Сучасним дітям - сучасна казка

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Тема: СУЧАСНИМ ДІТЯМ – СУЧАСНА КАЗКА

Дзвінка Матіяш «Казки П’ятинки», Іван Андрусяк «Казка про зайчикову знахідку»

Мета: розширити уявлення учнів про літературну казку, познайомити з творчістю сучасних    

           українських письменників;

          формувати вміння оцінювати моральні якості героїв;

          розвивати критичне мислення, творчі здібності;

          формувати вміння співпрацювати: доносити свою позицію, вміння розуміти інших;                                                   

          виховувати інтерес до художньої літератури; бажання читати; позитивні моральні якості; прищеплювати любов до казки, книги,.

Обладнання: мультимедійна презентація, виставка книг, портрети письменників; сигнальні картки, куб, 6 кольорових глечиків.

            

 

ХІД УРОКУ

1. Організація класу

- Сьогодні – п’ятниця, і, як зазвичай, у нас урок позакласного читання.

2. Мотивація навчальної діяльності
   1. Кубування

• Про що будемо говорити на сьогоднішньому уроці – вам підкаже  куб

        -     Художній твір, у якому обов’язково є щось чарівне, незвичайне, фантастичне, нереальне?

• У цих творах часто  бувають однакові зачини , кінцівки…   (Наведіть приклади)
• У цих творів автор буває один, буває – багато, цілий народ…
• Автори цих творів часто використовують триразові повтори…    ( Наведіть приклади –                  

                                                                                                                 назви казок)

• Ми знаємо  3 групи цих творів…                                       (Чарівні, про тварин, побутові)
• У цих творах завжди добро перемагає зло…

     3. Повідомлення теми й завдань уроку

-   Сьогодні  урок незвичайний у нас -
     оскільки гостинно запросимо в клас

     Цікавість, добро і мудрості ласку,

     Чарівну, улюблену дітками  …. казку
- І що воно таке - ота казка? Жила-була вона з прадавніх часів, про які вже й стародавні книги не пам’ятають. І тепер живе вона в народі і творчості письменників, в кіно та мультфільмах. Але в усі часи автори прагнуть показати, як добро перемагає зло, створюють нові чудеса та перетворення. Тому казка і живе вічно. ЇЇ живий вогник підтримують письменники сучасні, які продовжують створювати цікаві сюжети.

 - Саме тому сьогодні тема нашого уроку «Сучасним дітям – сучасна казка»

- Прочитайте тему (із знаком .  ?  !)

Передбачення

     -      Якою має бути казка, щоб її можна було назвати сучасною?

4. Робота над темою уроку

-  Сьогодні –  до нас прийшла П’ятинка. Героїня сучасної української письменниці – Дзвінки Матіяш. (Демонструю портрет).

-  Дзвінка написала книгу для реального хлопчика, який живе у Києві.

- П’ятинка – не зовсім казковий герой, вона - свята (Параскевія П’ятниця – великомучениця, яка жила у III ст. в місті Іконія у Малій Азії, опікувалася бідними, і своїм прикладом навернула багатьох людей до віри в Христа, через що її ув’язнили, мучили і вбили).

4.1. Інсценізація казки

- Під час знайомства зверніть увагу, що казкового є в її образі, а що – реальне.

- Я – П’ятинка . Спускаюся на землю щоп’ятниці, ходжу і дивлюся, як живуть люди. Іноді – я невидима, іноді – видима. Ходжу собі – ні молода, ні стара, ні білява, ні чорнява. Очі в мене бувають світлі, як вода, а бувають темні, як земля. Плащ у мене – чи то білий, чи то синій, чи такий, як осіннє листя. І завжди я ходжу боса – чи в місті, чи в селі, чи по снігу, чи по асфальту.

- То що ви побачили реальне?

- Що – казкове?

• Я товаришую з дев’ятирічним Антоном. Ми з ним друзі вже давно.

            Минулої п’ятниці я розповіла йому історію, що першим гончарем на світі був Бог., коли        

            ліпив з глини людей. На що він відповів мені….

• Діти, як ви думаєте, що міг сказати Антон?
• Що з глини ліплять не людей, а глечики.
• А ви знаєте, що людські серця схожі на глечики. Так само, як глечики, вони можуть бути порожніми чи наповненими, з тріщинкою, надщерблені чи розбиті.

Поки людина живе, її серце наповнюється  добрими чи поганими вчинками, любов’ю, тугою, радістю, спогадами. Деякі глечики повні по вінця, деякі – переливаються через край і діляться з іншими тим, що мають. А декотрі наповнені лише до половини, а то й менше.

• Не можна, щоб наші глечики були порожніми, адже свого часу Бог попросить напоїти Його з свого глечика, і буде шкода коли ми у відповідь тільки похнюпимось, бо глечик порожній.

