МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки

 

Допущено до захисту

Завідувач кафедри 

д. психол. н., Асєєва Ю.О. _________________

(підпис)

«____»_________2025 р.

 

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на здобуття освітнього ступеня бакалавр

Зі спеціальності____________053

Психологія_________________________

(шифр та найменування спеціальності)

 

За освітньою програмою_______«Практична психологія»______________

                                     (назва освітньої програми)

На тему: «СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛГБТІК СПІЛЬНОТИ»

 

Виконавець:

студент 4 курсу 41 групи ФЕУП 

________Гурінович Євген Михайлович

/підпис/

 

Науковий керівник

Старший викладач кафедри МППП кандидат психологічних наук

______Яцишина Анастасія Миколаївна

/підпис/

 

 

 

Одеса 2025

 

 

ЗМІСТ ВСТУП ……………………………………………..………………………......3 РОЗДІЛ І. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД АДАПТАЦІЇ ТА ВИЖИВАННЯ ЛГБТІК-СПІЛЬНОТИ………………………………….....7

1.1. Формування поняття ЛГБІК: історичні аспекти, сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність.…..…………………………………………...….…..7

1.2. Біологічні основи особистості та психологічного походження: вплив

генетичних факторів і соціального середовища.............................................11

1.3. Глобальна історія: роль гомофобії, трансфобії та дискримінації у соціальних і адаптаційних трансформаціях…………………………………19 Висновки до першого розділу………………………...…………….………23

РОЗДІЛ ІІ.      ПСИХОЛОГІЧНІ        АСПЕКТИ          РОЗВИТКУ        ТА БІОПСИХОЛОГІЧНІ       ОСОБЛИВОСТІ          В       СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ……………………………………………………………....24

2.1. Взаємозв’язок біопсихологічних чинників та соціального середовища у

формуванні особистості ……………………………………………………...24

2.2. Соціальні детермінанти психологічного розвитку: аналіз емпіричних досліджень …………………………………………….............……………....32 Висновки до другого розділу……………………………………………….43

РОЗДІЛ ІІІ. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АРГУМЕНТАЦІЯ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ФАКТОРУ……………………………..……………..45

3.1. Методики дослідження психологічних та біопсихологічних особливостей особистості……………………………….………………........45 3.2. Розробка рекомендацій щодо врахування еволюційних аспектів у психологічній адаптації……………………………………………………….46

3.3 Вплив та користь ЛГТБТІК+ спільноти для суспільства.………...……51

Висновки до третього розділу…………………………………………...…53 ВИСНОВКИ……………………….……………...…………………………..54 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….....56

ДОДАТКИ.………………………………………………………………..…..62

ВСТУП

Обгрунтування вибору теми дослідження. Автором зрозуміло політику сучасного життя українців, які страждають через економіко-політичні проблеми, що виникло ще у 2019 році під час Covid-19 та після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Але все одно дуже дивно, що навіть під час постійного крику “Ми йдемо в Євросоюз” чи “Вступаємо в НАТО” – питання сімейного інституту досі розвинуті недбалим чином, а конкретно – питання одностатевих шлюбів та одностатевих відносин. За час повномасштабного вторгнення, сотні людей гомосексуальної орієнтації вступали до лав ЗСУ, Національної гвардії, поліції, ТЦК, Верховної Ради та різних правоохоронних чи політичних структур, щоб захистити близьких, себе та мирне населення (але вторинна вигода в цьому – доказати, що вони такі самі як і всі, що вони можуть і є краще, ніж люди гетеросексуальної орієнтації, але у своєму спектрі). Ці люди дають відсіч всім, хто хоч якось показує своє незадоволення в їх адресу і навіть не дивлячись на всілякі бюрократичні нюанси та заборони - вони знаходять шлях та сили робити неможливе, робити те на що у інших - сміливості не вистачить. Хотіли законе право проти дискримінації та за права меньшинствам - отримали у 1957 р., хотіли щоб визнали їх не “хворими”, зробили це в 1973 р., і навіть у 2015 у всіх штатах прийняли закон про одностатеві шлюби. Про що це говорить? А про силу волі, духу та бажання бути рівним всім, навіть коли ти не такий як всі, навіть тоді, коли ти просто генетично обумовлений таким життям, в якому скоріш на Марс полетят - ніж зможешь змінити це.

Об’єкт дослідження – виступають люди вікової періодизації від 17 до 35 років, обох статей та різних гендерів та орієнтацій, оскільки до цього віку відбувається основна трансформація людини -  формування префронтальної кори головного мозку, мигдальне тіло і гіпоталамуса -  при якому як правило проявляються: криза ідентичності, вікова криза, розлад особистості на фоні стресу (як приклад), психосоматичні розлади, вплив зовнішніх факторів ( таких, як війна) що викликає ПТСР, розлад ідентичності, стрес на фоні переїзду і тд; ОКР, РХП, специфічні поведінкові розлади. 

Предмет дослідження – Особливості розвитку, адаптації, когнітивних та емоційних реакцій, а також сучасний світ і його вплив у зворотному напрямку.

Мета роботи – визначено в тому, щоб показати на основі проведених автором емпіричних досліджень, що люди гомосексуальної орієнтації - повноцінні, живі люди, які мають потенціал будувати краще, яскраве, чисте майбутнє. Потенціал та амбіції цих людей, немає меж - але має подавляючий фактор, такий як соціум. Під час виконання автором роботи, результати якої дійсно дивували та тішили душу - було побачено необачну кількість сильних, сміливих людей, які, попри всі негаразди, проявляли стійкість та жагу до власного кращого майбутнього, після чого автор був впевнений, що ця робота має бути завершена та продовжена, мають бути зміни в інституті сімʼї та відношення сучасного світу до цих людей. 

Відповідно до мети були визначенні завдання дослідження: 

1)                 Здійснити комплексний огляд друкованих (паперових) та інтернет-ресурсів досліджень та їх результатів, основної та додаткової літератури які буде наведено у “Списку використаної літератури”;

2)                 Провести та зробити аналіз результатів дослідження по особливостям розвитку та адаптації, а також визначення особливостей та взаємозʼязку ПТСР, ГрМ пʼятифакторної моделі з інтелектом та впливом на особистість;

3)                 Визначити реальність взаємодії сучасного світу та людей гомосексуальної орієнтації, для будування кращого майбутнього з розумінням використовуючи сильні сторони, що наведені в результатах дослідження;

4)                 Показати особистісну мету, що створення цієї роботи стало усвідомленою метою автора протягом останніх трьох років навчання в університеті. Цей процес дозволив глибше побачити багатогранність, унікальність і цінність людей, з якими пов’язане дослідження. Автор сподівається, що одного дня результати цієї праці, за підтримки університету, можуть зробити внесок у позитивні зміни в суспільстві та покращити життя мільйонів.

Методи дослідження. Для досягнення мети та поставлених завдань дослідження використовувалися наступні методи: теоретичний - аналіз вітчизняних, зарубіжних та сучасних матеріалів, досліджень та опитувальників, діагностичний - методики та тести, такі як: пʼятифакторний аналіз особистості, Міссісіпський на визначення рівня ПТСР, а також Сандра Бем - гендерно-рольові моделі.

Вибірка досліджуваних. В емпіричному дослідженні брали участь 45 осіб, що були як гетеросексуальної, та гомосексуальної орієнтацій.

Аналіз досліджень та публікацій. Девід Майєрс “Соціальна психологія 7-е”, Рубінштейн “Основи загальної психології”, Чалдіні Р. “Психологія впливу”, Гоулман Д. “Емоційний інтелект”, М.Воллінн “Це почалось не з тебе”, “Психологія 101”, З.Фройд “Вступ до психоаналізу”. 

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні наукового розуміння психологічних особливостей представників ЛГБТІК-спільноти в умовах сучасного соціокультурного середовища. Аналізуючи психологічні аспекти ідентичності, прийняття себе, емоційного благополуччя, міжособистісних стосунків і впливу соціальної стигматизації, дослідження сприяє розширенню уявлень про формування гендерної та сексуальної ідентичності. Робота також актуалізує значення толерантного ставлення, інклюзивності та соціально-психологічної підтримки. Отримані результати можуть стати основою для подальших міждисциплінарних досліджень у галузі гендерної психології, соціальної психології та психотерапії.

Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів у діяльності психологів, психотерапевтів, педагогів, соціальних працівників, а також працівників освітніх і медичних закладів. Розроблені рекомендації можуть бути використані для створення програм психологічної підтримки ЛГБТІК-людей, попередження психологічного насильства, булінгу та дискримінації. Результати дослідження також мають практичну цінність для підвищення обізнаності та толерантності у суспільстві, сприяють формуванню безпечного середовища в навчальних та трудових колективах. Окремо варто відзначити значення для консультування підлітків і молоді, які перебувають у процесі.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були представлені у форматі наукової статті на XXIII «Наукові проблеми  господарювання на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях» (24-25 квітня, 2025 рік), на тему: «Гендерно-рольові моделі особистості відносно сексуальної орієнтації».

Структура роботи: бакалаврська робота складається зі загального вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний текст дослідження поданий на 54 сторінки (основній текст складає на 76 аркушах). Дипломна робота включає в себе 5 таблиці та 14 малюнків. «Список використаних джерел» - містить 56 джерел.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД АДАПТАЦІЇ ТА ВИЖИВАННЯ ЛГБТІК-СПІЛЬНОТИ

1.1. Формування поняття ЛГБТ: історичні аспекти, сексуальна

орієнтація та гендерна ідентичність

“-Підскажіть, якщо я не помиляюсь - раніше для геїв ціна була нижче?!

-Так, але ми зараз за рівноправʼя - тому для гомо та гетеро - ціна однакова!”

Випадок з життя автора

 

Скільки б часу не потребовалось - але ЛГБТІК^[1]+ спільнота надалі буде боротись за свої права в анархічному соціумі, де правила вибудовані на крові, а “норми моралі” стали аморальними. Скільки не вивчай історію, скільки не дивись як люди боролись за свою свободу, право та банально - право любити та бути любимим - це все одно “гріх”, так не має бути.  Але тим не менш - на дворі 21 ст, а держави поступово легалізують одностатеві шлюби та ЛГБТІК+ як повноправних членів спільноти. Так, зараз наша держава та держави світу на ці роки могла бачити як прогрес так і падіння питання рівноправʼя серед орієнтацій та гендерної ідентичності^[2], а саме: 

-                      в Україні в 2023 році на тлі російської агресії у бік України, підняли питання відносно “партнерства” між ЛГБТІК+, але наразі це питання ще

“висить у повітрі” - адже це одне з положень щодо вступу в ЕС;

-                      в Америці в 2025 році, після інавгурації республіканця на пост президента - заборонили “небінарність”, оскільки він проти цього. А тепер повернемось трішки назад, в самий початок та подивимось на історію, як це все відбувалось. Навіть Д.Майєрс^[3] писав в одній зі своїх книг: “Людей більше цікавлять джерела гомосексуальності, ніж походження гетеросексуальності (чи від чого залежить сексуальна орієнтація).” І на жаль - це твердження має великий сенс, адже якщо подумати то з початку часів, відомих нам, гомосексуальність, як і саме поняття статі, була частиною суспільства та його історії. Згадайте давніх римлян — втілення хтивості, які мали інтимні стосунки між чоловіками, а також між жінками. Саме в Стародавньому Римі були зафіксовані перші одностатеві шлюби та відносини. Але згодом вирішили використовувати і жінок у сексуальних цілях, що й стало канонічним правилом. З годом представники церкви вирішили, що союз між людьми однієї статі суперечить слову Божому. Але де правда? Чому прихильники церкви саме так вирішили трактувати писання Біблії? Адже в Біблії сказано, що Бог створив людину за своєю подобою, яка складається з душі й тіла. А головною заповіддю є те, що людина повинна любити Творця та свого ближнього. Але знову ж таки — де конкретика? Автор бачить лише абстрактне поняття. В ісламі сказано практично те саме. Там зазначено, що сенс життя людини — це те, у що вона вірить і що дає їй сили жити й діяти. Безумовно, прихильники традиційного інституту сім’ї писали й будуть писати, що будь-яке злягання між людьми однієї статі — перелюбство, що карається Богом. Але за що саме? Людина може бути собою і водночас любити Бога. І тим паче - при чому тут перелюбство, якщо люди не шлюбі. І що тоді таке шлюб? Якщо підсумувати, основні релігії — це буддизм, християнство, іслам і юдаїзм. Усі вони нібито засуджують одностатеві стосунки. І все було б нічого, тільки от «кару Божу» створює сама людина й карає за це іншу людину. Хіба це не порушення заповідей? І хто в такому разі більше порушує слово Боже?

Переважна більшість рахує, це гетеросексуальність – це те, що надано самим Богом (або з наукової точки зору – наслідки еволюційного походження homo sapiens, як результат класичної репродукції). 

Всі ми бачимо та розуміємо, що з початку ХХ століття, відбулась та відбувається певна трансформація гомосексуальності; на зміну смертній карі та покаранню,  приходить нормалізація цього раніше незрозумілого феномену як – гомосексуальність. Люди, яких раніше рахували «хворими», дали відсіч усім, що призвело до того, що у 1973 р. в Америці [5], гомосексуальність видалили з Міжнародної Класифікації Хвороб-10[6] (надалі МКФ-10), через 5 років чого, було створено «веселковий» прапор. Але для розмови далі, треба визначити та зрозуміти природу походження гомосексуальності, і чому взагалі не потрібно було вносити її до МКФ-10 та настільки пригнічувати людей. В часи епохи Відродження, було використання терміну «Педерастія», яке за структурою має – «pais», що з грецького означає «хлопець» та «erastes» - «коханець», та як пише Г.Кочарян: «цей термін використовувався у розуміннях сексуальних та статевих взаємовідносин між чоловіком та хлопцем». Загалом, цілком не дивно, що від соціального булінгу та пригнічення, що у епоху Відродження, що в ХХІ столітті – потерпають в більшій мірі лише чоловіки від чоловіків; гетеросексуали по відношенню до лесбійок навпаки, більш латентні та толерантні, оскільки вони їх сексуалізують (відкрито чи закрито).

