Сучасні тенденції розвитку освіти формують загальне спрямування діяльності психологічної служби у системі освіти України.

Сучасні тенденції розвитку освіти формують загальне спрямування діяльності психологічної служби у системі освіти України.

Концепція Нової української школи передбачає:

перезавантаження української освіти з оновленням існуючого алгоритму професійної діяльності та переглядом методології роботи з учнями, батьками, вчителями;

зміну акцентів та пріоритетів з процесу на результат з використанням ефективних методів практичної психології та соціальної роботи.

Здійснити якісні та результативні реформи можливо за умови наявності висококваліфікованих фахівців психологічної служби, які добре розуміють свою місію, глибоко усвідомлюють проблеми сучасної освіти, розмірковують над пошуком шляхів і засобів їх ефективного розв’язання та усвідомлюють свою моральну відповідальність перед майбутніми поколіннями, можна здійснити якісні та результативні реформи. 

Першочерговим завданням працівників психологічної служби є пошук дієвих засобів і методів профілактичної, корекційної, просвітницької та розвиткової діяльності.

Психологічна служба покликана навчити як жити в злагоді з самим собою і з іншими, і як вступати в стосунки зі світом, щоб життя приносило задоволення.

Напрями діяльності працівників психологічної служби:

діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні; 

профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;

корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;

навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;

консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;

зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління; 

просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Організаційно-методична робота 

Особливої уваги потребує організаційно-методичне забезпечення проведення навчально-методичних заходів.

Мова йде про обов’язкові методичні дії, які мають бути здійснені під час підготовки до проведення методичних заходів.

У першу чергу, це стосується ставлення практичних цілей та завдань, формулювання очікуваних результатів, визначення кола учасників та виконавців, окреслення критеріїв оцінювання результатів, визначення способів (форм і методів) досягнення результатів та конкретне планування послідовності дій в процесі.

Найважливішою умовою планування роботи на районному та обласному рівнях є акцент на необхідності враховувати потребу у професійному розвиткові конкретного фахівця.

Робота методичного об’єднання проводиться за різними формами (теоретичні семінари, доповіді, повідомлення, семінари-практикуми, диспути-дискусії, ділові та рольові ігри тощо), але має плануватись відповідно до запитів її учасників і з огляду на реальні часові можливості. 

Консультації, супервізійні сесії, наставництво - є складовою професійного розвитку фахівця, який здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб. Вони передбачають систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі методичних об’єднань, семінарів, конференцій тощо.

До колективних форм проведення методичної роботи відносяться: районні (міські) методичні об’єднання, методичні оперативні наради, випуск методичних бюлетенів, рекомендацій науково-практичних конференцій, інформаційні повідомлення, практичні заняття, тренінги, диспути, ділові та рольові ігри, бесіди, семінари-практикуми, школи передового педагогічного досвіду, проблемні (інноваційні) групи.

Звертаємо увагу, що працівники психологічної служби, закладу освіти здійснюють діяльність як у закладі освіти, так і за його межами.

Професійна майстерність фахівців психологічної служби

Триває Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» (наказ Міністерства освіти і науки України від 31 травня 2018 року № 555, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 744/32196.) (електронний реєстр доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0744-18).

Метою конкурсу є виявлення та поширення кращого досвіду, оптимізація інноваційної діяльності працівників психологічної служби, підвищення професійної компетентності, якості програм, реалізації творчого потенціалу, престижності професії практичних психологів та соціальних педагогів. 

Номінацією цього року є корекційно-розвиткові програми, що спрямовані на попередження та корегування проблем, труднощів, подолання шкідливих звичок, негативних емоційних станів, усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведіник, адаптацію до умов навчання і життєдіяльності тощо.

Форма проведення конкурсу – заочна.

 

 

Діагностична робота

Психодіагностика в системі практичної роботи психолога має займати не багато часу, бути простою і доступною в обробці та аналізі, а її результати формулюються з використанням лексичних засобів у контексті педагогічної термінології, що дасть можливість ефективно побудувати процес подальшого психолого-педагогічного супроводу.

