сучасний урок:

розвитку творчої особистості

1. Сучасні умови розвитку економіки та суспільства в цілому передбачають наявність у випускників шкіл не лише сукупність знань, а й сформованого творчого потенціалу, здатності до самореалізації у подальшій професійній діяльності творчого характеру.

Розглянемо насамперед суттєві ознаки творчої особистості.

У сучасних дослідженнях творчості (роботи В.А.Роменця, Я.А.Пономарьова, В.А.Моляко, В.І.Андрєєва т. ін.) розглядаються характерні показники, що відрізняють творчість від рутинної діяльності.

Найголовнішими можна визнати такі:

1. Наявність проблеми, протиріччя, що вимагає активної діяльності особистості, спрямованої на іх розв’язання.
2. Процес творчої діяльності або її продукт відзначаються новизною та оригінальністю.
3. Результат творчості є значущим у соціальному та особистісному плані. Це означає, що він може бути цінним як для суспільства взагалі, так і для саморозвитку людини, що включена у творчу діяльність.
4. Творчість передбачає прогресивність, тобто спрямованість на корисність результату, просоціальний його характер.

Окрім вищевказаних ознак, характерних для творчої діяльності, автори підкреслюють важливість наявності об’єктивних умов творчості (соціальних, матеріальних) та суб’єктивних передумов (знань, умінь, мотивації, здібностей людини тощо).

2. Розглянемо, якими психологічними якостями повинна володіти особистість, здатна до виконання творчої діяльності.

 У сучасних наукових дослідженнях (А.Н.Лук, Я.А.Пономарьов, О.М.Матюшкін, Н.С.Лейтес т. ін.) як правило, виділяються три основні групи таких якостей, а саме:

а) фізіологічні особливості;

б) пізнавальні якості;

в) специфічні особистісні характеристики.

Фізіологічні (або психофізіологічні) особливості розглядаються в більшості досліджень як передумови розвитку творчої особистості. Так, у дослідженнях К.Текекс, М.Карне т. ін. до цієї групи належать: високий енергетичний рівень, працездатність нервової системи, підвищена фізична активність. Вважається, що здатність до творчої діяльності, яка вимагає значних енергозатрат, перш за все проявляється у фізично міцних особистостей (В.Н.Алфімов, Н.Є.Артемов, Г.В.Тимошко).

Друга група якостей творчої особистості є найбільш дослідженою у сучасній психології. Вони реалізуються у пізнавальній діяльності, забезпечують засвоєння та переробку нової інформації. Розглянемо детальніше компоненти, що відносяться до цієї групи:

1. Уважність до об’єкту пізнання, до деталей та нюансів, що здатні нести на собі важливу додаткову інформацію. Здатність до зосередження уваги на одній діяльності.
2. Гарна пам’ять, що вважається запорукою ефективного творчого мислення, бо забезпечує безперебійний “доступ” до інформації, яка підлягає подальшій обробці у мислительному плані.
3. Інтелектуальні прояви творчої особистості вивчені у психолого-педагогічній літературі досить широко (А.Н.Лук, О.М.Матюшкін, Б.П.Нікітін т. ін.). Серед них найвизначнішими можна виділити самостійність, гнучкість, оригінальність і нестандартність мислительного процесу. До визначних характеристик творчого мислення відносяться також економічність та інтуїтивність.
4. Розвинута творча уява, скерована на створення нових образів, здатність до моделювання нових оригінальних об’єктів та ситуацій.

До особистісних специфічних характеристик творчої особистості відносяться, насамперед, такі:

•   загострене почуття справедливості;
•   утруднення у спілкуванні з однолітками;
•   схильність обдарованої особистості до керівництва іншими людьми;
•   непередбаченість і деяка нестабільність емоцій;
•   здатність до самокритичної оцінки власної особистості і діяльності.

Таким чином, модель творчої особистості охоплює не лише сферу пізнання, а й інші сфери життєдіяльності людини.

3. У процесі формування творчої особистості в умовах шкільного навчання та виховання виникають певні протиріччя. Серед них можна виділити декілька основних (В.І. Андрєєв):

1. Протиріччя між управлінням творчою діяльністю учня з боку педагога і тенденцією самої дитини до самоуправління.
2. У широкому переліку навчальних задач, що пропонуються школярам, переважають такі, що мають індивідуальний характер. Але потреби суспільства дедалі більше вимагають формування навичок колективної творчості. Таке протиріччя окреслює необхідність формування соціальних навичок творчої особистості, формування взаємодопомоги, взаємоконтролю тощо.
3. Творчі здібності часто ототожнюються із знаннями, ерудованістю дитини. Саме тому акцент у навчанні робиться на формування знань (аналіз та синтез у процесі мислення, узагальнення та виділення суттєвого). Проте ознаками творчості є здатність продумувати нові ідеї, креативність, інтуїція. Таке протиріччя диктує необхідність розробки навчально-творчих завдань, спрямованих на розвиток не лише пізнавальної, а й творчої активності.

4. У зв’язку з цим можна виділити низку чинників, що сприяють розвитку творчої особистості дитини. У роботах сучасних педагогів та психологів вони поділяються на кілька груп.

І. Загальні фактори соціального впливу.