Вперше термін «гомосексуалізм»^[4] як явище, який походить від  поєднання слів «homos» (грецького походження що означає «той самий», «однаковий», і «sexus» (від латинського «стать»»), виник у 1869 році німецько-угорським письменником Каролем Марією Кертбені, який підписував свої праці під назвою «лікар Бенкерт», до міністра юстиції Німеччини (“Homosexualitat”).

                Цілковито       коректне       визначення       було       дано       поняттю

«гомосексуальність», оскільки воно означає специфічну сексуальну поведінку та потяг людини однієї статі по відношенню до людини тієї ж самої статі (отримує задоволення від стосунків та сексуальних актів з ним(-ею)). Статева ідентичність гомосексуала відповідає побудованій соціальній нормі та біологічні статі, маючи коректне самоусвідомлення та самоіндифікування (звісно, з часом). 

Звісно, що інформації про цей «феномен» на той час, було вкрай замало – оскільки всі люди, що були «хворими» «посланники з аду» і т.д, їх на жаль лишали права вибору та голосу, і життя. Але за часи розвитку суспільства, розвитку наук, були емпіричні дослідження, при яких змогли все ж таки визначити у 1930-1950 рр, про неприпустимість відношення до гомосексуалістів як до аномалії і відхиленню.

В одному з інтенсивних досліджень відносно питання появи гомосексуальності, було проведено групою вчених з Інституту Кінсі, яка проводила інтерв’ювання 979 чоловіків та жінок гомосексуалістів та 477 гетеросексуалів, які по завершення дійшли таких дивних висновків: 

-                      сексуальна орієнтація визначається ще до наступу підліткового віку, коли ані хлопчики ані дівчата не проявляють зацікавленості у сексуальних потребах;

-                      гомосексуальна поведінка виникає, внаслідок гомосексуальних почуття, яка виникає приблизно в 2-3 роки; в цей вік у дітей немає ще ніякого гомосексуального досвіду;

-                      чоловіки та жінки з гомосексуальною орієнтацією, мають зазвичай історія гетеросексуальних відносин з дитячого і підліткового віку, але такі відносини не приносили їм потрібного задоволення;

-                      ідентифікація себе з одним із батьків не грає важливою ролі при розвитку та формуванні гомосексуальності;

-                      нема зараз ніяких доказів, що той чи інший тип матері обґрунтовує гомосексуальність дитини. Також погані відносини з батьком – не головний атрибут проблематики. 

Також,  дуже тотожне до цих висновків, висловився Майєрс у своїй книзі «Соціальна психологія 7-е видавництво»^[5], а саме: «Психотерапевт, переконаний (помилково) у тому, що у дорослих гомосексуалістів у дитинстві були погані стосунки з матерями, може прискіпливо розпитувати свого пацієнта-гомосексуаліста про реальні чи вигадані ознаки цих поганих стосунків, але не звернути жодної уваги на стосунки з матерями клієнтів . Безумовно, будь-яка людина може пригадати якісь незначні чи окремі епізоди, коли між нею та її матір'ю виникали тертя.»

За всі роки, при дослідженні гомосексуальності серед людей та тварин,  здійснених в певних межах наук та доступних наукових підходах, дійшли висновку, що формування гомосексуальності передчасно визначити неможливо оскільки жодне дослідження не довело існування якоїсь єдиної детермінованої причини. Згодом це зумовило розбіжність гіпотез та теорії походження, які можна розподілити між двома опозиціями:

●    Природа проти Психологічного формування; ●       Есенціалізм^[6] проти Конструктивізму.

 

1.2. Біологічні основи особистості: вплив генетичних факторів і соціального середовища

 

Дослідники впевнені у тому, що кожна людина відчуває себе або чоловіком, або жінкою, або йому(-їй) здається, що він середнє між ними. За їх думкою, та як є насправді, люди представляються або чоловіком/жінкою або демонструють амбівалентність. Але тим не менш, перша оцінка яка виступає у всіх, коли знайомимось з людиною: «Він(вона) хлопчик, чи дівчина». Наш особистий досвід за життя, або за час пізнання, називають ще «гендерна ідентичність», і насправді – кожна людина має право власне обирати, ким він/вона/воно має бути, оскільки це їх власне життя та шлях, який вони будуть прокладати відносно особистих бажань. 

Звідки береться відчуття причетності до певної статі? Дослідження, що були присвячені питання статевого диморфізму, що дають основу вважати, що така диференціація викликана біологічним компонентом. Гормони аж ніяк не впливають на те, як ми себе почуваємо – чи Я- жінка, чи Я-чоловік – але, певно що задають вподобання тій чи іншій направленості. Фактор того, ким ми себе почуваємо, залежить також від когнітивних аспектів та факторів навченого та соціального менталітету держави.  

Статевий диморфізм гіпоталамуса та чоловіча сексуальна орієнтація

За дослідження нейробіолога зі Солкскього інституту в Сан-Дієго (Salk Institute, San Diego), Лє Вaя (LeVay,1991) хто перший зміг надати достовірні емпіричні докази того, що чоловіча сексуальна орієнтація має біологічну підкорку. Провівши експеримент на мертвих 19 чоловіках-гомосексуалістів та 16 чоловік-гетеросексуалів, вияв таких фактор: 

-                      купка нейронів області мозку, що відповідає сексуальній

поведінці, в два рази більше ніж у жінок;

-                      виявлено, що у гомосексуалістів овальний пучок нейронів, в два рази менше, ніж у чоловіків-гетеросексуалів, або зовсім відсутній. Але проблематика такого дослідження в тому, що вибірка була з чоловіків, що хворіли на СНІД, та розбіжності що були виявлені в області гіпоталамуса, могли бути внаслідок хвороби. Але тим не менше, нейробіологи не згодні з висновком цього дослідження, точніше те, що це є єдиною причиною гомосексуальності. Деякі дослідники виявили ще такий момент, але на мою думку він не є тотожним до дійсного відношення до формування гомосексуальності: передня комісура (лат. commissura anterior) – мережа нервових волокон, що з’єднує дві півкулі головного мозку – більше у жінок, аніж у чоловіків, і вона також більше у чоловіків гомосексуалістів, ніж у чоловіків гетеросексуалів (наприклад, Allen&Gorski,1991).

УГН та жіноча сексуальна орієнтація

Дослідниками проведено певну кореляцію між уродженою гіперфазією  надниркових залоз та орієнтацією у генетичному аспекті. Внаслідок певних генетичних відхилень, ряд жінок мають проблеми з наднирковими залозами, які виробляють андрогени в незвично великих об’ємах – це явище і називають вродженою гіперфазією надниркових залоз (УГН). У дослідження Ерхардта та Майєра Бальбурга у 1981 р., при повному контролюванні умов проведеного дослідження, при якому респонденткам надавався еротичний відео-матеріал. Цей метод використовували внаслідок ідеї, що реакція на еротичний матеріал, на відміну від тісно пов’язаного с гендерною ідентичністю, прибирає тиск соціального конформізму. В результаті дослідження, дійшли таких результатів: жінки з УВГ більш прихильні до бісексуальності або гомосексуальності. Вивчення вибірки що складало 30 жінок, визначили такі статистичні дані: 37% оцінюючи свою уяву та дії як бісексуальні, 40% як гетеросексуальні, та 23% утримались від відповіді. Також провівши дослідження на жінках, з іншими ендокринними розладами, дійшли висновку що: лише 7% жінок, приписують свої дії як бісексуальні.   

Генетичний фактор 

Також цікаві дослідження Упсальского університету (Швеція) у сфері генетичного фактору провели у відмінностях між близнюками. Спадковість орієнтації складає від 31 до 74% існуючих відмінностей. В одному з проведених досліджень, у якому брало участь 110 пар не ідентичних та ідентичних близнюків, а також 46 пар де один з був усиновлений, чоловіків та їх братів – було визначено, що якщо один з братів гомосексуальний, то вірогідність того, що інший також буде таким – збільшується по мірі зростання генетичної схожості.  Для дослідження бралися чоловіки та їх брати, які жили/живуть з ними з дворічного віку . За результатами визначили наступне: 

•                     Ідентичні близнюки в 52% були геями (було 28 пар);

•                     НЕ ідентичні близнюки в 22 % були геями (27 пар);

•                     Споріднені брати в 11% були геями.

Отже, ступінь спорідненості та ідентичність генетичного коду дітей – грає важливу роль. 

Але на думка автора більше вірогідно, що тут дуже грає такий фактор, як: коли є два близнюки, то біологічно виходить – один з них більш домінантний, інший слабкіший; і якщо той брат, який є домінантним  - гей, то – слабший брат – буде робити те ж саме, що і перший. Тобто свого роду соціальний конформізм. 
          

Також, дослідження про чоловічу орієнтацію тотожне з відкриттям про зв’язок гомосексуальності та довжиною одного з кінців Х-хромосом (Hamer, Hu, Magnuson, Hu & Pattatucci, 1993). Ця теорія дозволяє дійти висновку, що гомосексуальність з часом поширюється і вона не залежить від культури, і що поведінка гомосексуалістів схоже. Отже, сексуальна орієнтація, генетично обумовлена. За дослідженнями (Bailey, Pillard, Neale & Agyei, 1993), 71 пари ідентичних близнюків, 37 пар не ідентичних близнюків та 35 пар сестер (де одна з, була прийомна) показало, що: якщо одна сестра з пари ідентичних близнюків мала лесбійську або бісексуальну орієнтацію, то друга також належала до числа лесбійок, - це відмічалось в 48% випадках; відносно пар не ідентичних близнюків, цей показник мав 16% схожості; а в парах, де одна сестра прийомна – 6% випадків. Що дивно, ці результати схожі і у випадку з чоловічою орієнтацією, але в цьому випадку, зв’язку між сексуальною орієнтацією та Х-хромосомою – не виявлено (Hu et al.1995).

Доречі, автором вище було зазначено про респондентів з одного з досліджень, що були хворі на СНІД - це було проблема часів, коли по всьому світу була заборона на одностатеві відносини, а таких понять як гендерна ідентичність чи небінарність - не існувало. Про це був знятий міні-серіал 2023 р, під назвою “Попутники” яка розповідаю нам історію в америці за часів 1960 років, коли відбулися військові конфлікти між державами та намагались подолати комунізм у власній державі, підтримка якої була рівна гомосексуальним відносинам, наслідком якої була страта. 

Саме через те - що була заборона на відносини таких типів, у 1980 роках почалась епідемія СНІД, Сифіліс - і влада не хотіла виділяти ні ресурси ні кошти на лікування та допомогу людям. І насправді - це дуже важкий емоційно серіал - але тим не менш, його варто подивитись щоб зробити переоцінку особистих цінностей та принципів. Також, фільм “Червоний, білий та королівський синій” (2023 р.), та серіал “Молоді Монархи” (2021 р.) - які розповідають, як складно людям матріархальної держави або просто людям, які є частиною “елітних” сімей через власний імідж чи “устрої” треба руйнувати своє життя чи взагалі не жити.

Всі часи - ця проблематика була всюди, на різних етапах та ієрархічних соціальних ланках, через що страждання, біль та одинокість передавалась та передається поколіннями і просто є частиною ДНК кожного(-ї).

Доречі травми передаються поколіннями

В книзі Марка Волінна “Це почалось не з тебе” було представлено на основі прикладу експерименту з крисами про спадковість травми, в якому було доказано, що травма передається в 3 покоління.

Родинна травма чи травма однієї людини передаються нащадками на протязі 3-х поколінь. Це означає, що причиною вашого (наприклад) ПТСР, депресії, РХП, ОКР чи диференційні проблеми взаємовідносин з іншими людьми/родиною мають генетичне (родинне) обгрунтування. В одному експерименті на мишах який був поставлений вченими, першому поколінню давали відчувати аромат вишневого цвіту або ацетофенон, під час якого їх били струмом. Це тривало певний термін, поки не зʼявилось друге покоління (репродукція у мишей триває на протязі 12 тижнів).

Саме наступні два покоління показали дивну поведінку: під час життя цих поколінь, якщо вони чули навіть мінімальні нотки ацетофенону - тікали або проявляли уникаючи поведінку, тобто їх генетична інформація давала сигнал “аларм”. Тобто “біль від струму” під час відчуття аромату вишні, змінили генетичну структуру ДНК, так звану некодуючу ДНК - що і призвело до даної реакції.

Теорія психологічного походження

Згідно психоаналітичної теорії про прояв та зародження гомосексуальності у дитини, це наслідок складеної сімейної ситуації, що характеризує собою тим, що мати або батько (залежно від статі дитини), занадто обмежує або має синдром гіперопіка, а батько/мати – навпаки, має відчуження, відсторонення або має відкриту ворожість.  Такі батьки перешкоджають висловлюванню гетеросексуальних почуттів у дитини, тому за рахунок тих, хто перший проявить інтерес до неї/нього і дитина відчує те, що не відчувала аж ніколи від матері/батька (вони були лише фоново) – почне відчувати теплі почутті до неї/нього. Наприклад, відсутність батьківського впливу на дитину приводить до того, що у дитини немає гарної рольової моделі, за допомогою якої дитина (син у цьому випадку), міг би навчитися адекватній гетеросексуальній поведінці. 

Одна з основних гіпотез, що впливають на формування сексуальної орієнтації дитини, це такий фактор як прописаний з народження гендер, через наявність певного статевого органу. Згідно цієї гіпотези, хлопчиків та дівчат виховують закріплених з часом та згідно менталітету окремих соціальних ланок, а також згідно етнічних, правил та норм. Наприклад, дівчатам приписують рожевий колір, сукні – фемінізують так сексуалізують одяг, що воно виглядало «жіночно»; ляльки та коляски – готуючи їх з дитинства до материнства. Хлопчиків навпаки – синій та блакитний кольори приписали до них – одягають в «холодні» та «скуті» кольори, оскільки, наприклад в України, сформований менталітет з радянських часів : хлопчик має носити серйозний, скупий одяг, показуючи таким чином «мужність», не дозволяючи аж ніяк «теплих» та «яскравих кольорів», бо це вважалось демонстрацією слабкості, несформованості та не готовності до праці і фізичного труду; дають машинки, камази і все що за думкою дорослих, мав би робити хлопчик.  

Тобто, гендер, що приписують при народженні дитини – це спрощена система ідентифікування статі –відмінність між чоловіком та жінкою, оскільки вони знають, (ще з дитинства, якщо вони роблять все відносно своєї статі) – вони отримують винагороду. 

У людей, які мають вроджену нестачу ферменту 5-альфа-редуктазу,  дигідротестостерона (похідний від тестостерону) виробляється менше починаючи з внутрішньоутробного періоду розвитку, що призводить до того, що статевий орган чоловіка стає фемінним на вигляд, оскільки дигідротестостерон потрібен для пренатального розвитку пенісу.

За проведеними дослідженнями, при опитуванні 18 людей що виховувались як дівчата,17 з них ще у підлітковому віці визначили свою причетність до чоловіків. В пубертатний період при впливі тестостерону в них сформувалися чоловічі геніталії (Imperato-McGinley et al/1974,1979). Згідно гіпотезі о важливості приписання дитині при народженні певного гендеру, вони мали бути гендерно ідентифікувати себе з тієї статтю, який йому(-їй) приписують.

Наявність ферментної недостатності (17-бета-гідроксистероїдної дегідрогеназі) призводить до того, що при народженні у дитини є жіночі на вигляд статеві органи; але потім у підлітковому віці відбувається значне зростання пеніса, а також інтенсивне зростання волосся. Вивчення вибірки, що складалася з 25 таких людей, показало, що вони визначили у підлітковому віці свою приналежність до чоловіків, незважаючи на те, що їх виховували як дівчаток (Rosler & Kohn, 1983)

Когнітивний компонент  

Багато хто питає, чи є гомосексуальність вибором? Чи приймає людина рішення стати гомосексуалістом, оскільки це є чудовим стилем життя для досягнення поставлених цілей та способом самореалізації? Даних, про це – мало, та і є абсурдною думкою, оскільки воно не є тотожні ані з історіями респондентів, а ні з гіпотезами та теоріями біогенетичного фактору. Винятком слугують не зовсім ординарні ситуації, в особливості перебування у в’язниці. Дійсно, багато людей казали, що коли вони нарешті повноцінно оцінювали свою причетність до ЛГБТ+ спільноти, в них виникало щось подібне помутніння розуму, а також з’являлися ряд психологічних симптомів, включаючи: тривогу, депресію, самогубну ідею та стрес.  Тим не менше дані дослідів дозволяє з деякою долею впевненості сказати, що когнітивні фактори грають важливу роль в рішенні того, як гомосексуалісти сприймають себе та, як вони себе виражають Теорія Кесса

[9]

Теорія Стормза. За теорією психолога М. Стормз (M. Storms), є певний зв'язок між раннім статевим дозріванням (12-13 років) та майбутньому наданню переваги гомосексуальній активності (покриття сексуальних бажань з ідентичною статтю). Період приблизно 12-13 років, це період коли гомосексуальне експериментування є досить звичайним, а сильна сексуальна установка  ще не надбана і тим паче не закріплена. Вважається, що ті підлітки мають ранню статеву зрілість, мають переваги над тими, хто ще її не досяг; сильний статевий потяг посилює та підкріплює вплив будь-якого сексуального досвіду, що надає задоволення, тим паче що у цьому віці -  гомосексуальні відносини, та статеві контакти  доступніші. Але, за результатами  тривалого вивчення підліктів, аж ніяк не підтверджують теорію Стормза.  

Багатофакторна модель

Теоретики та прихильні ідеї багатофакторної моделі, вважають що гомосексуальність слід вивчати як структуру, що складається з ряду факторів різного походження, оскільки як вище було вказано, що ані генетична, ані біологічна, ні психологічна складова – одна без одної – не тотожні з дійсністю.

Прихильники вважають, що гомосексуальність та сексуальна орієнтація складається внаслідок впливу зовнішніх факторів, що взаємодіють з вродженими факторами [10]. На прикладі це можна пояснити так: якщо і можна вважати, гомосексуальність генетичним фактором, слід враховувати і те, що на процес онтогенезу генів, впливає та накладається низка факторів (від хімічного складу клітини до соціокультурного навчання). 

 

1.3. Глобальна історія: роль гомофобії, трансфобії та дискримінації у соціальних і адаптаційних трансформаціях

 

Розберемось з терміном гомофобія^[7], трансфобія. Гомофобія (від дав.гр ὁμός — «подібний, однаковий», φόβος — «страх, боязливість» - збірна характеристика для різних форм негативної реакції но прояви гомосексуальності, а також на повʼязані з нею суспільні явища. Термін “гомофобія” зустрічається в резолюції Європарламенту, де порівнюється з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і сексизмом, європейських інститутах. Психологи відмічають, що чітку межу між негативним відношенням до гомосексуальності і гомофобією провести непросто. Деякі вважають, що гомофобія повʼязана з наявністю негативних емоцій (а не лише з декларування деякої позиції) і/або активною боротьбою з проявами гомосексуальності. [00]  

Трансфобія - це сукупність ідей і явищ, які охоплюють ряд негативних ставлень, почуттів або дій щодо трансгендерних людей або трансгендерності в цілому. Трансфобія може включати страх, відразу, ненависть, насильство, гнів або дискомфорт, який відчувається або виражається по відношенню до людей, які не відповідають соціальним гендерним очікуванням. Трансґендерна молодь може зазнавати сексуальних домагань, цькувань і насильства в школах, у прийомних сім’ях і програмах соціального забезпечення, а також потенційно насильства з боку сім’ї. Дорослі жертви зазнають публічних знущань, місґендерінґу, кепкувань, погроз насильства, пограбування та хибного арешту; багато хто почувається небезпечно на публіці. Високий відсоток трансґендерних людей повідомляє про те, що вони стали жертвами сексуального насильства. Деякі отримують відмову в медичному обслуговуванні або зазнають дискримінації на робочому місці, зокрема їх звільняють за те, що вони трансґендерні, або відчувають себе в облозі з боку консервативних політичних чи релігійних груп, які виступали проти законів про права ЛГБТІК. Вони також зазнають дискримінації з боку деяких людей у  соціальних рухах ЛГБТІК та деяких феміністок. Давайте подивимось та дізнаємось які є наслідки від гомофобії та трансфобії, і чи є від цього позитивні наслідки, а також як це впливає на соціалізацію та адаптацію. Якщо дивитись через призму для людей із ЛГБТІК спільноти, то це буде: хронічний стрес, через спроби виживати, ці люди вині постійно контролювати свою поведінку, аналізуючи кроки і дії оточуючих, щоб не нашкодити собі ще більше; приховують свою ідентичність та власне Я; генералізована тривожність та тривожний розлад, що через страх постійного осуду, та його присутність у житті, емоційне, психічне та фізичне насилля зі сторони оточуючого середовища - це все провокує розвиток ПА^[8], хронічної втоми та безсоння, РХП^[9]; внутрішня гомофобія та траснфобія, що є доволі часта проблема, що потенційно провокує людини на аутоагресію та різні форми девіантно-деструктивної поведінки; це через консервативне та вороже середовище, що не дає людині право на самоідентифікацію; соціальна ізоляція, на цьому аспекти, люди стають асоціальними та уникають спілкування зі світом, постійна самотність та проблематика емоційних та тілесних звʼязків; високий рівень суїцидальних нахилів, через соціальний тиск, булінг та відсутності сторонньої допомоги - виникають спроби самогубства.^[10]  Карʼєрна, соціальна та освітня дискримінація, що через неусвідомленість більшої частки населення, до людей ЛГБТІК спільноти зазнають на всіх етапах свого життя булінгу, цькуванню та насиллю зі сторони однолітків, колег (відмова працевлаштування, перешкоджання карʼєрі, неофіційне звільнення, зниження зп ). Дивлячись на проблематику відносно домінантної частки населення, то виникають проблеми наступного порядку: поляризація суспільства - починається розкол між ланками суспільства, що породжує велику частину соціальних конфліктів, політична та економічна нестабільність; зростання рівня приступності та насильства - рівень соціальної агресії починає перевалювати, що значно впливає на соціальний клімат та безпеку в містах, що в свою чергу пропагандує насилля одними над іншими; втрата творчих, креативних та розумних кадрів та економічна нестабільність - адже в країнах популяризована дискримінація над ЛГБТІК втрачає великий запас робочої сили, ресурсів та фінансів - адже ці люди, їдуть в більше безпечне місце; руйнування інституту сімʼї - оскільки вони мають скривати свою орієнтацію та вступати в “традиційні” шлюби, це призводить то розірвання цих шлюбів та їх нещастя, що травмує покоління, що в свою чергу має негативний вплив для всіх.

Отже за проведеним аналізом проблематики, можна дійти висновку - що гомофобія та трансфобія має великий психологічний, економіка-політичний та соціальний вплив на всі ланки населення - що призводить до конфліктних та проблемних ситуацій. Але з часом люди з ЛГБТІК спільноти пристосувались до умов виживання, що стало їх запорукою та ірраціональною установою, а для когось ПСТР - що поколінням іде родиною. Адаптація відбулась в таких моментах, як: самотність - як кредо власного Я; девіантно-деструктивна поведінка та аутоагресія - як  спосіб боротьби; втрата самоідентичності, деперсоналізація, втрата дому. І це лише поверхневі проблеми, з якими стикаються повноправні члени спільноти.

                           

Висновки до першого розділу

Виходячи з вищезазначеного розділу, можна сказати що питання сексуальної орієнтації та ідентичності є не лише соціально значущим, але й складним з наукової, культурно-етнічної, історичної та релігійної точки зору. Систематизуючи всю інформацію можна винести такі аспекти, як:

1.                  Орієнтація є природним явищем, яке існує в усіх народах та культурах за всіх часів, адже це не є результатом “вибору”, а с вірогідніше симбіозом біологічних, генетичних, гормональних та соціальних факторів, що розкриваються під час життя;

2.                  Лібералізація та зниження соціальної стигматизації - дає свої плоди, у контексті зниження переслідування, катування чи жорстокого поводження з людьми. Це все є результатом суспільної роботи людей всіх часів, що борються за права людини та її ідентичності; 

3.                  Церква та її віра, культурна інтерпретація сексуальності часто є каталізатором для дискримінації, хоча жодна з вір не дає однозначного й безапеляційного засудження одностатевої любові. Саме люди утворюють віру та її продукт діяльності, а не їх віра;

4.                  Історичний контекст показує, що одностатеві відносини завжди було частиною людської культури - від стародавнього Риму до сучасної Америки. Сучасна гомофобія має більше спільного з політичним, економічним культурним та соціальним конструктами, ніж дійсністю;

5.                  Дискредитація особистості, травма та дискримінація є глибоко вкорінена проблемами для представників ЛГБТІК + спільноти. Отримані травми минулими поколіннями, залишаються та розвиваються у сучасних поколіннях на рівні епігенетики, що доводять наукові дослідження;

6.                  Потреба у зміні сучасних норм та тенденцій - є головною задачею сьогодення. Розуміння іншими базового питання прийняття орієнтації та боротьба з гомофобією - ознака зрілого, прогресивного суспільства.

 

РОЗДІЛ ІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТА БІОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

2.1. Взаємозв’язок біопсихологічних чинників та соціального середовища у формуванні особистості

 

При комбінативному чи інтеграційному підходах (ліберальному) або садистсько-насильницкому методі виховання дитини - результати її світосприняття та методі фунціонування у соціуму та зі світом будуть у деяких випадках дихотомічні або тотожні. 

До прикладу, Кесем (Cеss, 1990) була запропонована та введена ідею шести стадій формування  гомосексуальності (таблиця 2.1), за якої головним фактором має бути потяг людини до іншої тієї ж статі. Для коректного розуміння та проведення аналізу треба розуміти, що вік респондентів має починатись від 3 років - адже в цей час відбувається аналіз та трансформація індивідом його потреб та інтересів.

Стадія 1: Збентеження, виникаюче з ідентичністю

Особистість розуміє, що інформація про гомосексуальність має певну кореляцію з  нею. Як правило,  це досвід стійких ув, снів чи фантазій відповідно представників тієї ж статі; гомосексуальна поведінка не сприймається за дійсну.

