Причини колективізації1. Економічні: через нестачу зерна в державі; потрібний механізм постійного постачання хліба. 2. Політичні: колгоспами легше керувати; перевести село на соціалістичні рейки;наявність передумов для колективізації (націоналізація землі у 1917 р., створення радгоспів,комун у 1919 -1920 рр.)
Основні етапи колективізації1928р. - Уряд СРСР ухвалив рішення про суцільну колективізацію. 929р. - Пленум ЦК ВКП(б), сроки колективізації 1931-1932 рр. 1930р. - Примусові заходи колективізації Березень 1930 р. - Постанова “Про заходи по ліквідації куркульських господарств” 2.03.1930р.-Й. Сталін у газеті “Правда” публікує статтю “Запоморочення від успіхів” 1931 р. - Примусові методи колективізації. 1932-1933р. - Завершення колективізації.
На 1 червня 1930р. було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % їхньої загальної кількості. Конфісковано й передано в колгоспи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90— 95 млн крб. У 1931 р. було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис. чол. Випадки «розкуркулення» траплялися й у наступні роки. Всього в Україні за роки колективізації експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн чол.
Зміни у житті, побуті і психології селян1. Розкуркулення підірвало економічну базу села, знищило рентабельні господарства.2. Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, адже весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці.3. Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.4. Унаслідок колективізації вбито одвічне прагнення селянина мати землю та вчитися продуктивно працювати ні ній.5. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі.6. Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.7. Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувалося споживання на селі: за 1936 — 1939 pp. до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у,міста (з розрахунку на душу населення).8. Колгоспна система - це форма закріпачення селянства. Колгоспникам не видавали паспортів і тим самим фактично прикріпили селян до землі, зробили їх державними кріпаками, залишилася середньовічна експлуатація.