Психодіагностика в діяльності практичного психолога має бути спрямованою на інформаційне та прикладне забезпечення процесу супроводу навчання та розвитку дітей.

Психодіагностичні дані необхідні:

• для складання соціально-психологічного портрету дитини (опис її особливостей розвитку та взаємодії з оточуючими, потенційних можливостей та труднощів);

• для визначення цілей і завдань, стратегій надання підтримки здобувачам освіти, що мають труднощі в навчанні, спілкуванні та психічному здоров’ї;

• для вибору засобів і форм психологічного супроводу здобувачів освіти відповідно до властивих їм особливостей навчання і спілкування.

Психодіагностична діяльность працівника психологічної служби має ґрунтуватися на певних принципах її організації:

1. Відповідність обраного діагностичного підходу, конкретної методики цілям і завданням ефективного супроводу.

2. Результати вивчення особливостей розвитку дитини формулюються зрозумілою педагогам і батькам мовою (за винятком особистої інформації).

3. Прогностичність методів, які застосовуються. Результати діагностування дають можливість прогнозувати подальший розвиток психічних функцій, попереджати можливі труднощі.

4. Розвиваючий потенціал методу, тобто можливість отримання розвивального ефекту в процесі самого вивчення та побудови на його основі програм розвитку. 

5. Економічність організаційних затрат. Для проведення добирається методика, яка є стислою за змістом, багатофункціональною, яку можна проводити як фронтально, так і індивідуально, вона є легкою в обробці і однозначною в оцінці отриманих даних. 

На виконання п. 3.1. Наказу МОН України від 08.08.2017 № 1127 «Про затвердження  плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби на період до 2020 року», Українським науковометодичним центром практичної психології і соціальної роботи розроблено методичні рекомендації «Застосування діагностичних мінімумів у діяльності працівників психологічної служби». Діагностичний мінімум розміщений за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichnarobota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychnimaterialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/ та на сайті Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.

Запропонований перелік діагностичного інструментарію допоможе психологам у доборі необхідних методик  залежно від предмету дослідження.

Добре продумане планування визнається найважливішою умовою раціональної організації роботи, якісної, ефективної та цілеспрямованої діяльності.

МОН України рекомендує працівникам психологічної служби застосовувати у своїй діяльності циклограми.

Циклограми розглядаються як ефективний інструмент, що дозволяє усвідомити обсяг роботи, яку необхідно виконати впродовж року, проаналізувати наявні ресурси для ефективної діяльності психологічної служби закладу освіти в цілому, бажаний результат. Для ефективної організації діяльності важливо дотримуватися відповідного управлінського циклу – періодичного повторення всіх основних завдань та функцій (видів) діяльності. Річний цикл є найбільш загальним, він містить принципові моменти організації діяльності кожного з фахівців психологічної служби.

Визначення циклів у діяльності дає змогу скласти відповідну циклограму роботи, яка оптимізує та спрощує діяльність фахівця. Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи розроблено методичні рекомендації орієнтовні циклограми діяльності працівників психологічної служби різних типів закладів освіти. Розроблені матеріали розміщено за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichnarobota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychnimaterialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/ та на сайті Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи за посиланням:http://lib.iitta.gov.ua/709623/1/%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB %D0%BE%D0%B3.pdf

Циклограма орієнтує фахівця на виконання обов’язкових видів робіт, проте не вказує на поточну діяльність, яка передбачає ведення журналів, оформлення індивідуальних карток здобувачів освіти, протоколів діагностичних обстежень, групове чи індивідуальне консультування учасників освітнього процесу: педагогів, батьків, учнів, які здійснюються за потребою та найчастіше мають запитальний характер. Запланувати такі запити дуже важко, тому у процесі тижневого, денного планування фахівці резервують час для виконання цих видів робіт.

Консультування

Консультування у роботі працівників психологічної служби є одним із найзатребуваніших напрямів роботи. Консультування (індивідуальне, групове), здійснюється, зазвичай, за запитом, з тих проблем, які озвучують педагоги, батьки.

Особливістю консультування як форми взаємодії між учасниками освітнього процесу є акцент на власну відповідальність того, хто просив про допомогу.