Стадія 2: Співставлення особистої ідентичності

Людина аналізує та синтезує наявну інформацію, співставляє з реальність та можливими наслідками. Аналогічно і з сприйняттям гомосексуальної ідентичності родиною/друзями/соціумом. Хтось знецінює гетеросексуальність; хтось навпаки, звеличує прояв гетеросексуальної поведінки, продовжуючи насолоджуватися гомосексуальними фантазіями.

Стадія 3: Формування толерантності по відношенню до особистої ідентичності

Відповідно до рівня самосприйняття,  людина усвідомлює та приймає особисту гомосексуальність, вона розуміє що всі його сексуальні, емоційні та соціальні потреби відносяться до гомосексуальності. Починається вибудовування

Продовження таблиці 2.1

взаємовідносин та толерантності до гомосексуалістів. Це стадія промови «світу» про себе, це процес називають «вихід з підпілля» (англ. «coming out «).

Стадія 4: Прийняття особистої ідентичності

На цій стадії він/вона починає приймати більше активну роль та участь у субкультурі гомосексуалістів, а також формування позитивної установи по відношенню до них. Стадія від неприйняття до повного особистого прийняття.

Стадія 5: Гордість за особисту ідентичність

Перейнявши певні установи, після пошуку та спілкування у колі гомосексуалістів, людина розуміє та приходить к тому, що існує ряд відмінностей та стандартів між ними та гетеросексуалістами. Цей етап супроводжує  відчуття гніві та несправедливості. Усвідомлення існування дискримінації та гомофобії, що заважаю їх цивільному життю. Гомосексуалісти починають впливати на економіко-політичний стани, для вибудовування справедливості

Стадія 6: Синтез ідентичності

На цьому етапі людина розуміє, що світ не поділений на гетеросексуалів та гомосексуалів, і що не всі гетеро – вороги. Гнів що був на 5-й стадії, допоміг людини почувати себе стійкіше та сильніше сприймати своє орієнтацію, а також сприймати різновидних особистісних атрибутів та інтересів.

 

Таблиця 2.1 Шість стадій формування гомосексуальності за Кессом (Cess,1990) (складено автором)

Також як зазначено у розділі 1, пункт 1.2, а саме “У людей, які мають вроджену нестачу ферменту 5-альфа-редуктазу, дигідротестостерона (похідний від тестостерону) виробляється менше починаючи з внутрішньоутробного періоду розвитку, що призводить до того, що статевий орган чоловіка стає жіночоподібним на вигляд, оскільки дигідротестостерон потрібен для пренатального розвитку пенісу.”, яке в свою чергу впливає на самосприйняття та гендерну ідентичність. 

За даними проведених вченими досліджень відносно генетичних та нейробіологічних аспектів (Science, 2019), де показано що хоча деякі окремі генетичні варіації повʼязані з одностатевою сексуальною поведінкою, але не одна з них не є достатньо релевантною для визначення сексуальної орієнтації. Це підтверджує складний характер взаємозвʼязку генетичних та екологічних факторів у формування сексуальної орієнтації.

Також цікаве дослідження - яке було опубліковано в Scientific Reports в 2021 році - виявили, що в осіб з різною сексуальною орієнтацією можуть відрізнятися нейронні звʼязки в гіпоталамусі та мигдалеподібному тілі, що впливає на сприйняття емоцій та формування статевої поведінки. 

Окрім, генетичної та біологічної сторін, соціальний та психологічний фактор грає не менш важливу роль. Вплив соціальних тенденцій та стереотипів, релігійної та етнічної культур та приналежності - має велике значення на особистість. Якщо за релігійними віруваннями - це є гріхом, людина буде жити проти своєї волі, або навпаки дуже пізно зрозуміти, що він(вона) має приналежності до ЛГБТІК+ спільноти. До прикладу, коли в родині наче всі гетеросексульної орієнтації і все має бути згідно традицій народу та віри, і когось віддають у шлюб, то рано чи пізно людина зрозуміє - що не цією статтю хоче бути, оскільки є вже певне обмеження у виборі.

Якщо розглядати соціальне середовище, як фактор впливу, то можна проговорити про такі аспекти, як: сімейне оточення (прийняття з боку батьків та близьких, грає рушійну силу та роль в житті дитини(людини), адже лише одна думка чи знання, що “таких” людей ненавидять чи не люблю - дуже сильно впливає на впевненість та самооцінку індивіда, що може вплинути на емоційний чи психологічний розвиток, навички та способи адаптації); відторгнення родиною людини, може призвести до ізоляції, розвитку психічних розладів, зниження довіри до себе та суспільства та в ряду випадків - суїцид як спосіб вирішення проблеми; освітнє середовище та професійне оточення (шкільне середовище, яке є ступінню самопізнання та соціалізації, може бути як підтримували так і деструктивним та ворожим, що суттєво впливає на психо-фізичний стан підлітків, ревень їх адаптації та соціалізації. У професійній сфері рівень інклюзивності визначає можливості карʼєрного розвитку, ієрархії чи соціального прийняття середовищем та рівнем задоволеності життям; правове регулювання та культурне середовище (наявність ліберальних та демократичних законів, що виступають проти дискримінації та за прийняття, які в свою чергу впливають на рівень соціального прийняття та гарантовану безпеку, що надає можливість на відкрите самовираження та формування позитивного психофізичного стану та життя); у країнах, в яких не є легалізовані одностатеві відносини та високий рівень гомофобії - спостерігається підвищений рівень внутрішньої стигматизації^[11] та самоцензури серед представників ЛГБТІК+ спільноти. Тепер на основі цієї інформації, а також 6 стадій формування гомосексуальності, що зазначені в таблиці 2.1 - розберемо особливості розвитку, адаптації та соціалізації осіб ЛГБТІК+ спільноти.

На основі проведених автором досліджень на обрану методику “Хто ти на цьому дереві” - яке надає оцінку психічного стану особистості та розкриває певні аспекти її, що допомагає для власного аналізу та в роботі психолога - виявлено такі відмінності, як зазначено в таблиці 2.2

Критерій	Особи ЛГБТІК+ спільноти	Особи гетеросексуальної орієнтації
Конформізм	26%↑	25%↓
Тривожність	18%↑	н/о
Ступінь адаптації	17%↓	50%↑
Позитивна соціалізація	9%↓	12%↑
Самооцінка	н/о	13%↑

Таблиця 2.2 Порівняльний аналіз методики “Хто я на цьому дереві?” (складено автором). 

Для надання більш детальної інформації про проведене дослідження, надається у малюнках 2.1 та 2.2, де надано окрема оцінка кожної групи. 

 

Мал. 2.1. Діагностика соціалізації та адаптації ЛГБТІК+ спільноти, % (складено автором)

 

 

Мал. 2.2 Діагностика соціалізації та адаптації гетеросексуалів, % (складено автором)

Як можна помітити темної тріади^[12], а також мізантропії та стигматизації

- відсутні серед представників гетеросексуальної орієнтації, що надає думку, що когнітивна та емоційно-вольова сфера у представників ЛГБТІК+ спільноти значно ширша. 

Також треба звернути уваги на той факт, що не зважаючи не капіталістичне чи радикальне ставлення по відношенню до людей цієї спільноти, вони мають та цінують в собі та інших любов до себе та самоприйняття, життєрадісність, відчуття уваги та підтримки, її надання. 

Спираючись на цю інформацію, бажано подивитись також чи залежить така диференціація у представників через EІ^[13] та IQ. 

На основі даних дослідження по методиці Холла (Додаток А) яка призначена для виявлення здібності особистості розуміти відносини, що репрезентується в емоціях, і керувати своєю емоційною сферою на основі прийняття рішень. Вона складається з 30 тверджень і містить п'ять шкал: 

1.                 Емоційна обізнаність;

2.                 Керування емоціями;

3.                 Самомотивація;

4.                 Емпатія;

5.                 Керування чужими емоціями.

Результати проведеного дослідження надано в таблиці 2.3. 

Критерій	ЛГБТІК+ спільноти				Гетеросексуалі особи
	Високий рівень		Середн ій рівень	Низь кий рівен ь	Висок ий рівень	Сер едні й ріве нь	Низ ький ріве нь
Емоційна обізнаність	22%↑		61%↓	17%↓	11%↓	67% ↑	22% ↑
Керування емоціями	71%↑		21%↓	8%↑	56%↓	44% ↑	0
Критерій		ЛГБТІК+ спільноти			Гетеросексуалі особи
Самомотивація		22%↓	48%↑	30%↑	44%↑	33% ↓	22% ↓
Емпатія		29%↓	43%↑	29%↑	44%↑	33% ↓	22% ↓
Керування чужим емоціями	и	56%	22%	22%	56%	22%	22%

 

Таблиця 2.3 Порівняльний аналіз результатів діагностичної методики

Холла (складено автором)

На основі наданих автором результатів дослідження та їх порівнянні, можна прийти до висновку що представники ЛГБТІК+ спільноти, виступають на рівень вище за представників гетеросексуальної ланки. 

Далі, було проведено дослідження для визначення рівня IQ серед представників ЛГБТІК+ спільноти, щоб отримати дані та зрозуміти чи є кореляція між орієнтацією та інтелектом. Очікування майже зійшлись з реальністю, а саме  наведеного автором схем нижче (мал. 2.3 та 2.4), мінімальний поріг склав 115 балів, максимальний 170. Це свідчить про значний розвиток інтелектуальних здібностей. Як показано схемою, в той час у гетеросексуальних осіб мінімальний поріг 110, максимальний 140.

 

Мал. 2.3. Рівень IQ ЛГБТІК+ спільноти (створена автором)

 

 

Мал. 2.4. Порівняльний аналіх представників різних орієнтацій (створено автором)

За думкою автора, такі результати не є дивними, оскільки через життєвий досвід який ЛГБТІК+ спільноти проходила та проходить (різні типи психіко-психологічного, фізичного насилля), покривали потреби за пірамідою Маслоу^[14] за рахунок розвитку когнітивних здібностей, що в свою чергу подавляло емоційно-вольову сферу особистості. Також треба розуміти, що живучи в стані постійного стресу та виживанні, робота обох півкуль мозку не могла не дати свої результати - постійний аналіз, синтез та раціоналізація навколишнього світу - допомогло виживати та рухатись вперед, а також абстрактне та творче мислення, що не давало їх опускати руки та здаватись.

                В      свою      чергу,      особи      гетеросексуальної      орієнтації       через

стереотипізацію, капіталістичне мислення та обмежену волю - не вважали за потрібним розвивати когніції та емоційно-вольову сферу “що богом дано, більшого не дано”.

 

2.2. Соціальні детермінанти психологічного розвитку: аналіз емпіричних досліджень. 

У зазначеному додатку В, наведено документ який включає в себе: 

1.                  Гендерний опитувальник Сандри Бем - Статево-рольовий опитувальник. Бем (BSRI) (Bem Sex-Role Inventory, BSRI) використовується для дослідження гендерних ролей, як міра маскулінності та фемінності. Він оцінює, як люди ідентифікують себе психологічно. Згідно опитувальнику: a) виміри маскулінності та фемінності є емпірично, а також логічно незалежними; b) концепція психологічної андрогінії є надійною;

2.                  Міссісіпська шкала ПТСР - Місісіпська шкала посттравматичних стресових  розладів, пов’язаних із бойовими діями (Mississippi Scale for Combat-Related PTSD for DSM-III) — це клінічна тестова методика, яка допомагає фахівцям в оцінці та діагностиці ПТСР, а також у моніторингу ефективності лікування посттравматичних стресових розладів;

3.                  Пʼятифакторний аналіз особистості - П'ятифакторний особистісний опитувальник, більш відомий як "Велика п'ятірка", був розроблений американськими психологами Р. Маккраї та П. Коста. В подальшому опитувальник удосконалювався і в остаточному вигляді представлений тестом NEO PI (англ. "Нейротизм, екстраверсія, відкритість - особистісний опитувальник"). На основі цих методик, було створено єдину форму та документ на Google Forms, що надало змогу зібрати респондентів у кількості 45 осіб. В опитування та проходженні складеного автором форми, прийняли участь 23 особи гетеросексуальної орієнтації та 22 особи з ЛГБТІК+ спільноти - що дає можливість провести кореляційний аналіз та визначити диференціації між ними. Вікове обмеження респондентів складало від 16 до 25 років. Відсоткова частка складає (як зазначено на малюнку 2.5) 16-18 років - 15,6%, 19-21 років - 24,4%, 22-25 років - 46,7%, 26-30 років - 2,2% та 30+ років -11,1%.

 

Мал. 2.5. Вікова категорія респондентів, % (створено автором)

Тепер подивимось на малюнок 2.6 та 2.7 в яких надано інформацію про гендер осіб, які приймали участь та відсоткове відношення орієнтацій які приймали участь. А саме: відсоток жінок складає 57,8 % та чоловік 42,2%. З них гетеросексуали 51,1%, бісексуали 4,4%, лесбіянки 13,3% та геї 31,1%.