Вони передбачають побудову взаємин дорослих з обдарованою дитиною на основі індивідуального підходу, із урахуванням специфічних особистісних якостей.

Так, у роботах В.А.Андрєєва, А.Н.Лука, Д.Н.Богоявленської, Н.С.Лейтес, К.Текекс, М.Корне т. ін. можна відзначити основні шляхи взаємодії творчо обдарованої дитини з дорослими не лише у навчально-виховному процесі, а й у колі сімейних стосунків.

Серед них виділяються такі:

1. Терпляче ставлення до неординарної поведінки творчо обдарованої дитини, її дивних, нестандартних запитань.
2. Намагання уникнути суспільного несхвалення проявів творчої обдарованості. У спілкуванні з учнями велике значення має підкреслення позитивних сторін творчої особистості з об’єктивної, неупередженої точки зору.
3. Творчій особистості необхідно надавати допомогу у процесі переборення “незрозумілості” з боку інших. З психологічної точки зору доцільним є її залучення до соціальних тренінгів, що мають метою формування здатності узгоджувати дії творчої особистості з діями оточуючих, висловлюватись на мові, доступній для інших, коректно критикувати думки та поведінку однолітків, відстоювати власну думку тощо.
4. У взаєминах з творчою особистістю важливим є уникнення зайвої опіки, шефства над нею. Надання учневі можливості самостійно розв’язувати посильні проблеми у сфері навчання чи взаємостосунків сприяє загальному особистісному розвитку.
5. Особливе значення має коректна критика як творчих здобутків дитини, так і її недоліків. Доцільно здійснювати її з конструктивних позицій, що передбачали б шляхи переборення труднощів чи помилок.

До другої групи факторів розвитку творчої особистості належать ті, що сприяють формуванню особливостей її пізнавальної сфери.

Розглянемо їх детальніше.

ІІ. Фактори розвитку пізнавальної сфери творчої особистості.

1. Формування чутливості до проблем, уміння окреслити протиріччя у навчальному матеріалі через включення в активну інтелектуальну діяльність, стимуляцію до постанови питань.
2. Розвиток швидкості мислительної діяльності та його економічності за допомогою включення в комп’ютерні ігри навчально-пізнавального характеру.
3. Формування критичності мислення, що виражається у об’єктивності та доказовості висновків. Відбувається за рахунок залучення учнів до дискусій, а також до розв’язання завдань, що вимагають логічного доведення.
4. Гнучкість мислення як здатність до переборення штампів, стереотипів розвиваються при залученні школярів до обговорення проблем, які вимагають плюралізму міркувань.
5. Розвиток інтуїції та творчої уяви при розв’язанні проблемних задач, створенні мовних образів у творах, віршах, малюнках.

У технологічній моделі творчої особистості, створеній В.Н.Алфімовим, Н.Є.Артемовим, Г.В.Тимошко, розглядається значення групи факторів, що впливають на формування мотивації досягнення людини.

До неї входять:

•   розвинутий науковий світогляд;
•   наявність “Я-концепцій”;
•   вольові якості особистості;
•   оціночні якості;
•   принциповість;
•   естетичні почуття тощо.

Розвиваються ці якості при розв’язуванні та обговоренні світоглядних значущих запитань на уроках, у ході спеціально організованих дискусій, спілкувань, у ході розв’язання проблемних ситуацій.

5. Виявити рівень творчого потенціалу особистості школяра можна за допомогою застосування соціальних і психологічних методів. Звернемося до одного з них, який через самооцінку учня дозволяє визначити розвиток творчого потенціалу.

Методика для визначення рівня сформованості творчих можливостей учня.

Методика дозволяє через самооцінку підлітка визначити рівень творчого потенціалу. Вона складається з двадцяти змістовних фраз, що містять характеристики особливостей творчої особистості. До таких особливостей особистості належать допитливість, цілеспрямованість, винахідливість, кмітливість т. ін. Методика має додаток, що містить характеристики людей з низьким і високим творчим потенціалом. Такі характеристики дозволяють у певній мірі на рівні спостереження визначити творчий потенціал учня.

Інструкція. Уважно прочитайте нижчевказані пункти анкети і проти кожного з них поставте слово “так”, якщо твердження співпадає з вашою думкою про себе, або “ні”, якщо не співпадає.

Характеристика людей з різним рівнем творчого потенціалу

Номери питань записуються у вигляді двох стовпчиків:

У першому стовпчику за відповідь “так” ставиться два бали, у другому – 2 бали ставиться за відповідь “ні”. Результати додаються. Рівень сформованості загальних творчих здібностей визначається таким чином: якщо набрано від 33 до 40 балів, то цей рівень можна оцінювати як дуже високий; 26-33 бали – високий; 13-25 – середній; 6-12 – балів – низький; 0-5 балів – дуже низький рівень вираженості творчих здібностей.

Література

1. Андрєєв В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань, 1988.
2. Алфимов В.Н., Артемов Н.Є., Тимошко Г.В. Творческая личность старшекласника: модель и развитие. – Киев., 1993.
3. Методи психодіагностики підлітків / За редакцією О.Д.Кравченко, В.Ф. Моргуна. – Полтава, 1995.
4. Пономарев Я.А. Психология творчества. – М., 1979.
5. Роменець В.А. Психологія творчості. – К., 1971.