Суспільно-політичне і соціально-економічне становище України в умовах «гібридної війни». Релігійне життя

Суспільно-політичне і соціально-економічнестановище України в умовах «гібридноївійни». Релігійне життя

СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ ПІСЛЯ П’ЯТИ РОКІВ «ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ»КВІТЕНЬ 2015 Р. – ПОЧАТОК МАСШТАБНОЇ ДЕКОМУНІЗАЦІЇВерховна Рада України схвалила ініційований Українським інститутом національної пам’яті Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». У країні розгорнулася масштабна декомунізація. До кінця 2016 р. було перейменовано понад 50 тис. назв вулиць і населених пунктів. Зокрема, Дніпропетровськ став Дніпром, а Кіровоград – Кропивницьким. Верховна Рада перетворилася на проєвропейську, а проросійські сили парламенту втратили свій вплив. Україна повернулася до парламентсько-президентської моделі влади, коли повноваження глави держави обмежуються національною безпекою, зовнішньою політикою й балансувальними функціями щодо інших органів влади. Отже, Президент України П. Порошенко зосередився на зовнішньополітичній діяльності. Тим більше, що Україні в умовах «гібридної війни» потрібна була консолідована допомога з боку цивілізованого світу. Натомість прем’єр-міністр А. Яценюк опікувався внутрішньополітичною діяльністю. За 777 днів перебування на посаді прем’єр-міністрові А. Яценюку вдалося досягти певних успіхів. Швидкими темпами здійснювалася модернізація Збройних Сил, створено Національну гвардію і Національну поліцію. Реструктуризація зовнішнього боргу зупинила загрозу дефолту. Припинився спад промислового виробництва. Україна вперше пережила зиму 2015–2016 рр. без постачання газу російським монополістом «Газпромом». Попри спротив Росії, було введено в дію Угоду про асоціацію з Євросоюзом включно з Угодою про зону вільної торгівлі. Запроваджено систему електронних закупівель Pro. Zorro. Однак усі ці досягнення знецінювалися різким падінням добробуту населення. Прем’єр-міністр швидко втратив суспільну підтримку. У квітні 2016 р. прем’єр-міністром став голова парламенту Володимир Гройсман, а Верховну Раду очолив Андрій Парубій.

ЕКОНОМІКАДеструктивна роль урядів України за десятиліття перед Євромайданом, агресія Російської Федерації спричинилися до істотного погіршення економічного становища України. Валовий внутрішній продукт (ВВП) за 2013–2015 рр. скоротився з 183,3 до 90,6 млрд доларів США. Лише у 2016–2018 рр. Почалося незначне зростання ВВП. В умовах війни різко загострилася небезпека антидержавної діяльності широко представленого в українській економіці російського капіталу. Після падіння режиму Януковича в державній скарбниці майже не залишалося коштів на покриття витратної частини бюджету. На допомогу прийшов Міжнародний валютний фонд. Запозичення валюти з його ресурсів дало змогу відновити загальні золотовалютні резерви на рівні, який забезпечував відносну стабільність гривні. Загальні золотовалютні резерви скоротилися за 2014 р. З 20,4 до 7,5 млрд доларів, але в березні 2019 р. зросли до 20,6 млрд. Особливістю економічного життя сучасної України є вкрай важке матеріальне становище працівників бюджетної сфери: науковців, викладачів загальноосвітньої та вищої шкіл, працівників охорони здоров’я і пенсіонерів. Основною причиною цього є неприпустимо квола дерадянізація сфер, у яких залучені мільйони працівників. Після тривалих дебатів Верховна Рада України 19 жовтня 2017 р. дала старт медичній реформі, ухваливши Закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Майже одночасно Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Він санкціонував осучаснення пенсій, тобто врахування інфляції останніх років для громадян, які давно вийшли на пенсію, з одночасним збільшенням питомої ваги відрахувань у Пенсійний фонд для громадян, що працюють. За умов «гібридної війни» набуває особливої гостроти дерадянізація систем оборони та національної безпеки. У червні 2017 р. Верховна Рада України ухвалила закон, що передбачає поглиблену співпрацю з НАТО для набуття в перспективі членства в цій організації. 21 лютого 2019 р. набув чинності закон, яким закріплено в Конституції України курс на членство в ЄС і НАТО.

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ І ЄС. БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН У КРАЇНИ ЄСУ березні 2014 р. Президент України П. Порошенко підписав у Брюсселі політичну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом, а у червні – її економічні розділи. Із червня 2017 р. між Україною та Євросоюзом запрацював безвізовий режим. Він, зокрема, дав змогу громадянам України, які мають біометричні паспорти, приїжджати до країн ЄС з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах терміном до 90 днів упродовж 180-денного періоду протягом року без попереднього оформлення візових документів. Щоб безвізовий режим став здійсненним, Україні довелося три роки поспіль істотно реформувати своє законодавство, наближаючи його до норм Євросоюзу. У жовтні 2014 р. Верховна Рада затвердила пакет антикорупційних законів:«Про Національне антикорупційне бюро України», «Про засади державної антикорупційної політики в Україні», «Про запобігання корупції». Закони зобов’язують осіб, які виконують державні функції, і осіб, які посідають відповідальні посади в органах місцевого самоврядування, подавати електронні декларації про доходи і статки на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). За недостовірні відомості в е-декларації передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність.

РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯУ квітні 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації». Він визначив нове ставлення держави до церкви й дав можливість задовольняти релігійні потреби кожному вірянину. Релігійні організації вперше одержали право на просвітницьку, доброчинну, виробничу та іншу суспільно корисну діяльність. Держава зрівняла їх у правах із громадськими організаціями й надала їм права юридичної особи. Християнська віра в Україні є домінуючою за чисельністю прибічників (вірян). На початку 2018 р. найбільше громад налічувала Українська православна церква Московського патріархату – 12 348. Українській православній церкві Київського патріархату належало 5167 громад. Мережа Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) була найскромнішою – 1167 громад. Католицькі конфесії представлені Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ) – 3433 громади і Римо-католицькою церквою – 937 громад. Панівна в західних областях України греко-католицька церква за чотири століття існування тісно зрослася з культурою, звичаями і традиціями місцевого населення. Упродовж 1990-х рр. вона повністю відновила довоєнну чисельність парафій. У 1996 р. Папа Римський Іван Павло ІІ задовольнив прохання греко-католиків і поширив юрисдикцію глави УГКЦ (з 2001 р. ним був кардинал Любомир Гузар) на територію всієї України.

УКРАЇНСЬКИЙЕКЗАРХАТ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУсічень 1990 р. УАПЦЛіто 1990 У ГК Ц Центральна i Західна Україна Західна Україна. ЧЕРВЕНЬ 1992 Р.відбувся об’єднавчий собор. Патріархом УПЦ КП було обрано пaтpiapxa УАПЦ Мстислава (Скрипника), а йогозаступником - предстоятеля У ПЦ митрополита Філарета (Денисенка)СПРОБА ОБ’ЄДНАННЯУКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА митрополит Володимир (мирське ім’я - В. Сабодан. УПЦ КП УПЦ МП

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА1993 р. – поглиблення розколу після смерті митрополита Мстислава. Патріарх Димитрій (Володимир. Ярема). Патріарх Володимир Василь Романюк. На 2000 р. Українська православна церква від Московського патріархату, налічувала 8,5 тисяч парафій, що становило 70 % загальної чисельності православних громад. У П Ц Київського патріархату налічувала 2,5 тис. громад. Українська автокефальна православна церква мала близько 1 тис. парафій

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКАI РИМО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВИ

Собор Святого Юра у Львові

Любомир (Гузар)Любоми́р Гу́зар (26 лютого 1933, Львів, Польська республіка — 31 травня 2017, Київ, Україна) — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011). Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів. У 1944 році виїхав до Австрії, у 1949 році — до США. Випускник Католицького університету Америки, Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата в Римі, Фордгамського університету. Доктор богослов'я (1972). У 1972 році прийняв чернецтво. Був сподвижником Йосипа Сліпого. Голова Львівської архієпархії в Римі (1984—1991). 1993 року повернувся до незалежної України, став її громадянином (2002), призначений очільником греко-католицького Києво-Вишгородського екзархату (з 1996). 2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010 роках, членом ініціативної групи «Першого грудня». Помер у Києві, Україна. Похований у київському Патріаршому соборі. Почесний громадянин Тернополя та Львова. Томос (грец. τόμος) — указ, декрет, окружне послання предстоятеля помісної православної церкви у деяких важливих питаннях церковного устрою. Шляхом надання томосу деякій частині «материнської» (кіріархальної) церкви офіційно проголошується автономія в управлінні або автокефалія. У томосі використовується урочистіший та повніший підпис, ніж в інших патріарших указах. Після надання томосу про автокефалію предстоятеля Церкви вносять в Диптих і починають згадувати за Літургією на великому вході.

Представники церковних кіл звернулися до П. Порошенка з проханням порушити перед Вселенським патріархом питання щодо надання Томосу про автокефалію Українській Церкві. Розв’язання цього питання допомагало об’єднати і консолідувати патріотичні сили проти загарбника та нівелювати вплив Москви на внутрішнє життя, здійснюване через окремі структури або представників УПЦ Московського патріархату. На початку 2015 р. до резиденції патріарха Варфоломія I на Фанарі (історичний район у Стамбулі, Туреччина) були відвезені перші документи щодо процедури отримання автокефалії Українською Церквою. Реальні умови надання Константинопольською Церквою Томосу про автокефалію для Української Церкви з’явилися навесні 2018 р

15 грудня 2018 р. у Софійському соборі в Києві відбувся об’єднавчий собор православних церков, на якому було створено єдину помісну Українську Православну церкву. Під час собору предстоятелем Православної церкви України – такою є офіційна назва новоствореної церкви – обрали митрополита Епіфанія. Вселенський патріархат визнав підсумки собору й запросив обраного предстоятеля митрополита Київського і всієї України на Фанар 6 січня 2019 р. для вручення Томосу. 5 січня 2019 р. Вселенський патріарх Варфоломій у патріаршому храмі в Стамбулі підписав Томос про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ), а 6 січня 2019 р. урочисто вручив його предстоятелю єдиної помісної Української Православної церкви митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.