Суцільна колективізація України

Суцільна колективізація сільського господарства

План: Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. і перехід до суцільної колективізації. Розкуркулення. Доля приватних сільських господарств. Голодомор 1932-1933 рр. і його наслідки. Зміни у житті, побуті і психології селян.

Основні поняття. Голодомор. Куркуль. Колгоспний лад. Радгосп. Трудодень.

Основні дати. Листопад 1929 р. – постанова пленуму ЦК ВКП(б) про розкукуркулювання. Вересень 1930 р. – директива ЦК ВКП(б) про прискорення колективізації. 1932-1933 рр. – голодомор. 6.12.1932 р. – запровадження паспортної системи .

Що таке колективізація. Колективізація — це примусове створення селянських колективних господарств, що призвело до втрати селянами власності на землю і результатів своєї праці .

Причини колективізації1. Економічні: через нестачу зерна в державі; потрібний механізм постійного постачання хліба. 2. Політичні: колгоспами легше керувати; перевести село на соціалістичні рейки;наявність передумов для колективізації (націоналізація землі у 1917 р., створення радгоспів,комун у 1919 -1920 рр.)

Методи впровадження колективізаціїСиловий тиск та залякування селян. Опора на комуністів та безземельних селян. Примусова організація колгоспів. Ліквідація заможних господарств (розкуркулення). Заборона залишати село.

Заклики до колективізації

Основні етапи колективізації1928р. - Уряд СРСР ухвалив рішення про суцільну колективізацію. 929р. - Пленум ЦК ВКП(б), сроки колективізації 1931-1932 рр. 1930р. - Примусові заходи колективізації Березень 1930 р. - Постанова “Про заходи по ліквідації куркульських господарств” 2.03.1930р.-Й. Сталін у газеті “Правда” публікує статтю “Запоморочення від успіхів” 1931 р. - Примусові методи колективізації. 1932-1933р. - Завершення колективізації.

Розкуркулення. Доля приватних сільських господарств. У ході колективізації постало питання про долю заможних селян.

Доля куркулів. Категорія: Куркулі,що взяли участь в борьбі з радянською владою. Куркулі,що чинили частковий опір при розкуркулюванні. Куркулі,що не чинили опору розкуркулюванню.

ОЗНАКИ КУРКУЛЬСТВАвикористання найманої праці;пара коней;використання механічного двигуна в господарстві;наявність млина, олійниці, кузні, зернотертки, шкуродерні.

На 1 червня 1930р. було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % їхньої загальної кількості. Конфісковано й передано в колгос­пи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90— 95 млн крб. У 1931 р. було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис. чол. Випадки «розкур­кулення» траплялися й у наступні роки. Всього в Україні за роки колективізації експропрійовано близько 200 тис. селян­ських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн чол.

Навіть незаможників, що не погоджувалися з колективізацією, назвали «підкуркульниками».

Голодомор 1932-1933 рр. і його наслідки

Наслідки голодомору 1. Грудень 1932 р. – занесення на “чорну дошку”сіл,що саботували хлібозаготівлю. 2. Рішення партії – ставлення до села як до ворожої сили. 3. Голодомор був штучний. 4. Кількість жертв 5-6 млн. життів.

Області сучасної України, що постраждали від Голодомору: Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська.

Визнання Голодомору

Голодомор 1932—1933 років — акт знищення українського народу, організований керівництвом комуністичної партії шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до смерті українського населення.

Зміни у житті, побуті і психології селян1. Розкуркулення підірвало економічну базу села, знищило рентабельні господарства.2. Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, адже весь урожай вилучали на користь держави, що призве­ло до низького рівня продуктивності праці.3. Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйно­витість, ініціативність, працелюбність.4. Унаслідок колективізації вбито одвічне прагнення селя­нина мати землю та вчитися продуктивно працювати ні ній.5. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсут­ність економічних стимулів розвитку повна незацікавле­ність селян в ефективній, продуктивній роботі.6. Українські хлібороби фактично були розселянені: час­тина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисло­вість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.7. Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обме­жувалося споживання на селі: за 1936 — 1939 pp. до торго­вельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у,міста (з розрахунку на душу населення).8. Колгоспна система - це форма закріпачення селянства. Колгоспникам не видавали паспортів і тим самим фактич­но прикріпили селян до землі, зробили їх державними крі­паками, залишилася середньовічна експлуатація.

Завершення колективізаціїНа кінець 1937 р. суцільну колективізацію в Україні було завершено. В УСРР нараховувалося 27,3 тис. колгоспів, які об’єднували 96,1 % селянських дворів і обробляли 99,7 % посівних площ.

Список використаних джерел1. Історія України 10 клас Ф. Г. Турченко. Київ “Генеза” 2002 р. 2. uk.wikipedia.org/wik 3. Історія України у схемах і таблицях 10-11 клас І. Е. Щедріна “Академія” 2002 р.

Дякую за увагу!