                        

Мал. 2.6. Гендер опитаних респондентів, % (створено автором)

 

Мал. 2.7. Сексуальні орієнтації опитаних, % (створено автором)

За такою базою, автором проводилась перша діагностика, а саме гендерно-рольові моделі Сандри Бем (додаток В, п.1), по проходженню яких було отримані наступні результаті, як будуть вказані на малюнку 2.8. При розподілені за гендером респондентів, результати діагностики наступні: чоловіки мають прояв фемінність 63,6%, маскулінність 20,5% та 15,9% андрогінність^[15]. Серед жінок результати наступні маскулінність 20,0%, фемінність 62,2% та андрогінність 17,8%. Цікаві наступні результати, які будуть надані за таблицею 2.4

Показники, %	Маскулінність	Фемінність	Андрогінність
Геї	30,8%	46,2%	23,1%
Лесбійки	0%	100%	0%
Бісексуали	0%	100%	0%
Гетеросексуали	22,7%	54,5%	22,7%

 

Таблиця 2.4 Порівняльний аналіз прояву гендерно-рольових моделей,

% (створено автором)

Тобто, згідно наведених показників - фемінність являється домінантною рольовою моделлю, адже виховання відбувалось більшою мірою за рахунок матері ( про це свідчать результати цього ж дослідження, якщо обирати вибірку представників віку від 22 до 30+ років), адже за часів капіталізму чи радянського союзу - у вихованні приймала участь лише матір. Вибірка від 22 до 30+ років дає такі показники: маскулінність 19,2%, андрогінність 23,1% та фемінність 57,7%. У наступного покоління віком від 16 до 21 років - показники наступні: андрогінність 12,5%, маскулінність 25,0% та фемінність 62,5%.  

Також варто зазначити, що серед представників ЛГБТІК+ спільноти такі показники як маскулінність та андрогінність на 8,1 та 0,4 вище, ніж представників гетеросексуальної орієнтації.

Виходячи з цих даних, можна затвердити що зі зміною поколінь та методів і форм виховання впливає на гендерну ідентичність та рольові моделі особистості. Тобто, якщо раніше до 2000 років було корректним виховання лише матірʼю, за рахунок чого формувалась фемінність - то зараз через зміну соціальних норм та закріплення статутів інституту родини - це викликає засудження з боку соціуму та певні проблеми. Тому змінюючи колишні соціальні норми та більш коректні та потрібні для екологічного розвитку особистості, ви і змінюєте частково саму особистість.

 

Мал. 2.8. Порівняльний аналіз прояву гендерно-рольових моделей в залежності від поколінь,% (створено автором). 

Наступним чином, проведено діагностику респондентів за допомогою Міссісіпської шкали ПТСР, для визначення взаємозвʼязку гендеру, орієнтації та впливу ПТСР на особистість. 

 

Мал. 2.9. Результати Міссісіпської шкали ПТСР, % (складено автором)

Як можна побачити на малюнку 2.9, ПТСР є проблематикою кожної людини - незалежно від її орієнтації, але нижче у роботі буде показано в чому диференціація в отриманні та роботи з ним. Але все таки є певні відмінності: серед представників ЛГБТІК+ спільноти лесбійки у яких є ПТСР має фемінність у 100% випадків, серед геїв 50% мають фемінність, 25% маскулінність та 25% андрогінність. Серед бісексуалів - 100% фемінність. Серед представників гетеросексуальної орієнтації ПТСР мають - 80% жінок та 20% чоловіків, з яких : у чоловік рольові моделі між адрогенністю та маскулінністю по 50%, серед жінок 37,5 % фемінність, 37,5 % андрогінність та 25% маскулінність. 

У 71,43% лесбійок є ПТСР, в той час як у геїв всього 26,67%. У гетеросексуалів 47, 83%. 

 

 

 

ПТСР	Фемінність		Маскулінність		Андрогінність
Стать	Чоловік	Жінка	Чоловік	Жінка	Чоловік	Жінка
Гетеро	-	37,5 %	50%	37,5 %	50%	25%
ЛГБТІК+	50%(Г)	100%(Л/Б)	25%(Г)	-	25%(Г)	-

 

Таблиця 2.5 Порівняння показників ПТСР серед представників різної статі та гендеру, % (створено автором)

Отже, чим вище показник ПТСР (оціночний бал) - тим нижче екстраверсія (71,4%), а також його наявность  у особистості за рахунок окремих характеристик - є фактором деградації особистісних якостей індивіда. Адже коли у людини ПТСР, процеси когніцій та нервової системи працюють на блокування та усунення реакції на певні  тригери, скажемо так - прибирає фокус уваги^[16] від непотрібних речей. З іншого боку, треба враховувати також і тип нервової системи, а також гендерно-рольову моделі.

Наступна методика, це пʼятифакторний аналіз особистості який було автором підʼвязано під орієнтацію та гендерно-рольову моделі. С першого, про що варто зазначити за якими критеріями буде проводитись оцінка особистості, та що воно означає: відкритість до досвіду (41–50 – дуже відкрита особистість: креативна, допитлива, інтелектуально гнучка); (31–40 – помірна відкритість: готовність до нового з певною обережністю); (10–30 – низька відкритість: практичність, орієнтація на традиції, уникнення новизни); добросовісність (41–50 – дуже організована, відповідальна, самодисциплінована особистість); (31–40 – нормальний рівень відповідальності); (10–30 – імпульсивність, неорганізованість, нестача мотивації); екстраверсія (41–50 – екстраверт: активний, товариський, прагне до взаємодії); (31–40 – збалансований стиль: часткова соціальність); (10–30 – інтроверт: замкненість, схильність до усамітнення, низька потреба у спілкуванні); доброзичливість (41–50 – доброзичлива особистість: чуйна, емпатична, довірлива); (31–40 – соціально адаптована, з помірною схильністю до співпраці); (10–30 – критичність, прямолінійність, конкуренція, можливе недовіра до інших); Нейротизм (41–50 – високий рівень емоційної нестабільності, тривожність, стрес);

(31–40 – середній рівень: можуть бути емоційні реакції, але з контролем); (10–30 – емоційна стабільність, спокій, стресостійкість).

 

Мал. 2.10.  Пʼятифакторний аналіз порівняння,% (складено автором)

Як зображено на малюнку 2.10, можна визначити такі важливі аспекти як: гетеросексуальні люди більш товариські та активні(26,09%), порівняно з ЛГБТІК+ (18,18%). В більшій своїй мірі це логічно, оскільки через постійну загрозу життя та булінг з боку оточуючого світу є актуальному, тому ці люди більш амбівертні чи інтровертні, про що свідчать два наступні показника, відсоткова доля яка по 40,91%. Такі люди по природі не потребую соціуму, як базову потребу - тому, можуть спокійно проводити час на самоті, що надає більше можливості для саморозвитку, що в свою чергу підкріплюється даними що зазначені вище відносно емоційного інтелекту, IQ.

 

 

Мал. 2.11.  Пʼятифакторний аналіз порівняння добросовісності та відкритості, % (складено автором)

Як видно за малюнком 2.11, можна визначити що в обох аспектах (добросовісність та відкритість)  люди гетеросексуальної орієнтації більш інтелектуально гнучкі, допитливість та креативність по відсотковому значенні вище, ніж у ЛГБТІК+ спільноти, але в наступному аспекті таких як  готовність до нового з певною обережністю - вони майже на одному рівні (47,83% та 45,45%). А ось в питанні практичності, уникання новизни і підтримка традицій - люди ЛГБТІК+ спільноти йдуть на порядок вперед, адже через конформізм та бажання уникнення непотрібних конфліктів - будуть робити все.

Також, як видно з другої частини малюнку, гетеросексуальні люди майже в половину організован, відповідальні та самодисципліновані, чого бракує ЛГБТІК+ персонам. Майже порівну -  нормальний рівень відповідальності у обох сторін, але в свою чергу через пожиттєве соціальне обмеження та стигматизацію робить ЛГБТІК+ персон значно імпульсивними, неорганізованими та їм бракує мотивації.

 

Мал. 2.12. Пʼятифакторний аналіз порівняння нейротизму та доброзичливості,% (складено автором)

               Згідно    малюнку     2.12     в    якому    порівнюються    нейротизм       та

доброзичливість між орієнтаціями, надає наступні дані: гетеросексуальні люди мають високий рівень емоційної нестабільності, схильність до стресу чи певних психічних розладів. В свою чергу ЛГБТІК+ мають більш контрольовані емоційні реакції, що в аспекті емоцій - вони більш обізнані. А з боку емоційної стабільності, спокою та стресостійкості - тут виграють гетеросексуальні люди.

На рахунок доброзичливості, то гетеросексуальна людина доброзичлива особистість: чуйна, емпатична, довірлива, в той час як гомосексуальна соціально адаптована, з помірною схильністю до співпраці. Та в обох випадках - критичність, прямолінійність, конкуренція, можливе недовіра до інших. Аналізуючи загальну картину, треба виділити (мал 2.13): 

-         андрогінна людина у 75% має емоційно контрольовані реакції, і лише в 25% - емоційну нестабільність;

-         Маскулінність так само має певну кореляцію, а саме: у 25% емоційна стабільність і контрольованість, 37,5% контрольованість емоційних реакцій та 37,5% емоційна нестабільність, стрес;

-         Фемінність має ось таку кореляцію з нейротизмом : 27,78% емоційно нестабільні та стресові, 44,44% емоційно контрольовані та 27,78% повністю підконтрольні.

 

 

Мал. 2.13. Взаємозвʼязок нейротизму та гендерно-рольової моделей,% (створено автором)

ПТСР та гендерна-рольова моделі - між собою повʼязані, у випадку якому ГрМ є детермінантою: згідно результату дослідження, чим вище показник ПТСР у людини з андрогінністю, тим краще її показники по пʼятифакторному аналізі. Андрогінність є фактором стабілізації та подолання наслідків впливу ПТСР.

Якщо проводити диференційний аналіз між геями та лесбіянками, то можна побачити наступну картину (мал 2.14), де можна побачити що серед геїв ситуація більш менш рівна - як емоційна стабільність та нестабільність, але більше - контроль емоцій та імпульсів. Серед лесбійок - більша частка може контролювати власні емоції та імпульси, та в окремих випадках - дихотомія.

 

 

Мал. 2.14. Взаємозвʼязок орієнтації, нейротизму та ПТСР, % (створено автором)

Ось які висновки можна отримати виходячи з результатів дослідження: 

1.     Фемінністю являє собою негативно впливою моделлю на особистість. Згідно результатів дослідження - серед геїв з фемінністю немає жодного високого показника - 80% середній ріваень та 20% низький.

2.     Лесбіянки більше потерпають від ПТСР (62,5%) ніж геї (30,77%) та бісексуалів (50%).

3.     Маскулінність є позитивною детермінантою для особистості. З результатів дослідження - люди з маскулінністю мають високі показники за пʼятифакторною моделлю. 

4.     Серед ЛГБТІК+ спільноти вищі показники по пʼятифакторному аналіз мають геї: високий показник мають 21,4%, середній 42,9%, низький 35,7%: в той час як серед лесбіянок вище середнього 33,3%%,  низкий 50,0%, середній 16,7%.

5.     Люди з маскулінність та андрогінністю мають вищий показник екстраверсії, доброзичливості та нейротизму.

У додатку Ґ надано результати дослідження на основі яких, було наданий аналіз.

 

Висновки до розділу 2

У результаті аналіз біопсихологічних, соціокультурних  та психоемоційних чинників було виявлено, що формування сексуальної орієнтації та ідентичності є складним багатофакторним процесом, що включає як вроджені біологічно та епігенетичні особливості, так і вплив середовища. Шість стадій формування гомосексуальної ідентичності за Кесем (1990) дозволять простежити еволюцію самоусвідомлення та прийняття власної сексуальності в умовах внутрішнього та зовнішнього тиску.

Генетичні та нейробіологічні дослідження підтверджують наявність впливу окремих варіацій у мозку та звʼязках, але не дають змоги встановити наразі єдиного гена, що обумовлює його і це підкреслює важливість соціального контексту у формування особистості. Зокрема, дослідження психоемоційного стану ЛГБТІК+ осіб через методику “Хто я на цьому дереві?” виявило вищий рівень тривожності, знижену адаптивність і позитивну соціалізацію. 

Емоційний інтелект (EI) та індекс IQ також демонструє специфічні особливості у представників ЛГБТІК+ спільнот, зокрема високий рівень емоційної обізнаності та саморегуляції, що може бути повʼязано з необхідністю самозахисту в умовах соціальної стигматизації. Водночас вищий рівень інтелекту, що спостерігається серед цієї групи, може бути результатом глибокої внутрішньої рефлексії та постійного подолання життєвих труднощів та ситуації.

Аналіз пʼятифакторної моделі особистості показав, що маскулінність та андрогінність сприяють більшій емоційній стабільності та адаптивності, тоі як фемінність у поєднанні з високим рівнем ПТСР може слугувати дестабілізуючим чинником. Особливо помітною є вразливість лесбійок до ПТСР, що підтверджує необхідність більш цілеспрямованої психологічної підтримки.

Таким чином, можна зробити висновок, що формування ЛГБТІК+ ідентичності відбувається у тісному переплетенні біологічних, соціальних, емоційних та когнітивних впливів. Підтримка інклюзивного середовища, толерантної освіти та правового захисту - є необхідними умовами для здорового психосоціального розвитку особистості.

                        

 

РОЗДІЛ ІІІ. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АРГУМЕНТАЦІЯ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ФАКТОРУ

3.1. Методики дослідження психологічних та біопсихологічних особливостей особистості

 

У зазначеному додатку А, В, наведено документи який включає в себе: Гендерний опитувальник Сандри Бем - Статево-рольовий опитувальник Бем (BSRI) (Bem Sex-Role Inventory, BSRI) - це психодіагностичний інструмент, розроблений американською психологинею Сандрою Бем у 1970-х роках для вимірювання ступеня маскулінності, фемінності та андрогінності індивіда. Методика ґрунтується на теорії андрогінії, згідно з якою маскулінні та фемінні риси є незалежними одна від одної і можуть одночасно проявлятись в одній особистості. Опитувальник містить 60 тверджень, які оцінюються за 7-бальною шкалою. Результати дозволяють класифікувати респондента як маскулінного, фемінного, андрогінного або диференційного типу. Методика широко використовується для дослідження гендерної ідентичності, самосприйняття та впливу соціальних ролей. (Додаток В).  

