Вплив молодіжної субкультури на формування особистості підлітка

Вплив молодіжної субкультури на формування особистості підлітка

У даній статті розглядається проблема впливу молодіжних субкультур на формування особистості підлітка. Вивчаються причини поширення субкультур та виділяються ймовірні наслідки, до яких вони можуть призвести.

Ключові слова: культура, особистість, підліток, субкультура, соціалізація.

Проблема формування особистості підлітка до теперішнього часу залишається однією з самих складних у вітчизняній соціальній педагогіці. Її вирішення потребує комплексного підходу, оскільки результативність процесу формування особистості, його позитивні характеристики визначаються дією багатьох чинників: медико-біологічних, соціально-економічних, психолого-педагогічних, соціальних, виховних, культурних.

Значною мірою на дії кожного з цих чинників позначається культура як історично визначений ступінь розвитку суспільства та людини, що відображається на результатах матеріальної та духовної діяльності. Існують різні способи класифікації цього поняття, найбільш поширеним з яких є диференціація культури на матеріальну та духовну.

Проте наприкінці ХХ століття виникнув новий термін на базі поняття “культура”, що нині широко застосовується в сучасній соціально-педагогічній науці. Йдеться про “субкультуру” (підкультура) – поняття, яке характеризує культуру окремої соціальної групи або класу, що відрізняється від панівної культури чи навіть протистоїть їй. Цим поняттям позначають також і молодіжну субкультуру, що в наш час суттєво впливає на повсякденне життя багатьох підлітків, підпорядковуючи їхні дії і вчинки власним правилам [1].

Проблема впливу молодіжної субкультури на формування особистості в підлітковому віці нині є достатньо розробленою. Так  психологічний аспект формування дитини в підлітковому віці в умовах тієї чи іншої субкультури вивчали педагоги, психологи (Голубицька Т., Голуицький О., Кулік В); особливості соціалізації підлітків-учасників неформальних організацій досліджували (Грент МакКрекен., Діке Габдіге., Іванова Л.Б.,  Козлов В.В.,  Титлей М., Тюпня Л.Т., Чериповецька Н.,  Шимановський М.); проблему виникнення і становлення молодіжних субкультур та їх взаємозв’язок із національною культурою вивчали (Е.А. Гаджієва, Б.А. Іванов, С.А. Кулаков, З.В. Сикевич, Л.В. Туріщева та ін.).

У ході вивчення соціально-педагогічної літератури нами встановлено, що субкультура – це сукупність специфічних соціально-психологічних ознак (норм, цінностей, стереотипів, смаків), які вливають на стиль життя і мислення окремих груп людей та дозволяють їм усвідомлювати й утверджувати себе як несхожих на інших представників соціуму. Відповідно до цього група формує специфічні цінності та норми свого соціального буття.

Творцем і носієм субкультури є соціальна група, яка має певні культурні ознаки, що відрізняють її від інших спільнот.

 Актуальність поширення різних субкультур в Україні визначається рядом соціальних, психологічних і культурних чинників, адже в останні десятиріччя відбувається трансформація культурних явищ минулих століть у молодіжну субкультуру, яка змінила спосіб життя, світогляд, музику, зовнішність.

Оскільки формування особистості в підлітковому віці має свої специфічні ознаки, що, у першу чергу, зумовлені віковими характеристиками даного періоду, то пріоритетного значення набуває необхідність вивчення моделі поведінки підлітків, їхніх цінностей, життєвих пріоритетів, стилів життя, культури у їх маленькому окремому вимірі «субкультури».

Ми можемо поділити молодіжні субкультури   на такі групи-

•                 політичні й світоглядні, які засновані прихильниками певних

політико-право-етнічно-етичних переконань[4]

· націо-скінхед (бонхед) – прихильники критичного ставлення до

політики й суспільства;

· антіфа – міжнародний рух боротьби з фашизмом, расизмом;

· бітніки – заперечують традиційну мораль

· неформали – молодіжні організації, які по-різному демонстрували

свою незгоду з існуючими тодішніми соціальними нормами;

· нью-ейдж – загальна назва різних окультних рухів;

· нс-скінхеди – прихильники крайньої націонал-соціалістичної

ідеології;

· стрейт-еджери – прихильники панк-ідеології, але які відмежувались

від панк-культури, за ознакою здорового способу життя.

· хіппі – прихильники повернення людини до лона природи;

· яппі – прихильники активного ділового, кар’єрного способу життя.

•                 музичні, які засновані шанувальниками різних музичних жанрів:

· Готи (субкультура) — шанувальники готик-рока, готик-метала і

Дарквейва[3];

· Джанглісти — шанувальники шанувальники джангла, драм енд бейса

· Інді — шанувальники інді-рока;

· Металісти — шанувальники хеви-метал і його різновидів;

· Панки — шанувальники панк-рока і прихильники панк-ідеології;

· Ріветхеди — шанувальники музики в жанрі індастріал;

· Рейвери — шанувальники рейва, танцювальної музики й дискотек;

· Репери — шанувальники репа і хіп-хопа;

· Традиційні скінхеди — аматори ска і реггі;

· Емо — шанувальники емо-культуриі пост-хардкора.

•                 культурні, засновані  шанувальниками, кіно, мультфільмів               

· отаку — шанувальники аніме (японської мультиплікації);

· історичні реконструктори;

· рольові об’єднання — шанувальники живих рольових ігор;[2]

· теріантропи – прихильники духовного ототожнення себе з певними

твариними;

· фурри — прихильники антропоморфних тварин.

