Вплив молодіжної субкультури на формування особистості підлітка

Про матеріал
У даній статті розглядається проблема впливу молодіжних субкультур на формування особистості підлітка. Вивчаються причини поширення субкультур та виділяються ймовірні наслідки, до яких вони можуть призвести.
Перегляд файлу

Вплив молодіжної субкультури на формування особистості підлітка

У даній статті розглядається проблема впливу молодіжних субкультур на формування особистості підлітка. Вивчаються причини поширення субкультур та виділяються ймовірні наслідки, до яких вони можуть призвести.

Ключові слова: культура, особистість, підліток, субкультура, соціалізація.

Проблема формування особистості підлітка до теперішнього часу залишається однією з самих складних у вітчизняній соціальній педагогіці. Її вирішення потребує комплексного підходу, оскільки результативність процесу формування особистості, його позитивні характеристики визначаються дією багатьох чинників: медико-біологічних, соціально-економічних, психолого-педагогічних, соціальних, виховних, культурних.

Значною мірою на дії кожного з цих чинників позначається культура як історично визначений ступінь розвитку суспільства та людини, що відображається на результатах матеріальної та духовної діяльності. Існують різні способи класифікації цього поняття, найбільш поширеним з яких є диференціація культури на матеріальну та духовну.

Проте наприкінці ХХ століття виникнув новий термін на базі поняття “культура”, що нині широко застосовується в сучасній соціально-педагогічній науці. Йдеться про “субкультуру” (підкультура) – поняття, яке характеризує культуру окремої соціальної групи або класу, що відрізняється від панівної культури чи навіть протистоїть їй. Цим поняттям позначають також і молодіжну субкультуру, що в наш час суттєво впливає на повсякденне життя багатьох підлітків, підпорядковуючи їхні дії і вчинки власним правилам [1].

Проблема впливу молодіжної субкультури на формування особистості в підлітковому віці нині є достатньо розробленою. Так  психологічний аспект формування дитини в підлітковому віці в умовах тієї чи іншої субкультури вивчали педагоги, психологи (Голубицька Т., Голуицький О., Кулік В); особливості соціалізації підлітків-учасників неформальних організацій досліджували (Грент МакКрекен., Діке Габдіге., Іванова Л.Б.,  Козлов В.В.,  Титлей М., Тюпня Л.Т., Чериповецька Н.,  Шимановський М.); проблему виникнення і становлення молодіжних субкультур та їх взаємозв’язок із національною культурою вивчали (Е.А. Гаджієва, Б.А. Іванов, С.А. Кулаков, З.В. Сикевич, Л.В. Туріщева та ін.).

У ході вивчення соціально-педагогічної літератури нами встановлено, що субкультура – це сукупність специфічних соціально-психологічних ознак (норм, цінностей, стереотипів, смаків), які вливають на стиль життя і мислення окремих груп людей та дозволяють їм усвідомлювати й утверджувати себе як несхожих на інших представників соціуму. Відповідно до цього група формує специфічні цінності та норми свого соціального буття.

Творцем і носієм субкультури є соціальна група, яка має певні культурні ознаки, що відрізняють її від інших спільнот.

 Актуальність поширення різних субкультур в Україні визначається рядом соціальних, психологічних і культурних чинників, адже в останні десятиріччя відбувається трансформація культурних явищ минулих століть у молодіжну субкультуру, яка змінила спосіб життя, світогляд, музику, зовнішність.

Оскільки формування особистості в підлітковому віці має свої специфічні ознаки, що, у першу чергу, зумовлені віковими характеристиками даного періоду, то пріоритетного значення набуває необхідність вивчення моделі поведінки підлітків, їхніх цінностей, життєвих пріоритетів, стилів життя, культури у їх маленькому окремому вимірі «субкультури».

Ми можемо поділити молодіжні субкультури   на такі групи-

  •                 політичні й світоглядні, які засновані прихильниками певних

політико-право-етнічно-етичних переконань[4]

· націо-скінхед (бонхед) – прихильники критичного ставлення до

політики й суспільства;

· антіфа міжнародний рух боротьби з фашизмом, расизмом;

· бітніки заперечують традиційну мораль

· неформали молодіжні організації, які по-різному демонстрували

свою незгоду з існуючими тодішніми соціальними нормами;

· нью-ейдж загальна назва різних окультних рухів;

· нс-скінхеди прихильники крайньої націонал-соціалістичної

ідеології;

· стрейт-еджери прихильники панк-ідеології, але які відмежувались

від панк-культури, за ознакою здорового способу життя.

· хіппі прихильники повернення людини до лона природи;

· яппі прихильники активного ділового, карєрного способу життя.

  •                 музичні, які засновані шанувальниками різних музичних жанрів:

· Готи (субкультура) — шанувальники готик-рока, готик-метала і

Дарквейва[3];

· Джанглісти шанувальники шанувальники джангла, драм енд бейса

· Інді шанувальники інді-рока;

· Металісти шанувальники хеви-метал і його різновидів;

· Панки шанувальники панк-рока і прихильники панк-ідеології;

· Ріветхеди шанувальники музики в жанрі індастріал;

· Рейвери шанувальники рейва, танцювальної музики й дискотек;

· Репери шанувальники репа і хіп-хопа;

· Традиційні скінхеди аматори ска і реггі;

· Емо шанувальники емо-культуриі пост-хардкора.

  •                 культурні, засновані  шанувальниками, кіно, мультфільмів               

· отаку шанувальники аніме (японської мультиплікації);

· історичні реконструктори;

· рольові обєднання шанувальники живих рольових ігор;[2]

· теріантропи прихильники духовного ототожнення себе з певними

твариними;

· фурри прихильники антропоморфних тварин.