Міссісіпська шкала ПТСР - Місісіпська шкала посттравматичних стресових розладів, пов’язаних із бойовими діями (Mississippi Scale for Combat-Related PTSD for DSM-III) — це клінічна тестова методика, яка допомагає фахівцям в оцінці та діагностиці ПТСР, а також у моніторингу ефективності лікування посттравматичних стресових розладів. Шкала містить 35 тверджень, які охоплюють симптоми тривоги, депресії, уникнення, гіперзбудження, агресії тощо. Респондент відповідає за 5-бальною шкалою. Методика дозволяє як діагностувати ПТСР, так і відстежувати динаміку психоемоційного стану пацієнтів у процесі лікування. (Додаток В). 

Пʼятифакторний аналіз особистості - П'ятифакторний особистісний опитувальник, більш відомий як "Велика п'ятірка", був розроблений американськими психологами Р. Маккраї та П. Коста. В подальшому опитувальник удосконалювався і в остаточному вигляді представлений тестом NEO PI (англ. "Нейротизм, екстраверсія, відкритість - особистісний опитувальник"). (Додаток В). 

“Хто я на цьому дереві?” ця проективна методика створена для візуального та символічного самопізнання індивідом власного психоемоційного стану та соціального положення. Респондент обирає одне або кілька зображень людей, розташованих на дереві, які, на його думку, найкраще його репрезентують. Цей вибір дозволяє психологу інтерпретувати рівень самооцінки, адаптації, соціальної активності та життєвих прагнень. Методика є ефективною для первинної діагностики, оскільки поєднує в собі елементи гри та глибокий психологічний зміст, добре підходить для молодіжної аудиторії та осіб з низьким рівнем психологічної обізнаності. (Додаток А) 

Діагностична методика Холла (EI) Методика призначена для здатності особистості розпізнавати власні та чужі емоції, керувати ними та використовувати їх у процесу прийняття рішенью. Має 30 питань, згрупованих у пʼять шкал. Методика дає змогу встановити рівень розвитку емоційної компетентності, що є критичним фактором у міжособистісній взаємодії, лідерстві, адаптації до стресу та розвитку психоемоційної стійкості (Додаток Б)

 

3.2. Розробка рекомендацій щодо врахування еволюційних аспектів

у психологічній адаптації

Врахування питання еволюційних аспектів у психологічній адаптації дозволяє глибше осмислити механізми поведінки людини у сучасному середовищі з позицій адаптивних стратегій, сформованих протягом філогенезу. Такий підхід допомагає виявити, як вроджені схильності, типові реакції на стрес, соціальні інстинкти та патерни взаємодії впливають на здатність особистості адаптуватися до змінних умов життя.

На основі проведеного аналізу таа дослідженнях було сформульовано наступні тезиси для рекомендацій:

1.                  Індивідуалізація адаптаційних стратегій – врахування типових еволюційних моделей поведінки (наприклад, «бий або тікай», схильність до групової кооперації, домінантність/підпорядкування) при виборі методів підтримки особистості в умовах стресу або змін. Але варто враховувати особливості типу нервової системи дитини, для коректної оцінки реакції та навчити дитину змінювати природу своїх реакцій, адже їй це можливо.

2.                  Розвиток адаптивних навичок через природні механізми – впровадження в психокорекційні програми елементів, що відповідають природним формам адаптації (фізична активність, ритуали, рольові ігри, емоційне моделювання). Популяризація психології та терапії, має вагомий вплив на особу - адже формується уявне розуміння місця підтримки та безпеку. Варто формувати це місце в родині. 

3.                  Формування соціальних зв’язків як ресурсу адаптації – стимулювання розвитку групової згуртованості, підтримки, довіри як факторів, що мали вирішальне значення для виживання у процесі еволюції й залишаються важливими адаптивними механізмами сьогодні.

4.                  Психоосвіта та обізнансть з акцентом на біопсихосоціальну природу адаптації – інформування клієнтів або цільових груп про зв’язок між еволюційними механізмами та сучасними реакціями на стрес, зміни, невизначеність. Це дозволяє зменшити тривожність та підвищити усвідомленість, та позитивно впливає на динаміку розвитку когнітивним та емоційно-вольових аспектів особистості.

5.                  Застосування природовідповідних технік релаксації та саморегуляції – наприклад, дихальні практики, біоенергетичні вправи, усвідомленість, які сприяють активації парасимпатичної нервової системи, що еволюційно відповідає за відновлення ресурсів.

Таким чином, врахування еволюційних аспектів у психологічній практиці не лише поглиблює розуміння природи адаптації, але й підвищує ефективність психокорекційних та підтримувальних заходів у різних сферах — від клінічної практики до освіти та соціальної роботи.

До вашої уваги автором пропонується список доказових рекомендації, що використовувались та перевірялись у реальному житті, для подолання кризи як у батьків так і у дітей, що відносять себе до ЛГБТІК+ спільноти.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ (НОТАТКИ) ДЛЯ БАТЬКІВ ЛГБТІК + ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

1.     Ознайомитись з Шкалою Кесса про ступені формування орієнтації у дитини (батькам варто з раннього віку почати відслідковувати прояви, щоб допомогти дитині більш екологічно адаптуватися), також батькам треба дивитись на такі аспекти: прояви креативності та інтелектуальних здібностей, коло спілкування та з яким гендером більше комунікує, які вподобання відносно ігр та форм прояву себе.

2.     Самоосвіта про гендери та орієнтації, психоосвіт,  адже батьками важливо розуміти, що сексуальна орієнтація та гендер не є вибором дитини, а результатом біологічного, психологічного та соціального розвитку. Варто ознайомитись на доступних соціальних платформах науковими дослідженнями, які аргументують та підтверджують, що гомо-, бі- сексуальності та трансгендерність не є патологією, а нормальними варіацією та еволюційними факторами людского розвитку.

3.     Прийняття та нормальна реакція, та безумовна любов - ключові чинники та рушійні сили, що формують у дитини стабільну самооцінку та нервову систему. За умов якщо батьки не поділяють поглядів чи цінностей дитини, то вони мають демонструвати емоційну підтримку, щирий інтерес та зацікавленість до її життя уникаючи засудження чи зневіри. Батьки мають наголошувати про цінність та індивідуальність дитини незалежно від її орієнтації, ідентичності чи вподобань.  

4.     Психологічна підтримка, як фактор розвитку та адаптації мають стати базовим навичком батьків, адже дитини - це майбутня особистість та індивідуальність, за яку до 18-21 року вони відповідають. Особливо важливо надавати підтримку ЛГБТІК+ дітям, яким з часом треба буде робити камінг-аут - і через її нестачу, питання щастя та життя стане “комом в горлі”. Звернення до психолога/терапевта з ЛГБТІК+ інклюзивною практикою допоможе не лише їм, а й самій дитині в подоланні барʼєрів та труднощів.  

5.     Звільнення та відмова від непотрібних установ та стереотипів,  на кшталт “це пройде” чи “перехворіє”, “ти просто робиш це, бо це модно”, “ти не знайшов(-ла) нормальну дівчину “чоловіка”, підриває довіру та є формами булінгу та газлайтинг, формує відчуття відторгнення, пригнічення чи самозради. Ці висловлювання є мікроагресивними, чи пасивно-агресивними, які формують психологічну травму. Підтримка - це не мовчання та ігнорування, а спілкування, активне включення та повага до вибору.

6.     Створення екологічного середовища та навчального простору грає важливий аспект в питанні розвитку дитини як особистості, адже якщо дитина буде постійно в стані стресу, пригнічення чи неприйняття - це зашкодить її ментальному стану та когнітивному аспекті.

7.     Введення в родині рольових технік, драма-терапії та арт-терапії як елемент самопомочі та допомоги дитині формувати кредит довіри до вас та пробувати без страху осуду бути ким завгодно, вивільняти себе та свої емоції.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ (НОТАТКИ) САМОПОМОЧІ ДЛЯ ДІТЕЙ ЛГБТІК+

1.     Самосприйняття та позбавлення гомофобії до власного Я це найперший та найважливіший етап для квір людини. Особиста стигматизація, гомофобія та деперсоналізація - завжди мала деструктивний вплив на індивідуальність, що з часом могло призводити до різних психологічних розладів чи формуванні нових моделей. Тобі варто зрозуміти, що ти є ти - твоя орієнтація та гендер не є гріхом, не є помилкою чи жартом - це твоє життя та особливість. Це та частина тебе, яка має ряд не закритих потреб та гештальтів, яка потребує та заслуговує любов і повагу. Прийняття себе знижує ризики депресії, тривожних розладів та сприяє формуванню здорової самооцінки та щасливого майбутнього.  

2.     Пошук та отримання підтримки,  спілкування з тими, хто надає відчуття потрібності та унікальності, хто надає підтримку не потребуючи у відповідь нічого - це саме необхідне і важливе. З варіантів - це онлайн-форуми, місця де у всіх теж саме хобі що і в тебе, локальні ЛГБТІК+ організації, психологии або колеги чи друзі. При думці та знанні, що в тебе є як мінімум одна людина яка про тебе переживає - вже робить тебе самим щасливим у світі.

3.     Освіта та саморозвиток як сегмент формування індивідуальності та стійкого“Я”. Розвивай свої сильні сторони (інтелект, креативність та емоційний інтелект) та адаптуй слабкі. Як показали дослідження, досвід твого життя зробило відмінними від простих людей, ти краща версія людини -  тобі варто це доказати та показати.

4.     Навички роботи та подолання стресу з якими може допомогти психолог чи терапевт або ти сам, адже питання контролю емоцій для тебе є важливим аспектом. Чим краще ти будеш володіти імпульсами та розуміти природу своїх емоцій - тим простіше будеш ставитись та відноситись до себе та світу навколо тебе. Вправи дихання, арт-терапія, медитація та ведення щоденнику - запорука твого успіху.

5.     Правова обізнаність та дипломатія - форма самозахисту, адже сучасний світ фундаментально закріплений на законах. Досліджуй, вивчай та дізнавайся які антидискримінаційні закони діють у твої країні, як реагувати на булінг або агресію, де шукати юридичну чи правову допомогу.

 

     3.3 Вплив ЛГТБТІК+ спільноти на суспільство при вільному існуванні

         Для усунення ряду питань, що виникають у суспільства на рахунок ЛГБТІК+ спільноти та яку “користь” вони взагалі несуть людству, а також з чого припущення автора що гомосексуальність є еволюційний фактором людства, варто вказати наступні чинники: 

1.     Зниження ризиків та наслідків демографічного буму: як відомом, серед представників цієї ланки, питання репродукції відбувається звалживо та раціонально та немає “випадкових” чи “небажаних” дітей - адже до цього питання підходять дуже обережно, враховуючи всі соціальні та етичні норми, що не скажеш про інших; ці люди знижують кількість дітей в дитячих будинках (що створені були через необачність гетеросексуалів по більшій мірі), а також знижують ризик росту народжуваності.

2.     Екологічність у всіх сферах життя (етика та свідоме проживання): ЛГБТІК+ спільнота має тенденцію до мислення за межам соціально прийнятих та традиційних норм, що наразі закріплені в установах соціуму - це відкриває шлях до більш екологічного способу життя, включаючи захист прав людей та тварин, боротьбу з кліматичною кризою, розвитку альтернативної енергетики та взагалі екологію як світу та життя.

3.     Когнітивне та емоційне збагачення суспільства: ЛГБТІК+ спільнота за результатами наведених вище досліджень мають вищий середній рівень IQ, EI та креативність. За умов створення вільного простору та свободи - вони стають носіями прогресивних еволюційних чи нових ідей для технологій, моделей управління та форм комунікації, що базуються на співпереживанні, емпатії та гіманізмі.  

4.     Зміцнення соціально-правової культури та ліберальної демократії: прийняття ЛГБТІК+ спільноти на законодавчому та соціальному рівні, зміцнює та підкріплює систему прав людини та підтверджує їх дійсність до всіх. В свою чергу це провокує зменшення дискримінації та психологічного чи психічного насилля, створює більш безпечне середовище для всіх меншин. Такі суспільства є менш вразливими до всіх негаразд, більш стабільним, а також менш агресивним та політично зрілим.

5.     Революція в науці та культурний прорив: як відомо з уроків історії, що багато відомих геніїв належали до ЛГБТІК+ спільноти у всіх народах, культурах та часах. У відкритому світі - їх потенціал розкривається повною мірою, за рахунок чого буде вибух серед філософів, художників, поетів, музикантів, дослідників і науковців - які змінять світ.

6.     Екологічна та емоційно обізнана цивілізація: якщо людство та соціум почне приймати різноманіття, як порядок денний - він стає менш жорстоким, та більш цивільним та бажаним для життя (а не виживання) - знижується рівень війн та конфліктів, соціального насильства та поляризації й стигматизації.   

            

  

Висновки до третього розділу

В цьому розділі було вказано та описано ряд методик та тестів, які використовувались автором для проведення емпіричного дослідження та кореляційного аналізу, для надання доказової бази про феномен гомосексуальноість як фактору еволюції людини та суспульства. Були зазначені такі методики як “Хто я на цьому дереві?”, діагностичні методики Сандри Бем “Гендерно-рольові моделі”, Холла на визначення рівня ЕІ, Пʼятифакторний аналіз особистості, а також Міссісіпська ПТСР. 

