Я маю в серці те, що не вмирає...(Презентація)
Хіба була ще на світі така жінка,в серці якої поєдналися б така мужність,така геніальність, такий вогонь і розум,така пристрасна любов і така відданість народові та Батьківщині? Ні, другої такої на світі не було.
Ведуча:
Кажуть: ти не вмирала ніколи,
Кажуть: ти, наче пісня,живеш.
Ніби юність ясна, смаглочола,
По країні в майбутнє ідеш.
Наречена іменем своєї землі...
Лариса Петрівна Косач-Квітка.
БУДИНОК У НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОМУ (ЗВЯГЕЛІ), ДЕ НАРОДИЛАСЯ ЛЕСЯ
Мати, відома письменниця Олена Пчілка, займалася вихованням дітей (їх у сім’ї було шестеро. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою). style.colorfillcolorfill.type
Лариса була жвавою і допитлтивою дівчинкою. У 4 роки добре читала,
В с. Колодяжне, біля садиби Косачів в неділю ввечері часто збиралися дівчата поспівти. Леся приєднувалась до них, а пізніше стала записувати мелодії і тексти почутих пісень.style.colorfillcolorfill.type
«Лесі йшов восьмий рік – білява, тендітна»
Несподівано для самої Лесі, у 1880 році з’явився перший вірш «Надія»Ні долі, ні волі у мене нема,Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну,Поглянуть іще раз на рідну країну,Поглянути ще раз на синій Дніпро, –Там жити чи вмерти, мені все одно,Поглянуть іще раз на степ, могилки,Востаннє згадати палкії гадки…Ні долі, ні волі у мене нема,Зосталася тільки надія одна.style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Леся Українка
про публікацію авторської розробки
Додати розробку