Важливою особливістю консультування батьків, наприклад, є неприпустимість «виховних», моралізаторських нот у спілкуванні, оскільки це нівелює саму ідею підтримки та взаємодії у освітньому процесі.

Консультації практичного психолога закладу освіти з освітніх питань мають на меті допомогти батькам краще зрозуміти причини особливостей поведінки дитини, знайти з нею спільну мову, зрозуміти її потреби і вирішити конфліктні ситуації, навчитися підтримувати дитину.

Батьки (опікуни) можуть звернутись до працівника психологічної служби закладу освіти із проханням про надання психолого-педагогічного висновку щодо стану дитини (учня, вихованця). Найчастіше таке трапляється у випадках судового вирішення сімейних конфліктів (розлучення батьків, встановлення опікунства тощо). Обов’язково необхідно офіційно оформити такий висновок, вказуючи предмет обстеження (емоційний стан учасника освітнього процесу, особливості розвитку тощо), діагностичні методики, які було використано під час обстеження (із вказуванням основних результатів діагностики), висновок про стан дитини та рекомендації батькам (чи особам, що їх заміняють) щодо умов для успішного розвитку та комфортного емоційного стану дитини. Висновок підписує практичний психолог, який проводив діагностику, у разі необхідності класний керівник (вихователь) та директор закладу освіти. Психолог повинен бути максимально коректним у висловленні зауважень (якщо такі мають місце), рекомендацій щодо корекції батьківської поведінки по відношенню до дитини. Якщо мова йде про необхідність проведення корекційно-розвиткові роботи із дитиною, батьки мають бути поінформовані про програму цієї роботи та залучені до неї в першу чергу.

 

Профілактична робота

Профілактична робота працівників психологічної служби – це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я, попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства, відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій у освітньому процесі.

Найважливішими напрямами профілактичної роботи в закладі освіти є:

- профілактика стресових і постстресових станів, пов’язаних із природними та технічними катастрофами;

- попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві, що переживає кризові явища (економічні та політичні кризи, міжетнічні, міжконфесійні конфлікти тощо);

- робота з попередження відхилень у психічному розвитку дитини, які пов’язані із сімейними проблемами;

- профілактика порушень у психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти;

- профілактика девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія) тощо.

Профілактична робота працівників психологічної служби закладу освіти має бути націлена на створення умов навчання та виховання, які б сприяли гармонійному психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти:

- увага до адаптації до нового життя з його вимогами й труднощами;

- диференціація та індивідуалізація навчання, спрямовані на виявлення інтересів і схильностей кожної дитини, розвиток її здібностей, творчих можливостей;

- рання профілактика педагогічної занедбаності дітей і підлітків;

- сприятливий психологічний клімат у кожному із класів закладів освіти.

Під час проведення профілактичної роботи працівникам психологічної служби рекомендовано використовувати профілактичні програми переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Профілактичні програми», які отримали гриф Міністерства освіти і науки України, а саме:

- авторська програма Літньої профілактичної школи «Час обирати». Авторський колектив: Головко А. В.;

- профілактична програма «Стрес як ресурс». Автор: Грабчак Наталія Миколаївна;

- профілактична програма «Психологічний театр як інтерактивний метод профілактики відхилень в особистісному розвитку та поведінці учнів». Автор: Садова Інна Вікторівна;

- профілактична програма: «Безпечна поведінка  підлітків в Інтернеті». Автор: Олексин Оксана Ігорівна;

- програма профілактичних занять  для учнів молодшого шкільного віку «Жити в злагоді з собою та іншими». Автор: Константинова Леся Миколаївна;

- профілактична програма «Ми та конфлікт». Автор: Міщенко Надія Миколаївна. Вищезазначені авторські програми розміщено за посиланням: https://imzo.gov.ua/vseukrains-kyy-konkurs-avtors-kykh-prohram-praktychnykhpsykholohiv-i-sotsial-nykh-pedahohiv-novi-tekhnolohii-u-noviy-shkoli/avtors-kiprohramy/  Інші профілактичні програми розміщено за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1zi31pjwMLqRSjoXpe5vFCkPdl8Sqsf2JbSYeO ITyfgk/edit

 Акцентуємо увагу на збереженні і зміцненні психічного здоров’я учасників освітнього процесу. Взаємовідносини між дітьми, дітьми і дорослими в закладі освіти мають величезний вплив на становлення особистості учнів і їх подальшу соціалізацію.