На основі сформованої бази методик, а також результатів наданих у другому розділі результатів досліджень, було надано рекомендації (нотатки) для батьків ЛГБТІК+ дітей, та для самих дітей що допоможе дитині знайти підтримку та любов, а також покращити сімейний клімат та допоможе адаптації та соціалізації дитині.

Також, автором вказано аргументацію який внесок та прогресію внесуть люди з ЛГБТІК+ спільноти у життя суспільства та світу за умов свободи та покращення умов життя.

          

  

ВИСНОВКИ

В ході проведеної дипломної роботи, автором було вказано та встановлено, що питання сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності є надзвичайно складним та багатошаровим явищем, яке не можна зводити до простої соціальної чи культурної конструкції. зовнішніх процесів, що відбуваються протягом життя. На основі аналізу та синтезу наукових джерел, історичних фактів та емпіричних даних було встановлено, що гомосексуальність існує у всіх культурах та цивілізаціях протягом історії людства, а її репресія чи прийняття завжди були відображенням політичних, релігійних та економічних тенденцій. Як було визначено та зафіксовано, гомосексуальність, бісексуальні та трансгегдерністі, а також питання гендерної ідентичності - є синтезом біологічного та епігенетичного, психічного та соціального впливу на особистість в період з 3 років та процес формування та протікання, яке систематизовано Кессом, є досі актуальним. Але динаміка та зміна тенденцій та норм сучасного світу вказує, що в найближчому часу його “6 стадії” змінять форму та назву.

В ході роботи для дослідження було використано низку валідних діагностичних методик, зокрема: "Хто я на цьому дереві?" який виявив значні відмінності між ЛГБТІК+ та гетеросексуальними особами за таких умов як рівень адаптації, емоційна стабільність, самооцінка, конформізм та інтелектуальні показники, методика Холла на рівень емоційного інтелекту, яка показала що люди ЛГБТІК+ спільноти більш емоційні, емпатичні, вміють керувати чужими емоціями і є більш самомотивованими. Проводячи діагностику на визначення рівня інтелекту, було визначено що представники спільноти мають вище середнього рівень  IQ (125-170 балів), ніж представники гетеросексуальної орієнтації (110-140 балів), що свідчить про значний розвиток інтелектуальний розвиток когнітивної діяльності, аналітичного та критичного мислення. Зокрема, представники ЛГБТІК+ спільноти виявляють високий рівень емоційної поінформованості, саморегуляції та креативності, що свідчить про розвинені когнітивні здібності, що склалися в умовах стигматизації та постійної боротьби за виживання.

За результатами основного дослідження, було окреслено наступне:  Ось які висновки можна отримати виходячи з результатів дослідження: 

-         фемінністю являє собою негативно впливою моделлю на особистість. Згідно результатів дослідження - серед геїв з фемінністю немає жодного високого показника - 80% середній ріваень та 20% низький.

-         лесбіянки більше потерпають від ПТСР (62,5%) ніж геї (30,77%) та бісексуалів (50%).

-         маскулінність є позитивною детермінантою для особистості. З результатів дослідження - люди з маскулінністю мають високі показники за пʼятифакторною моделлю. 

-         серед ЛГБТІК+ спільноти вищі показники по пʼятифакторному аналіз мають геї: високий показник мають 21,4%, середній 42,9%, низький 35,7%: в той час як серед лесбіянок вище середнього 33,3%%,  низкий 50,0%, середній 16,7%.

-         люди з маскулінність та андрогінністю мають вищий показник екстраверсії, доброзичливості та нейротизму.

У  роботі було розроблено  на основі результатів дослідження низку рекомендацій для батьків та їх дітей, підлітків що допоможуть поліпшити мікроклімат, соціальну адаптацію,  інтеграцію та емоційно-психологічний стан обо сторін. 

За результатами роботи було автором викладено гіпотезу (припущення), що в умовах ліберального суспільства та демократичної країни, за умов повної свободи на рівні всіх людей (прибирается термін “меншини” ), свободи самовираження та соціальної підтримки ЛГБТІК+ спільноти, особи можуть стати провідним механізмом розвитку та еволюції як окремих так і загальних ланок та областей життя, що суспільства так і світу. Буде розвиток інновацій, етичних змін та когнітивного прогрессу. У результаті дослідження доведено, що ідентичність не лише про розвиток особистості, а еволюції людей взагалі (промислового, економіко-політичного, когнітивного та емоційного).

                        

  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                 Meyer, I. H. (2003). "Prejudice, social stress, and mental health in lesbian, gay, and bisexual populations: Conceptual issues and research evidence." Psychological Bulletin, 129(5), 674–697.

2.                 Frost, D. M., & Meyer, I. H. (2009). "Internalized homophobia and relationship quality among lesbians, gay men, and bisexuals." Journal of Counseling Psychology, 56(1), 97–109.

3.                 Herek, G. M. (2009). "Sexual stigma and sexual prejudice in the United States: A conceptual framework." Contemporary Perspectives on Lesbian, Gay, and Bisexual Identities, 65–111.

4.                 Pachankis, J. E., & Goldfried, M. R. (2006). "Social anxiety in young gay men." Journal of Anxiety Disorders, 20(8), 996–1015.

5.                 Rosario, M., Scrimshaw, E. W., & Hunter, J. (2004). "Ethnic/racial differences in the coming-out process of lesbian, gay, and bisexual youths: A comparison of sexual identity development over time." Cultural Diversity and Ethnic Minority Psychology, 10(3), 215–228.

6.                 Russell, S. T., & Fish, J. N. (2016). "Mental health in lesbian, gay, bisexual, and transgender (LGBT) youth." Annual Review of Clinical Psychology, 12, 465–487.

7.                 Hatzenbuehler, M. L. (2009). "How does sexual minority stigma “get under the skin”? A psychological mediation framework." Psychological Bulletin, 135(5), 707–730.

8.                 Katz-Wise, S. L., & Hyde, J. S. (2012). "Victimization experiences of lesbian, gay, and bisexual individuals: A meta-analysis." Journal of Sex Research, 49(2-3), 142–167.

9.                 Meyer, I. H., & Frost, D. M. (2013). "Minority stress and the health of sexual minorities." Handbook of Psychology and Sexual Orientation, 252–266.

10.             Balsam, K. F., Martell, C. R., Jones, K. P., & Safren, S. A. (2019). "Affirmative cognitive behavior therapy with sexual and gender minority people." Cognitive and Behavioral Practice, 26(2), 285–297.

11.             Carvalho, S. A., Castilho, P., Seabra, D., Salvador, C., Rijo, D., & Carona, C. (2022). "Critical issues in cognitive behavioural therapy (CBT) with gender and sexual minorities (GSMs)." The Cognitive Behaviour Therapist, 15, e3.

12.             Israel, T., Gorcheva, R., Burnes, T. R., & Walther, W. A. (2008). "Helpful and unhelpful therapy experiences of LGBT clients." Psychotherapy Research, 18(3), 294–305.

13.             Meyer, I. H. (2015). "Resilience in the study of minority stress and health of sexual and gender minorities." Psychology of Sexual Orientation and Gender Diversity, 2(3), 209–213.

14.             Pachankis, J. E. (2007). "The psychological implications of concealing a stigma: A cognitive-affective-behavioral model." Psychological Bulletin, 133(2), 328–345.

15.             Riggle, E. D., Whitman, J. S., Olson, A., Rostosky, S. S., & Strong, S. (2008). "The positive aspects of being a lesbian or gay man." Professional Psychology: Research and Practice, 39(2), 210–217.

16.             Rosario, M., Scrimshaw, E. W., & Hunter, J. (2005). "Psychosocial adjustment factors in ethnic/racial minority adolescents' coming out." Journal of Orthopsychiatry, 75(4), 579–591.

17.             Savin-Williams, R. C., & Ream, G. L. (2003). "Sex variations in the disclosure to parents of same-sex attractions." Journal of Family Psychology, 17(3), 429–438.

18.             Szymanski, D. M., & Gupta, A. (2009). "Examining the relationship between multiple internalized oppressions and African American lesbian, gay, bisexual, and questioning persons' self-esteem and psychological distress." Journal of Counseling Psychology, 56(1), 110–118.

19.             Thompson, E. M., & Morgan, E. M. (2008). "“Mostly straight” young women: Variations in sexual behavior and identity development." Developmental Psychology, 44(1), 15–21.

20.             Toomey, R. B., Ryan, C., Diaz, R. M., & Russell, S. T. (2010). "High school gay–straight alliances and the mental health of young adults." Journal of Applied Developmental Psychology, 31(2), 127–135.

21.             Willoughby, B. L., Doty, N. D., & Malik, N. M. (2010). "Parental reactions to their child's sexual orientation disclosure: A family stress perspective." Parenting: Science and Practice, 10(3), 193–226.

22.             Ybarra, M. L., Mitchell, K. J., Palmer, N. A., & Reisner, S. L. (2015). "Online social support as a buffer against online and offline peer and sexual victimization among U.S. LGBT and non-LGBT youth." Child Abuse & Neglect, 39, 123–136.

23.             Zea, M. C., Reisen, C. A., & Díaz, R. M. (2003). "Methodological issues in research on sexual behavior with Latino gay and bisexual men." American Journal of Community Psychology, 31(3-4), 281–291.

24.             Budge, S. L., Adelson, J. L., & Howard, K. A. (2013). "Anxiety and depression in transgender individuals: The roles of transition status, loss, social support, and coping." Journal of Consulting and Clinical Psychology, 81(3), 545–557.

25.             Yuan, Y., Verma, G., Keller, B., & Aledavood, T. (2022). "Minority

Stress Experienced by LGBTQ Online Communities during the COVID-19

Pandemic."        arXiv preprint       arXiv:2205.09511. https://arxiv.org/abs/2205.09511

26.             Tanni, T., Akter, M., Anderson, J., Amon, M., & Wisniewski, P. (2024). "Examining the Unique Online Risk Experiences and Mental Health Outcomes of LGBTQ+ versus Heterosexual Youth." arXiv preprint arXiv:2402.08974. https://arxiv.org/abs/2402.08974

27.             Lee, W. Y., & Hobbs, J. N. (2022). "Evolving Label Usage within Generation Z when Self-Describing Sexual Orientation." arXiv preprint arXiv:2208.13833. https://arxiv.org/abs/2208.13833

28.             Budge, S. L., Adelson, J. L., & Howard, K. A. (2013). "Anxiety and depression in transgender individuals: The roles of transition status, loss, social support, and coping." Journal of Consulting and Clinical Psychology, 81(3), 545–557.

29.             Cochran, S. D., & Mays, V. M. (2009). "Burden of psychiatric disorders among lesbian, gay, and bisexual individuals in the California Quality of Life Survey." Journal of Abnormal Psychology, 118(3), 647–658.

30.             Diamond, L. M. (2008). "Sexual fluidity: Understanding women's love and desire." Harvard University Press.

31.             Frost, D. M. (2011). "Social support, relationship satisfaction, and mental health among same-sex couples." Journal of Counseling Psychology, 58(3), 382–391.

32.             Hatzenbuehler, M. L., McLaughlin, K. A., Keyes, K. M., & Hasin, D. S. (2010). "The impact of institutional discrimination on psychiatric disorders in lesbian, gay, and bisexual populations: A prospective study." American Journal of Public Health, 100(3), 452–459.

33.             Kertzner, R. M., Meyer, I. H., Frost, D. M., & Stirratt, M. J. (2009). "Social and psychological well-being in lesbians, gay men, and bisexuals: The effects of race, gender, age, and sexual identity." American Journal of Orthopsychiatry, 79(4), 500–510.

34.             King, M., Semlyen, J., Tai, S. S., Killaspy, H., Osborn, D., Popelyuk, D., & Nazareth, I. (2008). "A systematic review of mental disorder, suicide, and deliberate self harm in lesbian, gay and bisexual people." BMC Psychiatry, 8(1), 70.

35.             Kuyper, L., & Fokkema, T. (2011). "Minority stress and mental health among Dutch LGBs: Examination of differences between sex and sexual orientation." Journal of Counseling Psychology, 58(2), 222–233.

36.             Mays, V. M., & Cochran, S. D. (2001). "Mental health correlates of perceived discrimination among lesbian, gay, and bisexual adults in the United States." American Journal of Public Health, 91(11), 1869–1876.

37.             McLaughlin, K. A., Hatzenbuehler, M. L., & Keyes, K. M. (2010). "Responses to discrimination and psychiatric disorders among Black, Hispanic, female, and lesbian, gay, and bisexual individuals." American Journal of Public Health, 100(8), 1477–1484.

38.             Meyer, I. H. (2003). "Prejudice, social stress, and mental health in lesbian, gay, and bisexual populations: Conceptual issues and research evidence." Psychological Bulletin, 129(5), 674–697.

39.             Mustanski, B., Garofalo, R., & Emerson, E. (2010). "Mental health disorders, psychological distress, and suicidality in a diverse sample of lesbian, gay, bisexual, and transgender youths." American Journal of Public Health, 100(12), 2426–2432.

40.             Newcomb, M. E., & Mustanski, B. (2010). "Internalized homophobia and internalizing mental health problems: A meta-analytic review." Clinical Psychology Review, 30(8), 1019–1029.

41.             Pachankis, J. E., & Goldfried, M. R. (2006). "Social anxiety in young gay men." Journal of Anxiety Disorders, 20(8), 996–1015.

42.             Rosario, M., Scrimshaw, E. W., & Hunter, J. (2004). "Ethnic/racial differences in the coming-out process of lesbian, gay, and bisexual youths: A comparison of sexual identity development over time." Cultural Diversity and Ethnic Minority Psychology, 10(3), 215–228.

