Сучасний формат етнопедагогіки у навчально-виховному середовищі нової української школи

Педагогічний консалтинг

Тема: Етно аспект у науково-дослідницькій роботі з молодшими школярами

Мета: визначити основні мети та завдання науково – дослідницької роботи з молодшими школярами; навчитися структурувати алгоритм науково – дослідницької роботи; вибудувати  шлях учня  з поетапного здійснення  пізнавального процесу через безпосередню участь в ньому; з'ясувати особливості етнопідходу в науково – дослідницькій роботі з молодшими школярами; вдосконалювати навички співпраці і знаходження взаємопорузуміння.

Обладнання: презентація POWER POINT; проморолік «Старт в науку»; бланк опису алгоритму роботи; візуальна опора для вправи «Гора»; роздатковий матеріал для динамічних груп: крепс-картки; понятійний апарат; орієнтовна етнотематика науково-дослідницьких робіт; кольоровий папір; канцелярське приладдя.

Хід роботи

СЛАЙД 1. ЗАГОЛОВОК – ТЕМА

І. Вступ.

СЛАЙД 2

1. Мотивація.
            Вправа «Гора».

Мета: мотивація, націлювання на дію, поділ на динамічні групи.

Умови: записати свої очікування від роботи на різнокольорових  клейких аркушах,  розмістити їх на візуальну опору ( зображення гори на малюнку).

Акценти: Душу треба годувати, так само, як ми годуємо тіло, а щоб душа була здорова, її треба годувати гідними, повноцінними ідеями.

СЛАЙД  3

2. Оголошення мети та завдань консалтингу.

Акценти:

Зміни, що відбуваються сьогодні у суспільному житті, потребують розвитку нових засобів освіти; педагогічних технологій, націлених на індивідуальний розвиток особистості, творчої ініціативи, навичок самостійного руху в інформаційних полях, здатності інтегруватися в будь-яку сферу діяльності.

Акцент переноситься на виховання вільної особистості; формування у дітей здібності самостійно мислити, здобувати і використовувати знання, ретельно обмірковувати прийняті рішення і чітко планувати дії, ефективно співпрацювати в різноманітних групах, бути відкритими для нових контактів.

Ми спробуємо сьогодні вибудувати шлях учня у пізнавальному процесі через його безпосередню участь в ньому, пройти лабіринтом, яким потім проведемо дитину.

СЛАЙД 4

ІІ. Основна частина.

1. Вправа «Лабіринт дій».

Мета: актуалізація проблеми, завдань для її вирішення, знань з даної теми.

Умови: виконати завдання, обговоривши в групі, звітувати спікеру.

І група: визначити ключові слова з теми «Наукове дослідження».

ІІ група: визначити мету та задачі науково-дослідницької роботи з молодшими школярами (для вчителя)

ІІІ група: визначити мету та задачі науково-дослідницької роботи з молодшими школярами (для учня)

1.1. Робота груп.

1.2. Петельна дискусія.

СЛАЙД 5

Понятійний апарат

Акценти: слова, які ми будемо використовувати в науково-дослідницькій роботі з учнями.

Треба зазначити, що дослідницький метод розглядали в своїх працях Сократ та Платон, його використовували з Піфагорійської школи. Такі методи, як діалогічне мовлення, бесіда, метод «так-ні» належать ще   науковцям Середньовіччя: М. Монтель (бесіда), Абеляр (метод «так-ні»).

СЛАЙД 6

 Мета та задачі (для вчителя).

Відомо, що німецький педагог А.Дістерверг визначив 33 закони і правила розвиваючого навчання. Основні принципи: зацікавленість, самодіяльність, активність учнів. «Поганий вчитель підносить істину, хороший-учить її знаходити».

СЛАЙД 7

Мета та задачі (для учня).

Американець Дж. Дьюї (1859-1952) розробив основи нового методу навчання – дослідницького. Сенс цього методу був в тому, що всі види і форми навчання замінюються самостійною роботою учнів шляхом вирішення проблем (problem solving). У 1894 р. в Чикаго він створив дослідну школу, в якій навчальний план був замінений ігровою і трудовою діяльністю: досліди, виготовлення макетів і схем, проекти. Саме з введення цього методу починається проблемне навчання дітей.