Система освіти має великі можливості для профілактики насильства, комплексного і системного впливу на всіх учасників освітнього процесу з метою формування моделі поведінки, заснованої на взаємній повазі та недопущенні насильства в міжособистісних відносинах, спільній діяльності.

Розроблено та затверджено методичні рекомендації для фахівців, які працюють з дітьми та молоддю, щодо проведення інноваційних заходів з метою формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480). Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1GUyUiXyeQr3z6X0MWd7mf2AFVaeGFF5/view

Забезпечено розроблення та затвердження освітніх програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству і проведення в закладах освіти виховної роботи та інформаційно-просвітницьких заходів з батьками та дітьми із цих питань. Розміщено перелік освітніх програм із питань запобігання та протидії домашньому насильству на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view

Перелік діагностичних методик з виявлення домашнього насильства відносно дітей для використання у своїй діяльності працівниками психологічної служби розміщено за посиланням:  https://drive.google.com/file/d/1PU6kXEiObtVgUSF0ei5hGpWnYWb5TsD0/view

 Також перелік професійного інструментарію фахівців психологічної служби системи освіти України (постійно оновлюється та доповнюється) для роботи з цими та іншими категоріями учасників освітнього процесу розміщений на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichnarobota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/

Корисні матеріали щодо запобігання та протидії насильству Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19     2. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1706-18  3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».  Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19  4. Закон України «Про освіту». – Режим доступу: http://zakon3.rada.govua/laws/show/2145-19  5. Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу з цими явищами. – Режим доступу: http://www.coe.int/fr/web/stop-violence-against-women-ukraine/publications/project  6. Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_669  7. Положення про психологічну службу у системі освіти України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18    8. «Нова українська школа»: концептуальні засади реформування середньої школи. – Режим доступу:  https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkolacompressed.pdf  9. Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 № 564/863/945/577. 10. Наказ МОН України  від 28.10.2014 № 1/9-557. 11. Лист МОН України від 29.09.2014 № 1/9-498. 12. Лист МОН України від 07.12. 2017 № 2229.  13. Лист МОН України від  02.10.2018 №1 047. 14. Лист МОН України від 20.03.2018 № 1/9-168. 15. Лист МОН України від 18.05.2018  №  1/11-5480. 16. Лист МОН України від 29.01.2019 № 1/11-881. 17. Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 26.03.2018  №  22.1/10-709. 18. Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 29.03.2018  №  22.1/10-817.

Одним із методів роботи з протидії насильства може бути медіація.   Медіація в закладах освіти є найбільш ефективним способом розв’язання конфліктів, оскільки надає дитині можливість висловитись і бути почутою,  вчить дітей, слухати і поважати інших, запитувати, уточнювати, усвідомлювати свої вчинки і почуття, дозволяє працювати із самим конфліктом, не занурюючись у глибинні психологічні проблеми, забезпечує більш тривалі результати, ніж індивідуальна консультація, чи інші методи розв’язання конфліктів. Шкільна медіація у різних її формах поширена в усьому світі, країни на всіх континентах об’єднані спільними цінностями шкільної медіації. 

Створення шкільних служб порозуміння в закладах освіти рекомендовано листом Міністерства освіти і науки України від 13.09.2010  № 1/9-623 «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи» (режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-623290-10 ) У листі МОН від 27.06.2019 № 1/9-414 «Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» (режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1Ap6C0f7v3EkdWcCAnjhe38h5TUh6pdc/view?fbclid=IwAR17rMpjDcqm9WlSUPc63iKEEJJjqyjwxolBdYAXnACQWbGth yUXIDU8CCk зазначається, що конфлікти між різними учасниками та учасницями освітнього процесу, проблеми цькуваня (булінгу) і насильства в шкільному середовищі найчастіше стають перепоною для формування у школярів таких цінностей як толерантність, повага, підтримка, порядність, гармонійне спілкування та співіснування у суспільстві.

 Працівники психологічної служби у питаннях превентивних заходів мають знайти нові підходи до взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому можуть допомогти різні профілактичні програми навчання учнів новим формам поведінки, виховання стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно і відповідально будувати своє життя.

Профілактичні програми, призначені для проведення групових занять з учнями та їх батьками, можуть включати:

-  групові заняття з розвитку комунікативних навичок як в учнів, так і в батьків;

- групові заняття з профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань;

- групові заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей тощо.

Корекційна робота

Корекційна робота в діяльності практичного психолога закладу освіти є найскладнішою і найвідповідальнішою. 

Корекційна робота практичного психолога спрямована на підвищення загального рівня розвитку дитини, заповнення прогалин її попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовку дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу тощо.

Основною метою корекційної роботи зі здобувачами освіти є сприяння їхньому повноцінному психічному та особистісному розвитку.

Корекційна робота зі здобувачами освіти ґрунтується на таких основних принципах:

1. Єдність діагностики і корекції. Корекційній роботі передує діагностика. 

2. Діяльнісний принцип корекції. Основним засобом корекційного впливу є взаємодія дорослого і дитини.

3. Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Корекційна робота з дитиною не матиме ефекту за межами зони найближчого розвитку.

4. Спрямованість корекційної роботи «зверху донизу», тобто на створення оптимальних умов для розвитку вищих психічних функцій, які сприятимуть компенсації недоліків елементарних психічних процесів.

5. Принцип нормативності, тобто орієнтація під час проведення корекційної роботи та оцінювання її ефективності на еталони розвитку у певному віковому періоді.

6. Врахування системного характеру психічного розвитку. Корекційна робота спрямовується на усунення причин відхилень у розвитку.

7. Корекційна робота має розпочинатися з тієї «точки», з якої почалися відхилення від оптимальної програми розвитку.

Як напрям діяльності практичного психолога корекційна робота полягає:

в подоланні визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти;

здійсненні психологопедагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подоланні різних форм девіантної поведінки тощо.

Міністерство освіти і науки України рекомендує використовувати у роботі корекційні програми розміщені на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1jjQzAxFTFXdzVBaYu5OxcpqMz9gxhmt z_IsEJDisfnM/edit К

На сьогодні активно впроваджується інклюзивна освіта.

Державна політика у галузі освіти спрямована не лише на отримання учасниками освітнього процесу з особливими потребами знань, умінь, навичок, а на формування ключових компетентностей на їх основі, які сприятимуть вмінню через спілкування знаходити порозуміння з іншими людьми, облаштовувати власне життя й бути корисним сім’ї, громаді, суспільству.

На допомогу практичним психологам, педагогам, які працюють в умовах різних спеціальних та інклюзивних закладів освіти розроблено корекційно-розвиткові програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Перелік корекційно-розвиткових програм для спеціальних загальноосвітніх закладів освіти для дітей з особливими освітніми потребами розміщено за посиланням:https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/korektsiyni-programi/ 

У кожній школі фахівець має підготувати учнів, а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП).

Проводити тренінги, лекторії, семінари, консиліуми, під час яких будуть зруйновані стереотипи щодо спільного навчання.

Психолог входить до спеціальної команди супроводу дитини з ООП, він має забезпечити психологічний супровід навчання, а ще – консультувати вчителів та батьків щодо створення ефективних умов для цієї дитини.

Психолог не повинен виконувати обов’язки дефектолога, тож власне заняття та допомога в навчанні — не його сфера діяльності, але він може звернутися до фахівців ІРЦ за консультацією. 

Психолог оцінює прояви дитини щодо тієї галузі, у якій він компетентний.

Основні функції психолога: 

- психологічний супровід дитини з ООП;

- надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги педагогічним працівникам закладу освіти у роботі з дитиною з ООП;

- проведення консультацій з батьками дитини з ООП;

- сприяння формуванню психологічної готовності в учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з ООП;

- підготовка звіту про результати надання психологічних послуг дитині із зазначенням динаміки її розвитку.