-П’ятинка принесла нам з собою глечики, і вони нам дуже пригодяться пізніше.

- Кого зацікавила П’ятинка?

- Я  хочу запропонувати  вам до читання «Казки П’ятинки». На сторінках цієї книжки – казкові й не зовсім казкові історії, які, розставлені в абетковому порядку – щоб можна було прочитати казку на улюблену літеру. Збірка присвячена одному хлопчикові, але ці казки мають дуже важливий секрет саме для вас: вони наповнять ваші глечики (ваші серця) позитивними якостями

4.2. Робота з виставкою дитячої літератури.

- Перегляньте виставку.

- Що це за книги? Чи один у них автор?

- Як називають такі казки? (літературні)

- Про що розказують обкладинки?

- Чи є на виставці книга, яку ви читали?

- Хто з вас, готуючись до уроку, читав інші книги?

4.3. Гра «Незакінчені речення»

-   П’ятинка пропонує вам 5 незакінчених  речень, з допомогою яких ви маєте розповісти про прочитану книгу

Я прочитав казку…

    ЇЇ автор …

    Це – казка … (про тварин, чарівна, побутова).

    Вона написана у формі  …(віршованій чи прозовій)  

Головна думка цієї казки… (На екрані демонструю.)

4.4.  «Розійдіться, перемішайтесь, зупиніться»

 - Утворіть пару з тим, хто найближче до вас і розкажіть один одному за даним зразком.

4.5. Обговорення прочитаних творів.

- Чий сусід читав казку про тварин? Чарівну казку?  (сигнальні картки від П’ятинки )

- У кого герої були фантастичними, а в кого реальними? (сигнальні картки)

- Назвіть прізвище автора, яке ви запам’ятали.

- У кого виникло бажання прочитати казку сусіда?

4.6. Опрацювання матеріалу збірника «Позакласне читання».  Гра «Хрестики-нулики»      

?  Яка казка починалася словами «Бджілка бджілці казку каже, бджілка губи медом маже...?

?  Головна думка казки Оксани Іваненко

?  З якої казки слова «Кожен щось та вміє. Тільки, може, не здогадується про це…? Що вміла     

   робити тоненька очеретина?

? У  «Казочці про білочку-мандрівницю» хто допоміг білочці повернутися додому? Чому він не

   зробив цього на початку казки?

         - зн          -ах        -ка       - ід  (із даних сполучень діти утворюють слово) ЗНАХІДКА

 - Поясніть значення цього слова

5. Опрацювання нового тексту

5.1. Словникова робота

- Доберіть до кожної літери слова, які асоціюються у вас з цим словом 

З
Н
А
Х
І
Д
К
А

5.2. Оголошення твору

- Я пропоную вам прочитати «Казочку про зайчикову  знахідку» відомого українського письменника….

5.3. Відеознайомство з автором (2 частини – між ними питання)

- Отже, як звуть автора?   (записую на дошці)

письменник, критик, перекладач, директор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк. Він пише для дітей вірші та казки. Казка, яку він пропонує дітям вашого віку називається «Стефа і Чакалка» (продовження відеознайомства)

5.4. Читання казки  (вчитель + учень)

- (питання перед читанням)  - Що знайшов зайчик?

5.5. Словникова робота

- зупка

- тлусті

- лапу смоктати

-на носі

ФІЗХВИЛИНКА (гімнастика для мозку)

«Мавпочка»

«Капітан»

«Ведмедик»

«Все ОК’ей»

5.6. Бесіда за прочитаним

- До якої групи казок належить ця казка?

- Що ви помітили у побудові казки? Віршована чи прозова?        РИМОВАНА проза

- Чи можна її назвати сучасною? Що в ній є сучасного?

5.7. Опрацювання змісту прочитаного 

Гра «Кольорові  глечик»          (Глечики від П’ятинки)

• Виразно прочитати  текст
• Вибрати з таблиці почуття, які переживали під час  читання

Радість

смуток

сум

жаль

гнів

сором

заздрощі

зневага

життєрадісність

віра

любов

ніжність

тривога

протест

лагідність

незадоволення

здивування

вдячність

розчарування

обурення

біль

страх

повага

задоволення

захоплення

співчуття

гордість

- Назвати позитивні вчинки героїв: - Що підмінило зайчика? ( з лінивого він перетвор на  

                                                             працьовитого? (цікавість, мрія)

                                                           - план виростити щось – літати – душа літає

      - Назвати негативні вчинки героїв : - що спонукало зайчика побороти лінь?

                                                             Які наміри були у хижаків?   

• Які пропозиції ви б дали вовчику й лисиці, а які – зайчикові.