У СРСР (20-ті-30-ті роки) проблемне навчання певний час було поширене, але у 1932 р. оголошено прожектерством ( нездійсненим проектом) та заборонено.

Лабіринтом цього методу й ми рушаємо далі від теорії до практичної частини нашого консалтингу. 

СЛАЙД 8

2. Вправа «Крепс фортуна»

Мета: планування етапів роботи, первисне закріплення.

Умови: спланувати науково – дослідницьку діяльність учителя та учня з вибраної теми, І група - підготовчий етап, ІІ група – основний етап, ІІ група – завершальний етап.

2.1. Робота груп.

СЛАЙД 9  Етапи

1.Діагностика дитини.

 Акценти: один із прийомів – запропонувати учням скласти опис пейзажу за вікном ( свого друга тощо) за 1 хв. Маємо враховувати швидкість процесів уяви, оригінальність представлених образів, багатство фантазії, глибину відповідей. Однак звичайний опис не означає, що школяр не стане повноцінним дослідником. Практика доводить: дитина має всі шанси на успіх при умові наявності таких особових якостей,  як працелюбність і працездатність, відповідальність, зацікавленість, бажання виконати роботу.

Все інше залежить від того, наскільки правильно керівник зможе зацікавити дитину та організувати його діяльність. Ми використовуємо такі прийоми мотивації…

2.Мотивація учня:

• перспектива;
• власна значущість;
• жага до перемоги;
• зацікавленість темою;
• контакт з учнем.

3. Визначення проблеми/питання.Постановка мети та задач учнівського 

     дослідження. Визначення об’єкту та   предмету  дослідження.

4.Добір джерел інформації. Вивчення теорії питання. Оригінальність джерел.

5.Добір методів дослідження. Складання  плану дослідження.

6.Робота з власним матеріалом: збір та систематизація.

7.Обробка та зіставлення даних.

8.Аналіз та узагальнення. Власні висновки.  

9.Захист /презентація роботи.

2.2. Петельна дискусія.

СЛАЙД 10

Акценти: задачі дослідження мають починатися зі слів…

Методи дослідження

1.Вивчення теоретичної літератури. СЛАЙД 11 Джерела

2. Анкетування

3. Спостереження

4. Аналіз та обробка даних

5. Власні висновки

6. Проектування

СЛАЙД 12

Інтеграційні концентри

Акценти: Інтеграція є особливістю сучасних знань. У дітей досить рано з’являється свій «образ світу». При всій недосконалості він має суттєву характерну цілісність сприймання довкілля. Зі вступом до дитячого садка (школи) ця цілісність, на жаль, починає руйнуватись через «суворі кордони» між окремими розділами програми або предметним викладанням «вузькими» спеціалістами (викладач певного предмета не має уявлення щодо того, чим діти займались на попередньому занятті).

Зв’язок воєдино розрізнених фактів найкраще сприяє формуванню найважливішої інтелектуальної здатності дитини – здатності до порівняння, аналізу і класифікації отриманої інформації.

Хочу звернути увагу на те, що ви перебуваєте зараз в унікальному селищі, 80% мешканців якого - греки. Невипадково, що певна частина учнів об’єктом дослідження вибирає  факти з історії та побуту рідного народу. Таким дітям можна запропонувати наступну схем роботи, порядок вивчення проблеми.

Визначальним в етнографічній науково-пошуковій діяльності є співпраця зі шкільним та міським етнографічними музеями. Відвідання експозицій, зустрічі зі співробітниками музею, робота у фондах сприяють розширенню знань учнів про свій край, людей, які зробили вагомий внесок в його історію; викликають повагу до батьківщини та бажання творити його майбутнє.

СЛАЙД 13

ІІІ. Завершальна частина.

1. Демонстрація промороліка «Старт в науку»
2. Акценти: НТУ «Астері»; пропедевтика – інтелектуальний клуб «Зернятко» для учнів 3-4 класів; літня школа «Сходинки до успіху».

Завершальна частина роботи над науково-дослідницькою темою обов’язково має презентацію роботи в будь-якій формі, підведення підсумків (самоаналіз) та заохочення. Свято «Успіх року».

3.  Рефлексія.
   1.        Вправа «Гора». Аналіз очікувань.
   2.        Бланк опису алгоритму роботи над науково-дослідницькою темою.