Основні функції соціального педагога:

- соціально-педагогічний патронаж здобувачів освіти і їх батьків (законних представників).

- виявлення соціальних питань, які потребують негайного вирішення, за потреби направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги;

- вивчення соціальних умов розвитку дітей з ООП;

- планування і реалізація завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі, надання допомоги дітям і сім’ям, що знаходяться у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги;

- проведення індивідуальної роботи з дітьми з ООП, залучення їх до роботи в гуртках, секціях та інших об'єднаннях;

- надання рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів ефективної інтеграції дитини з ООП в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі;

- захист прав дітей з ООП, за відповідним дорученням представлення їхніх інтересів у правоохоронних і судових органах та інших організаціях.

Про додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги), які проводять (надають) фахівці (із числа працівників закладу освіти та у разі потреби – додатково залучені фахівці), заклад освіти укладають цивільно-правові договори.

Важливим завданням у роботі психологічної служби у закладах освіти з інклюзивною формою навчання є:

1) добір діагностичного інструментарію, придатного для роботи з різними категоріями дітей, відповідно до наявного дефекту розвитку;

2) уточнення змісту та методів корекційної роботи з дітьми, які мають особливі потреби, з урахуванням результатів психологічної діагностики;

3) упровадження комплексних корекційних стратегій, які б містили, крім навчання, ще й ігрові засоби та рекомендації щодо сімейного виховання. 

МОН України рекомендує  методичний посібник для практичних психологів, соціальних педагогів «Технології психологічного забезпечення освітнього процесу в інклюзивній школі». Режим доступу:  https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialnopedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/ 

Психологічна служба у системі освіти є важливою складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 944-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року» мають бути здійсненні заходо з надання психологічної підтримки та послуг щодо розвитку мовлення для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, які мають особливу потребу у цьому. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/944-2018%D1%80 Також Міністерство освіти і науки України на допомогу працівникам психологічної служби надіслало листи: від 11.03.2014  №1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу». Режим доступу: https://tetyanapelekh.files.wordpress.com/2014/08/d0bbd0b8d181d182d0b8d0bcd0bed0bd-d189d0bed0b4d0be-d0bcd196d0b3d180d0b0d0bdd182d196d0b2.docx від 02.04.2014 № 1/9-186 «Щодо навчання дітей військовослужбовців, які переїхали з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на постійне місце  проживання до інших населених пунктів України». Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-186729-14

У зв’язку із цим особливу увагу слід звернути на залучення батьків до роботи над власними психологічними проблемами і труднощами.

Ефективною формою організації діяльності закладу освіти щодо надання допомоги дітям є проведення психолого-педагогічного консиліуму. Будь-які відомості про учня та його сім’ю надаються та обговорюються учасниками тільки за тими параметрами, показниками та характеристиками, в яких наявна важлива для роботи консиліуму та супроводження інформація. Рішеннями консиліуму є рекомендації з розробки комплексної програми супроводження, що узгоджуються з усіма учасниками і є обов’язковими для всіх фахівців, котрі ведуть навчальну, виховну, корекційну та розвиткову роботу з учнями. Рекомендації мають бути занесені в індивідуальну картку дитини, яку оформляє працівник психологічної служби з перших днів перебування дитини в закладі освіти.

 

Навчальна діяльність

Навчальна діяльність включає підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу.

Навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості.

В закладах освіти цей напрям роботи реалізується працівниками психологічної служби через викладання навчального матеріалу за програмами курсів за вибором, факультативів, гуртків психологічної та соціальнопедагогічної спрямованості.

Факультативні та інші заняття і тренінги, що проводять працівники психологічної служби дозволяють сформувати у здобувача освіти навички спілкування з однолітками і дорослими, уміння розв’язувати чи уникати конфліктних ситуацій, адекватно ставитися до збереження власного здоров’я, подолати шкідливі звички, протидіяти насильству, розвинути психологічну культуру здобувачів освіти.