•                 іміджеві, які засновані на шанувальниками різних стилів одягу та

модних брендів:

· кібер-готи – шанувальники кібертехнологій та кібермузики;

· моди – шанувальники модних брендів італійського та англійського

одягу;

· нудисти – прихильники максимального наближення людини до

природи для оздоровлення тіла й душі шляхом оголення тіла;

· тедді-бої – рух молоді робітничого класу на Заході у 50-ті р.р. ХХст.,

які прагнули наслідувати й жити як «золота» молодь;

· мілітарі – шанувальники використання елементів військового одягу у

повсякденному житті;

•                 субкультури, сформовані завдяки хобі:

· байкери — шанувальники мотоциклів та швидкого руху;

· райтери — шанувальники граффіті;

· трейсери — шанувальники паркура;

· «ультрас» – організована група підтримки спортивних команд,

здебільшого футбольних.

•                 хуліганські, які засновані прихильниками відходу від       традиційних загальносуспільних норм, ролей та статусів:

· руд-бої – молодіжних рух в часи безробіття на Ямайці у 60-ті роки

ХХ ст., якими агресією й розбійними нападами самоутверджувалися та

заробляли собі на життя;

· гопники – об’єднання малоосвічених, агресивних дрібних злодіїв;

· любери – прихильники культуризму, соціалістичних поглядів;

· Футбольні хулігани – молоді люди, які порушують загальний порядок

під час чи після футбольних матчів.[1].

На нашу думку, причинами виникнення і поширення субкультур є такі:

• криза суспільства, що веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є
• криза сімейного виховання, яка призвела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І, як наслідок, вона призвела, з одного боку, до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого, – до прагматизму і соціальної дезадаптованості.
• дорослі не враховують вікових особливостей підлітків. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв’язати, спираючись на власний досвід чи досвід дорослих. Їм необхідна група однолітків, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали;
• комерціалізація засобів масмедіа. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну та Інтернет субкультури;
• внутрішня одинокість, потреба у друзях, конфлікти у школі і вдома, недовіра дорослим, протест проти брехні, незнання як жити далі, спосіб утечі від дійсності;
• бажання бути оригінальним [5].
• невизнання всіх і жодних авторитетів, з одного боку, підкреслена автономія і незалежність - з іншого, породжують особливе явище, яке називається молодіжної субкультурою.

Труднощами соціалізації в підлітковому періоді, які ми виділили  пов'язані з трьома головними обставинами:

- розбіжністю між високим рівнем домагань (прагнення стати героєм, прославитися) і низьким соціальним статусом, який вказаний їх віком;

- розбіжністю старого стилю батьківства, орієнтованого на те, що для матері син і донька завжди залишається дітьми, і нових потенційних можливостей підлітків;

- протиріччя між посиленою  орієнтацією на самостійність і посиленою   залежністю від думки і поведінки однолітків.

Ми можемо вважати, що всі молодіжні субкультури є деякими адаптивними формами для досягнення стабільності у суспільстві (допомога у процесі переходу дітей у дорослий статус, підготовка молодих людей до миру поза родини) і періодом, коли молодим людям дається відстрочка прийняття ролей і норм дорослих і надається можливість експериментувати зі своєю ідентичністю, пробувати альтернативні ролі і способи життя.

Тому не слід розглядати субкультури лише як негативне явище. Хоча можна виділити три ймовірних наслідки впливу на формування особистості:

·  позитивна тенденція (освоєння соціальних ролей у групі однолітків, соціальне та культурне самовизначення на основі соціальних проб і експериментування),

·  соціально-негативна (наркотизації, прийняття ідеології націоналізму, екстремізму, залучення до кримінальної способу життя),

·  індивідуально-негативна (мораторій на соціальне та культурне самовизначення, самовиправдання інфантилізму і ескапізму - «втечі» від соціальної реальності).

Тобто, з одного боку - це втеча від суворої реальності, с другого - деяка проміжна сходинка між підлітковістю і дорослістю. Але все ж таки у більшій частині випадків занадто глибоке занурення в субкультуру несе негативні наслідки і порушують соціально-комунікативну сферу особистості.

Для більш успішної соціалізації підлітків педагогам, вчителям та батькам необхідно усвідомити, що неформальні субкультури - це реалії нашого часу, на це не можна закривати очі. Якщо ваша дитина „неформал” - не варто її мучити „переучуванням”. Необхідно пристосуватися до даної ситуації і допомогти підліткові подолати важкий для нього час і повернутися в повноцінне суспільство.

Використана література

1. Бєлавіна Т. І. Деякі аспекти становлення молодіжної політичної   субкультури в Україні / Т. І. Бєлавіна //  Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. — К., 2001. Вип. 3.  — С.156 —160.
2. Сучасні молодіжні субкультури : пофігізм чи протест / Юлія Бусел. —   К.: Шк.світ, 2009
3. Реальная культура : от альтернативы до эмо / Владимир Козлов. – СПб. : Амфора. ТИД Амфора, 2009.- 352 с
4. Шульга Т. И.  Подросток в кризисной ситуации / Татьяна Ивановна Шульга. – М. : Чистые пруды, 2009 . – 32 с. – (Б-чка "Первого сентября". Школьный психолог ; Вып. 25)
5. Субультура// http://ru.wikipedia.org