв’язку з цим можуть бути різні форми поєднання слова вчителя з демонструванням кінофільму.

 

 

 

 

 

МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІКИ

Дистанційна освіта – система, в якій реалізується процес дистанційного навчання для досягнення і підтвердження учнем певного освітнього цензу, який стає основою його подальшої діяльності. Інструменти електронного навчання: Веб-конференції, Онлайн-семінар, Вебінар.

Засоби і методи електронного інтерактивного навчання: інтерактивні ресурси і матеріали,електронні бібліотеки ,навчальні матеріали та курси,обговорення в реальному режимі часу,чати, відеочати,електронна пошта,відеоконференції,відеоконсультації і програмні додатки спільного використання.

Різноманітні форми і методи проведення навчальних занять дають можливість: виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя й учня, стати активним учасником навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

Інноваційні методи  навчання: робота в парах під час проведення письмових опитувань, тестування, виконання завдань;

•         синтез думок для вирішення складних проблем під час практичних занять;

•         коло ідей при вирішенні суперечливих питань.

•         «коло ідей»,

•         «мікрофон»;

•         мозкова атака при вирішенні проблемних завдань,

•         дерево рішень при аналізі конфліктних ситуацій.

•         імітаційні ігри-тренінги

•         рольові ігри

•         «займи позицію» (власна думка)

•         дискусія.

Хмарні технології. Сучасні веб-сервіси у хмарі є важливою системою, завдяки якій створюються певні навчальні середовища для підвищення кваліфікації вчителів та розвитку їх професіоналізму та надається можливість залучити до освітнього процесу учнів та їх батьків через використання досягнень Інтернет-технологій, електронних додатків для освіти.

ВИСНОВОК

 Економічна освіта – це засіб для розвитку економічного мислення здобувача освіти, що реалізується в формі економічної поведінки людини. Метою сучасного економічного виховання та освіти (економічного мислення й поведінки) є розвиток підготовки людини до економічного життя і забезпечується оптимальним поєднанням фундаментальної освіти та практичної підготовки при яких знання перетворюються у переконання, а  уміння і навички дозволяють швидку адаптацію особистості в житті, яке невпинно трансформується та використання власного потенціалу для самореалізації й навчання впродовж життя.

Таким чином, використання активних  методів  навчально-пізнавальної  діяльності   вбудованих в інноваційних  технологіях навчання дозволить  підвищити  якість  підготовки  учнів, сформувати нову генерацію економічно грамотних підлітків, які зможуть самостійно приймати важливі економічні рішення, прагнути подальшої економічної самоосвіти. В  майбутньому покликані ефективно провести модернізацію сучасної моделі  національної економіки.

 

 

Список використаної літератури

 

1.  Грищенко О. А.  Вплив  інноваційних  технологій  на  розвиток  педагогічної

майстерності  вчителя  /  О. А. Грищенко  //  Педагогічна  майстерність  у  закладах професійної освіти : монографія. – К., 2003. – С. 178–201.

2.  Драйден Ґ. Революція в навчанні / Ґордон Драйден, ДжаннетгВос ; перекл. з  акта. М. Олійник. – Львів : Літопис, 2005. – 542 с.

3.  Дичківська  І.  М.  Інноваційні  педагогічні  технології  /  І.  М.  Дичківська.  –  К. : Академвидав, 2004. – 325 с.

4.  Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень – К. : Юрінком Інтер,  2008 – 1040 с.

6.  Освітні  технології  :  навч.-метод.  посіб.  /  О.  М.  Пєхота,  А. З. Кіктенко,

О. М. Любарська та ін. ; заг. ред. О. М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2002. – 255 с.

8.  Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; за ред. О. І. Пометун. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

9.  Психолого-педагогічні аспекти  реалізації  сучасних  методів  навчання  у вищій школі  :  навч.  посіб.  /  за  ред.  М. В. Артюшиної,  О. М. Котикової,  Г. М. Романової.  –  К. : КНЕУ, 2007. – 184 с.

10. Ковальова К.І., Ковальов В.В / Методика викладання економіки в школі – К., Ліра, 2012