43.             Russell, S. T., & Fish, J. N. (2016). "Mental health in lesbian, gay, bisexual, and transgender (LGBT) youth." Annual Review of Clinical Psychology, 12, 465–487.

44.             Savin-Williams, R. C., & Ream, G. L. (2003). "Sex variations in the disclosure to parents of same-sex attractions." Journal of Family Psychology, 17(3), 429–438.

45.             Szymanski, D. M., & Gupta, A. (2009). "Examining the relationship between multiple internalized oppressions and African American lesbian, gay, bisexual, and questioning persons' self-esteem and psychological distress." Journal of Counseling Psychology, 56(1), 110–118.

46.             Thompson, E. M., & Morgan, E. M. (2008). "“Mostly straight” young women: Variations in sexual behavior and identity development." Developmental Psychology, 44(1), 15–21.

**Toomey, R. B., Ryan, C., Diaz, R.

47.             Toomey, R. B., Ryan, C., Diaz, R. M., & Russell, S. T. (2010). "High school gay–straight alliances and the mental health of young adults." Journal of Applied Developmental Psychology, 31(2), 127–135.

48.             Willoughby, B. L., Doty, N. D., & Malik, N. M. (2010). "Parental reactions to their child's sexual orientation disclosure: A family stress perspective." Parenting: Science and Practice, 10(3), 193–226.

49.             Коробкіна М. С. Вивчення досвіду романтичних стосунків серед ЛГБТ-спільноти: порівняльний аналіз українського та міжнародного контексту // Вісник Харківського національного університету імені В. Н.

Каразіна. Серія "Соціологія". – 2023. – № 58(1). – С. 50–63.

 snku.krok.edu.ua

50.             Кушнір А. Т., Кушнір Ю. В., Оверчук В. А. Особливості ставлення до ЛГБТ: від теорії до практики // Вчені записки Університету "КРОК". – 2018. – Вип. 2 (25).

 pedagogy.donntu.edu.ua

51.             Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Стигматизація та дискримінація в українському суспільстві: причини, прояви, наслідки. – Київ, 2020.

 ispp.org.ua

52.             Національний інститут стратегічних досліджень. Стан та проблеми ЛГБТ-руху в Україні: аналітична записка. – Київ, 2012.

 niss.gov.ua

53.             Правозахисний ЛГБТ Центр "Наш світ". Посібник для активістів:

Моніторинг, захист прав і адвокація в інтересах ЛГБТ спільноти в Україні. – Київ, 2015.

 gay.org.ua

54.             Зубарєв О. Поліаморія: визначення, форми, мотиви залучення // Український соціологічний журнал. – 2022.

 snku.krok.edu.ua

55.             Краткий ситуационный анализ положения ЛГБТ в Украине. COC Netherlands, Центр социальных экспертиз ИС НАН Украины, НА ГЛБ «ЛиГА». – Київ, 2012.

 niss.gov.ua

56.             ГО "КиївПрайд". Відкрите офіційне звернення до Української спілки психотерапевтів щодо дискримінації ЛГБТ+ спільноти. – 2021.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А Діагностична методика “Хто ти на цьому дереві?”

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Тест емоційного інтелекту Холла (Тест EQ) 

Інструкція: Нижче запропоновані висловлювання, які так чи інакше відображають різні сторони Вашого життя. Оцініть кожне висловлювання балом, за шкалою:

Повністю не згоден (-3 бали).

В основному не згоден (-2 бали).

Почасти не згоден (-1 бал).

Почасти згоден (+1 бал).

В основному згоден (+2 бали).

Повністю згоден (+3 бали).

Запитання:

1.                 Для мене як негативні, так і позитивні емоції є джерелом знання про те, як чинити в житті.

2.                 Негативні емоції допомагають мені зрозуміти, що я маю змінити у своєму житті.

3.                 Я спокійний, коли відчуваю тиск із боку.

4.                 Я можу спостерігати зміну своїх почуттів.

5.                 Коли необхідно, я можу бути спокійним і зосередженим, щоб діяти у відповідно до запитів життя.

6.                 Коли необхідно, я можу викликати широкий спектр позитивних емоцій, такі, як веселощі, радість, внутрішній підйом та гумор.

7.                 Я стежу за тим, як я почуваюся.

8.                 Після того як щось засмутило мене, я можу легко впоратися зі своїми почуттями.

9.                 Я можу вислуховувати проблеми інших людей.

10.             Я не зациклююсь на негативних емоціях.

11.             Я чутливий до емоційних потреб інших.

12.             Я можу діяти на інших людей заспокійливо.

13.             Я можу змусити себе знову і знову стати перед перешкодою.

14.             Я намагаюся підходити до життєвих проблем творчо.

15.             Я адекватно реагую на настрої, спонукання та бажання інших людей.

16.             Я можу легко входити у стан спокою, готовності та зосередженості.

17.             Коли дозволяє час, я звертаюся до своїх негативних почуттів і знаюся, у чому проблема.

18.             Я здатний швидко заспокоїтись після несподіваного засмучення.

19.             Знання моїх справжніх почуттів є важливим для підтримки «хорошої форми».

20.             Я добре розумію емоції інших людей, навіть якщо вони не виражені відкрито. 

21.             Я можу добре розпізнавати емоції щодо обличчя.

22.             Я можу легко відкинути негативні почуття, коли потрібно діяти.

23.             Я добре вловлюю знаки у спілкуванні, які вказують на те, в чому інші потребують.

24.             Люди вважають мене добрим знавцем переживань інших людей.

25.             Люди, які усвідомлюють свої справжні почуття, краще керують своїм життям.

26.             Я можу покращити настрій інших людей.

27.             Зі мною можна порадитися з питань відносин між людьми.

28.             Я добре налаштовують на емоції інших людей.

29.             Я допомагаю іншим використовувати їх спонукання для досягнення особистих цілей.

30.             Я можу легко відключитись від переживання неприємностей.

Ключ до методики Холла на емоційний інтелект.

Шкала «Емоційна обізнаність» – пункти 1, 2, 4, 17, 19, 25.

Шкала «Управління своїми емоціями» – пункти 3, 7, 8, 10, 18, 30.

Шкала «Самомотивація» – пункти 5, 6, 13, 14, 16, 22.

Шкала «Емпатія» – пункти 9, 11, 20, 21, 23, 28.

Шкала «Управління емоціями інших людей» – пункти 12, 15, 24, 26, 27,

29.

Підрахунок результатів тесту EQ.

За кожною шкалою вираховується сума балів з урахуванням відповідного знака (+ або -).

Чим більша плюсова сума балів, тим більше виражено це емоційне прояв.

Інтерпретація.

Рівні парціального (окремо за кожною шкалою) емоційного інтелекту відповідно до знаку результатів:

14 і більше – високий;

8-13 - середній;

7 і менше – низький.

Інтегративний (сума за всіма шкалами) рівень емоційного інтелекту з урахуванням домінуючого знака визначається за такими кількісними показниками:

70 і більше – високий;

40-69 - середній;

39 і менше – низький.

1.                 Емоційна обізнаність - це усвідомлення та розуміння своїх емоцій, а при цьому постійне поповнення власного словника емоцій. Люди з високою емоційною обізнаністю більшою мірою, ніж інші обізнані про своє внутрішньому стані.

2.                 Управління своїми емоціями - це емоційна відхідливість, емоційна гнучкість і т.д., іншими словами, довільне керування своїми емоціями

3.                 Самомотивація - управління своєю поведінкою, за рахунок управління емоціями.

4.                 Емпатія - це розуміння емоцій інших людей, уміння співпереживати поточному емоційному стану іншої людини, а також готовність надати підтримку. Це вміння зрозуміти стан людини з міміки, жестів, відтінків мови, позі.

5.                 Розпізнавання емоцій інших людей - вміння впливати на емоційне стан інших людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Гендерний опитувальник Сандри Бем

Інструкція: Оцініть, наскільки кожна з наступних якостей відповідає вашому характеру. Використовуйте шкалу від 1 до 7, де: 1 – Зовсім не про мене, 7 – Повністю про мене.


1.       Незалежний(а)

2.       Чутливий(а)

3.       Лідер

4.       Здатний(а) до співчуття

5.       Наполегливий(а)

6.       Лагідний(а)

7.       Впевнений(а) у собі

8.       Здатний(а) піклуватися про інших

9.       Рішучий(а)

10.   Люблячий(а)

11.   Енергійний(а)

12.   Співчутливий(а)

13.   Самостійний(а)

14.   Терплячий(а)

15.   Харизматичний(а)

16.   Відгукливий(а)

17.   Наполегливий(а)

18.   Турботливий(а)

19.   Раціональний(а)

20.   Ніжний(а)

21.   Домінуючий(а)

22.   Теплий(а)

23.   Напористий(а)

24.   Делікатний(а)

25.   Захисний(а)

26.   Емоційний(а)

27.   Сміливий(а)

28.   Чесний(а)

29.   Схильний(а) до співпраці

30.   Творчий(а)

31.   Орієнтований(а) на результат

32.   Доброзичливий(а)

33.   Розважливий(а) 34. Вразливий(а)

35.   Аналітичний(а)

36.   Інтуїтивний(а)

37.   Цілеспрямований(а)

38.   Лояльний(а)

39.   Обережний(а)

40.   Симпатичний(а)

41.   Практичний(а)

42.   Відповідальний(а)

43.   Життєрадісний(а)

44.   Підприємливий(а)

45.   Тактовний(а)

46.   Веселий(а)

47.   Інтелектуальний(а)

48.   Відкритий(а) до нових ідей

49.   Уважний(а) до деталей

50.   Відвертий(а)

51.   Чутливий(а) до критики

52.   Спокійний(а)

53.   Амбітний(а)

54.   Поступливий(а)

55.   Співпереживаючий(а)

56.   Врівноважений(а)

57.   Лідерський(а)

58.   Щирий(а)

59.   Добросердечний(а)

60.   Відкритий(а) до спілкування Додаток Г Міссісіпська шкала ПТСР

Інструкція: Оцініть твердження за шкалою від 1 (ніколи) до 5 (дуже

часто).


1.       Мені сняться кошмари про пережиті події.

2.       Я намагаюся уникати речей, які нагадують мені про травму.

3.       Я відчуваю тривогу та напруженість більшу частину часу.

4.       У мене трапляються раптові напади гніву.

5.       Я маю труднощі зі сном.

6.       Я відчуваю себе відстороненим(ою) від оточуючих.

7.       У мене виникають проблеми з концентрацією уваги.

8.       Я уникаю спогадів про травматичну подію.

9.       Я відчуваю себе дратівливим(ою) і неспокійним(ою).

10.   Мені важко спілкуватися з людьми.

11.   Я часто переживаю спогади про травму.

12.   Я уникаю соціальних ситуацій через тривогу.

13.   Я відчуваю себе винним(ою) за події минулого.

14.   У мене часто змінюється настрій без причини.

15.   Я відчуваю хронічну втому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Д П’ятифакторний аналіз особистості (Big Five)

Інструкція: Оцініть, наскільки ви згодні з кожним твердженням від 1

(повністю не згоден) до 5 (повністю згоден).


1.       Мені цікаві нові ідеї.

2.       Я часто займаюся творчістю.

3.       Я люблю пробувати нові речі.

4.       Мені подобається абстрактне мислення.

5.       Я відкритий(а) до культурних відмінностей.

6.       Я схильний(а) до філософських роздумів.

7.       Я ціную мистецтво та літературу.

8.       Я часто думаю нестандартно.

9.       Я люблю досліджувати незнайомі місця.

10.   Я відчуваю себе комфортно у невідомих ситуаціях.

11.   Я завжди доводжу справи до кінця.

12.   Я організований(а) і пунктуальний(а).

13.   Я часто планую наперед.

14.   Я відчуваю відповідальність за свої вчинки.

15.   Я уникаю хаосу.

16.   Я працюю наполегливо.

17.   Я рідко забуваю важливі речі.

18.   Я вмію контролювати свої імпульси.

19.   Я дотримуюсь дедлайнів.

20.   Я цілеспрямований(а).

21.   Я отримую задоволення від спілкування.

22.   Я активний(а) у соціальних ситуаціях.

23.   Я люблю бути в центрі уваги.

24.   Я легко починаю розмову.

25.   Я товариський(а).

26.   Я енергійний(а) і бадьорий(а).

27.   Мені подобається проводити час у великій компанії.

28.   Я часто сміюся і жартую.

29.   Я ініціативний(а) у знайомствах.

30.   Я люблю шумні події.

31.   Я часто допомагаю іншим.

32.   Я ввічливий(а) і доброзичливий(а).

33.   Я довіряю людям.

34.   Я уникаю конфліктів.

35.   Я здатний(а) до співпереживання.

36.   Я добросердечний(а).

37.   Я намагаюся бути справедливим(ою).

38.   Я терпимий(а) до недоліків інших.

39.   Я готовий(а) пробачати.

40.   Я вважаю, що всі заслуговують на повагу.

41.   Я часто відчуваю тривогу.

42.   Я схильний(а) до суму без причини.

43.   Я легко ображаюсь.

44.   Я часто хвилююсь про майбутнє.

45.   Я швидко втрачаю емоційний контроль.

46.   Я часто відчуваю провину.

47.   Я реагую болісно на критику.

48.   Я переживаю дрібниці надмірно.

49.   Мій настрій часто змінюється.

50.   Я нервую у незнайомих ситуаціях.

 

 

 

Додаток Е

 

 

76

 

77