- Чого вас навчила казка? Завдяки чому герої змінилися?

 

6. Підсумок уроку

– На вашу думку, що приємніше, отримувати квіти, чи дарувати їх?

- Ваші слова і є підсумком нашої роботи?

- Важливим є не лише те, що для тіла,  а й для душі: краса квітів. Іноді вона ворогів робить друзями. З маленьких зерняток – велика користь. Щастя не лише в тому, щоб отримувати щось приємне, а й у тому, щоб дарувати його іншим.

Відеозвернення автора

7. Завдання на наступний урок

- І допомагатимуть вам у цьому казки. На наступний урок ПЧ читаємо казки-п’єси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАЗОЧКА ПРО ЗАЙЧИКОВУ ЗНАХІДКУ

     Жив собі Зайчик – вушка-сплюшка. Ходив на базарчик, грався з мушками, купував моркву й капусту хрумку, а іноді й гризяв кору в садку. Одним словом, жив, як усі зайці, – аж раптом надибав зернятка оці...
     З базарчика якось він біг через ліс, велику морквину у торбі ніс і подумки нею вже ласував, аж раптом... спіткнувся і мало не впав.
– Ото вже роззява! – наш Зайчик шепче.
     Та бачить – на стежці лежить мішечок. А в тому мішечку – зерняток зо двісті, таких маленьких, що шкода й з’їсти. Узяв його Зайчик собі в торбину. Подумав:
– Завтра у зупку вкину. Може, якась це заморська приправа, тож зупка в мене вийде на славу.
     Та спробував вдома кілька на зуб і вирішив:
– Це не годиться в суп! Гірчить у роті, ще й аромату від цього нібито й небагато. Не варто ними псувати страву. Краще я посаджу їх – цікаво...
     А був наш Зайчик – варто сказати – трішечки, знаєте, лінькуватий. На грядці в нього все більше пусто – легше купити моркву й капусту, аніж лопатою лапки трудити, і спинку гнути, й воду носити...
    А тут його раптом як підмінили. Мов додалося в Зайчика сили. Грядку копає хвацько, на славу! Що за зернятка – дуже цікаво...
     Іде Лисичка й хитро жартує:
– Уже базарчик тебе не рятує? Матимеш власну моркву й капусту. Дуже смачненькі зайчики тлусті...
Зайчик від неї сховався до хати. Каже:
– Не зможеш мене наздогнати. Лапки у мене прудкі – не загину. Сію на грядці заморську рослину. Каже:
– Достатньо її скуштувати – і зайчики зможуть навіть літати!
     Вовчик іде і сміється:
– Зайчиську! Вже по капусту бігать неблизько? Вже тебе ніжки далеко не носять? Буде вовчатам страва хороша...
     Зайчик й від нього шмигнув до хати:
– Будуть вовчата лапу смоктати! Ой, не діждешся – так просто не згину. Я сію на грядці заморську рослину. Досить листочок її скуштувати – і зайчики зможуть навіть літати...
     Зайчик забув свої лінощі й пустощі. Грядки заклав і морквяні, й капустяні. Тільки ж була особливо красива та, де зростала заморська рослина.
Зайчик її поливав усе літо, й під осінь на грядці виросли... квіти!
     Всього лише квіти...
Подумаєш – свято! У лузі такого добра багато. Стільки трудитись – і в нагороду всього лише квіти, жодного плоду...
    Іде Лисичка:
– Певно, Зайчиську, ти по насіння бігав неблизько. І праці до цього доклав багато. Можна й завити – не те що літати...
Вовчик єхидно:
– Зайчику милий, а покажи-но, де твої крила?
    Зайчик їм каже:
– Смійтесь, хоч лусніть! Ви сподівались, що буду я тлустий, бігать не зможу. Відійду від хати – і вам буде легко мене впіймати. Працею ж я тренувався все літо! Бігаю так, що не треба й летіти. А щодо квітів... На те й краса є: помилувався – й душа аж літає.
     Літо минуло. Ось уже й осінь. Ось уже й школа, як кажуть, на носі.
Виглянув Зайчик якось із хати, бачить – до нього йдуть лисенята. Йдуть і несуть по великій морквиці.
– Це тобі, – кажуть, – від мами гостинці. Квітів букетик мама просила. В тебе, казала, дуже красиві.
Дивиться Зайчик – ось і вовчата. Кажуть:
– До тебе послав нас тато. Він передав ось кілька капустин. Квітів букетик просить один, хоч би й найменший, хоч небагато. Завтра нам вперше до школи, на свято...
     Зайчик радіє.
Раді і діти.
Навіть вовчиськам потрібні квіти!

                                                                                                (  Iван АНДРУСЯК )