Комісією з психології та педагогіки Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України для використання у роботі практичними психологами і соціальними педагогами надано гриф МОН на програми факультативів, спецкурсів і курсів за вибором, що були розроблені працівниками психологічної служби у системі освіти і пройшли апробацію у закладах освіти та рецензування науковців і практиків, а саме:

- Н. О. Сидоренко «Програма корекційно-розвивальних занять «Психологічні перлинки для кожної дитинки».

- Н. О. Сидоренко, Л. А. Кльоц «Програма корекційно-розвивальних занять «Лісова абетка».

- І. Г. Євстаф’єва «Програма «Основи самовизначення особистості».

- Д. Д. Романовська,  С.М. Бобик «Програма факультативного курсу «Мандруючи до зрілості» для учнів 8-9 класів ЗЗСО;

- Д. Д. Романовська, О.В. Зузак «Програма факультативного курсу «Основи психології та педагогіки» для учнів 10-11 класів ЗЗСО.

- О. Л. Мельникова «Програма з розвитку моральної свідомості молодших школярів «Скринька чеснот».

Перелік факультативів, спецкурсів і курсів за вибором, що були розроблені працівниками психологічної служби у системі освіти і пройшли апробацію у закладах освіти розміщено за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyjsuprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/

 

Зв’язки з громадськістю

Робота фахівця психологічної служби спрямована, в першу чергу, на батьків, оскільки вони є основним соціальним середовищем, з якого діти черпають зразки поведінки. Важливо пам’ятати, батьки – партнери психологічної служби, закладу освіти, а не об’єкти виховання.  Відтак, тональність спілкування, форми та методи мають бути підібрані коректно, створюючи атмосферу партнерства. Завдання працівника психологічної Консультування у роботі працівників психологічної служби є одним

Відтак, тональність спілкування, форми та методи мають бути підібрані коректно, створюючи атмосферу партнерства. Завдання працівника психологічної служби створити умови для рівного розвитку всіх дітей, без винятку, залучення всіх батьків до освітнього процесу. Робота психологічної служби зорієнтована на розвиток, розширення та зміцнення зв’язків з представниками громадських та міжнародних організацій, які працюють у цій сфері.  

Просвітницька робота

 Окремо варто звернути увагу на просвітницьку роботу фахівців психологічної служби закладів освіти із учасниками освітнього процесу.

Наголошується на необхідності проведення з керівниками освітніх закладів спеціальних занять, семінарів, тренінгів з наданням об’єктивної інформації про професійні можливості працівників психологічної служби, нормативно-правові засади їх діяльності та роль у забезпеченні ефективності освітніх реформ.

У межах своєї компетенції працівники психологічної служби залучаються до заходів з підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі дітьми серед батьків, інших законних представників, та осіб, які постійно контактують із дітьми, беруть участь у заходах із попередження торгівлі людьми, зокрема дітьми, виявлення постраждалих осіб та надання комплексної допомоги.

За результатами дослідження щодо стану виконання у системі освіти законодавства у сфері протидії торгівлі людьми та діяльності закладів освіти стосовно надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми (наказ МОН від 18 вересня 2018 року № 1/9-557 ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти») рекомендуємо наступне.

- підвищувати рівень інформованості населення щодо засобів і методів, які використовуються торговцями людьми, шляхом організації та здійснення інформаційно-просвітницьких заходів;

-проведення досліджень щодо виявлення груп ризику; 

- рекомендувати закладам освіти постійно висвітлювати інформацію на сайтах та в засобах масової інформації про заходи із запобігання і протидії торгівлі людьми; 

- розвивати співробітництво з громадськими та міжнародними організаціями і фондами, широко використовувати міжнародний досвід у запобіганні та протидії торгівлі людьми, захисті прав осіб, що постраждали від таких злочинів, розшуку осіб, які зникли за кордоном, поверненні додому та реабілітації осіб, що постраждали від торгівлі людьми;

- постійно посилювати співпрацю центральних органів виконавчої влади з міжнародними та неурядовими організаціями;

- організація інформаційних кампаній щодо ризиків потрапляння у ситуації торгівлі людьми з особливим наголосом на випадки трудової експлуатації на території України;

- проведення для викладачів курсів підвищення кваліфікації,  інформаційних тренінгів, занять, круглих столів тощо з питань протидії торгівлі людьми. 

З метою підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі людьми потребує удосконалення методична робота з педагогічними працівниками закладів освіти, також слід проводити роботу щодо роз’яснення та вивчення чинного законодавства, міжнародних актів.

Для проведення планомірної та систематичної роботи щодо ознайомлення здобувачів освіти зі своїми правами, для уникнення ситуацій їх порушення, для можливості захисту, відновлення порушених прав, поваги прав інших людей, сприяння формуванню високого рівня правової культури рекомендуємо використовувати такі інноваційні форми роботи: тренінги, заняття з елементами тренінгу, форум-театри, мозковий штурм, брейн-стормінги, робота в малих групах, печа-куча, дискусії, дискусійні платформи, дебати,  рольові ігри, відеолекторії, виставки плакатів, фоторобіт, конкурси малюнків, соціальних роликів, арт-інсталяції, марафони листів дітей до батьків, флешмоби, воркшопи, ток-шоу, прес-конференції, переговори, мікрофон, бібліомікси,  каравани історій, квести, тематичні просвітницькі тижні, акціії, велнес-тренінги, геокешинги, ково́ркінги, флешбеки, шкільні медіації, медіації однолітків, методичні брифінги, круглі столи, семінарські заняття, конференції, соціальні диктанти з творчими завданнями, сімейні журнали, оформлення тематичних полиць тощо.

Зміст просвітницької роботи у закладі освіти значною мірою визначається віком дітей. Адже для кожного віку мають місце свої характерні психологічні особливості та проблеми психічного розвитку, які вимагають уваги з метою попередження їх загострення. Просвітницька робота психологічної служби може бути здійснена тільки за умови спільного її планування та організовування. Дуже часто можна зустріти ситуації, в яких психолог, соціальний педагог опиняються «сам на сам» із батьками, практично без участі інших педагогічних працівників. Якщо враховувати, що метою цієї роботи є створення комфортного розвиваючого середовища для дітей, в ній мають брати участь всі учасники освітнього процесу.

Цього досягти можна лише за умови, що керівництво закладу освіти планує просвітницькі заходи як основні.

Отже, у новому навчальному році необхідно інформувати керівників закладів освіти та вжити заходів щодо проведення Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі».

 

 

У контексті радикального оновлення системи освіти психологічна служба сучасного закладу освіти покликана сприяти покращенню умов для розвитку кожного суб’єкта освітнього процесу, здійснювати психологічну підтримку й надавати допомогу всім учасникам освітнього процесу.

Для організації належного психологічного, соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу необхідно вжити заходів:

 стовідсотково забезпечити заклади освіти, у тому числі навчально-методичні центри  методистами, практичними психологами, соціальними педагогами та забезпечити їх кабінетами;

 сприяти забезпеченню ставками практичного психолога та соціального педагога у закладах освіти відповідно до нормативної потреби на рівні міста (району).

 розглянути на колегіях питання про стан і розвиток психологічної служби в місті, районі, області;

 покращити методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби, у тому числі і в закладах освіти новостворених територіальних громад;

 проводити з керівниками закладів освіти спеціальних занять, семінарів, тренінгів щодо надання інформації про функціональні обов’язки  працівників психологічної служби, нормативно-правові засади їх професійної діяльності, розподілення робочого часу та роль у забезпеченні високої ефективності освітніх реформ;

 організація та проведення Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі», в тому числі моніторингових досліджень;

  впровадження шкільних служб порозуміння в закладах освіти;

 організація надання допомоги постраждалим внутрішньо переміщеним учням їхнім батькам та членам родини в адаптації до нових умов проживання і навчання, дітям і сім’ям учасників АТО;

 психологічне і соціально-педагогічне забезпечення та супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, консультативна і просвітницька робота з батьками;

 забезпечення захисту прав і свобод дітей, створення безпечного середовища (запобігання насильству в учнівському колективі та домашньому насильству);

 посилення профілактичної роботи щодо протидії торгівлі людьми;

 підвищення фахової компетентності педагогічних працівників;

  налагодження співпраці з громадськими організаціями.