  •                 іміджеві, які засновані на шанувальниками різних стилів одягу та

модних брендів:

· кібер-готи шанувальники кібертехнологій та кібермузики;

· моди шанувальники модних брендів італійського та англійського

одягу;

· нудисти прихильники максимального наближення людини до

природи для оздоровлення тіла й душі шляхом оголення тіла;

· тедді-бої рух молоді робітничого класу на Заході у 50-ті р.р. ХХст.,

які прагнули наслідувати й жити як «золота» молодь;

· мілітарі шанувальники використання елементів військового одягу у

повсякденному житті;

  •                 субкультури, сформовані завдяки хобі:

· байкери шанувальники мотоциклів та швидкого руху;

· райтери шанувальники граффіті;

· трейсери шанувальники паркура;

· «ультрас» – організована група підтримки спортивних команд,

здебільшого футбольних.

  •                 хуліганські, які засновані прихильниками відходу від       традиційних загальносуспільних норм, ролей та статусів:

· руд-бої молодіжних рух в часи безробіття на Ямайці у 60-ті роки

ХХ ст., якими агресією й розбійними нападами самоутверджувалися та

заробляли собі на життя;

· гопники обєднання малоосвічених, агресивних дрібних злодіїв;

· любери прихильники культуризму, соціалістичних поглядів;

· Футбольні хулігани молоді люди, які порушують загальний порядок

під час чи після футбольних матчів.[1].

 

На нашу думку, причинами виникнення і поширення субкультур є такі:

  • криза суспільства, що веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є
  • криза сімейного виховання, яка призвела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І, як наслідок, вона призвела, з одного боку, до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого, – до прагматизму і соціальної дезадаптованості.
  • дорослі не враховують вікових особливостей підлітків. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв’язати, спираючись на власний досвід чи досвід дорослих. Їм необхідна група однолітків, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали;
  • комерціалізація засобів масмедіа. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну та Інтернет субкультури;
  • внутрішня одинокість, потреба у друзях, конфлікти у школі і вдома, недовіра дорослим, протест проти брехні, незнання як жити далі, спосіб утечі від дійсності;
  • бажання бути оригінальним [5].
  • невизнання всіх і жодних авторитетів, з одного боку, підкреслена автономія і незалежність - з іншого, породжують особливе явище, яке називається молодіжної субкультурою.

Труднощами соціалізації в підлітковому періоді, які ми виділили  пов'язані з трьома головними обставинами:

- розбіжністю між високим рівнем домагань (прагнення стати героєм, прославитися) і низьким соціальним статусом, який вказаний їх віком;

- розбіжністю старого стилю батьківства, орієнтованого на те, що для матері син і донька завжди залишається дітьми, і нових потенційних можливостей підлітків;

- протиріччя між посиленою  орієнтацією на самостійність і посиленою   залежністю від думки і поведінки однолітків.

Ми можемо вважати, що всі молодіжні субкультури є деякими адаптивними формами для досягнення стабільності у суспільстві (допомога у процесі переходу дітей у дорослий статус, підготовка молодих людей до миру поза родини) і періодом, коли молодим людям дається відстрочка прийняття ролей і норм дорослих і надається можливість експериментувати зі своєю ідентичністю, пробувати альтернативні ролі і способи життя.

Тому не слід розглядати субкультури лише як негативне явище. Хоча можна виділити три ймовірних наслідки впливу на формування особистості:

·  позитивна тенденція (освоєння соціальних ролей у групі однолітків, соціальне та культурне самовизначення на основі соціальних проб і експериментування),

·  соціально-негативна (наркотизації, прийняття ідеології націоналізму, екстремізму, залучення до кримінальної способу життя),

·  індивідуально-негативна (мораторій на соціальне та культурне самовизначення, самовиправдання інфантилізму і ескапізму - «втечі» від соціальної реальності).

Тобто, з одного боку - це втеча від суворої реальності, с другого - деяка проміжна сходинка між підлітковістю і дорослістю. Але все ж таки у більшій частині випадків занадто глибоке занурення в субкультуру несе негативні наслідки і порушують соціально-комунікативну сферу особистості.

Для більш успішної соціалізації підлітків педагогам, вчителям та батькам необхідно усвідомити, що неформальні субкультури - це реалії нашого часу, на це не можна закривати очі. Якщо ваша дитина „неформал” - не варто її мучити „переучуванням”. Необхідно пристосуватися до даної ситуації і допомогти підліткові подолати важкий для нього час і повернутися в повноцінне суспільство.

 

 

 

Використана література

  1. Бєлавіна Т. І. Деякі аспекти становлення молодіжної політичної   субкультури в Україні / Т. І. Бєлавіна //  Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. — К., 2001. Вип. 3.  — С.156 —160.
  2. Сучасні молодіжні субкультури : пофігізм чи протест / Юлія Бусел. —   К.: Шк.світ, 2009
  3. Реальная культура : от альтернативы до эмо / Владимир Козлов. – СПб. : Амфора. ТИД Амфора, 2009.- 352 с
  4. Шульга Т. И.  Подросток в кризисной ситуации / Татьяна Ивановна Шульга. – М. : Чистые пруды, 2009 . – 32 с. – (Б-чка "Первого сентября". Школьный психолог ; Вып. 25)
  5. Субультура// http://ru.wikipedia.org

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Психологія, Виховна робота
Додано
18 жовтня
Переглядів
107
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку